Лінгвокультурна специфіка експліцитних лексико-граматичних аксіологічних засобів у критиці в англомовній науковій статті

Лінгвокультурні особливості використання експліцитних лексико-граматичних засобів вираження негативної оцінки у критичних зауваженнях у англомовному науковому дискурсі - статті. Лексико-граматичні засоби актуалізації аксіологічного змісту у критиці.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.11.2022
Размер файла 20,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвокультурна специфіка експліцитних лексико-граматичних аксіологічних засобів у критиці в англомовній науковій статті

Олена Балацька, Юлія Федоренко

Статтю присвячено дослідженню лінгвокультурних особливостей використання експліцитних лексико-граматичних засобів вираження негативної оцінки у критичних зауваженнях у провідному жанрі англомовного наукового дискурсу - статті. Охарактеризовано типові експліцитні лексико-граматичні засоби актуалізації аксіологічного змісту у критиці. Встановлено, що їхнє застосування підпадає під вплив групового чинника.

Ключові слова: англомовний науковий дискурс, жанр, стаття, критика, критичне зауваження, негативна оцінка, експліцитні лексико-граматичні засоби, лінгвокультурні особливості.

LINGUOCULTURAL PECULIARITIES OF EXPLICIT LEXICO-GRAMMATICAL MEANS OF NEGATIVE EVALUATION IN CRITICISM IN THE ENGLISH-LANGUAGE RESEARCH ARTICLE

Olena Balatska

Department of General Linguistics and Foreign Languages, National University “Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic”, Poltava, Ukraine.

Yuliia Fedorenko

Department of General Linguistics and Foreign Languages, National University “Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic”, Poltava, Ukraine.

Abstract

Background: Notwithstanding the English language has acquired the status of lingua franca, the role of science has been increasing, and scholars have been focusing their attention on English- language scientific discourse and various aspects of its genres, there is still a need for studying criticism in the English-language research articles, in particular characteristics of their explicit lexico- grammatical means of negative evaluation.

Purpose: The purpose of the research is to study linguocultural peculiarities of explicit lexico- grammatical means of negative evaluation in critical remarks in the English-language research articles.

Results: Most critical remarks with explicit lexicogrammatical means of negative evaluation use predicate negation in the English-language research articles from all the analyzed academic disciplines. Object negation and subject negation are less numerous, whereas adverbial modifier negation is rare. The article shows negation of every part of sentence in the form of several models. However, the percentage of using them depends on the academic discipline.

Discussion: The general quantitative characteristics of using explicit lexicogrammatical means in order to verbalize negative evaluation in the critical remarks of English-language research articles vary somewhat depending on the academic discipline, i. e. the impact of the group factor is considerable. Comparative studies should focus on specifics of explicit lexicogrammatical means of negative evaluation in critical remarks of English-language and Ukrainian-language research articles.

Keywords: English-language scientific discourse, genre, article, criticism, critical remark, negative evaluation, explicit lexicogrammatical means, linguocultural peculiarities.

Здобуття англійською мовою статусу linguafranca,а також велике значення науки для сучасного суспільства сприяють посиленню уваги лінгвістів до наукового дискурсу, його жанрів (Hyland, Swalesта ін.), провідним сер ед яких уважають наукову статтю (Swales95). До обов'язкових компонентів наукової статті варто віднести наукову критику, яка вербалізується у вигляді критичного зауваження.

Лінгвальні особливості наукової критики вже поставали об'єктом досліджень науковців (Salager-Meyer, MartinMartin, Giannoni, «Crossedwords»), у науковій літературі проінвентаризовано експліцитні лексико-граматичні засоби актуалізації аксіологічного змісту у критиці (Балацька «Експліцитні лексико- граматичні засоби»), проте поза увагою залишилися лінгвокультурні особливості експліцитних лексико -граматичних засобів актуалізації аксіологічного змісту у критиці в англомовних наукових статтях з різних дисциплін.

