Стратегія фемінізації як основний чинник творення гендернотолерантної мови (на матеріалі інтернет-дискурсу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегія фемінізації як основний чинник творення гендернотолерантної мови (на матеріалі інтернет-дискурсу)

Чуєшкова О.В.

Українська інженерно-педагогічна академія

Статтю присвячено розглядові стратегії фемінізації як одного з ключових чинників тво-рення гендернотолерантної мови. Відзначено значну питому вагу фемінітивів в інтернет-дискурсі. Наголошено, що найвищий рівень продуктивності має суфікс -к(а), високий рівень частотності мають суфікси -иц(я) та -ин(я). Зафіксовано окремі випадки непослідовного вживання фемінітивів, неправомірного використання прикладкових конструкцій із фемінітивами.

Ключові слова: гендернотолерантна мова, інтернет-дискурс, реформування мови, стра-тегія фемінізації, фемінітив.

СТРАТЕГИЯ ФЕМИНИЗАЦИИ КАК ОСНОВНОЙ ФАКТОР СОЗДАНИЯ ГЕНДЕРНОТОЛЕРАНТНОГО ЯЗЫКА (НА МАТЕРИАЛЕ ИНТЕРНЕТ-ДИСКУРСА)

Статья посвящена рассмотрению стратегии феминизации как одного из ключевых факторов соз-дания гендернотолерантного языка. Отмечена значительная составляющая феминитивов в интер-нет-дискурсе. Сделан акцент на том, что наивысший уровень продуктивности имеет суффикс -к(а), высокий уровень частотности имеют суффиксы -иц(а) та -ин(я). Зафиксированы отдельные случаи непоследовательного употребления феминитивов, неправомерного использования конструкций с приложениями-феминитивами.

Ключевые слова: гендернотолерантный язык, интернет-дискурс, реформирование языка, стратегия феминизации, феминитив.

THE FEMINIZATION STRATEGY AS THE MAIN FACTOR IN THE GENDER-TOLERANT LANGUAGE CREATION (ON THE BASIS OF INTERNET DISCOURSE)

The article deals with the consideration of feminization strategies as one of the key factors in the gender-tolerant languagecreation. A significant proportion offeminitives inInternet discourse is noted. The highest level ofperformance which belongs to the suffix -K(O), the high frequency level has the suffixes -U^H) and- UH(H) is emphasized. Separate cases of inconsistent feminitives use are documented, and the inconsistent use of apposition constructions with feminitivesis outlined.

Key words: gender-toleranted language, Internet discourse, language reform, feminization strategy, feminitive.

фемінізація гендернотолерантний мови інтернет дискурсу

Постановка проблеми

На сучасному етапі стрімкого розвитку набуває гендерна лінгвістика - новий мовознавчий напрям, представники й представниці якого досліджують тендерні аспекти мови й мовлення за допомогою лінгвістичного поняттєвого апарату. Одним із важливих завдань лінгвогендерологів є творення й дослідження мови, вільної від сексизмів, андроцентризму й будь-яких інших дискримінаційних форм і смислів. Основна причина появи гендернотолерантної мови як складника літературної полягає в тому, що остання не встигає за тими соціальними змінами, що відбуваються в суспільстві, тому потребує певного реформування в рамках відповідної мовної політики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Зазначена проблематика перебуває в полі зору таких дослідників, як О. Малахова, О. Тараненко, А. Нелюба, М. Гінзбург, Я. Пузиренко, Л. Ставицька та багато інших.

