Мовна реалізація агресивності в середні віки (на матеріалі епічної поеми "Kudrun")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовна реалізація агресивності в середні віки (на матеріалі епічної поеми "Kudrun")

Романова Наталя Василівна,

доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри німецької та романської філології Херсонський державний університет

Статтю присвячено актуальній проблемі щодо ролі агресивної внутрішньої і зовнішньої політики германських можновладців ХІІІ ст. Згідно з фабулою епічної поеми «Кудруна», в підвалинах агресивної внутрішньої і зовнішньої політики германських можновладців лежить глобальний конфлікт, що включає в себе людину і навколишній світ, людей і їхній релігійний світогляд, ієрархію стосунків індивідуума, диких тварин і нащадків «еліти», авторитет короля, королеви й авторитет церкви, виховання й освіту, красу молодої жінки й ворожість чоловіка, ревнощі сміливого літнього короля-батька й жорстокість літньої жінки-королеви-матері тощо. Опозиції виявляємо і в категоріях «свого» й «чужого», добра й зла, старого й нового, земного й неземного, матеріального й ідеального, досконалого й недосконалого, живого й неживого, вільного від рабства й поневоленого, тілесного, душевного й духовного, розуму й емоцій. Відбувається роздвоєння цілісного предметного світу на його фізичне буття і значення. Разом з цим трансформується ідеальна поведінка лицарів - опори германських королів. Виникають нові співвідношення - «лицар - злодій, розбійник», «лицар - варвар», «лицар - тварина». Агресивна поведінка людини як соціальної істоти має моральний характер. У питанні про аморальність медіальна людина перебуває під впливом античної психології, язичництва та християнства. Метою статті є виявлення німецьких мовних одиниць зі значенням агресивності в середні віки. В ході дослідження було використано дедуктивний, структурно-семантичний, логіко-семантичний, контекстуальний аналізи, метод лінгвістичного опису та аналіз словникових дефініцій. Результати дослідження охоплюють уточнення поняття «агресивність», простеження його смислового наповнення на часовому зрізі, виокремлення системи мовних одиниць як-от слово, власна назва, словосполучення (вільне й стале), речення (просте, складне, ускладнене, комбіноване, надфразова єдність) та з'ясування особливостей формування феномену. Доведено, що агресивність може бути природною та штучною. Природна агресивність характерна стихії води, диким тваринам і людині як біологічній істоті, штучна - людині як соціальній істоті та надприродним істотам, що втілюють у собі зло. Агресивність корелює зі статтю, віком і культурою: чоловік - агресивний у будь-якому віці та в будь-якій культурі, жінка - лише в літньому віці, перебуваючи в статусі матері, яка бажає своїй дитині щасливої долі та будучи іноземкою. Висновуємо, що поняття агресивності в середньовічній Німеччині пов'язане насамперед з позамовними чинниками (релігія, внутрішня і зовнішня політика, соціальний, економічний і культурно-історичний розвиток), заломленими автором епічної поеми «Кудруна» вербально.

Ключові слова: середні віки, агресивність, людина, тварина, стихія, слово, власна назва, словосполучення, речення.

LANGUAGE REALIZATION OF AGGRESSION IN THE MIDDLE AGES (BASED ON THE EPIC POEM «KUDRUN»)

Romanova Natalya Vasylivna,

Doctor of Philological Sciences, Associate Professor,

Professor the Department of German and Romance Philology Kherson State University

This paper presents the topical issue of the role of aggressive domestic and foreign policy of the German rulers of the XIII century. According to the plot of the epic poem «Kudrun», at the heart of the aggressive domestic and foreign policy of the German rulers is a global conflict involving man and the world, people and their religious worldview, the hierarchy of relations of the individual, wildlife and descendants of the «elite», king, queen and the authority of the church, upbringing and education, the beauty of a young woman and the hostility of a man, the jealousy of a brave old king-father and the cruelty of an elderly woman-queen-mother, and so on. Oppositions are also found in the categories of «one's own» and «foreign», good and evil, old and new, earthly and unearthly, material and ideal, perfect and imperfect, living and inanimate, free from slavery and enslaved, bodily, mental and spiritual, mind and emotions. There is a bifurcation of the whole objective world into its physical existence and meaning. At the same time, the ideal behavior of knights is transformed - the support of German kings. There are relationships - «knight - thief, robber», «knight - barbarian», «knight - animal». Aggressive human behavior as a social being has a moral character. In the question of immorality, the medial man is influenced by ancient psychology, paganism and Christianity. The aim of the article is to identify German language units with the meaning of aggression in the Middle Ages. The study used deductive, structural-semantic, logical-semantic, contextual analysis, the method of linguistic description and analysis of dictionary definitions. The results of the study include clarification of the concept of «aggression», tracing its semantic content in time, highlighting the system of language units such as word, proper name, phrase (free and permanent), sentence (simple, complex, complex, combined, supra-phrase unity) and elucidation of the peculiarities of the formation of the phenomenon. It has been proven that aggression can be natural or artificial. Natural aggression is characteristic of the element of water, wild animals and man as a biological being, artificial - man as a social being and supernatural beings who embody evil. Aggression correlates with gender, age and culture: a man is aggressive at any age and in any culture, a woman - only in old age, being in the status of a mother who wishes her child a happy fate and being a foreigner. We conclude that the concept of aggression in medieval Germany is associated primarily with extralinguistic factors (religion, domestic and foreign policy, social, economic and cultural- historical development), refracted verbally by the author of the epic poem «Kudrun».

