Роль концептуальної метафори у профілюванні концепту

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МЕТАФОРИ У ПРОФІЛЮВАННІ КОНЦЕПТУ

Молгамова Лілія, аспірантка

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова 2, 40007, Суми, Україна

Анотація

У статті систематизовано основні методологічні аспекти дослідження концептуальної метафори. Увагу зосереджено на вирішенні таких завдань: розкрити сутність поняття «концептуальна метафора», визначити різновиди концептуальної метафори, систематизувати методологічні аспекти дослідження концептуальної метафори. Стверджується, що метафора - когнітивний засіб, який дозволяє представити абстрактний складний для осмислення концепт через інший більш емпірично досліджений концепт. У статті метафора розглядається крізь призму когнітивно-лінгвістичного погляду, згідно якого метафора працює на трьох рівнях: надіндивідуальному, індивідуальному і субіндивідуальному.

Надіндивідуальний рівень відповідає тому, як дана мова і культура відображає деконтекстуалізовані метафоричні закономірності, співвідноситься з рівнем доменів і фреймів. Індивідуальний рівень відповідає метафоричній когнітивній системі, що використовується окремими носіями мови, співвідноситься з використанням психічних процесів у ментальному просторі, коли універсальні аспекти значення метафоричного виразу у певній комунікативній ситуації містить найбільш специфічну інформацію, що переходить з досвідом. Субіндивідуальний рівень відповідає універсальним аспектам різного роду втілення, відповідає рівню образ-схем, узагальнюючі моделі яких допомагають пояснювати значення абстрактних понять. Концептуальні метафори пов'язують абстрактні поняття з фізичними (заснованими на сприйнятті), в результаті чого концептуальна система стає втіленою, наскрізь заснованою на сприйнятті. Зроблено висновок, що концепти складаються з метафоричних структур, які ми маємо в довготривалій пам'яті і які забезпечують концептуальний субстрат значення загалом і значення в конкретній мові зокрема. Образ-схеми, домени та фрейми, разом узяті, становлять зміст концептів, який отримує емоційне забарвлення в ментальному просторі кожного окремого носія мови.

Ключові слова: концептуальна метафора, мапування, царина джерела, царина цілі, образ-схема, домен, фрейм, ментальний простір.

THE ROLE OF CONCEPTUAL METAPHOR IN CONCEPT PROFILING.

Molhamova Liliia, PhD student, Department of Germanic Philology, Sumy State University, Rimskogo-Korsakova Str., 2, 40007, Sumy, Ukraine.

The article systematizes the main methodological aspects of the study of conceptual metaphor. Attention is focused on solving the following tasks: to reveal the essence of `conceptual metaphor ', to determine the types of conceptual metaphor, to systematize the methodological aspects of the study of conceptual metaphor. It is argued that metaphor is a cognitive tool that allows to present an abstract concept difficult for comprehension through another more empirically studied concept. The cognitive-linguistic view of metaphor is considered, according to which metaphor works at three levels: supraindividual, individual and sub-individual. The supra-individual level corresponds to how a given language and culture reflect decontextualized metaphorical patterns, it correlates with the level of domains and frames. The individual level corresponds to the metaphorical cognitive system used by individual speakers, correlates with the use of mental processes in mental space, when universal aspects of the meaning of metaphorical expression in a particular communicative situation contains the most specific information acquired with experience. The sub-individual level corresponds to the universal aspects of various kinds of embodiment, corresponds to the level of image-schemes, generalizing models of which help to explain the meaning of abstract concepts. Conceptual metaphors connect abstract concepts with physical ones (based on perception), as a result of which the conceptual system becomes embodied, thoroughly based on perception. It is concluded that concepts consist of metaphorical structures that we have in our long-term memory and that provide a conceptual substrate of meaning in general and meaning of a particular language in particular. Image-schemes, domains and frames, taken together, constitute the content of concepts, which gets an emotional color in the mental space of each individual speaker.

Keywords: conceptual metaphor, mapping, source realm, goal realm, image- scheme, domain, frame, mental space.