Акцентуємо, що сучасна українська мова, зокрема, у сфері фіксації є переважно гендерно-нетолерантною. Так, більшість тлумачних словників значну кількість іменників - назв посад, професій, роду діяльності - подають тільки в чоловічому роді. На цих же засадах перебувають й автори підручників і посібників, укладачі класифікаторів професій [6; 38; 39]. Те саме стосується й чинного донедавна правопису. В українському фейсбукові навіть започатковано флешмоб із вимогою до правописної комісії, яка працювала впродовж 2015-2018 рр., легалізувати фемінітиви. Ініціювала його репортерка Громадського радіо А. Море [23]. У новій редакції Українського правопису, схваленого Кабінетом Міністрів 22 травня 2019 року й розміщеного на сайті Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні Національної академії наук України, нарешті з'явився пункт про фемінітиви. І хоча автори наголошують на тому, що це електронна версія й у ході підготовки до друку можливі деякі видавничо-редакційні корективи, сподіваємося, що пункт про фемінітиви залишиться незмінним.

Як зазначається в спеціальних дослідженнях [26, с. 471], прихильники мовного планування мають різні погляди щодо заходів, які варто вжити: від незначних змін наявних у мові форм до більш радикальних. Останні передбачають семантичні зміни, творення неологізмів, розвиток альтерна-тивних дискурсів, орієнтованих на жінок, тощо.

Постановка завдання

На думку науковців [4; 18; 22; 35], шляхами творення гендернотолерантної мови є стратегії фемінізації та статевої нейтралізації. Перша полягає в реформуванні мови шляхом послідовного вживання фемінітивів, друга - у нейтралізації граматичного роду, зокрема, завдяки збірним поняттям, словам спільного роду тощо. Для реалізації того чи того з двох основних шляхів мовного забезпечення недискримінованої номінації осіб структура різних мов надає різний ресурс можливостей. Українській мові притаманні обидві стратегії, які реалізуються так: використанням наявних фемінітивів та утворенням нових; одночасним використанням паралельних форм і жіночого, і чоловічого роду; використанням збірних іменників та описових конструкцій.

Мета статті - дослідити творення й використання фемінітивів в українському мовному просторі на матеріалі інтернет-дискурсу, оскільки саме цей «полігон випробувань мовних одиниць найрухливіший і найчутливіший до будь-яких змін суспільного середовища» [37, с. 142]. До аналізу залучені численні дописи в мережі Facebook, а також публікації в різноманітних інтернет-виданнях.

Виклад основного матеріалу

Як свідчать наукові розвідки [4; 5; 6; 25], для творення фемінітивів сьогодні використовують кілька найпродуктивніших суфіксів, зокрема -к(а), -иц(я), -ин(я), -ес(а). Саме ці чотири суфікси подано й у новій редакції правопису. У пункті 4 § 32 зазначено: «За допомогою суфіксів -к-, -иц(я), -ин(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі» [36, с. 27].

Проведене дослідження засвідчило активне використання суфіксів -к(а), -иц(я), -ин(я), натомість лексем із суфіксом -ес(а) ми не зафіксували. Усього в процесі роботи вилучено 84 номінації з більше ніж 120 контекстів.

Згідно з новим правописом, суфікс -ин(я) сполучаємо з основами на -ень: кравчиня, плавчиня, продавчиня, на приголосний: майстриня, філологиня, бойкиня, лемкиня [36, с. 27]. Про високий рівень частотності цього суфікса пише А. Нелюба [25, с. 195-197]. Дібраний матеріал підтверджує спостереження науковця. Ми зафіксували чотирнадцять номінацій із цим суфіксом. Так, трьома контекстами репрезентована лексема політикиня й фахівчиня, двома - психологиня, напр.: «Бо обговорення, виявляється, стане головною справою квітня, як показує астропрогноз, складений нашою фахівчинею з зірок і планет (тут і далі виділення наше - О. Ч.) [7]; «Вагітність і пологи: історії трьох жінок коментують фахівчині» [1]; «Але ніхто з тих фахівців не впорався з цим завданням так добре, як психологиня і фотомисткиня-аматорка Natalya Solodkina» [13]; «Політикиня взяла участь у заході, присвяченому питанням жінок-лідерок» [28] тощо. Решта номінацій, зокрема фотомисткиня, йогиня, фотографиня, гравчиня, радіологиня, філософиня, електрикиня, критикиня, соціологиня, членкиня, філологиня, представлені лише одним контекстом кожна, пор.: «Є серед нас «йогині», дівчата?» [8]; «Гравчиня львівської «Галичанки» Анастасія Баранович на день стала вихователькою у дитсадку» [20]; «Тато флорист, а мама електрикиня» [24]; «До Міжнародного дня праці ми вирішили нагадати дослідження соціологині Оксани Дутчак» [14] тощо. На сторінці інтернет-ресурсу икгаіпку. сот знаходимо неологізм книгиня: «Прохання віднині, паняночки, звертатися одна до одної не інакше, як... книгиня #новеслово - жартівливе: так назвемо дівчат, які люблять читати книги» [10]. Ремарка «жартівливе» до слова книгиня, як і подане в лапках слово йогиня (див. вище), свідчить про їх неусталеність, проте поява таких неологізмів дає змогу прогнозувати подальші словотворчі процеси за участю суфікса -ин(я).

