Про динамічні дериваційні процеси у складі словотвірних типів і рядів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРО ДИНАМІЧНІ ДЕРИВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У СКЛАДІ СЛОВОТВІРНИХ ТИПІВ І РЯДІВ

Шепель Ю.А.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Анотація

словотворення лексичний суфіксація метонімія

У статті описано процес реалізації динамічних процесів, які спостерігаємо на рівні словотворення. Представлено співвідношення основних словотворчих процесів на лексичному рівні - префіксації, суфіксації, метонімії і метафоризації. Автор виходить з того, що основна тенденція сучасного мовознавства, як і словотвору зокрема, полягає у прагненні до інтеграції різних методів, до пошуку нетрадиційних поглядів на об'єкт дослідження. Доведено, що семантичний аналіз словотвірних процесів диктується глибоким взаємозв'язком словотворчих і лексико-семантичних процесів у їхній динаміці з погляду історії та сучасного стану мови. Об'єктом опису є динамізм мовних явищ на рівні похідної лексики як складової частини словотвірних типів і словотвірних рядів. Предметом опису є похідна з погляду динамічних процесів утворення та функціонування лексика. Мета статті - відобразити й охарактеризувати лексико-семантичні особливості новоутворень у динамічному розвитку з урахуванням особливостей їхнього функціонування в мові. У статті показано, що словотвірна динаміка пов'язана з динамікою лексико-семантичних змін, що зумовлені власне мовними, когнітивними та соціокультурними чинниками. Підтверджено думку Н. С. Валгіної, що способи словотворення, словотвірні типи і навіть формальні словотворчі засоби набираються з самої словотвірної системи, новими виявляються тільки номінації, створені за образом і подобою. Процес словотворення рухливий, у його системі закладено великі потенції, реалізація яких майже не обмежена, що свідчить про відкритість словотвірних типів і словотвірних рядів як комплексних одиниць словотвірного рівня.

Ключові слова: деривація, динамічний процес, лексика, похідне слово, словотвірний тип, словотвірний ряд, префікс, суфікс, метафоризація, метонімізація.

Abstract

About dynamic derivation processes in composition of word-formation types and rows. Shepel Yu. A.

The article describes the process of implementing dynamic processes observed at the level of word formation. The ratio of the main word-formation processes at the lexical level is presented - prefixing, suffixing, metonymy and metaphorization. The author proceeds from the fact that the main trend of modern linguistics, as well as word formation in particular, is the desire to integrate various methods, to search for non-traditional points of view on the object of research. It is proved that the semantic analysis of word-formation processes is dictated by the deep interconnection of word-formation and lexical-semantic processes in their dynamics from the point of view of history and the current state of the language. The object of the description is the dynamism of linguistic phenomena at the level of derived vocabulary as a component of word-formation types and wordformation series. The subject of the description is the vocabulary derivative from the point of view ofthe dynamic processes of education and functioning. The purpose of the article is to present and characterize the lexical and semantic features of new formations in dynamic development, taking into account the peculiarities of their functioning in the language. The article shows that word-formation dynamics is associated with the dynamics of lexical and semantic changes, predetermined by the proper linguistic, cognitive and socio-cultural factors. The article confirms the opinion of N. S. Valgina that the methods of word formation, word-formation types and even formal word-formation means are taken from the word-formation system itself, only nominations created in the image and likeness are new. The process of word formation is mobile, its system contains great potentials, the implementation of which is practically unlimited, which indicates the openness of wordformation types and word-formation series as complex units of the word-formation level.

Key words: derivation, dynamic process, vocabulary, derivative word, word-formation type, word-formation series, prefix, suffix, metaphorization, metonymization.

Постановка проблеми

Як я вже зазначав раніше, мова, перебуваючи в постійному русі, безперервно розвивається. Збагачення словника є найважливішим чинником розросту і збагачення лексичного складу мови, що свідчить про його динамічний характер розвитку [14, с. 4]. Питання появи нових слів і значень абсолютно не нове. Водночас варто визнати, що останнім часом у лінгвістиці не отримують належного висвітлення питання аналізу слів через словотвірні процеси та їхню динаміку, незважаючи на те, що саме з динамізмом мовної системи як явищем пов'язані всі основні проблеми словотвору, які постають перед дослідниками будь-якої мови.

