Адаптація англійських запозичень у морфологічному аспекті в словнику сучасної французької мови

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Адаптація англійських запозичень у морфологічному аспекті в словнику сучасної французької мови

Косович О.В.

Анотація

Метою даної статті є вивчення процесу входження запозичень з англійської мови до складу сучасної французької мови в морфологічному аспекті. Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що глобалізаційні процеси, які відбуваються у світі в останні десятиліття, сприяють повсюдному поширенню англійської мови і, як наслідок, активному впровадженню англійських запозичень в європейські мови. Предметом дослідження у даній статті є англізми в процесі їх інтеграції в сучасну французьку мову, детально розглядаються основні способи їх морфологічної асиміляції. В основі дослідження - лексикографічний, описовий методи, а також методи когнітивного і морфологічного аналізу, і метод суцільної вибірки.

Аналіз англійських запозичень, які увійшли в сучасний французьку мову, уможливив виокремлення і детальний розгляд основних напрямків їх морфологічної асиміляції мовою-реципієнтом. Морфологічний критерій (поряд з лексико-семантичним) є визначальним для констатації факту набуття англіцизмом статусу знака лінгвістичної системи сучасної французької мови. Автором зазначається, що морфологічна інтеграція англійських запозичень у французьку мову має неоднорідний характер і розвивається за такими основними напрямками: прийняття англізмами помилкової етимології, внаслідок якої сам корінь зазнає змін; заміна англійських суфіксів французькими; «офранцуження» англійських дієслів шляхом додавання закінчення -er (рідше -iser), результатом чого є їх функціонування відповідно до норм французької мови; створення французьких слів-неологізмів через використання суфіксів, властивих англійській мові; утворення нових слів через прийняття англізмами французьких суфіксів і закінчень; структурно-семантичне калькування з англійської мови; зміна форми множини англізмів відповідно до граматичних норм французької мови; набуття англізмом-іменником категорії роду, відсутнього в рідній мові.

Ключові слова: глобалізація, запозичення з англійської мови, англійська французька мова, франглє, морфологічна асиміляція (адаптація) запозичень, інтеграція, морфологія.

Annotation

Kosovych O.V. Adaptation of English loan-words in the morphological aspect in the vocabulary of contemporary French

This article deals with the studying of the process of English loan-words ' insertion into the vocabulary of contemporary French language from the view of morphology. Relevance of this topic is due to the fact that the globalization processes taking place in the world in recent decades, contribute to the ubiquity of English, so, due to this consequence, the active insertion of English loan-words into European languages.

This article is devoted to the studying of the English lexemes as they are being integrated into the contemporary French. We will also give a detailed account of their adaptation from the point of view of morphology. Our research is based on lexicographical, descriptive, cognitive, morphological and sampling methods. This analysis of English loan-words that entered contemporary French language allowed us to identify and examine in detail the main directions of their adaptation in the morphological aspect by the French.

The criterion of morphology (along with the lexical-semantic one) is decisive for stating the fact that Anglicism has acquired the status of a sign in linguistic system of the contemporary French language; author points out that the adaptation of English loan-words from the point of view of morphology has a heterogeneous character and develops along the following main lines: the adoption of Anglicisms offalse etymology, as a result of which the root itself changes; replacement of English suffixes by French ones; «Frenchization» of English verbs by adding the ending -er (rarely -iser), which effects in the functioning of these lexemes according to the French standard; creation of neologisms in French language by using some suffixes inherent in English language; the new words formation by adopting suffixes and endings inherent in French; structural derivation and semantic derivation changing plural form ofEnglish loan-words according to French norms of grammar; assigning to anglicisms- nouns a gender category that does not exist in their native communication.

Key words: globalization, loan-words from English, Frenglish, English-French, morphological assimilation (adaptation) of loan-words, morphology, integration.

Постановка проблеми

Очевидно, що всі історико-політичні події, фінансово-економічні зміни в суспільстві активно змінюють мову. Постійний розвиток мови призводить до того, що вона в цілому, як і її словниковий склад зокрема, в кожний історичний момент є продуктом низки епох, в яких давно сформовані елементи співіснують з новими елементами, які щойно виникли [1, с. 6-7]. Це обумовлено тим, що через нашу свідомість проходить величезний потік інформації про предмет: запах, смак, зорове і тактильне сприйняття предмета, інформація про його властивості, пов'язані з ним асоціації, спогади, досвід тощо [2, с. 345]. Як зазначає Я.Р. Стрельцова, «мова багато в чому визначає духовну сутність, менталітет народів і разом з іншими категоріями такими, як: раса, географічне положення, природні межі, спільність історичної спадщини та інтересів, в тому числі економічних, прагнення і згоду жити разом - формує сучасні нації. З освоєнням мови відбувається залучення до нового світовідчуття, світогляду, цінностей. Як наслідок - в міжнародному житті, економічних зв'язках, у зовнішній політиці держав мова стає не тільки інструментом присутності, але і впливу» [3, с. 83].