Зазначимо, що на цьому сайті є окрема рубрика про нові слова, але переважна кількість неоло-гізмів - іншомовного походження, напр.: мюзле, фріссон, плоггінг, прескевю, свайп, крос-краватка тощо (доцільність уживання й нормативність наведених прикладів становлять предмет окремого аналізу).

Суфікс -иц(я), згідно з новою редакцією правопису, рекомендовано приєднувати до основ на -ник та -ень: верстальниця, набірниця, порадниця, учениця [36, с. 27]. За спостереженнями А. Нелюби [25, с. 194], в українській мові суфікс -иц(я) здавна виявляв високу продуктивність, що підтверджує й проведений аналіз. Так, ми зафіксували 16 номінацій. Найбільшу частотність має лексема представниця (шість контекстів), пор.: «Керсті Кальюлайд ... працювала представницею Естонії в Європейській рахунковій палаті» [17]; «Коментуючи ці ініціативи, представниця МЗС Росії Марія Захарова сказала, що заява українського президента - «чергова показова акція, спрямована на те, щоб справити враження на своїх західних покровителів» [19] тощо. Двома контекстами репрезентовані номінації науковиця й керівниця: «20 успішних науковиць допомагатимуть старшокласницям та студенткам у профорієнтації» [9]; «А ще раніше, з 2002 по 2004 роки, обіймала посаду керівниці електростанції» [17]. Лексеми захисниця, переможниця, підприємниця, радниця, заступниця, співрозмовниця, засновниця, чиновниця, учасниця, очільниця, винахідниця, літературознавиця, урядовиця мають найменшу частотність (по одному прикладу), пор.: «Урядовиця провела зустріч з головою правління Національного демократичного інституту Мадлен Олбрайт» [28]; «Єпіврозмовниця, котра наполегливо й професійно обстоює права жінок» [2] тощо.

Суфікс -к(а) має найвищий рівень продуктивності й, на думку науковців [25], за всіма словотвір-ними ознаками зберігатиме свої позиції так само в майбутньому. Він є найуживанішим, оскільки поєднується з різними типами основ: авторка, дизайнера, директорка, редакторка, співачка, студентка, фігуристка тощо [36, с. 27]. Деякі фемінітиви із цим суфіксом і справді з'явилися в мові порівняно недавно, чого не можна сказати про саму словотворчу модель. Так, С. Семенюк, аналізуючи словотвірну підсистему фемінітивів до чоловічих особових назв за соціальним станом, стверджує, що номінації з названим суфіксом є доволі давніми в українській мові й виявлені в усіх функціональних стилях сучасної української мови [27, с. 66-67].

