Особливості актантного розподілу семантики модальних квазіпасивів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості актантного розподілу семантики модальних квазіпасивів

Лахно Н.В., Київський університет імені Бориса Грінченка

У статті проаналізовано семантику модальних квазіпасивів, співвідносних із незворотними дієсловами, шляхом зіставлення семантичних функцій придієслівних актантів. Розглянуто питання щодо статусу цього різновиду рефлексивів. Зазначено, що модальні квазіпасиви відіграють важливу роль у вираженні досить рідкісного варіанту суб'єктно-об'єктних відношень і перебувають на перетині двох семантичних типів, маючи пропорційно однакові ознаки, оскільки потенційна властивість об'єкта акумулювати ознаку поєднується зі здібністю її генерувати.

Модальні квазіпасиви є основними лексико-семантичними варіантами незначної кількості дієслів. Вони виділені в семантичній структурі дієслів з основним декаузативним значенням, власне-зворотнім, абсолютивним, автокаузативним і дії.

Дефініції досліджуваних лексем зафіксовано в Словнику української мови [11] непослідовно. У словнику часто об'єднано в один лексико-семантичний варіант значення дієслів, які зумовлюють різні функції актантів у позиції підмета. Насамперед не розмежовано як окремі лексико-семантичні варіанти модальні квазіпасиви й декаузативи. Модальні квазіпасиви розглянуто як відтінки основного декаузативного або абсолютивного значення. Наведено модальні квазіпасиви, які Словник української мови не подає, хоча аналіз мовного матеріалу свідчить про те, що такі значення існують.

Встановлено основні об'єктні значення, які обов'язково має фіксувати словникова стаття, присвячена більшості модальних квазіпасивів. Доведено, що словникова стаття дієслів на кшталт мазатися, маститися має містити шість значень.

Запропоновано поширити методику аналізу на інші семантичні групирефлексивів із метою систематичного опрацювання теорії зворотних дієслів та їхньої класифікації залежно від семантичної функції постфікса, визначення місця рефлексивів у загальній семантичній категорії актантного розподілу семантики дієслова й розв'язання проблеми уніфікації та виведення типових формул словникових тлумачень.

Ключові слова:модальні квазіпасиви, суб'єкт, об'єкт, актант, генеративна функція, акумулятивна функція, тлумачний словник, словникова стаття.

The actant distribution semantics of modal quasi-passive verbs

Lahno N.V.

The article regards the semantics modal quasi-passive reflexive verbs, correlated with nen-reflexive verbs with common roots, in the terms of contrasting semantic functions of verbal actants. The status of this type of reflexive has been determined. Modal quasi-passive verbs play an important role in the expression of a rare variant of subject-object relations; they are at the intersection of two semantic types. Such verbs have proportionally identical features, because the potential property of an object to accumulate a feature is combined with the ability to generate it.

Modal quasi-passive are the main lexical-semantic variants (LSV) of a small number of verbs. They are distinguished in the semantic structure of verbs with the main decausative meaning, proper-inverse, absolute, autocausative and action.

In the “Dictionary of the Ukrainian language” (DUL) [11], the definitions of the studied tokens are recorded inconsistently. Definitions of verbs that determine the different functions of actants in the position of the subject, often combined into one LSV. Modal quasi-passive verbs and decausatives were not separated as separate groups.

Modal quasi-passive verbs are considered as shades of the main inchoative or absolute value. The article presents modal quasi-passive verbs that DUL does not provide, although the analysis of language material confirms the existence of such values.

The basic object values that must be recorded by a dictionary article on modal quasi-passive are set. It is proved that the dictionary article of verbs such embalm, smear should contain six meanings.

It is also proposed to introduce the analysis methods into other semantic groups reflexive verbs for the purpose of systematic study of the theory ofreflexive verbs and their classification depending on the semantic function postfix, the definition of reflexive in the common semantic category actant distribution semantics of the verb and the solution to the problem of standardization and destroying of typical formulas of dictionary interpretations.