Метою цієї статті є дослідження лінгвокультурної специфіки експліцитних лексико-граматичних засобів вираження негативної оцінки в критиці в англомовній науковій статті.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: окреслити експліцитні лексико-граматичні засоби актуалізації аксіологічного змісту у критиці та дослідити вплив групового чинника на частотність їхнього застосування у статтях з різних дисциплін.

Об'єктом дослідження є критичне зауваження в англомовній науковій статті.

Предмет дослідження - лінгвокультурні особливості застосування експлі- цитних лексико-граматичних засобів вираження негативної оцінки у критичних зауваженнях в англомовній науковій статті.

Матеріалом цього дослідження є 1 027 критичних зауважень, отриманих з 350 статей з антропології, економіки, історії, лінгвістики, літературознавства, педагогіки, політології, правознавства, психології та соціології, котрі були опубліковані в електр онних наукових журналах Великої Британії та США за 20092011 рр.

Для пр оведення дослідження було застосовано: інтер пр етаційно-текстовий метод та метод когнітивно-дискурсивної інтерпретації, щоб з'ясувати предметний зміст критичних зауважень, та кількісний аналіз, щоб отримати дані про типові способи та засоби вербального втілення критики.

Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше досліджуються лінгвокультурні особливості застосування експліцитних лексико -гр аматичних засобів вираження негативної оцінки в критиці в англомовній науковій статті.

Т еоретичне значення дослідження полягає в тому, що його р езультати та висновки є внеском у дискурсологію, лінгвістичну генологію наукової комунікації, лінгвокультурологію та соціолінгвістику.

Практичне значення р оботи полягає в тому, що її р езультати можуть бути використані у спецкурсах із дискурсології, лінгвокультурології, соціолінгвістики, проблем наукової комунікації, а також у дослідженнях студентів та аспірантів.

Критика / критичне зауваження (КЗ) - вербально виражене негативне ставлення автора до певного (фрагмента) наукового дослідження (Балацька «Дискурсивні властивості критики» 1).

Аксіологічний зміст КЗ може бути поданий прямо (експліцитний спосіб) чи непрямо (імпліцитний спосіб).

Експліцитне вираження оцінки, яке є прямим способом об'єктивації ставлення суб'єкта до об'єкта, здійснюється за допомогою лексичних або лексико - гр аматичних засо бів.

КЗ, в яких негативна оцінка виражена експліцитно, можна поділити на два типи.

Перший тип КЗ утворений висловленнями негативної оцінки, що містять лексичні засоби, котрі є об'єктиваторами негативної оцінки.

Також негативна оцінка в КЗ може вербалізуватися експліцитно за допомогою граматичних засобів - операторів заперечення - негаторів у поєднанні з лексичними одиницями позитивної чи нейтр альної семантики, утворюючи др угий - лексико -граматичний -- тип у межах експліцитного вираження оцінки в КЗ (Балацька «Дискурсивні властивості критики» 11).

Аналіз фактичного матеріалу показав, що використання експліцитних лексико-граматичних засобів у критиці у статтях з усіх проаналізованих дисциплін є менш поширеним, ніж використання експліцитних лексичних засобів або імп- ліцитних. Найбільшого поширення використання експліцитних лексико-гр ама - тичних засобів набуло в англомовних наукових статтях (АНС) з психології (23,07 % від усіх засобів вираження негативної оцінки), лінгвістики (22,49 %) та літературознавства (20,35 %). Менше їхнє застосування зафіксовано в АНС з політології (17,19 %), антропології (15,88 %), історії (13,77 %), правознавства (13,65 %) та соціології (13,19 %). Найменша кількість експліцитних лексико-граматичних засобів була виявлена в АНС з економіки (10,48 %) та педагогіки (9,81 %).

Виявлено, що для актуалізації аксіологічного змісту в КЗ в АНС може використовуватися заперечення присудка, додатка, підмета та обставини.

Проведене дослідження показало, що найбільшу питому вагу в КЗ має заперечення присудка, яке здійснюється за допомогою застосування негатора - заперечної частки not (n't)(у КЗ в АНС з антропології заперечення присудка складає 81,45 % від усіх експліцитних лексико -граматичних засобів, педагогіки - 81,25 %, соціології - 78,95 %, психології - 77,76 %, літературознавства - 76,41 %, лінгвістики - 71,55 %, правознавства - 67,77 %, політології - 66,26 %, історії - 64,27 %, економіки - 46,15 %).