Вступ

Наше бачення світу і себе у цьому світі концептуалізується повсякденною свідомістю через емпіричні уявлення, що випливають із фізичного сенсомоторного досвіду людства, пропущеного крізь культурологічний фільтр (Дойчик, 2013). Процеси концептуалізації та інтерпретації світу відбуваються в контексті певної культури і мови. Найяскравіше ці процеси експлікуються в метафорі, яка найточніше відображає етнокультурну специфіку мови і найповніше розкриває суть концепту.

Метафора виникає тоді, коли закінчуються інші засоби експлікації нашого досвіду (Приходченко, 2017: 70). Метафора дозволяє представити абстрактні концепти в доступному для сприйнятті образі, «зрозуміти досить абстрактні, або в силу своєї природи неструктуровані сутності в термінах більш конкретних або, у крайньому випадку, більш структурованих сутностей» (Lakoff, 1993: 245). Метафора як лінгвокогнітивний та етнолінгвістичний феномен вважається найважливішим інструментом самопізнання й пізнання світу, способом світобачення, моделювання світу й творення мовної картини світу (Серебрянська, 2018).

Під час метафоричного переносу обираються найбільш вагомі ознаки, які становлять основу переносу (Lakoff, 1980) і дозволяють категоризувати оточуючий світ. Метафора повинна бути ємною, відомою, інакше це не що інше, ніж літературна мова (The cognitive linguistics reader, 2007). Метафоричні моделі відображають концептуальні зв'язки, поширені серед носіїв однієї мови, отже метафора відображає картину світу, спільну для членів однієї і тієї ж лінгво-культурної спільноти. Метафоричне моделювання - це засіб досягнення, представлення й оцінки дійсності, який відображає одночасно багатовіковий досвід народу та його національну самосвідомість на певному ступені розвитку (Серебрянська, 2018: 210).

У сучасному українському мовознавстві досліджуються різні аспекти метафори у працях О. Селіванової, Л. Кравець, В. Ващенко, В. Русановського, Л. Лисиченко, С. Єрмоленко, О. Тараненка, Л. Мацько, А. Мойсієнка, В. Калашника, В. Кононенка, Л. Ставицької, Н. Бойко, І. Серебрянської та ін.

Невичерпність концептуальної метафори як найсуттєвішого джерела найбільш істотної культурної інформації про лінгвокультурологічний концепт зумовлює актуальність дослідження.

Мета дослідження - систематизувати основні методологічні аспекти дослідження концептуальної метафори, що передбачає вирішення таких завдань: розкрити сутність поняття «концептуальна метафора», визначити різновиди концептуальної метафори, систематизувати методологічні аспекти дослідження концептуальної метафори. Об'єкт дослідження - концептуальна метафора. Предмет дослідження - методологічні аспекти дослідження концептуальної метафори.

Матеріали та методи.

Теоретико-методологічною базою дослідження є фундаментальні праці дослідників концептуальної метафори Дж. Лакоффа, М. Джонсона, М. Блека, Е. Маккормака, М. Тернера, З. Кевечеша, А. Мартинюк, О. Приходченко.

Методологія дослідження складається з таких методів: концептуальний аналіз джерела і цілі, що беруть участь у процесі метафоризації; порівняльний лінгвокультурологічний аналіз мовних одиниць метафоричних висловлювань; контекстологічний аналіз сенсу метафоричних висловлювань.

Це передбачає проведення концептуального аналізу з метою виявлення концепту-цілі і концепту-джерела, структурування моделі концептуальної структури та визначення специфічності її вербалізації у мові. Концептуальний аналіз у дослідженні проводиться за такою схемою: визначається контекстуальна ситуація, до якої належить концепт-ціль; виокремлюються концептуальні метафори дискурсивних ситуацій як складових концепту-цілі; аналізуються лексичні і стилістичні засоби вербалізації концепту-джерела на позначення концептуальних метафор.

