Лексико-семантичні особливості репрезентації етнічної толерантності у сучасному американському президентському дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

Лексико-семантичні особливості репрезентації етнічної толерантності у сучасному американському президентському дискурсі

Козлова Вікторія Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент

Тарасенко Ганна Сергіївна, магістрантка факультету іноземної та слов'янської філології

Анотація

Стаття присвячена дослідженню лексико-семантичнихрепрезентацій етнічної толерантності у сучасному американському президентському дискурсі.

Етнічна толерантність як цінність та норма міжкультурної взаємодії в американському президентському дискурсі проявляється через неупередженість оцінки, прийняття різних світоглядів, віросповідань й культур, усвідомлення рівності прав та дотримання демократичних свобод. Виділено та схарактеризованолексико-семантичні групи: «культура чужого», «співробітництво», «ставлення до чужого», «право на незалежність», що репрезентують етнічну толерантність у сучасному американському президентському дискурсі. Встановлено семантичні та морфологічні особливості мовних засобів етнічної толерантності та ідентифіковано опозицію «свій - чужий» у контексті реалізації етнічної толерантності.

Ключові слова: етнічна толерантність, сучасний американський президентський дискурс, семантичний компонент, лексико- семантична група, засоби етнічної толерантності.

Abstract

Viktoriia V. Kozlova,

Candidate of Philology (PhD in Philological sciences), Associate Professor Sumy A. S. Makarenko State Pedagogical University

Hanna S. Tarasenko,

Master student of the Department of Foreign and Slavonic Philology

Sumy A.S. Makarenko State Pedagogical University

LEXICO-SEMANTIC FEATURES OF REPRESENTATION OF ETHNIC TOLERANCE IN MODERN AMERICAN PRESIDENTIAL DISCOURSE

The paper focuses on the investigation of lexical-semantic features of ethnic tolerance representation in modern American presidential discourse. Linguistic studios interpret tolerance as a universal category that forms communication, affects its mechanisms and results. In this paper ethnic tolerance in American presidential discourse is defined as a compliance of the addresser and addressee of the presidential discourse with the ethical model of interethnic relations and popularization of this model that aims at society consolidation. Ethnic tolerance is manifested through an unbiased assessment, acceptance of different worldviews, faiths and cultures, awareness of equal rights and respect for democratic freedoms. The set of semantic components of the concept of tolerance in the English language is distinguished and four lexico-semantic groups representing ethnic tolerance in American presidential discourse: “culture of the alien”, “cooperation”, “attitude to the alien”, “right to independence” are identified. These groups are singled out given the dominance of semantic components of tolerance which denote the object of tolerance, the form of relations with the object of tolerance, the attitude to the object of tolerance and the right of the object of tolerance. The verbal representation of ethnic tolerance in American presidential discourse is characterized by noncategoricity, the use of plural first person pronouns and vocabulary with positive and negative connotation to emphasize positive intentions towards other states and nations. Taking into account the functional and stylistic components, the language means of ethnic tolerance are represented by political, legal and diplomatic terminology.

The analysis of the lexico-semantic means that represent ethnic tolerance in modern American presidential discourse makes it possible to identify the basic value of this type of discourse and clarify the main features of the implementation of the ethnic tolerant behaviour.

Key words: ethnic tolerance, modern American presidential discourse, semantic component, lexico-semantic group, means of ethnic tolerance.

