Іллокутивне моделювання інноваційної освітньої комунікації в цифровому середовищі (на матеріалі європейських та азійських варіантів англійської мови)
Іллокутивне профілювання та пресупозиційні механізми інноваційної освітньої комунікації в цифровому середовищі. Практики інноваційної комунікації у галузі освітньої діяльності на прикладі європейських та азійських варіантів англійської мови спілкування.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.12.2022 |
| Размер файла | 31,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Київський університет імені Бориса Грінченка
Кафедра романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства
Кафедра східних мов та перекладу
Іллокутивне моделювання інноваційної освітньої комунікації в цифровому середовищі (на матеріалі європейських та азійських варіантів англійської мови)
Махачашвілі Р.К., д. філол. н., доцент
Семеніст І.В., д. філол. н., доцент
Анотація
Актуальність роботи зумовлена значною щільністю інноваційної вербалізації поняттєво-змістової сфери глобалізованої лінгвокультури у царині цифрового буття та комунікативною релевантністю цієї поняттєво-змістової сфери для глобальної спільноти. Застосований лінгво-феноменологічний підхід до вивчення об'єкта дослідження сприяє вирішенню наукової проблеми цілісного моделювання процесів та результатів оновлення моделей та механізмів високодинамічної системи комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі в цілому, її окремих форматів на початку ХХІ століття та в умовах карантинної цифровізації зокрема.
Об'єктом дослідження виступає інноваційна комунікація в глобальному цифровому середовищі.
Предмет аналізу - іллокутивне профілювання та пресупозиційні механізми інноваційної освітньої комунікації в цифровому середовищі. Матеріалом дослідження слугують практики інноваційної комунікації у галузі освітньої діяльності - інновації європейських та азійських варіантів англійської мови глобального спілкування, що співвідносяться з різносубстратними сферами, об'єктами та феноменами отримання нових знань у цифровому середовищі.
Наукова новизна роботи випливає з висновків та узагальнень та полягає в тому, що в ній, у межах запропонованого напряму, вперше визначено та параметризовано інноваційну освітню комунікацію у глобальному цифровому середовищі як консолідований на макро- та мікро- рівні об'єкт аналізу, що кваліфікується специфічними феноменологічними та динамічними ознаками, властивостями та інструментами реалізації. Зокрема, у роботі вперше: визначено інтегративні теоретико-методологічні засади дослідження комунікації у галузі отримання нових знань; параметризовано інноваційну освітню комунікацію в умовах глобальних карантинних обмежень; запропоновано методологічну рамку моделювання інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі в онтологічній, мовній та когнітивній площинах; ідентифіковано макроструктуру інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань як сукупний загал лінгвокомунікативних та інструментальних новотворів у системній змістовій єдності їх референтної співвіднесеності із субстантними (онтологічними, епістемічними, антропологічними, технологічними) вимірами та елементами глобального цифрового середовища та цифрового дискурсу, вичерпна, надщільна інноваційна маніфестованість яких визначає феноменологічну своєрідність досліджуваної лінгвокомунікативної сфери; визначено та інвентаризовано типологію лінгвокогнітивних сценаріїв інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі.
Ключові слова: інноваційна освітня комунікація, цифрове середовище, тезаурус цифрової комунікації, моделювання, мови глобального спілкування.
Summary
Makhachashvili R., Semenist I. Illocutive modelling of innovative educational communication in the digital environment (based on European and Asian Englishes)
The topicality of the study is due to: firstly, the significant density of innovative verbalization of the conceptual and semantic sphere of globalized linguistic culture in the digital realm; secondly, the communicative relevance of this conceptual and semantic sphere for the global epistemic and educational community; thirdly, the focus of research on innovative communication in the field of obtaining new knowledge in the light of determining the linguistic scientific issues of phylogeny, sociogenesis and technogenesis of language communities, which determines the identification of this communicative sphere as an integrative structure determined by the internal unity of its micro- and macro-structures, which in the plane of the sign substrate (formal and semantic elements and structures) synthesizes the features of existential, cognitive, anthropological and technological substance.
