Експертна система аналізу мовлення мешканців міста Гнівань: досвід створення
Лінгвістичний аналіз діалектного мовлення мешканців міста Гнівань Тиврівського району Вінницької області. Дослідження фонетичних, морфологічних й лексичних особливостей говірки. Характеристика процесу створення експертної системи аналізу мовлення.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.11.2022 |
Размер файла | 2,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Донецький національний університет імені Василя Стуса
Кафедра загального та прикладного мовознавства та слов'янської філології
Експертна система аналізу мовлення мешканців міста Гнівань: досвід створення
Г. Ситар
А. Мартинович
Вінниця, Україна
Анотація
Запропоновано лінгвістичну частину експертної системи аналізу діалектного мовлення, описано етапи її створення. Виділено фонетичні та морфологічні риси говірки міста Гнівань Тиврівського району Вінницької області. Схарактеризовано процес створення словника говірки. Подано опис основних компонентів експертної системи аналізу мовлення мешканців міста Гнівань.
Ключові слова: аналіз мовлення, говірка, діалект, експертна система, прикладна лінгвістика, словник.
Abstract
Linguistic aspect of expert speech analysis system for Hnivan' city residents: creation experience
H. Sytar, A. Martynovych, Department of General and Applied Linguistics and Slavonic Philology, Vasyl' Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine
Background: This article is devoted to the problem of creating an expert system for analyzing dialect speech. At the present stage of development of artificial intelligence, various programs are being created for analysing the literary language. Dialect speech, which is one of the most valuable sources for studying dynamic processes in speech and features of oral speech, is still ignored by the researchers. Therefore, the creation of an expert speech analysis system for residents of Hnivan' is an important step in applying artificial intelligence approaches to the study of dialect speech.
Purpose: The aim of the study is the creation of a linguistic part of the expert system for analyzing the dialect speech of residents of the city of Hnivan'.
Results: The phonetic and morphological features of the dialect of the city of Hnivan' are identified and formalized, and the dialect dictionary is compiled (today it has 2,513 units). This became the basis for further software implementation in C++ and the creation of a user interface using Framework QT 5.
The expert speech analysis system of Hnivan' city residents consists of four parts: the analyzer itself; phonetic features of the dialect, morphological features of the dialect, and the history of the city of Hnivan' .
Discussion: The created program can be used as a system for converting dialect transcribed speech into a recorded literary one and vice versa, a reference system, as well as for educational purposes.
The prospectives for the research are to replenish the database with the new lexical units, dialect texts of the patois, add audio files and improve the structure of the expert system.
Keywords: speech analysis, subdialect, dialect, dialect speech, expert system, applied linguistics.
Постановка проблеми та її актуальність
Експертні системи є одним із важливих напрямів досліджень у межах штучного інтелекту, вони мають великий потенціал для вирішення різних практичних завдань, у тому числі у сфері аналізу мови та мовлення.
На сучасному етапі розвитку штучного інтелекту створюють різні програми для аналізу літературної мови. Однак, цього, на жаль, ще не можна сказати про українське діалектне мовлення, що є одним із найцінніших джерел для вивчення динамічних процесів у мові. Тому створення експертної системи аналізу мовлення мешканців міста Гнівань є важливим кроком у застосуванні підходів штучного інтелекту для вивчення діалектного мовлення.
Аналіз досліджень. Експертна система - це комп'ютерна програма, що оперує знаннями в певній предметній галузі для створення рекомендацій або для розв'язання відповідних проблем (Джексон 2001: 12). Вона покликана частково замінити собою людину-фахівця, відігравати роль асистента, експерта. Ця технологія спрямована на те, щоб емулювати ті аспекти діяльності людини, які вимагають мислення й досвіду.
Експертна система містить знання фахівців у вигляді бази знань, що складається з множини фактів і набору взаємопов'язаних правил (Gupta, Nagpal 2020; Liebowitz 2019; Частиков, Гаврилова, Белов 2003 та ін.). Це дає змогу аналізувати наслідки різних рішень на кшталт запитань «Що буде, якщо...» й не витрачати часу на кропіткий процес програмування.
У лінгвістиці експертні системи використовують для розв'язання таких важливих проблем, як розпізнавання мовлення, навчання мови, ідентифікація мовця, створення програм- перекладачів, комп'ютерних словників і под. (Вдовиченко 2020). Серед відомих екпертних систем можна назвати Hearsay-II, TLCTS (Tactical language and culture training systems), Izhora та ін.
Мета цього дослідження - створити лінгвістичну частину експертної системи аналізу діалектного мовлення мешканців міста Гнівань Тиврівського району Вінницької області.
Для досягнення поставленої мети розв'язано такі завдання:
1) зроблено цифрові записи мовлення носіїв говірки зазначеного населеного пункту, записано їх фонетичною транскрипцією;
2) охарактеризовано фонетичні риси говірки міста Гнівань;
3) виділено морфологічні риси досліджуваної говірки;
4) створено електронний словник обстежуваної говірки;
5) визначено та описано етапи створення експертної системи аналізу мовлення мешканців міста Гнівань.
