Функціонально-семантичні особливості субстантивованих прикметників сучасної німецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонально-семантичні особливості субстантивованих прикметників сучасної німецької мови

Ліліана КІНАХ, аспірантка кафедри німецької філології, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Об'єктом наукової рефлексії цієї статті стали субстантивовані прикметники (СП) сучасної німецької мови, які мають обмежені умови використання, а предметом - функціонально-семантичні аспекти їхнього побутування в сучасній німецькій мові. Матеріалом для аналізу слугували тлумачні словники сучасної німецької мови DUDEN, WAHRIG i MACKENSEN, художні твори сучасних німецьких авторів, періодичні видання. Метою цієї розвідки є виявлення функціонально-семантичних особливостей маловживаних СП у сучасній німецькій мові, що передбачає виконання таких конкретних завдань: 1) з'ясувати територіальні й хронологічні особливості вживання таких СП; 2) проаналізувати особливості вживання СП-термінів, СП-професіоналізмів і СП-жаргонізмів.

Наукова новизна. Територіальне маркування лексичного складу сучасної німецької мови представлено в словниках позначками, які свідчать про належність тієї чи іншої ЛО до певного діалекту, групи діалектів чи національного варіанту літературної німецької мови. У випадку СП таке маркування зустрічається передусім з назвами продуктів харчування, страв і напоїв (7 СП), назвами осіб (7 СП), назвами предметів одягу (1 СП), інше (2 СП).

Висновки. В результаті дослідження з'ясовано, що СП, які є об'єктом наукової рефлексії даної статті, не належать до основного лексичного складу сучасної німецької мови, проте більшою частиною є зрозумілі пересічним мовцям, а їхнє використання в художніх і публіцистичних текстах слугує засобом для точного відтворення територіальних й історичних реалій і понять, окреслення певного соціально-професійного середовища.

Ключові слова: субстантивований прикметник, архаїзм, історизм, термін, професіоналізм, жаргонізм.

Functwnal and seaian'1'іс pecullares of the substantzed adjectfves modern German

Liliana KINAKH, Postgraduate student of the Department of German Philology, Lesya Ukrainka Volyn National University

The purpose of this investigation is to identify the functional and semantic features of underused JVs in modern German, which involves the following specific tasks: 1) to determine the territorial and chronological features of the use of such JVs; 2) to analyze the features of the use of JV terms, JV professionalisms and JV jargons. Scientific novelty. Territorial marking of the lexical structure of modern German is represented in dictionaries by marks that indicate that a particular LO belongs to a certain dialect, group of dialects or national variant of literary German. In the case of JV, such labeling occurs primarily with the names of food, food and beverages (7 JV), names ofpersons (7 JV), names of clothing (1 JV), other (2 JV).

Conclusions. The study found that SP, which are the object ofscientific reflection of this article, do not belong to the main lexical structure of modern German, but most are understandable to ordinary speakers, and their use in literary and journalistic texts is a means of accurate reproduction of territorial and historical realities and concepts, delineation of a certain socio-professional environment.

Keywords: substantivized adjective, archaism, historicism, term, professionalism, jargonism.

Актуальність статті

Активному словниковому запасу, який вільно використовується в усіх сферах спілкування, традиційно протиставляється маловживана, але зрозуміла носіям мови частина лексикону, яка включає застарілі слова, неологізми, професіоналізми, діалектизми, жаргонізми тощо [2, с. 537]. Об'єктом наукової рефлексії цієї статті є субстантивовані прикметники (СП) сучасної німецької мови, які мають обмежені умови використання, а предметом - функціонально-семантичні аспекти їхнього побутування в сучасній німецькій мові. Матеріалом для аналізу слугували тлумачні словники сучасної німецької мови DUDEN, WAHRIG i MACKENSEN, художні твори сучасних німецьких авторів, періодичні видання.

