Англомовні суднові інструкції як жанр морського дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНГЛОМОВНІ СУДНОВІ ІНСТРУКЦІЇ ЯК ЖАНР МОРСЬКОГО ДИСКУРСУ

Коротка Л.А.

Одеський національний морський університет

У статті наведені результати аналізу англомовного морського дискурсу як комунікативної діяльності морської спільноти в межах професійних ситуацій, пов'язаних з різними обставинами роботи в морі, а саме такого його формального жанру, як англомовні суднові інструкції, що належать до документів зовнішнього користування та визначаються як письмова послідовність дій роботи із приладами або послідовність виконання дій процесу, що мають виконавчо-розпорядчий характер і розраховані на широку аудиторію морської спільноти. У роботі вивчаються комунікативні функції суднових інструкцій, види чинних інструкцій, композиційна структура та лінгвістичні (структурні, лексичні, граматичні, синтаксичні) особливості, наведено приклади їх функціонування. Корпус дослідження сформовано з використанням методу суцільної вибірки зі ста англомовних чинних суднових інструкцій різних видів, що регламентують дії членів екіпажів суден, а саме: інструкцій з обслуговування технічного обладнання, несення вахт, експлуатації навігаційного обладнання, залишення судна, шляхів евакуації пасажирів і екіпажу з місць їх роботи та відпочинку, про заходи пожежної безпеки тощо.

Інструкціям притаманний чіткий розподіл інформаційних блоків, дотримання шаблонів у побудові тексту, візуальні виділення, стандартне розташування матеріалу, краткість, компресивність, логічність і наявність невербальних засобів (схеми, малюнки, знаки). Лексика вживається у прямому значенні, для неї характерні точність, відсутність емоційності, синонімії; зафіксована наявність абревіатур і цифрової інформації, уникнення орієнтування на особистість конкретного члена екіпажу. Характерна наявність наказових та пасивних конструкцій, модальних дієслів, фразових дієслів, переважне використання теперішніх граматичних часів і умовних речень першого типу, наявність дієприслівникових зворотів, опущення дієслів-зв'язок. Відзначаються короткі, стислі фрази без однорідних членів речення, із чітким членуванням тексту на смислові рубрики.

Ключові слова: дискурс, морський дискурс, жанр, англомовні суднові інструкції, лінгвістичні особливості.

Постановка проблеми

Англійська мова виступає мовою міжнародного морського спілкування, отже, найважливішою складовою частиною професійної діяльності моряків. Ефективна комунікація в міжнародній морській навігації між судами, які проходять поруч, береговими станціями, членами екіпажу, судами та портовою владою, судами та судновласниками, а також отримання інформації з текстів суднових інструкцій щодо виконання дій, наказів, правил, керівництва з експлуатації суднового обладнання і морських навігаційних карт були б надзвичайно ускладнені без існування єдиної мови комунікації та спеціальної мовної підготовки екіпажу до закордонних плавань. Тому міжнародна морська навігація стала першою сферою міжнародних контактів, де морські держави визнали необхідність загальної мови комунікації. І Комітет з безпеки на морі Міжнародної морської організації (International Maritime Organization, IMO) затвердив, що саме англійська мова стане «робочим середовищем» моряків, і вся комунікація - усна і письмова - повинна відбуватися цією мовою, бо нездатність зрозуміти певну виробничу інструкцію до дії у справжніх професійних умовах членами екіпажів різних національностей може призвести до загрози життя багатьох людей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Специфіка професійного морського спілкування була об'єктом дослідження українських та закордонних учених. Дослідники приділили чимало уваги вивченню: морської термінології та стандартних професійних фраз (А. Марусіч, Е. Мироненко, Г. Овчинников, В. Савватєєва й О. Хроленко, О. Шмельова, С. Cole, J. DiazPerez, P. Trenkner); міжкультурно-комунікативних морських мовленнєвих ситуацій (Н. Сергєєва); морської радіокомунікації (М. Шишло, B. Pritchard); морського телексу (В. Johnson) та супутникового зв'язку (S. Valcic, Z. Mrak, M. Gulic); інтонаційних (А. Шальов), стильових (Н. Огородник, І. Olaru), соціокультурних (Н. Пріміна) особливостей англомовного морського дискурсу; особливостей англомовного ділового листування судноводіїв (Н. Самоненко). Однак комплексне дослідження англомовних суднових інструкцій як жанру морського дискурсу залишилося поза увагою науковців.

