Етапи проектування електронних словників

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Етапи проектування електронних словників

О.Ю. Балалаєва, к.п.н., доцент

Анотація

У статті проаналізовано сучасні підходи до процесуального аспекту проектування електронних словників у теорії та практиці комп'ютерної лексикографії. Відповідно до мети дослідження наведено характеристику етапів проектування електронного словника як процесу, що розгортається в часі. На основі аналізу наукових джерел, порівняння та узагальнення запропоновано розглядати проектування як процес створення науково обґрунтованого проекту електронного словника із заданими характеристиками, властивостями, параметрами та функціями, який складається з аналітичного, концептуального, технологічного, експериментального та рефлексивного етапів. Такий підхід відбиває логіку проектування як процесу, передбачає зміну його станів: етапи розрізняються за завданнями, результатами, видом діяльності, і водночас є умовним, адже реальний процес проектування не має лінійної послідовності щодо проходження етапів, які перебувають у складних зв'язках взаємообумовленості та взаємопроникнення. Розроблення практично значущих моделей проектування словників становить перспективний напрям подальших досліджень.

Ключові слова: проектування, електронний словник, етап, функції, структура.

Annotation

O.Yu. Balalaieva. Stages of designing electronic dictionaries

The article deals with modern approaches to the procedural aspect of designing electronic dictionaries in the theory and practice of computer lexicography. In line with the purpose of the study, the characteristics of the stages of designing an electronic dictionary as a process that unfolds over time are given. Based on the analysis of scientific sources, comparison and generalization, it is established that there is no universal rigid scheme of stages of creating an electronic dictionary in modern scholarly literature because researchers have different ideas not only about the characteristics of certain stages but also about the boundaries of the process of designing electronic dictionaries.

Keywords: design, electronic dictionary, stage, functions, structure.

Актуальність

Як зауважують С. Амеліна та Р. Тарасенко, «на сучасному етапі розвитку перекладацької галузі ефективність виконання завдань на етапах процесу перекладу значною мірою залежить від застосування спеціалізованого інструментарію, який базується на інформаційних технологіях» [1, c. 105].

Водночас нова інформаційна парадигма вимагає від укладачів словників перекваліфікації, переоцінки стратегій укладання лексикографічних джерел, змісту інформації та способів взаємодії з новим типом користувача - «digital native». До орбіти лексикографічних проблем залучено три взаємопов'язані аспекти: інформація, доступ до неї та користувач. Зміст інформації забезпечує лінгвістика, взаємодію з користувачем - соціологія та психологія, доступ - комп'ютерні науки [8]. Як акцентують С. Ніколаєнко, В. Шинкарук та ін.: «нині стала очевидною перевага інформаційної складової діяльності людей над усіма іншими її формами і компонентами» [7, c. 241]. Все це актуалізує дослідження проблеми проектування електронних словників у теоретичному і практичному аспектах, адже цей вид лексикографічних праць дедалі набуває популярності серед широкого загалу користувачів [3; 9].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Опис етапів створення словників, зокрема електронних, можна віднайти у працях багатьох науковців, зокрема Н. Агапової, Л. Бєляєвої, О. Єфремової, Є. Карпіловської, Н. Картофелевої, М. Ковязіної, В. Табанакової, С. Шереметьєвої та ін. Проте варто погодитися з думкою І. Кудашева [6], що ані жоден із цих описів окремо, ані їх сукупність не можуть претендувати на роль повної й універсальної схеми етапів роботи над словником.

Мета статті - навести характеристику етапів проектування електронного словника як процесу. У дослідженні застосовано методи аналізу наукових джерел, порівняння, узагальнення та систематизації.

Результати дослідження

Проектування електронного словника в цьому дослідженні інтерпретується як процес створення науково обґрунтованого прокату електронного словника із заданими характеристиками, властивостями, параметрами та функціями, які обумовлюють його макро- і мікроструктуру, і який не може бути трансформований у паперовий аналог без редукції його функцій.

У конструкторських дисциплінах проектування як процес, що розгортається в часі, поділяють на стадії, етапи, процедури й операції: стадії складаються з об'єднаних характером робіт етапів, які, в свою чергу, складаються з певних процедур - формалізованої сукупності дій або операцій. інфологічний даталогічний електронний словник

У лексикографічних дослідженнях такого детального розгляду проектування дотримують не завжди і найчастіше оперують поняттям «етап» у широкому значенні. Ба більше, різні дослідники мають різні уявлення не лише про характеристики конкретних етапів, а й про межі самого процесу проектування словника.

Так, І. Кудашев умовними межами етапу проектування вважає проміжок відформулювання загального задуму словника до оформлення результатів проектування у вигляді концепції [6, с. 51]. Н. Агапова, Н. Картофелева [2] виокремлюють шість етапів створення електронного словника:

1. Збирання матеріалу, написання словникових статей.

2. Розроблення загальної концепції словника, вибір форми існування словника, складання програмістом технічного завдання.