Динамічні процеси в дериватології, які спостерігаємо протягом останніх десятиліть у російській та інших слов'янських мовах, абсолютно слушно можна віднести до числа її пріоритетів, тому що саме динамічний підхід до вивчення лінгвістичних об'єктів дозволяє виявляти різні типи коливань у функціонуючій системі мови і сприяє виявленню загальних тенденцій її розвитку. На думку З. І. Рєзанової, у мовній онтології когнітивна та комунікативна функції «існують у нерозривній єдності, взаємно зумовлюючи одна одну: будь-яка комунікація когнітивно детермінована, а людська когніція глибинно комунікативна» [6, с. 196-197].

Зауважу, система словотвору російської, української, як, утім, і англійської, мов дуже рухлива, тому вона досить швидко відгукується на будь-які зміни в житті суспільства, коли модифікації у сфері політики, економіки, суспільного життя відбиваються на мовних процесах, у словотворі також. Соціальними причинами на дериваційному рівні стимулюються закони аналогії утворення нових слів, економії мовних засобів тощо.

Безсумнівно, людині властиво шукати назви для всього того, що є для неї важливим. В основі здійснення процесу номінації, особливо вторинної номінації, здебільшого спостерігаємо асоціативний характер людського мислення, який дозволяє визначати різні асоціації за подібністю, за суміжністю, а також категоризувати і субкатегоризувати об'єктивну дійсність. Процеси мислення йдуть у процесах номінації, що свідчить про когнітивний характер словотворення.

Визнано, що концепти, які розвертаються в основі формування семантики дериватів, певним чином співвідносяться з концептуальними ознаками словотворчого форманта й ознаками мотивувальної основи. Так, семантику мотивувальної бази можна примислити як своєрідний когнітивний фон, який уточнюється і структурується за допомогою семантики дериваційних формантів. Отже, семантика формантів також репрезентує певний компонент концептосфери мовної особистості, що дозволяє говорити про предикативні, напівпредикативні тощо відношення, які утворюються між певними елементами смислу, концептами та концептуальними сферами.

Дозволю собі зауважити, що дериваційні процеси займають одну з ключових позицій у процесі пізнання світу через одиниці природної мови, а деривацію цілком варто розглядати як систему забезпечення потреб у виявленні та фіксації особливих структур (ментальних репрезентацій досвіду і знань людини), тобто певної «упаковки» у мовні форми, що відповідають певним формальним і змістовним вимогам [3]. На думку О. С. Кубрякової, «до компетенції словотворення належить його участь у формуванні мовної картини світу в актах категоризації, у процесі когнітивної обробки інформації, що надходить до людини» [3, с. 412].

Постановка завдання

Мета статті -продемонструвати й охарактеризувати лексико-семантичні особливості новоутворень у динамічному розвитку з урахуванням особливостей їхнього функціонування в мові. Об'єктом аналізу є динамізм мовних явищ на рівні похідної лексики як складової частини словотвірних типів і словотвірних рядів. Предметом опису слугує похідна з погляду динамічних процесів утворення та функціонування лексика.

Виклад основного матеріалу

Сформований під час аналізу мови на початку 70-х рр. минулого століття ономасіологічний напрям викликав досить активний і чималий інтерес лінгвістів до важливості та ролі людського чинника в мові. Такий підхід досить успішно, треба сказати, поєднав у собі когнітивне опрацювання інформації, що надходить до людини.

За результатами перебігу пізнавальних процесів мова постійно збагачується і розвивається, а продукування дериватів передусім зумовлює усталення людського досвіду, що приводить до віддзеркалення у словотвірних одиницях когнітивних результатів осмислення світу як мовної особистістю, так і мовним співтовариством узагалі.

Зараз успішно застосовують в аспекті мовної синхронії саме динамічний спосіб аналізу похідного слова, за якого найбільш важливим фактом є теорія дії моделей у той чи той період розвитку мови, їхня продуктивність. З іншого боку, динамічне дослідження словотвірних відношень, що виникають між дериваційними одиницями та складовими частинами їхньої основи системними словотвірними зв'язками в межах словотвірних типів, словотвірних гнізд / рядів та інших об'єднань похідних слів, дозволяє зрозуміти потенційно процесуальні можливості самої системи [7, с. 73].