Key words: the Middle ages, aggression, man, animal, element, word, proper name, phrase, sentence.

Вступ

Середні віки у всесвітній історії асоціюються із руйнуванням Римської імперії, заснуванням численних германських королівств (Rossa, Stierstorfer, 1986: 7), розколом християнства (Татенко, Титаренко, 2005: 12), проміжком «між початком і кінцем певного відрізка часу» (НТСУМ, 3, 2003: 265), хронологічними історичними рамками (WAHRIG, 2012:659), «бурхливим розвитком феодальних відносин у Німеччині, із хрестовими походами лицарів і виникненням лицарської культури» (Левицький, 2007: 126), в історії психології - із суперечливими вченнями про людину та душу теологічної категорії (Роме- нець, 2005: 510). Отже, середні віки розуміють як якісне перетворення і матеріальні, духовні, культурні та психологічні зміни в навколишньому світі та якісний вияв у ньому особи- стісних психологічних властивостей людини. За таких умов висувається і нова форма поведінки: якщо давня людина керувалася традиціями, то середньовічна орієнтується на Моральні Закони Бога. Вона має бути схожою на свій Ідеал, підкорятися колективним інтересам, нормам і цінностям, нівелюючи власну індивідуальність.

На етапі переходу від моделі традиції до моделі моралі виникають певні труднощі, що супроводжуються агресивністю. Агресивність визначають як емоційний стан і рису характеру (ПС, 1982: 7), психічне явище, «що виражається у прагненні до насильницьких дій у міжособистісних стосунках» (Бродов- ська, Патрик, Яблонко, 2005: 6; Шадських, Піча, 2008: 8), «властивість особистості, що проявляється в певних емоційних реакціях гніву, злості, демонстрації іншим переваги в силі» (Кириленко, 2007: 238), напад, наступ; атаку; бойовий запал; войовничість; сварливість ^ЛЖЮ, 2012: 65).

Узагальнено, агресивність можна вважати вихідним пунктом соціально-психологічної нестабільності. В нестабільному суспільстві, як відомо, стосунки часто порушуються, деформуються, реорганізуються, не сприймаються, заперечуються. Незадоволеність зумовлює появу психологічного дискомфорту, що неминуче призводить до конфліктів (Орбан-Лембрик, 2004:179-190), образи (Кріпак, 2013: 163), заздрощів (Тимошенко, 2015: 61) тощо.

Існує думка, що людськими конфліктами можна керувати на будь-якій стадії розвитку (Русинка, 2011: 382-387). Головне - взаємовигідно реалізувати інтереси конфліктуючих сторін. У процесі взаємодії необхідно враховувати специфіку емоційної та когні- тивної сфер. Визнають домінування емоцій над розумом. Звичайно, емоції повинні бути контрольованими й відповідно вербалізова- ними. За кожним словом мовця стоїть уявлення про той чи той фрагмент буття, пережитий емоційно. Звідси бажання вплинути або схилити до певних дій і вчинків адресата (там само: 304-307). німецька мовна одиниця агресивність

Мета статті - виявити мовні одиниці зі значенням агресивності в середні віки.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань, як-от: 1) уточнити поняття «агресивність» та простежити його смислове наповнення на часовому зрізі, 2) виділити мовні засоби маніфестації агресивності, 3) з'ясувати особливості формування феномену.

Методологічну базу дослідження складає принцип антропоцентризму, в річищі якого людина постає вінцем природи, що пристосовується до середовища та намагається його адаптувати під власні потреби. З іншого боку, вона є Творцем «людського світу», мірою всіх речей і подій.

Методи дослідження охоплюють дедуктивний, структурно-семантичний, логіко-се- мантичний, контекстуальний аналізи, метод лінгвістичного опису та аналіз словникових дефініцій.

Поняття «агресивність» та його смислове наповнення в середні віки

Під агресивністю в нашій студії розумітимемо такий емоційний стан людини/тварини, внаслідок якого психологічно й/або фізично страждають або гинуть інші люди/тварини.

Наприклад, агресивність виявляє дикий гриф щодо малолітнього королевича Ez was ein wilder grife, der kom dar geflogen, // daz im der kьnic Sigebant het ze liebe erzogen, // sin groz unge- lьcke mohte er da bi kiesen: // sinen sun den jungen muose er von dem starken grifen // vliesen (55-а строфа), Der grife lie sich nidere und besloz daz kindelin // in die sine klawe. do tet er groze schin // daz er grimmic wwre und ьbele gemuot. // daz muosten sit beweinen helde kьene unde guot (58-а строфа), mich truoc der wilden grifen einer zuo dem steine (78-а строфа, 3-й рядок).

Агресивність грифа зумовлена інстинктами wan ez der alde grife den sinen jungen truoc (68-а строфа, 3-й рядок), Sie wolden'z hдn zebrochen, mit klawen gar zertragen. // da h&ret michel wunder von sinen sorgen sagen, // wie dд den lip behielde von Irlant der herre. // in habt' der jungen einer under sinen klawen harte verre (70-а строфа), а не релігією, як уважали король, королева, їхні родичі й піддані Des wirtes ungelьcke nдhen do began, //dд von er und frou Uote groziu leit gewan. // ez het der jubele tiufel gesant in daz riche // sinen boten verre. daz ergieng in allen klageliche (54-а строфа).