Key words: modal quasi-passive, subject, object, actant, generative function, accumulative function, general-purpose dictionary, dictionary entry.

модальний квазіпасив актант дієслово

Постановка проблеми

Сучасній лінгвістиці властива актуалізація досліджень функціонального спрямування. Предметом постійної уваги дослідників є зворотні дієслова, які завдяки багатозначності й поліфункціональності займають особливе положення в мовній системі. Важливим є їхній надзвичайний статус, зумовлений складною взаємодію явищ морфології, синтаксису, лексики й словотвору.

Незважаючи на численні різноаспектні дослідження дієслів із постфіксомся [1-6; 12; 13 та інші], вони досі залишаються предметом мовознавчих дискусій.

Насамперед бракує систематичного опрацювання теорії рефлексивів та їхньої класифікації залежно від семантичної функції постфікса, відсутнє однозначне тлумачення цієї підгрупи зворотних дієслів, що пояснює проблему уніфікації словникових дефініцій, чим і зумовлена актуальність нашого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Формальні, синтаксичні й семантичні класифікації системи рефлексивів не є вичерпними [2; 3; 5; 13]. Пропонуємо удосконалити їх, використавши методику аналізу дієслів з урахуванням особливостей актантного розподілу їхньої семантики [10].

Постановка завдання

Ми проаналізували із цих позицій модальні квазіпасиви для уточнення семантичної класифікації зворотних дієслів, яка відбиває внутрішню ієрархічну організацію цієї когорти дієслів і базується на принципах, що дозволяють згрупувати й поставити поряд слова, які вимагають ідентичних лексикографічних тлумачень. Запропоновану методику аналізу слід поширити на інші підгрупи рефлексивів.

Виклад основного матеріалу

«Актантний розподіл семантики дієслова - це спрямування окремих семантичних компонентів дієслова в бік характеристики актантів, що посідають у складі висловлення певних синтаксичних позицій» [9, с. 154]. Виділяють чотири функції придієслівних актантів: генеративну, акумулятивну, гібридну й пояснювальну [2, с. 154]. Генеративний актант називає джерело дії або ознаки, акумулятивний актант відчуває на собі дію суб'єкта й набуває внаслідок зовнішніх або внутрішніх перетворень нових ознак або властивостей, генеративно-акумулятивний актант поєднує ці ознаки, а актанти-поширювачі уточнюють сутність акумулятивної ознаки / дії в часовому або локативному вимірі. Аналіз зворотних дієслів з урахуванням цих функцій необхідний, оскільки відношення між зворотними й незворотними дієсловами трактують як співвідношення між семантичними ролями учасників ситуацій, основою для яких є конкретні семантичні ролі агенса й пацієнса, з одного боку, й синтаксичні актанти у відповідних позиціях (підмет, додаток і таке інше), - з іншого.

Розглянемо особливості актантного розподілу семантики модальних квазіпасивів, проведемо порівняльний аналіз зворотних і незворотних дієслів, в яких зміна актантного розподілу семантики зумовлена постфіксацією.

Систематизуючи зворотні дієслова, спираємося на класифікації Н.О. Янко-Триніцької [13], Е.Ш. Генюшене [3], Ю.П. Князева [5] та інших, і виділяємо суб'єктні, об'єктні й безособові рефлексиви. Досліджувана підгрупа належить до об'єктних рефлексивів, суб'єктом дії яких є об'єкт дії незворотного дієслова. Також слідом за О.М. Соколовим враховуємо принцип функціональної значущості компонентів, які належать до різних синтаксичних конструкцій і передбачають виділення синтаксично розчленованих і нерозчле- нованих актантів [9, с. 125-127].

Об'єктні дієслова демонструють різні формули відношень:

1. Суб'єктно-об'єктні відношення не представлені - декаузативи.

2. Розчленовані суб'єктно-об'єктні структури - конверсивні й пасивні рефлексиви.

3. Потенційно виражені суб'єктно-об'єктні відношення - модальні квазіпасиви.