Applied linguophenomenological approach to the study of the object of inquiry contributes to solving the scientific problem of holistic modeling of processes and results of updating models and mechanisms of highly dynamic communication system in the field of acquiring new knowledge in the digital environment as a whole and its individual formats at the beginning of the XXI century in particular. The object of research is innovative communication in the global digital environment. The subject of analysis - illocutive modelling of communication in the field education in the digital environment The material of the research is the practices of innovative educational communication - innovations of European English and Asian English in global communication, related to different substrates, objects and phenomena of acquiring new knowledge in the digital environment, procured form digital social networking and educational platforms, respondent surveys, lexicographic sources of modern languages, four automated digital lexicographic registers of language innovations for the 2018-2021 period.
The scientific novelty of the inquiry is derived from the conclusions and generalizations and is that it identified and parameterized innovative communication in the field of acquiring new knowledge in the global digital environment as a consolidated macro- and micro-level object of analysis, which is qualified by specific phenomenological and dynamic features, properties and tools of implementation. In particular, for the first time in the study: the integrative theoretical and methodological bases of research of communication in the field of acquisition of new knowledge are defined; the innovative communication in the digital realm is parametrized in the conditions of global quarantine restrictions; the methodological framework of modeling of innovative communication in the field of obtaining new knowledge in the digital environment in the ontological, linguistic and cognitive planes is introduced.
Key words: innovative educational communication, digital realm, presupposition of digital communication, modeling, globalized languages.
Постановка проблеми
Актуальність роботи зумовлена: по-перше, значною щільністю інноваційної англійськомовної вербалізації поняттєво-змістової сфери глобалізованої лінгвокультури у царині цифрового середовища; по-друге, комунікативною релевантністю цієї поняттєво-змістової сфери для глобальної спільноти; по-третє, орієнтацією роботи на дослідження інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у світлі визначення лінгвістичної наукової проблематики філогенезу, соціогенезу та техногенезу глобалізованих мовних спільнот, що зумовлює ідентифікацію цієї комунікативної сфери як інтегративної побудови, що визначається внутрішньою єдністю її компонентів на макро- та мікрорівнях і у площині знакового субстрату (формальних та змістових елементів, локутивних та пресупозиційних структур) синтезує ознаки буттєвої, когнітивної, технологічної та антропологічної субстанції. Застосований лінгво-феноменологічний підхід до вивчення об'єкта дослідження сприяє вирішенню наукової проблеми цілісного моделювання процесів та результатів оновлення моделей та механізмів високодинамічної системи інноваційної англійськомовної комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі в цілому, та її окремих форматів на початку ХХІ століття та в умовах карантинної цифровізації 2020-2021 рр. зокрема.
На новітньому етапі розвитку людства мова (як суспільний феномен) здебільшого являє собою індикатор тих технологічних змін, що відбуваються в суспільстві. Особливим чином це стосується сучасної англійської, яка на зламі тисячоліть набула функції своєрідної “метамови” цифрового середовища для різних культур [1; 2; 3]. Це, безперечно, сприяє процесам “глобалізації” та всесвітньої інтеграції [4; 5; 6; 7; 8; 9], що, в свою чергу, призводить до зміцнення позиції англійської мови як мови інтернаціональної комунікації [10; 11] та становить основи процесів англомовної гібридизації європейських та східних мов глобального спілкування у цифровому середовищі.
Саме тому в останні роки в значній мірі зросли темпи збагачення словникового складу англійської мови, та, як наслідок - інших мов міжнаціонального спілкування у цифровому просторі (іспанська, французька, німецька, китайська тощо). Як ніколи актуального змісту набуло поняття “неологізму” в якості рушійної сили прогресу мови [12; 13]. Слід зазначити також, що особливо бурхливого розвитку в умовах всесвітніх карантинних обмежень 2020-2021 років набуває та сфера лінгво-комунікативних новоутворень мов глобального міжнародного спілкування, яка безпосередньо співвідноситься з науково-технічним прогресом та застосуванням цифрових технологій у сфері освіти.