Заперечення присудка в КЗ в АНС можна представити у вигляді двох моделей.

Першамодель - заперечення складеного дієслівного присудка (CompoundVerbalPredicate) реалізується в КЗ в АНС у трьох модифікаціях, а саме:

• допоміжне дієслово doу формі теперішнього чи минулого часу + not+ основне дієслово (частотність застосування таких засобів в КЗ в АНС з історії - 23,8 %, лінгвістики - 23,58 %, літер атурознавства - 23,52 %, психології - 22,2 %, політології - 19,28 %, педагогіки - 18,75 %, антропології - 18,52 %, правознав - ства - 18,6 %):

(1) Studies conducted to investigate the validity of this stereotyping did not produceconsistentresults (BIJ 4.2:313);

• допоміжне дієслово haveу формі теперішнього часу (PresentPerfect) + not + основне дієслово (КЗ в АНС з соціології містять 18,42 % таких засобів, психології - 12,7 %, правознавства - 11,63 %, економіки - 7,69 %, історії - 7,14 %, педагогіки - 6,25 %, літературознавства - 5,88 %, лінгвістики - 5,69 %; у КЗ в АНС з антропології не зафіксовано), наприклад:

(2) Although previous studies have generally found no sex differences in altruism, the current study shows that there are certain facets of altruism that have not yet been studied - such as violent altruistic situations - which have left an incomplete picture of inclusive fitness theory (EP 7.3:474);

• модальне дієслово (зазвичай canабо may) + not + основне дієслово (CompoundModalPredicate) (таких засобів у КЗ в АНС з педагогіки 31,25 %, антропології - 29,63 %, психології - 25,4 %, лінгвістики - 17,89 %, соціології - 13,16 %, політології - 12,05 %, літературознавства - 11,76 %, економіки - 7,69 %, правознавства - 6,98 %, історії - 4,76 %):

(3) Putting this differently, the cross-sectional measurement strategy may not reflect a clean source of exogenous variation in market size (MTTLR 15.2:339).

Перша модель заперечення присудка набула найбільшого поширення в КЗ в АНС з психології (60,3 % від усіх лексико -граматичних засобів вираження негативної оцінки) та педагогіки (56,25 %). Меншого поширення зазначена модель отримала в АНС з антропології (48,15 %), лінгвістики (47,16 %), соціології (42,11 %), правознавства (37,21 %) та історії (35,7 %). Натомість в АНС з економіки (23,07 %) застосування цієї моделі має найменшу питому вагу.

Друга модель - заперечення складеного іменного присудка (CompoundNo- minativePredicate) - в КЗ в АНС має такий вигляд : дієслово beу формі теперіш- нього або минулого часу + not+ іменна частина, подана прикметником (при - клад 4) або пасивним дієприкметником (приклад 5):

(4) The_ data was,_collected_qnd_tested_Jor_the_m-aJLQ.ndLwedium_size organization of the industry_so, this model is not applicable _ for the large organization in the sector (AJBM3.4:291).

(5) While the emotions of participants prior to their veterans ' deployment were not specifically explored, there-appears to_bea-downward-spiral, whereby, the _stress_ fhayingaJoved _one deployedjo wyirjmdjhe- resultant diminished-relajignship- functioningbetween alffamily members leads.tojess social suppgrt_for_bgth_VeLerans_ and, their Joyed ones, increasing everyone's vulnerability to-meDiaf health-problems (IJMH 6.1).

Друга модель заперечення присудка виявилася найбільш частотною у КЗ в АНС з соціології (36,84 % від усіх експліцитних лексико-граматичних засобів ), літературознавства (35,25 %), політології (33,73 %), антропології (33,3 %), правознавства (32,56 %). Рідше вона застосовується у КЗ в АНС з історії (28,57 %), педагогіки (25 %), лінгвістики (24,39 %), економіки (23,08 %) та психології (17,46 %).

