Концептуальне мапування як лінгвокогнітивна стратегія категоризації номінативних одиниць

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський університет імені Бориса Грінченка

Концептуальне мапування як лінгвокогнітивна стратегія категоризації номінативних одиниць

Шкарбан І. В.

Shkarban I. V. CONCEPT MAPPING AS A LINGUOCOGNITIVE STRATEGY FOR NOMINATIVE UNITS CATEGORIZING

The article focuses on theoretical basis of the concept mapping as a linguocognitive strategy for nominative units categorizing in the English mathematical discourse. The principles of onomasiology and theory of naming are stated to form the basis of generalized linguocognitive methodology for the nominative lexical processes study. The multilevel sign-logical functional structures of the English mathematical discourse are visually represented mainly by concept maps of radial structure, organized on the hierarchical principle of sub- or super-subordination. The image-schematic visual accessibility of the results of categorization by the method of concept mapping is explained by the holistic nature of the logical and eidic aspects, where the logical aspect regulates the network architecture, eidetic focuses on the essential nature of the category. The notion of concept map structure has been deeply analyzed and concept mapping strategy as a clear cluster mechanism for categorizing nominative units through meta-marking of the corpus of English texts in mathematics has been grounded. The formation of a self-organized conceptual matrix is highlighted through profiling, which clearly demonstrates conjunctive or recursive interconnection between the nucleus and peripheral structures, forming a cognitive background for understanding conceptual integrity of English mathematical discourse. Concept mapping principles of professional English texts in mathematics are outlined and systematized. In particular, the combined modus (interpretive) categories carrying out the transition from the cognitive-nominative to the cognitive-discursive function of linguistic units due to the creation of a functional-semantic field of axiology (evaluation), approximation, reflexivity are singled out.

Key words: concept mapping, categorization of information structure, theory of naming, text corpus metamarking, profiling, correlation.

У статті окреслено теоретичне підґрунтя лінгвокогнітивної стратегії концептуального мапування в аспекті здійснення категоризації номінативних одиниць англомовного математичного дискурсу. З'ясовано, що базові положення ономасіології й теорії номінації становлять основу узагальнених лінгвокогнітивних методологій дослідження концептуальної структури номінативних процесів лексики. Різнорівневі знаково-логічні функціональні структури англомовного математичного дискурсу візуально представлені переважно концептуальними мапами радіальної структури, організованими за ієрархічним принципом суб- чи суперпідпорядкування концептів. Доведено, що образ-схематична візуальна доступність результатів категоризації методом концептуального мапування пояснюється холічністю логічного та ейдичного аспектів, де логічний аспект упорядковує мережеву архітектоніку, ейдетичний - фокусується на сутнісній природі категорії. Уточнено поняття концептуальної мапи та обґрунтовано необхідність застосування стратегії концептуального мапування як наочного кластерного механізму категоризації номінативних одиниць через метарозмітку корпусу англомовних текстів із математики. Проаналізовано, що формування самоорганізованої концептуальної матриці здійснюється через профілювання, яке наочно демонструє кон'юнктивний чи рекурсивний взаємозв'язок ядра та периферійних структур, утворюючи когнітивний фон осмислення концептуальної цілісності. Окреслено й систематизовано окремі принципи концептуального мапу- вання фахових англомовних текстів із математики. Зокрема, виокремлено комбіновані модусні (інтерпретуючі) категорії, що здійснюють перехід від когнітивно-номінативноїдо когнітивно- дискурсивної функції мовних одиниць внаслідок створення функціонально-семантичного поля аксіологічності (оцінності), апроксимації, рефлективності.

Ключові слова: концептуальне мапування, категоризація інформаційної структури, теорія номінації, метарозмітка корпусу тексту, профілювання, кореляція.