Метою цієї розвідки є виявлення функціонально-семантичних особливостей маловживаних СП у сучасній німецькій мові, що передбачає виконання таких конкретних завдань: 1) з'ясувати територіальні й хронологічні особливості вживання таких СП; 2) проаналізувати особливості вживання СП-термінів, СП-професіоналізмів і СП-жаргонізмів.

Виклад основного матеріалу

Територіальне маркування лексичного складу сучасної німецької мови представлено в словниках позначками, які свідчать про належність тієї чи іншої ЛО до певного діалекту, групи діалектів чи національного варіанту літературної німецької мови. У випадку СП таке маркування зустрічається передусім з назвами продуктів харчування, страв і напоїв (7 СП), назвами осіб (7 СП), назвами предметів одягу (1 СП), інше (2 СП).

На основі «територіальних» позначок виокремлюються відповідні групи СП:

пд.-нім., австр.: das Jungе (сюди ж відносяться композити das Rehjunge, das Hasenjunge /= Hasenklern: 1) ernes Hasen шй Hals, unteren Rlppen und Laufen;

Gericht aus Hasenklern; das Kalberne /= Kalbfleіsch/, das Lammerne /= Laшшfleіsch/: «Kalbernes fur Gourmet in Sudtirol» /TT, 13.11.1999/; «Adalbert Stifter freute skh uber gebratenes Khz und gebackenes Lammernes; Franz Kafka ernahrte sich vegetarisch» /Die Presse, 30.07.1993/;

пд.-нім., швейц., особл. австр.: der Heurige /= a) junger Wern іш ersten Jahr;

б) Heurigenlokal/; Heurige /= Fruhkartoffel/;

австр., швейц.: das Allfallige /= gegebenenfalls, eventuell Vorkommendes/;

австр.: der Zwetschkerne /= Zwetschenschnaps/; der Schwarze /= Espresso ohneMilch/; derBraune/=EspressomitMilchoder Obers/; der Blade (розм. зневажл.) /= Person, die blad (dfck) fst/; die Arbeitslose (розм.) /= Arbehslosenunterstutzung/;

швейц.: der/die Welsche /= Schweizer/ іп mh Franzбsisch als Muttersprache/; der/ die Freisinnige /= Mhglkd der Freisinnig- Demokratischen Parted;

бавар.: die Krachlederne /= (zur bayrischen Tracht gehorende) kurze Lederhose, іп der Regel aus Hkschleder/;

нижньонім.: (фам.) der/die Olle /= der/ke Alte/.

Значення вищевказаних територіальних і діалектних СП може бути пояснене за допомогою іншої відповідної ЛО (іменника чи СП стандартної німецької мови) або ж описово. Названі вище СП не тільки виконують номінативну функцію, а й використовуються як засіб зображення місцевого колориту, увиразнення мови персонажів і підвищення експресивності тексту: «Kopfbedeckungen sind auf dem Oktoberfest en vogue... Wer allerdings Wert auf Stil und gepflegte Erscheinung legt, sollte zum Trachtenhut mit einem echten Gamsbart greifen - und dazu die Krachlederne anziehen» /MM, 18.09.2010/; «A Fisch is gsunder fur die Bladen, nur Obacht geben wegn die Graten!» / NKZ, 25.03.1999/; «Ich blieb vor der Sitzbank hocken und umklammerte meine Taschen. “Hatter dir betrogen, der Olle, wa? Ick hatte ma' eene, die hat keen Bett ausjelassen, wenn ick uff Achse war .. ,”»/BZ, 07.05.2009/.

Розвиток і вдосконалення лексичного фонду німецької мови, як і будь-якої іншої живої мови, супроводжуються двома протилежними процесами - поповненням новими словами й зникненням зайвих, застарілих, непотрібних для спілкування слів. О.Д. Огуй вказує на те, що кожне нове видання німецького орфографічного словника DUDEN збагачується 5000 новими словами порівняно з попереднім виданням і водночас біля 2300 інших слів з'являється позначка «застаріле» [1, c. 208]. Слова «застарівають» поступово: з певної причини вони починають дедалі рідше використовуватись у мовленні, поступово переходячи в пасивний словник і, нарешті, залишають про себе згадку виключно в писемних пам'ятках та історичних словниках.