У КЗ в АНС зареєстровано також заперечення додатка, що здійснюється із використанням заперечних займенників noта nothing.У результаті пр оведе- ного дослідження було виявлено дві моделі КЗ, в яких заперечується додаток:

• (формальний) підмет + be,etc. + no+ додаток (у КЗ в АНС з економіки частотність використання таких засобів складає 30,77 % від усіх експліцитних лексико-граматичних засобів, історії - 19,04 %, соціології - 15,78 %, правознавства - 13,96 %, політології - 13,25 %, педагогіки - 12,5 %, лінгвістики - 12,19 %, літературознавства - 8,82 %, антропології - 7,4 %, психології - 7,93 %), наприклад:

(6) Although there is no literature on sex differences in feedback specifically for the WCST, one study found that following employee evaluations, females expressed that they intended to change job performance more so than males after receiving feedback, although job status (males higher, females lower) accounted for findings (IJMH 6.2);

• (формальний) підмет + be,etc. + додаток із семантикою заперечення (nothing)(у КЗ в АНС з економіки таких засобів 15,38 %, педагогіки - 6,25 %, історії - 2,38 %, лінгвістики - 1,62 %, політології - 1,2 %; у КЗ в АНС з антр о - пології, літературознавства, правознавства, психології, соціології модель не зафіксовано):

(7) But such attempts to justify the non-public nature of language documentation do nothing to change the end result (LDC 5:166).

Заперечення додатка має найбільшу питому вагу в КЗ в АНС з економіки (46,15 %), помітно менш поширене у КЗ в АНС з історії (21,42 %), педагогіки (18,75 %), соціології (15,78 %), політології (14,45 %), правознавства (13,96 %) та лінгвістики (13,81 %). Найрідше заперечення додатка використовується в КЗ в АНС з літературознавства (8,82 %), психології (7,93 %) та антропології (7,4 %).

У КЗ в АНС застосовується заперечення підмета за допомогою використання таких негаторів, як заперечні займенники (no, none, nobody, nothing),заперечні сполучники (neither, nor)та заперечна частка not.

Було виявлено дві моделі КЗ, в яких заперечується підмет та які аналогічні до моделей заперечення додатка:

• негатор (no, neither, not)+ підмет (у КЗ в АНС з психології кількість таких засобів складає 11,11 %, економіки - 7,69 %, політології - 7,22 %, історії - 7,14 %, соціології - 5,26 %, лінгвістики - 4,88 %, правознавства - 4,65 %, антропології - 3,7 %, літературознавства - 2,94 %, у КЗ в АНС з педагогіки модель не зафіксовано), наприклад:

(8) Furthermore, no distinction was made between the various types of medication such as major and minor tranquillizers or antipsychotics or anxiolytics, which limits further investigation into factors that predict use of particular medication subgroups (IJMH 6.2);

• підмет-негатор (підмет, виражений мовною одиницею із семантикою заперечення (none, nobody, nothing))(цих засобів у КЗ в АНС з історії 4,76 %, полі - тології - 2,4 %, лінгвістики - 1,62 %, психології - 1,59 %; у КЗ в АНС з антр о - пології, економіки, літературознавства педагогіки, правознавства, соціології модель не зареєстровано):

(9) But there has been little serious testing of their robustness across cultures <...>, and next to nothing is known of their cultural permeability (i. e. whether differences in cultural setting may affect the development of such capacities in children) (JP 41:66).

Загалом, заперечення підмета за допомогою експліцитних лексико -гр ама- тичних засобів об'єктивації негативної оцінки найчастіше реєструвалося у КЗ в АНС з психології (11,11 %), досить часто воно представлено у КЗ в АНС з економіки (7,69 %), політології (7,22 %), історії (7,14 %), лінгвістики (6,5 %), соціології (5,26 %) та правознавства (4,65 %), оказіонально - в КЗ в АНС з антр опо- логії (3,7 %) та літературознавства (2,94 %), натомість у КЗ в АНС з педагогіки модель не зафіксована.