Об'єктом дослідження є мовлення мешканців міста Гнівань Тиврівського району Вінницької області.
Предметом дослідження є фонетичні, морфологічні й лексичні особливості мовлення мешканців міста Гнівань, що є підґрунтям для створення експертної системи.
Матеріалом дослідження є аудіозаписи мовлення 7 жителів міста Гнівань віком від 54 до 83 років, носіїв місцевої говірки, які мають нормальний слух, добре мовне чуття, не мають фізичних вад у мовному апараті й мовлення яких порівняно мало зазнало впливу української літературної мови.
Під час дослідження використано такі методи: аналізу, синтезу, моделювання, описовий і структурний (зокрема, прийом компонентного аналізу і прийом дистрибутивного аналізу).
Наукова новизна праці полягає в тому, що вперше створена експертна система аналізу мовлення носіїв говірки міста Гнівань Вінницької області.
Практичне значення. Основні положення дослідження й результати можуть бути використані для створення експертних систем аналізу мовлення інших говірок, для укладання словника подільських говірок, а також під час викладання навчальних дисциплін «Українська діалектологія», «Прикладна лінгвістика», «Лінгвістичне моделювання» здобувачам вищої освіти спеціальності 035 Філологія.
Викладення основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження
За класифікацією говорів української мови й за картами говорів, говірка міста Гнівань належить до південно-західного наріччя, волинсько-подільської групи його діалектів, а саме до подільського говору, північноподільських говірок (Атлас української мови 1984, Бевзенко 1980 та ін.); межує з говірками волинського говору південно-західного наріччя й говірками середньонаддніпрянського говору південно-східного наріччя, тому логічно припустити, що в досліджуваній говірці наявні не тільки мовні явища, характерні загалом для говору чи групи говірок, до яких територіально належить обстежувана говірка, а можуть існувати в сусідніх говірках.
Створення лінгвістичної частини для експертної системи передбачає формалізацію особливостей мовлення мешканців міста Гнівань й охоплює три етапи:
1) формалізація фонетичних рис;
2) формалізація морфологічних рис;
3) укладання словника говірки.
Перший етап. Формалізація фонетичних рис
На першому етапі для подальшої формалізації потрібно виділити з-поміж фонетичних рис говірки міста Гнівань ті, що:
- притаманні літературній мові й говірці міста Гнівань;
- відмінні від літературної мови (діалектні) риси (докладно про особливості підсистем голосних і приголосних у говірці міста Гнівань див. (Вдовиченко 2017; Вдовиченко 2018а)). Фонетичні риси, які притаманні літературній мові та говірці міста Гнівань:
1) Майже послідовне вживання [і] на місці давнього *Ь. Фонема /і/ в цьому випадку виступає незалежно від наголосу: зал'ізу, д'іточки.
2) На місці давніх *о, *е, що опинилися в історично закритих чи в так званих новозакритих складах, уживається [і], а у відкритих складах [о], [е] зберігаються (чергування [о], [е] з [і]): п'іч, с'т'іл.
3) Фонема |и| в наголошеній позиції в говірці міста Гнівань реалізується в основному своєму вияві [и] переднього ряду високого піднесення з дещо обниженою артикуляцією в напрямку до середнього ряду: холодйл'ник, малйна.
4) Ненаголошені [и] та [е] в ненаголошеній позиції зближуються й виступають у звуках [ие], [еи]: спитав, жиеву або ще порівняймо: ч'е дес' на тан'ц'і ви приешлй(?)
5) Фонема |е| в наголошеній позиції переважно виступає як звук переднього ряду середнього піднесення [е], не набираючи відтінку іншого звука перше, іаблунлвий.
6) Фонема |у| виступає в основному своєму вияві, як лабіалізований звук заднього ряду високого піднесення [у] відповідно до давніх *у(и) та *д(Ж): муха.
7) Фонема |о| в наголошеній позиції виступає в говірці міста Гнівань як звук [о], тобто як лабіалізований звук заднього ряду середнього піднесення: п'ішов.
8) Фонема |а| виступає як нелабіалізований звук заднього ряду низького піднесення [а]: хата, гарна.
9) Фонеми |з|, |с| реалізуються в основних своїх виявах [з], [с], а також у звукових варіантах [з'], [с'], що залежить від характеру наступного звука: в 'із'ми, вчивс'а.
10) Тверді фонеми |ж|, |ш| ([ж] [ш]) виступають у своєму основному вияві перед голосними заднього ряду й у звуках [ж'] [ш'] перед [і]: ш 'іс'ц', намеиж'і.
11) Африката | ц' | звичайно реалізується в основному своєму вияві [ц']: ц'іну/е.
12) Фонеми |л|, |н| у досліджуваній говірці реалізуються в основних своїх виявах [л], [н] та у звукових варіантах [л'], [н'], причому варіанти [л'], [н'] звичайно виступають у всіх словах у позиції перед [і] (<Ь, е) або перед м'яким приголосним: л'іто, л'івий, н'іс, д'н'а.
13) Уживання [ри], [ли] збігається з літературною нормою: криевавий, глиетати.