Наголошу на тому, що динамічні процеси у словотворі пов'язані із загальними мовними змінами, що викликані соціально-економічними та політичними трансформаціями в суспільстві з кінця ХХ і початку ХХІ ст. До таких змін, які посилюються в останні десятиліття внаслідок активного розвитку і застосування електронних засобів комунікації, відносять ослаблення правил утворення та вживання мовних одиниць, жаргонізації сучасної російської мови, поширення мовної гри, різке збільшення плину англійських запозичень [8].

У цих умовах, незважаючи на великі потенційні можливості російської й української словотвірних систем і сплеск неузуального словотворення, серед питомої ваги похідних слів із незапозиченим коренем серед неологізмів спостерігаємо зменшення, але зростання кількості лексичних запозичень. Водночас, як на мене, у потужному потоці запозичень словотвірні категорії та типи не упадають, не модифікуються, що відбивається в легкому переробленні запозичених лексем, в їхній адаптації до російської / української словотвірної системи (виступають мотивувальними, є членами словотвірних гнізд, можуть утворювати макроряди, констеляції й алігатури, відкриті словотвірні ряди). Пор. такі новоутворення: рос. демпинг - демпинговый, антидемпинговый, демпинговать, демпингование, демпинговость; бренд - брендировать, брендироваться, брендированный, брендирование, забрендировать, брендовый, мультибрендовый; демпинг-политика, демпинг- стратегия, бренд-коммуникационный та інші. Аналогічно в українській мові.

Аналіз практичного матеріалу показує, що у вокабулярі, наприклад, політичних неологізмів російської мови переважають неологізми, що пов'язані з періодом зародження і становлення в Росії нового суспільного устрою і системи в 90-ті рр. XX ст. Так, зі зміною політичного устрою з'явилися слова: постсоветский, межправительственный, дебюрократизация, декриминализация, доперестроечный, доприватизационный, пиар, мажилисмен, маслихат, инаугурация; з переходом до ринкової економіки: хеджирование, евровалюта, бизнес-леди, офшор; з розширенням міжнародних зв'язків: саммит, глобализация, нераспространение ядерного оружия, страна-изгой, большая восьмерка, планетарная этика, рашка, рашизм.

До другої групи належать трансномінанти. Нагадаю, вони з'являються в мові з метою дати нове, більш емоційне ім'я предмету, що вже має нейтральне найменування. Вони налічують невелику групу політичних неологізмів (4%). наприклад: наркозелье (наркотик), градоначальник (будівничий), вахи (ваххабіти), триколор (прапор), криминал (злочин) та інші. Невелику кількість трансномінантів у суспільно-політичній сфері російської мови пояснюємо тим, що сучасна російська мова ще формує новий суспільно-політичний словниковий запас і, головним чином, за допомогою власних ресурсів або через словотвір. У російських медіатекстах неологізми-трансномінанти або є запозиченими (в основному з англійської мови чи її американського варіанта), або один з елементів, що становить складне слово, являє собою запозичення. Очевидно, зміна суспільного життя країни та розширення різного виду контактів із Заходом, де в мовах (особливо в мові засобів масової інформації) європейських країн спостерігаємо майже засилля «американізмів», знайшли своє відображення в російській мові, що прозирає у використанні величезної кількості запозичень в російських масмедіа. Під час переходу з однієї мови в іншу спостерігаємо тенденцію до збереження форми згідно із правилами вихідної мови, пор.: бизнесвумен, грин-кард та інші.

Основне джерело появи трансномінантів у російській мові в суспільно-політичній сфері - це політичні евфемізми, оскільки традиційною сферою, у якій активно вживають евфемістичні засоби вираження, є дипломатія. Цілком очевидно, що ті комунікативні завдання, з якими доводиться мати справу дипломатам і політикам, неможливо вирішити за допомогою лише прямих номінацій, без натяків, недомовок, камуфляжу, тобто без усього того, для вираження чого ніби й призначені евфемізми [2, с. 28]. Наприклад: безвременье (період суспільного застою), зачистка (позбавлення від небажаних осіб), страны третьего мира (країни, що розвиваються) тощо.

До третьої групи належать семантичні неологізми - уже відомі в мові лексичні одиниці, що отримали нове або нові значення [1, с. 211]. Основну частину політичних неологізмів становлять слова, які є результатом вторинної номінації, тобто отримані через переосмислення споконвічних або запозичених слів, які вже існують у мові. Соціальне переосмислення слів відбувалося поступово, причому спочатку вони з ідеологічно нейтральної лексики перетворювалися на ідеологізовану лексику, а потім уже в деяких випадках термінологізувалися. Як показує аналіз, семантичні неологізми суспільно-політичної сфери російської мови кінця XX - початку XXI ст. були утворені за допомогою всіх відомих видів семантичних переносів: на основі метафори; на основі метонімії; на основі розширення або звуження значення, а також семантичного зсуву.