Словниковий склад будь-якої мови знаходиться в стані безперервної зміни, оскільки «система будь-якої мови не є замкнутою та ізольованою, а знаходиться в постійному контакті зі світом і завжди відкрита для входження в неї іншомовної лексики, адже запозичення - це одне з найбільш важливих джерел збагачення словникового складу будь-якої мови» [1, с. 26]. Одночасно, як підкреслює Т.О. Позднякова, «процес запозичення іншомовних слів з різним ступенем інтенсивності відбувається в усі періоди історії, починаючи з самих ранніх етапів і аж до наших днів, коли, через активний обмін інформацією, розвитком засобів зв'язку, взаємопроникненням культур та інтернаціоналізацією економіки, у всіх мовах спостерігається справжній «бум запозичень» [13, с. 63]. Яскраво вираженою тенденцією останніх десятиліть є запозичення англомовної лексики іншими мовами в умовах соціально-економічної, політичної та культурної інтеграції, яка відбувається в процесі глобалізації в сучасному світі [8, с. 35].

Дійсно, динамічний розвиток засобів телекомунікації та масової інформації призвів сьогодні до створення єдиного комунікативного простору - тобто підтвердилася геніальна гіпотеза канадського соціолога і культуролога, фахівця в галузі масової комунікації Герберта Маршалла Мак-Льюена (Herbert Marshall McLuhan) про світ як про «глобальне село» («Global Village»), яку він висунув ще в 1968 році у своїй книзі «War and Peace in the Global Village» (написаної у співавторстві з Квентіном Фіоре (Quentin Fiore) [22], передбачивши, задовго до появи Інтернету і мобільного зв'язку, розвиток комунікації в сучасному суспільстві в бік глобалізації. Однак, як і за часів будівництва Вавилонської вежі, для людства, як і раніше, залишається актуальною проблема подолання мовних бар'єрів. І очевидно, що в умовах гострої необхідності продуктивно та ефективно сприймати і передавати інформацію, яка стосується різних сфер діяльності, в наші дні різко зростає потреба в мовах міжнародного спілкування [8, с. 36]. На роль глобальної мови-посередника сьогодні впевнено претендує - і реально її виконує - англійська мова, яка вже давно прийнята в економіці та інформатиці як операційна, і яка стала універсальним засобом спілкування в міжнародному бізнесі й в більшості транснаціональних корпораціях. Саме англійська мова (найчастіше в її американському варіанті) є основною мовою міжнародної комунікації й джерелом запозичених іншими мовами лексики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазвичай «більшість публікацій, присвячених темі глобалізації в мові, розглядають цю проблему з позиції експансії домінуючої мови у розрізі лінгвокультури, що викликає масове «засмічення» національних мов і змушує апелювати до дотримання екології мови з метою збереження її чистоти і самобутності» [4, с. 51]. Проблема інтенсивного впровадження англізмів як іншомовних запозичень є актуальною для сучасних німецької [2; 5], іспанської [9; 10; 20; 25], італійської [12] та інших мов. Французька мова у цьому плані також не є винятком [3; 11; 14; 17; 21; 23].

Постановка завдання. Метою статті є вивчення процесу входження англійських запозичень в сучасну французьку мову в морфологічному аспекті. Предметом дослідження є англізми в процесі їх інтеграції в сучасну французьку мову, детально розглядаються основні способи їх морфологічної асиміляції. З-поміж завдань виокремлюємо виділення і детальний розгляд основних напрямків морфологічної асиміляції англізмів у французькій мові.

Виклад основного матеріалу

Чужорідність запозиченого слова, його приналежність до іншої мови проявляється не тільки через його фонетико-графічний вигляд і потребу його лексико-семантичної адаптації до норм мови-реципієнта, а й через його морфологічну будову: багато слів - це комбінація з декількох складових (коренів, суфіксів, префіксів, закінчень), а кожна мова має свою власну систему цих елементів і свої правила словотворення. Відтак видається цікавим вивчити особливості морфологічної асиміляції англізмів у процесі їх інтеграції в сучасну французьку мову. Проведене дослідження англійських запозичень, які увійшли в сучасну французьку мову, дозволило нам виокремити основні напрямки їх інтеграції в морфологічному плані.

1. Прийняття запозиченим словом помилкової етимології, внаслідок чого сам корінь зазнає змін. Так, наприклад, англійська лексема country-dance (з англ. country dance, danse de la campagne (Larousse.fr)) у складі французької мови зареєстрована як contredanse (danse rustique d'origine anglaise, introduite en France au debut du XVIIIe s. (Larousse.fr)); слово bull-dog (з англ. bull-dog, de bull, taureau, et dog, chien) перетворилося в bouledogue (с-hien de petite taille, au corps puissant, aux membres courts et ecartes, a la tete large et au museau tres aplati (Larousse.fr)), а Aunt-Sally (jeu anglais populaire, nomme «la tente Sally» [24]) перетворилося в ane sale або ane selle. Наприклад: «Cent contredanses en rond, propres a executer sur toutes sortes d'instrumens, avec les basses chiffrees pour le clavecin et une explication raisonee de chaque contredanse» (Universiteitsbibliotheek Gent); «Le Bouledogue franqais est une race de chien vraiment sympa a avoir. Il y a quelques erreurs a ne pas commettre pour obtenir une bonne cohabitation. Dans cet article, je vais vous donner aussi des astuces et de conseils pour bien eduquer votre bouledogue. A savoir: Le «bulldog» est la traduction en Anglais de Bouledogue» (Remi Guerin. Chiens).

