Суспільно-політична лексика кримськотатарської мови як об’єкт перекладу (на основі текстів сучасних ЗМІ)

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ЛЕКСИКА КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ МОВИ ЯК ОБ'ЄКТ ПЕРЕКЛАДУ (НА ОСНОВІ ТЕКСТІВ СУЧАСНИХ ЗМІ)

Бондаренко А.О.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Статтю присвячено суспільно-політичній лексиці кримськотатарської мови, виділенню її в текстах сучасних кримськотатарських ЗМІ та аналізу найбільш розповсюджених способів її відтворення. Суспільно-політична лексика становить таку частину словника, яка особливо гостро реагує на зміни, що відбуваються у світі реалій. Зміни в соціальному житті суспільства одразу знаходять своє відображення в суспільно-політичній лексиці. У статті розглядаються процеси калькування, які широко використовуються, зважаючи на територіальну й інформаційну близькість українського і кримськотатарського народів, транслітерації, виникнення і функціонування якої поповнює мову назвами світових інновацій останніх десятиліть, та описовий спосіб перекладу, що найчастіше використовується з іншомовними термінами, яким немає власне кримськотатарського відповідника, або калькування яких може призвести до хибного їх розуміння реципієнтом. Крім того, розглядаються особливості перекладу політичних реалій та символів, ефективність перекладу новотворів, групи яких містять новотвори-неологізми та новотвори-оказіоналізми, для яких домінують різні способи відтворення, а також стан явища абревіації в кримськотатарській мові. Також у статті запропонована класифікація суспільно-політичної лексики за тематичними групами. Такий розподіл дозволяє визначити питому вагу цих груп у словниковому складі мови, виявити та проаналізувати численні варіанти перекладу окремих термінів та відповісти на цілий ряд інших лексикологічних питань, що в подальшому дозволить уникнути багатоваріантності, встановити найбільш адекватні шляхи перекладу лексичних одиниць суспільно-політичного пласту, які позначають політичний устрій, суспільні та політичні угрупування та їхніх представників, соціальні відносини, органи державного врядування, форму влади, світогляд, зовнішню та внутрішню політику, суспільно-політичні документи та інші поняття, в яких відображене різноманіття явищ соціально-політичного життя. У статті використані приклади, зібрані на основі текстів новин телеканалу ATR та UA:TV, статей газет Qirim та Yam Dunya, новин на радіо Qirim.Aqiqat/Крим.Реалії.

Ключові слова: суспільно-політична лексика, ЗМІ, кримськотатарська мова, калькування, транслітерація, абревіація, термін, символ, реалія.

переклад політичний кримськотатарський калькування

Abstract

Socio-political vocabulary of the crimean tatar language as an object of translation (on the texts of modern media). Bondarenko A. O.

The article focuses on issues of research of socio-political vocabulary of the Crimean Tatar language, highlighting it in the texts of modern Crimean Tatar media and analyzing the most widespread ways of its translation. Socio-political vocabulary is a part of the vocabulary highly responsive to changes in the social life of society. The article deals with calquing processes that are widely used due to the territorial and informational proximity of the Ukrainian and Crimean Tatar people; transliteration, the functioning of which enriches vocabulary with the names of world innovations of the last decades; and a descriptive method of translation for terms calquing of which may lead to misunderstanding by the recipient. In addition, the article deals with the peculiarities of translation of political realities and symbols, the effectiveness of the translation of neoplasms, groups of which contain neoplasms-neologisms and neoplasms-occasionalisms, dominated by different modes of translation, and the state of the phenomenon ofabbreviation in the Crimean Tatar language. The article also proposes the classification of socio-political vocabulary by topic groups. Such classification allows to define the specific value of these groups in the vocabulary of the language, to identify and analyze numerous variants of translation of some terms and to answer a number of other lexicological questions, which will allow to avoid multivariance, to establish the most adequate ways of translating socio-political terms that are used to denote forms of government, social and political groups and their representatives, social relations, government entities, worldview, external and internalpoliticies, socio-political documents and other concepts that reflect the diversity ofphenomena of socio-political life. Examples in the article are taken from texts of ATR and UA: TV news channels, The Qirim and The Yam Dunya newspapers, news releases on Qirim. Aqiqat radio station.

Key words: socio-political vocabulary, mass media, Crimean Tatar language, calquing, transliteration, abbreviation, term, symbol, reality.

Постановка проблеми

У сучасних наукових дослідженнях, присвячених політичній лексиці, все більшої актуальності набувають різноманітні аспекти її перекладу. Необхідність вирішення проблем, пов'язаних саме з перекладом кримськотатарської суспільно-політичної лексики, зумовлена невеликою кількістю відповідних наукових робіт та невивченістю цієї теми, крім того процесами глобалізації й підвищенням уваги світової спільноти до питань міжнародної політики, з огляду на те, що кримськотатарська мова має стратегічний аспект в Україні. Незважаючи на те, що на сучасному етапі кримськотатарською мовою не пишуться офіційні тексти політичних заяв, звернень, промов, політичний дискурс функціонує у сфері мови медіа: телебачення, радіо, газет тощо. Відсутність впорядкованих словників із суспільно-політичною лексикою та єдиного погодженого варіанту перекладу кримськотатарської суспільно-політичної термінології породжує багатоваріантність перекладу одних і тих самих лексичних одиниць і ускладнює вибір адекватних перекладацьких стратегій, саме тому актуальність статті не викликає сумнівів. Крім того, актуальною вбачається спроба виділення тематичних груп суспільно-політичної лексики на основі аналізу текстів новин телеканалу ATR та UA:TV, статей газет Qirim та Yarn Dunya, новин на радіо Qinm.Aqiqat/Крим.Реалії для випрацювання в подальшому перекладацьких стратегій і тактик для адекватного відтворення суспільно-політичної лексики в різних типах текстів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідженням поняття «суспільно-політична лексика» займалися як українські (О. О. Мороз, І. В. Холявко, Г С. Соловей), так і зарубіжні (Л. О. Жданова, Т Б. Крючкова, І. Ф. Протченко) лінгвісти. Серед дослідників лексикологічного пласту кримськотатарської мови виділяємо А. М. Меметова, А. М. Емірову, Н. С. Сейдаметову, Е. І. Ресутову.

