Особливості вживання оказіоналізмів в оглядах українських страв та продуктів харчування (на матеріалі YouTube відео англійськомовних блогерів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості вживання оказіоналізмів в оглядах українських страв та продуктів харчування (на матеріалі YouTube відео англійськомовних блогерів)

В.В. Головенько, О.О. Залужна

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей генези та функціонування оказіоналізмів у межах розмовного Інтернет-дискурсу. Дослідження здійснюється на матеріалі відеооглядів англійськомовних блогерів, розміщених на платформі YouTube, що дозволяє розглянути особливості вживання оказіоналізмів у процесі усного непідготовленого мовлення, які вживаються задля точного відтворення перцептивної інформації, отриманої відеоблогерами під час дегустації українських страв та продуктів харчування. Шляхом застосування методу суцільної вибірки, компонентного, контекстно-ситуативного (дискурсивного) та словотвірного аналізу, а також описового та кількісного методів здійснюється виокремлення оказіоналізмів лексичного та семантичного типів, незначна різниця між кількісними показниками яких свідчить про продуктивність даних типів оказіональних новотворень у сфері віртуальної комунікації.

Ключові слова: оказіоналізм, Інтернет-дискурс, сенсорна лексика, комунікативний процес, перцепція.

Аннотация

Статья посвящена анализу особенностей генезиса и функционирования окказионализмов в пределах разговорного Интернет-дискурса. Исследование осуществляется на материале видеообзоров англоязычных блогеров, размещенных на платформе YouTube, что позволяет рассмотреть особенности употребления окказионализмов в процессе устной неподготовленной речи, которые используются для точного воспроизведения перцептивной информации, полученной видеоблогерами во время дегустации украинских блюд и продуктов питания. Путем применения метода сплошной выборки, компонентного, контекстно-ситуативного (дискурсивного) и словообразовательного анализа, а также описательного и количественного методов осуществляется выделение окказионализмов лексического и семантического типов, незначительная разница между количественными показателями которых свидетельствует о производительности данных типов окказиональных новообразований в сфере виртуальной коммуникации.

Ключевые слова: окказионализм, Интернет-дискурс, сенсорная лексика, коммуникативный процесс, перцепция.

Abstract

The article is devoted to the analysis of occasionalisms' peculiarities, i.e. their genesis and functioning within the conversational English-speaking Internet discourse. The study is carried out on the material of the English-speaking bloggers video reviews, uploaded onto YouTube video-sharing platform, which allows to consider the peculiarities of occasionalisms use in the process of unprepared utterances, which are used for an accurate reproduction of the perceptual information obtained by video bloggers during the tasting of Ukrainian dishes and food products. By applying the method of sampling, component, discourse and word-formation analysis, as well as descriptive and quantitative methods, the occasionalisms of lexical and semantic types are distinguished, a minor difference between the quantitative indicators of which points to the productivity of the given occasionalisms types in the sphere of virtual communication

Key words: occasionalism, Internet discourse, sensory lexis, communicative process, perception.

Вступні зауваження

Одним із основних рушійних факторів розвитку будь-якої мови є процес утворення нових лексичних одиниць, поява яких зумовлена, передусім, соціальними змінами та особистими інтенціями мовців [1].

До таких одиниць належать оказіональні слова, або оказіоналізми, під якими розуміють унікальні лексичні одиниці, яких немає у словниковому складі мови, і які побудовані за нормативними чи унікальними словотвірними моделями для функціонування в умовах певного контексту [2].

Необхідність пошуку нових лексичних одиниць для вербалізації результатів ситуативно обумовленого осмислення дійсності часто виникає під час усної комунікації в умовах розмовного дискурсу, одним із різновидів якого є Інтернет-дискурс.

Оскільки саме відеоблог вважається однією із найбільш функційних форм Інтернет- комунікації, в межах якої існує можливість вивчати особливості сучасної «живої» мови [3], дослідження оказіональних новотворень на базі даного матеріалу є досить перспективним.

Одним із жанрово-тематичних різновидів відеоблогу є відеоогляд, у межах якого аналізуються предмети з метою визначення їхніх якісних характеристик та спонукання глядача до формування певного враження (позитивного/негативного) про той чи інший об'єкт огляду [4]. Цілком природно, що під час огляду певного продукту відеоблогери репрезентують результати перцептивного процесу, кожен із етапів якого (сприйняття, категоризація та вербалізація перцептивної інформації) впливає на вибір мовцями відповідних мовних засобів.

