Pro-суб’єкт німецьких партиципних клауз у синтаксичній ролі ад’юнкта

Размещено на http://www.allbest.ru

Pro-суб'єкт німецьких партиципних клауз у синтаксичній ролі ад'юнкта

Олена Боровська



PRO-SUBJECT OF THE GERMAN PARTICIPLE CLAUSES IN THE SYNTACTIC ROLE OF ADJUNCT

Olena Borovska

Department of German Philology, Mykhailo Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University, Vinnytsia, Ukraine

Abstract

Background: The sentence belongs to the central concepts of syntax and is its basic unit, around which other types of syntactic categories are grouped. Researcher focus their attention mainly on syntactic categories that have a material expression. However, most natural languages turn out to have a number of elements that are phonologically empty (latent, eliminated, or overt) in certain syntactic environment.

In generative linguistics, non-finite verb forms are considered to have a clause status. The verbal character of these forms is explained by their ability to form their own clause similar to the finite verb. The predicate center of such clauses is a non-finite form of the verb; the subject is always empty, that is, phonologically unexpressed. In this respect, the study of syntactic and functional features of the overt PRO-subject of a nonfinite clause is an especially significant issue within the generative grammar.

Purpose: The purpose of the research is to outline the functional nature of the PRO-subject in German participle clauses.

Results: In the analyzed material the obligatory control of the PRO-subject in participle clauses is performed by the subject of the matrix sentence. PRO-subjects in clauses with passive matrix sentences, with participles II of transitive verbs and with an implicit argument in the matrix sentence as an antecedent for PRO are as well obligatory controlled.

Some participle clauses show evidence of non-obligatory controlled PRO-subjects: the antecedent for PRO can be interpreted as generic or the antecedent for PRO can correspond to the whole matrix sentence. Verification of all non-obligatory control criteria is problematic for such participle clauses, as it is not always possible to assign the property [+human] to the antecedent for PRO. This issue needs further study.

Discussion: A phonologically unexpressed PRO-subject is a quite strict limitation for participle clauses in the role of adjunct. The author explains the presence of an overt subject in participle clauses in the terms of the Theory of Binding and Theta Criterion. The PRO-subject in participle clauses has no phonological form, but is syntactically active. The prospects of the research are in the further study of the inner structure of German participle clauses.

Keywords: clause, participle clause, adjunct, null categories, PRO-subject, PRO control, obligatory control, non-obligatory control.



У статті досліджено референцію нульового PRO-суб'єкта в німецьких партиципних клаузах. Проаналізовано ознаки наявності PRO-суб 'єкта в партиципних клаузах у синтаксичній ролі ад 'юнкта; визначено умови вибору антецедента для PRO-суб 'єкта; розглянуто механізми контролю PRO (обов 'язкового та необов 'язкового контролю PRO). Наявність нульового PRO-суб 'єкта в партиципних клаузах є необхідною вимогою Теорії зв 'язування та тета- критерію. Для визначення механізмів контролю PRO-суб'єкта залучено методику І. Ландау, що передбачає перевірку на дотримання ознак обов 'язкового та необов 'язкового контролю.

Ключові слова: клауза, партиципна клауза, ад 'юнкт, нульові одиниці, PRO-суб 'єкт, контроль PRO, обов 'язковий контроль, необов 'язковий контроль. партиципний синтаксичний клауза



Постановка проблеми. Речення - це одне з центральних понять синтаксису, його основна одиниця, навколо якої згруповано інші види синтаксичних категорій. Увага дослідників концентрується переважно на аналізі синтаксичних одиниць, які мають матеріальне вираження. Проте виявляється, що у більшості природних мов є інвентар елементів, які можуть бути фонологічно нульовими в певному чи навіть у будь-якому синтаксичному оточенні. Незважаючи на відсут - ність вербальної форми, такі нульові одиниці проявляють синтаксичну актив - ність.

У генеративній лінгвістиці нефінітним формам дієслова надається клау- зальний статус. Дієслівний характер нефінітних форм дієслова пояснюється здатністю до формування власної клаузи за аналогією з фінітним дієсловом. Пре - дикатним центром нефінітних клауз є нефінітна форма дієслова, а суб'єкт завжди фонологічно невиражений. З огляду на це, особливого значення набуває ви - вчення синтаксичних та функційних особливостей нульового PRO-суб'єкта не- фінітних клауз, що визначає актуальність нашого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Велику кількість сучасних лінгвістичних досліджень присвячено вивченню нульових одиниць в синхроніч - ному та діахронічному аспектах для визначення статусу нульових елементів в теоретичному синтаксисі (Циммерлинг “Нулевые лексемы”; “Синтаксические нули”), виявлення специфічних морфологічних та синтаксичних передумов їх функціонування (Axel, and WeiЯ; FuЯ; Wratil, Salzmann; Ortmann); визначення механізмів контролю суб'єкта в інфінітивних клаузах ( Brandt, Trawinski, Wцllstein), що свідчить про інтерес мовознавців до дослідження цієї проблематики.