Постановка завдання

Мета дослідження полягає у виявленні специфіки перекладу суспільно-політичної лексики в текстах ЗМІ, її структуруванні та виділенні тематичних груп для підбору в подальшому найбільш точних еквівалентів перекладу. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- знайти політичну лексику в політичних та неполітичних текстах ЗМІ;

- обґрунтувати необхідність структуризації та класифікації суспільно-політичної лексики кримськотатарської мови;

- описати явища, які виникають під час перекладу суспільно-політичної лексики кримськотатарської мови;

- розділити суспільно-політичну лексику на групи за темами;

Виклад основного матеріалу

Дослідження суспільно-політичної лексики становить значний інтерес для лінгвістики, оскільки вона відображає одну з важливих для сучасного суспільства сфер життя - політичну і може піддаватися кардинальним змінам у певні періоди історичного розвитку суспільства (революції, соціальні потрясіння тощо) [1, с. 136]. Комплексний аналіз цього шару лексики на фоні взаємодії української та кримськотатарської мов дає змогу порівняти етнічні світогляди українців та кримських татар на тлі політичних процесів.

У мовознавчій літературі існує чимало визначень суспільно-політичної лексики. Заслуговує на увагу визначення І. В. Холявко, яка займалася дослідженням цього лексичного масиву української мови у пресі 90-х років XX ст.: «Суспільно-політична лексика - неоднорідна за складом макроструктура одиниць різного походження, спрямованих ідеологічно та спеціалізованих лексично, семантично і фразеологічно для вираження понять із галузі суспільного, політичного, соціального, економічного, морально-етичного життя соціуму» [3, с. 6].

Сучасна суспільно-політична лексика кримськотатарської мови наочно відображає зміни, що відбуваються в житті кримськотатарського народу в зв'язку з тими чи іншими політичними змінами, незаконною анексією Кримського півострову, репресіями, яких зазнають кримські татари від посібників влади країни-агресора, а також появою цензури та послабленням темпів поновлення і розвитку всіх сфер кримськотатарської мови.

Перекладна кримськотатарська суспільно-політична лексика найчастіше відтворюється калькуванням, транслітерацією та описовим способом. Для збереження лінгвосоціокультурної ідентичності та, зважаючи на територіальну й інформаційну близькість українського і кримськотатарського народів, широко використовується явище калькування (Революція гідності - itibar inkilabi, Майдан Незалежності -Mustaqillik Meydani, СБУ- Ukraina telukesizlik hizmeti, Північний потік 2 - Simaliy Aqim 2, політичний в'язень - siyasiy mabus; політична корупція - siyasiy qabar- ciliq; територіальна цілісність - topraq butunligi, інформаційна війна - malumat cenki, вповноважений президента - prezident vekaletlisi, зона вільної торгівлі - serbest ticaret zonasi, індустріальне суспільство - sanayi cemiyet, збройний конфлікт - silali caiisma тощо).

У кримськотатарській мові цій проблемі присвячено окрему статтю А. М. Меметова «Русские кальки в крымскотатарском языке», де автор ділить структурні кальки на точні й неточні, повні та неповні [8, с. 13]. Автором відзначається, що кальки - лексичні запозичення, які утворилися в кримськотатарській мові шляхом перекладу. Подібної точки зору дотримується Н. С. Сейдаметова в статті «Кърымтатар тильнинъ лексик теркибини калька япув усулынен инкишаф этильмеси». А. Е. Емірова, аналізуючи фразеологізми в кримськотатарській мові, пише: «...в мові сучасних кримськотатарських ЗМІ велика кількість стійких оборотів номінативного характеру - кальок, напівкальок» [9, с. 130].

Ще одним з основних способів формування суспільно-політичної термінології є запозичення, що транслітеруються з мови оригіналу. Як показує аналіз, саме суспільно-політична сфера є сферою виникнення і функціонування найбільшого числа інновацій останніх десятиліть (Brifing, ombudsmen, trans, sammit, sanktsiya, seym, alyans).

Також широко розповсюдженим способом передачі суспільно-політичної лексики є описовий спосіб перекладу. Найчастіше він використовується з іншомовними термінами, яким немає власне кримськотатарського відповідника, або калькування яких може призвести до хибного їх розуміння реципієнтом. Наприклад: люстрація - akimiyetnin temizlenuvi, зловживання службовим становищем - vazifesini oz menfaatina qullanuv.