Метафоричний перенос водночас є найпоширенішим способом розвитку у слова нового ЛСВ, пов'язаного з позначеннями реалій сучасного суспільно-політичного життя. Наприклад: блокада - припинення, затримка руху транспорту, перекриття транспортних шляхів людьми на знак протесту; шоу (політичне) - виступи, дебати політиків, спрямовані на залучення мас, формування корисної громадської думки; марафон - про будь- яке суперництво, тривалу і напружену боротьбу за лідерство в чому-небудь (передвиборчий, президентський марафон); дивіденди (політичні) - переваги у політичній конкуренції; донор - організація, територія, завдяки коштам і продуктам виробництва якої існують інші.

Процес розвитку нових похідних значень, що співвідносні з позначеннями реалій суспільно- політичного життя, відображено не тільки в кількісних і якісних змінах на рівні денотативного компонента значення словесних знаків, але супроводжується іноді змінами, що зачіпають емотивний компонент значення слова [4]. Відмітною особливістю семантичних неологізмів суспільно-політичного змісту в російській мові XXI ст. є перевага змін у напрямі негативних оцінок (кормушка, обвал, грабительский, коллапс та інші). Іноді у процесі становлення нового значення спостерігаємо зміни нейтральної оцінки на меліоративну (подвижки, амортизатор і деякі інші).

Менш активним способом утворення семантичних неологізмів із кінця ХХ ст. є метонімічне перенесення. Наприклад: зеленые - учасники громадського руху захисту навколишнього середовища; зеленые человечки - російські окупаційні війська, Беслан - захоплення заручників першого вересня 2004 р. в одній зі шкіл Беслану; Норд- Ост - захоплення заручників у Москві під час показу мюзиклу «Норд-Ост».

До складу семантичних неологізмів, утворених у результаті розширення значення, входять, наприклад, слова партиец (у значенні «рядовий член якоїсь партії, руху»), контекст (у значенні «оточення, зв'язки і відносини, що впливають на розуміння тих чи тих явищ, ситуацій») тощо. До семантичних неологізмів, що виникли в результаті звуження значення, відносимо, наприклад, слова квота (у значенні «встановлена кількість людей для перебування будь-де»); унитарный (у значенні «заснований на централізованому керівництві»).

Семантичний зсув спостерігаємо, наприклад, у таких ЛСВ: команда (у значенні «особи, що становлять безпосереднє оточення будь-якого діяча, його радники, помічники, апарат») (пор. команда - загін, військовий підрозділ), элита (у значенні «вузьке коло людей, що мають усю повноту політичної влади», а також «привілейована верхівка суспільства або будь-якій його частини, будь-якій групі») (пор. еліта - кращі представники суспільства чи будь-якої його частини).

Нові похідні слова утворюють і входять до мовного вжитку, як слушно зазначає Г. Н. Скляревська, стрімко, «когда в соответствии с потребностями языкового коллектива, в связи с актуализацией того или иного понятия, в речевой обиход обрушивается сразу громоздкое словообразовательное гнездо» [12, с. 180].

Відповідно, активною тенденцією в російській мові початку XXI ст., як і в інших слов'янських мовах [12], є утворення абсолютно нових словотвірних рядів і гнізд від численних англійських запозичень, посилення адаптивної функції словотвірних типів.