З другого боку, агресивність птаха щодо малолітніх королівських дочок не мотивована Got tuot michel wunder; des mac man wol verjehen. // von der grifen sterke was ouch e geschehen, // daz drier kьnige tцhter waren dar getragen. // sie sдzen dд vil nдhen. nu kan iu niemen gesagen (73-я строфа), вона, очевидно, слугує своєрідним тлом милості Господньої та конституює свою відкритість у географічних термінах (порівн.: ареал викрадення королівських дочок - Індія, Португалія, Ізер- ланд та локалізацію хижака - сто миль від Ірландії на дикому острові).

Трапляється агресивність водної стихії, що згубила корабель із пілігримами I'ne weiz von weihen enden geflozzen ьber mer // zuo der steinwende kom ein gotes her. // die starken grunt- walle kerten sie vil sere. // die ellenden meide heten ungemьetes deste mere (85-я строфа). Отже, йдеться про природний варіант агресивності або характерологічну агресивність.

Агресивність людини диференційовано за віком і статтю. Зокрема агресивність у малолітньої дитини (хлопчика) формується поступово: від навчання Do in der grozen sorgen von im gar gebrast, // do lernde so wol schiezen der ellende gast, // daz im die vцgele kunden fliegende niht entrinnen. //er rдmte swes er gerte, do er nach siner nar begunde sinnen (97-а строфа) через самозахист Von siner herberge gieng er in den walt. // dд sach er vil der tiere frevele unde balt. // dar under was ir einez, daz wolde in verslinden, // daz sluog er mit dem swerte; ez muoste sines zornes // harte enphinden (100-а строфа) до корисливості Einem gabilune was ez anelich. // er begunde ez schinden; do wart er krefte rieh. // in luste sines bluotes. do er des vol getranc, // do gewan er vil der krefte. er hete manigen gedanc (101-а строфа), азарту Mit des tieres hiute der helt sich bewant. // bi im er harte nдhen einen lewen vant; // der mohte im niht enphliehen. wie schiere er zuo im gie! //des beleip er unverhouwen. der helt in gьetliche // enphie (102-а строфа), потенційного криміналу Heten'z niht gescheiden diu minniclichen kint, // den helt von Garadie hiet' er erslagen sint. // sie wдren im geliche, die armen zuo den heren, // die selben schifliute muosten do gen Irlande keren (136-а строфа).

Дорослий чоловік проявляє агресивність цілеспрямовано, демонструючи, з одного боку, свій статус і перевагу Daz liut in wolde vдhen; ir herre daz gebot. // do stuont er in ze nдhen; des komen sie in not (135-а строфа, 1-й, 2-й рядки), з другого, напрацьовуючи авторитет Dar zuo wart er so kьene, als uns ist geseit, // daz er getorste rechen siner friunde leit. // er behabete gar sin ere an aller hande dingen, //des hцrt' man in dem lande von dem helde sagen unde // singen (166-а строфа) або підтверджуючи останній Do begunde rihten her Hдgene in Irlant. // swaz er unbilliches an den liuten vant, // des muosten sie engelden von im harte sere. // inner einem jдre enthoubet' er ir ahzic oder mere (194-а строфа).

Сюди додаються і батьківські загострені ревнощі Der selben fьrsten einer bi Tenemarke saz // ze Wдleis in dem lande. do er gehцrte daz, // daz siu so schцne w^re, do rang er nдch ir sere. // daz versmahte Hagenen; er jach, er nwme im beide // lip und ere (200-а строфа), й етнічна гординя Swaz man ie boten sande nвch der megede guot, // die hiez her Hagene vliesen durch sоnen ьbermuot. // er wolde s' geben deheinen der swacher danne иr wжre. // dф hцrt' man allenthalben sagen von dem fьrstйn daz //mжre (201-а строфа), й інтернаціональна «висока» пристрасть (кохання юного короля Нортландії до ірландської королівни-підлітка) Dц sprach aber Hetele: «mir'st nie nвch ir sц nцt, //hвhet er mir einen, dar umbe enmьeze tфt // geligen Hagene selbe, der kьnic von Irrоche. // er ist nie sц frevele, im kome sоn grimmer muot vil // schedelоche.» (229-а строфа), й світогляд досвідченого лицаря der mоns gemaches vвret, der sol die selben vвre mit //mir dulden.» (246-а строфа, 4-й рядок), і функції короля Er sprach: «mоn geleite unde mоnen fride // den wil ich in enbieten. er bьezet mit der wide, // der an iht beswжret die unkunden herren. // des sоn вne sorge; in sol in mоnem lande niht ge- // werren.» (296-а строфа), і фальшиві друзі «nu bringet mir vil drвte die mоnen gкrstangen. // sie mьezen alle sterben, die ich mit der mоner hende//erlange.» (447-а строфа, 3-й, 4-й рядки), й помста за викрадення дочки Hagene der starke durch die schar brach, // sоn swert daz sneit sкre; willeclоch er rach, // daz im enphьeret wдren die minneclоchen meide, // dв wart gerьeret manic rinc. im was harte grњz- lоche // leide (510-а строфа), й техніка бою Dц sluog er durch daz houbet des kьnic Hetelen man, // Waten den vil kьenen, daz ыz dem helme ran // daz bluot von sоner wunden, dц kuolden nu die winde. // ez was gкn вbunde. man sach strоten allez daz gesinde (518-а строфа), й оприлюднення змісту листа від норманського короля посланцем усьому дворові Dц sprach der kьnic Hetele: «ez was iu niht ze guot, // daz iuch her hвt gesendet der kьnic Hartmuot. //des mьezet ir engelden, guote boten hкre. // der gedinge Hart- muotes mьet mich undfroun Hildйn // vil sкre. » (608-астрофа), й расова дискримінація In lant daz Herwоges wurfen sie den brant. // swaz er dц helfe hкte an friundйn besant, // die bat er mit im rоten. sie huoben stьrme grimme, //sie kouften 'z mit dem verhe swaz man in gap, golt, // silber oder gimme (674-а строфа), й лицарські закони битви в полі Drоe veltstьrme sie mit den Mњren striten. // dц heten fride die bьrge nвch ritter- lоchen sоten. // sie teilten 'z mit den swerten und mit den spern sкre. //frides sie niht gerten: des gewannen sie der wunden // deste mкre (708-а строфа), й нещасливе кохання Ob si'z gar verspreche, daz si'z niht entuo, //siu sol mich sehen rоten mit mоnen recken zuo. // zweinzic tыsent helde wil ich belоben lвzen // vor Hegelinge bьrge veige beidenthвlbйn der strвze (758-а строфа), й завоювання а) замку Ludewоc und Hartmunt kцmen in daz tor. // vil manigen sкre wunden liezen sie dar vor (791-а строфа, 1-й, 2-й рядки), б) міста Diu burc diu was zerbrochen, diu stat diu was ver- brant (801-а строфа, 1-й рядок), в) королівства verbrennet und zerfьeret liez er des fьrsten lant (804-а строфа, 2-й рядок), й битва на березі острова Вюльпензанд Sф rehte grim- miclоche werte man nie lant. // die von Hegelingen drungen ыf den sant. // mit spern und mit swerten striten s ' alsф sкre. // ein ander sie dц werten daz sie des koufes sоt niht // gerten mкre (860-а строфа), й іменні поєдинки лицарів на цьому острові Hartmuot und Irolt zuo ein ander spranc. // Ir ietweders wвfen ыf dem helme erklanc (866-а строфа, 1-й, 2-й рядки), й захист здобичі sie sluogen tiefe wunden: alsц werten sie die kьniginne (878-а строфа, 4-й рядок), й смерть володаря Мателани Dц Wate der vil grimme gefriesch des kьniges tцt, // er begunde limmen. sam ein вbentrфt // sach man helme schоnen von seinen slegen swinden. // in und al die sоnen die muoste man vil zorrnge vinden (882-а строфа) тощо.