Проведення порівняльного лінгвокультурологічного аналізу мовних одиниць метафоричних висловлювань полягає у виявленні культурологічних, семантичних особливостей лексики метафоричних висловлювань. Метод контекстологічного аналізу сенсу метафоричних висловлювань пов'язаний із теорією контекстної семантики і проводиться з врахуванням фонових знань комунікантів, мовленнєвої ситуації і рольової структури спілкування. Для обґрунтування теоретичних та методологічних засад вивчення концептуальної метафори використовуються загальнонаукові методи: опис, аналіз і синтез.

Матеріалом дослідження слугували дискурсивні контексти метафоричної та неметафоричної актуалізації концепту-цілі, виокремлених із англомовного дискурсу методом вибірки. Дискурсивний контекст актуалізації концепту-цілі - висловлювання, яке містить ім'я концепту, лексему, що репрезентує концепт, і тематичну референтну ситуацію, що розкриває суть концепту буквально та/або метафорично, а також містить індивідуальний досвід комунікантів.

Обговорення.

Метафора була популярна ще за часів Аристотеля (The cognitive linguistics reader, 2007) серед поетів та ораторів як «слово вжите у фігуральному значенні». Метафора (від грец. перенесення) розглядалась як перенос імені з виду на рід, з роду на вид, або з виду на вид.

Квінтіліан (The cognitive linguistics reader, 2007) вважав, що метафора - подарунок природи, який сприяє тому, щоб жоден предмет не залишився неозначеним.

За Ф. Ніцше (Ницше, 1994) пізнання є метафоричним за своєю суттю, має естетичну природу та не верифікується. Мова утворює потік концептуальних домовленостей, через які у мову додаються нові метафори, які в подальшому стають загальноприйнятими.

А. Вежбицька називає метафору «скороченим порівнянням» (в Теория метафоры, 1990: 142) з відмінними глибинними структурами. Дослідниця відрізняє порівняння (як), метафору (думаю про) і метафоричне порівняння (ніби) (там само: 144).

М. Блек увів поняття «когнітивна метафора», функції якої ширше за експресивні та орнаментальні. На його думку, головна функція метафори - додавання до головного суб'єкта системи «асоціативних імплікацій», які пов'язані з допоміжним суб'єктом (в Теория метафоры, 1990: 167). Саме метафора відбирає і устатковує певні характеристики головного суб'єкта, усуває несуттєві.

П. Рікер підкреслював, що метафора виникає завдяки силі уяви бачити подібне, не зважаючи на існуючі відмінності (в Теория метафоры, 1990), і, як результат, поєднувати ясність думки і повноту образу.

Н. Гудмен вважав, що метафора висвітлює нові факти з різних ракурсів і економить лексичні засоби мови (в Теория метафоры, 1990), висвітлюючи нові категорії предмета. На його думку, усе наше мовлення насичене метафорою.

Дж. Лакофф і М. Джонсон розробили теорію концептуальної (когнітивної) метафори «Метафори, якими ми живемо» (1980). Терміни «концептуальна» або «когнітивна» метафора позначають когнітивний механізм концептуалізації навколишнього світу, а тому можуть використовуватися як взаємозамінні.

Е. Маккормак не поділяв точку зору дослідників стосовно метафоричності мови. Він вважав, що метафора - засіб розширення уявлень про оточуючий світ, який поєднує культуру і мислення (в Теория метафоры, 1990).

Дж. Фокон'є і М. Тернер продовжили розвиток теорії концептуальної метафори, вважали метафору змішенням ментальних просторів (Мартинюк, 2011).

З. Ковечеш розглядав метафору у різних сферах оточуючого світу, вирізняючи концептуальну метафору від метафоричного лінгвістичного виразу (Kцvecses, 2002: 5). Наприклад, метафоричний лінгвістичний вираз Look, how far we've come репрезентує концептуальну метафору LOVE IS A JOURNEY. У процесі метафоризації відбираються найбільш визначені області джерела для спрощення сприйняття абстрактних понять.

Результати дослідження