Г. С. Соловей у своїй роботі за перекладознавчим підходом виділяє політичні терміни, політичні реалії та політичні символи [4, с. 8]. Можемо навести такі приклади в кримськотатарській мові: 1) політичні терміни: cenk vaziyeti, deputatliq tiyilmemezligi (toqunmamazligi), tecavuzci devlet, yerli ozidare organlari, saylav aldi tesviqati, parlament koalitsiyasi; 2) політичні реалії: Beyaz Saray, Avropa Birligi, Avropa §urasi, Ukraina Yuqari Surasi, Simaliy Aqim 2, Birlesken Milletler, Temsilciler Palatasi, Normandiya dordu (Normand dortlugi), Ukraina telukesizlik hizmeti, Siaynmayyerformulasi; 3) політичні символи: Golodomor, itibar inqilabi, Portaqal inqilabi, Suvuq Cenki.

Складність під час перекладу політичних термінів полягає в їхній багатозначності, яка відрізняється від багатозначності інших слів. Якщо значення багатозначного слова, яке належить до інших семантичних полів, стає зрозумілим у контексті, то значення політичного терміна доволі часто залишається розмитим.

Щодо політичних реалій необхідно зазначити, що це є своєрідні орієнтири, які відсилають до певного суб'єкта політики і слугують ознакою прихильності політика до певної ідеології. Дана група політичної лексики відносно стабільна, її рухливість пов'язана зі змінами, що відбуваються в політичному устрої держави. За появи нових реалій, відповідно, виникає необхідність у нових назвах, і навпаки, коли якісь реалії перестають існувати, зникають і лексичні одиниці, що їх позначали.

Політичні символи, як правило, несуть конотативне навантаження, здатні викликати колективні емоції. Досить часто вони використовуються як слова-лозунги, ключові слова політичних текстів. Відтворення політичних символів та символів, що набули контекстуальної політичної семантики, вимагає впровадження стійких відповідників у мові перекладу, наприклад: Кримська солідарність - Qirim birdemligi, акція «Стань їхнім голосом» -«Olarnin sesi ol» aktsiyasi. Загальною тенденцією відтворення політичних символів є послаблення символічності в тексті перекладу та надмірне калькування, в результаті якого постає буквальний переклад. Наприклад, під час перекладу політичного символу прозора влада калькування seffaf ukumet є помилкою, варто підібрати такий відповідник, який би передавав сенс повідомлення і був би зрозумілий широкому загалу, наприклад aciq ukumet.

Необхідно відмітити, що в сучасній політиці відбуваються значні перетворення, що засвідчує відмову від дотримання стереотипів, усталеної картини світу, застарілих оцінок. Висока динамічність світового політичного дискурсу зумовлює виникнення значної кількості лексичних, семантичних і фразеологічних новотворів, що номінують численні нові реалії та поняття, породжені часом, і які створюють певні труднощі в кодифікуванні й перекладі політичної лексики кримськотатарської мови. Поява лексичних інновацій - процес перманентний і зумовлений новими історичними процесами державотворення, формуванням сучасного мислення, пошуками адекватних засобів мовного вираження. Під політичним новотвором ми розуміємо слово або словосполучення, новизна й незвичність якого відчувається носіями певної мови, має значення «політичний» та/або функціонує в текстах політичного дискурсу [4, с. 8]. Перекладознавча класифікація політичних новотворів містить політичні новотвори-терміни, політичні новотвори-реалії й політичні новотвори-символи.

Натепер слід зазначити, що в сучасній лінгвістиці немає єдиної думки з приводу новотворів, їхньої природи і сутності. Більше того, сам термін «новотвір» не має однозначного визначення. Д. Е. Розенталь вказує, що новотвори - це нові слова, які ще не стали звичними і повсякденними найменуваннями відповідних предметів і понять [13, с. 98]. Подібне визначення дасть Н. М. Шанський, який вказує, що новотвори - це нові лексичні утворення, що виникають через суспільну необхідність для позначення нового предмета чи явища, зберігають відчуття новизни для носіїв мови і які ще не увійшли в загальнолітературне використання [14, с. 112].

Термін «новотвір» охоплює дві великих групи - новотвори-неологізми й новотвори-оказіоналізми. Перші в подальшому можуть увійти до лексичного складу мови і утворюються здебільшого способом словоскладання чи часткового калькування, наприклад: qanunyaraticiliq - законотворчість, coqmandaih - багатомандатний, globallesuv - глобалізація, demokratiklesuv - демократизація. Другі, найімовірніше, залишаться надбанням мовлення. Наприклад, Революція гідності й подальші події в Криму та на Донбасі ввели в ужиток українців та кримських татар низку своєрідних «лінгвістичних монстрів», які в мові ЗМІ перекладаються переважно повним калькуванням на взірець: «зелені чоловічки» - «yesil adamlar», «диванні війська» - «divan ordulari», ATO zonasi (саме у випадку позначення території військового конфлікту на сході України), iiiugka тощо. Вони часто є громадсько-політичним сленгом, хоч і стали вже добре укоріненими лексемами. Експресивність лексем прямо залежить від конкретної суспільно-політичної ситуації й часу; вони містять потужний заряд негативних емоцій, асоціюються із прагненням до радикальних змін, стражданнями, людськими втратами [11, с. 4, 5].

Це розмежування актуальне і для перекладознавця, і для перекладача, оскільки для різних типів новотворів домінують різні способи перекладу. Неологізми в процесі їх розповсюдження і/або застаріння фіксуються у словниках. Таким чином, перекладач отримує придатні для безпосереднього використання прямі і/або варіантні відповідники. Переклад оказіоналізмів, навпаки, вимагає від перекладача більш творчих прийомів для боротьби з калькуванням, наприклад, утворення авторських аналогів.