Мовні засоби реалізації агресивності

У наведених прикладах маркерами агресивності слугують, по-перше, словосполучення а) вільні wilder grоfe; under sоnen klвwen harte verre; von der grоfen sterke; daz bluot von sоner wunden; teilten mit den swerten und mit den spern sкre; gewщnnen der wunden; zuo ein ander spranc; sluogen tiefe wunden і б) сталі grimmic wжre; ьbele gemuot; wurfen den brant; huoben stьrme grimme; kouften mit dem verhe, zornige vinden, по-друге, речення а) прості розповідні поширенні sоnen sun den jungen muose er von dem starken grоfen vliesen; Daz liut in wolde vвhen; des mьezet ir engelden, guote boten hкre; zweinzic tыsent helde wil ich belоben lвzen vor Hegelinge bьrge veige beidenthвlbйn der strвze; vil manigen sкre wunden liezen sie dar vor; Ir ietweders wвfen ыfdem helme erklanc; б) прості розповідні поширені з однорідними членами Der grоfe lie sich nidere und beslцz daz kindelоn in die sоne klвwe; в) прості розповідні вставні (парантеза) mich truoc der wilden grоfen einer zuo dem steine; die starken gruntwalle kкrten sie vil sкre; д) прості розповідні поширені з дієприкметниковими зворотами Sie wolden'z hвn zebrochen, mit klвwen gar zertragen; е) прості розповідні поширені з редукованими головними членами mit spern und mit swerten striten s' alsц sкre; є) складні 1.1 складнопідрядні означальні daz drоer kьnige tцhter wвren dar getragen; sie mьezen alle sterben, die ich mit der mоner hende erlange; 1.2 складнопідрядні способу дії dф lernde sф wol schiezen der eilende gast, daz im die vцgele kunden fliegйnde niht entrinnen; 2.1 складносурядні daz versmвhte Hagenen; er jach, er nжme im beide lоp und кre; Swaz man ie boten sande nвch der megede guot, die hiez her Hagene vliesen durch sоnen ьbermuot; der mоns gemaches vвret, der sol die selben vвre mit mir dulden; ж) ускладнені (гіпотаксис + паратаксис) dar under was ir einez, daz wolde in verslinden, daz sluog er mit dem swerte; ez muoste sоnes zornes harte enphinden; з) комбіновані прості поширені (розповідне + окличне) der mohte im niht enphliehen. wie schiere er zuo im gie!; (розповіднеї + розпо- відне2) dв wart gerьeret manic rinc. im was harte grњzlоche leide; и) надфразова єдність er begunde ez schinden; dф wart er krefte rоch. in luste sоnes bluotes. dф er des vol getranc, do gewдn er vil der krefte. er hete manigen gedanc; Dar zuo wart er sф kьene, als uns ist geseit, daz er getorste rechen sоner friunde leit. er behд- bete gar sоn кre an aller hande dingen; swaz er ыnbillоches an den liuten vant, des muosten sie engelden von im harte sкre. inner einem jвre enthoubet' er ir ahzic oder mкre; «mir'st nie nвch ir sф nфt, hвhet er mir einen, dar umbe enmьeze tфt geligen Hagene selbe, der kьnic von Irrоche. er ist nie sф frevele, im kome sоn grimmer muot vil schedelоche.», по-третє, слова на позначення І: а) завершеної дії erslagen sint, б) дії у минулому часі, спрямованої на об'єкт (носія агресивності) rach, ran, drungen, werten, limmen; в) дії у минулому часі з прийменниковим додатком знахідного відмінка sluog durch daz houbet; д) результату дії was zerbrochen; was verbrant; verbrennet; zerfьeret; е) оцінки об'єкта (носія агресивності) grimmiclоche, ІІ: множинності предметів slegen,