Проблема теоретико-методологічного обґрунтування наскрізних принципів, напрямків, механізмів та результатів якісної динаміки макро- й мікроструктур словникового складу в царині цифрового середовища як консолідованого лінгвального об'єкта ще чекає на всебічне вивчення. Аналіз цього питання потребує залучення феноменологічного ракурсу [14; 15; 16; 17; 18] дослідження комплексних мовних об'єктів з огляду на магістральне завдання феноменологічної епістемології - пізнання повної системи фактів свідомості (термін Мераба Мамардашвілі - [19]), що конституюють дійсність. У межах окресленого методологічного виміру феноменологічність мовної одиниці визначається як її кодифікативна спроможність до фіксації результатів пізнавального досвіду та вияву в ній субстантних характеристик пізнаваних об'єктів та явищ. Запропонована у нашому доробку лінгвістична адаптація феноменологчного підходу до теоретико-методологічного осмислення динаміки словникового складу сучасних мов глобального спілкування в комп'ютерному бутті спирається на поняття глобальної логосфери, синтетично усвідомленої як
1) множинність мовних одиниць, які є умовно вичерпними феноменологічними реалізаціями абстрактних та емпіричних елементів різних сфер буття [20; 21];
2) зона інтеграції мисленнєво-мовленнєвих континуумів лінгвокультур [22].
Робоча гіпотеза дослідження полягає у тому, що:
1) феноменологічна природа інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі передбачає нерозривне, обопільне поєднання її лінгвального та субстантного (онтологічного, епістемічного та антропологічного) аспектів у вертикальній площині взаємовиявлення категорій сутність: явище;
2) інноваційна природа англійськомовної комунікації у галузі отримання нових знань у глобальному цифровому середовищі визначається феноменологічною консолідованістю субстантних (онтологічних, пресупозиційних) характеристик макроструктури комунікації у статиці та наскрізної взаємодії формально-змістових конституентів і технологічних (цифрових) інструментів її мікроструктури у динаміці.
Об'єктом дослідження виступає інноваційна комунікація в глобальному цифровому середовищі.
Предмет аналізу - іллокутивне профілювання та пресупозиційні механізми інноваційної освітньої комунікації в цифровому середовищі.
Метою статті є визначення та огляд основоположних іллокутивного та пресупозиційного моделювання інноваційної освітньої комунікації в глобальному цифровому середовищі.
Виклад основних матеріалів та результатів
Глобальна пандемія та наступні карантинні заходи та обмеження поставили низку проблем для структури та процедури комунікації у галузі отримання нових знань на інституційному (формальному) та позаноменклатурному (неформальному) рівні. Інноваційна комунікація в галузі отримання нових знань у цифровому середовищі, зокрема, складається з унормованих сценаріїв, які передбачають різні комунікативні етапи та види мовно- комунікативної діяльності (усні та письмові завдання, усні та письмові іспити, підготовка й захист поточних та фінальних проектів, внутрішнє та зовнішнє рецензування тощо).
Глобальна пандемія COVID-19 являє собою своєрідний сценарій чорного лебедя для різних сфер суспільного комунікативного буття. Теорія чорного лебедя - це метафора, яка описує подію, яка стала несподіваною, має великий вплив на суспільство і часто недоречно раціоналізується після цього з користю заднім числом (Н. Талеб). В сфері глобалізованої англійськомовної комунікації у галузі отримання нових знань, за нашими оцінками, результатом розвитку пандемії COVID- 19 стали такі елементи інноваційного моделювання освітньої комунікації:
а) адаптація та реновація існуючих комунікативних сценаріїв в до цифрових, віддалених та змішаних форматів;
б) підвищення обсягів та змісту пресупозиції усіх суб'єктів комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі та цифрову грамотність як складову пресупозиції цифрової комунікації.
Методологічна передумова розробки дослідження включала виявлення та принципів синтетичної цифрової комунікативної компетенції, похідної від навичок ХХІ століття для суб'єктів інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань (згідно з різними структурами компетенції ІКТ) та прогнозовані вимоги до цифрової грамотності як складової пре- супозиційного фонду інноваційної комунікації та інноваційної іллокуції/локуції/перлокуції в цифровому середовищі:
1) рамка UNESCO (компетенція UNESCO в галузі ІКТ) наголошує, що недостатньо володіти ІКТ-компетенцією та мати можливість ретранслювати її у комунікативному процесі отримання нових знань. Адресант комунікації має вміти допомагати адресатам стати свідомими груповими суб'єктами інноваційної комунікації, вирішувати проблеми, бути креативними за допомогою використання цифрових технологій;
2) було проведено опрацювання вибірки профілю пресупозиції (обсягу знань з ІКТ та цифрового середовища) для інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у сфері вільних мистецтв (цифрова гуманітаристика) відповідно до рамки Європейської Комісії з електронної комунікативої грамотності.