Постановка проблеми. Когнітивний аспект досліджень теорії номінації сприяє продуктивному розширенню методологічного апарату наукових розвідок, оскільки мова вивчається як пізнавальна діяльність, а мовні явища - як такі, що, відповідно, організовані когнітивними механізмами та структурами людської свідомості. Концептуальне мапування визначається в дослідженні в широкому смислі як структура репрезентації знань, ідеалізованих когнітивних моделей, що окреслюють узагальнені принципи катего- ризації інформаційної структури мовними засобами. Алгоритмічність організації, кластеризація, наочність і візуальна доступність є перевагами використання «гіперболічних самоорганізованих мап» [2, с. 180]. У прикладному аспекті йдеться про те, що актуалізація термінів у науковому тексті здійснюється на основі встановлення мережевих концептуальних зв'язків організованої термі- носистеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасне поняття ономасіологічної структури є інтегрованим результатом наукових поглядів, що висвітлюють вчення про внутрішню форму (В. фон Гумбольдт, О. Ф. Лосєв, О. О. Потебня, О. С. Снитко); досліджують когнітивну вмотивованість мовних засобів, які виконують номінативну функцію, фіксуючи фрагменти знань (С. А. Жаботинська, О. С. Кубрякова, О. О. Селі- ванова); обґрунтовують концепцію ономасіо- логічних структур теоретичними положеннями когнітивної граматики (Р. Ленекер) та теорії концептуальної інтеграції (Ж. Фоконьє, М. Тернер). Наукові розвідки, зосереджені на вивченні семасіологічного плану концептуальної структури як цілісного значення мовної одиниці, водночас визнають ономасіологічну сутність предмета досліджень, оскільки об'єктивація фрагмента ономасіологічної структури у власне мовній одиниці та вербалізація у матеріальній формі знака є сферою досліджень ономасіології [5, с. 29-74]. Теорія номінації є, відповідно, межею перетину семасіології та ономасіології. Згідно з ономасіологічною структурою йдеться про її трикомпонентність: базис (формуюча частина, що є основою найменування), предикат (експлікований або імплікований у структурі слова) та ознака (референційна частина, що визначає чи уточнює зміст позначуваного поняття) [3, с. 10].

Категоризація в широкому сенсі визначається як об'єднання об'єктів на основі спільного концепту, тобто об'єднання одиниць, що виявляють подібність або характеризуються як тотожні, у більші розряди [1, с. 34]. Відповідно, категоризація як вид класифікаційної діяльності ґрунтується на кон- цептуалізації, тобто осмисленні дійсності засобом виділення мінімальних одиниць людського досвіду. На відміну від класичного підходу до категоризації, висновок про нейрокогнітивну природу категоризаційних процесів людської свідомості (Е. Рош, Р. Браун, Б. Берлін, П. Кей), зокрема дія принципу когнітивної економії, тобто надання максимальної кількості інформації за мінімальної кількості когнітивних зусиль, приводить до виокремлення прототипного підходу тлумачення процесів категоризації [5, c. 29]. Дж. Лакофф доводить, що тип категоризації визначається однією з чотирьох можливих когнітивних моделей: про- позиціональною (propositional), образ-схемною (image-schematic), метафоричною (metaphor) або метонімічною (metonymic) [9, с. 41-86]. Пропо- зиціональні моделі ґрунтуються на ПРОПОЗИЦІЇ, що містить АРГУМЕНТИ і базовий ПРЕДИКАТ, який зв'язує визначені аргументи і надає їм семантичні ролі АГЕНСА, ПАЦІЄНСА та інші. Образ-схемні моделі окреслюють обриси, форми, розміри за допомогою ОБРАЗ-СХЕМ типу КОНТЕЙНЕР, ЧАСТИНА-ЦІЛЕ, ВЕРХ-НИЗ, ЦЕНТР- ПЕРИФЕРІЯ та інші. Метафоричні й метонімічні моделі забезпечують перехід від пропозиціональ- них або образ-схемних моделей однієї царини (ДОМЕНУ) до корельованих структур іншої через концептуальний зв'язок КАНАЛ. Суттєвою відмінністю метонімічних моделей є здійснення переходу за схемою ЧАСТИНА-ЦІЛЕ із зазначенням функції частини стосовно цілого, тобто ЦІЛЕ набуває ознаки сприйняття через субкатегорію, що входить до його складу як ЧАСТИНА. Зауважимо, що логічні, таксономічні, аналогові категорії науково-теоретичного знання переважно організовуються за інваріантно-варіантним логічним принципом і формують ієрархічні структури суб- чи суперпідпорядкованих категорій за прототип- ними схемами КОНТЕЙНЕР, ЧАСТИНА-ЦІЛЕ, ВЕРХ-НИЗ. Зазвичай ядром категоризації є концепт, позначений словом із найбільш загальним значенням, що слугує назвою категорії, її інваріантом й ідентифікатором стосовно інших варіантних членів категорії з конкретним значенням, що обов'язково виявляють категоріальні ознаки інваріанта і водночас мають додаткові диференційні ознаки, що їх специфікують.