Загалом, переважають речення. Нагадаємо, що основна функція речень полягає у виражені окремої відносно закінченої думки «й відношення її змісту до дійсності» (Кочерган, 2010: 435). Структура й обсяг ілюстрованих речень різні, залежать від прагматичної установки шпільмана (Кріпак, 2013), предмета зображення, ритму, рими, стилю (Адмони, 1963: 99), будови німецької мови ХІІІ століття, типів вираження синтаксичних зв'язків (Адмони, 1955: 15-23).

Поділ речень на прості, складні, ускладнені, комбіновані й надфразові єдності є умовним, оскільки знаки пунктуації у середньовіччі були суб'єктивними, недосконалими, ненормованими (Адмони, 1963: 106).

Зауважимо, що фізичні й психічні особливості агресивної людини можуть мотивувати виникнення прізвиська, що супроводжуватиме її не лише до старості, а й до смерті.

Наприклад:

Ґаген (Hagene) мав паралельне ім'я - Vвlant aller kьnige «Диявол з-поміж усіх королів». Денотат імені ускладнений, поєднує в собі кілька понять: «надприродна істота» Vвlant, «кількість» aller, «освячена/абсолютна влада», «держава» kьnige, ґрунтується на гіперболі й християнській символіці. Гіперболізують неземну й землі сили, що символізують темряву, обман, зло та світло, добро, справедливість (Тресиддер, 2001: 89, 162).

У жінок також є прізвиська.

Наприклад:

королеву Нормандії Gкrlinde «Герлінду» називають diu alde vвlentinne «стара дияволиця», diu tiuvelinne, die tievelinne «дияволиця», Diu/diu ьbele tiuvelinne «зла дияволиця», diu wьlpinne «вовчиця», Diu alde wьlpinne «стара вовчиця», Gкrlint diu ьbele «злодійка Герлінда», Gкrlint diu vil ьbele «злюка Герлінда», wйinйnde des alden kьniges wоp «плакса». Тобто літню жінку невизна- ченого походження, з високим статусом десакралізували, ототожнили з похідною надприродною негативною істотою, злом, деструктивними силами двох світів: неземного й земного та мислили як носія емоційного стану горя.

Цілком очікувано постають характерні морально-психологічні риси цієї королеви - жорстокість diu ьbele Gкrlint і злість des Gкrlint innen, що етимологізуються на тлі життя хижих тварин (ПС, 1982: 59).

Стосовно номінування особовим займенником siu, воно маніфестує дистанційне, неупереджене ставлення шпільмана до правительки і разом з тим наближає його до слухача/читача (Петренко, 2008: 8, 10).

Опис прізвиська Gкrlint, daz Ludewоges wоp і des kьnigen wоp підкреслює офіційні стосунки між прошарками населення, репрезентує сімейне начало як форму співіснування у навколишньому світі чоловічого й жіночого єства, визначає статус жінки в медіальній родині.

Двочлена антропонімічна конструкція frou Gкrlint зі значенням «матір» відображає сакральність (Шейнина, 2001: 168), що підлягає табуюванню (Фрейд, 2007: 23-26).

Перехід на апелятивну frouwe «королево» й апелятивно-іменну формули diu frouwe Gкrlint, frou Gкrlint «пані Герліндо», mоn frou

Gerlint «моя королево» вказує на формування мовного етикету (Торчинський, 2006: 84).

На нашу думку, формула з означеним артиклем конкретизує не стільки титул жінки (Левковская, Пророкова, Сергиенко, 1973: 200), скільки орієнтує на специфіку її поведінки Do sprach von Ormanie der uzerwelte degen: // «frouwe, nu lat schinen und ruochet ir so phlegen, // ob ir mir triuwe leistet; ir ziehet si in der maze, // daz mich diu kьniginne niht gar ьz der frrnntschefte laze.» (1003-я строфа).