Система афіксальних словотворчих типів настільки міцна, що вона легко «адаптує» запозичені корені, утворює похідні з російськими афіксами. В останнє десятиліття, як і наприкінці 1990-х рр., від іншомовних основ активно утворюють іменники із суфіксами -ник, -чик- / -щик-, -ец- / -овец-, -ист-, -изм-, в українській --ник, -овець, -іст-, -ізм-, уживання яких характерне для текстів засобів масової інформації й інтернету (пор.: оффшорник / офшорник, пиаровец / піар- ник, спамщик / спамник). Продуктивними є моделі із суфіксами -ств(о) та -ость: клипмейкерство, антикиллерство, брокерство, премьерство та под.; мультимедийность, суицидальность, рейтинговость тощо. Зростає кількість процесуальних іменників, утворених за допомогою суфікса -ацф(а) /-изаці(а), минаючи дієслівний крок деривації, наприклад: вестерн - вестернизация («процес зміни чого-небудь за образом вестерна»); кластер - кластеризация («процес розподілу на кластери»), буфер - буферизация («процес передачі даних у буфер обміну»). У сфері освіти прикметників найбільшу активність проявляють суфікси -ськ, -ов-/-ивского, -н-, в українській - -ськ-, -н-, -ов-: шенгенский / шенгенський, фольковый / фольковий, онлайновый / онлайний, пиаровский / піарний, интернетовский / інтернетний, гламурный / гламурний. Активізувалася взаємодія із запозиченими основами і дієслівних суфіксів, крім -ирова- / -уват-, також -ова-, -и- (переважно в текстах інтернету і засобів масової інформації): брендировать, продюсировать, демпинговать, роуминговать, кастинговать, офшорить, мониторить.

Що стосується запозичення з англійської мови структурних елементів - афіксів, то кардинальних змін тут не відбувається, їхній корпус у російській / українській мовах поповнюється дуже повільно, хоча в російській мові існує цілий клас словотворчих афіксів іншомовного, насамперед греко-латинського, походження. Імовірно, можна говорити про перші ознаки появи нового негативного префікса нон-, запозиченого з англійської мови, хоча він трапляється в нечисленних словах з іноземним коренем, як-от нон-стоп, нон-фикшен, нонконформизм, нонфактор, нонфакт, нонстандарт, нонфигуративный.

Цей процес підтримується, по-перше, чітким негативним значенням цього форманта; по-друге, іншомовними словами без цього префікса, що увійшли дотепер у лексичну систему (стоп, конформизм, фактор, факт), за відсутності таких однокореневих слів елемент нон- не сприймається як префікс (пор.: нонсенс); по-третє, появою стилістично нейтральних неологізмів на російському ґрунті (нонфигуративный / нонфігурантний).

Суфіксу -инг- свого часу пророкували входження в російську / українську словотвірну систему, адже для цього були всі умови: наявність цілої низки однотипних неологізмів у рекламно- економічній сфері: шопинг, кастинг, маркетинг, демпинг, роуминг, факторинг, франчайзинг, толлинг, консалтинг, мониторинг, ребрендинг, джипинг, та наявність цього суфікса в багатьох однокореневих споріднених слівовах, пор. пари: монитор - мониторинг, бренд - ребрендинг, супермаркет - маркетинг, фактор - факторинг, джип - джипинг. Проте суфікс -инг-, чужий для російської морфонологічної системи, не став дериваційним формантом, здатним утворювати нові слова в російській словотвірній системі, окрім ігрової функції. Іронічні й анекдотичні похідні, як-от объегоринг і свалинг, доводять це (пор. анекдот: Как делать бизнес по-русски? Проводим маркетинг, организуем холдинг, даем в лизинг, делаем консалтинг, а потом уже объегоринг <...> и с бабками свалинг).

У зв'язку з активним утворенням складних одиниць номінації російська й українська словотвірні системи поповнюються новими словотворчими формантами радіксоїдного і суффіксоїдного типу (медіа-, арт-, бренд-, топ- тощо). Активно почали розвиватися і поповнюватися словотвірні ряди з адаптацією форманта -мейкер (іноді трапляється також у графічному варіанті -мэйкеры), що не вживається в російській і українській мовах як самостійна лексема. У сучасних словниках іншомовних слів знаходимо лише кілька запозичень з формантом -мейкер (з написанням разом чи через дефіс), висхідних до англійських вільних словосполучень (які можуть мати варіативне написання) - маркетмейкер, маркет-мэйкер (market maker), имиджмейкер або имидж-мэйкер (image maker), клипмейкер або клип-мэйкер (clip maker, clipmaker). У текстах засобів масової інформації та інтернету за останні двадцять років з'явилися десятки нових похідних - суши-мейкер, пицца-мейкер, топик-мейкер, матч-мейкер, фай- лмейкер, шоумейкер, климат-мэйкеры.