Серед властивостей радіальних прототип- них категорій, виокремлених у дослідженнях Дж. Лакоффа, О. С. Кубрякової, В. З. Дем'янкова суттєвими є: 1) наявність кластера моделей, кожен з яких організовує субкатегорію навколо кон- венціалізованого (загальноприйнятого) центру;

різний ступінь відхилення від еталона, притаманний субкатегорійним концептам, тобто сукупність номінативних одиниць із різними наборами ознак і частково нетотожними характеристиками;

градуйованість кластера як центрального поняття категоризації, що зумовлено розмитістю його меж [5, c. 29-35].

В аспекті дослідження продуктивним кроком є виокремлення комбінованих модусних (інтерпретуючих) категорій, що здійснюють перехід від когнітивно-номінативної до когнітивно-дискур- сивної функції мовних одиниць і мови загалом, зокрема, внаслідок створення функціонально- семантичного поля аксіологічності (оцінності), апроксимації, експресивності, тощо [1, c. 27-38].

Постановка завдання. Об'єктом дослідження є концептуальна структура фахових англомовних текстів із математики. Метою розвідки є окреслення теоретичного підґрунтя лінгво- когнітивної стратегії концептуального мапування в аспекті здійснення категоризації номінативних одиниць англомовного математичного дискурсу. Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань: 1) окреслити основні положення ономасіології й теорії номінації, що становлять основу узагальнених лінгвокогнітивних методологій дослідження концептуальної структури номінативних процесів лексики математики; 2) уточнити поняття концептуальної мапи та обґрунтувати необхідність застосування стратегії концептуального мапування як наочного кластерного механізму здійснення категоризації номінативних одиниць через метарозмітку корпусу англомовних текстів із математики; 3) проаналізувати й систематизувати окремі принципи концептуального мапування фахових англомовних текстів із математики.

Актуальність дослідження зумовлена спрямованістю на пояснення узагальнених принципів концептуалізації інформаційної структури мовними засобами в лінгвокогнітивному аспекті досліджень когнітивної ономасіології і теорії номінації, що є перспективним напрямом сучасних мовознавчих студій.

Виклад основного матеріалу. Концептуальне мапування як лінгвокогнітивна стратегія дослідження катетеризації номінативних одиниць є плідним методом експірієнціального підходу. Методики концептуального моделювання охоплюють низку процедур ономасіологічного аналізу задля виявлення різнорівневих мовних засобів функціонування концепту, семасіологічного, що окреслює процедурну ієрархію компонентного й дефінітивного аналізу лексикографічних джерел і знаходження семантично близьких одиниць у дефініціях мовних форм ідентифікаторів. Образ-схематична візуальна доступність результатів категоризації методом концептуального мапування пояснюється холічністю логічного та ейдичного аспектів. Логічний аспект висвітлює закономірності архітектоніки організації категорії, елементів і моделювання зв'язків між ними. Ейдетичний аспект переважно фокусується на сутнісній природі категорії [3, с. 5-15; 2, с. 179].

Сучасний англомовний математичний дискурс представлений цілісною архітектонікою різнорівневих знаково-логічних функціональних структур науково-формалізованої природної мови та математичних знакових символів. Діалектична пов'язаність знака і поняття виявляється у відповідності одного знака термінологічної номінації одному поняттю, регламентованому науковою дефініцією. Основою кожної наукової теорії є система понять, якою вона оперує. Особливістю математичних понять є те, що вони стосуються просторових форм і кількісних відношень об'єктивної реальності, відображених у мисленні на основі змістово-теоретичних дій абстрагування та узагальнення. Тобто поняття є відкритим для дефініції, оскільки воно ґрунтується на раціональному знанні (розумінні), тоді як концепт є творчою здатністю розуму відтворювати смисли [5, с. 38-74].

