Лінгвокультурний підхід до вивчення англомовних новоутворень

Постановка проблеми. Неологія це наука про утворення нових слів і виразів, на даний момент є одним із найперспективніших напрямків лінгвістики. Предмет неології має перманентну актуальність, оскільки утворення неологізмів відбувається постійно. Виникнення неологізмів відбиває розвиток мови та становлення нових культурних цінностей та соціальних відносин. Неологізми відображають механізми пізнання світу, будучи інструментом категоризації дійсності. Неологізм є репрезентацією змін ціннісної картини світу.

Актуальність дослідження зумовлена такими факторами: інтересом лінгвістів до вивчення нової лексики в умовах неологічного вибуху останнього часу; необхідністю аналізу процесів поповнення словникового складу мови та соціокультурних процесів у їхній функціональній взаємодії; відсутністю комплексних досліджень неологізмів із позиції лінгвокультурології.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальні питання неології неодноразово привертали до себе увагу дослідників таких як Л. П. Катлінська, Н. З. Котелова, Є. В. Сенько, J. Ayto, C. P. Cook, E. Sanders та ін. Вітчизняні та зарубіжні лінгвісти зверталися до вивчення лінгвокультурної специфіки значення мовних одиниць В. В. Воробйов, Л. В. Базарова, В. І. Карасик, В. Б. Кашкін, Н. А. Красавський, Н. Д. Кіщенко, М. В. Милованова, С. Г. ТерМінасова, Н. Л. Шамне, M. Rijkens, P. Zima та ін.

Формулювання цілей. У своєму дослідженні ми намагаємося уточнити поняття неологізму та способи виявлення національно-культурного компонента у значенні нових лексичних одиниць; систематизувати теоретико-методологічні основи вивчення неологізмів у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці та уточнити критерії лінгвокультурологічного підходу у неології.

Мета наукового дослідження полягає у виявленні способів відображення у неологізмах англійської мови, взаємодії мови та культури, мови та соціуму, а також аналізі змін, яких зазнала українська мова під впливом глобальної англійської мови.

Виклад основного матеріалу дослідження

Людська мова зароджується, розвивається і існує як суспільне явище. Внаслідок того, що мова використовується певним соціумом, вона знаходиться в тісній залежності від умов існування цього соціуму, рівня його розвитку, а також світогляду людей, які говорять нею, тобто від соціокультурного середовища.

Мова забезпечує історико-культурну наступність у соціумі та є засобом трансляції (поширення) духовних цінностей завдяки наступним факторам:

- мова постійно змінюється, і хоча її еволюція здебільшого викликана соціальним замовленням, вона має поступовий характері і підпорядковується конвенційним внутрішнім законам розвитку;

- мова має багатий інвентар засобів вираження, які в поєднанні з внутрішньою компактністю передають максимально глибокий зміст;

- мова має центр та периферію, що дозволяє за необхідності використовувати як одиниці активного, так і її пасивного запасу;

- мова пропонує різні форми фіксації тексту (графічну, звукову), що зумовлює візуальне та аудитивне сприйняття інформації (Кіщенко 2017).

Під «національно-культурним компонентом значення» розуміються семантичні компоненти мовної одиниці, що виражають культурну та національну специфіку сприйняття дійсності членами певного соціуму.

Культурно-маркована лексика класифікується (слід за Є.М. Верещагіним та В.Г. Костомаровим) за такими ознаками:

- тематичною (назви об'єктів фізичної географії, назви тварин, рослин, назви їжі, напоїв, свят, музичних інструментів, одиниць виміру та валюти тощо);

- синтаксичною (слова та стійкі словосполучення);

- часовою (історичні та сучасні);

- семантичною (реалії та фонова лексика) (Кіщенко, 2018).

Сучасну стадію розвитку неології відрізняє ряд особливостей, що відбивають динамічний розвиток цього напряму лінгвістичних досліджень. Еволюція неології призвела до розширення поняття «неологізм», яке почало включати не лише безпосередньо нову лексику, а й інші категорії слів, зокрема, семантичні неологізми або функціональні нові слова. Прогрес у сфері вивчення нових слів пов'язаний як з лінгвістичними, так і з екстралінгвістичними факторами.

