Порушення орфографічних норм у медіатекстах (за матеріалами онлайн-видань "Українська правда", "Доба")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Порушення орфографічних норм у медіатекстах (за матеріалами онлайн-видань «Українська правда», «Доба»)

О.М. Тепла

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

орфографічний помилка видання анорматив

Описано орфографічні помилки в інтернет-виданнях всеукраїнського і регіонального значення. Джерельною базою дослідження слугували журналістські тексти інтернет-видань всеукраїнського і регіонального значення («Українська правда», «Доба»). Здійснено моніторинг виявлених анормативів, указано на основні помилконебезпечні місця на рівні орфографії у журналістських текстах. Установлено кількісну перевагу власне орфографічних помилок над невласне орфографічними анормативами. Засвідчено, що найбільш частотними серед помилок, співвідносних із буквеними орфограмами, є порушення фонетичних правил милозвучності мови, а також правил, що регулюють вживання великої літери.

Установлено, що випадки неправильного правопису слів, співвідносних із небуквеними орфограмами, формують дещо меншу за чисельністю групу анормативів. Серед помилок цієї групи виокремимо: одиниці, що характеризують написання складних іменників і прикметників; одиниці, що характеризують написання однозвучних із прислівниками сполучень прийменників з іменниками, що мають при собі додаток у родовому відмінку й пишуться окремо; одиниці, що характеризують написання прислівників; помилки у додаванні літерних нарощень (відмінкових закінчень) до порядкових числівників, записаних цифрами.

Ключові слова: помилка, орфографічна норма, культура мовлення, медіатекст, ЗМІ.

Violation of spelling norms in media texts (on the materials of online publications "Ukrainian truth”, "Doba")

О.M. Tepla

Abstract

Introduction. Mistakes at all levels of the language are a major problem in the presentation of online publications. The culture of written broadcasting of both all-Ukrainian and regional electronic mass media does not correspond to the current linguistic norms, which negatively affects the quality of the text and, consequently, the perception of this type of media. If the printed materials still to some extent deserve a positive assessment of their speech design, then the materials of online publications, of course, require professional editorial intervention, which is obviously caused by the efficiency of preparation and release. In addition, the analysis of the speech culture of the media texts of Ukrainian online publications makes it possible to obtain valuable information about the state of the speech culture of our society, tastes, behavior, and life values of citizens.

The purpose of the article is to scientifically describe spelling mistakes in online publications, identify the most typical of them and point out the main dangerous places at the level of spelling in media texts.

The source base of the study was journalistic texts of online publications of national and regional significance ("Ukrainian Truth", "Doba").

Results. The study of fixed spelling non-normative formations on the pages of the analyzed publications testified to the quantitative advantage of spelling mistakes over spelling norms.

The most common among the mistakes associated with letter spelling is a violation of the phonetic rules of melodious speech. In the analyzed materials revealed abnormal use of prepositions u/v. The most common mistake is to write at the beginning of a sentence before the next word with a consonant sound. No less numerous are the dysfunction of prepositions in / in the middle of the sentence. Journalists often violate the norms of melodiousness of the Ukrainian language in the alternation of prepositions z/iz.

There is a significant group of regulations governing the use of capital letters: in the names of educational institutions, in the official names of associations, in the names of the highest authorities and state institutions of Ukraine, in the names of churches, in the names of sites, in nomenclature names, in names consist of a generic name and a name in quotation marks, in adjectives derived from geographical names.

Cases of misspelling of words corresponding to non-letter spellings are less numerous. Among the mistakes of this group are: units that characterize the spelling of complex nouns and adjectives, units that characterize the spelling of monosyllabic with adverbs combinations of prepositions with nouns that have an adverb in the genitive case and are written separately, units that characterize the writing of adverbs, mistakes in adding letter extensions (case endings) to ordinal numbers written in numbers. of the language of media texts on the formation of the culture of speech of Ukrainians, it is worth emphasizing the need to control the quality of journalistic texts.

Conclusion. To draw the conclusion, one can say that, the study of orthographic non-normative formations testified to the quantitative advantage of spelling mistakes over non-proper spelling norms. The most common among the mistakes associated with letter spellings are violations of the phonetic rules of melodious speech; rules governing the use of capital letters. Given the active influence.

We see the prospect of the study in the analysis of violations of language norms at the lexical and grammatical levels.

Keywords: mistake, spelling norm, speech culture, media text, mass media.