Першою частиною таких складних похідних зазвичай є лексеми, запозичені раніше (клип, суши, пицца, топик, файл, шоу, видео). Популярними і такими, що часто трапляються, виявилися також інші афікси, наприклад:

- медиа- (фіксується двояке написання - разом і через дефіс): медиабизнес, медиаактивы, медиа-менеджер, медиа-брокер, медиамаркет, медиахолдинг, медиа-группа, медиаимперия, медиакратия, медиамагнат, медиапартнерство, медиапокупка, медиапространство, медиапрофсоюз, медиарынок, медиасеть, медиа-среда, медиа-художник;

- арт- (з написанням через дефіс): арт- менеджер, арт-менеджмент, арт-шоу, арт-гламур, арт-группа, арт-галерея, арт- группировка, арт-данные, арт-диктатор, арт-дилер, арт-директор, арт-жизнь, арт- журналист, арт-заказник, арт-звезда, арт- инсталляция, арт-каталог, арт-кино, арт-клуб, арт-колледж, арт-конверсия, арт-критика, арт- критик, арт-лицей, арт-место, арт-объект, арт- проект, арт-работа, арт-рынок, арт-событие, арт-сообщество, арт-столица, арт-студия, арт- сцена, арт-театр, арт-терапия, арт-туризм, арт-тусовка, арт-фильм, арт-фотография, арт- хит, арт-центр, арт-экспозиция, арт-элита, арт- ярмарка, арт-дуэт, арт-искусство, арт-азбука.

Формант -арт може бути у постпозиції у складному слові, пор.: боди-арт, фото-арт, поп-арт, соц-арт, топ-арт, модерн-арт, данц-арт, тех- арт, арт-кафе, дизайн-арт, ОРФО-арт. Серед наведених прикладів чимало неологізмів, утворення яких за цією моделлю на російському грунті не викликає сумнівів. Зауважу, що характер іншої частині композиту (запозичений або споконвічний) уже не настільки важливий, адже формант -арт- натепер міцно розмістився в низці інших радіксоїдів.

Гніздовий вплив іншомовної лексики на російську словотвірну систему відкриває її для нових запозичень. Похідні неологізми із запозиченими коренями швидко втрачають поволоку незвичайності і стилістичного маркування в текстах засобів масової інформації, реклами, інтернету. Це нове явище можна пояснити тим, що іноземні елементи, вільні від асоціативно-семантичних і формальних зв'язків у російській лексичній і словотвірній системах, мають незайняті словотвірні валентності, на відміну від російських коренів, пов'язаних формальними і семантико-асоціативними відношеннями з одиницями російського словотворення. Тому у творенні неологізмів у текстах масмедіа російські корені поступаються запозиченим. А оскільки йдеться про тексти масової комунікації, то за вдяки цій масовості загалом можна констатувати, що у продукуванні нових слів, які швидко потрапляють до словотвірної системи, у сучасній російській мові більш активні запозичені корені.

На думку М. Н. Епштейна, «корни русского языка перестали расти и плодоносить», втрачається «словопорождающая мощь родного языка» [15, с. 229-256; 16]. Про збіднення російської мови, особливо протягом двадцятого століття, трагічного для Росії, багато писав також О. І. Солженіцин, який вивчав «Словарь живого великорусского языка» В. І. Даля в зіставленні з лексиконом сучасної російської мови. Для свого дослідження і створення «Русского словаря языкового расширения» він залучав також і «словный запас других русских авторов», тобто ті слова, які «мы все незаслуженно отбросили по поспешности нашего века, по небрежности словоупотребления и по холостящему советскому обычаю» [11, с. 5; 10; 5]. На думку О. І. Солженіцина, «лучший способ обогащения языка - это восстановление прежде накопленных, а потом утерянных богатств» [11, с. 5; 5]. М. Н. Епштейн пропонує інший шлях поповнення словникового складу російської мови і пожвавлення словотворення від російських коренів - цілеспрямоване індивідуальне утворення нових слів у рамках проєкту творчого розвитку російської мови й укладання словника таких новоутворень, водночас особливе значення надається інтернету в закріпленні і поширенні штучно створених неологізмів [ 14].

Обидва способи поповнення лексичного складу російської мови, безсумнівно, заслуговують на уважне лінгвістичне вивчення, але вони не відображають реальний стан словотворення від російських коренів у сучасній мові, ігнорують уже створені за продуктивними моделями та вжиті в реальних художніх, публіцистичних та розмовних текстах нові лексеми, які ще не зафіксовані у словниках.