Перспективними напрямками вивчення неологізмів стали вивчення електронних форм лексикографії, когнітивно-праг- матичний підхід до вивчення неологізмів та семантико-аксіологічний аналіз нових слів - дані вектори неології пов'язані з розвитком електронних засобів комунікації, становленням когнітивно-прагматичної мегапарадигми та зростанням інтересу до вивчення ціннісних трансформацій.

Однією з причин складності аналізу нових елементів мови стає дихотомія причини виникнення нової лексики - її походження пов'язане як із причинами зовнішнього характеру, так і безпосередньо з мовними явищами. «Дослідження неологізмів зі значенням діяча зберігають свою актуальність через дві основні причини: екстралінгвістичної та внутрішньо лінгвістичної. Суть першої полягає в тому, що в соціально та технологічно швидко мінливому суспільстві у членів мовного колективу є безперервна потреба створювати самим нові позначення для себе у нових соціальних ролях та професійних функціях. неологізм культурологічний новоутворення

Внутрішньо лінгвістична причина полягає у постійній необхідності систематизувати продуктивні способи утворення нових одиниць, встановлювати синхронічні відрізки найбільшої активності тих чи інших словопохідних моделей та відзначати протилежні тенденції до втрати продуктивності» (Бєлькова 2018; 5).

Таким чином, для сучасної стадії розвитку неології характерний комплексний розгляд проблем створення та функціонування нової лексики у мові, пов'язаний з переходом даної галузі лінгвістики на новий, інтегративний рівень. Розмаїття сприйняття терміна «неологізм» пов'язані з розширенням розуміння даного поняття, що стало означати окрему лексичну категорію, куди входять як безпосередньо нові слова та висловлювання, так і переосмислені звичні лексеми (семантичні та функціональні неологізми). Сучасний стан вивчення неологізмів характеризується інтересом як до лінгвістичних, так і до екстралінгвістичних факторів утворення нової лексики. Важливою рисою сучасної стадії неології стало вивчення дійсності через вивчення впливу нових реалій на мова-неологізми відображають у собі ціннісні, культурні та соціальні трансформації, та є адекватним відображенням змін дійсності у мові (Бігунова, 2021).

Неологізація відображає способи пізнання дійсності, характерні для будь-якого народу чи спільноти, менталітет яких перебуває у діалектичному співвідношенні з процесом зміни мови шляхом включення його словникового складу нових слів та виразів. Неологізми розкривають ціннісні переваги різних груп людей, будучи виразом специфіки культурного коду націй та соціальних верств. Нова лексика стає маркером культурних та мовних змін. Розподіл неологізмів за групами відображає складний взаємозв'язок лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів розвитку мови. Значимість області людської діяльності можна визначити за кількістю присвячених їй неологізмів, які складають значну частину аксіологічного плану дискурсу даної сфери. «В неономінації відображаються національно-специфічні особливості категоризації та вербалізації життя соціуму у певних понятійних сферах, що репрезентують ціннісні пріоритети даного соціуму; неологізми кодифікують новий культурний досвід і характеризують динаміку розвитку мовної системи. Особливості взаємодії мови, культури та соціуму обумовлюють розподіл неологізмів за різним поняттєвим сферам. Домінування певної сфери є показником її значущості для лексикону та аксіологічної цінності для відповідного соціуму» (Рец 2014; 6).

Висновки

Сучасна стадія розвитку неології характеризується комплексною розробкою тем природи та функціонування неологізмів. Неологія розширила межі розуміння терміна «неологізм» - під новою лексикою сучасні лінгвісти розуміють як безпосередньо нові лексеми, а й звичні слова й висловлювання, отримали нового сенсу - семантичні чи функціональні неологізми. Тенденція до розширення поняття «неологізм» характерна як для вітчизняної, так і для зарубіжної лінгвістики, і зараз є універсальною.

Джерела та література

1. Бігунова С. А., Зубілевич М. І. Афіксальна номінація відантропонімних дериватів. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2017. Вип. 64. Ч. 1. С. 53-55.

2. Белькова А. Е. Функционирование неологизмов в интернетресурсах: на матер. сайта КоКаМе: Моногр.. Нижневартовск: Изд-во НВГУ, 2018. 112 с.

