Семантичні графи як модель відображення зміни семантики фразеологічних одиниць на позначення стереотипів

Виявлення потенцій семантичних графів для вивчення семантичного розвитку фразеологічних одиниць. Матеріалом дослідження обрано німецькі фразеологічні одиниці на позначення стереотипів. Накладання графів, зміни їх оцінок у діахронічній послідовності.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.11.2022
Размер файла 661,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантичні графи як модель відображення зміни семантики фразеологічних одиниць на позначення стереотипів

Орел І.І.

докторант кафедри германської і фіно-угорської філології імені професора Г.Г. Почепцова Київського національного лінгвістичного університету

Представлення інформації про структуру значення одиниць мови за допомогою семантичних графів, які об'єднуються у семантичну мережу, представляє, на наш погляд, значний інтерес, оскільки схематичне зображення структурних компонентів фразеологічного значення (далі - ФЗ) на різних етапах (у діахронії) використання ускладнених мовних знаків полегшує аналіз семного та семемного наповнення ФО. Так як фраземи відображають НКІ, особливості менталітету носіїв мови, то адекватне розуміння ФЗ сприятиме покращенню і полегшенню міжкультурної комунікації, що визначає актуальність дослідження. Метою розвідки є виявлення потенцій семантичних графів для вивчення семантичного розвитку ФО. Матеріалом дослідження обрано німецькі ФО на позначення стереотипів.

Семантичні графи відображають фрагмент знань і представляють відношення між семантичними компонентами [1; 2; 3]. У межах нашої розвідки будуватимемо семантичні графи за такою схемою: 1) вершиною обирається ФО на позначення стереотипу; 2) відношеннями до обраної вершини є семи ФЗ, виявлені за допомогою фразеографічних джерел (на основі денотату і конотату); 3) семний і семемний аналіз проводиться з урахуванням ознак образу або пресупозиції, покладеної у основу внутрішньої форми ФО.

Наприклад, автостереотип «дурень» представлено низкою ФО із стержневим компонентом Hans. У діахронічному розгляді ознаки образу внутрішньої форми ФО змінюються. Модифікація ознак образу, їх оцінки сприяє зміні ФЗ (на рівні диференційної, потенційної та градуальної сем).

Ім'я Hans було поширеним серед незаможних селян і бюргерів, через що мало негативну конотацію. У лайливому значенні «дурень, блазень» вживається з XV ст. - Hans Narr [5].

Згодом образ Ганса зустрічається у шванку «Der gescheite Hans» (розумний Ганс), датованого другою половиною XVII ст., який розповідає про хлопця на ім'я Ганс, що постійно діяв не розумно (голку поклав у сіно на возі, і не міг її потім знайти; шмат сала доправляв додому, прив'язавши до хвоста коню, через що сало з'їли собаки тощо) [4]. У 1812 році шванк був опрацьований братами Грім і покладений у основу казки «Hans Dumm» [7]. У ході аналізу образу Ганса на основі текстів шванку і казки братів Грім виокремлюємо такі його ознаки: брак розуму (пришелепкуватий); робить дурниці; заподіює шкоду; не думає, що робить; легковажний; сердить (матір, наречену). Звернемо увагу, що назва шванку містить компонент gescheite - розумний, що свідчить про іронічне ставлення до головного героя. Тобто, різко негативна оцінка відсутня. Шванк висміює нераціональність Ганса, але не осуджує його за це. Образ Ганса у тексті шванку має комічне зображення.

Проте казка змінює структуру образу. У казці всі бажання дурня здійснюються (захотів одружитися з принцесою і мати з нею дитину; після покарання забажав отримати хороший корабель, палац на березі моря тощо - все збулося; у кінці казки став королем) [7]. Існує декілька версій казки про Ганса, кожна з яких доповнює фольклорний образ новими ознаками [10].

Ознаки образу Ганса у казках - бідний; активний і нахабний (дошлюбні стосунки з принцесою; прийшов до церкви разом із заможними городянами); гидкий (зовнішність); відразливий (у казці - має горба); дурний, наївний (продавав тканину статуї у церкві); щасливчик (отримав, що хотів); високий соціальний статус [7; 10]. Hans Dumm (вживається з поч. XIX ст.)