Нерідко в текстах кримськотатарських ЗМІ трапляється багатоваріантність перекладу суспільно-політичної лексики: депутатська недоторканність - deputat tiymemezligi (toqunmamazligi); розведення військ - ordular cetlegtiruvi (qekiluvi), зловживання владою - ukumni oz menfaatina qullanuv (salahiyetni aguv, vazifesinden tig ciquv), звільнення з посади - igten ciqaruv (vazifesinden bogatuv), банкрутство - muflislik (iflas, bankrotliq), законодавець - qanun cⁱqarici (qanun qoyuci), контрольно-пропускний пункт - kirig-ciqig noqtasi (yoqlav keciti). Усе частіше в пошуках найбільш доречного відповідника, який би був зрозумілий широкому загалу, виникають різні варіанти перекладу політичних реалій та символів, особливо серед неологізмів: Революція Гідності - itibar inkilabi (Menlik inkilabi), Нормандська четвірка - Normandiya dordu (Normand dortlugi), Білий дім -Beyaz Ev (Beyaz Saray), США - ABD (AQ§). Це відбувається через відсутність єдиного узгодженого варіанту, який би був закріплений у словнику.

У деяких випадках актуальний у певний час для мови оригіналу політичний символ-неологізм у текстах ЗМІ можна перекласти лише описовим шляхом, наприклад, це стосується широко вживаного з 2019 року слова «монобільшість», що означає парламентську більшість, утворену однією партією. Калькувати та намагатися перекласти цей політичний символ, зберігаючи лінгвосоціокультурне звучання, не є доречним, тому використовується описовий метод чи перифраз, залежно від контексту. Наприклад, «Sluga Narodu ' firqasinin vekilleri, parlamentnin ekseriyeti, ukumran firqasi тощо. «Представниця монобільшості голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Красносільська, після телефонної розмови з генеральним прокурором та отримання від невідомого адресата смс-повідомлення, поставила на переголосування поправки до законопроекту щодо незаконного збагачення. - Ukumran firqasinin temsilcisi qabarciliqqa qargi siyasetnin bagligi Anastasiya Krasnosilska,bag prokuror ile telefon qonugmasindan ve belli olmagan gahistan sms-beyanatini algan son, qanunsiz zenginlegtiruvi boyunca qanunleyhasina denigmelerni daa bir kere reyge qoydi.» (з двомовного сайту радіо Qirim. Aqiqat/Крим.Реалії від 01.10.2019 р.).

Така ж ситуація і з терміном «кнопкодавство», який вживається до явища неособистого голосування депутатів на пленарних засіданнях. Цей термін з'явився в українській мові калькуванням від англійського «buttonpusher» і міцно закріпився у вжитку українських медійників, тож теоретично міг би бути калькованим і в кримськотатарській мові. Проте, щоб уникнути непорозуміння чи розмитого значення терміна, в кримськотатарських ЗМІ він частіше перекладається описовим способом, наприклад: «birinin yerine rey beruv»: «У Верховній Раді дев'ятого скликання зафіксований перший випадок «кнопкодавства», повідомляють активісти руху «Чесно». - «Cesno» areketinin igtirakcileri bildirgenine kore, Ukraina Yuqari Surasinin 9-ci cagiruvi mebuslarinin birisi plenar oturigina kelmegen meslekdegi yerinde rey bergeni qayd etildi» (з двомовного сайту радіо Qirim. Aqiqat/Крим.Реалії від 10.09.2019 р.).

За наявності варіантних відповідників політичних термінів (реалій, символів) перевага надається одиницям, що зберігають інформативність мови оригіналу та не викликають негативних асоціацій в адресата перекладу. UN (United Nations) - BM (Birlegken Milletler), на відміну від BMT (Birlegken Milletler Tegkilati), що є калькою російської версії перекладу «Организация объединённых наций».

Відносно новим явищем для суспільно-політичної лексики кримськотатарських ЗМІ є виникнення абревіації. У системі суспільно-політичних термінів кримськотатарської мови абревіатури з'явилися під безпосереднім впливом російської та української мови, тому вони досить численні. Активним типом утворення синтаксичних абревіатур є ініціальний, який представляється двома способами: калькуванням (наявністю розшифрування і перекладу) і запозиченням (відсутністю таких).