3. Виявлення функціональних і нефункціональних вимог, деталізація технічного завдання на основі виявлених вимог, написання словникових статей для електронного словника.

4. Проектування архітектури комп'ютерної програми з кількома варіантами пошуку й групування матеріалу, вибір засобів розроблення.

5. Реалізація електронного словника на основі спроектованої архітектури додатку; розроблення програмної платформи словника, що дозволяє здійснювати пошук за певними параметрами та статистичну обробку матеріалу, збереження результатів пошуку; завершення розробки електронного ресурсу, створення інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу та зручної навігації.

6. Апробація створеного електронного словника.

С. Шереметьєва та ін. [10] також описують шість етапів створення електронного словника, але з іншими завданнями, операціями та процедурами:

На першому етапі визначають предметну галузь, мету та користувачів словника, на другому - модель знань: типи, обсяг і формалізм наведення лінгвістичної інформації в словниковій статті. Третій етап полягає у визначенні джерела та складу вокабуляра з лінгвістичною інформацією відповідно до моделі знань. На четвертому етапі визначають еквіваленти для кожної одиниці вокабуляра з лінгвістичною інформацією про перекладні еквіваленти відповідно до моделі знань. П'ятий етап передбачає специфікацію та програмну реалізацію словника, шостий - внесення інформації до електронної словникової оболонки.

С. Загайнов [4] розглядає 4 етапи проектування електронного словника:

1. Аналітичний етап, під час якого обґрунтовують актуальність проекту, визначають перспективні для проекту технології та програми, формулюють концепцію електронного словника.

2. Підготовчий етап передбачає визначення основних принципів роботи універсального електронного словника та розроблення його загальної структури з опорою на результати першого етапу дослідження, аналіз можливих лексикографічних джерел і джерел екстралінгвістичної інформації.

3. Практико-технічний етап спрямований на створення експериментальної словникової бази, визначення зв'язків між словниковими статтями для розроблення системи посилань між ними.

4. Експериментальний етап полягає в перевірці виконання прототипом електронного словника гіпотези дослідження, проведення експерименту, спрямованого на визначення ефективності розробленої концепції.

У створенні електронного словника важливою процедурою є проектування бази даних, яке на думку Є. Карпіловської [5], передбачає два етапи:

1. Інфологічний - етап відбору інформації та її структурування, або етап внутрішньої формалізації інформації, моделювання змісту інформації. Завдання цього етапу полягає у відборі об'єктів опису, типів інформації про їхню будову та функціонування. Це етап вивчення та опису певної предметної галузі, її внутрішньої формалізації. Результатом роботи лінгвіста на цьому етапі є концептуальна інформаційна модель такої предметної галузі.

2. Датологічний - етап оформлення інформації відповідною мовою представлення, придатною для комп'ютерного опрацювання, або етап зовнішньої формалізації інформації, моделювання її форми, перетворення інформації на дані. Завданням цього етапу є вироблення способів представлення об'єктів та інформації про них у пам'яті комп'ютера, спеціальних маркерів-сигналізаторів для безпомилкового «розпізнавання» комп'ютером того чи іншого типу інформації, правил взаємодії типів інформації та одержання з бази даних відомостей у потрібному вигляді або обсязі, тобто це етап зовнішньої формалізації інформації про мовні об'єкти.

Датологічний етап, у свою чергу, містить дві стадії організації даних: логічну - пов'язання концептуальної інформаційної моделі, одержаної на інфологічному етапі, з операційною системою певного типу комп'ютера та фізичну - вибір раціональної структури організації бази даних у пам'яті комп'ютера, методів роботи з нею, виходячи з тих можливостей, які надають технічні показники комп'ютера (обсяг його оперативної та дискової пам'яті, швидкодія), його апаратне та програмне забезпечення.

Висновки та перспективи

Отже, універсальної жорсткої схеми етапів створення електронного словника у сучасній літературі не існує. Зважаючи на досвід науковців і власні дослідження, пропонуємо розглядати такі умовні етапи проектування електронного словника: аналітичний, концептуальний, технологічний, експериментальний і рефлексивний.

Аналітичний етап передбачає аналіз реальної ситуації на ринку лексикографічної продукції в конкретній галузі та реальних потреб користувачів, визначення актуальності та доцільності створення нового словника, дослідження факторів, що впливають на вибір його параметрів.

На концептуальному етапі на основі аналізу даних, отриманих під час попереднього етапу, розробляють загальну концепцію словника: визначають його тип і призначення, встановлюють принципи опису лексикографічного матеріалу, проектують функції, макро- і мікроструктуру словника, здійснюють відбір матеріалу для нього (першоджерела, друковані лексикографічні праці, кодекси номенклатур, авторські напрацювання тощо).

Завданнями технологічного етапу є програмна реалізація словника, створення баз даних, конкретизація та деталізація технічних рішень, розроблення та дизайн інтерфейсу, налагодження роботи програми, перевірка функціональності програмного забезпечення, створення настанови користувачу.