Постановка проблеми

В умовах сучасного глобалізованого суспільства, економічної взаємозалежності держав, активної міграції та інтеграції населення значно актуалізується питання знаходження універсальної основи взаємодії індивідів для коректного співіснування соціумів із притаманними кожному з них особливостями, традиціями, системами цінностей. Претендентом на роль такого всезагального фундаментального принципу є толерантність, що стає необхідною умовою розвитку світової спільноти, етнічної, конфесійної, національної та культурної співпраці держав. Оскільки сучасний світ насичений міжетнічними контактами, саме етнічна толерантність набуває особливого значення. Актуальність роботи зумовлена потребою розширення сфери вивчення толерантних практик комунікантів в інституційних дискурсах, зокрема встановленням мовних репрезентацій етнічної толерантності у сучасному американському президентському дискурсі. Зв'язок авторського доробку із важливими науковими та практичними завданнями. Роль етнічної толерантності як ціннісної характеристики демократичного суспільства зростає в умовах запобігання проявів націоналізму, расизму та врегулювання міжнаціональних конфліктів. Формування суспільної та особистісної толерантної свідомості відбувається засобами мови в сферах медійної та політичної комунікації. Вивчення засобів толерантності в політичній комунікації, зокрема лексико-семантичних репрезентацій етнічної толерантності в сучасному американському президентському дискурсі, сприяє розширенню знань про семантичні властивості й комунікативно-прагматичний потенціал мовних одиниць в конкретному дискурсивному контексті та поглиблює уявлення про природу толерантної політичної комунікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Феномен толерантності є об'єктом дослідження низки гуманітарних дисциплін та міждисциплінарних напрямів. Лінгвістичні студії трактують толерантність як універсальну категорію, що формує комунікацію, впливає на її механізми і результати. За Ф. С. Бацевичем, комунікативна толерантність - «комплексне поняття, яке включає в себе дотримання законів, правил, конвенцій, постулатів, максим неконфліктного спілкування, культури мовлення, всіх складників категорії ввічливості та багатьох інших чинників міжособистісної інтеракції із застосуванням засобів мови» [1, с. 110]. Й. А. Стернін наголошує на міжособистісно-поведінковому статусі категорії толерантності [10, с. 324], а Н. І. Формановська вказує на релевантність толерантності для міжкультурної і внутрішньокультурної комунікації, і особливу актуальність у всіх випадках соціокультурних розбіжностей [15, с. 340]. Наразі активно розробляються питання лінгвістичної природи толерантності: здійснюється системно-структурний аналіз мовного матеріалу і встановлюються когнітивні [5], прагматичні, етичні параметри комунікативної толерантності [8], з'ясовуються її національно-культурні особливості [12]. Залежно від сфери вияву виділяють такі види толерантності: політична, релігійна, економічна і міжосо- бистісна толерантність [16]; релігійна, етнічна, політична, педагогічна, культурна [11] та ін. У межах дискурсивних студій інтерес науковців викликають різні аспекти толерантності в інституційних типах дискурсу, а саме: стратегії і тактики реалізації комунікативної категорії толерантності в сучасному політичному дискурсі [18], мовні індикатори толерантності в медичному дискурсі [4], об'єктивація концепту ТОЛЕРАНТНІСТЬ у мас-медійному дискурсі [6], стратегії толерантного газетного дискурсу [3] та інтолеранті тактики політичного дискурсу [14]. І хоча проводяться активні розвідки в напрямку вивчення дискурсивних реалізацій категорії толерантності, однак, питання мовної репрезентації етнічної толерантності у сучасному американському президентському дискурсі залишається недослідженим.

Новизна полягає в тому, що в роботі уточнено поняття етнічної толерантності в контексті американського президентського дискурсу, виділено чотири лексико-семантичні групи слів, що репрезентують етнічну толерантність в американському президентському дискурсі та здійснено їх аналіз на матеріалі промов чинного президента США Дональда Трампа.

Виклад основного матеріалу

Етнічна толерантність визначається як ставлення до представників різних націй, здатність не переносити недоліки і негативні дії окремих представників національності на інших людей, ставитися до будь-якої людини з позиції «презумпції національної невинності» [19, с. 82]. Етнічна толерантність також передбачає дотримання принципів загальнолюдської моралі, пошану і усвідомлення прав різних етнокультур та збалансованість інтересів при вирішення міжнаціональних проблем.