У кримськотатарських ЗМІ зустрічаються як складовий (geosiyasiy - геополітичний, icrakom - виконком тощо), так і літерний тип абревіатур (ABD, Qirim MC, BM тощо). Неперекладеними лишаються загальновідомі світові абревіатури (NATO): «Brukselde Volodimir Zelenskiynin birinci koruguvi NATO bag katibi Yens Stolten- bergnen olip kecti» (із сюжету випуску телеканалу UA:TV від 04.06.2019 р.) Також у зв'язку з історичними та політичними подіями для кримськотатарської мови характерне активне використання російських абревіатур. Наприклад: «Stalinnin 1 fermani, 3 kun, 30 bin NKVD hadimi, 15 daqqa almasina, tuvar tagigan 70 egalon ve 200 bin qirimtatari Vatanindan marum qaldirildi.» (із сюжету випуску телеканалу ATR від 18.05.2019р.). Деколи поряд із перекладеною абревіатурою вказується її роз'яснення або російський чи український аналог. Це свідчить про те, що абревіація в кримськотатарській мові ще не розвинута на достатньому рівні й може викликати труднощі в сприйнятті тексту. Наведемо декілька прикладів із текстів газет Qirim та Yarn dunya: «Eki taraf milliy azliqlari meseleler boyunca AHIT (ОБСЕ)піп Bag Komissari Knut Vollebek ve onin ofisinde caligqan hadimlerni halqara forumnin tedariginde muim roluni qayd etip, halqimiznin meseleleri ceziluvinde kelecek igbirligini muzakere etti.» (газета Qirim, 2013 p. 13 лютого, № 12, с. 1). «Milliy Meclis reisi anlatqanina kore, Milliy Qurultaynin delegatlari E.Abduraimovnin noqtai nazarini takbih etkenine baqmadan: KHV (СМИ) de em de delegatlar aldinda onin agkar afularina diqqat ettiler.» (газета Qirim, 2013 p. 30 січня, № 8, с. 2). Теж саме відбувається і зі звичайними термінами. Наприклад: «Qirim ve Aqyar musulmanlari diniy idaresinin Fetva kenegi igbu qamagavnin (blokadanin) ve onin cercivesinde alip barilgan, yuqarida anilgan hususlarni muzakere etmek, dinimizge dogru kelgeni ya da dogru kelmegenini belgilemek ve Qirim musulmanlarina aciqlamaq igun 2016 senesi yanvarnin 12-de toplandi.» (газета Yani dunya, 2016 p. 22 січня, № 2, с. 2). «Bilesiz, eski mezarliqlarnin saqlanip qalmasina topraqni hususiylegtiruv (privatizatsiya) degen maraz da buyuk zarar ketirdi.» (газета Yani dunya, 2016 p. 12 лютого, № 5, с. 4). «Birliknin tegebbuslerinden biri Rusiye ve Rus Qirimina nisbeten yasaqlarnin (sanktsiyalarnin) lagu etilmesi aqqinda Avropa devletlerine muracaatni qabul etmek oldi» (газета Yani dunya, 2016 p. 26 лютого, № 7, с. 2).

У деяких випадках, задля того щоб читачі поступово звикли до перекладеної абревіатури, її подають у дужках після розшифрування. Наприклад: «Milliy meclis azalari Merkeziy Saylav Komissiyasinin (MSK) reisi Zair Smedlayevnin Qirimda, Zaporojye, Herson vilayetlerinde yagagan halqimiznin sayisi aqqinda malumatni dinlediler.» (газета Qirim, 2013 p. 30 січня, № 8, с. 2). Зустрічається і таке, що подається повна назва, а в дужках - і перекладена, і калькована абревіатура. Наприклад: «Sanki o, yaqin arada bu vazifeni bagqa yolbagciliq igine denigtirecek ve Fevqulade vaziyetler vezirligi (FVV- МЧС) Qirimdaki boluginin reberi olacaq» (газета Qirim, 2013 p. 13 лютого, № 12, с. 1).

Розподіл суспільно-політичної лексики за тематичними групами, що відображають різні галузі гуманітарних знань, є однією з важливих форм систематизації термінологічної лексики. Під тематичними групами ми розуміємо об'єднання слів, чия спільність зумовлена близькістю понять, що ними позначаються, і схожістю мовних ознак. Основним принципом розподілу суспільно-політичних термінів за тематичними групами є функціонально-семантичний принцип (смисловий зв'язок терміна з тією чи іншою темою і функціонування терміна в певній тематичній сфері), додатковим принципом можна назвати сполучувальний (за контекстуального визначення тематичної віднесеності того чи іншого терміна) [15, с. 108].

Справедлива думка про те, що розподіл термінологічної лексики за тематичними групами дозволяє визначити питому вагу цих груп у словниковому складі мови, встановити співвідношення споконвічних і запозичених слів, відповісти на цілий ряд інших лексикологічних питань.

Суспільно-політична лексика кримськотатарської мови розподілена нами за такими сферами переважного вживання:

1. Адміністративно-політична лексика, куди входить:

а) номенклатурне найменування осіб, посад, статусів: віце-...(заступник)-vitse-... (...muavini), діючий резидент - ameldeki prezident, заступник міністpа закоpдонних сп[)ав Укpаїни - Ukraina tigqi igler nazirinin muavini, віце-спікеp укpаїнського паpламенту - Ukraina parlamentinin vitse-spikeri, пpес-секpетаp Національної поліції - Milliy polis hizmetinin matbuat katibi, постійний пpедставник резидента - prezidentnin daimiy temsilcisi, вповноважений резидента - prezidentnin vekaletlisi, наpодний депутат - halq mebusi (deputati), дипломат - diplomat, кандидат - namzet, консул - kon- sul, політичний лідеp - siyasiy lider,мімісту - nazir, наглядач - nezaretgi, політичний лідеp - siyasiy erbap, політолог - siyasetginas, поліцейський - polis hadimi, посол - elgi, пpес-секpетаp - matbuat katibi, радник - mesleatgi, прикордонник - sinirci, регент - naip (regent), опонент - muhalif, суперник - raqip, правоохоронець - uquq qoruyicisi, правозахисник - aq qorcalayicisi тощо.