Постановка завдання. Об'єкт аналізу дослідження становлять німецькі речення з партиципною клаузою (далі - ПКл) у синтаксичній ролі ад'юнкта. Метою статті є встановлення особливостей функціонування PRO-суб'єкта таких ПКл у сучасній німецькій мові. Реалізація поставленої мети передбачає вирі - шення таких завдань: (1) опис ознак існування PRO-суб'єкта в ПКл; (2) визначення умов вибору антецедента для PRO-суб'єкта ПКл; (3) визначення механізмів контролю PRO у ПКл (обов'язкового та необов'язкового контролю PRO- суб'єкта за визначенням І. Ландау). Мета й завдання роботи зумовили застосу - вання комплексної методики дослідження. Принципи генеративного синтак - сису лежать в основі структурно-функційного методу, який ґрунтується на виділенні в цілісних системах їхньої структури - сукупності стійких відношень і взаємозв'язків між елементами та їхньої ролі відносно один одного. Для визначення механізмів контролю PRO-суб'єкта ПКл залучено методику І. Ландау, яка передбачає перевірку на дотримання ознак обов'язкового та необов'язкового конт - ролю PRO (Landau “Control in Generative Grammar”).

Виклад матеріалу дослідження. У генеративному синтаксисі речення класифікують за структурною ознакою за допомогою поняття клаузи. Суб'єкт речення визначають як іменну групу, що виступає у називному відмінку та конт - ролює узгодження дієслова-предиката (“Subjekt”). Спрямовуючи наукові розвідки на пошук мовних універсалій, учені намагаються надати багатофакторне визначення суб'єкта, яке можна було б застосувати до різних мов світу. Таким чином, суб'єктом довільного базового речення певної мови є іменна група, для якої справедливою є максимальна кількість пріоритетних ознак (Подобряев 234). До таких пріоритетних ознак відносять називний відмінок, контроль узгод - ження з фінітним дієсловом-присудком, контроль сурядного скорочення канонічних підметів, можливість трансформації у нульовий підмет (PRO) при інфінітиві та партиципах, контроль референції рефлексивів, контроль PRO фінальних інфінітивних клауз, нездатність контролювати pro у фінальних інфінітивних клаузах, контроль PRO у ПКл, можливість трансформації в при - свійний або відносний прикметник при номіналізації; а також рольові ознаки, тобто такі, що визначаються не синтаксичною, а семантичною роллю іменної групи.

У деяких синтаксичних конструкціях (головним чином, нефінітних) посту - люють наявність нульових (також імпліцитних, або латентних) суб'єктів, спіль - ною властивістю яких є неможливість підстановки на їх місце “звичайного”, вер - бально вираженого, суб'єкта. Нульовий суб'єкт, який виникає у позиції, що не дозволяє появи фонологічно вираженого суб'єкта, проте знаходить відобра- ження у синтаксичній структурі, у генеративній граматиці називають PRO (три перші букви англійського слова pronoun, що вказує на віднесеність цієї величини до класу займенників). Нульові займенники - це лексеми, що заповнюють пози - ції цілих фразових категорій: PRO заміщує не іменник, а цілу іменну групу. Нульовий елемент не може приєднувати жодних залежних означень, як і звичайний займенник, який також ніколи не приєднує залежних елементів та за своїми дис - трибутивними властивостями більш близький до іменних груп, ніж до іменників.

Визначальною ознакою займенників є наявність у їхньому лексичному значенні вказівки на тип відношень з референтом (ЛЭС 295). Референт має іменна група в цілому, а не словарна одиниця, що її очолює. Займенники, включно з нульовими, являють собою такі словарні одиниці, які за референційними властивостями та за дистрибуцією набувають схожості з фразовою категорією - іменною групою (Тестелец 287).

Правила, що встановлюють, яка з іменних груп у реченні повинна збігатися за референтом з PRO, називають правилами контролю, а власне іменна група, яка визначає референцію PRO, є його контролером (Тестелец 288).

Німецькі ПКл містять імпліцитний суб'єкт, зв'язок якого з контролером у матричній клаузі можна описати за допомогою поняття контролю. Наявність PRO-суб'єкта в нефінітних клаузах виводиться з вимог тета-критерію та тета- зв'язку (Brodahl 103).

Тета-критерій є одним з центральних принципів генеративної лінгвістики, згідно якого кожна тета-роль може приписуватися тільки одному аргументу, і кожний аргумент може отримувати виключно одну тета -роль (Chomsky 36). Іншими словами, вимоги тета-критерію виключають можливість тета-маркування аргументів більше, ніж одним присудком. Німецькі ПКл містять партицип, який слід трактувати як вербальне ядро з власною аргументною структурою. У прикладі (1) партицип І einleitend, утворений від тривалентного дієслова einleiten, окрім внутрішньої тета-ролі акузатив-об'єкта та препозиційного об'єкта, також повинен надавати зовнішню тета-роль:

Einleitend vergleicht Freyermuth die gegenwдrtige Situation mit den Kommunikationsmцglichkeiten frьherer Zeiten (“Zeitschrift fьr Rezensionen“).

Згідно вимог тета-критерію, ця зовнішня тета-роль не може бути надана суб'єкту матричного речення (далі - МР) Freyermuth, оскільки цей суб'єкт уже отримав свою роль від фінітного дієслова МР vergleichen. Отже, для забезпечення дотримання вимог тета-критерію, слід визнати, що у матричного суб'єкта є “замісник” у залежній ПКл, який співвідноситься з матричним суб'єктом і може приймати тета-роль партиципа. Традиційно такий суб'єкт представляють як PRO (рис. 1):

[PROi Einleitend] vergleicht Freyermuthi ...