«Жіночу» агресивність, на відміну від «чоловічої», класифікуємо на два різновиди: опосередковану й пряму. Опосередкована агресивність реалізована через психологічний тиск матері на рідного сина Do er kom ze lande da er hete verlдn // vater unde muoter, rihten sich began // ze starkem urliuge Hartmuot der vil grimme. // daz riet im z'allen ziten Gerlint diu alde vдlentinne (629-я строфа), через бажання старої королеви а) фізично знищити найсиль- ніших відомих лицарів-іноземців Des was da vil gen&te diu alde Gerlint, // wie siu daz rechen mцhte, daz Hetele sin kint //versagete smдheliche ir sune Hartmuote. // siu wunschte, daz sie hahen solden beide Waten unde // Fruoten (737-я строфа), б) фізично вплинути на поведінку «непокірної» полонянки Do sprach diu kьniginne: «swaz ir iemen tuot, // siu volget niemanne. Siu ist so gemuot, // man enwende si's mit ьbele, siu kumt dir z' einem wibe (1002-а строфа, 1-й-3-й рядки), через уявне бажання смерті ворогам нещасною матір'ю, дочку якої силоміць полонив невдаха-на- речений Do sprach diu trurende: «hei, solde ich daz geleben! // allez daz ich hete wolde ich drumbe geben, // daz ich errochen wurde, swie so daz geschehe, // daz ich vil gotes armiu mine tohter Kudrun ges^he.» (929-а строфа), через етикет Kьssen sie do wolde daz Ludewiges wip. // des was in unmuote der juncfrouwen lip. // siu sprach ze Gerlinde: «wes get ir mir so nдhen?//wie ungerne ich iuch kuste! ir endurfet mich niht en- //phahen. //Ez wдren iuwer r^te, daz ich vil armiu meit // uf michel unstete vil manigiu herzen leit //mit schдnden hдn geduldet. es wirt noch leider mere.» (978-я, 979-я строфы, 1-й-3-й рядки), через авторитарні методи виховання weh et ir, her Hartmuot, mich sie ziehen lazen, // ich trouwe ez wol gefьegen, daz siu sich ir hochverte // maze.» (993-я строфа, 3-й, 4-й рядки), через нав'язування своєї волі неземній істоті «ez mac sie alle riuwen (gote si ez gekleit), // die mit Kьdrьnen komen her ze lande (1060-я строфа, 2-й, 3-й рядки), через обіцянку королівни помститися за нагоди злій королеві «nu gebe ez got», sprach Kыdrыn, «daz ich iuch's // geman.» (1204-а строфа, 2-й рядок), через придворний етикет wan ir meisterinne diu was vil unge- hiure. // «guoten morgen, guoten вbent» was den minniclоchen // meiden tiure (1220-а строфа, 3-й, 4-й рядки), через потенційне покарання служниць und wirt des Gкrlint innen, so getйt siu uns mit sle- // gen noch nie leider.» (1267-а строфа, 4-й рядок), через розпорядження щодо підготовки знаряддя для тортур dф hiez si ыz ziunen brechen unde besemen binden. // der ungefьegen zьhte wolde duo frou Gкrlint niht er- // winden (1282-а строфа, 3-й,4-й рядки), через благання коро

леви помститися за смерть її чоловіка Er hфrte lыte erschrоen daz Ludewоges wоp. // sоn muoter Gкrlint klagete des edelen kьniges lоp (1471-а строфа, 1-й, 2-й рядки).

Пряма агресивність відображена в примусовій фізичній праці благородних дівчат Sum- lоche muosten spinnen und bьrsten ir den har. // diu von hфhen dingen wдren komen dar, // und die wol legen kunden daz golt in die sоden, // mit edelem gesteine, diu muosten michel arebeite lоden (1006-а строфа), у фізичних і психологічних муках королівни-красуні Dф sprach diu maget schњne: «des hвn ich ninder muot, // wan mir diu ьbele Gкrlint sф vil ze leide tuot, // daz mich niht mac gelьsten deheines recken minne. //ir und al ir kьnne bin ich vоnt von allen mоnen sinnen. » (1027-а строфа), у приниженні гідності королівни Gкrlint diu ьbele dienen ir dф hiez // diu siu an sedele rвwen harte selden liez. // die man von allem rehte bо den fьrsten kinden // solt' alle zоte suochen, die muoste man dв bо den // swachen vinden (1051-а строфа), у наказах королеви Dф sprach diu ьbele Gкrlint: «sф wirt dir dicke wк. // swie herte sо der winter, du muost ыf den snк //und muost diu kleider waschen in den kьelen winden, // sф du dich dicke gerne in den phieselgadene liezest // vinden.» (1064-а строфа), в постійній лайці правительки dв wart in getвn // zornlоchez strвfen von der ьbelen Gкrlinde. // daz liez siu vil selden, si'n zurnde mit den edelen // ingesinde (1188-а строфа, друга частина 2-о рядка,

3- й, 4-й рядки), в погрозах королеви uns sulen geste kommen. // und gebet ir mоnen helden wоziu niht ir kleider, // so geschдch nie weschen mкre in kьniges selde noch // zer werlde leider.» (1192-а строфа, друга частина 2-о рядка, 3-й,й рядки).

Опосередковану «жіночу агресивність» актуалізують слова, що позначають дію, спрямовану на об'єкт (носія агресивності) riet і об'єкти (носіїв агресивності) hвhen, erro- chen wurde, riuwen, klagete, словосполучення а) сталі enwйnde mit ьbele; was ungehiure; bо den swachen vinden; wirt wк; zornlоchez strвfen й вільні ыz ziunen brechen; besemen binden; ыf den snк; kleider waschen; in den kьelen winden, речення а) прості 1.1 поширені окличні wie ьngerne ich iuch kuste!, 1.2 поширені розповідні ir endьrfйt mich niht enphвhen, 1.3 поширені розповідні з дієприкметниковим зворотом ich trouwe ez wol gefьegen, daz siu sich ir hфchverte mвze, 1.4 поширені розповідні з редукованими додатками daz ich iuch's geman, 1.5 поширені розповідні з парними сполучниками so getйt siu uns mit slegen noch nie leider. Для прямої «жіночої агресивності» характерні слова, що позначають дію, спрямовану на об'єкт spinnen, bьrsten, lоden, dienen, zurnde, предметність arebeite, оцінку, ознаку ьbelen, речення а) складні 1.1 підрядні способу дії sф vil ze leide tuot, daz mich niht mac gelьsten deheines recken minne, 1.2 підрядні умови so geschдch nie weschen mкre in kьniges selde noch zer werlde leider та б) прості поширені розповідні ir und al ir kьnne bin ich vоnt von allen mоnen sinnen.