3. Карасик В. И. О типах дискурса. Языковая личность: институциональный и персональный дискурс : сб. науч. тр. / отв. ред. В. И. Карасик. Волгоград: Изд-во ВГПУ «Перемена», 2000. С. 5-20.

4. Кіщенко Н. Д. Вербалізація концепту WISDOM/МУДРІСТЬ у дискурсі англомовної авторської казки : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 «Германські мови». Київ, 2017. 189 с.

5. Никитина О. А. О способах дискурсивной индикации неологизмов на стадии узуализации (на материале немецкого языка). Неология и неография: современное состояние и перспективы. (к 50-летию научного направления): сб. науч. ст. / отв. ред. Т. Н. Бу- цева. Ин-т лингв. исслед. РАН. СПб. : Нестор-История, 2016. С. 163-167.

6. Рец И. В. Лингвокультуролог. и эколингвистич. аспекты неономинации: автореф. дисс... канд. филол. наук: 10.02.19. Волгоград, 2014. 24 с.

7. Kishchenko N. Models of Artistic-Figurative Metaphors ofWisdom in English Fairy Tales. Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University: Current Trends in Language Development. 2019. Is. 9. P. 87-94.

8. Mykhalchuk N., Bihunova S., Fridrikh A., Vietrova I. Cross-cultural understanding of metaphors in information technology sphere. Cognitive Studies | Etudes cognitives. Warsaw, 2021 (№ 21), 16 p. https: //doi.org/10.11649/cs.2475.

References

1. Bihunova S. A, Zubilevych M. I. (2017) Afiksalna nominatsiia vidantroponimnykh deryvativ [Affixal nomination of anthroponymic derivatives] Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Filolohichna». Ostroh: Vyd-vo Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Vyp. 64. Ch. 1. S. 53-55. [in Ukrainian].

2. Belkova A. E. (2018) Funktsyonyrovanye neolohyzmov v ynternetresursakh [Functioning of neologisms in Internet resources]: na materyale saita NoNaMe: Monohrafyia. Nyzhnevartovsk: Yzd-vo NVHU. 112 s. [in Russian].

3. Karasik V. I. (2000) O tipah diskursa. Yazyikovaya lichnost: institutsionalnyiy i personalnyiy diskurs [On the types of discourse // Linguistic personality: institutional and personal discourse]: Sb. nauch. tr. Volgograd: Peremena, рр. 5-20. [in Russian].

4. Kishchenko N. D. (2017) Verbalizatsiya kontseptu WISDOM/MUDRIST' u diskursi anglomovnoyi avtorskoyi kazky [Verbalization of the WISDOM/WISDOM concept in the discourse of an English-language author's fairy tale]: dis. ... kand. filol. nauk: 10.02.04 “Germanski movy”. Kyiv, 189 р. [in Ukrainian].

5. Kishchenko,N. (2019). Models of Artistic-Figurative Metaphors ofWisdom in English Fairy Tales. Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University: Current Trends in Language Development, 9, 87-94 [in English].

6. Nykytyna O. A. (2016) O sposobakh dyskursyvnoi yndykatsyy neolohyzmov na stadyy uzualyzatsyy (na materyale nemetskoho yazyka). [On the Ways of Discursive Indication of Neologisms at the Usualization Stage (on the Material of the German Language)]. Neolohyiay neohrafyia: sovremennoe sostoianyey perspektyvy. (k 50-letyiu nauchnoho napravlenyia): Sbornyk nauchnykh statei / Otv. red. T. N. Butseva. Yn-t lynhv. yssled. RAN. SPb. : Nestor-Istoryia. S. 163-167. [in Russian].

7. Rets Y. V. (2014) Lynhvokulturolohycheskye i ekolynhvystycheskye aspekty neonomynatsyy [Linguistic, cultural and ecolinguistic aspects of neonomination]: avtoref. dyss... kand. fylol. nauk: 10.02.19. Volhohrad. 24 s. [In Russian].

8. Mykhalchuk N., Bihunova S., Fridrikh A., Vietrova I. (2021) Cross-cultural understanding of metaphors in information technology sphere. Cognitive Studies | Etudes cognitives: Warsaw, 2021 (№ 21), 16 p. https: //doi.org/10.11649/cs.2475 [in English].

Размещено на Allbest.ru