Модальні квазіпасиви, як і абсолютиви, відіграють важливу роль у вираженні досить рідкісного варіанту суб'єктно-об'єктних відношень. В абсо- лютивах потенційно виражений об'єкт. У виразах Корова додається, собака кусається акумулятивний об'єкт відсутній, але передбачений і структурно може бути легко відновлений: Собака кусає хлопця. Якщо об'єкт у таких реченнях був би не передбаченим, дія була б безглуздою. У досліджуваних рефлексивах потенційно передбачений суб'єкт, дії якого зумовлюють ознаку об'єкта.

Семантика квазіпасивів залежить від виду дієслова. В якісному значенні можуть виступати тільки форми недоконаного виду.

Проблемним є питання щодо статусу цього різновиду рефлексивів.

У лінгвістичній традиції, зокрема й українській, досліджувану групу дієслів переважно розглядають у рамках пасивного стану [13] або як особливий тип рефлексивних конструкцій [3; 5; 7; 8; 9].

У сучасному мовознавстві для позначення зворотних дієслів цієї групи вживають різні терміни: модальні квазіпасивні рефлексивні дієслова, модальні квазіпасиви, пасивно-якісні, потенційно-якісні, характеризуюче-якісні, якісно-пасивно-безоб'єктні, об'єктно-модальні, дієслова характеризаційної дії, модальний пасив.

Мотиваторами модальних квазіпасивів є лексико-семантичні варіанти (далі - ЛСВ), які вказують на вплив суб'єкта на об'єкт. До їхньої семантичної структури входить архісема «дія», сема «спрямованість дії на об'єкт», «суб'єкт» (істоту). Об'єктом є неістота, що має внутрішні ознаки, які сприяють чи перешкоджають протіканню дії. Також наявна сема «зміна якості об'єкта внаслідок дії суб'єкта».

Актантну адресованість семантики відбиває описова формула: Актант 1 (суб'єкт) генерує дію - актант 2 (об'єкт) акумулює дію (відчуває на собі): Хлопець фарбує стіл. Властива двовалентна (суб'єктно-об'єктна) структура розмежувального типу: генеративний підмет (суб'єкт) та акумулятивний додаток (об'єкт).

Відношення між конструкціями мотиватора й мотиву є причино-наслідковими: дія суб'єкта-істоти, спрямована на об'єкт-неістоту, є причиною змін якості об'єкта.

Мотивати пов'язані з потенційно-акумулятивною функцією актанта в позиції підмета, що виявляється шляхом зіставлення розгляданих конструкцій із каузативними, які називають суб'єкт дії: Суб'єкт прасує, мне, фарбує одяг - Одяг легко прасується, мнеться, фарбується. Сема «суб'єкт» зазнає змін: у непохідному дієслові суб'єкт конкретний, у похідній лексемі спостерігаємо деконкретизацію суб'єкта. У мотиватах генеративний суб'єкт відсутній, але структурно передбачений. Такий потенційний суб'єкт має високий ступінь узагальненості й відповідає не конкретному суб'єкту, а класу або групі суб'єктів, яких можна визначити як «усі, хто може вчинити певну дію над об'єктом». Наприклад: Чашка б'ється. Це твердження означає, що через необережне поводження суб'єкта із зазначеним об'єктом він може розбитися. Або: Ця тканина сильно мнеться. Тобто якщо суб'єкт буде носити одяг із цієї тканини, вона буде м'ятися. Через неозначеність суб'єкта квазіпасиви в комунікативному плані слугують для підкреслення потенційної ознаки об'єкта підпадати під певну дію, що своєю чергою спричиняє модифікацію архісеми дії в архісему «якість суб'єкта». Отже, спостерігаємо розвиток модально-потенційного значення. Незважаючи на це, квазіпасиви не втрачають своє каузативне значення, яке виражено модальними актантами-поширювачами (інколи імплі- цитно). Пояснювальна функція прислівникових і дієслівних детермінантів (добре, погано, легко, складно, швидко, приємно й інших) полягає в розкритті змісту потенційно-акумулятивної функції в обставинному аспекті: дошки легко пиляються, такі тканини добре перуться та фарбуються, горшки швидко б'ються, великі кругляки важко колються. Якісну характеристику об'єкта може підкреслювати й заперечення: Перша ваша продукція. І - першого сорту! Лопати ваші не гнуться й не ламаються! (Г. Тютюнник).