Отже, можна констатувати, що опосередкована «жіноча агресивність» є більшою мірою описовою, логічно-предметною й образною, пряма постає насамперед як предметно-логічна, оцінна й причинно-наслідкова. Виокремлюємо внутрішній конфлікт між статусом жінки й домаганнями. Їй нелегко увійти або інтегруватись у нову соціальну ситуацію, проявити свої якості, значущі для лінгвоспільноти. Крім того, поведінка принцеси різниться від загальноприйнятної, спрямована проти певних норм і стереотипів, що зумовлює появу завищених вимог до навколишнього світу з подальшою незадоволеністю своїм «новим» становищем, своїми «новими» умовами життя (Орбан-Лембрик, 2004: 233). Тут уже виникає інша проблема - проблема тендерної (біологічної) диференціації, що може бути й повинно стати перспективою досліджень.

Висновки

Проведений аналіз показує, що агресивність у Середні віки є багатогранною й багатоаспектною. Включає в себе негативну поведінку та (амбівалентні) риси характеру тварин, метафорично водної стихії та людини, що належить до прошарку «еліти», кваліфікується за віком (дитинство - юність - дорослість - зрілість/старість) та статтю (чоловік, жінка), пов'язана з особливостями адаптації чоловіка в навколишньому світі та специфікою соціалізації жінки в новому культурному середовищі. Виявлено декілька підтипів мовних одиниць, що об'єктивують агресивність у німецькій мові ХІІІ століття: слова, власні назви, словосполучення, речення, над- фразові єдності. Слова маніфестують соціально-психологічні зміни, що відбувалися у медіальному християнському та язичницькому суспільстві загалом і біологічному зокрема, власні назви кодифікують риси характеру можновладців на ідеологічному тлі, словосполучення оцінюють якість предметів (носіїв агресивності) та якість виконання дії, речення характеризують і описують агресивність як емоційне явище, надфразові єдності охоплюють ситуацію агресивності й ставлення до неї мовця і слухача комплексно.

Перспективу подальших досліджень, крім заявлених вище, становить

ЛІТЕРАТУРА:

1. Адмони В. Г Введение в синтаксис современного немецкого языка. Москва: Издательство литературы на иностранных языках, (1955). 392 с.

2. Адмони В. Г. Исторический синтаксис немецкого языка. Москва: Высшая школа, (1963). 336 с.

3. Бродовська В. Й., Патрик І. П., Яблонко В. Я. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові. Київ: Професіонал, (2005). 224 с.

4. Кириленко Т С. Психологія: емоційна сфера особистості. Київ: Либідь, (2007). 256 с.

5. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. Київ: Видавничий центр «Академія», (2010). 464 с.

6. Кріпак Ю. В. Агресія як мовленнєве явище (на матеріалі англомовного діалогічного дискурсу). Україна і світ: діалог мов та культур: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ 03-5 квітня 2013 року. Київ: Видавничий центр КНЛУ (2013). С. 163-165.

7. Левицький В. В. Історія німецької мови. Вінниця : Нова книга, (2007). 216 с.

8. Левковская К. А., Пророкова В. М., Сергиенко Л. В. Артикль в немецком языке : пособие для учителей. Москва : Просвещение, (1973). 224 с.

9. НТСУМ. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. Київ : Аконіт, (2003). Т 3: П-Я. 864 с.

10. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія у двох книгах. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування : підручник. Київ : Либідь, (2004). 576 с.

11. Петренко Н. В. Займенник у віршованих текстах американської поезії: когнітивно-семіотичний та лінгвосинер- гетичний аспекти : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Харків, (2008). 20 с.

12. ПС. Психологічний словник / за ред. В. І. Войтка. Київ : Вища школа, (1982). 216 с.

13. Роменець В. А. Історія психології: Стародавній світ. Середні віки. Відродження. Київ : Либідь, (2005). 916 с.

14. Русинка І. Психологія. Київ : Знання, (2011). 407 с.

15. Татенко В., Титаренко Т Алгебра і гармонія світової душі. Роменець В. А. Історія психології: Стародавній світ. Середні віки. Відродження. Київ: Либідь, (2005). С. 6-40.

16. Тимошенко В. І. Агресивна поведінка: її сутність та причини. Бюлетень Міністерства юстиції України. (2015). № 6(164). С. 55-63.

17. Торчинський М. Функціонування онімів у розмовному стилі. Актуальні проблеми дослідження граматики та лексикології: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. м. Вінниця 4-5 жовтня 2006 року. Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, (2006). С. 82-88.

18. Тресиддер Дж. Словарь символов. Москва : ФАИР- ПРЕСС, (2001). 448 с.

19. Фрейд З. Тотем и табу [пер. с нем. А. М. Боковиков]. Москва : Академический Проект, (2007). 159 с.

20. Шадських Ю. Г., Піча В. М. Психологія: Короткий навчальний словник: терміни і поняття. Львів : «Магнолія 2006», (2008). 276 с.

21. Шейнина Е. Я. Энциклопедия символов. Москва : ООО «Издательство АСТ»; Харьков : «Торсинг», (2001). 591 с.

22. Kudrun / Hrsg. von K. Bartsch. Leipzig : F. A. Brockhaus, (1867). 360 S.

23. Rossa E., Stierstorfer K. Mittelalter. Bamberg : C. C. Buchners Verlag, (1986). 216 S.

24. WAHRIG. Wцrterbuch der deutschen Sprache. Mьnchen : dtv, (2012). 1152 S.

REFERENCES:

1. Admoni, V. G. (1955). Vvedenie v sintaksis sovremennogo nemetskogo yazyka [Introduction into syntax of modern German language]. Moscow : Literature on the foreign languages Press. 392 p. [in Russian].