Ми зафіксували 54 лексеми із суфіксом -к(а). Найвищу частотність має лексема міністерка (8 контекстів), трьома контекстами представлені номінації депутатка, докторка, президентка; двома - юристка, авторка, професорка, віцепрем'єрка, співачка, редакторка, канцлерка, директорка, прем'єр-міністерка, амбасадорка, одним - лексеми снайперка, танкістка, лікарка, активістка, спікерка, читачка, поціновувачка, фудблогерка, водолазка, інженерка, чемпіонка, дописувачка, номінантка, космонавтка, антигедоністка, тренерка, консультантка, деканка, режисерка, шахістка, біатлоністка, губернаторш, діячка, гандболістка, доцентка, асистентка, аспірантка, астронавтка, членка, викладачка, науковка, дипломатка, координаторка, доповідачка, офіцерка, прес-офіцерка, акторка, кандидатка, ілюстраторка, мультиплікаторка, напр..: «Про це під час робочого візиту до Вашингтона заявила віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе» [28]; «За словами народної депутатки, ще два роки тому жінки не могли отримати посади снайперки, танкістки або звання генерала» [24]; «Якось я була учасницею форуму для жінок, де як спікерка говорила про розширення прав і можливостей жінок» [17]; «На ці питання відповіли лікарка, докторка медичних наук В. Кондратюк і юристка, активістка ... Н. Семчук» [1]; «Авторка, професорка і депутатка: Франція офіційно визнала фемінітиви» [11]; «Міністерка закордонних справ Австралії, перша жінка на цій посаді, Джулі Бішоп подала у відставку» [32]; «У колишньої міністерки освіти Естонії шестеро дітей ... Ви президентка Естонії?» [17]; «Гандболістка змінила професію» [20]; «Президентка, народна депутатка, доцентка, асистентка, аспірантка, старша викладачка...» [12] тощо.

Як можна побачити з наведених прикладів, більшість проаналізованих фемінітивів - назви професій і посад. Пояснюється це прагненням усунути лексичні лакуни передусім у фаховій сфері, зробивши жінку «видимою» саме в ній. Уважаємо за потрібне відзначити ще одну особливість функціонування фемінітивів в інтернет-дискурсі: у тому самому контексті на позначення тієї ж особи можуть використовуватися й фемінітиви, й маскулінітиви, що, на нашу думку, є недоречним, пор.: «Міністр у справах жінок Нової Зеландії Енн Гентер приїхала на велосипеді до пологового відділення, де за два дні народила хлопчика. Про це політикиня повідомила в Instagram» [34]; «Я багато працювала, я доктор наук, професорка» [31]; «Поради склала Ivanka Svitlyar - професійний лінгвіст і очільниця мовного відділу Проект «РІД» [7]. Спостерігається це явище й за умови, якщо в тексті номінуються різні особи: «Тренінг розпочали начальник відділу міжнародного співробітництва Національної школи суддів України Тетяна Пустовойтова та віце-президентка ГО «Ла Страда-Україна» Katya Cherepakha» [15].

На окрему увагу заслуговує використання в інтернет-спілкуванні прикладкових конструкцій типу жінка-ілюстраторка, жінка-науковиця, напр.: «Ми ... шукаємо жінок-ілюстраторок» [16]; «Іспанський уряд також називають феміністичним - до його складу входить найбільша кількість жінок-міністерок за всю історію Іспанії» [29]; «Історія жінок-науковиць - це не просто історія досягнень» [21]; «Олена Кривова, прес-офіцер FSD, розповідає, що ... набір жінок-демінерок суперечить українському законодавству» [3]. У всіх наведених прикладах використання моделі «означуваний іменник + неузгоджене означення» вважаємо невиправданим, адже прикладка вже містить указівку на стать. Такі конструкції зазвичай використовують як синоніми фемінітивів (жінка-професор=професорка, жінка-ректор=ректорка тощо), фіксуємо їх також у словниках (жінка-езотерик, жінка-автор, жінка-редактор, жінка-зоолог, жінка-психіатр тощо) як спосіб тлумачення відповідних фемінітивів [35, с. 237-238].

Висновки і пропозиції

Проведене дослідження засвідчило активні процеси творення фемінітивів з використанням суфіксів -к(а), -иц(я), -ин(я) в інтернет-дискурсі. Більшість залучених до аналізу номінацій - назви жінок за посадою, родом діяльності. Найвищий рівень продуктивності має суфікс -к(а), який за всіма словотвірними ознаками зберігатиме свої позиції так само в майбутньому. Суфікси -иц(я) та -ин(я) також мають високий рівень частотності й представлені майже однаковою кількістю прикладів.