0 0

Рис. 1 PRO-суб'єкт ПКл

Визнання наявності PRO в ПКл є також необхідною умовою Теорії зв'язування (Binding Theory), яка є модулем універсальної граматики та пояс - нює кореферентні відношення між анафорами, прономіналами, іменами та їх ан - тецедентами за допомогою структурного відношення с -команди (Philippi 129). Наведемо три принципи, з яких складається Теорія зв'язування (Staudinger 21):

анафори можуть бути пов'язані у межах своєї керуючої категорії;

прономінали є вільними у межах своєї керуючої категорії;

референційні вираження (R-вираження) завжди є вільні, не пов'язані з жодним антецедентом, незалежно від своєї позиції.

Відповідно Теорії зв'язування один елемент є кореферентний іншому тільки за умови, якщо ці елементи знаходяться у відповідних структурних позиціях сто - совно один одного і при цьому дотримано вимогу с-команди.

У ПКл з партиципом І зберігається вживання рефлексивних та реципрокних займенників, які у генеративній літературі називають анафорами:

Herzenskraft ist die Kraft der Vermittlung, wodurch die Mцglichkeit einer Begegnung zwischen zwei [...]Menschen entsteht - einmal in einem Punkt sich treffend und konzentrierend, das andere Mal einen Freiraum bildend fьr das ”Dazwischen ” (Linguistik online).

У відповідності до принципу А Теорії зв'язування анафори пов'язуються локально. Цей принцип також означає, що у ПКл повинен бути антецедент, який може пов'язувати рефлексивний та реципрокний займенники. Такою зв'язуваль - ною одиницею в німецькій мові є суб'єкт, що ще раз підтверджує наявність PRO - суб'єкта у ПКл.

Отже, без визнання наявності синтаксичного суб'єкта PRO у ПКл неможливо було б забезпечити дотримання вимог тета-критерію та принципу А Теорії зв'язування.

Одна з центральних проблем генеративної граматики - пошук відповіді на питання, чим зумовлено механізми контролю нульових синтаксичних одиниць. Питання про те, чим визначається референція PRO-суб'єкта, досліджується у генеративній лінгвістиці з 60-х років ХХ століття (Brodahl 105).

У ранніх підходах (Larson; Bailyn) йшлося про те, що вибір антецедента визначається виключно синтаксичними та семантичними принципами. Центральну роль відігравав принцип локальності (The Minimal Distance Principle), згідно якого наступний с-командуючий потенційний антецедент пови - нен контролювати PRO. На думку інших дослідників (Hornstein), антецедент може визначати тільки особлива синтаксична функція або конкретна семантична роль. Антецедент PRO - це завжди синтаксичний суб'єкт. Також у ролі антеце - дентів можуть виступати АГЕНСИ-ад'юнкти у пасивних конструкціях, СТИ - МУЛИ-аргументи та ЕКСПЕРІЕНСЕРИ, оскільки їм приписують роль підметів певного рівня (Legendre). Таким чином, йдеться про семантичний критерій, який ґрунтується на тематичних ролях.

І. Ландау у своїх дослідженнях (Landau “The implicit syntax of implicit element”, “Control in generative grammar”) критикує вищезгадані принципи за надмірну рестрикивність, через яку вони виявляються нездатними пояснити ос - новні механізми явища контролю, адже дослідження цих механізмів демонструє, що PRO не завжди контролюється наступним потенційним с-командуючим антецедентом, а це є порушенням принципу локальності. Так, в англійських реченнях з інфінітивною клаузою контроль PRO може здійснюватися суб'єктом МР, при цьому суб'єкт відділений від PRO об'єктом МР (Landau “Elements of control” 198):

Johni askedMaryj [PROi to be allowed to sing].

У досліджуваному корпусі нами не зафіксовано жодного речення з ПКл у ролі ад'юнкта, в яких контроль PRO-суб'єкта здійснювався б суб'єктом МР, відділеним від PRO-суб'єкта ПКл об'єктом МР (подібно до речень з інфінітивними клаузами).

Дослідження, присвячені залежним клаузам, демонструють, що контроль можуть здійснювати не тільки суб'єкти МР, але й інші складові МР (Kortmann). Так, у прикладі (3) PRO-суб'єкт ПКл контролюється PRO-суб'єктом інфінітивної клаузи, який, у свою чергу, зазнає контролю з боку суб'єкта МР, що при трансформації виявляється ідентичним прямому додатку активної глибинної структури:

Damit wird der Interviewpartnerj aufgefordert, [PROj auf seinen persцnlichen Erfahrungen basierend], [PROj eine Erklдrung zu geben] (“Linguistik online“). ^ Damit fordert mant den Interviewpartnerj auf, [PROj auf seinen persцnlichen Erfahrungen basierend], [PROj eine Erklдrung zu geben].

При виборі антецедента для PRO важливу роль відіграють певні механізми контролю. У випадку обов'язкового контролю йдеться про синтаксичний ме - ханізм узгодження, проте вибір антецедента може зазнавати і впливу прагматич - них факторів. Кореферентні відношення в синтаксисі як різновид формально-семантичних співвідношень розглядають як на синтагматичному, так і на парадиг - матичному рівнях. Проте найдоцільніше розглядати їх з позицій комунікативно- прагматичних інтенцій мовця - творця як окремих висловлювань, так і зв`язного мовлення взагалі (Гуйванюк, 1999). Вибір антецедента не можна звести лише до застосування простого синтаксичного або семантичного принципу (Landau “Elements of control” 2000).

Хоча величина, до якої відноситься клауза, часто є найближчим потенційним антецедентом, семантичні ознаки антецедента повинні все ж таки корелю - вати з валентними властивостями партиципа у клаузі (Kortmann 69). Таким чи - ном, локальний чинник хоча й відіграє певну роль при виборі антецедента, проте семантичні і/або прагматичні фактори переважають.

