"Verba dicendi" у німецькій мові та мовленні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

“Verba dicendi” у німецькій мові та мовленні

Задорожна І.П.

Трубчак О.О.

У статті досліджено вживання дієслів мовлення (“verba dicendi”) у складі німецькомовних фразеологічних одиниць (на основі двох двомовних фразеологічних словників) та у сучасних публіцистичних текстах (на основі видань “Der Spiegel", “Deutsche Welle” і “Fluter”).

У результаті квантитативного аналізу визначено кількість зафіксованих у словниках фразеологічних одиниць з компонентами-дієсловами мовлення (103) та кількість таких дієслів (11), тобто не всі наявні в мові “verba dicendi” залучаються до утворення фразеологічних одиниць. Також вирахувано середню фразеологічну продуктивність дієслів мовлення і визначено фразеологічно найпродуктивніші з них (“sagen”, “sprechen”, “fragen” і “reden”). Що ж до частоти вживання таких дієслів у сучасній німецькій публіцистиці, то виявлено, що високочастотними є лише два дієслова: “sagen” і “sprechen”, тобто спостерігається тенденція: фразеологічно високопродуктивна лексика є зазвичай високочастотною, загальновживаною лексикою.

Розподіл фразеологічних одиниць з “verba dicendi” на семантичні групи виявив, що майже всі вони пов'язані з мовленням, а кількісно найбільшою групою виявилась група фразеологічних одиниць, пов'язаних зі способом мовлення (“Um die Ecke herum sagen”, “Ach und Weh schreien” та інші).

Кількісний аналіз вживання окремих дієслів мовлення у статтях різних видань і в окремих рубриках цих видань («Спорт», «Економіка», «Зміна клімату», «Культура», «Політика», «Здоров'я» і «Наука») виявив, що у журналі “Der Spiegel” найбільш насиченою дієсловами мовлення є рубрика «Наука», а у статтях інтернет-сайту “Deutsche Welle” і журналу “Fluter” найбільша кількість “verba dicendi” зафіксована у рубриці «Спорт».

Загалом найчастіше “verba dicendi” зустрічаються у журналі “Der Spiegel”, а найбільш насиченою ними є рубрика «Наука».

Ключові слова: фразеологічна одиниця, “verbum dicendi”, публіцистичний текст, фразеологічна продуктивність, частота вживання.

Zadorozhna I. P., Trubchak O. O. “VERBA DICENDI” IN THE GERMAN LANGUAGE AND SPEECH

In the article the use of verbs of conversation (“verba dicendi”) is studied among the German-language phraseological units (on the basis of the two bilingual phraseological dictionaries) and in contemporary journalistic texts (on the basis of publishing “Der Spiegel”, “Deutsche Welle” і “Fluter”).

As a result of the quantitative studies the number of phraseological units recorded in dictionaries with compounds-verbs of speech (103) and the number of such verbs (11) is determined. It means that not all words present in the language are involved in the formation of phraseological units. The average phraseologically productivity ofspeech verbs is also defined and the words which are the most productive of them phraseological are determined (“sagen”, “sprechen”, “fragen” і “reden”). As far the frequency of use of such verbs in modern German journalism, it was found that only two high-frequency verbs (“sagen” and “sprechen”). So, there is a noticeable trend: highly productive phraseological vocabulary is often high-frequency and it is commonly used vocabulary.

The division of phraseological units into semantic groups revealed that almost all of them are related to speech and the largest group was the group of phraseological units that belongs to the method of speech (“Um die Ecke herum sagen”, “Ach und Weh schreien” etc.)

The quantitative analysis of the use of individual speech verbs in articles of various publications and in certain sections of these publications (“Sports”, “Economics”, “Climate change”, “Culture”, “Politics”, “Health” and “Science”) found that in the magazine “Der Spiegel” the science section is the most saturated with speech verbs and in the articles of the website “Deutsche Welle” and in the magazine “Fluter” the largest number of “verba dicendi” is recorded in the column “Sport”.

In general, “verba dicendi” are most often recurrent in the journal “Der Spiegel” and the column “Science” is replete with them.

Key words: phraseological unit (idiom), verbum dicendi, journalistic (publicistic) texts, phraseological efficiency, frequency of use.

Вступ

Постановка проблеми. Квантитативні дослідження у лінгвістиці вирізняються певною об'єктивною та доказовою силою і часто розкривають ті мовні закономірності, які неможливо виявити іншим шляхом. Частотні характеристики мовних явищ, що ґрунтуються на повторюваності в певному мовленнєвому ланцюгу, не лише свідчать про домінування певних одиниць (наприклад, слів, фразеологічних одиниць, речень тощо), але й можуть слугувати вихідними даними для глибших статистичних досліджень [5, с. 33].