Постановка завдання. Мета нашої роботи - дослідження англомовних суднових інструкцій як жанру морського дискурсу. Об'єкт - лінгвістичні особливості англомовних суднових інструкцій. Предмет - лексичні, граматичні та синтаксичні характеристики англомовних суднових інструкцій.

Виклад основного матеріалу

Джерельна база дослідження формується з англомовних чинних суднових інструкцій різних видів, що регламентують дії членів екіпажів суден, а саме: інструкції з обслуговування технічного обладнання та експлуатації навігаційного обладнання; інструкції про передачу медичних консультаційних повідомлень у морі; інструкції про заходи пожежної безпеки; інструкції зі шляхів евакуації пасажирів і екіпажу. Корпус дослідження сформовано з використанням методу суцільної вибірки зі ста англомовних суднових інструкцій, що діють, обсягом 252 сторінки. Було проаналізовано 2 600 лексичних одиниць, 1 500 граматичних конструкцій, 450 невербальних засобів комунікації, що супроводжували вербальну інформацію.

Мета роботи була досягнута за допомогою таких наукових методів. Щоб представити ступінь вивченості проблеми щодо термінів «дискурс» і «морський дискурс», була вивчена сучасна наукова література із цього питання. Описові та нормативно-стилістичні методи використовувались для виявлення композиційних, лексичних, граматичних і стилістичних особливостей суднових інструкцій. Змістовий аналіз і узагальнення проводилися для визначення загальних рис, характерних для англійських суднових інструкцій. Кількісний аналіз підтвердив отримані результати і дозволив зробити об'єктивні висновки.

Дискурс виступає складним багатоплановим явищем, що перебуває в центрі уваги сучасної науки. Натепер не існує єдиного визначення поняття «дискурс», що охоплює всі контексти його вживання. Це водночас і частина соціального життя, і інструмент, який створює соціальне життя. В. Карасик під дискурсом розуміє «спілкування людей, що розглядається з позицій їх належності до тієї чи іншої групи або стосовно певної мовленнєво-поведінкової ситуації» [4, с. 193]. О. Кубрякова розглядає дискурс як «когнітив- ний процес, пов'язаний із реальним мовотворенням, породженням мовленнєвого твору, де текст виступає кінцевим результатом процесу мовленнєвої діяльності, яка набуває певної завершеної (і зафіксованої) форми» [5, с. 187]. Г Орлов визначає термін дискурс як «категорію (природного) мовлення, яка матеріалізується у вигляді усного чи письмового мовного твору, відносно завершеного у смисловому і структурному відношеннях, довжина якого потенційно варіативна» [6, с. 97]. С. Боднар трактує дискурс, з одного боку, як «процес, діяльність, дискурсивну практику, а з іншого - як текст, продукт, що актуалізується за певних умов» [1, с. 18].

У сучасних лінгвістичних дослідженнях існує чимало видів дискурсу, які реалізуються залежно від комунікативної мети висловлювання, обставин мовлення, кількості учасників спілкування, цілей та намірів, а також відповідно до сфери і ситуації спілкування. Розглянемо один з існуючих видів дискурсу, а саме «морський дискурс», який є стрижневим у нашому дослідженні.

З лінгвістичного погляду морська англійська мова є певним різновидом професійно орієнтованої англійської мови, що включає спеціально відібраний та затверджений морською спільнотою мовний матеріал, рекомендований для використання моряками з метою досягнення ефективної комунікації між судами, з береговими станціями та під час виконання професійних обов'язків членами екіпажу [8, с. 55]. К. Коул визначає морську англійську мову так: це вербальні та невербальні засоби комунікації англійської мови, які використовуються для спілкування в міжнародному морському співтоваристві, сприяють безпеці судноплавства та полегшенню морської торгівлі [9]. П. Тренкнеро характеризовує морську англійську мову як інструмент забезпечення комунікації міжнародного морського співтовариства, що гарантує безпеку судноводіння і сприяє всебічному розвитку морської галузі [10]. Н. Пріміна визначає морський дискурс як комунікативну діяльність морської спільноти в межах професійних ситуацій, пов'язаних із різними обставинами роботи в морі, яка реалізується за допомогою вербальних засобів і невербальних кодів морського спрямування і на успішність якої впливають різні екстралінгвістичні чинники, що сприяють виконанню професійних обов'язків на борту судна [7, с. 93-94].