Досліджуючи механізми контролю PRO, І. Ландау виділяє такі ознаки обов'язкового контролю (Landau “Control in generative grammar” 29):

у конструкції [... Xi ... [sPROi...]...], де Х контролює PRO-суб'єкт клаузи S:

а) контролер X має бути співзалежним з S;

б) PRO або частина його повинні бути пов'язаними перемінними.

Для того, щоб перевірити, чи контроль PRO-суб'єкта у ПКл через суб'єкт, об'єкт або імпліцитний агенс МР відповідає цьому визначенню обов'язкового контролю, слід застосувати декілька тестів, запропонованих І. Ландау (Landau “Control in Generative Grammar”) для визначення типів контролю PRO:

Обов'язково контрольований PRO не допускає ані арбітрарного контро - лю, ані нелокального антецеденту, який знаходився б поза межами МР або був би вкладеним в DP. Ці критерії є актуальними також для суб'єктного та об'єкт - ного контролю. Антецедентом при обов'язковому контролі PRO може висту - пати, таким чином, тільки суб'єкт чи об'єкт МР.

Визначити тип контролю PRO можна також за допомогою еліптичних VP (Landau, 2013). В еліптичних реченнях обов'язково контрольований PRO має так звану нестабільну (sloppy) інтерпретацію: PRO в усічених VP є нестабільним (не строгим), тобто, його контролер є локальним співзалежним усіченої клаузи і не є контролером у клаузі антецеденту (Landau, 2013, с. 30). Це твердження є спра - ведливим для суб'єктно (приклад (4)) та об'єктно (приклад (5)) контрольованих ПКл:

Dieseri (Mike) stimmte [PROi kopfnickend]zu (“Linguistik online“). (4') Dieser (Mike) stimmte [PROi kopfnickend] zu und so tat auch Johnj (stimmte [PROj* kopfnickend] zu).

Ich habe gehцrt, dass Jugendliche heutzutage Menschen t [PROi halb liegend auf Motorrдdern] Achterbahnen herunterschicken, nicht aber Tierej [PRO j* halb lie gend auf Motorrдdern] Achterbahnen herunterschicken (Brodahl 110).

У вищенаведених реченнях контролером PRO в опущених VP може бути лише найближчий потенційний антецедент. При строгій інтерпретації, яка спо - стерігається при необов'язковому контролі, PRO у еліптичних VP може контро - люватися антецедентом PRO у нееліптичних VP (Landau “Control in Generative Grammar” 30).

Обов'язково контрольований PRO є зв'язаною перемінною (Brodahl 110). Це твердження є справедливим для більшості ПКл, що можна продемонструвати на прикладі речення (6):

[PROi Freundlich lдchelnd] weist sich Abeli als Polizeibeamter aus undfragt nach Susannen Billiger (Vertacnik 210).

(6') Abel fragt nach Susanne Billiger, [wдhrend er freundlich lдchelt].

(6") Abel fragt nach Susanne Billiger, wдhrend er (Peter) freundlich lдchelt, Maria fragt nach Susanne Billiger, wдhrend sie (Maria) freundlich lдchelt und Adam fragt nach Susanne Billiger, wдhrend er (Adam) freundlich lдchelt.

(6''') Peter, Maria und Adam fragen nach Susannen Billiger, wдhrend Peter freundlich lдchelt.

Приклади виявляють відмінність між ПКл у ролі ад'юнкта та залежною фінітною клаузою, яка полягає в тому, що обов'язково контрольований PRO може бути інтерпретований як зв'язана перемінна (Landau “Control in Generative Grammar“ 32):

Peter = x [x fragt nach Susanne Billiger, wдhrend x freundlich lдchelt];

займенники ж повинні мати точну інтерпретацію:

Peter = x [x fragt nach Susanne Billiger, wдhrend Peter freundlich lдchelt].

Ці три тести демонструють, що суб'єктний та об'єктний контроль PRO- суб'єкта малих клауз у відповідності до визначення І. Ландау є обов'язковим контролем; обов'язковим є також контроль PRO через імпліцитний аргумент у МР (Landau “Control in Generative Grammar“).

У досліджуваному матеріалі обов'язковий контроль PRO-суб'єкта ПКл реалізується через суб'єкт МР; не зафіксовано жодної ПКл, контроль PRO якої здійснювався б через об'єкт матричної предикації:

[PROi Ausgehend von diesen Vorbemerkungen] erlдutern wirt in einem ersten Schritt zentrale Elemente einer systemtheoretisch informierten Heuristik zur Untersuchung des sozialen Phдnomens Unterricht (“Linguistik online“).

[PROi Im De Gruyter Verlag in der Reihe „Linguistik - Impulse und Tendenzen“ erschienen], richtet sich „Sprachhandlungskoordination in der Chat -Kommunikation “i in erster Linie an ein wissenschaftliches Publikum (Zeitschrift fьr Rezensionen“).

У прикладі (9) ПКл genau registrierend є вкладеною в іншу нефінітну клаузу

інфінітивну клаузу dem Film zu folgen. PRO-суб'єкт ПКл контролюється, таким чином, нульовим суб'єктом іншої нефінітної клаузи. Контроль PRO-суб'єкта ПКл трактуємо у цьому реченні також як обов'язковий контроль через суб'єкт МР, оскільки PRO-суб'єкт інфінітивної клаузи є кореферентним суб'єкту МР:

Bela ist das Beispiel fьr Unaufmerksamkeit und Denkfaulheit, eri hat nicht versucht, was alle sollten, nдmlich [PROi [PROi genau registrierend] dem Film zu folgen] (“Linguistik online“).

