Суспільно-політична неолексика в інтернет-комунікації: структурно-функційний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА НЕОЛЕКСИКА В ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Юлія Костюк

Анотація

інтернет комунікація політичний неолексика

У статті проаналізовано особливості структури і функціювання суспільно-політичної неолексики в інтернет-комунікації на матеріалі інтернет-видання «Тиждень» і соціальної мережі «Твіттер». Визначено вплив глобальних і локальних факторів на українську інтернет-комунікацію у 2014-2019 рр., виділено продуктивні способи творення складних номінацій, описано параметри функціювання суспільно-політичних композитів, юкстапозитів, абревіатур і контамінатів у різних типах інтернет-комунікації.

Ключові слова: суспільно-політична неолексика, мова інтернет-комунікації, гібридна війна, основоскладання, словоскладання, абревіація, контамінація.

Annotation

NEW SOCIO-POLITICAL VOCABULARY IN INTERNET-COMMUNICATION: STRUCTURE AND FUNCTIONING

Yuliia Kostiuk Department of the Ukrainian Language and Teaching Methods, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil, Ukraine

Background: Recent research provides profound evidence that technologies have become a powerful instrument to interfere in democratic processes and influence their results. Since Ukrainian online and social media are amongst Russian hybrid aggression targets, language used for discussing politics and ideological position is permanently reinforced with new lexical units.

Purpose: The paper aims to analyze new socio-political vocabulary derivational peculiarities and its functioning in Ukrainian internet communication during 2014-2019.

Results: During the examined period, Ukrainian internet communication specifics was deeply rooted into social and political life. Euromaidan (addressed as a social media protest), the outbreak of Russian hybrid aggression which filled online space with fake news and propaganda, uncertainty caused by election in 2019 are the external factors that created a lingual demand for expressive units. Bunch of socio-political neologisms has been used for labelling, irony and sarcasm, etc.

Comparing Ukrainian online media (Tyzhden) and social media (Twitter), we observed domination of compounding which allow to combine figurativeness of two and more stems. Compounds with jargon or pejorative components are considerably more common on Twitter than in online media, and they sometimes demonstrate the properties of hate speech. Participant of internet communication also add evaluative component to abbreviations, playing with units' semantics or using assonant assosiations. Blends constitute a large part of new vocabulary, merging names of politicians, self-proclaimed states or social phenomena with slang or even obscene language.

Discussion: Conducted analysis provides a basis for further investigation of new socio-political vocabulary as an instrument of hybrid warfare and role of Russkiy mir ideology in Ukrainian society polarization.

Keywords: new socio-political vocabulary, internet communication, Ukrainian language, hybrid warfare, compounding, abbreviation, blending, Twitter.

Постановка наукової проблеми та її актуальність

Упродовж останнього десятиліття людство починає вповні усвідомлювати, наскільки потужним факто - ром суспільно-політичного життя став технологічний прогрес. Виявилося, що, використовуючи соціальні мережі, таргетовану рекламу і неправдиві новини, зацікавлені сторони здатні втручатися у демократичні процеси і впливати на їхні результати, як це сталося у 2016 році із Брекзитом чи президентськими виборами у США (Allcott, Gentzkow). При цьому інтернет-комунікація виходить за рамки стандартного поширення інформації від одного до багатьох (мережеві ЗМІ), охоплюючи також соціальні мережі, блоги, мікроблоги, стримінгові сервіси - платформи, на яких будь-який користувач може звернутися до широкої ауди - торії. Усе це актуалізує потребу дослідження мовних явищ в інтернет-комунікації. Як зазначає американська лінгвістка С'юзан Геррінг, аналіз комп'ютерно опосередкованого дискурсу дає змогу вивчати і мікрорівневі феномени (словотворення, вибір лексичних одиниць, структуру речень, перемикання кодів у білінгвальних мовців), і макрорівневі явища - когерентність тексту, дискурсивні прояви ідентичності, гендеру й належності до спільноти (Herring). В умовах гібридної війни з Російською Федерацією й постійних інформаційних атак українське інтернет-середовище стало майданчиком для обговорення суспільно-політичних подій і протистояння спільнот із різними ідеологічними позиціями. Це виливається в активне творення і вживання суспільно-політичної неолексики, яка потребує перманентного вивчення.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Інтернет-комунікація стала об'єктом цілої низки студій у світовому мовознавстві. Це дослідження характерних рис мови інтернету, або Netspeak (Crystal), дискурсу твіттеру та інших соціальних мереж (Zappavigna), комп'ютерно опосередкованого дискурсу у професійних спільнотах (Herring), зв'язків між мовою й ідентичністю, освітою, мульти - модальністю в онлайн-середовищі (Barton, Lee) тощо.