Американський президентський дискурс «як підтип інституційного дискурсу є виразним віддзеркаленням суспільно- політичного життя США, а також рис національного характеру, загальних і національно-специфічних культурних цінностей. Він відображає усталену систему статусно-рольових відносин, що склалися в комунікативному просторі соціального інституту президентської діяльності в цій країні» [2, с. 98]. Президент є адресантом американського президентського дискурсу, а адресатом, відповідно, є народ США разом з представниками правлячих кіл держави, які забезпечують реалізацію зовнішньої та внутрішньої політики Сполучених Штатів Америки, захисту прав та свобод її громадян [17, с. 206-208]. Хронотоп президентського дискурсу характеризується чіткою визначністю: різноманітні урядові та державні установи, приміщення політичних організацій і партій, соціальних установ та громадських об'єднань. Цінності президентського дискурсу - це цілі, що орієнтують поведінку президента, те, за що президент планує боротися, до чого він обіцяє прагнути, що він визнає найбільш важливим. [9, с. 18]. Етнічна толерантність є однією з цінностей американського президентського дискурсу; категорією мовного спілкування, що забезпечує ефективність міжетнічної комунікації, стабільність суспільства та вирішення проблем національної безпеки в умовах інтеграції народів та їх культур. Етнічна толерантність з огляду на поліетнічність та полікультурність американського суспільства не передбачає відмову від власної культури, а відображає міжетнічну інтеграцію, що визначається сприйняттям або позитивним ставленням як до власної культури, так і до культури інших етнічних спільнот. Отже, етнічну толерантність в американському президентському дискурсі розглядаємо як дотримання адресантом та адресатом президентського дискурсу етичної моделі міжетнічних відносин та популяризацію цієї моделі з метою консолідації суспільства. Етнічна толерантність в американському президентському дискурсі проявляється через неупередженість оцінки, прийняття різних світоглядів, віросповідань й культур, усвідомлення рівності прав та дотримання демократичних свобод тощо.

Метод словникових дефініцій та компонентний аналіз дозволили виділити лексико-семантичні групи слів, що репрезентують етнічну толерантність у американському президентському дискурсі. Для розкриття змісту поняття толерантність в англійській мові необхідно звернутися до лексикографічних джерел. Американський тлумачний словник Merriam-Webster надає такі значення толерантності 2а: симпатія або поблажливість до переконань або практик, що відрізняються від власних або суперечать їм (sympathy or indulgence for beliefs or practices differing from or conflicting with one's own); 2b: акт дозволу чогось (the act of allowing something); 3: допустиме відхилення від стандарту (the allowable deviation from a standard) [22]. Кембриджський словник англійської мови (Cambridge Dictionary) тлумачить толерантність як готовність прийняти поведінку та переконання, які відрізняються від ваших власних, хоча ви можете не погоджуватися або не схвалювати їх (willingness to accept behaviour and beliefs that are different from your own, although you might not agree with or approve of them) [20]. Словниковий онлайн ресурс Dictionary.com трактує толерантність як 1: справедливе, об'єктивне та уседозволене ставлення до тих, чиї думки, переконання, практики, расове чи етнічне походження відрізняються від власних; свобода від фанатизму (a fair, objective, and permissive attitude toward those whose opinions, beliefs, practices, racial or ethnic origins, etc., differ from one's own; freedom from bigotry); 2: зацікавленість та заклопотаність ідеями, думками, практиками тощо, що є чужими власним; ліберальна, недогматична точка зору (interest in and concern for ideas, opinions, practices, etc., foreign to one's own; a liberal, undogmatic viewpoint) [21]. Отже, в англійській мові поняття толерантність означає терпиме, поблажливе, справедливе ставлення до тих, хто має інші думки, переконання, вірування, етнічне походження і є представленим такими семантичними компонентами: sympathy (симпатія), indulgence (поблажливість), allowance (дозвіл), the allowable deviation (допустиме відхилення), acceptance (прийняття), recognition (визнання), respect (повага) willingness to accept (готовність прийняття), permissive attitude (поблажливість), concession (поступка), understanding (розуміння), liberality (ліберальність), broad-mindedness (широта поглядів), undogmatism (недогматичність), freedom from bigotry (свобода від фанатизму).