2. Заміна англійських суфіксів французькими. Найчастіше ми маємо справу з заміною надзвичайно поширеного англійського суфікса -er на не менше продуктивний французький суфікс -eur. У французьку мову вже подібним чином інтегрувалися англізми racketteur, racketteuse (від англ. racketeer)-Malfaiteur exerqantunracket. (Larousse. fr) - «рекетир, людина, яка вимагає гроші за допомогою погроз і агресивних дій» і intervieweur, intervieweuse (від англ. interviewer) - Journaliste, personne qui interviewe quelqu'un. (Larousse.fr) - «журналіст, людина, яка бере інтерв'ю або проводить опитування». Наприклад: «J'ai un loyer de 826 euros, lance-t-elle. C'est la moitie de ma retraite donc ily a de quoi etre en colere! C'est du racket. C'est un gouvernement racketteur» (Franceculture.fr, le 18/10/2018); «Pakistan: Une racketteusede 18 ans se faisait passer pour un taliban. La police pakistanaise a annonce mardi avoir arrete une lyceenne de 18 ans qui tentait de racketter de riches hommes d'affaires de Peshawar en se faisant passer pour un combattant taliban» (20 Minutes.fr, le 24/02/15); «La journaliste confirme pas peu fiere: «On devrait l'interviewer ce soir». Le producteur mi-envieux et donc frustre, l'avertit: «Je vous souhaite bien du plaisir, parce que tout ce que j'ai lu de lui au niveau interview, c'est totalement dement» (Ina.com, le 05/02/2020); «L'animatrice, intervieweuse et chroniqueuse de cinema Minou Petrowski s'est eteinte mardi a l'age de 89 ans» (Facebook, le 26/06/2021).

З-поміж запозичень-неологізмів останніх років як приклади можна навести адаптовані за цим принципом англізми blogueur, blogueuse (від англ. blogueur - «блогер, людина, яка веде свій блог в Інтернеті») - auteur d'un blog. (Larousse. com), gameur, gameuse (від англ. gamer - «гравець, геймер») - «Personne passionnee de jeux video et y jouant frequemment» (Larousse.fr) і youtubeur, youtubeuse (від англ. youtuber - «активний користувач порталу YouTube») - «Personne qui poste regulierement des videos sur le web» (Larousse.fr). Наприклад: «Vous etes passionne de jeux video, de cinema, de cuisine, de lecture... Pourquoi ne pas devenir blogueur? Encore confidentiel, ce metier dedie a la production de contenus web semble avoir le vent en poupe» (Le Parisien. Etudiant); «Les 22 influenceuses mode qu'on adore envier! La plus branchee des blogueuses bordelaises ne manque pas d'imagination question mode. Avec son style bien a elle, on lui envie cette aisance a savoir bien s'habiller» (MarieFrance.fr. le 27/04/2018); «Un eSport-etudes de gamer, c'est possible. Un «Gaming Campus» dedie aux jeux video ouvrira en octobre a Lyon pour former des professionnels du secteur dont des joueurs remuneres» (Le Parisien, le 22/03/2018); «Je suis gameuse, auto-entrepreneuse et je commence a en vivre» (Les Echos.fr, le 4/11/2019); «C'est quoi, etre youtubeur? Creer des videos et les publier sur YouTube, qa peut etre un metier! Mais comment devient-on youtubeur? Et en quoi consiste ce travail pas banal? Pour le savoir, les p'tits journalistes de franceinfo junior, l'emission partenaire d'1jour1actu, ont pose toutes leurs questions Norman, l'un des plus celebres youtubeurs franqais» (1jour1actu.com, le 02/11/2019); «Les youtubeuses franqaises a suivre absolument. Quelles sont les meilleures Youtubeusesfranqaises? Que l'on parle de mode, de beaute, d'ecologie, de lifestyle ou encore de jeux videos, de nombreuses femmes nous passionnent grace a leurs videos Youtube. Decouvrez la liste des Youtubeuses franqaises a suivre de toute urgence!» (Cosmopolitan.fr, le 12/02/2021).

Цікавим є зазначити те, що форма жіночого роду подібних адаптованих через заміну англійської суфікса -er на французький суфікс -eur англізмів, які є іменниками, утворюється відповідно до французьких граматичних норм (-eur -euse). Це, на наш погляд, є додатковим підтвердженням успішної інтеграції цих запозичених лексем у французьку мову. Наприклад: «Le top 15 des blogueuses mode a suivre sur Instagram» (Marieclaire.fr, 2016); «Aux commentaires sur Amazon et a la TV anglaise, intervieweuse sur le court. Marion Bartoli sera sur tous les fronts lors ce Roland Garros 2021, qu'elle aborde avec «excitation et envie», mais aussi avec une bonne dose de stress» (Internaute.com, le 31/05/2021); «Un livre ecrit par Lena Mahfouf, une jeune youtubeuse franqaise connue sous le pseudo de «Lena Situations», rencontre un enorme succes en librairie» (Courrier International, le 21/10/2020).