Цікавими для аналізу явища контролю є речення з ПКл, МР яких є пасивними: у такому разі PRO-суб'єкт у ПКл виявляється ідентичним прямому об'єкту активної глибинної структури. Оскільки контроль PRO може здійснюватися також іншими конституентами матричної предикації (об'єктом) (Landau “Control in Generative Grammar”), то механізми контролю PRO-суб'єкта ПКл у ролі ад'юнктів пасивного МР також слід трактувати як обов'язковий контроль:

In den zu interpretierenden Unterrichtssequenzen werden die hцrenden und sehenden anwesenden Schьlert in diesem Sinne als ,Zeugen ` adressiert und schlieЯlich

[PROi schreibend] - zu Dokumentaren eines Geschehens, zu Subjekten gemacht, die das als Voraussetzung nutzen kцnnen, um dabei oder zumindest anschlieЯend das ,Eigentliche` eines Geschehens erfassen zu kцnnen (“Linguistik online“).

PRO-суб'єкт у ПКл з партиципом ІІ від перехідних дієслів також може бути ідентичним прямому об'єкту активної глибинної структури, проте він завжди є співзалежним з суб'єктом МР, що дозволяє трактувати контроль PRO у таких клаузах як обов'язковий:

[PROi In Braunschweig-Wolfenbьttel von der Kultur der nordwestdeutschen Aufklдrung beeinflusst], konnte siet von dort wдhrend ihrer sechzehnjдhrigen Regentschaft Rat und Hilfe beziehen ( “Linguistik online“). ^ (11') Da siet in BraunschweigWolfenbьttel von der Kultur der nordwestdeutschen Aufklдrung beeinflusst worden war, konnte siei von dort wдhrend ihrer sechzehnjдhrigen Regentschaft Rat und Hilfe beziehen. ^ (11”) Da siet die Kultur der nordwestdeutschen Aufklдrung in Braunschweig-Wolfenbьttel beeinflusst hatte, konnte siei von dort wдhrend ihrer sechzehnjдhrigen Regentschaft Rat und Hilfe beziehen.

[PROi Von Kritikerni und Lexikonprofist anfangs mьde belдchelt], ist der Bestandj der deutschsprachigen Wikipedia in nur sieben Jahren auf rund 764.000 Artikel angewachsen (“Linguistik online“). ^ (12') Obwohl ihn Kritiker und Lexikonprofis anfangs nur mьde belдchelt haben, ist der Bestand der deutschsprachigen Wikipedia in nur sieben Jahren auf rund 764.000 Artikel angewachse n.

Обов'язковим контролем є також контроль PRO через імпліцитний аргу - мент. У наступній ПКл PRO-суб'єкт не має відповідного антецедента у МР, тому PRO тут виявляється невизначеним:

[PROunbest- Einschrдnkend] muss hier angemerkt werden, dass die Differenzierung der Sozial-, der Sach- und der Zeitdimension rein analytische Unterscheidungen darstellen (“Linguistik online“).

При появі у МР об'єкта з семантичною роллю АГЕНС, референція PRO стає визначеною, що свідчить про те, що імпліцитний АГЕНС також може контролю - вати PRO:

(13') [PROi Einschrдnkend] muss hier vom Autort angemerkt werden, dass die Differenzierung der Sozial-, der Sach- und der Zeitdimension rein analytische Unterscheidungen darstellen.

Необов'язковий контроль за визначенням І. Ландау є віддаленим контролем, за якого антецедент PRO і PRO-суб'єкт знаходяться в різних реченнях, або ж довільним (arbitrary) контролем, де нульовий суб'єкт позначає невизначений, узагальнений референт.

Необов'язковий контроль характеризується такими ознаками (Landau “Control in generative grammar” 232):

у контрольованій конструкції [.. .[sPRO...]...]

а) контролер не обов'язково є граматичним елементом або співзалежним S;

б) необов'язковою є інтерпретація PRO як зв'язаної перемінної (тобто, це може бути вільна перемінна);

в) PRO має ознаку [+human] ([+menschlich]).

Отже, при обов'язковому контролі необхідна присутність антецедента нульового суб'єкта залежної нефінітної клаузи у межах безпосередньо вищої клаузи; у разі необов'язкового контролю таке обмеження не накладається. При необов'язковому контролі нульовий суб'єкт PRO ПКл повинен відсилати до іменної групи, яка знаходиться на відстані декількох клауз від ПКл (віддалений контроль), або повинен позначати невизначений, узагальнений референт (довільний контроль).

Для ПКл у ролі ад'юнкта це означає, що антецедент PRO-суб'єкта таких клауз може знаходитися а) поза МР, б) всередині самої ПКл, в) може бути інтер - претований як генеричний родовий, або ж г) антецедент PRO може відповідати решті речення. У досліджуваному корпусі зафіксовано речення, які відповідають ознакам в) та г):

In den meisten Fдllen fьhrt AUFj - [PROgen/man/wir ganz allgemein gesprochen] - den Adressaten eines Prozesses ein oder das angepeilte oder erreichte Objekt oder Resultat (“Linguistik online“). ^ (14') In den meisten Fдllen fьhrt AUF - wenn man/wir ganz allgemein spricht/sprechen - den Adressaten eines Prozesses ein oder das angepeilte oder erreichte Objekt oder Resultat.