Не зафіксовано жодної лексеми з рідковживаним суфіксом -ес(а).

Відзначаємо непослідовність у використанні фемінітивів, коли в одному контексті на позначення особи жіночої статі наявні й фемінітиви, й маскулінітиви. Невиправданим уважаємо використання прикладкових конструкцій, оскільки атрибутивні компоненти вже містять указівку на стать.

Проведене дослідження засвідчило значну питому вагу фемінітивів в інтернет-дискурсі. Роз-глянута стратегія, безумовно, сприятиме формуванню гендернотолерантної мови як важливої підсистеми української мови. Подальшу роботу в цьому напрямі вважаємо перспективною, зокрема, в аспекті дослідження стратегії статевої нейтралізації.

Список літератури:

1. Багаліка А. Вагітність і пологи: історії трьох жінок коментують фахівчині. Інтернет-видання «Громадське радіо». URL: https://hromadske.radio/publications/vagitnist-i-pology-istoriyi-troh-zhinok-komentuyut- fahivchyni?fbclid=IwAR3comwD5XZwgNZ526p1locUDNR2Pb AGMakB8pMOkgktgbEem4hkSoS-x1k (дата звернення: 04.03.2019).

2. Ведернікова І. Фемінізм - це про людей. Інтернет-видання ZN. UA. URL: https://dt.ua/interview/ oksana-kis-feminizm-ce-pro-lyudey-304340_.html?fbclid=IwAR19jI4_GcmgTnrT87GxYDYGK4RUE_ M10rvqlV4Cw3wlZt21LHpXe9Fykds (дата звернення: 26.03.2019).

3. Ганжа Л. Демінери і демінерки: про тих, хто очищає землю від війни. Інтернет-видання «Українська правда. Життя». URL: https://life. pravda. com.ua/society/2018/09/3/232924/ (дата звернення: 20.09.2018).

4. Гендер для медій: підручник із тендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / Л. Малес та ін. Київ: Критика, 2013. 219 с.

5. Гінзбург М. Гендерні особливості української мови, на які треба зважати. Українознавчий альманах. Київ, Мелітополь, 2012. Вип. 9. С. 75-83. URL: http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Work/hinzburh_2012_ ukrajinoznavchyj _al'manakh_9.pdf (дата звернення: 15.08.2018).

6. Гінзбург М. Професійні назви як дзеркало тендерної рівності. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. Київ, 2018. С. 6-26. URL: http://tc.terminology. lp.edu.ua/TK_Work/hinzburh_2012_ humanitarna_ osvita_.pdf (дата звернення: 16.07.2018).

7. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу ukrainky.com у мережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fukrainkyonline%2Fpost s%2F2244374205802595& (дата звернення: 27.04.2019).

8. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу ukrainky.com у мережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fukrainkyonline%2Fpost s%2F2081992208707463& (дата звернення: 17.12.2018).

9. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу ukrainky.com у мережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fukrainkyonline%2Fpost s%2F2174420696131280& (дата звернення: 18.01.2019).

10. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу ukrainky.com у мережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fukrainkyonline%2Fpost s%2F2249026712004011& (дата звернення: 29.03.2019).

11. Допис зі сторінки інформаційного агентства «Українські новини» в мережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fpermalink. php%3Fstory_fbid%3D604324896660030%26id%3D10001] (дата звернення: 02.03.2019).

12. Допис зі сторінки Kateryna Levchenko у мережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/kateryna. levchenko.9 (дата звернення: 15.03.2019).

13. Допис зі сторінки Oksana Kis у мережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/plugins/post. php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Foksana.kis%2Fposts%2F10217246660377409& (дата звернення: 05.08.2018).

14. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу Гендер у деталях у мережі Facebook. URL: (дата звернення: 11.05.2019) .

15. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу ГО «Ла Страда-Україна» у мережі Facebook. URL: https:// www.facebook.com/ plugins/post.php?href= https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Flastradaukraine%2Fpos ts%2F1743598559050554& (дата звернення: 18.08.2018).

16. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу ГО «Ла Страда-Україна» у мережі Facebook. URL: https:// www.facebook. com/plugins/post.php?href= https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Flastradaukraine%2Fpos ts%2F1926051747471900& (дата звернення: 23.12.2018).

17. Жачек Н. Керсті Кальюлайд: Жінку завжди запитають: «Ви президентка? А хто у вашій сім'ї готує млинці?» Офіційний веб-сайт проекту, спрямованого на активізацію та підтримку жінок в громадському та політичному житті «Жінки - це 50% успіху України». URL: http://50vidsotkiv.org.ua/kersti-kalyulajd- zhinku-zavzhdi-zapitayut-vi-prezidentka-estoniyi-a-hto-u-vashij-sim-yi-gotuye-mlintsi/ (дата звернення: 28.09.2018).

18. Зубатенко В. Фемінітиви та рівність у мові. Інтернет-ресурс Update. URL: http://bit.ly/2GzKWXN (дата звернення: 16.08.2018).

19. Кравченко В. Цивільний шлюб із розрахунку. Інтернет-видання ZN. UA. URL: https://dt.ua/ international/civilniy-shlyub-iz-rozrahunku-278868_.html (дата звернення: 20.09.2018).

20. Кулачковська М. Гравчиня львівської «Галичанки» Анастасія Баранович на день стала вихователькою у дитсадку. Інтернет-видання ZAXID.NET. URL: https://zaxid.net/gravchinya_lvivskoyi_galichanki_ anastasiya_baranovichna_den_stala_vihovatelkoyu_u_ditsadku_n1451689 (дата звернення: 01.10.2018).

21. Лигіна А. Науковиці: інформаційні технології. Інтернет-ресурс «Гендер в деталях». URL: https:// genderindetail.org.ua/season-topic/osvita-i-prosvita/naukovitsi-it-134093.html?fbclid=IwAR2CZRHY723 MzL7bJL n0maquaz_tomL-7DKe4NP-oyjJgV4fkAj2k2tHDpw (дата звернення: 18.10.2018).

22. Малахова О. А., Марущенко О. А. Гендерна експертиза підручника. URL: http://undip.org.ua/ ep/files/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D0% B5%D0%BA% D1 %8 1%D0 %BF%D0%B5 %D1%80%D1 % 82%D0%B8% D0%B7%D0 % B0%20 %D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0.%20 %D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%202.pdf (дата звернення: 12.10.2018).

23. Море А. Легалізувати фемінітиви - це не про змусити, а про дозволити. Офіційний веб-сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ. URL: https://povaha.org.ua/lehalizuvatyfeminityvy-tse-ne-pro-zmusyty-a- pro-dozvolyty/ (дата звернення: 10.09.2018).

24. Море А. Тато флорист, а мама електрикиня - у мережі запустили нову соціальну рекламу. Офіційний веб-сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ. URL: https://povaha.org.ua/tato-vdoma-z-ditmy-a- mama-vijskova-u-merezhi-zapustyly-novu-sotsialnu-reklamu/ (дата звернення: 10.07.2019).

25. Нелюба А. Жінки. Гендер. Словотвір. Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Харків, 2011. Т 14. С. 189-204. URL: http://www-philology.univer.kharkov. ua/katedras/prof_sites/ neluba/ neliuba_ zhynki.pdf (дата звернення: 10.04.2019).

26. Основи теорії гендеру: навчальний посібник. Київ: К.І.С., 2004. 536 с.

27. Семенюк С. Формування словотвірної підсистеми фемінітивів до чоловічих особових назв за соціальним станом у новій українській мові. Українська мова. 2007. № 4. С. 65-76.