Для заперечення обставини застосовуються заперечні прислівники (never, nowhere, innoway)та заперечна частка not.Було зареєстровано дві моделі заперечення обставини:

• негатор (not)+ обставина (у КЗ в АНС з політології подібних засобів 7,22 % від усіх експліцитних лексико -граматичних засобів вираження негативної оцінки, правознавства - 6,98 %, педагогіки - 6,25 %, історії - 4,76 %, літературознавства - 2,94 %, соціології - 2,63%, лінгвістики - 1,63 %, психології - 1,59 %; у КЗ в АНС з економіки та антропології модель зареєстрована не була), наприклад:

(10) Moreover, `customary ' should be conceived of as including `modern custom ' and be seen as something dynamic, not inJJheSоaЙc and rather traditional way in which it often tends to be interpreted (LGD 1);

* обставина-негатор (обставина, виражена мовною одиницею із семантикою заперечення (never, nowhere, innoway))(у КЗ в АНС з економіки цих засобів 7,69 %, антропології - 7,4 %, літературознавства - 2,94 %, лінгвістики - 2,44 %, історії - 2,38 %, психології - 1,59 %, політології - 1,2 %; у КЗ в АНС з педагогіки, соціології, правознавства модель не зареєстровано):

(11) By contrast, many judgments about deception never receive any feedback whatsoever. Lastly, in the past, professionals responsible for detecting deception have been trained with incorrect and inaccurate procedures that continue to circulate within the unique cultures of these professions (Stromwall, Granhag, and Hartwig, 2004) (CRSP 14.9:136).

КЗ із запереченням обставини вживається частіше в АНС з політології (8,42 %), економіки (7,69 %), антропології (7,4 %), історії (7,14 % ), правознав - ства (6,98 %), педагогіки (6,25 %) та літературознавства (5,88 %), аніж в АНС з лінгвістики (4,07 %), психології (3,17 %) та соціології (2,63 %).

Отже, загальні кількісні характеристики застосування експліцитних лексико- граматичних засобів для вербалізації негативної оцінки в критичних заув ажен- нях англомовних наукових статей дещо варіюють залежно від наукової дисципліни, тобто вплив групового чинника можемо вважати значним.

Перспективою роботи є компаративні дослідження специфіки експліцитних лексико -граматичних засобів актуалізації аксіологічного змісту у критичних зауваженнях англомовних та укр аїномовних наукових статей.

Література

експліцитний лексико граматичний англомовний стаття

1. Балацька О. Л. Дискурсивні властивості критики в англомовній науковій статті: автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04 - германські мови. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Харків, 2013. 20 с.

2. Балацька О. Л. Експліцитні лексико-граматичні засоби актуалізації аксіологічного змісту у критичних зауваженнях англомовної наукової статті. Наукові записки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. Вип. 130. Серія: Філологічні науки (мовознавство). С. 218-221.

3. Crossed Words: Criticism in Scholarly Writing / Ed. Franзoise Salager-Meyer, Beverly A Lewin. Peter Lang Publishing, Incorporated, 2011. 371 p.

4. Fagan A., Martin Martin P. The use of critical speech acts in psychology and chemistry research papers. Iberica. 2004. No. 8. P. 125-137.

5. Giannoni S. Negative Evaluation in Academic Discourse. A Comparison of English and Italian Research Articles. Linguistica e Filologia. 2005. No. 20. P. 71-99.

6. Hyland K. Academic Discourse: English In A Global Context. Bloomsbury, 2009. 256 p.

7. Salager-Meyer F. From Self-Highlightedness to Self-Effacement: A Genre-Based Study of the Socio-Pragmatic Function of Criticism in Medical Discourse. LSP & Professional Communication. 2001. Volume 1, Number 2. P. 63-84.

8. Swales J. M. Genre Analysis: English in Academic and Research Settings. Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1990. 260 p.

Список джерел

1. Asian Journal of Business Management. 2011, vol. 3, is. 4. URL: http://www.maxwell- sci.com/jp/ archives.php?jid=AJBM (last accessed: 11.12.2012).

2. Business Intelligence Journal. 2011, July, vol. 4, № 2. URL: http://www.saycocorpora- tivo.com/saycoUK/BIJ/previous_num.html (last accessed: 15.01.2013).