Профіль інноваційного англійськомовного комуніканта у галузі освіти у цифровому середовищі включає такі іллокутивні компоненти (комунікативні завдання): Досягати заздалегідь визначених стандартів та перлокутивних цілей технічної/ділової комунікації в цифровому середовищі; Надавати в процесі комунікації додаткові обсяги пресупозиції (знання та навички), необхідні для того, щоб адресати могли ефективно виконувати комунікативні завдання та завдання з обробки мовних даних на робочому місці/в процесі навчання; Визначити та впроваджувати стратегію цифрової грамотності та цифрової комунікації для вирішення потреб та прогалин організаційних навиків; Структурувати, організовувати, планувати оцінювання якості отримання нових знань в контексті інноваційної комунікації за допомогою процесу зворотного зв'язку як комунікативної тактики і комунікативної технології у цифровому середовищі; Адаптує комунікативні стратегії отримання нових знань з урахуванням мінливого попиту інноваційної індустрії 4.0; Організовує визначення когнітивних потреб в інноваційній комунікації; Творчо діє для аналізу прогалин у пресупозиції; розробляє конкретні вимоги та визначає потенційні джерела забезпечення інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань. Володіє спеціальними знаннями про ринок освітніх послуг та встановлює механізм зворотного зв'язку для оцінки доданої вартості альтернативних форм комунікації у галузі отримання нових знань; моніторить потреби комунікативного розвитку індивідуальних та групових суб'єктів інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань;
3) єдина рамка відповідності між ключовою комунікативною компетенцією та різними аспектами ІКТ компетенції в інноваційній цифровій комунікації, розроблена для цілей цього дослідження (табл. 1).
Таблиця 1
Відповідність між комунікативною компетенцією та різними аспектами компетенції у вільних мистецтвах/цифровій гуманітаристиці
|
Компоненти комунікативної компетенції |
Відповідність компонентів компетенції ІКТ у цифровому середовищі |
|
|
Мовна компетенція |
Участь у групових інформаційно-комунікативних та технологічних ініціативах регіонального та національного рівнів |
|
|
Соціолінгвальна компетенція |
Створення курсів/завдань електронного навчання |
|
|
Дискурсивна компетенція |
Системне використання інформаційно-комунікативних технологій |
|
|
Стратегічна компетенція |
Презентація громаді результатів власної дослідницької діяльності за допомогою використання інформаційно-комунікативних технологій |
Наше дослідження, серед інших параметрів, визначає комунікативні перешкоди в обсягах пресупозиції (для синтезованих жорстких, технічних та м'яких навичок суб'єктів комунікації, які всі учасники інноваційних комунікації у галузі отримання нових знань розвивали за допомогою різних інноваційних освітніх сценаріїв у цифровій сфері).
Для всіх інструментів ІКТ, що використовувались у процесі цифрової комунікації у галузі отримання нових знань, визначено такі відповідні ключові види мовно-комунікативної діяльності (на основі масиву проаналізованих конкретних англійськомовних комунікативних практик): Комунікація (синхронна); Комунікація (асинхронна); Співпраця; Обмін інформацією/даними; Підсумкова оцінка; Формувальна оцінка; Експертна оцінка; Презентація; Оцінка якості мовлення; Мозковий штурм. Обмін інформацією та презентація є провідними видами мовно-комунікативної діяльності для таких типів інструментів, як e-mail, Google Suite, Microsoft Office ToolKit. Синхронне та асинхронне спілкування та співпраця як види мовно-комунікативної діяльності розподіляються пропорційно між службами електронної пошти, LMS (learning management system) та videoconferencing.
Інструментами, які фасилітують оцінку як ключовий вид інноваційної мовно-комунікативної діяльності у галузі отримання нових знань, є Google Forms та LMS (learning management system). Формувальна оцінка як тип мовно-комунікативної діяльності не домінує в оцінці інструментів ІКТ, що використовуються у процесі інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань. інноваційний комунікація англійський європейський азійський
Елементарний рівень цифрової грамотності оцінюється як домінуючий компонент пресупозиції та локуції для таких інструментів, як електронна пошта, Google диск, відеоконференції, інтерфейси трансформації усного мовлення у текст та платформи соціальних медіа.