У вітчизняному мовознавстві квантитативні (у тому числі статистичні) методи активно розроблялися й застосовувалися в дослідженнях професора В.В. Левицького та його учнів [7; 23]. Важливими в цьому контексті є також праці професора В.І. Перебийніс [10; 11; 12].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дієслова мовлення (“verba dicendi”), обрані об'єктом нашого квантитативного аналізу, неодноразово ставали об'єктом найрізноманітніших досліджень на матеріалі різних мов [1; 6; 13] та різних текстів [8; 9], що свідчить про значну роль цієї групи слів у мові та мовленні.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження “verba dicendi” у німецькій мові та мовленні. Наше дослідження здійснено на матеріалі авторитетних двомовних німецьких фразеологічних словників [2; 3; 4] та сучасних німецькомовних публіцистичних текстів [14; 19; 20] (загальна кількість аналізованих слововживань (далі СВ) - приблизно 100 000).

Завданням дослідження є - визначити:

- кількість зафіксованих у словниках фразеологічних одиниць (далі ФО) з компонентом-дієсловом мовлення (далі ДМ);

- кількість окремих ДМ, що вживаються у складі німецькомовних ФО;

- середню фразеологічну продуктивність ДМ у німецькій мові;

- найбільш вживані ДМ у публіцистичних текстах;

- найбільш насичене досліджуваними дієсловами інформаційне джерело та рубрику.

Виклад основного матеріалу

На основі зазначених вище словників методом суцільної вибірки було відібрано 103 ФО, у складі яких вжито хоча б одне ДМ. Таких дієслів виявилось 11: “sagen”, “sprechen”, “fragen”, “reden”, “schreien”, “erzahlen”, “flustern”, “rufen”, “stottern”, “mitteilen”, “raten”, тобто не всі існуючі в німецькій мові ДМ залучаються до утворення ФО.

Щоб визначити середню фразеологічну продуктивність ДМ у німецькій мові, кількість зафіксованих ФО з ДМ (103) поділено на кількість окремих ДМ (11), тобто середня фразеологічна продуктивність ДМ - 9 ФО, а дієслова, які вживаються у складі 10 ФО і більше, є високопродуктивними фразеологічно (див. табл. 1). німецькомовний фразеологічний дієслово

Таблиця 1 Фразеологічна продуктивність ДМ у німецькій мові

Отже, як свідчать дані таблиці 1, найбільш фразеологічно продуктивними є дієслова “sagen”, “sprechen”, “fragen” і “reden” (36% усіх досліджуваних дієслів).

Аналогічно було визначено високочастотні ДМ у публіцистичних текстах: 521 вживання ДМ поділено на 11 тих самих ДМ, тобто середня частота вживання цих дієслів 47 разів, а дієслова, що зафіксовані у публіцистичних джерелах 47 разів, є високочастотними (див. табл. 2).

Таблиця 2 Частота вживання ДМ у публіцистичних текстах

Отже, як видно з таблиці 2, високочастотними у німецькомовній публіцистиці є лише два ДМ (18% усіх досліджуваних ДМ): “sagen” (наприклад: “Naturlich ist die Situation der Kinder in den Fluchtlingslagern in Griechenland erbarmlich”, sagt CDU-Innenpolitiker “Mathias Middelberg” [15]; “Einen Tag spater wird das Ordnungsamt vor ihrem Lager stehen und ihr sagen, sie solle gehen” [22]; “Doch die Gewerkschaften sagen, das Opfer lohne sich” [17]) і “sprechen” (наприклад: „Dort wird konsequent vermieden, uber Geld zu sprechen oder uber den Kunstmark“ [16]; „Murray spricht von Freundschaften zwischen den Spielerinnen, davon, dass es ein trauriger Abschied voneinander sein wird und dass man hoffe, sich kunftig wenigstens fur Testspiele wiederzusehen“ [21]; „Lukas Kohler, klimapolitischer Sprecher der FDP im Bundestag spricht von Verschwendung“ [18]).

Гістограма і роз'яснювальна до неї таблиця (див. рис. 1) відображають відмінності у кількісному вживанні окремих ДМ у фразеології та публіцистиці.

Отже, як свідчать дані з рис. 1, фразеологічно високопродуктивні “sagen” і “sprechen” є і високочастотними в публіцистиці, тобто до утворення значної кількості ФО залучається загальновживана, високочастотна лексика. З іншого боку, у складі ФО нами зафіксовано дієслова “stottern” і “flustern”, які жодного разу не зустрічалися в публіцистиці, що пов'язано, на нашу думку, з їхніми семантичними, у тому числі конотативними, особливостями, важливими для фразеології і нерелевантними для публіцистичного мовлення [5, с. 167]. Такий самий висновок можна зробити, наприклад, і про фразеологічно середньопродуктивне і низькочастотне ДМ “schreien”, і про фразеологічно низькопродуктивне дієслово “mitteilen”, яке є третім за частотністю у публіцистиці і важливим для передачі непрямої мови.