Об'єкт у позиції підмета має потенційну здібність акумулювати ознаку, що є його сформованою, постійною якістю. Модальні квазіпасиви перебувають на перетині двох семантичних типів, маючи пропорційно однакові ознаки, оскільки потенційна властивість акумулювати ознаку поєднується в них зі здібністю її генерувати.

Актантна адресованість семантики мотивата може бути передана формулою: Актант 1 (об'єкт) потенційно може акумулювати ознаку, яку зумовлюють дії потенційного суб'єкта: Посуд б'ється. Властива одновалентна структура з потенційно-акумулятивним підметом (об'єктом).

Значення постійної ознаки зумовлює відповідну граматичну характеристику дієслів на -ся: вони вживаються у формі недоконаного виду третьої особи теперішнього неактуального часу.

За синтаксичними властивостями ця група рефлексивів близька до пасивних, тому має назву квазіпасивних, проте характерна для більш вузького кола дієслів [12, с. 58]. Основна відмінність між конструкціями з пасивними рефлексивами й досліджуваними полягає в тому, що останні не можуть містити агентивний додаток в орудному відмінку, порівняйте: Ці задачі легко розв'язуються Максимом / Ці задачі легко розв'язуються. Конструкція з пасивним рефлексивом якісно характеризує суб'єкт дії (Максима), а з модальним квазіпасивоми - об'єкт дії (ці задачі).

Для визначення квазіпасивного значення мовознавці переважно пропонують застосовувати правило трансформації [12, с. 59]: морква нарізається - моркву можна нарізати; проковтнулось - було випадково проковтнуте.

Дефініції досліджуваних дієслів подано в Словнику української мови (далі - СУМ) непослідовно.

Як основні ЛСВ квазіпасиви зафіксовано в семантичній структурі незначної кількості дієслів. Їхні значення переважно сформульовано як «піддаватися дії» (жуватися, куватися, пилятися, поліруватися, пратися, продовжуватися, стругатися, шліфуватися та інші). Іноді в дефініціях описано потенційну властивість об'єкта: читатися «бути доступним для розуміння, легко сприйматися»; прощупуватися «відчуватися, виявлятися під час прощупування».

У СУМі послідовно не розмежовано ЛСВ із потенційно-акумулятивною функцією актанта (модальні квазіпасиви) й ЛСВ на позначення акумуляції об'єктом ознаки (акумулятивна функція), переважно декаузативи. До першого ЛСВ дієслова фарбуватися наведено приклади з модальними квазіпасивами: Екстракт із листя скумпії використовується в шкіряній промисловості для вироблення еластичної та міцної шкіри вищих сортів, яка легко фарбується у світлий колір (Наука і життя); Об'ємні нитки відзначаються високою міцністю та теплозахисними властивостями. Порівняно з шерстяними вони краще перуться та легше фарбуються (Вечірній Київ), натомість формулювання значення «покриватися або просочуватися фарбою» не відповідає семантиці цієї групи рефлексивів. Доцільніше б було подати визначення «піддаватися фарбуванню».

Модальні квазіпасиви також виділено в семантичній структурі дієслів з основним декаузативним значенням, власне-зворотним, абсолютивним, автокаузативним і дії. Наприклад: Права нога погано згинається, ходить повільно, спираючись на ціпок (І. Кочерга); - Не милиться його мило, - роздягаючись, жартома кинула Вутанька (Олесь Гончар); Сокира вправно подзенькує в міцних руках, сухі кругляки колються легко (Михайло Чабанівський); Коли спробувати розірвати лист евкомії, він тягнеться, як резина (Літературна газета); Отрута мусила бути швидкою та гуманною, до того ж мала блискавично розкладатися, щоб загиблими тваринами не отруїлися популяції комах (О. Токарчук).