З врахуванням переліку семантичних компонентів методом суцільної вибірки з текстів промов чинного президента США Дональда Трампа, були відібрані мовні одиниці, що передають значення толерантності в контексті різниці культур, світоглядів, віросповідань, національної ідентичності і тим самим створюють умови для реалізації етнічної толерантності в американському президентському дискурсі. За морфологічною приналежністю ці мовні засоби представлені такими групами лексики:

іменники (nouns): tolerance, loyalty, sovereignty, friendship, peace, goodwill, right, freedom, justice, liberty, allies, harmony, partners, integrity, alliances, partnerships, cooperation, reciprocity, respect тощо;

дієслова (verbs): to seek, to respect, to express, to expect, to share, to honour, to pursue, to recognise, to embrace, to acknowledge, to cooperate, work side by side тощо; етнічний толерантність президентський дискурс

прикметники (adjectives): sovereign, civil, diverse, mutual, prosperous, common, secure, same і таке інше.

Також виділяємо словосполучення, що залучаються адресантом президентського дискурсу для вираження расової та етнічної неупередженості: draws no distinctions of race, no room for prejudice, families of all colours and creeds та експлікації його намірів партнерської взаємодії: to find common ground, to build bridges of cooperation and trust.

У свідомості представників кожної культури існує поділ світу та простору на своє і чуже. Де «своє» є знайомим, безпечним і зрозумілим, а «чуже» - незнайомим, ворожим, незрозумілим, «тим самим встановлюється принцип основної опозиції «належності/неналежності» до світу даної культури» [7]. Опозиція «свій - чужий» - одне з головних протиставлень, що існують в колективному, масовому, національному світовідчутті [13], набуває нового значення в аспекті змісту етнічної толерантності як ціннісного орієнтиру та норми міжкультурної взаємодії.

У американському президентському дискурсі при реалізації етнічної толерантності опозиція «свій - чужий» виявляється через м'яке протиставлення за рахунок зниження категоричності висловлювання, що забезпечується формою майбутнього часу, дієсловами з семантикою прохання та мітігаторами: The United States will not tell you how to live or work or worship. We only ask that you honor our sovereignty in return [1]. Для номінації «свого» вживаються іменники на позначення офіційної назви держави та особові займенники множини; we - you; The United States - you.

За результатами компонентного аналізу виділено чотири лексико-семантичні групи слів, що репрезентують етнічну толерантність у сучасному американському президентському дискурсі: «культура чужого», «співробітництво», «ставлення до чужого», «право на незалежність».

Лексико-семантична група «культура чужого» об'єднує одиниці на позначення складових іншої культури як об'єкта етнічної толерантності, експлікуючи установку на адекватне, сприятливе прийняття «чужого», бажанням не тільки зрозуміти, але й прийняти культуру, переконання, вірування, інтереси, цінності цього «чужого». До складу цієї лексико-семантичної групи ввійшли такі іменники: culture, customs, beliefs, traditions, history, heritage, values. Толерантне ставлення до культури чужого маркується такими дієсловами: honor, defend, celebrate, respect, work side by side. Ці дієслова вжито американським лідером з метою фокусування уваги на позитивних намірах щодо країн союзниць, прийнятті їх прав, культури, традицій, цінностей:

I honor the right of every nation in this room to pursue its own customs, beliefs, and traditions [1].

Like my beloved country, each nation represented in this hall has a cherished history, culture, and heritage that is worth defending and celebrating, and which gives us our singular potential and strength [4].

Strong, sovereign nations let diverse countries with different values, different cultures, and different dreams not just coexist, but work side by side on the basis of mutual respect [2].