З-поміж «неактуальних» ЛО, зафіксованих у тлумачних словниках, виокремлюються: 1) СП із позначками veraltend `застаріваюче' і veraltet `застаріле', які за О.Д. Огуєм можна віднести до архаїзмів [1, 210] та 2) СП із позначками Geschichte / historisch `історія', nazionalsoz. `націонал-соціаліст.' і fruher `раніше', які можна віднести до історизмів.

Архаїзми належать до пасивного словникового запасу мови, позначають наявні реалії й у сучасній мові замінені синонімічними словами активного запасу [2, 40]. У мовленні вони вживаються, як правило, представниками старших поколінь. Серед застаріваючих чи застарілих можна гово- рити про такі СП: der/die Auslandsdeutsche, die Vordern, der Halbseidene, der/die Herzallerliebste, der/die Selige, der/die Geisteskranke, der/die Wilde, der Arge /= Teufel/. Для позначення відповідних денотатів зараз використовуються інші ЛО: die Vordern = Vorfahren, Ahnen; der Halbseidene = der Homosexuelle, der Schwule; der Geisteskranke = der Geistesbehinderte. До застарілих відносяться й антропологічні та медичні терміни (der/die Europide, der/die Irre). СП der/die Liebste, які у 3-му виданні універсального словника DUDEN подані як застарілі, мають у 7-му виданні цього ж словника позначку щодо вживання «піднесено». Представлені в 3-му виданні DUDEN як застарілі СП Unaussprechliche, Einjahriges, Blauer /= Pobzist/ у 7-ме видання не увійшли взагалі.

Що стосується найменування німецьких поліцейських der Blaue (за кольором уніформи), яке з 1972 року почало витіснятися «неологізмом» der Grune, можна припустити, що це сло- во має усі шанси знову повернутися в розмовну німецьку мову, оскільки з 2005 року запроваджено поступовий перехід федеральної поліції з болотисто-зеленої на нову, блакитну уніформу: «So ganz haben die fibheren Stadtpolizisten, genannt “die Blauen”, den Verlust der blauen Uniformjacke und der grauen Hose nie verwunden» /NN, 04.05.2000/.

Застарілі й застаріваючі СП вживаються обмежено, у більшості випадків з певною стилістичною настановою: для відтворення колориту минулої епохи й історичних реалій, для надання мові піднесено-урочистого або ж, навпаки, жартівливого чи іронічно-сатиричного звучання: «... Der kleine Rudi machte nach dem “Einjahrigen” (heute RealschulabschluB) eine Gartner-und Kaufmannslehre, um den Betrieb ubernehmen zu konnen» /MM, 29.07.1995/; «Heute beginnt das Gedenkjahr fur Luthers Eheliebste Katharina von Bora» /BM, 31.10.1998/; «“Sag mal, Liebster”, sauselt die Holde, “jetzt sind wir schon zehn Jahre verlobt. Meinst du nicht auch, dass wir endlich heiraten sollten?” - “Du hast recht, aber wer nimmt uns jetzt noch?”» /HM, 25.11.2010/.

До історизмів слід віднести СП, що вийшли з активної лексики у зв'язку зі зникненням понять, предметів, явищ, які вони позначали:

СП з позначкою «раніше»: der Einjahrige; der/die Leibeigene, der/die Edle, der/die Alternative;

СП з позначкою «історія» або ж з вказівкою на конкретну епоху (напр. «середньовіччя»: der/die Freie /= rechtsfahige, mb politischen Rechten ausgestattete Person/; der/ die Unfreie /= jmd. nis dem Stande derer, dіe kerne Rechtsfahigkeit u. kerne politischen Rrechte besbzen u. іп der Verfugungsgewalt ernes Herren stehen/; der/die Horige /= jmd, der einem Grund- od. Gutsherren horig ist/; der Reisige /= berittener Soldner/;