Однак це не означає, що всі англійські запозичення на -er відразу змінюють його на -eur (а при утворенні жіночого роду, відповідно, на -euse) при входженні до складу французької мови. До таких «відступників», наприклад, відноситься надзвичайно уживаний зараз англізм-неологізм follower (від англ. follower, від дієслова to follow - «suivre») - «підписаний на сторінку в соцмережі або на блог читач». Наприклад: «L'achat de followers sur Instagram est une pratique frequente. De plus en plus surveillee par le reseau social, estelle encore possible?» (L'express.fr, le 18/09/2017); «Avec 1,5 million de followers sur les reseaux sociaux, le comedien lyonnais Adher rejoint une serie TV a succes» (France.Info, le 04/07/2021).

Деякі споконвічно англійські слова на -er отримали у французькій мові подвійний варіант написання. І хоча слово rocker увійшло у французьку мову ще в другій половині XX століття й успішно в ній інтегрувалося, однак, ця лексема rockeur, rockeuse зафіксована в словнику Larousse.fr у двох варіантах: як rockeur, rockeuse (americain rocker) і як rocker (Chanteur de rock. Familier Adepte du style rock, personne qui, dans sa tenue (blouson de cuir noir, bottes, etc.), imite les chanteurs rock) (Larousse.com), проте у французькій пресі досі вважають за краще вживати саме його американський варіант. Наприклад: «Itineraire d'un rocker perseverant. Le guitariste genevois Alain Croubalian est le chef d'orchestre de Lazarus, la comedie musicale de feu David Bowie actuellement jouee a Hambourg» (Le Courrier, le 26/11/2018); «Romain Swan: le rocker des Yvelines qui n'a peur de rien» (L'Echo republicain, le 21/03/2021)

Аналогічна ситуація і з класичним англізмом gangster (Membre d'un gang, d'une association de malfaiteurs; bandit. Personne sans scrupule, crapule) (americain gangster, de l'anglais gang, bande) (Larousse.fr): «Sophie Djigo: «Le gangster, une possibilite de revanche sociale» (L'Humanite, le 22/10/2019); «Aimer un gangster, c'est epouser son gang». Diane Ducruet nous raconte la pegre, la prohibition, le grand banditisme aux Etats-Unis du debut du 20eme siecle a la fin de la seconde guerre mondiale, du Chicago d'Al Capone a Hollywood» (France Bleu, le 19/05/2020).

Окремого розгляду заслуговує англійське запозичення scanner/scanneur (від англ. scanner, to scan, фр. balayer) - «сканер, пристрій, який сканує зображення», яке в словнику Larousse.fr в адаптованому варіанті scanneur фігурує в якості рекомендованої форми тільки в одному - першому значенні, у всіх інших значеннях воно вживається у французькій мові як scanner:

1. Appareild'imagerie medicale compose d'unsysteme de tomographie (qui donne des images en coupe d'un organe) et d'un ordinateur et qui effectue des analyses de densite radiologique point par point (voxel) pour reconstituer ces images en coupes fines, affichees en gammes de gris sur un ecran video. 2. Appareil electronique utilise en photogravure pour explorer un document de facon lineaire, l'energie lumineuse, transmise ou reflechie, etant transformee en signaux electriques, traites par un ordinateur qui commande l'insolation des films photographiques destines a l'etablissement des formes imprimantes. 3. Capteur analogique ou numerique, pourvu d'un dispositif de balayage pour l'obtention d'images de la Terre.

2. Recepteur radio permettant de balayer rapidement la totalite de la gamme des frequences.

3. Dispositif d'analyse d'image a haute definition connecte a un micro-ordinateur en vue de son affichage sur un visuel ou de son impression ulterieure (Larousse.fr).

Наприклад: «Vous passez prochainement un scanner medical, et souhaitez savoir ce qui vous attend et comment vous preparer au mieux au jour J? Decouvrez tout ce qu'il faut savoir sur cet examen de radiologie» (Femme Actuelle, le 18/06/2020). лексичний семантичний англіцизм асиміляція французький

