Запозичення та інтернаціоналізація в процесі формування англомовних авіаційних термінів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запозичення та інтернаціоналізація в процесі формування англомовних авіаційних термінів

Усова І.В.

Поліський національний університет

Хант Г.О.

Поліський національний університет

Стаття присвячення вивченню запозичення термінів та їхніх елементів у процесі формування англомовних авіаційних термінологічних одиниць. Підкреслюється, що такий спосіб термінотворення зумовлений потребами науково-технічного прогресу та сприяє інтернаціоналізації термінологічних одиниць. В умовах сучасної тенденції до глобалізації виникає потреба в ефективній взаємодії фахівців різних країн, зокрема, під час спілкування пілотів у процесі радіообміну. Результати проведеного дослідження свідчать про активізацію інтернаціональних морфем і словотворчих моделей у процесі термінотворення. Зважаючи на цю тенденцію, характерною рисою спеціалізованих авіаційних текстів є зростальна частка іноземних і гібридних слів. Інтернаціональні елементи легко поєднуються між собою та сприяють подальшому термінотворенню. Велика частина інтернаціоналізмів, що входять до складу спеціальної авіаційної лексики англійської мови, позначають загальнонаукові та міжгалузеві поняття. Нові авіаційні терміни переважно походять із латинської та грецької мов, при цьому багато номенклатури традиційно базуються на латинських моделях. Наприклад, найпродуктивнішими афіксами латинського та грецького походження є re-, dis-, de-, які функціонують поряд із англійськими афіксами out-, pre-, un-, off-, over-. На фразовому рівні зазначаємо, що інтернаціоналізми входять до складу англійських вузькоспеціальних авіаційних термінів. При цьому розрізняємо пряме запозичення, що означає повне прийняття термінів із сучасних мов у процесі формування вторинних термінів. Деякі запозичення такого типу є успішними і повністю інкорпоруються іноземною мовою. В інших випадках початкове навантаження замінюється на більш пізньому етапі формою, більш сумісною з лінгвістичними структурами мови перекладу. Слід зазначити, що процес інтернаціоналізації має також негативні властивості, такі як денаціоналізація терміносистем, витіснення національних термінів і терміноелементів.

Ключові слова: авіаційні терміни, запозичення, інтернаціоналізм, радіообмін, термінотворення.

Usova I.V., Khant G.O. BORROWING AND INTERNATIONALIZATION UNDER THE FORMATION OF ENGLISH AVIATION TERMS

The paper seeks to provide the analysis of borrowed terms as well as their elements aimed to form English aviation terminological units. Nowadays international terminological units play an important role in the language of science and technology of many languages for facilitating the development of scientific and technical ties between different countries. As a result of the growth of terminologization offoreign loans and of internationalization, most of the present day languages manifest an increased international character in their professional communication. Therefore, the English technical language of aviation displays dynamism in its word-formation, marked traditionally by a continuous tendency towards internationalization. By dint of this tendency and of contemporary globalization, a further characteristic feature of specialized aviation texts is a growing share offoreign and hybrid words, including the adoption of the motivation offoreign terms. International elements can be easily combined with each other and contribute to the future word formation. Most of the internationalisms that are a part of the special aviation vocabulary of the English language denote general scientific and cross-sectoral concepts. New aviation terms are derived to a greater or lesser degree from Latin and Greek with many nomenclatures being traditionally based on Latin models. The most productive affixes of Latin and Greek origin comprise re-, dis-, de- which function along with the native elements out-, pre-, un-, off-, over-. At the phrase level, we note that internationalisms are a part of English sector-specific aviation terms. Thus we distinguish between direct borrowing referring to the full adoption of terms from contemporary languages during the process of secondary term formation. Some terms of this type of borrowing prove successful and are fully incorporated into a foreign language. In other cases, the initial borrowing is replaced at a later stage by a form more compliant with the linguistic structures of the target language. It should be noted that the process of internationalization also has negative properties, such as denationalization of term systems, displacement of national terms and term elements.

Key words: aviation terms, borrowings, internationalism, radio traffic, term formation.