Deren Entwicklungi kennzeichnet, [PROgen/man Moore's Law folgend], exponentielle Leistungssteigerungen bei gleichzeitig steter Verbilligung, wie sie analog nicht zu erzielen war (“Linguistik online“). ^ (15') Deren Entwicklung kennzeichnet, wenn man Moore 's Law folgt, exponentielle Leistungssteigerungen bei gleichzeitig ste - ter Verbilligung, wie sie analog nicht zu erzielen war.

[PROgen/man/wif Analysierend die Besonderheiten des Zustandes des Problems der Prьfung und Einschдtzung der Kenntnisse], muss daraufhingewiesen werden, dass dieses Problem vielseitig ist und von den Forschern in den verschiedenen Aspekten betrachtet wurde (“Linguistik online“).

[Oder war sie ,lediglich` gut, weil sie, [PROi dem subjektiven Empfinden entsprechend], relativ schnell vorьberging]? (“Linguistik online“) ^ (17') Oder war sie ,lediglich ` gut, weil sie relativ schnell vorьberging, was dem subjektiven Empfinden entsprach?

Для підтвердження того, що у вищенаведених прикладах дійсно йдеться про необов'язковий контроль PRO, слід перевірити, чи відношення контролю у таких реченнях відповідають ознакам необов'язкового контролю, оскільки І. Ландау (Landau “Control in generative grammar“) застосовував ці критерії лише по відношенню до суб'єктних інфінітивів і ніколи до інфінітивів у ролі ад'юнктів.

У прикладах (14), (15) та (16) контроль PRO у ПКл можна інтерпретувати як віддалений, точніше кажучи, зумовлений контекстом контроль, оскільки тут ан - тецедент PRO знаходиться поза МР. Очевидно, що PRO у всіх наведених прикладах вимагає від антецедента наявності ознаки [+menschlich]. Таким чином, відно - шення контролю тут відповідають критеріям першому і третьому за визначенням

І. Ландау, і можуть вважатися випадками віддаленого контролю.

ПКл з PRO-суб'єктом, який можна визначити як генеричний (родовий), ма - ють найбільшу кількість вживань у досліджуваному корпусі. PRO-суб'єкт у таких клаузах не має антецедента серед експліцитних чи імпліцитних аргументів МР, а отже, тут йдеться про необов'язковий контроль. У вищенаведених реченнях цілком логічним здається розуміння генеричного PRO-суб'єкта як такого, що наділений ознакою [+menschlich]. Проте деякі дослідники припускають, що у певних ПКл теоретично існує ймовірність того, що дія партиципів виконується не людиною, а, наприклад, твариною (Brodahl 115):

Wer sich [PROgen im Wasser schwimmend] fortbewegt, aktiviert den ganzen Kцrper.

Treffpunkt ist der Parkplatz, der [PROgen von der Mosel kommend] am Ortseingang von Lьtz liegt.

Таким чином, в таких ПКл не завжди можна однозначно констатувати до - тримання третього критерію І. Ландау. Для вирішення цієї невідповідності до - слідники малих клауз пропонують розширити визначення І. Ландау за рахунок включення усіх живих істот до переліку можливих антецедентів PRO при необов'язковому контролі (Brodahl 115).

Перевірка на дотримання критеріїв необов'язкового контролю виявляється ще більш проблематичною для ПКл, антецедентом PRO-суб'єкта яких виступає все МР, як у прикладі (17). Оскільки антецедентом PRO таких клауз є власне МР, то можна вважати, що антецедент знаходиться в межах МР, що відповідає визначенню обов'язкового контролю. Проте, на відміну від механізмів обов'язкового контролю, антецедентом PRO у таких клаузах не є експліцитний чи імпліцитний

аргумент у МР. ПКл відноситься до всього МР, про що свідчить можливість трансформації у відносне речення та у самостійну клаузу із займенником das, а такому антецеденту неможливо присвоїти ознаку [+menschlich]:

(17) [Oder war sie ,lediglich` gut, weil sie, [PROi dem subjektiven Empfinden entsprechend], relativ schnell vorьberging]? ^ (17') Oder war sie ,lediglich` gut, weil sie relativ schnell vorьberging, was dem subjektiven Empfinden entsprach? ^ (17'') [Sie war ,lediglich ` gut, weil sie relativ schnell vorьbergingjj. Dast entsprach dem subjektiven Empfinden.

Висновки та перспективи дослідження. Німецькі ПКл - це особливий вид малих клауз, предикатним центром яких є нефінітна форма дієслова у вигляді партиципа. Суб'єкт ПКл завжди фонологічно невиражений, але синтаксично ак - тивний. Він, як правило, кореферентний суб'єкту головної клаузи, проте умову односуб'єктності з головною предикацією може бути порушено.

Обов'язковий контроль PRO-суб'єкта німецьких ПКл реалізується через суб'єкт МР; у досліджуваному матеріалі не зафіксовано жодного речення з ПКл у ролі ад'юнкта, в яких контроль PRO-суб'єкта здійснювався б суб'єктом МР, відділеним від PRO-суб'єкта ПКл об'єктом МР (подібно до речень з інфінітив - ними клаузами). Обов'язковим є також механізм контролю PRO суб'єкта у клаузах з пасивними МР; у ПКл з партиципом ІІ від перехідних дієслів та контроль PRO через імпліцитний аргумент МР.