У словнику часто об'єднують в один ЛСВ значення дієслів, які зумовлюють різні функції актантів у позиції підмета. Модальні квазіпасиви розглянуто як відтінки основного декаузативного значення (ламатися, м'ятися, ділитися) або відтінок абсолютива (дряпатися): Хоча сноуборди міцні, але потребують щоденного нагляду. А от кріплення можуть ламатися (З журналу); Кристал має гострі ребра й дряпається (Л. Копиленко).

Більшість квазипасивів СУМ не фіксує, хоча аналіз мовного матеріалу свідчить про те, що такі значення існують. Їх розвивають переважно дієслова з основним декаузативним значенням (бруднитися, вигвинчуватися, викручуватися, вичавлюватися, віджиматися, відмикатися, відчинятися, жмакатися, забруднюватися, загвинчуватися, замикатися, засмальцьовуватися, зачинятися, здиратися, згинатися, змиватися, кришитися, ліпитися, нагріватися, повертатися, приручатися, прострілюватися, пушитися, різатися, розв'язуватися, розкладатися (диван), розкручуватися, розпушуватися, складатися (диван), сплющуватися, стоптуватися, уварюватися (зменшуватися), упарюватися та інші). Зумовлено це тим, що декаузативи мають спільні з модальними квазіпасивами мотиватори. Як і квазіпасиви, декаузативи не акцентують увагу на причинах зазначених процесів і суб'єкті. Декаузативи вказують на зміну об'єкта (акумулятивна функція), а модальні квазіпасиви на можливість таких змін, як властивість об'єкта (потенційно-акумулятивна функція). Наприклад: Мідь брудниться дуже швидко (В. Шовкун); У верхній частині цього циліндра легко вигвинчувалася головка й відтіля виймалася алюмінієва трубка... (Микола Трублаїні); Усе йшло як по маслу: стрижень помади легко викручувався назовні й укручувався назад (М. Лапенко); Якщо ж волога не з'являється - субстрат сухуватий, якщо вода легко вичавлюється та проступає між пальцями, стікаючими краплинами, - перезволожений (З інструкції); Після використання продукція легко віджимається та висихає за кілька хвилин (З інструкції); Ви ж самі бачите, що цей замок легко відмикається ножем (В. Івченко); ... який ніяк не міг відчинити ларця, хоч той дуже швидко відчинявся (Микола Трублаїні); «Купюри рвуться, жмакаються та зношуються набагато швидше, ніж марки», - пояснив головний касир “Bundesbank” Пітер Волтер (З газети); Таким чином, умиватися йому все-таки доводилося, але це не мало великого значення, бо в нього була властивість швидко забруднюватися (Ф. Маківчук); Я це до того, що м'ясорубка чогось не загвинчується (М. Білкун); Сашко ляпнув себе по лобі: - Льох є? - Так точно, є. - Добрий? - Дуже добрий. - Великий? - Ого. На цілу бригаду. Як на Лубянці! - Замикається? - Замикається (Іван Багряний); На цілий потяг лише в одному вагоні всі вікна добре зачинялися (Артем Чапай); Без машкари людина завжди себе почуває, неначе оголена рана із струпом, що безнастанно здирається (І. Левченко); Не згиналось йому ліве коліно: тим зворушена, княжна наказала його взяти до кочі (Ю. Косач); Ніби він убив червоного командира й втік із фронту, пристав у прийми до молоденької удовиці, насміявся над нею та задушив подушками; що на руках у нього стільки чужої крові, що вже не змивається та виступає на них червоними плямами (Григорій Тютюнник); Добутий матеріал висихав, тріскався, але дуже легко кришився, перетворюючись на сажу (Михайло Чабанівський); Смола ліпиться на руки, на ноги, лізти нелегко, але коли людина хоче, все можна (М. Галиця); ...відросток входить у відповідне заглиблення першого шийного хребця, та череп може легко повертатися на ньому (З підручника); Почулися вигуки подиву - як справді легко й дотепно розв'язується задача! (О. Донченко); Коли дівчата мали вії прямі, то підкручували їх ножничками. Потримаєш хвилинку - й швидко густо фарбуєш, щоб не розкручувалося та трималось (Б. Юхно); Нанизай намистинки, різнокольоровий бісер на шовкову нитку, зав'яжи кінці кількома вузлами, а кінчики припали, щоб не стирчали й не розпушувалися (З газети); Важливо, як швидко вона (піч) розпалюється, нагрівається та утримує тепло (А. Данилюк); У деяких регіонах бінтуронгів тримають як домашніх тварин, оскільки вони легко приручаються та є довірливими звірами (Вікіпедія); ..посередині мосту стриміла Водяна вежа, з якої добре прострілювалася і річка, й дорога - крізь стрільниці й бійниці (О. Донченко); Збита білкова піна добре пушилася та розросталася в об'ємах (Ю. Винничук); Усе, здається, в Сідалковського виходило: добре різалося м'ясо (він смажив найчастіше відбивні) (О. Чорногуз); Чому, власне, обрали саме такий вид транспорту - байдарку? - Це легкість і зручність. Порівняно легко розкладається та складається. Це алюмінієвий каркас, обтягнутий водонепроникним матеріалом (З газети); Гаазька декларація про заборону вживати кулі, що легко розвертаються або сплющуються в людському тілі (З газети); Таке карпатське взуття від переважно енергійних танців стоптується дуже швидко (З газети); Гриби помітно уварюються, - каже Марія Ромуальдівна. - Білі, польські - десь у 2,5 раза, опеньки - трохи менше (З газети).