14) Перед [і] задньоязикові реалізуються як напівм'які звуки [г'], [к'], [х']: х'іба, к'іно. Фонетичні риси говірки міста Гнівань, відмінні від літературної мови:
1) Унаслідок гармонійної асиміляції [і] може переходити в [у], що спостерігається перед складом з [у], наприклад, у словах цілувати, дірка, діра: ц'улувати, ц'улуй, д'урка, д'ура
2) У багатьох словах замість [і] виступає [е] з попереднім пом'якшенням приголосного. Це пояснюється впливом російської мови: пожиелйй був д'ед.
3) У досліджуваній говірці трапляються й випадки відхилення в чергуванні [о], [е] з [і]: то вони помн 'ат' / шо в пуіс'ат'і рока / пуіс'ат 'і / сорокові рока / до войнй і п'іс 'л 'а войнй //
4) Характерною собливістю обстежуваної говірки є й заміна [і] на [и] в позиції після [к], [г] (частіше протетичних): та й меине хиетаjеразом с тйми гил 'аками //
5) Замість [и] після твердого приголосного виступає [і] після пом'якшеного: хто б'іше п'іт':анеиц'а на ц'ій пеиреиклад'ін'і (?) //
6) У ненаголошеній позиції фонема |е| може реалізуватися не тільки як звуки [еи], [ие], а виявлятися як [и]: приейшов на груп'і і ледви жиевйм веирнувс'а ч 'удом //
7) Перед складами з наголошеними [и], [і], [у] ненаголошений [е] зазнає більшого звуження і сильніше зближується з [и]: можиш бйти /бий /т'іки неи драпай/бо мин Чвстйдно дуже //
8) У деяких словах у позиції перед [і], а також після [j ], ненаголошений [е] набирає сильного відтінку [і] чи й зовсім звучить як [і]: заховаіімс'а /а в'ін до мами жал'уіц'а
9) Заступлення [е] звуком [і] може відбуватися і в інших позиціях: оч'кй в н'ого на р'ізЧнках/а тр'ін'іруватис' нада/неи сач'кувати нада//
10) У слові глибокий замість [и] зафіксовано [і]: гл'ібдкий.
11) У ненаголошеній позиції наявне помірне або сильне «укання» (звук [о] наближається до [оу]) або [у]): збдку вони сид'іли /і цей /де н'ікул 'ука тдше ставдк
12) Поширене чергування [о] з нулем звука: парт'ца захт'іла //
13) Зрідка зафіксовано помірне «акання» у вимові слів іншомовного походження: коанфдрка, коатлаван, кроават'.
14) Фонема |р'| реалізується у твердому [р]:в радно і понеисли на вис'іл'а //
15) У досліджуваній говірці фонема звукосполучення [хв] нерідко заступається звуком [ф]: ф'іст, ф'іртка.
16) Сполука «губний + У|» змінена на сполуки [мн'], [бл'], [вл']: так само булд обовл'асково на парат пройтис'а //
17) У говірці м. Гнівань зафіксоване асимілятивне перетворення [вн]>[мн]: р'імний, р'імн'ати.
18) Нерідко дзвінкі приголосні оглушуються в кінці слова: на с'дме ждвт'н'а був парат // одндго рдку то таки морос
19) Оглушення може бути і в середині слова з іншими асимілятивними змінами: пдмн'у в молочших класах вчилис'а
20) У сполуках [з'д'], [с'т'] звуки [д'], [т'] часто переходять в африкати [дз'], [ц']: шоп неи змокр'іли с'ц'іни
21) У звукосполученні [дц'] звук [д] унаслідок регресивної асиміляції переходить у [ц'], а в результаті подальших змін сполука [ц'ц'] нерідко перетворюється на [ц'] або [ц]: дванац'іт', триенацит'.
22) У формах 3-ої особи дієслів теперішнього часу приголосний [т] звичайно твердий: одну дв 'і в 'із'му /та й знов кортит
23) Спостерігається ствердіння [с'], а також [з'], [ц'] у звукосполуках [с'к], [з'к], [ц'к], що виступають у прикметникових суфіксах -ский, -зкий: апрел'ска паска, пол'ске кладб'ішч'е.
24) Напівм'які [ж'], [ш'] виступають переважно перед [і] (< і, е). У називному та знахідному відмінках однини іменників середнього роду перед закінченням -а (п'ідн'іж:а, роздор'іж:а) й -у в орудному відмінку однини іменників III відміни фонеми [ж], [ш] вимовляються твердо: пддорож:у, рдск'іш:у.
25) В обстежуваній говірці відсутнє чергування [з] // [ж] та [с] // [ш]: вдз'у, ндс'у, а також чергування [т] // [ч] у дієсловах: колот'у соб'і чай /а вона дивеиц'а
26) Значно рідше використовується [дж]. У дієслівних формах 1-ої особи однини теперішнього часу типу ходжу, воджу на місці [дж] уживається [д'] або [ж] (у мовленні жителів молодшого віку): хджу, бужу, сижу; а]а ход'у наробдту в сутки на апаратурниі в дв'і зм'іни/
27) У багатьох словах спостерігається й заступлення африкат [дз], [дз'] відповідними фрикативними свистячими [з], [з']: зеркало, звдниек, зв'ін, кукуруза.