Актуальність дослідження

Актуальність дослідження зумовлена тим, що помилки на всіх рівнях мови становлять основну проблему в аспекті представлення онлайн-видань. Культура писемного мовлення як всеукраїнських, так і регіональних електронних мас-медіа не відповідає чинним лінгвістичним нормам, що негативно позначається на якості тексту, а отже, на сприйнятті цього виду ЗМІ. Якщо друковані матеріали ще певною мірою заслуговують на схвальну оцінку щодо їхнього мовленнєвого оформлення, то матеріали інтернет-видань, безперечно, потребують фахового редакторського втручання, що спричинено, очевидно, оперативністю підготовки і випуску електронних ЗМІ. Крім того, аналіз культури мовлення медіатекстів українських онлайн-видань дає змогу отримати цінну інформацію про стан мовленнєвої культури нашого суспільства, смаки, поведінку, життєві цінності громадян.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Останнім часом питання культури мовлення у засобах масової інформації дедалі більше привертає увагу науковців. Зокрема, Я. Гаврилова [2] зосереджує увагу на критеріях розрізненням «норми» і «помилки» у друкованих текстах ЗМІ; А. Нечипоренко [8] характеризує вплив особливостей мовлення сучасних засобів масової комунікації на зміну мовних норм, формування мовленнєвої компетенції та культури мовлення; Л. Боярська [1], Н. Зикун [3], І. Мариненко [5], М. Мозер [7] розглядаються різні типи відхилень від літературних норм у медіатекстах, причини їх виникнення. Однак більшість дослідників характеризує мовні анормативи в друкованих періодичних виданнях, теле- й радіоефірах, а інтернет-ЗМІ лише починають потрапляти до поля зору науковців.

Мета дослідження - науково описати орфографічні помилки в інтернет-виданнях, виявити найбільш типові з них і вказати на основні помилконебезпечні місця на рівні орфографії у медіатекстах.

Матеріали і методи дослідження

Джерельною базою дослідження слугували журналістські тексти інтернет-видань всеукраїнського і регіонального значення («Українська правда», «Доба»). Методологічною основою роботи є загальнонаукові методи аналізу і синтезу, що дають змогу дослідити сучасний стан мовленнєвої культури ЗМІ, методи лінгвістичного аналізу медіатекстів (описовий метод - для встановлення суті анормативу і визначення типу порушеної норми; метод суцільної вибірки - для добору прикладів для аналізу та ілюстрації теоретичних положень).

Результати дослідження та їх обговорення

Дослідження фіксованих орфографічних ненормативних утворень на сторінках аналізованих видань засвідчило кількісну перевагу власне орфографічних помилок над невласне орфографічними анормативами.

Найбільш частотною серед помилок, співвідносних із буквеними орфограмами, є порушення фонетичних правил милозвучності мови. В аналізованих матеріалах виявлено анормативне вживання прийменників у/в (приклади подаємо з усіма мовними порушеннями, допущеними в текстах. - О. Т.): «Втім, за його словами, висловлювання Лінчевського містять ознаки порушення етичних норм у суспільстві і несуть репутаційні ризики для влади» [9]; «В бренд необхідно постійно інвестувати, адже саме в цьому полягає ваша відмінність від інших» [там само]; «Стрімка кар'єра в сфері роботи з персоналом дозволила стати на ноги й добре заробляти» [там само]; «Для цього є зрозуміла причина - Юлія Володимирівна не проти стати прем'єром втретє» [там само]; «Тернополянин Ігор Побер встановив рекорд з підйому штанги на біцепс» [4].

У процесі редагування потрібно також зважати на те, що журналісти часто порушують норми милозвучності української мови у чергуванні прийменників з/із: «З кожного блогу відібрали 10 останніх публікацій з рецептами» [9]; «Ви не боїтеся, що з часом у вас виникне конфлікт з президентом?» [там само]; «З сьомого серпня виші формуватимуть списки студентів-контрактників» [4]; «Співак з Теребовлянщини Віктор Павлік прийшов на шоуХ-фактор» [там само].