В умовах оглядів страв та продуктів харчування, на матеріалі яких проводиться дане дослідження, такими мовними засобами є одиниці сенсорної лексики, тобто номінативних одиниць на позначення сенсорних відчуттів, які утворюються завдяки дії п'яти модусів перцепції (візуального, аудіального, кінестетичного, одоративного, густативного) [5], проте за певних обставин, зокрема у випадку неможливості підбору доцільної лексеми із словникового запасу англійської мови або з метою емоційного впливу на глядача, відеоблогери формують власні лексичні одиниці, результатом чого є утворення оказіоналізмів.

Таким чином, актуальність даної наукової розвідки полягає у потребі в проведенні дослідження особливостей вживання оказіоналізмів задля актуалізації перцептивних вражень у мовленні в межах віртуального простору англійськомовної Інтернет- комунікації, що зумовлено місцем принципу антропоцентризму в сучасній лінгвістиці та стрімким розвитком відеоблогінгу як жанру Інтернет-комунікації.

Об'єктом дослідження є оказіоналізми в англійській мові, які слугують для вербалізації перцептивної інформації, отриманої відеоблогерами під час оглядів українських страв та продуктів харчування.

Предметом виступає специфіка генези та функціонування оказіоналізмів на позначення сенсорних відчуттів, виокремлених із мовлення англійськомовних відеоблогерів.

Мета роботи полягає у проведенні аналізу особливостей творення та мотивації вживання сенсорних оказіоналізмів у межах віртуального комунікативного простору, досягнення чого стає можливим за умови вирішення таких завдань:

- виокремити оказіональні слова із мовлення відеоблогерів;

- проаналізувати специфіку генези та функціонування оказіоналізмів на основі особливостей перцептивного процесу та мовного середовища Інтернет-дискурсу;

- класифікувати виокремлені одиниці за типами творення;

- провести аналіз кількісних результатів дослідження;

- визначити місце та роль оказіоналізмів у межах комунікативного простору відеоблогу.

Матеріалом дослідження слугують 42 од. / 54 слововж. на позначення сенсорних відчуттів, які належать до категорії оказіоналізмів, дібраних методом суцільної вибірки з відео англійськомовних блогерів США та Великобританії загальною тривалістю 7 год. 47 хв. 33 с., розміщених на відповідних YouTube каналах, найпродуктивнішими серед яких є: Samuel and Andrey - Travel and Food Videos [6], Jamesyboy Experiment [7], emmymedeinjapan [8] та Matty Ice Reviews [9].

Мета та завдання, окреслені в роботі, а також специфіка об'єкта дослідження зумовили використання таких методів та прийомів лінгвістичного аналізу, як: метод суцільної вибірки, компонентного, контекстно-ситуативного (дискурсивного) та словотвірного аналізу, а також описовий та кількісний методи дослідження.

1. Теоретичні засади дослідження

Історія дослідження оказіоналізмів є досить довгою й охоплює велику кільність наукових праць, авторами яких є такі вітчизняні та зарубіжні лінгвісти, як: О. С. Ахманова, Н. Г. Бабенко, Г. О. Винокур, О. А. Земська, О. Г. Ликов, В. В. Лопатін, Т. В. Попова, Б. А. Успенський, Н. І. Фельдман та інші.

У результаті досліджень оказіональних слів науковцям удалося виявити низку основних принципів, які є основоположними в теорії оказіональності.

За твердженням О. С. Ахманової, оказіоналізми є одиницями мовлення, які не відповідають загальноприйнятим нормам уживання, характеризуються індивідуальним смаком і зумовлені специфічним контекстом [10].

У той ж час існує положення про те, що оказіоналізм як факт мовлення первісно задається безпосередньо системою мови й виявляє її семантичні, словотвірні й граматичні можливості [1].

Таким чином, оказіональні слова можуть створюватися за нормативними словотвірними моделями або шляхом порушення дериваційних норм тієї чи іншої мови [1].

За визначенням Н. І. Фельдман, оказіоналізмами є слова, утворені за малопродуктивною або непродуктивною мовною моделлю, або за оказіональною (мовленнєвою) моделлю задля передачі повідомлення чи із художньою метою, які є необхідними у тому чи іншому випадку задля повноцінного втілення інтенцій мовця [11].

Основним завданням оказіоналізмів є більш точне вираження індивідуально- авторських концептів, надання емоційної оцінки, посилення експресивної виразності мовлення, економія мовних засобів та ефективний вплив на адресата завдяки новизні форми та змісту [2].