б) назви відомств, органів, установ, територій, найменування політичних партій, рухів: Рада Європи - Avropa §urasi, Кабінет міністрів - Nazirler Surasi (Kabineti), Верховна Рада України - Ukraina Yuqari Surasi, міністерство внутрішніх справ - icki igler nazirligi, міністерство закордонних справ - tigqi igler nazirligi, Служба безпеки України - Ukraina telukesizlik hizmeti, адміністрація - memuriyet, Верховний апеляційний суд - Yuqari Istinaf (Apellatsiya) make-mesi, виконавча влада - icra akimiyeti, Генеральна асамблея ООН - BM Bag Assambleyasi, Служба безпеки ООН - BM Telukesizlik hizmeti, громадська організація - cemiyet (cemaat) tegkilati, комісія - eyyet (komissiya), Центральна виборча комісія - Merkeziy saylav komissiyasi, делегація - delegatsiya (vekiller), Європейський Союз - Avropa Birligi, Європейський суд з прав людини - insan Aqlari boyunca Avropa makemesi, з'їзд - qurultay, консульство - konsulliq, молодіжний рух - yaglar areketi, національно-визвольний рух - milliy-qurtulig areketi, Нормандська четвірка - Normandiya dordu (Normand dortlugi), опозиція - muhalefet, органи місцевого самоврядування - yerli ozidare organlari, Організація об'єднаних націй - Birlegken Milletler (Tegkilati), Палата представників - Temsilciler Palatasi, партія - firqa, правоохоронні органи - uquq quruyici organlar, правозахисна організація - aq qorcalayici tegkilati, прикордонна служба - sinir hizmeti, рух опору - tirenUv areketi тощо.

2. Номінації державно-територіального устрою, знаків і символів країни, форм державної влади та форм правління: країна - Ulke, держава - devlet, батьківщина - vatan, республіка - cumhuriyet, монархія - mutlaqiyet (monar- hiya), автономія - muhtariyet, національно-культурна автономія - milliiy-medeniy muhtariyet, національно-територіальна автономія - mil- liy-territorial muhtariyet, Автономна Республіка Крим (АРК) - Qirim Muhtar Cumhuriyeti (QMC), унітарна держава - unitar devlet, федерація - federatsiya, конфедерація - konfederatsiya, капіталізм - sermiyardarliq(kapitalizm), аграрна країна - ciftcilik (agrar) memleketi, державний устрій - devlet qurumi, громадянське суспільство - vatandagliq (grajdanliq) cemiyeti, державний герб - devlet tugrasi, державний гімн - devlet gimni (margi), лозунг - giar, державний прапор - devlet bayragi тощо.

3. Реалії і поняття, пов'язані з державними перетвореннями, зумовленими змінами в суспільному ладі: незалежність - mustaqillik, відновлення - gayridan tiklev, демократизація - demоkratikleguv, декомунізація - komunizmsizleg- tiruv, реформа - islaat, демонстрація - numayig, революція - inqilap, науково-технічна революція - ilim-tehnika inqilabi, масовий протест - kutleviy naraziliq, диверсія - diversiya, змова - fitne, повалення - dagiluv, анексія - ilhaq, окупація - iggal, асиміляція - benzeguv (assimilatsiya), вибори - saylavlar (secimler), позачергові вибори - nevbet- ten tig saylavlar, голосування - rey beruv, дебати - дmunaqaga(lar) (debatlar), виборча ділянка - saylav bolugi, Вітчизняна війна - Vatan cenki, Друга світова війна - Ekinci cian cenki, Помаранчева революція - Portaqal inkilabi, Революція Гідності - Menlik (itibar) inkilabi, громадянська війна - icki cenk (grajdan cenki), військовий переворот - aske- riy devrim, військова диктатура - askeriy dikta- torliq (dtktatura), військовий стан - cenk vaziyeti, геноцид - soyqirim (genetsid), депортація - surgun- lik, інформаційна війна - malumat cenki, повалення державного устрою - devlet quruminin tugurmesi, повстання - isyan (qiyam, bag koteruv), терористичний акт - terrorci eylemi тощо.

4. Збірні назви людей за характером і способами їхньої політичної діяльності, прихильністю/неприхильністю до тієї чи іншої влади, певної ідеології. Ця тематична група представлена експресивно забарвленими найменуваннями, а також назвами із соціально-оцінним значенням: агітатор - tegviqatci, агресор - tecavuzci, шахрай - dolandirici, колаборант - igbirlikci (kollabo- rant), донощик - caqici, лжесвідок - yalanci gaat, жебрак - tilenci тощо.

5. Тематично до суспільно-політичної групи примикає ряд філософських, культурологічних, соціологічних термінів, що позначають реалії, які мають велику суспільну значимість: самосвідомість - oz-ozuni (ve maiyetini) anlav, масова свідомість - kutleviy an, свобода слова - soz serbestligi, широкі верстви населення - kenig halq kutlesi, az teminlengen qorantalar тощо.

6. Назви етнічних спільнот, станів. Сьогодні провідним у світі лишається національне питання. Саме тому центральною в цій групі є лексема millet - нація, навколо якої об'єднується ціла низка мовних одиниць: етнічна група - etnik (qavmiy) topluligi, етнічні меншини - etnik (qav- miy) azliqlari, громадянин - vatandag (grajdan), громада - cemaat, народ - halq, династія - sulale, аристократія - zadegan sinfi (asilzadeler tabaqasi, aristokratiya), духовенство - ruhaniyler, діаспора - diaspora, корінний народ - tamir halqi, расова дискримінація - irq ayirimi (irqqiliq), малозабезпечені групи - az teminlengen gruppalar тощо.