3. «Офранцуження» англійських дієслів шляхом додавання до них закінчення -er (рідше -iser), наслідком чого є їх функціонування відповідно до законів французької мови. Аналіз матеріалу показав, що зазначений спосіб морфологічної інтеграції англійських запозичень є надзвичайно продуктивним у плані поповнення лексичного складу сучасної французької мови, що асимілює англійські дієслова. Як приклад наведемо широко розповсюджене останнім часом в розмовній французькій мові дієслово scotcher (від англ. дієслова to scotch), яке в якості першого (споконвічно англійського) значення трактується як «coller avec du Scotch (marque deposee)» (Larousse.fr) - («приклеїти, склеїти скотчем»), проте у французькій мові воно набуло ще одного - переносного значення: etre scotche «Familier. Etre scotche a, devant, etc., quelque chose, avoir l'esprit accapare par quelque chose au point de ne pouvoir s'en detacher: Les enfants sontscotches devant la tele» (Larousse.fr) («прилипнути до когось, чогось...»). Саме в цьому другому значенні цей англізм часто вживається у французькій пресі, наприклад: «Elections US: «Je suis restee scotchee» (Ouest-France, le 10/11/2016); «Savez-vous que l'expression «bayer aux corneilles» s'orthographie comme ceci? Voila de quoi scotcher vos prochains adversaires au scrabble!» (Savoir.rfi.fr, le 05/12/2018).

Також досить часто на сторінках французьких газет і журналів вживається англізм googliser (/googler) (від англ. дієслова to google) - (Rechercher des informations (en particulier sur quelqu'un) sur Internet en utilisant le moteur de recherche Google. (On dit aussi googler.) (Larousse.fr). І хоча словник Larousse.fr офіційно зареєстрував обидва варіанти цього англійського запозичення (і googliser, і googler) як неологізми 2018 року, нам зустрілися численні приклади лише з англізмом googliser і жодного прикладу з варіантом googler. Наприклад: «Googliser, c'est polluer? La difficile emergence d'acteurs au service de la transition bas carbone sur le marche des moteurs de recherche» (Hal.Archives-Ouvertes.fr, le 24/07/2017).

Наведемо ще низку прикладів з найбільш узуальними англійськими дієсловами, які також були «офранцужені» шляхом додавання до них закінчення -er (і/або -iser). Здебільшого ці дієслова є неологізмами як у французькій, так і в англійській мовах. Наприклад: troller (від англ. дієслова to troll) - «1. A la chasse, «troller» signifie chercher du gibier.

Informatique. Mais son sens le plus courant nous vient d'internet ou «troller» signifie polluer les forums de messages provocateurs» (Internaute. Dictionnaire Francais): «Je me suis fait troller - La culture de la haine sur le web» (Bilan, le 08/12/2016).

geeker (від англ. дієслова to geek) - «Passer son temps a pratiquer des activites appartenant aux domaines de l'informatique, du jeu video, de la science-fiction et autres activites liees a la technologie» (Internaute. Dictionnaire);

rebooster (від англ. booster) - «Familier. Stimuler, developper, renforcer» (Larousse.fr). «C'est malin grandformat - se soigner avec les jus detox - energie, antistress, minceur, bonne mine...: 230jus de fruits et legumes pour purifier et rebooster son organisme!» (Cultura.com, le 09/01/2018); «20 soins a la vitamine Cpour rebooster sapeau en hiver» (Femme Actuelle, le 29/11/2019);

sponsoriser (від англ. дієслова to sponsor) - «commanditer, parrainer»: «Sponsoriser», cette nouvelle maniere de collaborer au travail» (Capital avec Management, le 29/04/2021);

uberiser (від англ. uber, nom depose; start-up de la marque de ce nom) - «Rendre obsolete un modele economique existant, via notamment l'utilisation de plateformes numeriques: Cette start-up a uberise le secteur de la livraison a domicile» (Larousse.fr);

«Lylo cherche a «uberiser» le doublage a la television» (Les Echos.fr, le 24/05/2019).

Прикладом межі подібного «офранцуження» може служити надзвичайно популярне зараз у Франції дієслово relooker «поміняти стиль», утворене за допомогою французького префікса re- (що є носієм семи «повторення будь-якої дії, переробка спочатку»), англійського дієслова to look - «regarder» і французького дієслівного закінчення -er. Водночас важливим моментом тут є той факт, що взяте за основу англійське слово look в процесі інтеграції у французьку мову набуло значення, яке було йому абсолютно не властиве. Як зазначає М.В. Мінова, слово «look» вперше увійшло у французьку мову в 1947 році у вислові new look (дослівно «nouveau regard, nouvel aspect»), яке слугувало назвою першої колекції французького кутюр'є Крістіана Діора. У 1960-ті роки вираз new-look розширив у французькій мові своє значення від «mode nouvelle lanceepar Christian Dior» до «style nouveau (dans les domaines differents); maniere nouvelle de presenter ou de traiter une affaire, une question». Що стосується слова look, то автономно (поза висловом «new-look») воно увійшло у французьку мову лише в кінці 1970-х років і відразу ж стало вживатися в новому, ширшому, у порівнянні з його англійським аналогом, значенні: «aspect, image donnee par qqn, qqch; allure, style» [11, с. 36-37]. Згодом інші мови запозичили його з французької саме в цьому новому значенні, а на початку 2000-х це слово було внесено вже в англомовні словники зі значенням «модний образ», ставши одним з найбільш уживаних слів у сфері моди. Відповідно дієслово relooker означає у французькій мові «prendre un style nouveau, changer de style» («поміняти стиль»). Наприклад: «Villeseque. La mairie a ete relookee» (La Depeche. fr, le 04/07/2015).