Експериментальний етап передбачає апробацію та перевірку роботи з бета-версією словника.

Рефлексивний етап спрямований на коригування, внесення необхідних змін, усунення недоліків у функціонуванні електронного словника, створення кінцевого продукту проектної діяльності, окреслення перспектив подальшого розвитку проекту.

Такий підхід відбиває логіку проектування як процесу, передбачає зміну його станів (етапи розрізняються за завданнями, результатами та видом діяльності суб'єкта проектування ). Разом з тим, підкреслюємо умовний характер виокремлення цих частин, адже реальний процес проектування не має лінійної послідовності щодо проходження етапів, які перебувають у складних зв'язках взаємообумовленості та взаємопроникнення. Розроблення практично значущих моделей проектування електронних словників становить перспективний напрям подальших досліджень.

Список використаних джерел

1. Амеліна С.М., Тарасенко Р.О. Вивчення технологій створення електронних термінологічних баз у процесі професійної підготовки перекладачів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 60, №4. С. 105-115.

2. Агапова Н.А., Картофелева Н.Ф. О принципах создания электронного словаря лингво-культурологического типа: к постановке проблемы. Вестник ТГУ. 2014. № 382. С. 6-10.

3. Балалаева Е.Ю. Электронный словарь: сущность, структура, классификации. Современная педагогика. 2014. №4.

4. Загайнов С.С. Проект универсального электронного словаря. 2020.

5. Карпіловська Є.А. Вступ до комп'ютерної лінгвістки. Донецьк: ЮВ, 2006. 188 с.

6. Кудашев И.С. Проектирование переводческих словарей специальной лексики. Helsinki: Helsinki University Print, 2007. 443 с.

7. Ніколаєнко С., Шинкарук В., Ковальчук В., Кочарян А., Використання BIG DATA в освітньому процесі сучасного університету. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 60, вип.4. С. 239-253.

8. Палкова А. Основные понятия электронной лексикографии. Вестник ТвГУ. Серия «Филология». 2015. № 4. С. 88-93.

9. Хоменко Л.О., Балалаєва О.Ю. Досвід розробки методів дистанційного навчання іноземних мов у НАУ. Наукові доповіді Національного аграрного університету.2005. Вип. 1(1).

10. Шереметьева, С.О., Осминин, П.Г., Щербаков Е.С. К вопросу об электронных ресурсах профессиональной лексики. Вестник ЮУрГУ. Серия: Лингвистика. 2014. №1. С. 57 - 63.

References

1. Amelina, S.M., Tarasenko, R.O. (2017). Vyvchennia tekhnolohii stvorennia elektronnykh terminolohichnykh baz u protsesi profesiinoi pidhotovky perekladachiv. [Studying technologies for creating electronic terminological bases in the process of professional training of translators]. Information Technologies and Learning Tools. Vol. 60, no 4, 105-115.

2. Agapova, N.A., Kartofeleva, N.F. (2014). O principah sozdanija jelektronnogo slovarja lingvo-kulturologicheskogo tipa: k postanovke problem [On the principles of creating an electronic dictionary of the linguo-culturological type: raising the problem]. Vestnik TGU. No 382, 6-10.

3. Balalaieva, O.Yu. (2014). Electronic dictionary: essence, structure, classifications. Sovremennaja pedagogika. No 4.

4. Efremova, A. (2015). Kompleksnyj jelektronnyj slovar: osobennosti proektiro- vanija [Complex electronic dictionary: details of creation]. Izvestija RGPU im. A. I. Gercena. No 1, 39-43.

5. Zagajnov, S. (2020). Proekt universalnogo elektronnogo voennogo slovarja [Project of a universal electronic military dictionary].

6. Kudashev, I.S. (2007). Proektirovanie perevodcheskih slovarej specialnoj leksiki [Designing translation dictionaries for special vocabulary.]. Helsinki: Helsinki University Print, 443.

7. Nikolaienko, S., Shynkaruk, V., Kovalchuk, V., Kocharian, A. (2017). Vykorystannia BIG DATA v osvitnomu protsesi suchasnoho universytetu [The use of big data in the educational process of a modern university]. Information Technologies and Learning Tools. Vol. 60, no.4, 239-253.

8. Palkova, A. (2015). Osnovnye ponjatija elektronnoj leksikografii [Basic definitions of electronic lexicography]. Vestnik TvGU. Series «Filology». No 4, 88-93.

9. Khomenko, L.O., Balalaieva, O.Yu. (2005). Dosvid rozrobky metodiv dystantsiinoho navchannia inozemnykh mov u NAU [Experience in the methods development of distance learning of foreign languages at NAU], Naukovi dopovidi NAU. No 1.

10. Sheremetyeva, S.O., Osminin, P.G., Shherbakov, E. S. (2014). K voprosu ob je lektro nnyh resursah professionalnoj leksiki [On electronic resources for professional lexicon]. Vestnik JuUrGU. Serija: Lingvistika. No 1,57-63.

Размещено на allbest.ru