PRO-суб'єкт німецьких ПКл може відповідати таким ознакам не - обов'язкового контролю за визначенням І. Ландау: антецедент можливо інтерпретувати як генеричний родовий або ж антецедентом PRO-суб'єкта ПКл виступає решта речення. У такому разі перевірка на дотримання всіх критеріїв необов'язкового контролю виявляється проблематичною, оскільки антецеденту PRO таких клауз не (завжди) можна присвоїти ознаку [+menschlich]. Можливим внеском у вирішення цієї проблеми могло б стати розширення визначення І. Ландау за рахунок включення усіх живих істот до переліку можливих антецедентів при необов'язковому контролі PRO.

Перспективи досліджень вбачаємо у подальшому аналізі внутрішньої архі - тектури німецьких ПКл у синтаксичній ролі ад'юнкта з визначенням статусу про - екцій, які очолюють партиципи.

Результати проведеного дослідження відкривають також перспективи для вивчення синтаксичної поведінки партиципів у текстах різних стилів, міжмовних зіставлень.

Література

Гуйванюк Н. В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць [монографія]. Чернівці : Рута, 1999. 336 с.

ЛЭС: Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. Москва : Советская энциклопедия, 1990. 688 с.

Подобряев А. В. Подлежащее при номинализациях в русском языке. Исследования по глагольной деривации: Сб. статей / Отв. ред. В. А. Плунгян, С. Г. Татевосов. Москва : Языки славянских культур, 2008. С. 231 - 249.

Тестелец Я. Г. Введение в общий синтаксис. Москва : Издательство РГГУ, 2001. 798 с.

Циммерлинг А. В. Нулевые лексемы в синтаксисе: догматика и типология /Acta Linguistica Petropolitana. Труды института лингвистических исследований. 2008. №2. С. 226 - 244.

Циммерлинг А. В. Синтаксические нули в грамматике. Компьютерная лингвистика и интеллектуальные технологии: По материалам ежегодной Международной конференции «Диалог 2009». 2009. Вып. 8 (15). Москва : РГГУ. С. 519 - 529.

Axel K., WeiЯ H. Pro-drop in the history of German - From Old High German to the modern dialects. Null Pronouns / Ed. by M. Wratil, P. Gallmann. Berlin, Boston: De Gruyter Mouton, 2011. P. 21 - 52.

Bailyn J. Configurational Case Assignement in Russian Syntax. The Linguistic Review. 1995. No

P. 315 - 316.

Brandt P., Trawinski B., Wцllstein A. (Anti-)Control in German: evidence from comparative, corpus- and psycholinguistic studies. Co- and subordination in German and other languages. 2016. No. 21. P. 77 - 98.

Brodahl K. Zu deutschen Partizipialkonstruktionen mit dem Partizip 1 als Kern. Trondheim : NTNU, 2016. 145 S.

Chomsky N. Lectures on Government and Binding. Berlin : Mouton de Gruyter, 1981. 384 p.

FuЯ E. Historical pathways to null subjects: Implications to the theory of pro-drop. Null Pronouns/ Ed. by M. Wratil, P. Gallmann. Berlin, Boston : De Gruyter Mouton, 2011. P. 52 - 98.

Hornstein N. Movement and Control. Linguistic Inquiry. 1999. No 30. P. 69 - 96.

Kortmann B. Free Adjuncts und Absolutes in English: Problems of Control and Interpretattion. London/New York: Routledge, 1991. 253 P.

Landau I. Elements of Control. Dordrecht: Springer. 2000. 215 P.

Landau I. The Explicit Syntax of Implicit Arguments. Linguistic Inquiry. 2010. No 41/3. P. 357 - 388.

Landau I. Control in Generative Grammar: A Research Companion. Cambridge : Cambridge University Press, 2013. 298 p.

Larson R. Promise and the Theory of Control/ Linguistic Inquiry. 1991. No 22. PP. 103-139.

Legendre G. French Impersonal Constructions. Natural Language and Linguistic Theory. 1990. No 8. P. 81 - 128.

Ortmann A. Anti-agreement with subjects and possessors from a typological perspective: A case for null pronouns or for economy? Null Pronouns/ Ed. by M. Wratil, P. Gallmann. Berlin, Boston : De Gruyter Mouton, 2011. P. 223 - 264.

Philippi J. Einfьhrung in die generative Grammatik. Gцttingen : Vandenhoeck & Ruprecht, 2008. 361 S.

Salzmann M. Silent resumptives in Zurich German possessor relativization. Null Pronouns/ Ed. by M. Wratil, P. Gallmann. Berlin, Boston : De Gruyter Mouton, 2011. P. 141 - 222.

Staudinger B. Sдtzchen: Small Clauses im Deutschen. Thьbingen: Niemeyer, 1997. 251 S.

Subjekt. Grammatisches Informationssystem “grammis” : Webseite. Mannheim : Institut fьr Deutsche Sprache. Available at: https://grammis.ids-mannheim.de/terminologie/251 (accessed

.

Wratil M. Uncovered pro - On the development and identificaton of null subjects. Null Pronouns/ Ed. by M. Wratil, P. Gallmann. Berlin, Boston : De Gruyter Mouton, 2011. P. 99 - 140.

Список джерел ілюстративного матеріалу

Linguistik online: Eine Open-Access-Zeitschrift fьr Linguistik. Ergriffen aus https://www.lmgu- istik-online.net (Zugangsdatum 15.03.2020).

Vertacnik H.-P. Abfangjдger: Ein Fall fьr Peter Zoff. Mьnchen: Dotbooks, 2013. 319 S.