28) Характерним явищем є так зване «шокання», тобто заміна у вимові [шч] на [ш]: а шо ш jак jа jіх бач 'у /т'ій хдчеиц'а.
29) Трапляються випадки вживання м'якого [р'] перед а (коли зникає у вимові Ц]): а сам jа йду череис колгдсп/череис подвір'а //
30) Слово криниця побутує в аналізованій говірці як кирниц'а (керниц'а).
31) Для говірки міста Гнівань характерне вживання фонеми [г] замість [ґ]: ганок, грати, гвалт.
32) В іменниках І відміни в давальному та місцевому відмінках однини чергування [г], [к], [х] зі свистячими [з'], [ц'], [с'] порушується повністю чи частково, через що в говірці співіснують паралельні форми: на ноу г'і, у рук'г, на ноу з'і, у руц'г.
33) Поширений протетичний [г]: гдко, горати, гоуб'гдати.
34) Відсутність подвоєння (подовження) м'яких приголосних: ну таке жит'а /]ак обичне // шо там пририехтували/ ну бош вест 'а
35) Випадіння окремих звуків або групи звуків у середині слова (явище синкопи (кае (каже), бое (боже), мдна (можна), тде (тоже), вс'орлмjа (всьо врем'я)), наприкінці слова (явище апокопи (тре (треба), хоч (хочеш)): а в 'ін j^де мопедиеком / т'ій кае / о тут ддбр'і уч'ін'іки // н'е кау неирвала //ну вони тое курили /а jа ше неи всп'ів //а ч'о неи так /неи так / бо коту п'іт хв 'іст // так і зара внуч'ка моjа по деиревах лазе / так само л'убе // в гн'іван'і шос' тре купити //
36) Наявність у деяких словах явища метатези: булд назбиераjу гоіртв
37) Опускання []] у позиції після голосного: то вже вс'і обрадувалиес'/шо це знашлй л'удину / і булд с 'т 'іл 'ки клдп 'іту // ну вс 'о вже тод 'і / приешов / вже брали коровай д 'івчата //
38) Фонема |и| в деяких словах після шиплячих реалізується як [і] з попереднім пом'якшенням шиплячого: ч'ій (чий).
Другий етап. Формалізація морфологічних рис
На другому етапі для формалізації морфологічних особливостей говірки потрібно розмежувати також на дві групи:
- притаманні літературній мові й говірці міста Гнівань;
- відмінні від літературної мови, тобто діалектні риси.
Морфологічні риси говірці міста Гнівань, що збігаються з літературними:
1. Морфологічна категорія роду має типову для норм української літературної мови репрезентацію.
2. Категорія числа реалізована двома числовими формами - одниною та множиною.
3. У називному відмінку однини прикметники чоловічого роду мають, як і в літературній мові, флексії -ий (для твердої групи) та -ій (для м'якої групи).
4. У мовленні зафіксовано чимало прикметників зі зменшено-пестливим значенням. Морфологічні риси говірки міста Гнівань, відмінні від літературної мови:
1) Трапляються випадки хитання категорії роду в іменниках чоловічого й жіночого роду: л 'ісапети неи мала /н'ігде н'іч 'д
2) Спостерігається архаїчна форма двоїни: нарвали аж дв'і відри вишеин' з мален'кої вишеин'ки
3) У називному відмінку однини іменники ІІ відміни середнього роду на -а найчастіше подовження не мають: jакрабл 'ат в сил 'і виес Чл 'а // казала бабушка /шо нас Чн'а треба с 'уати в теплу земл'у
4) У родовому відмінку однини чимало іменників чоловічого роду, що в літературній мові мають закінчення -а, у говірці виступають із закінченням -у: в н'дго неи булд документу про шкдлу / т'ій неи п'ішдв н'ікуди / ддки неи довчивс'а ше р'ік // або навпаки це проб'іхтис' нада туди /це де зарас в кин'ц'ігорода
5) Спостерігаються поодинокі випадки архаїчних форм уживання іменників III відміни із закінченням -и: л'убдви, злдсти.
6) Флексія -ом виступає в іменниках середнього роду на -а ІІ і IV відмін: з товаришом ходиу за ферму курити
7) В іменниках середнього роду ІІ відміни (назвах неістот), окрім закінчення -у в давальному відмінку та закінчення -і в місцевому використовується флексія -ові: кае на сонц 'ові неисиди / бо згориш
8) Іменники середнього роду ІУ відміни в місцевому відмінку мають закінчення -у, -ові (-еві) та вживаються переважно в безсуфіксних формах: зразу неи давали тел 'ові сати /трдха п 'ізн 'шче
9) У кличному відмінку поширеними є усічені форми: Оксан /кдтика неи тре (?)