Прийняття «чужого» передбачає таку форму взаємин як співпраця, в основі якої - взаємоповага. Отже, друга лексико- семантична група «співробітництво» представлена одиницями, що номінують взаємини з об'єктом етнічної толерантності. Ця група містить лексичні одиниці на позначення стосунків заснованих на взаємній повазі та спрямованих на розвиток дружніх, ділових, партнерських зв'язків між країнами: cooperation, partnerships, alliances, mutual respect, reciprocity, work side by side, common interests, outcomes. Вживання адресантом американського президентського дискурсу такої кількості окремих одиниць та словосполучень для позначення різних видів взаємодії свідчить про його наміри діалогу та готовність до взаєморозуміння і досягнення згоди: We want strong alliances and partnerships based on cooperation and reciprocity. We will make new partnerships with those who share our goals, and make common interests into a common cause. Strong, sovereign nations let diverse countries with different values, different cultures, and different dreams not just coexist, but work side by side on the basis of mutual respect [6].

Вербальна репрезентація етнічної толерантності в американському президентському дискурсі характеризується некате- горичністю. Непряма спонукальність висловлювань забезпечується дієсловами на позначення очікування, натяку на бажану дію у складі заперечувальних та стверджувальних конструкцій:

We do not expect diverse countries to share the same cultures, traditions, or even systems of government. But we do expect all nations to uphold these two core sovereign duties: to respect the interests of their own people and the rights of every other sovereign nation [2].

До третьої лексико-семантичної групи «ставлення до чужого» увійшли лексичні одиниці, що номінують відношення адресанта американського президентського дискурсу до об'єкта толерантності. Ці одиниці характеризують види соціальної взаємодії, які сприяють зміцненню толерантних відносин між людьми, країнами та соціальними групами: friendship, goodwill, understanding, harmony. У цьому контексті використання особового займенника we та присвійного займенника our сприяє репрезентації мовця представником усього народу, вираженню колективності, спільності. Займенникові форми першої особи множити забезпечують взаєморозумінню між адресатом і адресантами, і презентують сторону опозиції «свій» толерантною, готовою до прийняття сторони «чужого»:

We will seek friendship and goodwill with the nations of the world - but we do so with the understanding that it is the right of all nations to put their own interests first. We do not seek to impose our way of life on anyone, but rather to let it shine as an example for everyone to follow [3].

Відмінною рисою вербальної репрезентації толерантності в американському президентському дискурсі є вживання лексики з негативним значенням, яка використовується задля того, щоб акцентувати позитивні наміри стосовно представників інших держав та націй: erase, replace, impose, conflict, strife. При цьому американський лідер вдається до прийому антитези з метою розмежування негативних та позитивних явищ, що забезпечує посилення враження від почутого, формування у адресатів думки щодо зовнішньої політики США:

We want harmony andfriendship, not conflict and strife. We are guided by outcomes, not ideology. We have a policy ofprincipled realism, rooted in shared goals, interests, and values [2].

The free world must embrace its national foundations. It must not attempt to erase them or replace them [5].

Четверта лексико-семантична група «право на незалежність» об'єднує лексичні одиниці на позначення прав об'єкта толерантності, що визнає адресант президентського дискурсу. Ця група представлена прикметниками з позитивним оціночним компонентом, що є складовим денотативного значення: sovereign, prosperous, secure, strong, independent.

При цьому президент акцентує увагу на спільній зацікавленості реалізації права на рівність об'єкта толерантності:

But in fulfilling our obligations to our own nations, we also realize that it's in everyone's interest to seek a future where all nations can be sovereign, prosperous, and secure [5].

З огляду на функціонально-стилістичний компонент значення мовні засоби етнічної толерантності представлені політичною, юридичною та дипломатичною лексикою: alliances, reciprocity, policy, sovereignty, civil rights, liberty, allies, citizens, community.

Висновки і перспективи використання результатів дослідження. Таким чином, етнічна толерантність як дотримання етичної моделі міжетнічних відносин та її популяризація з метою консолідації суспільства у сучасному американському президентському дискурсі репрезентована лексико-семантичні групами «культура чужого», «співробітництво», «ставлення до чужого», «право на незалежність». Ці групи виділені з врахуванням домінування семантичних компонентів толерантності: об'єкт толерантності, форми взаємин з об'єктом толерантності, ставлення до об'єкта толерантності та право об'єкта толерантності. Дослідження показало, що за морфологічними властивостями для репрезентації толерантності використовуються іменники, дієслова, прикметники. Проведений аналіз дозволив також ідентифікувати опозицію «свій - чужий» у контексті етнічної толерантності.