7. Терміни права та дипломатії: Конституція - Anayasa, Трудовий кодекс - Emek kodeksi, адвокат - advokat (imayeci), адміністративна відповідальність - memuriy mesuliyet, адміністративне правопорушення - memuriy uquq bozuv, апеляція - istinaf (sikayet, apellatsiya), двостороння згода - eki tarafli (qar$iliqli) raziliq, виправдання - aqlav (qabaatsiz dep tanuv), вирок (виправдувальний, обвинувальний) - ukum (aqlayici, qabaatla- yici), депутатська недоторканість - deputatliq tiymemezligi (toqunmamazligi), дипломатичні перемовини - diplomatik muzakereler, дипломатичне представництво - diplomatik vekillik (vekalethane), довічне ув'язнення - omurlik apis muddeti, договір про нерозголошення - bildirmemezlik seneti (muqavelesi), загальне виборче право - umumiy saylav aqi, законодавець - qanun ciqarici (qoyuci), законопроект - qanun leyhasi, запобіжний захід - sinirlama tedbiri, застава - pey (rein), звільнення - isten ciqaruv (vazifesinden bosatuv), злочинець - cinayetci, змішана виборча система - qarisiq saylav sistemasi, зовнішня політика - tis(qi) siyaset, коаліція - ittifaq (koalitsiya), корупція - qabarciliq, лжесвідок - yalanci (sahte) $aat, міжнародна безпека - halqara telukesizlik (havfsizliq), міжнародні відносини - halqara munasebetler, репресія - cezalav, затриманий - yaqalangan, одностайне рішення - bir agizdan qarar, позивач - davaci, відповідач - cevapkar, санкція - mueyyide (sanktsiya), судова справа - mahkeme davasi, слухання - dava dinlemesi, штраф - coreme/ para cezasi, легітимність виборів - saylavlarnin qanu- niyligi, фігурант справи - dava simasi, умовно- дострокове звільнення - muddetinden evel $artli azat etuv, слідство - taqiqat, слідчий - taqiqatci, кримінальний розшук - cinaiy qidiruv, кримінальне переслідування - cinaiy taqip etuv, двосторонній допит - eki taraflama sorgu, підозрюваний - subeli тощо.

8. Військові терміни: адміністративна межа - memuriy sinir, відволікаючий удар - sahte ucum, блокада - qamacav (muasara, blokada), біженець - qacaq, військовий доброволець - arbiy gonulli, екстрадиція - ekstraditsiya, екстремізм - asiriciliq (ekstrimizm), озброєний конфлікт - silali catisma, силовики - silali quvetler, контрольно-пропускний пункт - kiris-ciqis noqtasi (yoqlav keciti), військові навчання - arbiy talimler, надзвичайне положення - fevqulade vaziyet, найманець - yalci (ucretli asker), ненасильницький спротив - zorba- liqsiz tirenuv, обшук - tintuv, гоніння - quvgalav, розведення військ - ordular cetlestiruvi (cekiluvi, Ciqaruvi), обмін «всіх на всіх» - «er kesni er keske» deni§uvt, поширення ідеології - idelogiyanin tarqa- tuvi, шпіонаж - casusliq тощо.

9. Соціально-економічні найменування. Політика й економіка - важливі підсистеми суспільства, що перебувають у функціональних зв'язках між собою, з іншими суспільними підсистемами і з суспільством загалом. Закономірно, що економічні проблеми завжди виступають об'єктом жвавого обговорення на сторінках періодики та етерах новин. Вони засвідчують чимало економічних термінів, які стали надбанням сучасної суспільно-політичної термінології: назви загальних політико-економічних понять, лексеми, що стосуються економічної політики держави, найменування фінансово-банківської та податкової сфер, наприклад: капітал - sermiya (kapital), торгівля - ticaret, податок - bergi, гривна - grivna, банкрутство - muflislik (iflas, bankrotliq), безробіття - issizlik, глобалізація - globalesuv, декларація - beyanname, дер- жавна/приватна компанія - devlet/sahsiy sirketi, економічна політика - iqtisadiy siyaseti, житлова політика - mesken siyaseti, індустріальне суспільство - sanayi cemiyet, інновація - yanartuv (inno- vatsiya), інтеграція - butunlesuv (integratsiya), криза - buhran, право власності - saiplik (mulki- yet) aqqi, вигода - kar, привілей, пільга - imtiyaz, економічне партнерство - ictimaiy ortaqliq, соціальний захист - ictimaiy qoruv, фондова біржа - fondlar birjasi, торгівельна війна - ticaret cenki.

10. Релігійні терміни. Дана лексика займає значне місце в лексичній системі кримськотатарської мови, проникаючи в найрізноманітніші сфери життя носіїв цієї мови у вигляді позначень багатьох культурних концептів мовної картини світу кримських татар. У релігії знаходять відображення погляди людей на навколишню природу, людину, суспільство. У свою чергу в мові формуються певні лексичні засоби для вираження відповідних понять і категорій, що відносяться до релігії. Тут лексика перетинається з 1-м пунктом нашої класифікації: мечеть Духовного управління мусульман Криму - Qirim musulmanlari diniy ida- resi camisi, православна церква - ortodoks kilsesi, релігійна спілка - diniy topluliq, святковий намаз - bayram namazi, піст - oraza, муфтій мусульман Криму - Qirim musulmanlari muftisi, релігійна організація Хізб ут-Тахрір - Hizb ut-Tahrir isam teskilati, святкова проповідь - bayram hutbesi.