С. П. Семенець у «Методиці формування математичних понять (розвивальний підхід)» обґрунтовує положення про те, що найпоширеніший спосіб означення понять у математиці здійснюється через найближчий рід і видову ознаку:

V x eX A (x)^B (x) : найближчий рід ^ термін ^ видова ознака,

причому логічна природа означень може бути кон'юнктивною, диз'юнктивною, ґрунтуватися на операції заперечення. У конструктивних і рекурсивних означеннях характерні властивості об'єктів розкриваються через операції, на основі яких ці об'єкти конструюються. Особливістю рекурсивних означень є те, що спочатку вказуються деякі базові об'єкти класу та задаються операції, що дозволяють одержати нові об'єкти цього ж класу. Заперечувані означення формулюються тоді, коли клас розбитий на множини й об'єктам множини присвоєно термін, але водночас є об'єкти, що не мають визначених властивостей. Неявне означення первісних понять розкривається через систему аксіом, у яких висвітлюються їхні змістові ознаки [4, с. 69].

Проаналізуємо визначення алгебричної геометрії: Algebraic geometry (КОНЦЕПТ) is a branch of mathematics (КАТЕГОРІЯ: кореляція ЧАСТИНА-ЦІЛЕ здійснюється засобом лексеми a branch of задля формування ієрархічного зв'язку підпорядкування), classically studying zeros of multivariate polynomials (ПРЕДМЕТ). Modern algebraic geometry (ВАРІАНТ) is based on the use of abstract algebraic techniques (ІНСТРУМЕНТ), mainly from commutative algebra (СФЕРА- ДЖЕРЕЛО), for solving geometrical problems (ДІЯ СПРЯМОВАНА НА) about these sets of zeros. The fundamental objects of study in algebraic geometry are algebraic varieties (ОБ'ЄКТ), which are geometric manifestations of solution of systems of polynomial equations (ОЗНАКА). Examples of the most studied classes of algebraic varieties are: plane algebraic curves, which include lines, circles, parabolas, ellipses, hyperbolas, cubic curves like elliptic curves, and quartic curves like lemniscates and Cassini ovals (ВАРІАНТИ ОБ'ЄКТІВ). Algebraic geometry occupies a central place (ЛОКУС ПРОФІЛЬ) in modern mathematics and has multiple conceptual connections (ВІДНОШЕННЯ) with such diverse fields as complex analysis, topology and number theory (МЕРЕЖА). Initially a study of systems of polynomial equations in several variables, the subject of algebraic geometry starts where equation solving leaves off, and it becomes even more important to understand the intrinsic properties of the totality of solutions of a system of equations, than to find a specific solution (КОН'ЮНКТИВНІСТЬ); this leads into some of the deepest areas in all of mathematics, both conceptually and in terms of technique (РЕКУРСИВНІСТЬ) [12].

Отже, метарозмітка корпусу англомовного тексту з математики є наочним кластерним механізмом здійснення категоризації номінативних одиниць у терміносистемі за інваріантно-варіантним принципом із формуванням ієрархічних структур суб- чи суперпідпорядкованих концептів за про- тотипними схемами КОНТЕЙНЕР, ЧАСТИНА- ЦІЛЕ, ВЕРХ-НИЗ. Перехід від пропозиціональ- них або образ-схемних моделей однієї царини (ДОМЕНУ) до корельованих структур іншої здійснено через концептуальний зв'язок КАНАЛ. Водночас явище профілювання концептів реалізується засобом конструктивних і рекурсивних визначень характерних ознак субконцептів. Перехід від пропозиціональних або образ-схемних моделей одного ДОМЕНУ до корельованих структур іншого забезпечують метафоричні й метонімічні моделі.