У деяких лексемах доречно зафіксувати декілька модальних квазипасивів. Наприклад, у семантичній структурі дієслова рватися необхідно виділити ЛСВ зі значеннями «піддаватися розриву»: і посеред всього шпагат, витягнутий зі штор на вікні. Видно, що він їм не пригодився, не міцний, легко рветься (Н. Смик) і «мати здатність розлітатися, розриватися на частини, осколки»: Така (куля), торкнувшись навіть волосини кінського хвоста, одразу рветься, вганяється в тіло безліччю металевих скалок (О. Гончар).

Розвивають квазипасивні значення і деякі власне-зворотні рефлексиви: Українці вже навчилися розрізняти мандарин, «климентин» - гібрид мандарина й апельсина-королька (найсолодший різновид мандаринок) і «танжерин» (вид мандарина з тоненькою шкіркою, яка дуже легко чиститься) (З газети); Дуже зручна новинка: глина не береться, не мажеться, і стіни сяють на сонці, як полаковані (В. Близнець); Крем легко мастився і, як здалося Марґариті, тут же випаровувався (Ю. Некрутенко); Покласти головку часнику на 15 секунд у мікрохвильову піч, включену на максимальну потужність, і очиститься він дуже легко (З газети).

Зафіксовано модальні квазіпасиви в семантичній структурі дієслів дії: Великий клопіт завдавали скляні термометри, які при 1 200 мм капілярі легко билися, або ртуть розривалася та температура не показувала точно (В. Іваніс); Дуже легко готується торт «Банановий будиночок» (З журналу); Одягнені просто - картаті сорочки, штани, що не прасуються, кросівки, в руках по в'язці рибальських снастей (Ірен Роздобудько).

На нашу думку, більшість словникових статей, присвячених зворотним дієсловам з основним декаузативним значенням, має містити не менш ніж три основні об'єктні значення:

1. Декаузативне значення «зміна стану об'єкта, яка відбувається під дією невідомих зовнішніх чинників і відабстрагована від свідомої діяльності людини».

2. Модальні квазипасиви, які вказують на потенційну ознаку об'єкта підпадати під певну дію.

3. Пасивне значення «зміна якості об'єкта під дією суб'єкта».

Першим двом значенням властиве усунення або виведення агентивного семантичного компонента. Вони різняться архісемою («дія» та «ознака предмета») й, відповідно, актантним розподілом семантики: декаузативи зумовлюють акумулятивну функцію актанта-підмета, який є об'єктом дії, а модальні квазипасиви - потенційно-акумулятивну.