семантичні графи фразеологізм німецький

ФО ein dummer Hans на позначення стереотипу «дурний» використовує окремі ознаки аналізованого образу, які пройшли етап відповідної катетеризації. ФЗ, що зафіксовано у словнику Й. Кампе, - дурний, очевидно нерозумний, легковажний, безтурботний чоловік [8, с. 233; 11, с. 69]. ein dummer Hans (XIX ст. Кампе Й.)

Сучасні фразеологічні словники пропонують значення ФО - бути дурнем, але з маркуванням (застаріл.). Словник Duden [6] зазначену ФО вже не фіксує.

Словник «Deutsche Sprichwцrter und Redewendungen im Sprachwandel. Online--Lexikon zur diachronen Phraseologie des Deutschen in neuhochdeutscher Zeit» [9] пропонує значення «дурень», «дурість». Частота вживання у сучасній німецькій мові нульова [там само], що означає про практичне зникнення ФО. OldPhras (до ХХІ ст.)

Отже, побудовані семантичні графи відображають зміни семного складу ФЗ на позначення автостереотипного уявлення про інтелектуальні характеристики людини у діахронічному розрізі. Зміна ознак образу, зміна оцінки категоризованих ознак стереотипізованого образу впливає на модифікацію ФЗ. Накладання графів, аналіз типів відношень у графах, зміни їх оцінок у діахронічній послідовності виявляє відмінності у структурі ФЗ, що пов'язуємо зі зміною вибору ознак образу внутрішньої форми, які послугували мотиватором фразеологічного семіозису.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у побудові семантичних графів ФЗ ускладнених мовних знаків на позначення стереотипів, що утворилися на основі пресупозиції.

Список використаних джерел:

1. Апресян Ю. Избранные труды. Том II. Интегральное описание языка и системная лексикография. Москва:

Школа «Языки русской культуры». 1995. 767 с.

URL: https://books.google.com.ua

2. Пирс Ч. С. Принципы философии: в 2 т. Пер. с англ. В. В. Кирющенко, М. В. Колопотина. СПб.: С. -Петерб. филос. Общесво. Т. 2. Серия «Горизонты феноменологии». 2001. 313 с.

3. Хомский Н. Язык и мышление. Монография. Издательство Московского университета. 1972. 126 с.

4. Der gescheite Hans. URL: https://de.wikipedia.org/wiki/

Der_gescheite_Hans

5. Deutsches Wцrterbuch von Jacob Grimm und Wilhelm Grimm. URL: https://woerterbuchnetz.de/?sigle=DWB#1

6. Duden. Redewendungen: Wцrterbuch der deutschen Idiomatik. URL: https://www.twirpx.com/file/1822896/

7. Hans Dumm. URL: https://de.wikipedia.org/wiki/Hans_Dumm

8. Morgenblatt fьr gebildete Leser. Том 38. Випуск 59. 1844. URL: https://books.google.com.tr/books?id =pJ5KAQAAMAAJ&pg= RA2PA233&lpg=RA2-PA233&dq=was+bedeutet+ein+dummer+ hans&source=bl&ots=Ju6HGTrs -f&sig=ACfU 3U13TOHgLf0 -dzw Eh5L0amXGoNuL-Q&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwii6Jqds8fyAh UmgP0HHfBzBC8Q6AF6BAgPEAM#v=onepage&q=was%20bedeut et%20ein%20dummer%20hans&f=false

9. Online-Lexikon zur diachronen Phraseologie des Deutschen in neuhochdeutscher Zeit (OldPhras). URL: https://www.oldphras.net/

10. Wie sagt man noch? Der dumme Hans. URL: https://www.wie- sagt-man-noch.de/maerchen-lesen/2897/ der+dumme+hans.html

1LWцrterbuch der deutschen Sprache. Veranstaltet herausgegeben von Joachim Campe. Braunschweig. 1808. Band 2. 1118 S. URL: https://books.google.com.tr/books?id=Fv4CEgyg_v0C&pg=

PA545&lpg= PA545&dq=ein+dummer+Hans+bedeutung&source= bl&ots=Jj yhDwHI43&sig=ACfU3U2gBk6tCa 1D9oJmUU3tse SiSR- 1tg&hl=uk&sa=X&ved=2ahU KEwjek86fq8fyAhVkQvEDHaw3CQ cQ6AF6Bag TEAM#v=onepage&q=ein%20dummer%20Hans%20be deutung&f=false

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.