2. Admoni, V. G. (1963). Istoricheskiy sintaksis nemetskogo yazyka [Historical syntax of German language]. Moscow : Higher school. 336 p. [in Russian].

3. Brodovs'ka, V. Y., Patrik, I. P, Yablonko, V. Ya. (2005). Tlumachnyi slovnyk psykholohichnykh terminiv v ukrains'kiy movi [Explanatory dictionary of psychological terms in Ukrainian]. Kyiv : Professional. 224 p. [in Ukrainian].

4. Kyrylenko, T S. (2007). Psykholohiya: emotsiyna sfera osobystosti [Psychology: Emotional Sphere of Person]. Kyiv : Swan Publication. 256 p. [in Ukrainian].

5. Kocherhan, M. P (2010). Zahal'ne movoznavstvo [General Linguistics]. Kyiv : Academy. 464 p. [in Ukrainian].

6. Kripak, Yu. V. (2013). Ahresiya yak movlenneve yavy- sche (na materiali anhlomovnoho dialihichnoho dyskursu) [Aggression as speech appearance (based on the English dialogue discourse]. Ukraina I svit: dialoh mov ta kultur [The Ukraine and the World: Dialogue of Languages and Cultures]. Kyiv : Publishing Office of KNLU. P 163-165 [in Ukrainian].

7. Levitsky, V. V. (2007). Istoriya nimetskoi movy [History of the German language]. Vinnytsya : NEW BOOK. 216 p. [in Ukrainian].

8. Levkovskaya, K. A., Prorokova, V. M., Segieenko, L. V. (1973). Artikel' v nemetskom yazyke [Article in German language]. Moscow : Enlightenment. 224 p. [in Russian].

9. NTSUM. Yaremenko, V., Slipushko, O. (eds.). (2003). Novyi tlumatsnyi slovnyk ukrains'koi movy u trekh tomakh [New explanatory dictionary of Ukrainian Language in 3 Vol.]. Kyiv : Akonit. Vol. 3: P-Ya. 864 p. [in Ukrainian].

10. Orban-Lembryk, L. E. (2004). Sotsial'na psykholohiya [Social psychology]. Kyiv : Swan Publication. 576 p. [in Ukrainian].

11. Petrenko, N. V. (2008). Zaimennyk u virshovanykh tek- stakh amerykans'koi poezii: kohnityvno-semiotychnyi ta linhvosynerhetychnyi aspekty [Pronoun in the American Poetic Texts: Cognitive, Semiotic and Linguosynergetic Aspects]. Abstract of Ph.D. dissertation. Karazin National University of Kharkiv. 20 p. [in Ukrainian].

12. PS. Voitko, V. I. (ed.). (1982). Psykholohichnyi slovnyk [Psychological dictionary]. Kyiv : Higher school. 216 p. [in Ukrainian].

13. Romenets', V. A. (2005). Istoriya psykholohii: Starodavniy svit. Seredni viky. Vedrodzhennya [History of psychology: The Old ages. The Middle ages. Renaissance]. Kyiv : Swan Publication. 916 p. [in Ukrainian].

14. Rusynka, I. (2011). Psykholohiya [Psychology]. Kyiv : Know. 407 p. [in Ukrainian].

15. Tatenko, V., Tytarenko, T (2005). Alhebra I harmoniya svi- tovoi dushi [Algebra and Harmony of World Soul]. Romenets', V. A. (2005). Istoriya psykholohii: Starodavniy svit. Seredni viky. Vedrodzhennya [History of psychology: The Old ages. The Middle ages. Renaissance]. Kyiv : Swan Publication. P 6-40 [in Ukrainian].

16. Tymoshenko, V. I. (2015). Ahresyvna povedinka: ii sut- nist' ta prychyny [Aggressive behavior: its essence and causes]. Byuleten' Ministerstva yustytsii Ukrainy [Bulletin of Ministry for Ukrainian justice]. Number 6 (164). P 55-63. [in Ukrainian].

17. Torchyns'kyi, M. (2006). Funktsionuvannya onimiv u roz- movnomu styli [Functioning of onyms in conversational style]. Aktual'ni problem doslidzhennya hramatyky ta leksykolohii [Curent problems of grammar and lexicology research]. Vinnytsya : Kotsyubyns'ky VSPU. P 82-88. [in Ukrainian].

18. Tresidder, J. (2001). Slovar' simvolov [The Hutchinson Dictionary of Symbols]. Moscow: FAIR-PRESS. 448 p. [in Russian].

19. Freid, S. (2007). Totem I tabu [Totem and taboo] trans. from German by A. M. Bokovikov. Moscow : Academic Project. 159 p. [in Russian].

20. Shads'kykh, Yu. H., Picha, V. M. (2008). Psykholohiya: Korotkyi navchal'nyi slovnyk: terminy I ponyattya [Psychology: Short teaching dictionary: terms and concepts]. L'viv: «Mahnoliya 2006». 276 p. [in Ukrainian].

21. Sheinina, E. Ya. (2001). Entsiklopediya simvolov [Encyclopedia of Symbols]. Moscow : AST. 591 p. [in Russian].

22. Bartsch, K. (ed.). (1867). Kudrun. Leipzig: F. A. Brockhaus. 360 p. [in German].

23. Rossa, E., Stierstorfer, K. (1986). Mittelalter. Bamberg : C. C. Buchners Verlag. 216 p. [in German].

24. WAHRIG. (2012). Wцrterbuch der deutschen Sprache. Mьnchen : dtv. 1152 p. [in German].

Размещено на Allbest.ru