Українські дослідники торкаються питань концептуалізації дійсності в сучасній політичній термінології (Яремко), перифрастичного потенціалу українського політичного дискурсу (Степаненко), риторики і синтаксису політичного газетного дискурсу (Загнітко), ролі гумору у політичному дискурсі (Кондратенко), аргументативного дискурсу української інтернет-комунікації в соцмережах (Нерян). Особливості появи і функціювання новотворів у соціальних мережах на матеріалі англійської мови з'ясувала Оксана Дзюбіна (Дзюбіна). У 2009 році лексико-словотвірним інноваціям в українському соціально-політичному назовництві присвятив дисертаційне дослідження Сергій Лук'яненко (Лук'яненко). Відтоді завдяки насиченому суспільному життю і блискавичним процесам неологізації з'явилося чимало нових одиниць. Деякі з них потрапили у словники нової лексики, зокрема «Активні ресурси сучасної української номінації» (“Активні ресурси”) і «Лексико-словотвірні інновації» (Нелюба, Редько). Окремі суспільно-політичні одиниці ілюструють динамічні процеси українського лексикону (Клименко, Карпіловська, Кислюк), а також продуктивні моделі словотвірної номінації (Кислюк). Окремі аспекти творення нової лексики аналізує Олександр Стишов (Стишов), а афіксальне творення суспільно-політичної неолексики ми розглянули в одній із попередніх публікацій (Костюк). Незважаючи на постійну увагу до суспільно -політичного лексикону, структура ново - творів і їхнє функціювання потребують окремого висвітлення, що й зумовило актуальність дослідження.

Мета нашої розвідки - проаналізувати особливості творення суспільно- політичної неолексики та її функціювання в інтернет-комунікації у період 20142019 рр. Завдання: 1) окреслити вплив суспільно-політичного життя на специфіку української інтернет-комунікації в зазначений період; 2) встановити способи деривації новотворів із суспільно-політичною семантикою; 3) визначити стилістичні параметри використання неолексем у двох типах інтернет-комунікації: інтернет-виданні і соціальній мережі.

Об'єктом дослідження є складні суспільно -політичні неолексеми, активно вживані в українській мові у період з 2014 по 2019 рр., а предметом - структурні і стилістичні параметри таких лексичних одиниць в інтернет-комунікації.

Фактичний матеріал зібрано на основі публікацій інтернет-видання «Тиждень» і дописів користувачів твіттеру. Для відсіювання оказіоналізмів від активно вживаної неолексики відібрано лексеми, які сумарно траплялися п'ять і більше разів. У процесі дослідження застосовано такі методи: описовий, функційний, метод словотвірного аналізу, а також елементи квантитативного аналізу для визначення продуктивних способів творення складних слів.

Наукова новизна, теоретична і практична цінність отриманих результатів. Уперше описано вплив глобальних і локальних подій на тенденції української інтернет-комунікації у 2014-2019 рр., творення і функціювання суспільно-політичних композитів, юкстапозитів, абревіатур і контамінатів у різних типах інтернет-комунікації.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження

«Загалом основні етапи історії української мови логічно корелюють із віхами історії народу (тут і далі переклад наш - Ю. К.)» (Struhanets 410). Не виняток і аналізований період. Взаємовпливи між технологіями і політичним життям на глобальному й локальному рівні дають змогу простежити в українській інтернет- комунікації три етапи, специфіка яких відбилась на творенні й функціюванні суспільно-політичної неолексики.

1. Євромайдан (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.). Британський дослідник Ендрю Вілсон справедливо відносить Революцію Гідності до social media protests, відзначаючи важливу роль інтернету і соціальних мереж на всіх її ета - пах. «Фейсбук-сторінка “Євромайдан” за перший тиждень існування зібрала 75 000 лайків, а до весни їхня кількість досягла 300 000. Твіттер @EuroMaydan мав майже 100 000 читачів. Паралельно з протестами з'явилося «Громадське те - лебачення» (онлайн-трансляції з використанням ручних камер), яке допомагало поширювати дух самоорганізації і активізму, що зароджувався на Майда- ні» (Wilson 68). Інтернет-комунікація насамперед сприяла поширенню інформації про хід протестів. При цьому відеотрансляції здебільшого не містили жодних коментарів (що слугувало доказом об'єктивності і надійності матеріалів, особливо для закордонної аудиторії), а соціальні мережі були платформою для заяв протестувальників, організації допомоги, повідомлень про поранених і події. Опитування безпосередніх учасників Революції Гідності показало, що вони рідко коментували чужі дописи і створювали власні (Piechota, Rajczyk), і це дозволяє припустити, що в цей період основний пласт учасників української інтернет-комунікації - люди, які з різних причин не могли потрапити на Майдан і використовували для декларування своєї позиції соціальні мережі. У період Революції Гідності суспільство мінімально поляризоване, тому що негативно забарвлена неолексика спрямована на оцінку дій і позиції Януковича, його найближчого оточення, репресивного апарату і нечисленних прихильників.