Дієприкметники та дієприслівники утворюються від цих асимільованих англізмів також згідно з французькою морфологією, з допомогою заміни інфінітивного закінчення -er (і/або -iser) на -e або на -ant відповідно. Утворені від подібних дієслів дієприкметники узгоджуються в роді та числі з іменником, до якого відносяться, за правилами французької морфології. Наприклад: «Hiver positivant et reboostant. L'hiver met notre corps et notre moral a rude epreuve. Combattons le froid, la deprime saisonniere et la fatigue» (Millescence.com); «Jean-Luc Melenchon, toujours indigne d'une «denonciation calomnieuse» sur des collaborateurs au Parlement europeen et par «ceux qui jettent en pature des noms en googlisant», a loue les collaborateurs egalement «militants» (Public Senat, le 27/07/2017).

Крім того, подібні асимільовані французькою мовою англійські дієслова є досить продуктивними в плані утворення від дієслівних іменників і прикметників. Наприклад: «L'uberisation repose sur l'usage d'une plateforme numerique, d'une quasi-immediatete des echanges entre le client et le prestataire, la mutualisation des ressources et la limitation des infrastructures et des demarches administratives» (Novethic.fr) «Tout savoir sur le blogging, a quoi sert un blog?» (Finance de Demain, le 19/04/2021).

4. Утворення у французькій мові нових слів через прийняття англізмами французьких суфіксів і закінчень. Яскравою ілюстрацією морфологічного варіювання англізмів є французький суфікс -erie. Його незвичайне поєднання з запозиченою основою є невичерпним джерелом подібного роду неологізмів, наприклад: sandwicherie (від англ. sandwich «бутерброд» - boutique ой l'on vend des sandwichs a emporter ou a consommer sur place (Larousse.fr); killerie (від англ. to kill «вбивати» - перен. «се qui est proprement incroyable, effarant, inattendu» [23]. Наприклад: «A Croisilles, une sandwicherie s'apprete a ouvrir Des que possible, elle ouvrira. La gerant du bar-tabac de Croisilles lance sa sandwicherie, Chez Nini» (Actu. fr, le 30/04/2021).

5. Утворення французьких слів-неологізмів через використання суфіксів, властивих англійській мові. Трапляється також, що мова приймає іншомовний суфікс і навіть інтегрує його в свою власну словотвірну систему. Таким у французькій мові є суфікс -ing, який, продовжуючи бути сильно прив'язаним до свого англійського коріння, вже має стійку тенденцію до автономного входження у французьку мову через створення псевдоанглізмів, що дало підставу деяким тлумачним словникам навіть включити його в перелік суфіксів французької мови. Як приклад, наведемо псевдоанглізм caravan(n)ing (camping pratique dans une caravane (Larousse.fr), утворений від англійського слова caravan - «пасажирський автопричіп; житловий автофургон; трейлер» за моделлю до англізму camping, який міцно увійшов з «інговим» закінченням у французьку мову, не давши закріпитися запропонованому Академією франсизованого варіанту caravanage. Однак не завжди суфікс -ing одержував таку переконливу перемогу над французьким суфіксом -age. Так, слово couponing було утворено за допомогою цього суфікса від французького coupon («талон, купон; квитанція про сплату») для утворення наступного поняття: «Technique de promotion des ventes basee sur l'utilisation de coupons de reduction lies a l'achat d'un produit» (Larousse.fr). Цей псевдоан- глізм увійшов до французького вжитку на початку 1970-х років і активно функціонував у мові впродовж двадцяти років, однак в 1990-ті роки він був замінений чисто французьким словом couponnage (Larousse.fr).

6. Структурно-семантичні кальки з англійської мови. Вплив англійської мови на французьку мову відчувається і в деяких граматичних конструкціях, зокрема, порядок слів оформляється іноді за правилами граматики мови, з якої запозичується слово. Так, за прикладом англійських безприйменникових поєднань двох іменників, з'явилися такі утворення, як: 1) власна назва + іменник, наприклад: Europe Hdtel, Alsace Hdtel, France Presse, Gaumont actualites; 2) прикметник + іменник, наприклад: Nord-Vietnam; 3) іменник + іменник, наприклад: auto-route, science-fiction, palace-coiffeur, auto-ecole.

7. Зміна форми множини англізмів. Однією з морфологічних ознак, за якою у французькій мові можна ідентифікувати запозичення в цілому та англізми зокрема, є наявність у них специфічних форм множини (за нормами мови-джерела), наприклад: un cameraman - des cameramen, une lady - des ladies. У 1990 році комісією Міністерства освіти Франції було введено єдине правило утворення множини як для питомих, так і для запозичених слів: додавання s на кінці слова (водночас слова, що закінчуються на -s, -х, -z залишаються без зміни). Таким чином, відтепер належить писати: des scotchs, des cameramens, des businessmans, des box, des boss, des kiss, des ladys. Однак, попри всі офіційні приписи, до теперішнього часу обидва варіанти написання множини англізмів залишаються актуальними для сучасної французької мови. Наприклад: «Des whiskies avec de plus en plus de retour... sur investissement» (The conversation.com, 08/04/2017).