СП і композити з ними із зазначенням конкретного часового відрізку в новітній історії «особл. націонал-соціаліст», «др. світ. війна»: der/ die Beutedeutsche /= auBerhalb der Grenzen des Deutschen Reches lebende Person deutscher Herkunft mb auslandischer Staatsangehorigkeit, dіe durch dіe Eingliederung der eroberten Gebiete ms Deutsche Reich dіe deutsche Staatsburgerschaft єгЬієіі/; der/die Volksdeutsche /= auBerhalb Deutschlands und Osterreichs lebende ethnische Deutsche (besonders in ost- und sudosteuropдischen Landern bis 1945)/; der Freiwillige /= Angehoriger eines von der deutschen Wehrmacht besetzten Landes, der in der Wehrmacht Dienst tat/.

Вищеназвані СП є словами, які не обслуговують сучасні сфери життя, проте тісно пов'язані з історією німецького народу, відбивають реалії його суспільного життя протягом минулих століть. Вони належать до пасивного словника й використовуються в мовленні, насамперед у художніх текстах для відтворення колориту епохи, події якої стали предметом зображення: «Vom Innenhof marschierten sie ohne lange BegruBungszeremonien zum Rittersaal. In der Sudecke des Hofes drangten sich Knappen und Reisige vor der Waffenkammer. Einige lieBen vom Schmied ihre Schwerter noch einmal scharfen» /Knodel: 69/; «Am Sonntag, 14. Marz 811, unterzeichnete Adalhart im Kloster St. Gallen eine Urkunde, mit der er seinen Besitz mit Haut und Haar dem Kloster schenkte: “Hauser, Gebaude, Leibeigene, Felder, Wiesen, Walder, Wege, Wasser und Wasserflusse”» /SGT, 03.12.2008/.

У текстах, присвячених проблемам сучасності, насамперед у публіцистиці, СП-історизми використовуються як стилістичний засіб: «Wir ernahren und bezahlen die Wasserkopfe, die eigentlich den Alten und Kranken helfen sollen. Wie im Mittelalter. Wir sind Leibeigene der Krankenkassen und werden ausgebeutet» /HM, 30.01.2010/. Трапляється, що СП виходять з активного вжитку, а згодом, наповнені вже новим змістом, повертаються знову. Так сталося, приміром, з СП der/die Ministeriale (від лат. ministeriales (Pl.) /= kaiserliche Beamte/), яке початково мало значення 'Angehorige/r des Dienstadels im Mittelalter`, а в сучасній німецькі мові набуло поширення як 'Angehorige/r eines Ministeriums`. Пор.: «Da der Herzog moglicherweise nie personlich vorbeischaute, verfugte der Ministeriale uber viel Macht» /BZ, 13.06.2008/ і «Das hat der promovierte Ministeriale fein beobachtet, aber jetzt kommt's» /BZ, 20.03.2010/.

До групи історизмів належать і відносно «юні» СП: der Grune, der Braune і der Blaue (фамільярно вживані найменування купюр номіналом 20, 50 і 100 німецьких марок, відповідно). Універсальний словник DUDEN (7-е видання 2011 р.) їх більше не фіксує. Однак зникнення денотату в цьому випадку не свідчить про зникнення ЛО: der Braunе, наприклад, продовжує своє існування, однак уже з новим значенням (купюра номіналом 50 євро): «Anders als im Voijahr, als “nur” zehn Mannschaften an den Start gingen, kampfen diesmal ein Dutzend FuBballteams um den Sieg - und die entsprechend Pramien. 300 Euro fur den Ersten, 200 Euro fur den Zweiten und 100 Euro fur den Drittplatzierten werden ausgeschntet. Selbst der Vierte kann noch einen “Braunen” fur die Mannschaftskasse einstreichen»

/BZ, 27.12.2005/. Можна припустити, що згодом усі інші єврокупюри також отримають свої «кольорові» найменування. Застарілим словам традиційно протиставляються неологізми, які слугують, з одного боку, для номінації нових понять і реалій, а з іншого - для заміни попередніх найменувань новими. У художніх і публіцистичних текстах створюється багато нових слів, проте далеко не всі з них закріплюються в мові й стають загальновживаними. У словнику неологізмів німецької мови С. Лосканта зафіксовано лише 1 СП: das Extreme, що є найменуванням змагань із сноубордингу, які щорічно проводяться за екстремальних умов у важкодоступних районах Аляски /Loskant: 57/.