У теорії оказіональності існує п'ять основних типів оказіоналізмів: фонетичні, лексичні, семантичні, граматичні та оказіональні словосполучення. Деякі лінгвісти виокремлюють також синтаксичні й стилістичні оказіоналізми та оказіональний порядок слів [1].

У даному дослідженні розглядаються два типи оказіональних новотворень: лексичні та граматичні, що зумовлено особливостями емпіричного матеріалу.

Під лексичними оказіоналізмами розуміють слова, які утворюються переважно завдяки комбінації різних узуальних основ та афіксів за словотвірними нормами тієї чи іншої мови або із порушенням даних норм [1].

Семантичні оказіоналізми є результатом «приростання» нових змістових контекстуальних значень, які суттєво змінюють семантику початкової лексеми [12].

Окрім цього, оказіональні слова класифікують за ступенем оказіональності на оказіоналізми першого ступеня (утворені відповідно до дериваційних мовних норм), оказіоналізми другого ступеня (частково незвичні новотворення, у яких незначні порушення дериваційних норм не заважають семантичній інтерпретації) та оказіоналізми третього ступеня (виключно нестандартні новотворення, у яких суттєвий відступ від дериваційних норм значно ускладнює семантичну інтерпретацію) [1].

Як було зазначено вище, оказіоналізми, поряд із уживанням у художній літературі та публіцистиці, широко використовуються у розмовному мовленні, важливим компонентом якого в сучасному світі є саме Інтернет-комунікація, що передбачає перенесення розмовного дискурсу (повне або часткове) у віртуальний простір [13].

Наразі ще не існує чітких норм щодо використання мовних засобів у сфері Інтернет- комуніації, що зумовлює розмиття граматичних та лексико-стилістичних норм в усному мовленні, порушення жанрових меж [14]. Як результат, уживання оказіоналізмів задля вираження авторських ідей та акцентування уваги стає звичним явищем в рамках Інтернет-дискурсу.

Найпродуктивніше особливості вживання оказіоналізмів в умовах Інтернет- комунікації можна дослідити на матеріалі YouTube відео, оскільки даний тип відеоматеріалу надає можливість проаналізувати особливості природного, відносно непідготовленого мовлення та виявити новітні тенденції у розмовному дискурсі, які відображають актуальні граматичні, лексичні, фонетичні зміни в тій чи іншій мові [3].

оказіоналізм харчування англійськомовний блогер

2. Специфіка генези та функціонування оказіоналізмів в оглядах українських страв та продуктів харчування

Аналіз мовленнєвих одиниць, виокремлених із комунікативного процесу, який відбувається між відеоблогером (суб'єктом) та глядачем (об'єктом) у процесі опису перцептивних ознак українських страв або продуктів харчування (об'єктів огляду) дозволяє виокремити одиниці оказіональних новотворень.

Задля розуміння особливостей творення та функціонування оказіоналізмів в оглядах українських страв та продуктів харчування варто звернути увагу на специфіку даного відеоматеріалу.

У процесі дегустації об'єктів огляду відеоблогер аналізує їхні перцептивні ознаки й намагається якнайточніше передати особисті сенсорні враження, звертаючись у більшості випадків до одиниць сенсорної лексики, завданням яких є вербалізація перцептивної інформації, яка сприймається в межах окремих перцептивних зон: зорової, слухової, олфатичної та гаптичної [15].

Проте, в процесі мовлення суб'єкт комунікації може зазнавати труднощів під час добору відповідної лексеми для репрезентації перцептивних вражень із узусних мовних одиниць, результатом чого стає вживання оказіоналізмів, які в даних випадках слугують для більш точного опису сенсорних ознак об'єктів дегустації та вираження автором оказіонального новотворення особистої оцінки властивостей страв чи продуктів харчування.

Серед оказіоналізмів, які утворюють корпус даного дослідження, всі одиниці належать до оказіональних новотворень першого ступеня, семантична інтерпретація яких є очевидною та не створює проблем у процесі розкодування інформації об' єктами комунікації. Наприклад, оказіоналізми ketchupy (taste) `той, що має смак кетчупу', dilly (smell) `той, що має запах кропу' мають досить прозору семантичну структуру, оскільки утворені від узусних основ ketchup `кетчуп' та dill `кріп', шляхом додавання суфікса -у, який відповідає дериваційним нормам англійської мови, де даний суфікс слугує для творення прикметників від іменників зі значенням подібності до чогось.