28. «Дівчата можуть усе»: Про що говорила Іванна Климпуш-Цинцадзе у Вашингтоні. Офіційний вебсайт проекту, спрямованого на активізацію та підтримку жінок в громадському та політичному житті «Жінки - це 50% успіху України». URL: https://50vidsotkiv.org.ua/divchata-mozhut-use-pro-shho-govorila- ivanna-klimpush-tsintsadze-u-vashingtoni/ (дата звернення: 15.05.2019).

29. Кармен Кальво, віце-прем'єрка Іспанії: «У нас прем'єр - фемініст, який збирається зробити багато для жінок». Офіційний веб-сайт проекту, спрямованого на активізацію та підтримку жінок в громадському та політичному житті «Жінки - це 50%успіху України». URL: https:// 50 vidsotkiv.org.ua/karmen- kalvo-vitse-prem-yerka-ispaniyi-u-nas-prem-yer-feminist-yakij-zbirayetsya-zrobiti-bagato-horoshogo-dlya- zhinok/ (дата звернення: 17.08.2018).

30. Міністерка юстиції Чехії пішла у відставку після двох тижнів на посаді. Офіційний веб-сайт інформаційного агентства медіахолдингу «Західна інформаційна корпорація» - zik.ua. URL: https://zik.ua/zmi/ dw/2018/07/10/ministerka_yustytsii_chehii_pishla_u_vidstavku_pislya_dvoh_tyzhniv_na_posadi_41785 (дата звернення: 27.09.2018).

31. Катерина Левченко: Гендерна політика допомагає створити суспільство з європейськими цінностями. Офіційний веб-сайт проекту, спрямованого на активізацію та підтримку жінок в громадському та політичному житті «Жінки - це 50% успіху України». URL: http://50vidsotkiv.org.ua/katerina-levchenko- genderna-politika-dopomagaye-stvoriti-suspilstvo-z-yevropejskimi-tsinnostyami/ (дата звернення: 20.08.2018).

32. Подала у відставку міністерка закордонних справ Австралії. Офіційний веб-сайт проекту, спрямованого на активізацію та підтримку жінок в громадському та політичному житті «Жінки - це 50% успіху України». URL: http://50vidsotkiv.org.ua/podala-u-vidstavku-ministerka-zakordonnih-sprav-avstraliyi (дата звернення: 18.09.2018).

33. Смертельна байдужість: директорка соцслужби допустила убивство дитини. Офіційний веб-сайт інтернет-видання Gazeta.ua. URL: https://gazeta.ua/articles/np/_smertelna-bajduzhist-direktorka-socsluzhbi- dopustila-ubivstvo-ditini/846826 (дата звернення: 25.09.2018).

34. Міністр у справах жінок Нової Зеландії приїхала народжувати на велосипеді. Офіційний веб-сайт проекту, спрямованого на активізацію та підтримку жінок в громадському та політичному житті «Жінки - це 50% успіху України». URL: http://50vidsotkiv.org.ua/ministr-u-spravah-zhinok-novoyi-zelandiyi- priyihala-narodzhuvati-na-velosipedi/ (дата звернення: 21.10.2018).

35. Тараненко О. О. Принцип андроцентризму в системі мовних координат і сучасний тендерний рух. Мовознавство. 2005. № 1. С. 3-25.

36. Український правопис. иЯЬ: http://www.mmo.org.ua/assets/files/2019/Ukr.%20pravopys%20(2019).pdf (дата звернення: 24.05.2019).

37. Чемеркін С. Г. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньо-структурні процеси. Київ, 2009. 240 с.

38. Чуєшкова О. В. Фіксація тендерних стереотипів у лексикографічних працях. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2016. Вип. № 74. С. 235-240.

39. Чуєшкова О. В. Форми із суфіксом -к(а) як засіб позначення жінок в офіційно-діловому та науковому стилях сучасної української літературної мови. Незгасимий СЛОВОСВІТ: зб. наук. праць на пошану професора Володимира Семеновича Калашника. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. С. 284-291.

Размещено на Allbest.ru