До окремої групи відносяться СП-терміни, СП-професіоналізми й СП-жаргонізми. Вони належать до лексики обмеженого користування, оскільки вживаються з метою детального членування дійсності у сфері спеціальних і професійних інтересів.

Поняття «термін» прийнято розуміти як «лексичну одиницю мови для спеціальних потреб» [2, 736]. Від інших ЛО термін відрізняється системністю, стислістю, однозначністю, високою інформативністю, відповідністю нормам мови, стилістичною нейтральністю, незалежністю від контексту. Все це стосується і СП, які в силу різних причин набули термінологічного статусу. Зокрема, найбільш продуктивно вони вживаються для термінологізації таких галузей знання, як антропологія (der/die Australide, der/die Australoide, der/die Europide, der/die Mongolide, der/die Mongoloidе, der/die Negride, der/die Negroide), зоологія (Schadellose, Wirbellose, Zahnarme, Hundeartige); математика (die Veranderliche, die Gerade, die Waagerechte); астрономія (der Veranderliche) тощо. Ці термінологічні СП є стилістично нейтральними моносемантичними ЛО, утвореними в результаті еліптичної субстантивації прикметника: Hundeartige -- hundeartige Tiere; Veranderliche -- veranderliche GroBe; Veranderlicher -- veranderlicher Stern.

У сфері мови для спеціальних цілей лінгвісти виокремлюють також професіоналізми та професійні жаргонізми. На відміну від терміна, який є офіційним, прийнятим у відповідній сфері, професіоналізм є напівофіційним словом, що не є строгим, науковим позначенням поняття, тобто терміни й професіоналізми відрізняються протиставленням норми й узусу [2, с. 737].

До професіоналізмів відносяться СП (а також композити ІМЕННИК + СП), які використовуються в мові окремих професійних груп, а саме: спортсменів (der/die A-Jugendliche, der/ die Tabellenletzte, der/die Halblinke, der/ die Halbrechte, der/die Internationale, die Linke, die Rechte); політиків (der/die Autonome, der/ die Christsoziale, der/die Linksintellektuelle, der/die Linksradikale); правознавців (der/die Sachverstandige, der/die Schriftsachverstandige, der/die Ehewillige, der/die Minderjдhrige); служителів церкви (der Weltgeistliche, der/ die Religiose, das Allerheiligste, das Numinose); податківців (der/die Steuerpflichtige); економістів (der/die Scheinselbststandige); медиків (der/ die Mikrozephale, der/die Schizoide, der/ diePadophile); військовослужбовців (der/ die Fahnenfluchtige, der Standortalteste, der Revierkranke). З-поміж перелічених вище термінологічних і професійних ЛО окремо можна вказати на такі, що є продуктами субстантивації прикметників іншомовного походження: der/ die Negroide, der/die Schizoide, der/die Internationale, der/die Religiose, das Numinose, der/die Mikrozephale, der/die Padophile та деякі інші.

Окрім літературної загальновживаної лексики в мові представників певних професійних або інших груп, об'єднаних спільним родом занять чи інтересами, використовуються жаргонізми. На думку О.О. Селіванової, професійна лексика лише тоді стає елементом жаргону, коли вона денотативно є еквівалентом кодифікованих професіоналізмів, але має конототивну забарвленість [2, с. 169].