Для різних інструментах ІКТ для процесу цифрової комунікації у галузі отримання нових знань в були визначені наступні компоненти комунікативної пресупозиції (компетентності комунікативної природи), які найбільш широко впроваджуються та практикуються в інноваційній комунікації у галузі отримання нових знань, виявлені у різних відповідних рамках навичок ХХІ століття: Комунікація; Співпраця; Робота в команді; Цифрова грамотність; Емоційний інтелект; Міждисциплінарні знання; Критичне мислення; Лідерство; Гнучкість та адаптивність; Прийняття рішень; Навчання та інновації.
Комунікація та співпраця відносяться до типу пресупозії, яка найчастіше активується при використанні таких інструментів інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань, як електронна пошта, послуги Google, послуги відеоконференцій та платформи соціальних медіа.
Спільна робота в команді займає друге місце серед провідних компонентів пресупозиції, які активуються за допомогою використання хмарної технології Google Disk, LMS (learning management system) та videoconferencing.
Гнучкість та адаптивність як компоненти пресупозиції (навички навчання та інновацій) активуються у використанні таких засобів ІКТ, як LMS (learning management system), automated testing systems (в автономному режимі, в Інтернеті та на хмарі), AndroidApps та Microsoft Office ToolKit.
Творчість як комунікативна інтерактивна тактика займає 3-е місце у використанні сервісів Google і 1-е місце у використанні інструментів Microsoft Office.
Профілювання та подальше моделювання складних інновативних форматів комунікації в галузі отримання нових знань в цифровому середовищі, визначали зміст та структуру польового опитування, проведеного серед суб'єктів інноваційної комунікації та основі глобалізованих (європейських та азійських) варіантів англійської мови для оцінки особистого досвіду параметрів та цифрових моделей отримання нових знань в цифровому середовищі:
1) складність;
2) суб'єктивна ефективність;
3) ефективність інформації та локутивного компонента комунікації;
4) ефективність результатів отримання нових знань (перлокутивного компонента комунікації).
Якісне метаоцінювання інновативних форматів комунікації в галузі отримання нових знань в цифровому середовищі було проведено шляхом ретроспективної оцінки особистого досвіду респондентів у період з березня 2020 року по січень 2021 року з метою виявлення та відбору бажаних функцій та елементів інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань серед наступних: Можливість комунікації в одному локусі; Можливість налаштування цифрового простору отримання нових знань (комунікативної ситуації); Адаптація та гнучкість робочого графіка; Заощадження часу; Паралельне виконання кількох комунікативних завдань та видів комунікативної діяльності; Можливість технологічно урізноманітнити комунікативну діяльність, зміст та формати комунікації; Можливість адаптувати структуру та зміст отримання нових знань до умов цифрового простору; Можливість активувати та вдосконалювати різні типи компонентів пресупозиції (м'які навички); Можливість покращити цифрову грамотність; Можливість самостійно інтерпретувати локуцію в цифровому просторі; Відсутність потреби в постійній міжособистісній синхронній комунікації.
Кількісна оцінка продемонструвала, що суб'єкти інноваційної комунікації в період карантинних обмежень оцінили ступінь переваги комуінкативних особливостей та елементів електронного навчання та гібридного навчання у метанавчанні та визначили такі високорейтингові компоненти: можливість брати участь в освітній комунікації з дому (75,3% респондентів); Паралельне виконання кількох завдань та видів комунікативної діяльності (51,2%); Адаптивність та гнучкість часових рамок комунікації (48,8%); Можливість самостійно інтерпретувати локацію в цифровому просторі (43,4%).
Наступні іллокутивні елементи інноваційної комунікації в галузі отримання нових знань в цифровому середовищі були визначені та відібрані респондентами, складаючи модель метадизайну інноваційної цифрової комунікації: Проведення лекцій; Практична комунікація; Розробка навчальних матеріалів та матеріалів для оцінювання; Виконання завдань (томи, формат, спосіб викладу); Організація групової комунікації; Організація самостійної комунікації; Організація творчої комунікації; Організація науково-дослідної комунікації; Поточна консультаційна комунікація; Дорадча консультаційна комунікація; Неформальне комунікація поза в цифровому середовищі отримання нових знань; Оцінювальна комунікація (формувальна, підсумкова, кваліфікаційна).
Кожен елемент іллокутивного проектування інноваційної комунікації в галузі отримання нових знань піддавався ранжуванню усіма групами респондентів за 5-бальною шкалою Лайкерта з точки зору його ефективності для електронного навчання та гібридного забезпечення якості навчання.