Прикладом мережевої концептуальної мапи може слугувати Рис. 1. Теорія чисел (Number Theory) [13], що чітко виявляє ознаки радіальної структури «ядро-периферія», водночас напрямок стрілок встановлює тип корелятивного зв'язку КОНТЕЙНЕР (Number theory) - ВМІСТ (Ergodic Theory, Homological Algebra, Commutative Algebra, Lie groups, Classical Analysis, Commutative harmonic analysis). Концепти, розміщені в мапі ліворуч, демонструють взаємозв'язок ядра та периферійних структур, оскільки йдеться про формування МАТРИЦІ ДОМЕНУ як структури знань, що становить безпосередній когнітивний фон, стосовно якого профілюється певний концепт на фоні іншого домену, без чого неможливе осмислення концепту як цілісної сутності. У термінах Р. Ленекера співвідношення між концептом і доменом описується за допомогою образ-схема- тичної пари «ПРОФІЛЬ-БАЗА» [10, c. 231].

Рис. 1. Теорія чисел (Number Theory)

Рис. 2 Концептуальна мапа математичних понять (Mathematical Knowledge Map) [13]

Концептуальна мапа математичних понять (Mathematical Knowledge Map) [13] відображає холічність концептуалізації через кольорове виділення профільованих ділянок. Причому концептуальна мапа містить фокалізовані ядерні структури (calculus, real analysis, probability, geometry, algebra, abstract algebra, group theory, number theory, linear algebra, combinatorics), взаємопов'язані складною мережею зв'язків за зразком гіперболічних самоорганізованих систем. Представлена до аналізу концептуальна мапа цікава виокремленням комбінованих модусних (інтерпретуючих) субконцептів функціонально- семантичного поля аксіологічності. Йдеться про профілювання в мапі змістової процесуальності узагальненого засвоєння математичного знання згідно з логікою сходження від конкретного до абстрактного, а саме: постановки, складання та розв'язування системи частинних завдань на застосування введеного поняття (set theory, logic, category theory, terminology, notation, self question reference-request, optimization). Змістовий, процесуальний, референтний і ціннісний складники процесу засвоєння математичних знань, відображені на мапі як реалізація варіативності та альтернативності стосовно означення математичних понять, загалом, є свідченням градуйованості кластера та категоризації, розмитості меж.

Загальні поняття та прийоми прикладної математики (General Concepts and Applied Math's tools) [13] найкраще візуально демонструє трьохкомпонентність концептуальної структури мапування. Йдеться про те, що базис експліковано предикатом, що, власне, і здійснює корелюючий кон'юнктивний зв'язок між субконцептами навколо ядерного концепту, формуючи його периферію (Numbers: understanding, organized into, relating to, involved in). Іншим суттєвим спостереженням є організація алгоритмічності концептуальної мережі, що передбачає діяльнісний підхід до осмислення: Problem Solving: Performing Computations, Drawing Comparisons, `ThinkAbout' Process and Develop. Неозначено-особові форми дієслова, з одного боку, виявляють загальну ознаку мовного представлення знеособленості будь-якого формалізованого математичного змісту, з іншого - окреслюють модус виділення референційних ознак субкатегорій (traditionally, generally, various, determining).

Аналізуючи концептуальне підґрунтя математичного дискурсу, К. Аккурсо, М. Гебгард, С. Б. Пурінгтон у розвідці спираються на положення системно-функціональної лінгвістики М. Голлідея, наполягаючи на гнучкості, високій адаптивності та контекстуальній чутливості математичного дискурсу як динамічної системи знакових ресурсів осмислення математичної діяльності зі створення когерентного математичного змісту під час конструювання усних чи письмових варіативно модальних текстів [7, с. 87].

Обґрунтована методика формування математичних понять С. П. Семенця випливає з формування поняття математичної моделі та навчання методу математичного моделювання; навчання способів дій у процесі формулювання різних означень математичних понять; формулювання логічної дії, що розкриває зміст і структуру означення математичних об'єктів; реалізації стильового підходу, рефлексії, самоаналізу, самооцінки, самоконтролю [4, с. 71].