10) Незмінювані іменники іншомовного походження змінюються в досліджуваній говірці: в кині танц'ували багато ісп'івали //
11) Часте вживання демінутивних іменників із зменшено-пестливими суфіксами: потдм вс'і на парат мен'ш 'і с шарЧками /кв Чточ'ками //
12) У досліджуваній говірці трапляються нечленні якісні прикметники (у формах називного та знахідного відмінків), а також короткі форми присвійних прикметників набувають вигляду членних і виступають із флексією -ий: той тато неирад був // на вос'ме береизн'а ходили на д'ат'ковий ден' народжен'а
13) У творенні ступенів порівняння прикметників знаходимо теж низку особливостей: вищий ступінь порівняння твориться за допомогою суфіксів -ч-, -ішч-: старший блишче / молотчий далеичен'ко /но на Украj^н'і //веисеил Чшчиірік був тод'і//
14) Форми найвищого ступеня здебільшого аналітичні: творяться шляхом додавання слова самий до форми вищого ступеня: там врод'і би були сам 'і крупнЧшч 'і/вкус'нЧшч'і //
15) Чимало прикметників утворюється за допомогою суфікса -ов- замість -ев-: була рада / jак мама купила замшов'і капц'і //
16) Числівники сорок, дев'яносто, сто в родовому відмінку здебільшого мають закінчення таке саме, як і в називному відмінку, а в орудному часто вживаються у формах, відмінних від літературної мови: бабус'а в мене дуже довго жиела / до дивиносто двухрок'ів // сорокома / дев'яностома / стома //
17) Зрідка спостерігаються архаїчні форми особових займенників: у него, до него, а також відносно-питальний займенник що (або похідні від нього) виступає в різновиді шо: но кае / вставай в строй або шо небуд'
18) У непрямих відмінках займенника цей (оцей) кореневий голосний [е] зберігається, не заступаючись голосним [о]: б'ігали / шукали вс'уди / і потом вже і на подв'ір'і шукали і на цему //
19) Використання форм родового відмінка займенника Ш особи однини вона в давальному або місцевому відмінках однини: т'ій вже завjазали//хустинку /там jаку там маjе //
20) Займенник все завжди вживається як всьо: і це вс'о дуже гарно застелено //
21) Окрім форм інфінітива на -ти, часто можна простежити й форму на -ть: хто неихот'іу робит' в колгосп'і / того забиерали //
22) Дієслово лити в 1, 2, 3 особах однини та множини теперішнього часу (а також у деяких формах минулого та майбутнього часу) виступає у специфічній формі: дошч' ли/е /jак з в 'ідра //
23) У дієсловах 3 особи однини ІІ дієвідміни замість закінчення -ить виступає флексія е: так і зара внуч'ка моjа по деревах лазе //
24) У формах дієслів 1 особи множини майже завжди фіксуємо скорочені закінчення -им, -ем замість -имо, -емо, а при відмінюванні дієслів архаїчної групи дати, їсти в ІІ особі однини маємо закінчення -иш: мирадом жиевем /давайте два сеила прие]една)еім і зробеим просто м 'істо//ти дасиш меин'і трахтора /шоб город згорати (?)//
25) Дієслова умовного способу, які закінчуються на голосний, здебільшого вживаються з часткою би: п'ішла би jау к'іно/та грош 'ів неима//
26) У мовленні побутують пасивні дієприкметники, причому досить поширеними є форми із суфіксом -ан-, що відповідає літературному -ен-: л'ішко сольмоjу постел'ане//
27) В іменниках множинної форми в родовому відмінку часто простежується флексія -ів: jа кау тв'ій котик меин'і триста гривн'ів стдjав //а jакрас jак Витава тако дв'і сушейна і та вулиц 'а т 'агнеиц'а / і туди дал'і неима хат Чв / п'ішла би jа у к'іно / та грош'ів неима //
28) Інколи носії говірки не диференціюють м'яку й тверду групи прикметників: казав Антон пок'ійний /це jогд дво/ур'ід'н'ій брат //
29) Функціонування різних форм вказівних займенників: цейго, оцево, оцего, оцей, оця, оці, ота, отой, ото, оте, отіо, цейго, цяя, цего, цегой, отаго, тойго та ін.: а в 'ін до мами жал'уец'а /мама на н'у насвариц'а /ну такеє) було//а там в сил'і де тий париехмахер 'і колис' ше були / беирут цего / крут'ат д'л'а мол6доjі кучер'і // отакий був затишний в них д'ім / на горбоч 'ку //такий с'н'іг отакиго //
30) Займенник 3 особи однини в знахідному відмінку однини зрідка має давню усічену форму н'у: баба Фран'а подиевилас'а на н 'у і сказала/шородилас'а нив Чстка // 31) Поширені усічені форми займенників: а тато /jaK Maaфjy / прийде з роботи / тай 3uвjy / шо н'іч'о тако неи купе / бо стрфjілис'a / вашко було // а неи 3uвjy / чого в'ін 6ojвec'a/ но 6ojвec'a /a ja н'іч 'о неи боjвлaс'a //
Третій етап. Укладання словника говірки міста Гнівань
Лексичні особливості мовлення мешканців міста Гнівані відбито у вигляді словника, створеного на основі записів мовлення та їх транскрипції. На сьогодні цей словник налічує 2513 лексичних одиниць. Для створення словника було використано дві офісні програми - MS Word та MS Exel. Цей процес охопив декілька кроків (Ситар, Вдовиченко 2020):
1) видалення «/», пробілів, розташування кожного слова в окремий рядок;
2) видалення порожніх рядків;
3) сортування слів за абеткою;
4) копіювання отриманого списку слів у MS Exel у стовбець «Транскрипція діалектного слова», видалення повторів;
5) добирання літературних відповідників до отриманих слів говірки; цю процедуру виконано на основі академічних словників української мови (СУМ 1970-1980, СУМ 20102020); результати оформлено у стовбець «Літературний відповідник».