8. Присвоєння англізмам-іменникам категорії роду. Завдяки тому, що в англійській мові відсутні граматичні показники категорії роду, при перенесенні англійських запозичень у французьку мову в деяких випадках спостерігається довільний характер вживання роду. Пояснимо це на такому прикладі: англізм interview вперше було зареєстровано французькими словниками у 1883 році й використовувалося це слово впродовж цілого століття без найменших винятків в жіночому роді (une interview'). Однак, як зазначає у своїй книзі французький лінгвіст М. Перньє, «у другій половині XX століття цьому іменнику все частіше і частіше стала надаватися форма чоловічого роду (un interview) [23, р. 40]. Водночас ця тенденція не стала правилом, тому у 2000-ті роки у французьких словниках стали вказувати можливість вживання даного англізму як в чоловічому, так і в жіночому роді, незалежно від його значення: interview nom feminin ou masculin (anglais interview, du francais entrevue) - (1. Entretien avec quelqu'un, pour l'interroger sur ses actes, ses idees, ses projets, afin d'en publier ou diffuser le contenu: Solliciter une interview. 2. Article relatant les questions et les reponses echangees au cours de cet entretien. 3. Methode d'enquete sociologique qui a pour but d'etablir un rapport de communication verbale entre l'interviewe et l'intervieweur) (Larousse.fr). Хоча здебільшого спостерігаємо вживання цього англізму в жіночому роді. Наприклад: «Comment preparer et mener une interview. Une interview reussie est le fruit d'un reportage nuance» (Geneva Business News, le 29/07/2020).

Варто також зазначити, що прагнення «офранцузити» англізми часто призводить до граматичних плеоназмів. Прикладом надмірного вживання граматичних форм може служити такий «фран- глізм»: «Le riz de l'Oncle Ben's», в якому спостерігається одночасна присутність французького прийменника de, що вказує на приналежність, і англійської частки `s, яка виконує в англійській мові ту саму граматичну функцію. Також в цьому плані цікавим є приклад недбалого вживання англійського виразу best of («вибране»), виявленого нами у французькому журналі «Okpodium»: «Rocken stock - c'est le best of de tous les plus grands virtuoses du rock de ces dix dernieres annees». Плеоназм полягає в тому, що вираз best ofдослівно перекладається французькою мовою як «le meilleur de», і, отже, французькою цей рекламний слоган повинен бути представлений як «Rocken stock - c'est le meilleur de de tous les plus grands virtuoses du rock de ces dix dernieres annees». Втім, як показав аналіз фактичного матеріалу, подібні приклади мають лише одиничний характер, тоді як основна маса англізмів (приймаючи французькі префікси, суфікси й закінчення, і функціонуючи за законами французької граматики) прекрасно адаптується у морфологічній системі французької мови та сприяє її збагаченню.

Висновки і пропозиції

Отже, проведене дослідження показало, що морфологічна інтеграція англійських запозичень у французьку мову має неоднорідний характер і розвивається за такими основними напрямками: прийняття англізмами помилкової етимології, внаслідок якої сам корінь зазнає змін; заміна англійських суфіксів французькими; «офранцуження» англійських дієслів шляхом додавання закінчення -er (рідше -iser), результатом чого є їх функціонування відповідно до законів французької мови; створення французьких слів- неологізмів через використання суфіксів, притаманних англійській мові; утворення нових слів через прийняття англізмами французьких суфіксів і закінчень; структурно-семантичне калькування з англійської мови; зміна форми множини англізмів відповідно до французьких граматичних норм; привласнення англізмом-іменником категорії роду, відсутнього в рідній мові. Саме морфологічний критерій (поряд з лексико-семантичним) є визначальним для констатації факту набуття англіцизмом статусу знака лінгвістичної системи французької мови.

Список літератури

1. Аввакумова И.В., Аракчеева Е.С. [и др.]. Актуальные проблемы лингвистики и лингводидактики. ФГБОУ ВО «РЭУ им. Г.В. Плеханова». Саранск, 2018. 120 с.

2. Баянкина Е.Г., Банникова Т.Н., Наумова М.И. Англицизмы в немецком языке. Известия ЮгоЗападного государственного университета. 2012. №5-1 (44). С. 318-321.

3. Букина Л.М., Лунькова Л.Н. Англицизмы в современных интернет-статьях на французском языке. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Теория языка. Семиотика. Семантика.№2. С. 110-117.

4. Гуревич Л. С. Глобальные процессы в языке: предрекают ли они скорую гибель классического английского? Языковые процессы в эпоху глобализации: материалы международного научного семинара. С. 51-56.

5. Зинчук Е. А. Английские заимствования в немецком языке как отражение процессов в современном обществе. Филология: научные исследования. 2015. №2. С. 129-137.