Респонденти визначили такі елементи метадизайну та менеджменту інноваційної комунікації в галузі отримання нових знань як найвищі за рейтингом (5-потенційно найбільш сприятливі для якості електронного навчання та гібридного навчання в індивідуальному досвіді): Проведення лекцій (51,5% респондентів); Організація групової комунікації (40,4%); Оцінювальна комунікація (37,7%); Організація самостійної Оцінювальна комунікація (27,1%); Поточна консультаційна комунікація (24,3%).
Стандартне відхилення діапазону елементів іллокутивного проектування інноваційної комунікації в галузі отримання нових знань з найбільшою оцінкою становить 9,7.
Респонденти найвище (5 за шкалою Лайкерта) оцінили такі елементи іллокутивного планування та стратегічного управління інноваційною комунікацію в галузі отримання нових знань, як емпірично найбільш ефективно адаптовані для цифрового середовища: Проведення лекцій (52% респондентів); Організація самостійної комунікації (41,4% респондентів);
Оцінювальна комунікація - усі форми (34% респондентів); Практична комунікація (33% респондентів).
Стандартне відхилення діапазону елементів іллокутивного проектування інноваційної комунікації в галузі отримання нових знань, адаптованих до цифрового середовища з найбільшою оцінкою становить 8,3.
Мета-оцінка обов'язкових компонентів комунікативної пресупозиції (програмних компетенцій) у процесі цифрової комунікації у галузі отримання нових знань зайняла наступне місце у параметризації локутивного компонента інноваційної комунікації та л застосуванні м'яких навичок комунікації: Цифрова грамотність - 48% (респондентів); Саморозвиток - 42,6%; Самоорганізація - 39,5%; Володіння письмовою англійською мовою глобального спілкування - 36,6%; Тайм-менеджмент - 32,8%; Критичне мислення - 30,3%.
Стандартне відхилення діапазону елементів комунікативної пресупозиції інноваційної комунікації в галузі отримання нових знань в цифровому середовищі з найбільшою оцінкою становить 6,5.
Висновки
В роботі визначено та параметризовано інноваційну комунікацію в галузі отримання нових знань у глобальному цифровому середовищі як консолідований на макро- та мікрорівні об'єкт аналізу, що кваліфікується специфічними феноменологічними та динамічними ознаками, властивостями та інструментами реалізації. Зокрема, у роботі вперше: визначено інтегративні теоретико-методологічні засади дослідження комунікації у галузі отримання нових знань; параметризовано інноваційну комунікацію в умовах глобальних карантинних обмежень; запропоновано методологічну рамку моделювання інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі в онтологічній, мовній та когнітивній площинах; ідентифіковано макроструктуру інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань як сукупний загал лінгвокомунікативних та інструментальних новотворів у системній змістовій єдності їх референтної співвіднесеності із субстантними (онтологічними, епістемічними, антропологічними, технологічними) вимірами та елементами глобального цифрового середовища та цифрового дискурсу, вичерпна, надщільна інноваційна маніфестованість яких визначає феноменологічну своєрідність досліджуваної лінгвокомунікативної сфери; визначено та інвентаризовано типологію лінгвокогнітивних сценаріїв інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі; здійснено лінгвопрагматичне профілювання інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у глобальному цифровому середовищі; параметризовано статичні та динамічні якісні характеристики різнорівневих та різносубстратних елементів структури плану змісту одиниць інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі; запроваджено методику та інструменти емпіричної вимірюваності ефективності інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі; реалізовано експериментальну верифікацію ефективності інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у глобальному цифровому середовищі в період надзвичайних карантинних обмежень; ідентифіковано принципи універсальності міждисциплінарного моделювання комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі; визначено антропоцентричні засади інновативності комунікації у галузі отримання нових знань у глобальному цифровому середовищі; систематизовано інструментальні механізми реалізації інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі.
Обґрунтування поняття інноваційної мовної комунікації в глобальному цифровому середовищі як консолідованого, макро- та мікроінтегрованого лінгвокогнітивного об'єкта, зокрема, окреслення субстантних, денотативних, сигніфікативних меж зазначеного поняття, формування моделей, з'ясування джерел, механізмів та інструментів динаміки її побудови й успішної ефективної реалізації, визначення та параметризація одиниці мікроструктури інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань становлять суттєвий внесок у розбудову теоретичних платформ теорії комунікації, комунікативної лінгвістики та неології сучасної англійської мови глобального спілкування.