У пасивному значенні спостерігаємо конкретизацію суб'єкта. Третє значення пов'язано з генеративною функцією додатка, який є суб'єктом дії, та акумулятивною функцією актанта-підмета, який називає об'єкт дії.

Відповідно до нашого бачення зображена лише семантична структура дієслів м'ятися та тягтися. Описані значення зафіксовано також у семантичній структурі інших досліджуваних рефлексивів, але непослідовно. Перше значення як єдине зазначено для багатьох досліджуваних лексем (бруднитися, кришитися, викручуватися, сплющуватися, уварюватися, прострілюватися, відчинятися та інших). Тільки пасивне значення зафіксовано в семантичній структурі дієслова прасуватися, і лише квазіпасив- ним ЛСВ представлена лексема стругатися.

Словникова стаття дієслів на кшталт мазатися, маститися має містити шість значень:

1. Власне-зворотне «мазати себе чим-небудь» - гібридна функція актанта.

2. Власне-посесивне «накладати на обличчя фарбу, грим» - гібридна функція актанта.

3. Інхоативне «вимазатися, випадково забруднитися чим-небудь» - акумулятивна функція актанта.

4. Абсолютивне «може забруднити, якщо доторкнутися (про предмет)» - потенційно-генеративна функція актанта.

5. Зворотньо-пасивне «покриватися брудом» - потенційно-акумулятивна функція актанта.

6. Пасивне до мастити, мазати - акумулятивна функція актанта.

Висновки і пропозиції

Встановлення функцій придієслівних актантів зворотних дієслів та їхніх мотиваторів на рівні лексико-семантичних варіантів допоможе проаналізувати семантичну структуру рефлексивів із позицій імпліцитної морфології, створити їхню класифікацію з урахуванням семантичної функції постфікса, встановити місце дієслів із постфіксомся у вираженні категорійного значення актантного розподілу семантики.

Визначення типової семантичної структури рефлексивів різних підгруп дозволить спрогнозувати ЛСВ, не зафіксовані в словниках (зокрема СУМі), та знайти їх у мовному матеріалі.

Список літератури

1. Басиров Ш.Р. Словотвір дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах: автореф. дис. ... докт. філол. наук: 10.02.17. Київ, 2006. 34 с.

2. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. Ленинград, 1976. 255 с.

3. Генюшене Э.Ш. Рефлексивные глаголы в балтийских языках и типология рефлексивов. Вильнюс, 1983. 168 с.

4. Городенська К.Г. Зворотні дієслова. Українська мова: Енциклопедія. Київ, 2004. С. 201.

5. Князев Ю.П. Грамматическая семантика: Русский язык в типологической перспективе. Москва, 2007. 704 с.

6. Михайлик Р.П. Семантико-граматична структура дієслів на -ся в сучасній українській мові: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Київ, 1995. 16 с.

7. Недялков В.П. Типология рецессивных конструкций: Рефлексивные конструкции. Диатезы и залоги: тезисы конф., г. Ленинград, 21-23 октября. 1975 г. Ленинград, 1975. С. 21-33.

8. Пунынин Ю.А. О семантическом инварианте несовершенного вида в русском языке. Основные проблемы русской аспектологии. Санкт-Петербург, 2002. С. 177-184.

9. Соколов О.М. Основы имплицитной морфологии русского языка. Москва, 1997. 203 с.

10. Соколова С.О. Дієслова з постфіксом -ся як граматична проблема. Мовознавчий вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. 2009. Вип. 8. С. 92-99.

11. СУМ: Словник української мови: в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства / за ред. І. К. Білодіда. Київ, 1970 - 1980.

12. Щербій Н.О. Категорія зворотності дієслів у польській мові: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.03. Івано-Франківськ, 2015. 22 с.

13. Янко-Триницкая Н.А. Возвратные глаголы в современном русском языке. Москва, 1962. 247 с.

Размещено на Allbest.ru