3. Current research in social psychology. 2009, vol. 14, № 9. URL: http://www.mowa. edu/~grpproc/crisp/ (last accessed: 21.01.2012).

4. Evolutionary Psychology. 2009, vol. 7, is. 3, is. 4. URL: http://www.epjournal.net/ archive/2009/ (last accessed: 18.01.2012).

5. Journal of Pragmatics. 2009, vol. 41. URL: www.elsevier.com/locate/pragma (last accessed: 17.09.2012).

6. Language Documentation & Conservation. 2011, vol. 5. URL: http://scholarspace.manoa. ha- waii.edu/handle/10125/19894/browse?type=dateissued (last accessed: 27.02.2012).

7. LGD. Law Social Justice and Global Development Journal. 2010, vol. 1. URL: http://www2.warwick.ac.uk/fac/soc/law/elj/lgd/ (last accessed: 18.02.2013).

8. Michigan Telecommunications and Technology Law Review. 2009, vol. 15, is. 2. URL: http://www.mttlr.org/html/archive.html (last accessed: 19.11.2012).

9. The Internet Journal of Mental Health. 2009, vol. 6, num. 1. URL: www.ispub.com/ostia/ in- dex.php (last accessed: 10.11.2012).

References

1. Balatska, Olena. “Dyskursyvni vlastyvosti krytyky v anhlomovnii naukovii statti” (Discursive Properties of Criticism in Research Articles in English). Diss. Kharkiv National U, 2013. Abstract. Print

2. Balatska, Olena. “Eksplitsytni leksyko-hramatychni zasoby aktualizatsii aksiolohichnoho zmistu u krytychnykh zauvazhenniakh anhlomovnoi naukovoi statti (Explicit lexico- grammatical means of negative evaluation in critical remarks in the English-language research article)”. Naukovi zapysky (Scientific proceedings). 130 (2014): 218-221. Print.

3. Crossed Words: Criticism in Scholarly Writing / Ed. by Franзoise Salager-Meyer, and Beverly A Lewin. Peter Lang Publishing, Incorporated. 2011. Print.

4. Fagan, Anna and Martin Martin, Pedro. “The use of critical speech acts in psychology and chemistry research papers”. Iberica. 8 (2004): 125-137. Print.

5. Giannoni, Simone. “Negative Evaluation in Academic Discourse. A Comparison of English and Italian Research Articles”. Linguistica e Filologia. 20 (2005): 71-99. Print.

6. Hyland, Ken. Academic Discourse: English In A Global Context. Bloomsbury. 2009. Print.

7. Salager-Meyer, Franзoise. “From Self-Highlightedness to Self-Effacement: A Genre-Based Study of the Socio-Pragmatic Function of Criticism in Medical Discourse”. LSP & Professional Communication. 1.2 (2001): 63-84. Print.

8. Swales, John Malcolm. Genre Analysis: English in Academic and Research Settings. Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1990. Print.

List of Sources

1. Asian Journal of Business Management, 2011, vol. 3, is. 4. Web. 11 Dec. 2012.

2. Business Intelligence Journal, 2011, July, vol. 4, № 2. Web. 15 Jan. 2013.

3. Current research in social psychology, 2009, vol. 14, № 9. Web. 21 Jan. 2012.

4. Evolutionary Psychology, 2009, vol. 7, is. 3, is. 4. Web. 18 Jan. 2012.

5. Journal of Pragmatics, 2009, vol. 41. Web. 17 Sep. 2012.

6. Language Documentation & Conservation, 2011, vol. 5. Web. 27 Feb. 2012.

7. LGD. Law Social Justice and Global Development Journal, 2010, vol. 1. Web. 18 Feb. 2013.

8. Michigan Telecommunications and Technology Law Review, 2009, vol. 15, is. 2. Web.

19 Nov. 2012.

9. The Internet Journal of Mental Health, 2009, vol. 6, num. 1. Web. 10 Nov. 2012.

List of Abbreviations

АНС - англомовна наукова стаття

КЗ - критичне зауваження

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.