Чіткість і регламентованість є ключовими поняттями морського дискурсу. Це зумовлено розпорядком дня моряків, постановою завдань підлеглим, формулюванням наказів, отже, стосунками між моряками. Англомовному морського дискурсу притаманні такі характеристики: «логічність (чітка послідовність, обґрунтованість, алгоритмічність у викладенні думок); об'єктивність (істинність наукових знань, мінімалізація суб'єктивної позиції автора); точність (використання засобів вербалізації, які є однозначними (терміни) та точно виражають сутність понять), абстрагованість (немає присутності авторського «я» та «я» читача: автор викладає належну інформацію без суб'єктивної оцінки); насиченість фактичною інформацією, безпідтекстність викладу інформації (експліцитність); нейтральна емоційність: вплив на читача здійснюється не емфатичними засобами, а використанням аргументів, доказів, логіки судження; ясність викладу (простота мови, логіка викладу, граматична чіткість)» [7, с. 94].

Існує два різновиди морського дискурсу: формальний і неформальний. У даній роботі ми розглядаємо інструкції як різновид формального морського дискурсу, який включає всю суднову документацію (інструкції, накази, навігаційні матеріали, конвенції, меморандуми, трудові договори, вахтові журнали, ділові листи, акти морського керівництва та інші).

Розглянемо більш детально такий формальний жанр морського дискурсу, як інструкції. Інструкція (від лат. instructio - «настанова») - імперативний мовленнєвий жанр, метою якого є повідомлення адресату порядку, способів, правил здійснення певної дії для того, щоб каузировати його відповідну поведінку [3]. Інструкція - це нормативний документ, у якому викладаються правила, що регулюють спеціальні аспекти діяльності і стосунки підприємств, установ, організацій, службових осіб. Це текст офіційно-ділового стилю і технічного змісту, що має стандартизовану форму. Текст інструкції може розбиватися на розділи та пункти і повинен мати вказівний характер. Із цією метою вживаються формулювання: «необхідно», «слід», «повинен» тощо. Усі інструкції можна умовно поділити на дві групи: інструкції, що регулюють порядок здійснення певного процесу кількома виконавцями, та посадові інструкції [2]. Інструкції в судноводінні можна визначити як письмову послідовність дій роботи з певними приладами або послідовність виконання дій певного процесу, що мають виконавчо-розпорядчий характер і розраховані на широку аудиторію морської спільноти.

Корпус дослідження сформовано з використанням методу суцільної вибірки зі ста англомовних чинних суднових інструкцій різних видів, що регламентують дії членів екіпажів суден, обсягом 252 сторінки, а саме:

- інструкції з обслуговування технічного обладнання;

- інструкції несення вахт;

- інструкції з експлуатації навігаційного обладнання;

- інструкція про передачу медичних консультаційних повідомлень у морі;

- загально-суднова інструкція про заходи пожежної безпеки;

- окремі інструкції про заходи пожежної безпеки для всіх вибухопожежо небезпечних приміщень,

- інструкція із закриття протипожежних дверей;

- інструкції про організацію та дії екіпажу з боротьби за живучість судна та охорону людського життя на морі;

- інструкція із залишення судна;

- інструкції зі шляхів евакуації пасажирів / екіпажу з місць їх роботи / відпочинку.

Ці інструкції вивчаються під час проведення спеціальних навчань та інструктажів на судні і зберігаються на робочих місцях.

Розглянемо лінгвістичні особливості англомовних суднових інструкцій.

По-перше, необхідно відзначити, що до структурних якостей текстів жанру «інструкції» належать: стандартне розташування матеріалу, певна композиційна форма, логічність, точність, конкретність, зв'язність та цілісність, ясність, зрозумілість, доступність, однозначність, відсутність експресивності, безособистий характер висловлювання, дотримання певних шаблонів у побудові тексту, виконавчо-розпорядчий характер документа. Тексти інструкцій передають необхідний обсяг інформації мінімальною кількістю слів. Щодо композиційної форми, то інструкція чітко розподілена на секції, кожна з яких починається одним/двома ключовими слова, що написані великими літерами і передають основний зміст секції (FIRE DETECTION; STABILITY; EMERGENCY DRILLS). Часто інструкції супроводжуються невербальними засобами: схемами, малюнками, знаками, символами, покажчиками. У 73% випадків така інформація представлена в кольоровому виконанні, де переважають такі кольори: червоний, синій, зелений, жовтий.

Що стосується лексичних особливостей текстів англомовних інструкцій, то необхідно зазначити таке:

1. Вузькоспеціалізована термінологічна лексика, яка дає можливість точно, чітко й економно викладати зміст певного поняття, предмета, дії і забезпечити правильне розуміння суті питання (stabilizerfins - ребра стабілізатора; embarkationarea - зона посадки, lifebuoys - рятувальні буї).