Рис. 1. Дієслова мовлення у складі ФО та вільно у публіцистиці (кількісні параметри)

Рис. 2. Частота вживання дієслів мовлення у різних рубриках різних джерел

Слід також зазначити, що, хоча в німецькій мові (словниках) нами виявлено 103 ФО з ДМ, у досліджуваних публіцистичних текстах жодної з цих ФО не було зафіксовано, тобто ця група ФО мало або не використовується у публіцистиці, що пов'язано також із належністю значної кількості таких ФО до лексики розмовного стилю.

Нами було також розподілено усі ФО з ДМ на шість семантичних груп, а саме:

1) ФО - звернення до співрозмовника (20 ФО): “laB dir das gesagt sein“ - “попереджаю тебе!“.

2) ФО - реакції на чужі слова (18 ФО):

“das muss man sagen” - «це слід визнати, з цим варто погодитись».

3) ФО, що позначають спосіб мовлення (33 ФО):

“Ach und Weh schreien“ - «верещати».

4) ФО, що позначають мету мовлення (9 ФО): “nach Rache schreien” - «закликати до помсти».

5) ФО - оцінка мовлення (19 ФО):

“er hat gut reden“ - «йому добре говорити».

6) Інші ФО з ДМ (4 ФО):

“sage und schreibe“ - «ні багато ні мало».

Тобто більшість ФО (99 зі 103 ФО, тобто 96%) з компонентами ДМ безпосередньо пов'язана з мовленням і багато з них саме зі способом мовлення (32% ФО).

Кількісний аналіз вживання окремих ДМ у статтях різних видань (“Der Spiegel”, “Fluter” і “Deutsche Welle”) і в окремих рубриках цих видань («Спорт», «Економіка», «Зміна клімату», «Культура», «Політика», «Здоров'я» і «Наука») виявив, що в журналі “Der Spiegel” найбільш насиченою ДМ є рубрика “Wissenschaft” («Наука») (0,83% усіх досліджуваних СВ цієї рубрики цього журналу, тобто 74 вживань з 8 906 СВ), а найрідше ДМ зустрічаються у статтях рубрики “Kultur” («Культура») (0,67%, 28 вживань з 4 204 СВ).

Що ж до статей інтернет-сайту “Deutsche Welle”, то найбільшу кількість вживань ДМ зафіксовано в публікаціях рубрики “Sport” («Спорт») (0,69%, 12 вживань ДМ з 1 750 СВ), а найменше (0,13%, 4 вживання ДМ з 2517 СВ) - у рубриці “Wissenschaft” («Наука»).

Проаналізувавши статті з рубрик журналу “Fluter”, нами визначено, що ДМ найчастіше вживаються у публікаціях рубрики “Sport” («Спорт») (0,56%, тобто 17 вживань ДМ з 3 055 СВ), а най- рідше у рубриці “Wissenschaft” («Наука») (14 вживань ДМ з 5107 СВ, тобто 0,27%).

Здійснений вище порівняльний аналіз відображень у вигляді гістограми та роз'яснювальної таблиці (див. рис. 2).

Як свідчать дані рисунку 2, журнал “Der Spiegel” є лідером за насиченістю дієсловами мовлення у рубриках “Wissenschaft” («Наука»), “Kultur” («Культура») і “Politik” («Політика»), а “Deutsche Welle” - у рубриках “Sport” («Спорт»), “Gesundheit” («Здоров'я»), “Wirtschaft” («Економіка») і “Klimawandel” («Зміна клімату»). Що ж до журналу “Fluter”, то він не є лідером із вживання ДМ у жодній з рубрик.

Якщо ж порівняти загальні дані частоти вживання ДМ у сучасній німецькій публіцистиці, то можна стверджувати, що серед трьох досліджуваних інформаційних джерел найбільш насиченим дієсловами мовлення є журнал “Der Spiegel” (0,54% усіх досліджуваних СВ цього видання) і рубрика “Wissenschaft” («Наука») (0,54% СВ цієї рубрики з усіх трьох джерел) (див. рис. 3).

Рис. 3. Насиченість різних рубрик публіцистичних джерел дієсловами мовлення

Висновки й пропозиції

Проведений квантитативний аналіз вживання дієслів мовлення у складі фразеологічних одиниць і вільно у публіцистичних текстах дозволив дійти висновку, що найбільш фразеологічно продуктивними у німецькій мові і частотними у публіцистиці є дієслова “sagen” і “sprechen”, а найбільш насиченим дієсловами мовлення серед досліджуваних є популярний журнал “Der Spiegel” і рубрика «Наука». Окрім того, у сучасній німецькій публіцистиці не використовується наявна у мові значна за кількістю група фразеологічних одиниць з компонентами-дієсловами мовлення.