Опис створеної експертної системи. Програмну реалізацію запропонованих у дослідженні формалізації фонетичних і морфологічних рис говірки міста Гнівань, а також укладеного словника гніванської говірки здійснив студент факультету інформаційних і прикладних технологій ДонНУ імені Василя Стуса Сергій Орлов у межах виконання дослідження під керівництвом старшого викладача кафедри прикладної математики О.С. Вєтрова. Програма написана мовою C++, інтерфейс користувача створено за допомогою Framework QT 5. Вона призначена для роботи на персональних комп'ютерах зі встановленою операційною системою Windows.
Як матеріал для створення експертної системи було взято відомості про місто Гнівань, виділені на попередніх етапах дослідження фонетичні та морфологічні риси говірки, укладений словник.
Створена експертна система виконує такі функції:
- забезпечує доступ до інформації, яка зберігається в базі даних програми;
- виводить інформацію з баз даних;
- здійснює навігацію вкладками програми;
- перетворює діалектне транскрибоване речення на літературне;
- перетворює літературний запис на діалектний транскрибований;
- виводить словник з діалектним словом і його літературним відповідником.
Під час запуску програми користувач може побачити вікно експертної системи, яке містить такі вкладки (рис. 1):
- аналізатор;
- морфологічні риси;
- фонетичні риси;
- історія міста.
Рис. 1. Вікно експертної системи аналізу мовлення мешканців міста Гнівань
експертний діалектний лексичний говірка гнівань
Вкладка «Фонетичні риси» містить інформацію про фонетичні особливості говірки міста Гнівань - підсистему голосних (вокалізм) і підсистему приголосних (консонантизм) (рис. 2). Вона призначена для ознайомлення користувачів з фонетичними рисами говірки.
Рис. 2. Вкладка «Фонетичні риси»
Натиснувши на вкладку «Морфологічні риси», користувач побачить інформацію про морфологічні особливості говірки міста Гнівань - функціонування іменних частин мови (іменники, прикметники, займенники, числівники), уживання дієслова та його форм та особливості наголошування форм слів (рис. 3).
Перейшовши на вкладку «Історія міста», можна дізнатися про історію міста Гнівань - історію виникнення, походження назви та ін. (рис. 4).
Рис. 3. Вкладка «Морфологічні риси»
Рис. 4. Вкладка «Історія міста»
Вкладка «Аналізатор» складається з таких компонентів (рис. 5):
1) Діалектне речення - текстове поле для введення затранскрибованого запису.
2) Літературне речення - текстове поле для виведення затранскрибованого запису відповідно до літературної мови.
3) Діалектні слова - перелік слів, які містяться в полі «Діалектне речення», відповідно нижче виводиться літературний відповідник обраного слова.
4) Кнопка «Аналізувати» - кнопка для активації процесу перетворення діалектного речення на речення, оформлене за правилами літературної мови.
Рис. 5. Вкладка «Аналізатор»
Аналізатор працює у двох режимах:
- перший - виконує процес перетворення введеного діалектного речення на літературне;
- другий - перетворює літературне речення на діалектне.
Ці режими змінюються за допомогою кнопки «Транскрипція» (рис. 6).
Рис. 6. Перетворення літературного речення на діалектне
Висновки та перспективи дослідження
Отже, процес створення лінгвістичної частини експертної системи аналізу мовлення мешканців міста Гнівань передбачав виділення й формалізацію фонетичних і морфологічних рис говірки, укладання словника говірки (на сьогодні налічує 2513 одиниць), що стало підґрунтям для подальшої програмної реалізації та візуалізації.
Експертна система аналізу мовлення мешканців міста Гнівань складається з чотирьох частин: аналізатор (перетворює діалектне транскрибоване речення на літературне і навпаки); морфологічні риси говірки, фонетичні риси говірки, історія міста Гнівань. Створену програму можна використовувати як власне систему діалектного мовлення, довідкову систему, а також із навчальною метою.
Розвиток експертної системи аналізу діалектного мовлення передбачає надалі поповнення бази даних лексичними одиницями, діалектними текстами говірки, додавання звукових файлів і вдосконалення структури експертної системи.
Література
1. Gupta, I., Nagpal, G. Artificial Intelligence and Expert Systems. Stylus Publishing, LLC, 2020. Liebowitz, J. The Handbook of Applied Expert Systems. cRc Press, 2019.