Значною за продуктивністю відхилень від правил буквених орфограм є група анорма-тивів, що регулює вживання великої літери: у назвах навчальних закладів: «Так вибір впав на Радіофізичний факультет у Київському Національному Університеті» [9] (правильно радіофізичний факультет у Київському національному університеті); «Другий висновок підписаний доктором Ігорем Бойком, директором школи біоетики Українського Католицького Університету» [там само] (правильно - Українського католицького університету); в офіційних складених назвах об'єднань:

«Просто зараз під будівлею Тернопільської ОДА ветерани Добровольчого Українського Корпусу_проводять акцію «Ні капітуляції»» [4] (правильно - Добровольчого українського корпусу); у назвах найвищих органів влади і державних установ України: «Кабінет міністрів розгляне це питання в комплексі» [9] (правильно - Кабінет Міністрів); «Пізніше на сайті Конституційного суду опублікували рішення КСУ щодо скасування статті 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення» [там само] (правильно - Конституційного Суду); у назвах церков: «Новообраний президент Володимир Зеленський зустрівся з предстоятелем Православної Церкви України митрополитом Епіфанієм» [там само] (правильно - Православної церкви України); «Українська Гоеко-Католицька Церква встановила День пам'яті дітей, які померли під час вагітності чи невдовзі після народження» [4] правильно - Українська греко-католицька церква); у назвах сайтів: «Податковий комітет Верховної Ради розробляє зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування так званих провайдерів загального доступу, які отримують прибуток на території України - Facebook, Instagram, YouTube та інших» [9]; «Тернополянка закохала у себе YouTube користувачів, знявши романтичний кліп на пісню «Чорне і біле»» [4]; «Про це у Facebook повідомив керівник Укрпошти Ігор Смілянський» [там само]; у номенклатурних назвах: «Буряк - колишній депутат українського парламенту, який разом зі своїм братом Сергієм були контролюючими акціонерами Брокбізнесбанку, принаймні з 2010 року, поки вони не продали мажоритарний пакет акцій у середині 2013 року» [9] (правильно - «Брокбізнесбанку»); у назвах, що складаються із родового найменування і найменування в лапках: «Свої висновки організація базує на аудиті компанії Kroll» [там само] (правильно - компанії «Kroll»); «У ролику весняно-літньої колекції британського незалежного дому моди Wolf & Badger можна почути пісню тернопільського гурту Tik Tu» [4] (правильно - британського незалежного дому моди «Wolf & Badger»... гурту «Tik Tu»); у прикметниках, утворених від географічних назв: «Коньяк виробляють тільки з певного сорту винограду у Французькому регіоні Шаранта» [9].

Усупереч традиції культури українського мовлення, «відповідно до якої іноземну власну назву потрібно транслітерувати і брати у лапки, автори медіатекстів активно вживають запозичення у формі мови-оригіналу, не транслітеруючи їх і відступаючи від норми взяття в лапки певних видів власних назв» [6, с. 214]: «Саме для цього періоду видання Daily Mail підготувало 10 порад фахівців з інтер'єру» [там само]; «Адже головна річ, яка заважає нашому пізнанню, - відволікання на інші речі, цитує професора TIME» [там само].

Випадки неправильного правопису слів, співвідносних із небуквеними орфограмами, формують дещо меншу за чисельністю групу анормативів. Серед помилок цієї групи виокремимо: одиниці, що характеризують написання складних іменників і прикметників: «Серед світових лідерів компаній виробників ЗЗР, важливе місце займає компанія BASF, спеціалісти якої розповіли процес створення нового препарату» [там само] (правильно - компаній-виробників); «Мілан, консульство України, частина людей стоїть і чекає своєї черги під 30 градусним сонцем» [4] (правильно - 30- градусним); одиниці, що характеризують написання однозвучних із прислівниками сполучень прийменників з іменниками, що мають при собі додаток у родовому відмінку й пишуться окремо: «Коли ми їхали до Нью- Йорка на науковий ґрант за програмою Фулбрайта, ми не здогадувалися, що (правильно - в середині цієї гри); одиниці, що характеризують написання прислівників: «Вже в сьоме участь у такому заході мали змогу взяти маленькі тернополянки» [4] (правильно - всьоме); «Нажаль пошуки результату не дали та будуть продовжені» [там само] (правильно - на жаль); помилки у додаванні літерних нарощень (відмінкових закінчень) до порядкових числівників, записаних цифрами: «Острів створений штучним шляхом у 1970-тому році, а хатку звели у 85-тому» [9] (правильно - 1970-му році, а хатку звели у 85-му).

Висновки і перспективи

Отже, вивчення орфографічних ненормативних утворень на сторінках проаналізованих видань засвідчило кількісну перевагу власне орфографічних помилок над невласне орфографічними анормативами. Найбільш частотними серед помилок, співвідносних з буквеними орфограмами, є порушення фонетичних правил милозвучності мови; правил, що регулюють вживання великої літери. Зважаючи на активний вплив мови медіатекстів на формування культури мовлення українців, варто наголосити на потребі в контролі якості журналістських текстів.