Універсальний словник DUDEN фіксує СП, які є спортивними жаргонізмами (der/die Unparteiische/= Schіedsrіchter/іn/; der/die Neutrale /= ScHedsrichter/m/; das Allerheiligste /= Tor/); мисливськими жаргонізмами (der Krumme /= (жарт.) Feldhase/; die Neue /= Neuschnee/); медичними жаргонізмами (die Innere /= Abtedung, Station/) або ж без вказівки на певну соціальну групу (der Zivile /= Potizetoeamter іп ZlvliZ; der/die Lebenslangliche /= jemand, der lebenslangtiche Frsfe verbuBt/). Вживання таких ЛО в текстах має на меті правдиве відтворення умов життя й побуту представників певного професійного середовища, увиразнення їхнього мовлення: «“Durch meinen Zivildienst habe ich dann Kontakt zum Krankenhaus bekommen, wo ich von 1995 bis 1998 meine zweite Ausbildung gemacht habe. Seitdem bin ich mit rund 20 Kollegen auf der Inneren tatig”, erzahlt Weber» /RZ, 22.08.2006/.

Опрацювання інтернет-ресурсів дозволило виявити ряд інших СП-жаргонізмів: солдатські СП-жаргонізми: Bucklige /= Rekruten der NVA, die von der Last der vielen Tagen formlich erdruckt werden/; der Bunte /= jmd, der frisch von der Fahnrichschule ist/; die Formliche /= formliche Anerkennung/; Picklige /= Offiziere/ (СП утворився від жаргонізму /= Schultersterne der Offiziere/; die floten /= Feinde/ (http://de.wiktionary.org/ wiki/Verzeichnis: Soldatensprache); der Glatte /= (зневажл.) Soldat im ersten Quartal seines Wehrdienstes (bezogen auf die Nacktheit der Schulterschlaufen)/; der Neue /= (зневажл.) Begriff fur Soldaten im ersten Quartal ihrer Dienstzeit/ (bundeswehr.htm); поліцейські СП-жаргонізми: der Alte /= Chef / Leiter einer Abteilung/ (Verzeichnis: Polizeijargon); СП-жаргонізми моряків: der GroBe /= der erste Steuermann/; СП-жаргонізми у мові підлітків: der Alte /= Anrede fur einen Freund; Vater; alterer Mann/; hey, Alter, alles klar?; SuBe /= Anrede fur ein Mдdchen/ (projekte); СП-жаргонізми у мові наркоманів: das Braune /= Haschisch/; das Grune /= Marihuana/; das Schnelle /= Amphetamin/(Drogen-Glossar). Вищезазначені СП відносяться до експресивно забарвленої лексики, синонімічної ЛО загального вжитку. Вони здебільшого характеризуються стилістичною зниженістю, іронічно-жартівливою чи вульгарною конототивною забарвленістю.

субстантивований прикметник семантичний жаргонізм

Висновки і пропозиції

СП, які є об'єктом наукової рефлексії даної статті, не належать до основного лексичного складу сучасної німецької мови, проте більшою частиною є зрозумілі пересічним мовцям, а їхнє використання в художніх і публіцистичних текстах слугує засобом для точного відтворення територіальних й історичних реалій і понять, окреслення певного соціально-професійного середовища. Перспективи подальшої роботи полягають у дослідженні комунікативно-функціональних особливостей СП на мікро- і макротекстовому рівнях.

Література

1. Огуй О.Д. Лексикологія німецької мови. Lexikologie der deutschen Sprache: [навч. посібник]. Вінниця: Нова книга, 2003. 416 с. ISBN 966-7890-49-X.

2. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2010. 844 с.

3. BM: Berliner Morgenpost, 31.10.1998.

4. BZ: Braunschweiger Zeitung, 27.12.2005, 13.06.2008, 07.05.2009, 20.03.2010.

5. Die Presse, 30.07.1993.

6. HM: Hamburger Morgenpost, 30.01.2010, 25.11.2010.

7. ММ: Mannheimer Morgen, 29.07.1995, 18.09.2010. NKZ: Neue Kronen-Zeitung, 25.03.1999.