Zeitschrift fьr Rezensionen: Zeitschrift fьr Rezensionen zur germanistischen Sprachwissenschaft. Ergriffen aus https://www.degruyter.com/view/journals/zrs/zrs-overview.xml (Zugangsdatum

.

References

Huyvanyuk, Nina. Formal'no-semantychni spivvidnoshennya v systemi syntaksychnykh odynyts' (Formal-Semantic Relations in the System of Syntactic Units). Chernivtsi: Ruta, 1999. Print.

Yartseva, Viktoriya, ed. Lingvisticheskiy entsiklopedicheskiy slovar' (Linguistic Encyclopedic Dictionary). Moskva: Sovetskaya entsyklopediya, 1990. Print.

Podobryaev, Aleksandr. “Podlezhaschee pri nominalizatsiyah v russkom yazyike (Subject at Nominalizations in the Russian Language)”. Issledovaniya po glagol'noy derivatsii (Research on Verbal Derivation) (2008): 231 - 249. Print.

Testelets Yakov. Vvedenie v obschiy sintaksis (Introduction to General Syntax). Moskva: Izdatelstvo RGGU, 2001. Print.

Tsimmerling, Anton. “Nulevyie leksemyi v sintaksise: dogmatika i tipologiya (Null Lexemes in Syntax: Dogmatics and Typology)”/ Acta Linguistica Petropolitana. Trudy instituta lingvisticheskih issledovaniy 2 (2008): 226 - 244. Print.

Tsymmerling, Anton. “Sintaksicheskie nuli v grammatike (Syntactic Nulls in Grammar)”. EzhegodnayaMezhdunarodnaya konferentsiya “Dialog 2009” (AnnualInternational Conference “Dialogue 2009”). Moskva: Izdatelstvo RGGU, 2009. 519 - 529. Print.

Axel, Katrin and Helmut Weiss. “Pro-drop in the history of German - From Old High German to the modern dialects.” Null Pronouns. Ed. by M. Wratil, P. Gallmann. Berlin, Boston: De Gruyter Mouton, 2011. 21 - 52. Print.

Bailyn, John. “Configurational Case Assignement in Russian Syntax”. The Linguistic Review 12 (1995): 315 - 316. Print.

Brandt, Patrick, Beata Trawinski, and Angelika Wцllstein. “(Anti-)Control in German: Evidence from Comparative, Corpus- and Psycholinguistic Studies”. Co- and Cubordination in German and Other Languages 21 (2016): 77 - 98. Print.

Brodahl, Kristin Klubbo. Zu deutschen Partizipialkonstruktionen mit dem Partizip 1 als Kern. Trondheim: NTNU, 2016. Print.

Chomsky, Noam. Lectures on Government and Binding. Berlin: Mouton de Gruyter, 1981. Print.

FuЯ, Eric. “Historical pathways to null subjects: Implications for the theory of pro-drop”. Null Pronouns. Berlin, Boston: De Gruyter Mouton, 2011. 52 - 98. Print.

Hornstein, Norbert. “Movement and Control.” Linguistic Inquiry 30 (1999): 69 - 96. Print.

Kortmann, Berndt. Free Adjuncts und Absolutes in English: Problems of Control and Interpretattion. London/New York: Routledge, 1991. Print.

Landau, Idan. Elements of Control. Dordrecht: Springer. 2000. Print.

Landau, Idan. “The Explicit Syntax of Implicit Arguments”. Linguistic Inquiry 41/3 (2010): 357 - 388. Print.

Landau, Idan. Control in Generative Grammar: A Research Companion. Cambridge: Cambridge University Press, 2013. Print.

Larson, Richard K. “Promise and the Theory of Control”. Linguistic Inquiry 22 (1991): 103 - 139. Print.

Legendre, Gйraldine. “French Impersonal Constructions”. Natural Language and Linguistic Theory 8 (1990): 81 - 128. Print.

Ortmann, Albert. Anti-agreement with subjects and possessors from a typological perspective: A case for null pronouns or for economy? Null Pronouns. Ed. by M. Wratil, P. Gallmann. Berlin, Boston: De Gruyter Mouton, 2011. 223 - 264. Print.

Philippi, Jule. Einfьhrung in die generative Grammatik. Gцttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 2008. Print.

Salzmann, Martin. “Silent Resumptives in Zurich German Possessor Relativization”. Null Pronouns. Ed. by M. Wratil, P. Gallmann. Berlin, Boston: De Gruyter Mouton, 2011. 141 - 222. Print.

Staudinger, Bernhard. Sдtzchen: Small Clauses im Deutschen. Thьbingen: Niemeyer, 1997. Print.

Subjekt. Mannheim: Institut fьr Deutsche Sprache. Wissenschaftliche Terminologie. Grammatisches Informationssystem “grammis” Web. 25. May. 2020.

Wratil, Melani. Uncovered Pro - On the Development and Identificaton of Null Subjects. Null Pronouns. Ed. by M. Wratil, P. Gallmann. Berlin, Boston: De Gruyter Mouton, 2011. 99 - 140. Print.

List of Sources

Linguistik online: Eine Open-Access-Zeitschrift fьr Linguistik. Web. 15. Mдrz 2020.

Vertacnik, Hans-Peter. Abfangjдger: Ein Fall fьr Peter Zoff. Mьnchen: Dotbooks, 2013. Print.

Zeitschrift fьr Rezensionen: Zeitschrift fьr Rezensionen zur germanistischen Sprachwissenschaft. Web. 12.Apr. 2020.

Размещено на Allbest.ru

...