Одержані результати визначення знакової природи інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань, ідентифікований принцип надщільної маніфестації цього лінгвокомунікативного сегменту глобального цифрового середовища в умовах надзвичайних карантинних обмежень мають суттєву значущість для подальшої теоретичної розбудови лінгвокогнітивістики, уточнення ідентифікаційних механізмів та індексаційного інвентарю мовної категоризації та мапування дійсності шляхом її феноменологізації інноваційними мовними засобами. Здобутки роботи, що стосуються моделювання конфігурації та з'ясування засад динамічної взаємодії змістових та інструментальних елементів інноваційної комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі є внеском у сучасний стан розробки теорій семантики, ономасіології та словотвору.
Перспективи. Перспективи дослідження полягають у розширенні дослідження щодо оцінки параметрів розвитку цифрової грамотності як пресупозиційної складової інноваційної комунікації для окремих груп мов, для різних типів засобів електронного навчання, що використовуються для засвоєння та застосування мов глобальної комунікації, а також для діагностики міждисциплінарних тенденцій оцифрування пізнавальних комунікативних форматів в країнах Азії, Північної та Південної Америки та країнах Європи.
Література
1. Davis E. Techgnosis: Myth, Magic and Mysticism in the Age of Information. NY: New York Publishers, Inc., 2001. 377 p.
2. Hausser R. Foundations of Computational Linguistics. Springer: Verlag Berlin Heidelberg, 1999. 534 p.
3. Makhachashvili R., Semenist I. ICT Thesaurus Modelling Recommendations (based on innovations of European and Oriental languages). Studia Filologiczne, 7, 2020. P 117-128.
4. Nyce J.M. From Memex to Hypertext. NY: Kahn Publications, 1994. 472 p.
5. Bell D. Social Framework of the Information Society. Oxford: Oxford U. Press, 1987. 315 p.
6. Dobson H., Kьrschne B. An Introduction to Responsible Technology.
7. Johnson F. Shall I Compare Thee to a Swarm of Insects? Searching for the Essence of the World Wide Web. The New York Times. 2003. Рр. 10-12.
8. Monnin A. Humanity and Digital Characters in Virtual Worlds: Crossing the Fictional Boundaries. Posthumanity: Merger and Embodiment. Oxford, UK: Inter-Disciplinary Press, 2010, рр. 126-131.
9. Камша В.П., Камша Л.С., Камша Ю.В. Про кібернетику другого етапу НТР Складні системи і процеси. 2010. 1 (17). С. 25-41.
10. Кутырев В.А. Культура и технология: борьба миров. М., Прогресс-Традиция, 2001. 336 с.
11. Makhachashvili R., Semenist I. Digital Distance and Blended Learning Quality Assessment in Oriental and European Languages University Programs: Regions of Ukraine Survey Study. Proceedings of 9th International Conference on Information and Education Technology. ICIET 2021, 2021. Рр. 149-156.
12. Задний Ю.А. Інновації у словниковому складі англійської мови початку XXI століття: англо-український словник. Вінниця: Нова Книга. 2008. 360 с.
13. Makhachashvili, Rusudan and Semenist, Ivan. Phenomenological principles of global innovative logosphere of computer being construction (based on Europeаn and oriental languages). Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2021. №32 (71) (1). Pр. 195-202.
14. Zahavi D. Husserl's Phenomenology. Palo Alto: Stanford University Press, 2003. 312 р.
15. Бабушкин В.У. Феноменологическая философия науки - критический анализ. М.: Наука, 1985. 246 с.
16. Гуссерль Э. Картезианские размышления. СПб.: Наука, 2001. 516 с.
17. Ингарден Р Введение в феноменологию Эдмунда Гуссерля. М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. 267 c.
18. Шпет Г Явление и смысл (Феноменология как основная наука и ее проблемы). М.: Наука, 2001. 219 с.
19. Мамардашвили М.К., Пятигорский А.М. Символ и сознание. Метафизические рассуждения о сознании, символике и языке. М.: Школа, 1997. 216 с.
20. Барт Р Избранные работы: Семиотика: Поэтика. М.: Прогресс, 1989 616 с.