2. Атлас української мови: в 3-х т (ред. І.Г. Матвіяс (голова), Я.В. Закревська та ін). Т.1. Полісся, Наддніпрянщина і суміжні землі. Київ: Наук. думка, 1984.
3. [Atlas ukrayins'koyi movy: v 3-kh t (red. I. H. Matviyas (holova), Ya.V. Zakrevs'ka ta in). T.1. Polissya, Naddnipryanshchyna i sumizhni zemli. Kyyiv: Nauk. dumka, 1984.]
4. Бевзенко, С.П. Українська діалектологія. Київ: Вища школа, 1980.
5. [Bevzenko, S.P. Ukrayins'ka dialektolohiya. Kyyiv: Vyshcha shkola, 1980.]
6. Вдовиченко, А.В. «До проблеми використання експертних систем у лінгвістиці». [В:] Розвиток суспільства та науки в умовах цифрової трансформації: матеріали міжнародної студентської наукової конференції, м. Одеса, 8 травня 2020 р.: Молодіжна наукова ліга, 2020. Т.4. 27- 29.
7. [Vdovychenko, A.V. «Do problemy vykorystannya ekspertnykh system u linhvistytsi». [V:] Rozvytok suspil 'stva ta nauky v umovakh tsyfrovoyi transformatsiyi: materialy mizhnarodnoyi students'koyi naukovoyi konferentsiyi, m. Odesa, 8 travnya 2020 r.: Molodizhna naukova liha, 2020. T.4. 27-29.]
8. Вдовиченко, А.В. «Морфологічні особливості говірки міста Гнівань». [В:] Л.М. Коваль (ред.) Лінгвоукраїністика XXI століття: традиції та новаторство. Вінниця: Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2018. Вип. 1. 120-133.
9. [Vdovychenko, A.V. «Morfolohichni osoblyvosti hovirky mista Hnivan'». [V:] L.M. Koval' (red.) Linhvoukrayinistyka XXI stolittya: tradytsiyi ta novatorstvo. Vinnytsya: Donets'kyy natsional'nyy universytet imeni Vasylya Stusa, 2018. Vyp. 1. 120-133.]
10. Вдовиченко, А.В. «Фонетичні особливості говірки міста Гнівані Вінницької області: підсистема голосних». [В:] Вісник СНТ. Вінниця, 2017. Вип. 9. 27-30.
11. [Vdovychenko, A.V. «Fonetychni osoblyvosti hovirky mista Hnivani Vinnyts'koyi oblasti: pidsystema holosnykh». [V:] VisnykSNT. Vinnytsya, 2017. Vyp. 9. 27-30.]
12. Вдовиченко, А.В. «Фонетичні особливості говірки міста Гнівані Вінницької області: підсистема приголосних». [В:] Вісник СНТ. Вінниця, 2018. Вип. 10. 93-96.
13. [Vdovychenko, A.V. «Fonetychni osoblyvosti hovirky mista Hnivani Vinnyts'koyi oblasti: pidsystema pryholosnykh». [V:] Visnyk SNT. Vinnytsya, 2018. Vyp. 10. 93-96.]
14. Джексон, П. Введение в экспертные системы. Пер. с англ. В.Т. Тертышного. 3-е изд. Москва, Санкт-Петербург, Киев: Вильямс, 2001.
15. [Dzhekson, P. Vvedeniye v ekspertnyye sistemy. Per. s angl. V.T. Tertyshnogo. 3-e izd. Moskva, Sankt-Peterburg, Kiyev: Vil'yams, 2001.]
16. Ситар, Г., Мартинович, А. «Словник говірки як складник експертної системи аналізу мовлення мешканців міста Гнівань». [В:] Збірник наукових праць ЛјГOУ, 2020. 116-119.
17. [Sytar, H., Martynovych, A. Slovnyk hovirky yak skladnyk ekspertnoyi systemy analizu movlennya meshkantsiv mista Hnivan'. [V:] Zbirnyknaukovykhprats' ЛјГOУ, 2020. 116-119.] Словник української мови в 11-ти томах. Київ: Наукова думка, 1970-1980
18. Словник української мови в 20 томах. Київ: Наукова думка
19. [Slovnyk ukrayins'koyi movy v 20 tomakh. Kyyiv: Naukova dumka
20. Частиков, А.П., Гаврилова, Т.А., Белов, Д.Л. Разработка экспертных систем. Среда Clips. Санкт-Петербург: «БХВ-Петербург», 2003.
21. [Chastikov, A.P., Gavrilova, T.A., Belov, D.L. Razrabotka ekspertnykh sistem. Sreda Clips. Sankt-Peterburg: «BKhV Peterburg», 2003.]
Размещено на allbest.ru
...Подобные документы
Мовлення - процес (або результат процесу) вираження думки засобами мови. Особливості монологічного мовлення як взаємодії адресанта та аудиторії. Ознаки монологу, його відмінності від діалогу та специфічні функції. Класифікація монологічного мовлення.
реферат [21,1 K], добавлен 26.04.2012Фігури мовлення в художній літературі, засоби при їх перекладі. Мовленнєва виразність тропів та фігур. Іронія в мовленнєвій комунікації. Система семантико-синтаксичних відносин, що складається між фігурами мовлення та їх функцією текстоутворення.