Висновки і пропозиції

Різнорівневі знаково- логічні функціональні структури англомовного математичного дискурсу, що є цілісною системою науково-формалізованої природної мови та математичних символічних знакових позначень, візуально представлені переважно концептуальними мапами радіальної структури, організованими за ієрархічним принципом суб- чи суперпідпоряд- кування концептів прототипно-схематично ЦІЛЕ- ЧАСТИНА, КОНТЕЙНЕР-ВМІСТ, ВЕРХ-НИЗ, що пояснюється холічністю логічного та ейдич- ного аспектів категоризації. Математичні концепти організуються за інваріантно-варіативним принципом, оскільки найпоширеніший спосіб означення математичних понять - через рід і видову ознаку. Водночас стратегія концептуального мапу- вання в англомовному математичному дискурсі виявляє фокалізовані ядерні структури через профільоване висвітлення мережевих субконцептів за зразком гіперболічних самоорганізованих систем, що сприяє виділенню в ономасіологічній структурі ономасіологічного базису та ономасіологічної ознаки з урахуванням експліцитно чи імпліцитно вираженого предиката-зв'язки (ПРОФІЛЬ-БАЗА). Виокремлення комбінованих модусних (інтерпретуючих) субконцептів функціонально-семантичного поля аксіологічності пов'язане з гнучкістю, високим ступенем адаптивності й контекстуальною чутливістю математичного дискурсу як динамічної системи знакових ресурсів осмислення математичної діяльності зі створення когерентного математичного змісту. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні цілісної методології та прикладній імплікації гіперболізованих самоорганізованих концептуальних мап щодо номінативних процесів категоризації математичних понять в англомовному дискурсі.

Рис. 3 Загальні поняття та прийоми прикладної математики (General Concepts and Applied Math's Tools)

Список літератури

Болдырев Н. Н. Процессы концептуализации и категоризации в языке и роль в них имен абстрактной семантики. Горизонты современной лингвистики: Традиции и новаторство: сб. в честь Е. С. Кубряковой. Москва : Языки славянских культур, 2009. С. 27-38.

Жаботинская С. А. Когнитивное картирование как лингвосемиотический фактор. Функциональная лингвистика : сб. научн. работ / Крымский республиканский институт последипломного педагогического образования; науч. ред. А. Н. Рудяков. 2012. № 3. С. 179-182.

Кубрякова Е. С. О современном понимании термина «концепт» в лингвистке и культурологии. Реальность, язык и сознание. Тамбов : Изд-во ТГУ, 2002. Вып. 2. С. 5-15.

Семенець С. П. Методика формування математичних понять (розвивальний підхід). Didactics of Mathematics: Problems and Investigations. 2012. Is. 37. C. 68-73

Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики / А. П. Мартинюк. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. 196 с.

Шкляревський В. Г Етапи метарозмітки корпусу англомовних текстів з лінгвокогнітології. Вісник КНЛУ. Серія «Філологія». 2015. Т 18. № 1. С. 165-171.

Accurso K., Gephard M., Purington S. В. Analyzing Diverse Learners' Writing in Mathematics: Systematic Functional Linguistics in Secondary Pre-Service Teacher Education. International Journal for Mathematics Teaching and Learning. 2017. Vol. 18.1. Р 84-108.

Kinchin I. M., Mollits A., Reiska P Uncovering Types of Knowledge in Concept Maps. Educ. Sci. 2019. № 9. Р 131. DOI: 10.3390/educsci9020131.

Lakoff G. What is a conceptual system? The nature and ontogenesis of meaning / ed. Willis F. Overton, David S. Palermo. New Jersey Hove : Lawrence Erlbaum Associates, 1994. P 41-86.

Langacker R. W. Grammar and conceptualization. Berlin; New York : Mouton de Gruyter, 2000. 427 p. лінгвокогнітивний мапування профілювання

Novak J. D., Canas A. J. The origins of the concept mapping tool and the continuing evolution of the tool. Information Visualization. 2006. № 5(3). P 75-84. DOI: 10.W57/palgrave.ivs.9500126.

Algebraic geometry. Wikipedia: The Free Encyclopedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Algebraic_ geometry (дата звернення: 28.04.2020).

Quora: Mathematics. Mindmapping Forum. 2020. URL: https://www.quora.com/Has-anyone-made- a-concept-map-or-a-mindmap-of-all-known-mathematical-knowledge (дата звернення: 26.04.2020).

Размещено на Allbest.ru