Перспективними вважаємо зіставні дослідження за допомогою квантитативних методів на матеріалі різних мов і текстів різних стилів.

Список літератури

1. Агапій Анжела Петрівна. Лексико-семантична група дієслів мовлення в сучасній німецькій мові: дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. Чернівці, 1998. 193 с. Біблі- огр.: с. 146-167.

2. Бинович Л. Э., Гришин Н. Н. Немецко-русский фразеологический словарь. Издательство: Русский язык, 1975 г., 656 стр.

3. Гаврись В. І. Німецько-український фразеологічний словник / В.І. Гаврись, О.П. Пророченко. Київ: Рад. школа, 1981. Т. 1. 416 с.

4. Гаврись В. І. Німецько-український фразеологічний словник / В. І. Гаврись, О. П. Пророченко. Київ: Рад. школа, 1981. Т. 2. 382 с.

5. Задорожна І. П. Семантичні та сполучувальні властивості компонентів фразеологізмів у німецькій мові: дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Задорожна Ірина Петрівна. Чернівці, 2003. 267 с.

6. Ладченко М. М., Юсип-Якимович Ю. В. Verba Dicendi: німецько-слов'янські лексичні паралелі. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2010. Вип. 8. С. 328-335. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Sdzif_2010_8_48

7. Левицький В. В. Статистическое изучение лексической семантики. Киев: УМКВО, 1989. 156 с.

8. Мацьків П. В. Особливості функціонування дієслів мовлення в біблійному тексті. Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія. 2018. №42, с. 98-106.

9. Навальна М. І. Лексика українських мас-медіа: монографія / за ред. Марини Навальної. Переяслав-Хмельницький: «Видавництво К С В», 2019. 212 с.

10. Перебийніс В. І., Муравицька М. П., Дарчук Н. П. Частотні словники та їх використання. Київ: Наукова думка, 1985. 204 с.

11. Перебийніс В. І. Статистичні методи для лінгвістів. Навчальний посібник. Вінниця: Нова книга, 2002. 171 с.

12. Перебийніс В. І. Частотний словник сучасної української художньої прози: у 2-х томах за ред. Пере- бийніс В. І. Київ: Наукова думка, 1981. Т.1. 863 с., Т. 2. 856 с. (у співавторстві).

13. Савина И. В. Глаголы коммуникации как функциональные операторы смысловой синергийности английского дискурса, 2006. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/glagoly-kommunikatsii-kak-funktsionalnye- operatory-smyslovoy-sinergiynosti-angliyskogo-diskursa/viewer.

14. Der Spiegel / Der Spiegel: веб-сайт. URL: https://www.spiegel.de/ (дата звернення: 05.03.2020).

15. Der Spiegel / Der Spiegel: веб-сайт. URL: https://www.spiegel.de/politik/deutschland/fluechtlinge- an-der-eu-aussengrenze-wie-unionspolitiker-willkommens-signale-vermeiden-wollen-a-894f514e-0dd5-46da- bc44-942c2c7b4368.

16. Der Spiegel / Der Spiegel: веб-сайт, URL: https://www.spiegel.de/kultur/gesellschaft/magnus-resch-im- interview-das-kunststudium-fuehrt-in-die-arbeitslosigkeit-a-1302607.html.

17. Deutsche Welle / Deutsche Welle: веб-сайт. URL: https://www.dw.com/de/branchen-rentenstreik- frankreich-betroffen/a-52088718.

18. Deutsche Welle / Deutsche Welle: веб-сайт, URL: https://www.dw.com/de/kohleausstieg-fortschritt- oder-fauler-kompromiss-energiewende-kritik-kohlekommission-altmaier/a-52117324.

19. Deutsche Welle / Deutsche Welle: веб-сайт, URL: https://www.dw.com/de/themen/s-9077 (дата звернення: 28.02.2020).

20. Fluter / Fluter: веб-сайт. URL: https://www.fluter.de/ (дата звернення: 02.03.2020).

21. Fluter / Fluter: веб-сайт. URL: https://www.fluter.de/nord-und-suedkorea-gemeinsames-eishockey-team.

22. Fluter / Fluter: веб-сайт. URL: https://www.fluter.de/was-die-corona-krise-fuer-obdachlose-bedeutet.

23. Levicki V. V., Kijko J. J., Spolnicka S. V. Quantitative analysis of verb polysemy in modern German. Journal of Quantitative Linguistics. 1996. Vol. 3, № 2. p. 132-135.

Размещено на Allbest.ru