Таким чином, запропонована нами тематична класифікація показала, що крім слів власне політичного дискурсу, що включають в себе підкласи (номенклатурні найменування чиновників, відомств, територій, найменування політичних партій, ідеологічних течій), в лексичну парадигму, що нас цікавить, входять також терміни права, економіки, релігії, військові терміни, терміни що позначають реалії, які мають помітне суспільне або політичне значення, а також ряд філософських, культурологічних, соціологічних термінів тощо. Всі вони можуть входити водночас до кількох тематичних грип та утворюють собою великий пласт суспільно-політичної лексики кримськотатарської мови.

Висновки і пропозиції

Отже, суспільно- політична лексика є важливою частиною лексичної системи мови, вона охоплює досить широке коло слів, пов'язаних із суспільно-політичним ладом та ідеологією держави і суспільства. Суспільно-політична лексика становить таку частину словника, яка особливо гостро реагує на зміни, що відбуваються у світі реалій. Зміни в соціальному житті суспільства одразу знаходять своє відображення в суспільно-політичній лексиці. Світові лінгвісти поділяють суспільно-політичну лексику на політичні терміни, політичні реалії та політичні символи. Перекладознавча класифікація політичних новотворів містить політичні новотвори-терміни, політичні новотвори-реалії й політичні новотвори-символи. Ці групи у свою чергу поділяємо на неологізми та оказіоналізми, оскільки для різних типів новотворів домінують різні способи перекладу.

Під час перекладу суспільно-політичної лексики в кримськотатарських ЗМІ терміни відтворюються за допомогою словникових відповідників, більшість із яких створено різними видами калькування, транслітерацією, яка поповнює лексичний склад мови світовими запозиченнями-неологізмами, та описовим способом, коли калькування чи транслітерування не є доречним. Реалії та символи частіше відтворюються через варіантні й контекстуальні відповідники та адекватні заміни.

Абревіація в кримськотатарських ЗМІ знаходиться на початковому етапі розвитку, адже більшість абревіатур укорінилися у свідомості народу як повні кальки з російської мови.

Специфіка передачі суспільно-політичної лексики в кримськотатарських ЗМІ полягає у необхідності збільшення ролі креативних перекладацьких стратегій і тактик у процесі її перекладу. З одного боку, це створює додаткові труднощі під час перекладу, а з іншого - збагачує перекладацькі можливості, дозволяючи широке застосовування контекстуальних відповідників і лексико-семантичних трансформацій.

У роботі запропоновано тематичну класифікацію суспільно-політичної лексики, яка дозволяє виявити та проаналізувати численні варіанти перекладу окремих термінів та відповісти на цілий ряд інших лексикологічних питань, що в подальшому дозволить уникнути багатоваріантності та встановити найбільш адекватні шляхи перекладу суспільно-політичної лексики кримськотатарської мови.

Список літератури

1. Снісаренко Я. С. Суспільно-політична лексика як специфічна лексична категорія. Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. 2012. Вип. 26. С. 136-149.

2. Мороз О. О. Сучасна чеська суспільно-політична лексика: семантика, структура, динаміка : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.03 «Слов'янські мови». Київ, 2005. 160 с.

3. Холявко І. В. Суспільно-політична лексика у пресі 90-х років ХХ ст. (семантико - функціональний аналіз) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». Кіровоград, 2004. 20 с.

4. Соловей Г. С. Політична лексика як об'єкт перекладу (на матеріалі текстів політичних заяв, звернень, промов, статей та анекдотів) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.16 «Перекладознавство». Херсон, 2011. 22 с.

5. Жданова Л. А. Общественно-политическая лексика: структура и динамика : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.01. Москва, 1996. 224 с.

6. Крючкова Т Б. Особенности формирования и развития общественно-политической лексики и терминологии. Москва, 1988. 151 с.

7. Протченко И. Ф. Лексика и словообразование русского языка советской эпохи. Москва, 1975. 351 с.

8. Меметов А. М. Русские кальки в крымскотатарском языке. Советская тюркология. 1986. № 4. С. 13-21.

9. Эмирова А. М. Основы крымскотатарской фразеологии (калькирование). Симферополь, 2012. 168 с.

10. Сейдаметова Н. С. Къырымтатар тилининъ лексик теркибини калька япув усулынен инкишаф этильмеси. Сімферополь, 2011. Т. 1. С. 40-43.

11. Сучасна політична лексика : енциклопед. словник-довідник / І. Я. Вдовичин та ін. ; за наук. ред. Н. М. Хоми. Львів, 2015. 396 с.

12. Ресутова Э. И. Неологизмы общественно-политического содержания в крымскотатарском языке 90-х годов ХХ столетия (на материале крымскотатарских печатных СМИ). Вопросы крымскотатарской филологии, истории и культуры. 2018. № 8. С. 14-18.

13. Розенталь Д. Э. Современный русский язык. Москва, 1991. 560 с.

14. Шанский Н. М. Лексикология современного русского языка. Москва : ЛКИ, 2007. 304 с.

15. Магомедова Н. М. Общественно-политическая терминология даргинского языка : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.02. Махачкала, 2011. 151 с.

Размещено на Allbest.ru