2. Виключення двозначностей або різночитання в уживаної термінології, наприклад, дієслово “torelease” у морській термінології ніколи не вживається у значенні «звільнити когось», йому завжди притаманний зміст «спустити»: toreleasethelifeboat - спустити шлюпку на воду.

3. Наявність міжгалузевих термінів (instructions, operations, systems, location).

4. Наявність стійких термінологічних зворотів - «штампів» (firealarmstations - місця пожежної сигналізації, coastguard - берегова охорона, manoverboardalarm - людина за бортом).

5. Виявлення морських термінів, які мають повну співвіднесеність із рідною мовою (абсолютна еквівалентність) (ballast - балласт, course - курс, waterline - ватерлінія, procedures - процедури).

6. Наявність складних слів, що складаються із двох або більше відомих компонентів, переважно двох іменників (bulkhead - перегородка, lifeboat - рятувальний човен, liferaft - рятувальний плот).

7. Інтернаціональні слова, що вживаються в морській комунікації (corridor, route, cabin, signal, zone, automatic).

8. Конвертовані слова (oil - tooil, tank - totank, place - toplace, sound - tosound).

9. Для підвищення рівня щільності когнітивної інформації тексту часто використовують спеціальні абревіатури (Public Addressing System (PAS); Integrated Bridge System (IBS); Bridge Navigational Watch&Alarm System (BNWAS); ShipSecurity AlarmSystem (SSAS)).

10. Цифрові дані, які коротко передають найбільш необхідну інформацію (Thegenera lemergencyala rmontheshi pisrecognisedby 7 shortringingoft hebellfollo wedby 1 longrin gorusingtheshiph ornsignalof 7 shortblasts followedby 1 longblast. Onvesselsof 100 grosstonsan doverthefollowin gsignals mustbeused. Heatt hebearinginoilto 160-180 °F (70-80 °C).

11. Відсутність синонімів, ідіом, скорочених форм слів.

Серед граматичних особливостей текстів суднових англомовних інструкцій виокремлюємо наявність таких:

1. Наказові конструкції (Removet hehandle - зніміть ручку; Puttheframe inplace - поставьте раму на місце; Usethel ifejacket - використовуйте рятувальний жилет).

2. Модальні дієслова (Strollersan dwheelchairs maynotbeplace dinthecorridorsonb oardduet otheneedfo rclearescap eroutes. Fordismiss alfromfirealar mstations, thegeneralal armmustbeso undedthreetim essupplementedb ythreeshort blastsoft hevessel'swhistle).

3. Поширена наявність фразових дієслів (putonthelifejackets, switchonthemotor, pushonthebutton, screwonthenut).

4. Переважна за частотою вживання група граматичних часів теперішнього часу (приблизно 70% тексту) - це група Present (Present Continuous / PresentIndefinite).

5. Наявність речень із Future Simple (Thedoors will closeagainau tomatically. A signonorne xttothedo orwillshowyou howtoopenit).

6. Поширені пасивні конструкції з наказовим сенсом (Itisnotallo wedtouseelectr icalapplia ncesotherthan thestandardf ittin gsincabinsorelsewh ereonboard. Itisforbidd entosta yonthecard eckduring thecrossing. Alldoorsmustbelocked).

7. Відсутність дієслова-зв'язки (Nofireor flamesa lowed, Nosmokin ginthisarea, Nouseofstar tingfluidorj umperspray), яку за необхідності можна легко відновити з контексту або ситуації і відсутність якої не ускладнює правильного розуміння інформації, що надається.

8. Поширені умовні речення if-sentences (Donotb oardifyouarefeeli ngunwell. Ifthelifejac ketisnot provided, askthechie fofficerforit).

9. Відсутність особових займенників, особливо 1-ї і 2-ї особи, замість яких використовуються власні назви, власні найменування або спеціальні позначення (theship'screw, theoffic erincharge, appointe dmemberso fthecrew). Це робиться, щоб уникнути особистісного характеру комунікації, отже, емоційності (Inane mergencysi tuationtheship'screwwi llleadthepass engerstothere scuestations. The officerin chargewilll eadtheoperationa ttherescuestations. Inanemerge ncysituation appointedmem bersofthecrewwi llsearchthroughthe entireshi ptoensu rethate verybod yhasbeen evacuated).