2. Зрада чи перемога? (2014-2018 рр.) - зазіхання Російської Федерації на суверенітет України й розгортання активної фази гібридної війни. Йдеться не тільки про збройну агресію, анексію Криму й появу так званих «ДНР» і «ЛНР», а й про постійні інформаційні атаки, плацдармом для яких стає інтернет -комунікація. Приміром, у 2014 році хвилі коментарів з прокремлівською риторикою супроводжували будь-які новини і дописи зі згадкою про Україну у Фін - ляндії, Польщі, Німеччині, США, Великобританії та інших країнах. Підтвердже - но, що за дезінформацією стояли спонсоровані Росією ботоферми (Svetoka 28). Але на міжнародній активності вони не зупинилися, втручаючись у внутрішнє життя українського суспільства. Як зазначає Євген Магда, у гібридній війні об'єктами ураження є свідомість, воля і почуття населення країни-супротивника, особливо у періоди виборів, референдумів, кризових ситуацій, а також системи ухвалення рішень у всіх сферах й інформаційна інфраструктура (Магда 269). Мовна система номінацій - один з інструментів інформаційної війни, оскільки є важливою для інтерпретації фактів. Правильно підібрані слова легітимізують незаконні дії, посилюють негативні характеристики супротивника, сакралізують потрібні речі в очах суспільства. На мовних засобах побудовано мінімум дві по - тужні техніки російського гібридного впливу: приписування ярликів та використання іронії і сарказму (Буеїока). Українська інтернет-комунікація протягом цього періоду поповнюється негативно оцінними, іноді навіть пейоративними лексемами. У перші місяці агресії неолексика відображає ставлення до зовнішнього ворога, але з часом наростає поляризація всередині проукраїнських сил. Яскравий приклад - хештеги #зрада і #перемога, які й дали назву цьому періоду. З цих універсальних маркерів схвалення або несхвалення дій влади, активістів чи простих громадян в інтернет-комунікації постало протиставлення зрадофіл - порохобот, яке буде переосмислене в наступному періоді.

З. Порохоботи проти зелеботів (2019 р.). Період виборчих перегонів і зміна влади на фоні зовнішньої агресії максимізують страх невизначеності і вразливість суспільства. Інтернет-комунікація демонструє пік поляризації українського соціуму й пошук «внутрішніх ворогів». Зростає функціювання негативно оцінних номенів співгромадян, які займають іншу позицію. На жаль, після ви - борів тенденція до поляризації зберігається і продовжується у 2020 році. Припускаємо, що повна картина чинників такого процесу стане зрозуміла в майбутньому. Варто зазначити, що лексеми порохобот і зелебот швидко втрачають семантику «прихильник відповідного політика» і застосуються до будь-яких критиків політика-опонента. Паралельно ці слова набувають ознак мови ворожнечі, адже перетворюються на збірні назви груп, які протистоять в інтернет- комунікації. Однак на допомогу приходить гумор, який, як слушно зауважує Наталія Кондратенко, «слугує своєрідною формою захисту й абстрагування від політичної реальності та її негативних наслідків» (Кондратенко 113). Яскравий приклад - діалог двох користувачів твіттеру: @Шег1: Немає ніяких порохоботів і зелеботів. Є ті хто розуміє що відбувається з Україною. І є ідіоти. @User2: І ці ідіоти - зелеботи і порохоботи (тут і далі орфографія і пунктуація оригіналу збережена - Ю. К.).

Усі три етапи багаті на продукування і використання неолексем із суспіль - но-політичною семантикою. Серед них трапляються нейтральні одиниці, що називають нові явища життя соціуму, однак беззаперечно домінують експресивно- оцінні новотвори. Дослідниця Людмила Кравчук визначає експресивність як семантичну надкатегорію, зумовлену смисловою моделлю слова через окремі складники, що входять до денотативного, конотативного чи образного макрокомпонента (Кравчук). Це особливо чітко проявляється при творенні складних слів, яке активує конотативність і образність однієї, а іноді й двох твірних основ. Мовознавці відзначають, що основоскладання, словоскладання і абревіація нарощують свій словотвірний потенціал, а загальна частка композитів, юкстапозитів і абревіатур у лексичному фонді української мови становить 13,4 % (Клименко, Карпіловська, Кислюк 134).