6. Исраилова Л.Ю., Исраилова Л.Ю. Русский язык как посредник в процессе заимствования англицизмов чеченским языком. Рефлексия. 2017. №4. С. 8-13.

7. Картушина Е.А. Семантика англицизмов в русском языке в аспекте языковой игры. Филология: научные исследования. 2018. №3. С. 244-258.

8. Косович О.В. Ужиток іншомовних слів: логіка мови чи данина моді. Науковий вісникмiжнародного гуманітарного університету. Сєрія: Філологія. Випуск 44. Одеса: МГУ, 2020. С. 35-36.

9. Минова М.В. Espanglish как отражение прогрессирующей «испанизации» современного североамериканского общества. Вызовы глобального мира. Вестник ИМТП. 2015. №1 (5). С. 75-83.

10. Минова М.В. Spanglish или espanglish, вот в чем вопрос («испанский английский» как продукт межкультурной коммуникации англоязычного и испаноязычного населения современных США). Избранные труды по гуманитарным наукам. М.: РИПО ИГУМО и ИТ, 2010. С. 52-57.

11. Минова М.В. Лексико-семантическая интеграция английских заимствований в современный французский язык. Филология: научные исследования. 2018. №2. С. 33-42.

12. Орлова С.Н. Англицизмы в эвфемистической функции в итальянской экономической прессе как индикатор культурного взаимодействия. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2014. №12-1 (42). С. 146-148.

13. Позднякова Т.А. Теоретические основы исследования проблемы иноязычных заимствований в современной лингвистике. Актуальные проблемы общей теории языка, перевода, межкулътурной коммуникации и методики преподавания иностранных языков: Сборник статей по материалам межвузовской студенческой научно-практической конференции: отв. редактор НВ. Бутылов. 2019. С. 63-67.

14. Позднякова Т.А. Особенности фонетико-графической интеграции англицизмов в современный французский язык. Актуальные проблемы общей теории языка, перевода, межкультурной коммуникации и методики преподавания иностранных языков: Сборник статей по материалам межвузовской студенческой научно-практической конференции. 2018. С. 37-41.

15. Сидоренко Е.С. Англицизмы в русском языке в сфере делового общения. Актуальные проблемы языкознания. 2015. Т.1. С. 79-80.

16. Стрельцова Я.Р. Новые направления в политике франкофонии. Мировая экономика и международные отношения, 2018, т. 62, №2, С. 83-91.

17. Стрельцова Я.Р. О более широком внедрении иностранного (английского) языка во французской высшей школе. Актуальные проблемы общей теории языка, перевода и методики преподавания иностранных языков: Сборник статей по материалам межрегиональной, с международным участием, интернет-конференции. 2017. С. 114-116.

18. Федорова А.В. Английская и русская терминологические системы банковской сферы: автореферат дисс. ... канд. филол. наук. Твер. гос. ун-т. Тверь, 2015. 17 с.

19. Чалей О.В. К вопросу о соотношении концепта и лексического значения слова. Язык, сознание, коммуникация. Вып. 50. Москва, 2014. С. 344-351.

20. Яковлева С.А. Киберспанглиш: обзор терминологической дискуссии. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Вопросы образования: языки и специальность. 2010. №2. С. 26-31.

21. Laroche-Claire Y. Evitez le franglais, parlez frangais! Paris: Albin Michel, 2004. 295 p.

22. McLuhan M., Fiore Q. War and Peace in the Global Village. N.Y.: Bantam, 1968.

23. Pergnier М. Les anglicismes: Danger ou enrichissement pour la langue frangaise. Paris: Presses Universitaires de France, 1989. 214 p.

24. Rey-Debove J., Gagnon G. Dictionnaire des Anglicismes. Les mots anglais et americains en frangais. Paris: Robert, (c), 1986. 1152 p.

25. Stavans I. Spanglish: The Making of a New American Language. New York: Harper Perennia, 2004. 288 p.

Список фактологічних джерел

1. 1jour1actu.com, le 02/11/2019.

2. 20Minutes.fr.

3. Actu.fr.

4. Bilan.

5. Сapital avec Management.

6. Cosmopolitan.fr.

7. Courrier International

8. Cultura.com.

9. Hal.Archives-Ouvertes.fr.

10. Ina.com.

11. Internaute.com

12. Internaute. Dictionnaire Francais

13. Facebook.

14. Femme Actuelle.

15. Femme Actuelle.

16. Finance de Demain.

17. France Bleu.

18. Franceculture.fr.

19. Geneva Business News.

20. La Depeche.fr.

21. Le Courrier.

22. L'Echo republicain.

23. Le Parisien.

24. Le Parisien. Etudiant.

25. L'express.fr.

26. Les Echos.fr.

27. Les Echos.fr.

28. L'Humanite.

29. Marieclaire.fr.

30. MarieFrance.fr.

31. Millescence.com.

32. Novethic.fr.

33. Ouest-France.

34. Public Senat.

35. Savoir.rfi.fr.

36. Remi Guerin. Chiens

37. The conversation.com.

38. Universiteitsbibliotheek Gent.

Размещено на allbest.ru