10. Наявність дієприслівників (Participle II) чи дієприслівникових зворотів (wornpads - зношені прокладки, spacingwash ersrequired - необхідні розпірні шайби, threadedholes - отвори з нанесеною різьбою).

На синтаксичному рівні відзначимо такі особливості:

1. Чітке членування тексту на смислові блоки, зазвичай із використанням заголовків, підзаголовків і цифрового оформлення пунктів (Operatingin structions: 1. Loading. /2. Toraiselift. /3. Tolowerlift.), що дозволяє легко орієнтуватися в тексті і переходити від пункту до пункту.

2. Фрази короткі та чіткі, без однорідних членів речення (Actuaterai seswitch. Releaseswitchat desiredheight. Actuate loweringvalv ehandle).

Висновки і пропозиції

Отже, підсумуємо. Інструкція в судноводінні - це документ, що визначає письмову послідовність дій роботи з певними судновими приладами або послідовність виконання дій певного процесу на судні, що мають виконавчо-розпорядчий характер і розраховані на широку аудиторію морської спільноти.

Щодо композиційної структури інструкцій констатуємо, що інструкціям притаманний чіткий розподіл інформаційних блоків, дотримання шаблонів у побудові тексту, візуальні виділення, стандартне розташування матеріалу, краткість, компресивність, логічність і наявність невербальних засобів (схеми, малюнки, знаки тощо).

Щодо лексичних особливостей текстів англомовних інструкцій зазначимо таке. Лексика текстів інструкцій уживається у прямому значенні, для неї характерні точність висловлювання, чіткість викладу, шаблонність, наявність абревіатур, цифрової інформації, відсутність емоційності, синонімії, уникнення орієнтування на особистість конкретного члена екіпажу. англомовний граматичний судновий інструкція

Щодо граматичних особливостей текстів суднових англомовних інструкцій виокремлюємо наявність наказових конструкцій, модальних дієслів, пасивних конструкцій із наказовим сенсом, фразових дієслів, уникнення особистісного характеру комунікації, переважне використання таких граматичних часів, як: Present Simple, Present Continuous, Future Simple, умовних речень першого типу, наявність дієприслівникових зворотів, опущення дієслів-зв'язок.

На синтаксичному рівні відзначаються короткі, стислі фрази без однорідних членів речення, із чітким членуванням тексту на смислові блоки, що зумовлено прагненням полегшити сприйняття тексту на тлі масивної інформативної частини. В інструкціях немає емоційної оцінки, що дозволяє членам екіпажу сприймати тільки важливу та необхідну інформацію.

Перспективи подальших досліджень полягають в аналізі лінгвістичних особливостей навігаційних матеріалів агломовного дискурсу судноводіїв.

Список літератури

1. Боднар С. Навчання усного англомовного економічного дискурсу майбутніх менеджерів. Наука і освіта: науково-практичний журнал. Одеса: Південний науковий центр НАПН України. 2015. № 6/CXXXV. С. 16-21.

2. Большой энциклопедический словарь / подобщ. ред. А. Прохорова. Москва: Советска яэнциклопедия, 1993. 1632 с.

3. Карабань Н. Речевой жанр инструкции. Известия Волгородского государственного технического университета. Серия «Проблемы социально-гуманитарного знания»: межвузовский сборник научных статей. 2008. Вып. 5. № 7. С. 96-98.

4. Карасик В. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. 477 с.

5. Кубрякова Е. О контурах новой парадигмы знания в лингвистике. Структура и семантика художественного текста: тезисы докладов VII Международной конференции. Москва, 1999. С. 186-197.

6. Орлов Г. Современная английская речь. Москва: Высшая школа, 1991. 240 с.

7. Примина Н. Языковые и социокультурные особенности англоязычногоморского дискурса. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2018. № 32. Т 2. С. 93-96.

8. Тирон О. Психолого-педагогічні основи формування іншомовної компетентності майбутніх моряків: дис.... канд. псих. наук: 19.00.07. Київ: Інститут психології імені Г С. Костюка НАПН України, 2016. 228 с.

9. Cole C., Pritchard B., Trenkner P Maritime EnglishInstruction - ensuringinstructors' Competence. IBERICA Journal. 2007. № 14. P 123-148.

10. Trenkner P The IMO Standard Marine Communication Phrases - Refreshingm emories torefreshmotivation. In Proceedin gsofthe IMLA 17th International Maritime English Conference. France: Marseille, 2005. P 1-17.

Размещено на Allbest.ru