Перспективу дослідження вбачаємо в аналізі порушень мовних норм на лексичному й граматичному рівнях.

Список використаних джерел

1. Боярська Л. Мовні помилки на сторінках ЗМІ (дослідження-моніторинг). URL: journlib.unhttp://iv.kiev.ua/Movni_pom_na_st_z mi.pdf.

2. Гаврилова Я. До проблеми розрізнення «норми» і «помилки» у текстах періодичних видань. Науковий вісник ХДУ. Серія «Лінгвістика». Херсон, 2015. Вип. 22. С. 119-120.

3. Зикун Н. І. Культура мови ЗМІ і рівень довіри до медіа текстів. Наукові праці Кам 'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2012. Вип. 31. С. 63-66. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2012_31_20.

4. Інтернет-газета «Доба». URL: https://doba.te.ua/.

5. Мариненко І. Орфографічні й лексичні помилки в крос-медійних змі: типологія, причини виникнення Мова: класичне - модерне опинимося всередині цієї гри» [9] - постмодерне. 2017. Вип. 3. С. 235-249. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.

6. Мірошниченко І. Порушення мовних норм як засіб стиснення структури та змісту медіатексту. Південний архів. Філологічні науки. 2018. Вип. 73. С. 212-215. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pafn_2018_73_50.

7. Мозер М. Спроба оцінки й контекстуалізаці ї помилок у мові української преси (на прикладі видання "Газета по-українськи"). Мова: класичне - модерне - постмодерне. 2017. Вип. 3. С. 235-249. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.

8. Нечипоренко А.Ф. Мова ЗМІ та її вплив на формування культури мовлення. Science and Education a New Dimension. Philology. 2017. V(32), Issue: 122. С. 67-69. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_27.

9. Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/.

References

1. Boiarska, L. Movni pomylky na storinkakh ZMI (doslidzhennia-monitorynh) [Language mistakes on media pages (researchmonitoring)]. Available at: journlib.un http://iv.kiev.ua/Movni_pom_na_st_zmi.pdf.

2. Havrylova, Ya. (2015). Do problemy rozriznennia «normy» i «pomylky» u tekstakh periodychnykh vydan [To the problem of distinguishing between "norm" and "mistake" in the texts of periodicals]. Naukovyi visnyk KhDU. Seriia «Linhvistyka». (Scientific Bulletin of KhSU. Series: Linguistics). Issue 22, 119-120.

3. Zykun, N.I. (2012). Kultura movy ZMI i riven doviry do media tekstiv [Culture of media language and the level of trust in media texts]. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Filolohichni nauky. (Scientific works of Ivan Ogienko Kamyanets-Podilsky National University. Series: Philological sciences). Issue 31, 63-66. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_ fil_2012_31_20.

4. Internet-hazeta «Doba». [Internet newspaper "Doba"]. Available at: https://doba.te.ua/.

5. Marynenko, I. (2017). Orfohrafichni y leksychni pomylky v kros-mediinykh zmi: typolohiia, prychyny vynyknennia [Spelling and lexical mistakes in cross-media media: typology, causes] / Mova: klasychne - moderne - postmoderne/ (Language: classical - modern - postmodern). Issue 3, 235-249. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.

6. Miroshnychenko, I. (2018). Porushennia movnykh norm yak zasib stysnennia struktury ta zmistu mediatekstu [Violation of language norms as a means of compressing the structure and content of the media text]. Pivdennyi arkhiv. Filolohichni nauky. (Southern archive. Philological sciences). Issue 73, 212-215. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pafn_2018_73_50.

7. Mozer, M. (2017). Sproba otsinky y kontekstualizatsii pomylok u movi ukrainskoi presy (na prykladi vydannia "Hazeta po-ukrainsky") [An attempt to assess and contextualize mistakes in the language of the Ukrainian press (on the example of the publication "Newspaper in Ukrainian")]. Mova: klasychne - moderne - postmoderne. (Language: classical - modern - postmodern. Issue 3, 235-249. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_28.)

8. Nechyporenko, A.F.(2017). Mova ZMI ta yii vplyv na formuvannia kultury movlennia [The language of the media and its impact on the formation of speech culture]. Science and Education a New Dimension. Philology. V(32), Issue: 122, C. 67-69. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Langcmp_2017_3_27.

9. Ukrainska pravda [Ukrainian Truth]. Available at: https://www.pravda.com.ua/.

Размещено на Allbest.ru