Причиною даного явища є особливості досліджуваного комунікативного процесу, зокрема бажання відеоблогера якомога виразніше, точніше й лаконічніше описати перцептивні ознаки об'єктів огляду задля досягнення комунікативної мети (створення чіткого смакового, одоративного, візуального, тактильного та аудіального образів об'єктів огляду в уяві об'єкта комунікації) [15]. Тому надмірна ускладненість семантичної інтерпретації, яка властива оказіоналізмам третього і частково другого ступеня, призвела б до порушення успішного сприйняття глядачем перцептивної інформації. До того ж, в умовах усного непідготовленого мовлення досить складно спонтанно сформувати оказіональне новотворення, яке б мало ускладнену структуру та змістове наповнення.

Оказіоналізми, які є об'єктом даного дослідження, за типами поділяються на дві групи: лексичні та семантичні.

До групи лексичних оказіональних слів належить 20 од./24 слововж., серед яких усі оказіоналізми утворені способом суфіксації, зокрема, додавання суфіксів -у (напр., gingerbready (taste) `той, що має смак імбирного печива'; smashy (texture) `той, що має зруйновану/розгромлену текстуру') та -like (напр., chocolateylike (taste) `той, що має смак шоколаду') до іменникових твірних основ.

Даний спосіб творення оказіоналізмів є досить спрощеним, оскільки передбачає формування нових одиниць за аналогією до тих, що вже існують у словниковому складі мови.

До групи семантичних оказіоналізмів входять 22 од./30 слововж., кожен з яких несе унікальне смислове навантаження, необхідне для актуалізації результатів перцептивного процесу в мовленні. Розглянемо особливості вживання оказіональних новотворень даного типу на прикладі слів, які відображають сенсорні ознаки із різних перцептивних зон: old (taste), dry (smell), tasty (look), comforting (texture).

Оказіоналізм old (taste) вживається канадським відеоблогером під час дегустації українського військового сухпайку: Feel like it [meal] would fill you up, but the taste feels a little old `Здається, що він [прийом їжі] може тебе наситити, але відчувається, що смак дещо застарий'. У даному випадку лексема old, яка в лексикографічному джерелі тлумачиться як «something that is old has existed or been used for a long time» [16, c. 1268] набуває особливого змісту й, зважаючи на досить критичну оцінку смакових властивостей дегустованих продуктів харчування відеоблогером, уживається задля опису смаку як нецікавого, несвіжого, прісного або такого, який притаманний зачерствілим продуктам.

Оказіональне вживання лексеми dry (smell) відбувається в умовах дегустації американськими відеоблогерами українських картопляних чіпсів зі смаком грибів: It just smells like mushroom. They have a kind of a dry smell if that makes sense. Yeah, there's definitely like that sort of earthy smell you get from mushrooms `Вона [пачка чіпсів] пахне так само, як гриби. Вони мають щось на кшталт сухого запаху, якщо це має сенс. Так, тут точно є щось типу запаху землі, який можна почути від грибів'. Для даного випадку вживання лексичної одиниці dry, яка має узусне значення «without water or liquid inside or on the surface» [16, c. 550], характерним є утворення нового семантичного значення на основі синестезії (психофізичного явища, яке реалізується у формі вживання мовних засобів, пов' язаних із результатом роботи одних органів чуття задля опису перцептивних відчуттів, утворених завдяки функціонуванню інших [17]). Завдяки синестетичним перенесенням із гаптичної перцептивної зони до олфатичної лексема dry набуває нового змістового наповнення, яке в даному контексті має зв'язок із запахом висушених грибів чи землі.

Використання відеоблогером лексеми tasty (look), словникове значення якої: «having a strong and pleasant taste when it is eaten» [18] задля опису зовнішнього вигляду десерту також є випадком семантичного зміщення, де оказіоналільне вживання слова tasty на основі синестезійного переходу із зони олфатичної перцепції до візуальної, породжує нове значення типу `апетитний / той, що смачно виглядає'.

Вживання семантичного оказіоналізму comforting (texture) в контексті опису приємних вражень від текстури млинців у мовленні відеоблогера (Yeah, delicious and it's warm as well, very comforting: melts in your mouth - a nice light fluffy pancake `Так, смачно, і він до того ж теплий, має дуже заспокійливу / втішну текстуру: тане у роті, приємний, легкий, пухкий млинець') зумовлено семантичним зміщенням зі сфери емоційного психологічного сприйняття («making you feel calmer and less worried of unhappy» [18] до сенсорно-перцептивного рівня (`ніжний/м'який/приємний (на дотик)').