Ми можемо констатувати, що на тлі зростання загальної словотвірної активності збільшується також утворення нових слів від російських коренів - передусім завдяки лакунарності російської словотвірної системи та заповнення «порожніх клітин» потенційно можливими похідними [9; 12]. Російські корені проявляють свою найбільшу словотвірну активність у художній літературі, публіцистиці та розмовній мові, утворюють численні потенційні деривати. Породжені потребами конкретного дискурсу, вони зазичай не фіксуються словниками нових слів, орієнтованими на засоби масової комунікації. Ігнорування такої лексики словниками пов'язане також з тим, що визначити ступінь новизни неологізму, утвореного від російського кореня, значно складніше, ніж неологізму з іноземним елементом. Наведемо приклади не зазначених словниками, але досить звичних і нейтральних похідних, що заповнюють порожні клітини російської словотвірної системи, утворених від російських коренів різними способами:

- за допомогою зворотного словотворення: депрефіксації та депостфіксації. У дієслівній системі під час утворення деад'єктивних дієслів зі значенням набуття якої-небудь ознаки виражається передусім результат (префіксально-суфіксальним способом), самий же процес набуття або становлення ознаки може бути виражений депре- фіксацією, пор.: посерьезнеть - серьезнеть: Вообще тенденция во всем «цивилизованном» мире такова - взрослеть, серьезнеть и в Новый год дарить не какие-нибудь танцующие цветки, а косметику и часы. Так живут взрослые люди («Огонек». 2003 р. № 44). Депостфіксація дозволяє заповнити «клітинку» похідного каузатива: раскошелиться - раскошелить: Только забудь об эмоциях, потому что ты имеешь дело с компаниями или людьми, которых хочешь раскошелить на покупку (Б. Левин, «Блуждающие огни». URL: www.ruscorpora.ru.);

- за продуктивними моделями префіксального та суфіксального словотворення, зокрема й за допомогою префіксації, за якої відбувається обмін префіксами, наприклад: закавычить - раскавычить: Любопытно, что «автор» у Добычина становится книгой и заключается в кавычки, а заглавия, напротив, раскавычиваются, и персонажи рассказов превращаются в реальных людей (И. Сухих, «У прозрачной стены». «Звезда», 2003 г., № 8); утончить - пере- тончить: Если я говорил, что стихотворение неудачно, он с комическим постоянством повторял: - Опять перетончил! Главный признак провинциализма в литературе - стремление быть модным (Ф. Искандер, «Поэт». «Новый мир», 1998 р., № 4); суфіксації (за допомогою суфікса -лив- за моделлю крикливый, шумливый): Гремливая цивилизация совершенно лишила нас сосредоточенной внутренней жизни, вытащила наши души на базар - партийный или коммерческий (А. Солженицын). Потенційні слова утворюються як за продуктивними моделями, так і за аналогією з окремими похідними, пор.: (зразок междуречье): Помимо «рабочих» маршрутов существуют и «междугородие» с указанием мест предполагаемого пребывания и дат путешествия (URL: subscribe.ru); (зразок наведений у тексті: самоограничение): Разумное самостеснение и самоограничение во имя здоровья души и достойного существования будущих поколений (Ю. Кублан- ский, «Спасение через слово». «Новый мир», 1996 р., № 6).

Потенційні слова, що утворені за продуктивною словотвірною моделлю, - типове явище для багатьох сучасних художніх творів, наприклад: доподумать, обшутить, донумеровывать, развспоминаться, урезониться, оттелефонить, прифантазировать), і синтаксичні деривати - абстрактні іменники (пор.: оборонительность, милота, беспризорничество; невыношенье сору из избы, необсужденье на общей кухне политики) і прислівники (пор. воспоминательно, сухо-календарно), а також композити, утворені за допомогою зрощення / додавання і суфіксації (пестровитринные лавочки, внутримагазинная толпа, разнотематические лекции, домотворческий кинозал, судьбоопределившее, первоэтажное окно, околосценическая среда, бескопеечный, телевещательный ящик).

Трапляються також імена осіб чоловічої (изобретенец) і жіночої статі, як модифіковані (прозаичка), так і мутаційні, що не мають парних іменників зі значенням осіб чоловічої статі (комплиментщица, балетница, складчица), відносні прикметники (воспоминательный рассказик, комплиментарный восторг, комаровский июнь, безрежимный) і різноманітні оцінні модифікації (сверхлюбить, сверхлюбимые люди, пренеобходимое, одетенькие).