Постановка проблеми

Екстралінгвістичні чинники впливу на розвиток англійської авіаційної термінології зумовили її сучасне функціонування як системи, що складається з термінів - лексичних одиниць англійської мови та термінів - запозичень з інших мов (наприклад, з французької, німецької мов).

«Інтернаціоналізація науково-технічної термінології зумовлена всім ходом розвитку науково-технічної думки, міжнародним характером її існування та поширення, потребою в систематизації, уніфікації та міжнародній впізнаваності її словесно-понятійного фонду» [2, с. 84]. Розширення фонду спеціальної лексики завдяки лексичним інтернаціоналізмам полегшує професійне спілкування фахівців різних країн, їхній ступінь поширення в різних мовах говорить про те, що вони виражають поняття міжнародного значення. Включаючись у систему національної мови, інтернаціональні одиниці асимілюються й адаптуються до відповідних морфологічних, фонетичних та орфографічних особливостей цієї мови. Їхня специфічна особливість - це властивість бути одиницею лексичної системи кожної окремої мови та бути одиницею всього мовного союзу, здатність виявляти інтернаціональні риси під час зіставлення з відповідними аналогами в інших мовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

запозичення англомовний авіаційний термін

Як показав аналіз публікацій із цього питання [2-5; 7-9] та фахових авіаційних текстів, значну частину термінологічної лексики становлять запозичення. Невипадково В.І. Вернадський вказував, що «наука і тісно пов'язана з нею техніка викликають єдність культури для всього людства» [1, с. 47]. Процес інтеграції знань сприяє збільшенню числа інтернаціональних елементів у термінології різних галузей науки і техніки, зокрема й авіаційної галузі.

Постановка завдання

Метою статті є визначення ролі запозичених термінів або їхніх елементів під час формування англомовної авіаційної термінології, а також виявлення процесів, що сприяють інтернаціоналізації авіаційних термінів в умовах глобалізації суспільства. Об'єктом дослідження є англомовна авіаційна термінологія, а предметом - термінотворення авіаційних термінів шляхом запозичення.

Виклад основного матеріалу

У лінгвістиці є декілька принципів класифікації інтернаціональних елементів: за способом запозичення та за вибором джерела запозичення. Наприклад, В.В. Акуленко пропонує такий принцип класифікації інтернаціоналізмів за способом запозичення, розрізнюючи сім типів міжнародних лексичних знаків: 1) слова, об'єднані схожістю значення, вимови, написання й умотивованості, тобто інтернаціоналізми з однаковою словотворчою або змістовою структурою; 2) слова, основи, морфеми, об'єднані схожістю значення, вимови й написання; 3) слова, об'єднані схожістю значення, вимови й умотивованості, але не написання; 4) слова, морфеми та словосполучення, об'єднані спільністю значення, написання й умотивованості за різної вимови; 5) слова, основи, морфеми, що об'єднуються схожістю лише значення й вимови за різниці в написанні й мотивації; 6) слова, об'єднані спільністю значення й схожістю написання за різної вимови й умотивованості; 7) слова й форми, що об'єднані схожістю значення й умотивованості [3, с. 256].

Що стосується авіаційної термінології, то нами виявлено 57 термінів-інтернаціоналізмів на зразок дедвейт - deadweight - deadweight; димайз-чартер - demise charter - Demise Charter; контейнер - container - Container; фрахт - freight - Fracht; чартер - charter - Charter. Усі зазначені лексеми в чотирьох мовах (російській, українській, англійській, німецькій) відбивають одні й ті ж поняття, об'єднані схожістю значення, вимови, написання й умотивованості, тобто є інтернаціоналізмами з однаковою словотворчою або змістовою структурою.