Висновки

Активне вживання оказіоналізмів у відеоблозі як формі розмовного Інтернет- дискурсу зумовлене специфікою даного комунікативного простору, зокрема необхідністю емоційного впливу на глядача задля утримання його уваги та чіткості формування суб'єктом комунікації своїх перцептивних вражень.

Оказіоналізми, вжиті суб'єктами комунікативного процесу в умовах відеооглядів, вирізняються простотою дериваційних форм та очевидністю семантичної інтерпретації, що дозволяє віднести їх до категорії оказіональних новотворень першого ступеня.

У результаті аналізу емпіричного матеріалу дослідження вдалося виокремити дві групи оказіоналізмів: оказіоналізми лексичного (20 од./24 слововж) та семантичного (22 од./30 слововж.) типів, різниця між якими полягає в способах творення та особливостях функціонування в процесі досягнення комунікативної мети. Незначна різниця у кількісному відношенні одиниць даних груп свідчить про продуктивність вживання оказіоналізмів як лексичного, так і семантичного типів у процесі усної віртуальної комунікації.

Перспектива подальшого дослідження полягає у залученні до джерел емпіричного матеріалу додаткових жанрово-тематичних різновидів відеоблогу, які актуалізують інші відтінки сенсорних відчуттів, а також у розширенні емпіричної бази дослідження за рахунок залучення до аналізу різноструктурних неблизькоспоріднених мов, що дозволить побудувати типологію сенсорної лексики.

Список літератури

1. Худобина Л. А. Окказионализмы как средство выразительности. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://studik.net/okkazionalizmy-kak-sredstvo-vyrazitelnosti/.

2. Четина М. М. Когнитивный анализ актов окказиональной номинации (на материале прозы Дж. Фаулза). Известия Санкт-Петербургского университета экономики и финансов. 2010. № 6. С. 162-165.

3. Zaluzhna O. YouTube Videos as a Source of Empiric Material for the Linguistic Research. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання вивчення германських, романських і слов 'янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов» (17 січня 2020 р.). Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2020. С. 16-19.

4. Лущиков В. А, Терских М. В. Жанрово-тематические и языковые особенности видеоблогов. Вестник Тамбовского университета. Серия «Общественные науки». 2018. № 14. С. 57-75.

5. Шепітко І. В., Сенів М. Г. Структурно-семантична класифікація найменувань на позначення смаку в англійській та українській мовах. Вісник Донецького національного університету. 2016. С. 134-138.

6. Samuel and Andrey - Travel and Food Videos [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://youtu.be/R012xnuZ094.

7. Jamesyboy Experiment [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://youtu.be/zdH-TAU29xE.

8. emmymedeinjapan [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://youtu.be/GdIRXFZXKv8.

9. Matty Ice Reviews [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://youtu.be/DM6QGUnecIU.

10. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. М.: Едиториал УРСС, 2004. 571 с.

11. Фельдман Н. И. Окказиональные слова и лексикография. Вопросы языкознания. 1957. № 4. С. 64-73.

12. Зайцева Е. А. Окказиональные средства выражения авторской позиции (на материале поэтических текстов). Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 9 «Сучасні тенденції розвитку мов». 2012. Випуск 8. С. 66-73.

13. Матковська О. Перспективи лінгвістичних досліджень блогів. Людина. Комп'ютер. Комунікація: збірник наукових праць. 2015. С. 128-131.

14. Веккессер М. В. Особенности разговорной речи в контексте Интернет-дискурса. Язык и социальная динамика. 2012. № 12. С. 193-198.

15. Залужна О. О., Головенько В. В. Особливості генези та функціонування синестетичної метафори в оглядах українських страв та продуктів харчування (на матеріалі YouTube відео англійськомовних блогерів). Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. 2019. Випуск 38. С. 62-73. DOI: http://dx.doi.org/10.31558/2075-2970.2019.38.6

16. Longman Dictionary of Contemporary English / [S. Bullon, A. Gadsby, etc. (eds.)]. Edinburg: Pearson Education Limited, 2014. 2161 p.

17. Лаенко Л. В. Восприятие - сознание -язык: проблема взаимосвязи. Вестник Воронежского государственного университета. Серия «Лингвистика и межкультурная коммуникация». 2006. № 1. С. 5-15.

18. The Oxford English Dictionary [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.oxforddictionaries.com/.

Размещено на Allbest.ru