Висновки і пропозиції

Опис наведеного матеріалу свідчить про те, що всі деривати являють собою утворені в мові потенційні лексичні одиниці, що характеризуються комбінацією номінативної функції з іншими функціями словотвору, але в основному утворені з метою мовної економії й експресії, із прозорою семантикою - їх розуміння не вимагає обов'язкового опертя на контекст.

Багато з наведених похідних перебувають на межі потенційних і узуальних слів. Ця межа в російській мові нечітка, традиційно вона ґрунтується на зафіксованих у тлумачних словниках словах, що не може бути надійним критерієм визначення узуальності / потенційності слова. Відсутність фіксації того чи того деривата у класичних тлумачних словниках (як-от академічний 17-томний словник російської мови), заснованих на великих картотеках, які фіксують уживання лексем у текстах, не завжди може слугувати показником його відсутності в мові, оскільки актуальне вживання дериватів, утворених за продуктивними моделями, у конкретному тексті має випадковий характер і часто залежить від немов- них чинників [18, с. 67].

Свобода від різного виду обмежень сприяє розкутості мови. Наслідком цього є типова риса сучасної мови - поширення неузуального словотворення.

Аналіз новоутворень висуває перед лінгвістами безліч питань як власне мовного, так і лінгвокультурологічного, психолінгвістичного, когнітивного, соціолінгвістичного характеру, які становлять перспективу подальших досліджень.

Список літератури

1. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. Москва : Изд-во МГУ, 1973. 235 с.

2. Крысин Л. П. Эвфемизмы в современной русской речи. Русистика. Берлин, 1994. № № 1-2. С. 28-49.

3. Кубрякова Е. С. Язык и знание. На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. Москва : Языки славянской культуры, 2004. 560 с.

4. Курасова Е. В. Семантические неологизмы общественно-политической сферы в русском языке новейшего периода : дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. Воронеж, 2006. 241 с.

5. Малыгина И. Ю. «Русский словарь языкового расширения» А. И. Солженицына как форма «диалога» с русскими писателями ХХ в. (А. Солженицын, Е. Замятин, И. Шмелев). URL: https://www.gramota. net/materials/2/2016/1-2/10.html.

6. Резанова З. И. Функциональный аспект словообразования: Русское производное имя. Томск : Изд-во Томского ун-та, 1996. 218 с.

7. Николаев Г. А. Русское историческое словообразование : Теоретические проблемы. Казань, 1987. 152 с.

8. Петрухина Е. В. Возможности, функции и конкуренты словопроизводства в современном русском языке. Новые явления в славянском словообразовании: система и функционирование : доклады XIМеждународной научной конференции Комиссии по славянскому словообразованию при Международном комитете славистов / под ред. Е. В. Петрухиной. Москва : Филологический факультет МГУ им. М. В. Ломоносова, 2010. URL: https://www.portal-slovo.ru/philology/45939.php.

9. Рацибурская Л. В., Первухина И. Ю. Тенденция к демократизации в современных словообразовательных процессах. Развитие словообразовательной и лексической системы русского языка. Саратов, 2009. 299 с.

10. Солженицын А. И. Как нам обустроить Россию? : Посильные соображения. Париж : YMCA-Press, 1990. 50 с.

11. Солженицын А. И. Русский словарь языкового. Москва : Русский путь, 2000. 280 с.

12. Скляревская Г. Н. Слово в меняющемся мире: русский язык начала XXI ст. : состояние, проблемы, перспективы. Исследования по славянским языкам. Сеул, 2001. № 6. С. 177-202.

13. Улуханов И. С. Единицы словообразовательной системы русского языка и их лексическая реализация. Москва, 1996. 232 с.

14. Шепель Ю. А. Активные процессы современного словопроизводства : учебное пособие. Днепропетровск : ЧП «Середняк». 2012. 75 с.

15. Эпштейн М. Н. Русский язык в свете творческой филологии разыскания. Знамя. 2006. № 1. URL: https://magazines.gorky.media/znamia/2006/1.

16. Эпштейн М. Н. О творческом потенциале русского языка. Грамматика переходности и транзитивное общество. Знамя. 2007. № 3. C. 192-207. URL: http://magazines.russ.ru/znamia/2007/3/ep18.html.

17. Эпштейн М. Н. Русский язык: система и свобода. Новый журнал. Нью-Йорк, 2008. Кн. 250. С. 229-256.

18. Boguslawski А. Jczyk w slowniku : desiderata semantyczne do wielkiego slownika polszczyzny. Wroclaw : Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1988. 146 s.

Размещено на Allbest.ru