Серед активних способів творення складних слів найбільш продуктивним у період 2014-2019 рр. стало основоскладання з інтерфіксами -о-, -е- або без них. Частина композитів з'явилися як назви нових феноменів суспільно -політичного життя: Євромайдан, Автомайдан, Екомайдан, єврооптимізм, євроскептицизм, кібервійна, кібердержава, кібервійсько, ботоферма, медіавійна, енергорегулятор, спільнокошт. В інтернет-комунікації вони реалізують насамперед номінативну функцію: До 2025-го Франція збільшить своє кібервійсько на тисячу осіб -- відповідно до 4 тис. фахівців (tyzhden.ua, 02.03.2019); А можна запустити спільнокошт, щоб віддати бабусям гроші які б вони заробили, і щоб вони не рвали підсніжників? (twitter.com, 04.03.2016). Значно більше суспільно-політичних композитів не просто називають, а й негативно оцінюють певний феномен: афробандерівець, жидобандерівець, гомодиктатура, євровата, зелебобік, зра- доманія, зрадоперемога, порохоскот, псевдовибори, псевдореферендум, путінократія, свинособаки тощо. Ця неолексика представлена в інтернет-комунікації нерівномірно: мережеві ЗМІ використовують відносно нормативні слова (Танці, феєрверки і російський гімн - у Сімферополі відсвяткували псевдореферендум (tyzhden.ua, 17.04.2014)), але уникають надто експресивних одиниць з елементами мови ворожнечі. Натомість користувачі твіттеру активно послуговуються ними, щоб іронізувати над ідеологемами противника: Привіт фашистській хунті від афробандерівців:) (twitter.com, 26.08.2015); Тут така зрада. Виявляється і в Бразилії гомодиктатура, і в Тайвані, і навіть в Індії (twitter.com, 10.06.2016).

Окремо варто виділити цілий ряд композитів з основою -бот: порохобот, ригобот, зелебот, юлебот, міхобот, гриценкобот, кремлебот. Бот - це комп'ютерна програма, що виконує в інтернеті певні дії (у деяких випадках - імітує дії людини). У суспільно-політичному контексті йдеться про цілі групи фейкових користувачів соціальних мереж, які працюють на конкретного полі - тика або пропаганду: Юлеботи в дії: 9 з 10 живих додзвонювачів на Ера ФМ знову вибрали б Порошенка президентом. 66% з дзвінків нарадіоробот - вибрали Тимошенко (twitter.com, 26.06.2016). Однак, як ми вже зазначали вище, ці композити, особливо порохобот і зелебот, розширили свою семантику. Олена Пефтієва зауважує, що образність слова, ґрунтована на ймовірнісних семах денотата, збільшує шанси появи нового ЛСВ, який виражає емоцію або ставлення мовця до іншої людини (Peftieva 87). Це спостерігаємо і у випадку з ботом: семи «нелюдина», «запрограмований», «імітація» створюють значення «сліпий прихильник», що звучить як відмова визнавати суб'єктність і наявність власної думки у співрозмовника. Наприклад: Нуль логіки детектед: якщо критикувати когось із кандидатів у президенти (крім власне президента), до тебе у соцмережах прилетять повідомити, що ти - порохобот (twitter.com, 12.02.2019).

Додаткове іронічне забарвлення мають гібридні композити з основою -стайл: Пшонкостайл і жлобостайл. Вони характеризують стиль інтер'єру, яким зловживають заможні люди без естетичного чуття. В аналізований період зафіксовано ще один синонім - бикоко, утворений завдяки контамінації. Усі лексеми функціонують в інтернет-комунікації: Кітч завжди пов'язаний з імітацією та наслідуванням, адже показує бажання переміститися у якийсь «кращий світ» із життям «по-багатому». Такими були пострадянські «євроремонти», а тепер форми а-ля «Пшонка-Біуїе» чи «золотий унітаз» (tyzhden.ua, 28.06.2016); Рококо-реверсований стиль щодо бароко. А які взаємини між стилями бикоко іригого? (twitter.com, 24.02.2014).

В інтернет-комунікації також активні суспільно-політичні одиниці, утворені способом основоскладання з нульсуфіксацією: грантожер, грантоїд, казнокрад, кнопкодав, ленінопад, банкопад; основоскладання з суфіксацією: ду- ховноскрєпний. Вони підкреслюють іронічне ставлення до позначуваних суспільних груп чи феноменів: За останні роки тільки лінивий у нас не лаяв грантоже- рів, хоча в усьому світі половина культури, 90% громадської активності й 99% благодійних програм існують саме завдяки грантам, тож я буду останній, хто закликатиме обмежити цю сферу (tyzhden.ua, 30.03.2017); Місяць Лютий після перемоги революції перейменувати на ленінопад! (twitter.com, 21.02.2014).