курсовая работа [105,9 K], добавлен 13.10.2014Соціофонетична варіативність мовлення мешканців міста Пітсбург з погляду гендерної та класової диференціації. Гендерно-обумовлені особливості слововживання. Вікові ознаки слововживання. Відмінності слововживання з точки зору соціального статусу мовців.
курсовая работа [480,9 K], добавлен 16.12.2016Поняття літературної мови та мовної норми. Поняття стилів мовлення. Розмовний стиль. Художній стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Епістолярний стиль. Конфесійний стиль. Організаційно-діловий стиль. Культура мовлення. Найважливіші ознаки мовлення.
реферат [25,5 K], добавлен 08.02.2007Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя. Зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією, що стосуються свят та ведення господарства. Діалектні матеріали за спеціальними питальниками.
отчет по практике [124,2 K], добавлен 15.06.2011Поняття культури мовлення. Норми сучасної української мови. Сутність і види білінгвізму (двомовності). Інтерференції в мовленні двомовної особи. Аналіз психічних особливостей породження мовленнєвої діяльності у контексті продуктивного білінгвізму.
реферат [28,1 K], добавлен 23.11.2011Історія вивчення проблеми мови і мовлення та сучасні уявлення про їх співвідношення. Погляди лінгвістів та їх шкіл на мову і мовлення: молодограматизму, лінгвальна діяльність, соссюрівська класифікація, трихотомічна концепція М.І. Черемисіної.
реферат [21,5 K], добавлен 14.08.2008Дослідження синтаксичних особливостей внутрішнього мовлення персонажів у французьких мінімалістичних художніх текстах. Розгляд таких синтаксичних прийомів як еліпсис, інверсія, парцеляція, риторичне запитання у французькій мінімалістичній прозі.
статья [30,9 K], добавлен 31.08.2017Усна і писемна форма спілкування. Граматична правильність мовлення. Досконалість звукового оформлення. Мовний етикет та виразність мовлення. Багатство і різноманітність мовлення, культура діалогу. Основа орфоепічних або вимовних норм літературної мови.
реферат [32,5 K], добавлен 17.12.2010Лінгвістичні, психологічні та методичні умови формування умінь і навичок ділового мовлення на уроках української мови. Основні закони сучасної риторики. Способи створення руху в промові. Основні правила дискусії. Розподіл ролей та проведення дебатів.
реферат [25,3 K], добавлен 18.09.2014Основні складові стилю мовлення. Головні напрямки усного мовлення, переваги та недоліки. Переваги письма, процес читання. Особливості розмовного, наукового, офіційно-ділового, публіцистичного та художнього стилю. Будова тексту, види зв’язків у ньому.
презентация [201,7 K], добавлен 13.01.2012Масова інформація та її мова, українська та російська мови в радіоефірі. Культура мовлення: правильність, точність, логічність, чистота, виразність, достатність і ясність, доречність мовлення. Орфоепічні, лексичні, морфологічні та синтаксичні помилки.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 06.11.2012Гендерні особливості японської мови, характеристика особливостей жіночого та чоловічого мовлення. Аналіз аспектів гендерної проблематики в лінгвістиці. Існування відмінностей в чоловічій і жіночій мові як фактор японської концепції соціальних ролей.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 14.11.2012Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014Поняття, класифікація та види процесу спілкування. Основні правила ведення мовлення для різних видів мовленнєвої діяльності та правила для слухача. Взаємозв’язок етикету і мовлення. Поняття культури поведінки, культури спілкування і мовленнєвого етикету.
реферат [20,4 K], добавлен 16.08.2010Оволодіння основами професійного мовлення і мовленнєвою поведінкою вчителя. Знання загальних законів риторики як суспільна потреба, пов'язана із практичною діяльністю людини. Вищий і нижчий рівень мовленнєвої культури. Правила для мовця і слухача.
реферат [20,7 K], добавлен 07.04.2009Особливості російсько-українського перекладу та найпоширеніші труднощі, що виникають при цьому. Складання тлумачного словничка спеціальних понять українською мовою. Становлення та розвиток культури професіонального мовлення, необхідний запас термінів.
контрольная работа [27,9 K], добавлен 06.05.2009Дослідження граматичних особливостей та функціональних характеристик синтаксичних конструкцій зі звертаннями у поетичному тексті. Реалізація звертання як компонента комунікативного акту. Аналіз статусу номінацій адресата мовлення у структурі висловлення.
дипломная работа [141,6 K], добавлен 19.09.2014Поняття стилів мовлення та історія розвитку наукового стилю. Визначення та особливості наукового стилю літературної мови, його загальні риси, види і жанри. Мовні засоби в науковому стилі на фонетичному, лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях.
реферат [25,8 K], добавлен 15.11.2010Культура мови. Типові відхилення від норми в сучасному українському мовленні на різних рівнях. Уроки зв'язного мовлення у школі. Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення. Приклад уроку з української мови "Письмовий твір-опис предмета".
курсовая работа [29,8 K], добавлен 30.04.2009