Велика частина інтернаціоналізмів, що входять до складу спеціальної авіаційної лексики англійської мови, висловлюють загальнонаукові та міжгалузеві поняття. Наші спостереження показують, що переважна частина запозичень складається з терміноелементів греко-латинського походження: to transfer (лат. transfero - перемістити); to accommodate (лат. accomodatio - пристосування), to course (лат. cursus - біг, течія). На думку багатьох дослідників, інтернаціоналізація спеціальної термінології зумовлена потребами науково-технічного прогресу, що розсовує національні рамки та виявляє вплив на розвиток мов. На етапі системного й цілеспрямованого формування конкретної галузі знання спостерігається активізація інтернаціональних морфем і словотворчих моделей у процесі термінотворення. Наприклад, у своєму дослідженні Л.Ю. Буянова стверджує, що дериваційна система вузькоспеціального ярусу представлена власним фондом термінотворчих основ (греко-латинське коріння - понад 90%) [4, с. 128].

Прагнення будувати мотивовані терміни з передбачуваною семантикою зумовлюють системність відповідної термінології. «Максимальна спеціалізація греко-латинських терміноутворюючих морфем дає змогу будувати найбільш оптимальні моделі термінів, відповідно до яких у різних мовах аналогічно формуються конкретні терміни» [5, с. 86].

Для вираження спеціального складеного поняття в досліджуваній сфері використовуються давньогрецькі та латинські елементи. Цей спосіб творення «потенційних термінів» вирізняється продуктивністю та регулярністю:

to battle-train (лат. battuo бити + англ. training підготовка) - проходити бойову підготовку;

to circumnavigate (лат. circum оточувати + navigo пливу на судні) - здійснювати кругосвітній політ; обходити який-небудь район у польоті.

Інтернаціоналізми входять до складу англійських вузькоспеціальних термінів, які в авіаційній сфері представлені словосполученнями:

to expose the trainee to operational procedures - піддавати стажиста бойовим процедурам;

to localize enemy radars - визначати місцезнаходження ворожих РЛС;

to monitor a stream of intelligence - вести радіоперехоплення.

Власномовна ЛО будь-якої мови може інтернаціоналізувати, якщо і поняття, виражене цим словом, стає міжнародним. Зокрема, багато термінів повітроплавання утворені від французьких, німецьких і англійських слів, що зумовлено екстралінгвістичними чинниками їх створення:

to eject < фр. ejecter - викидати > укр. ежек- тувати;

to pilot < фр. piloter - вести літак > укр. пілотувати;

to damp out (oscillation) < нім. dampfen - гасити, зменшувати > укр. демпферувати (гасити коливання);

to park (англ. park < лат. parrcus - відгороджене місце) > укр. паркувати, ставити на місце;

to feather (англ. feather - перо пташине, нім. Flugel - крило, нідер. vleuge - крило) > укр. флю- герувати;

barrage < фр. barrage - загородження > укр. баражувати.

Наприклад: Літак може баражувати в зоні очікування протягом тривалого часу з урахуванням заправки в повітрі [6].

Термінування понять науки і техніки здійснюється в результаті планомірного пошуку відповідних позначень фахівцями цих галузей спільно з лінгвістами. Справжнє термінування технічних наук, зокрема й авіації, належить до XX ст. Велику роль у цьому відіграли роботи С.А. Чаплигіна і Д.С. Лотте. Цей етап термінотворення є організаційно-цілеспрямованим і дефініційним, за якого термін як об'єкт штучного регулювання створюється за допомогою спеціалізованих національних і міжнародних мовних засобів, посідаючи конкретне місце в понятійно-термінологічній системі. А. А. Реформатський, зазначаючи різні види термінів, представлені власними та іншомовними словами, а також штучно створеними словами, велике значення надавав термінологічному словотворенню: а) утворенню власне термінів, б) утворенню похідних від термінів [7, с. 121].

Дослідники зазначають, що в термінології переважно використовується той самий інвентар словотворчих засобів, що і для слів загальної лексики, проте на окремі словотворчі засоби лягає різне навантаження [8, с. 284]. Під час дослідження утворення військових термінів В. М. Шевчук виділяє активність перших терміноелементів anti-, counter-, out-, post-, in-, self-, mini- [9, c. 10]. Аглютинативний характер давньогрецьких і латинських елементів, їхня здатність виступати в різних комбінаціях для вираження спеціального складеного поняття роблять цей спосіб термінотворення вельми продуктивним для поповнення будь-якої термінології.

Таблиця 1