Перспективу подальших досліджень становить характеристика стратегій і тактик етнічної толерантності у сучасному американському президентському дискурсі.

Література

1. Бацевич Ф. C. Лінгвокультурні аспекти комунікативної толерантності. Соціогуманітарні проблеми людини: науковий журнал. 2010. № 5. С. 108-119

2. Денисюк Ю. І. Лінгвокультурне кодування Президентських меморандумів Барака Обами 2009-2015 рр. Studia philologica. 2016. Вип. 7. С. 97-104.

3. Жданова И. И. Коммуникативные стратегии толерантного газетного дискурса русскоязычных зарубежных СМИ. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2013. № 3. С. 71-74.

4. Жовнір М. М. Мовні індикатори вираження толерантності в медичному дискурсі художньої літератури

5. Ільчук І. А., Банах Л. С. Концепт толерантності в когнітивно-дискурсійному аспекті. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2017. Вип. 69(1). С. 85-97.

6. Лютянська Н. І. Особливості об'єктивації концептів ТОЛЕРАНТНІСТЬ та ПОЛІТИЧНА КОРЕКТНІСТЬ в англомовному мас-медійному дискурсі. Мовні і концептуальні картини світу. 2014. Випуск 50, ч.1. С. 482-487.

7. Мальцева К. Опозиція --своє/чуже як культурна універсалія. Наукові записки НаУКМА. 2002. Т. 20-21: Теорія та історія культури. С. 6-10.

8. Михайлова О. А. Толерантность в речевой коммуникации: когнитивные, прагматические и этические основания. Культурные практики толерантности в речевой коммуникации: коллективная моногр. Екатеринбург: Изд-во Урал, ун-та, 2004. С. 15-26.

9. Светоносова Т. А. Сопоставительное исследование ценностей в российском и американском политическом дискурсе: авто- реф. дис.... канд. филол. наук. Екатеринбург, 2006. 24 с.

10. Стернин И. А. Толерантность и коммуникация. Философские и лингвокультурологические проблемы толерантности: Коллективная моногр. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. С. 324-337.

11. Стернин И. А. Шилихина K.M. Коммуникативные аспекты толерантности. Воронеж: Изд-во «ИСТОКИ», 2001. 110 с.

12. Стернин И. А.Проблемы формирования категории толерантности в русском коммуникативном сознании Культурные практики толерантности в речевой коммуникации: коллективная моногр. Екатеринбург: Изд-во Урал, ун-та, 2004. С. 130-149.

13. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования. М., 1997.

14. Фокина М. А. Прецедентные феномены в интолерантных тактиках российского политического дискурса. Политическая лингвистика. 2016. № 6 (60). С. 139-147.

15. Формановская Н. И. Ритуалы вежливости и толерантность. Философские и лингвокультурологические проблемы толерантности: Коллективная моногр. Отв. ред. Н. А. Купина и М. Б. Хомяков. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. С. 352-353.

16. Хомяков М. Б. Проблема толерантности в христианской философии. Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 2000. 296 с.

17. Худяков А. В. Современные исследования президентского дискурса: Теоретические предпосылки и перспективы. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2015. № 2 (44). часть 2. С. 206-208.

18. Шаповалова Т. А. Коммуникативная категория толерантности и ее pеализация в современном политическом дискурсе : автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19. Саратов, 2013. 23 с.

19. Янкина Н. В. Межкультурная толерантность как компонент межкультурной коммуникации. Вестник Оренбургского государственного университета. 2006. Т. 1, № 1. С. 82-88.

Список джерел ілюстративного матеріалу

1. Address at the 73rd Session of the United Nations General Assembly.

2. Address to the United Nations General Assembly.

3. Remarks at the United Nations General Assembly.

4. Remarks by President Trump to the 72nd Session of the United Nations General Assembly.

5. Remarks on National Security Strategy.

Размещено на Allbest.ru