8. NN: Nwnberger Nachrichten, 04.05.2000. RZ: Rhein-Zeitung, 22.08.2006.

9. SGT: St. Galler Tagblatt, 03.12.2008. TT: Tiroler Tageszeitung 13.11.1999.

Джерела ілюстративного матеріалу:

1. Duden. Deutsches Universaiwnrterbuch / [Hg.: Wissenschaftlicher Rat der Dudenredaktion]. 3., neu bearb. und erw. Aufl. - Mannheim [u. a.]: Dudenverl., 1996. 1816 S.

2. Duden. Deutsches Universalwцrterbuch / [Hg.: Dudenredaktion]. 7., hberarb. und erw. Aufl. Mannheim [u. a.]: Dudenverl., 2011. 2112 S.

3. Knodel S. Adelheid von Lare / Simone Knodel. Fцritz: Amicus, 2004. 355 S.

4. Loskant S. Das neue Trendwцrter-Lexikon. Das Buch der neuen Wцrter / Sebastian Loskant. Ghtersloh: Bertelsmann Lexikon, 1998. 192 S. ISBN 3-577-10464-3.Mackensen L. Deutsches Wцrterbuch / Lutz Mackensen. 6. Aufl. Emmering: R. Obst, 1980. 1064 S.

5. Wahrig G. Deutsches Wцrterbuch / [Hg.: R. Wahrig- Burfeind]. Ghtersloh [u. a.]: Wissen Media, 2002. 1451 S.

References

1. Ohui O.D. (2003). Leksykolohiia nimetskoi movy. Lexikologie der deutschen Sprache. [Lexicology of the German language. Lexikologie der deutschen Sprache]. Vinnytsia: Nova knyha. 416 p. ISBN 966-7890-49X. [in Ukrainian].

2. Selivanova O.O. (2010). Linhvistychna entsyklopediia [Linguistic encyclopedia]. Poltava: Dovkillia-K. 844 p. [in Ukrainian].

3. BM: Berliner Morgenpost, 31.10.1998.

4. BZ: Braunschweiger Zeitung, 27.12.2005, 13.06.2008, 07.05.2009, 20.03.2010.

5. Die Presse, 30.07.1993.

6. HM: Hamburger Morgenpost, 30.01.2010, 25.11.2010.

7. ММ: Mannheimer Morgen, 29.07.1995, 18.09.2010. NKZ: Neue Kronen-Zeitung, 25.03.1999.

8. NN: Nbrnberger Nachrichten, 04.05.2000. RZ: Rhein-Zeitung, 22.08.2006.

9. SGT: St. Galler Tagblatt, 03.12.2008. TT: Tiroler Tageszeitung 13.11.1999.

Sources of illustrative material:

1. Duden. Deutsches Universalwprterbuch / [Hg.: Wissenschaftlicher Rat der Dudenredaktion]. 3., neu bearb. und erw. Aufl. - Mannheim [u. a.]: Dudenverl., 1996. 1816 S.

2. Duden. Deutsches Universalwprterbuch / [Hg.: Dudenredaktion]. 7., bberarb. und erw. Aufl. Mannheim [u. a.]: Dudenverl., 2011. 2112 S.

3. Knodel S. Adelheid von Lare / Simone Knodel. Fpritz: Amicus, 2004. 355 S.

4. Loskant S. Das neue Trendwprter-Lexikon. Das Buch der neuen Wprter / Sebastian Loskant. Gbtersloh: Bertelsmann Lexikon, 1998. 192 S. ISBN 3-577-10464-3.Mackensen L. Deutsches Wprterbuch / Lutz Mackensen. 6. Aufl. Emmering: R. Obst, 1980. 1064 S.

5. Wahrig G. Deutsches Wprterbuch / [Hg.: R. Wahrig- Burfeind]. Gbtersloh [u. a.]: Wissen Media, 2002. 1451 S.

Размещено на Allbest.ru