21. Лосев А.Ф. Вещь и имя. Бытие. Имя. Космос. М.: Мысль, 1993. С. 805-872.
22. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424 с.
Размещено на allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток англійської мови, його етапи та головні періоди: давньо- та середньо- та ново англійський. Опис сучасних діалектів британського та інших варіантів їх лінгвістичні відмінності та особливості. Вплив запозичень на формування англійської мови.
курсовая работа [93,2 K], добавлен 28.10.2015Освітня лексика в українській та англійській мовах. Становлення перекладної відповідності освітньої лексики. Особливості перекладу англійської термінології освіти у зв’язку з її етноспецифічністю. Переклад реалій системи освіти Сполучених Штатів.
курсовая работа [96,8 K], добавлен 09.04.2011Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Культура і мова. Характеристика й умови розвитку різновидів американських лінгвістичних субкультур. Аналіз лінгвістичних субкультур Великої Британії та їхнє місце в культурному розвитку країни. Аналіз однорідності регіональних варіантів англійської мови.
курсовая работа [156,2 K], добавлен 17.01.2011Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна. Теорія комунікації як методологічна основа для вивчення мовної комунікації. Теорія мовної комунікації у системі мовознавчих наук. Формулювання законів організації мовного коду в комунікації.
лекция [52,2 K], добавлен 23.03.2014Проблема періодизації історії англійської мови. Рання історія Британських островів. Завоювання Британії германцями, скандинавське завоювання. Нормандське завоювання, становлення англійської національної мови. Поширення англійської мови за межі Англії.
реферат [53,5 K], добавлен 16.04.2019Дослідження процесу становлення мовознавства для більш точного розуміння лінгвістичної ситуації у світі. Деривація як провідна традиція мовотворення англійської мови. Способи англійського словотвору. Приклади скорочень та абревіацій англійської мови.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 13.04.2015Специфіка американського варіанту англійської мови на прикладі фільму "Диявол носить Прада". Відмінності між американським і британським варіантами англійської мови. Лексичні, граматичні, фонетичні особливості американського варіанту англійської мови.
курсовая работа [280,1 K], добавлен 28.08.2014Риси SMS-спілкування як жанра. Функції СМС у різних за функціональним призначенням телефонних повідомленнях із різними комунікативними завданнями. Лінгвістичні засоби та стилі СМС-мови. Перелік скорочень з англійської мови, які використовує молодь.
реферат [29,0 K], добавлен 19.02.2015Етикетне спілкування - складова лінгвокраїнознавчої комунікації. Принцип організації етикетного спілкування лінгвокультурної комунікації. Мовні кліше - репрезентати ситуаційного етикету. Етикетні моделі знайомства, привітання, прощання, вибачення, подяки.
курсовая работа [96,0 K], добавлен 01.02.2014Дослідження основних етапів еволюції англійської мови. Вплив кельтської мови на базовий граматичний розвиток англійської, запозичені слова. Діалекти англосаксонських королівств. Виникнення писемності, становлення літератури і лондонського стандарту.
реферат [1,6 M], добавлен 04.01.2011Навчання іноземної мови в середній школі. Використання пісні у класі, що дає змогу засвоювати граматичний матеріал англійської мови. Зіставлення лексичної одиниці з її значенням. Говоріння як вид мовленнєвої діяльності, що пов'язаний з аудіюванням.
статья [338,6 K], добавлен 10.05.2017Історико-соціальні аспекти поширення англійської мови в країнах світу. Основні фонетичні особливості американського варіанту англійської мови. Англомовне суспільство Канади та його контакти з історичною батьківщиною. Англійська мова в Австралії.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 21.07.2011Артикль як службове слово, його класифікація та різновиди в сучасній англійській мові, значення та функції, варіанти комунікації. Визначений the та невизначений a(n) тип артиклів в системі англійської мови, їх відмінні особливості та головне призначення.
доклад [20,5 K], добавлен 23.12.2012Зміст фразеології як одного із розділів мовознавства. Визначення поняття і видів фразеологічних одиниць, їх етнокультурологічна маркованість. Особливості перекладу національно маркованих фразеологічних компонентів англійської мови українською і навпаки.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 09.04.2011Семантичні, мовностилістичні особливості та структура фразових дієслів в англійській мові, їх переклад на основі повісті-казки. Визначення місця дієслів у системі лексичних одиниць сучасної англійської мови. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 28.10.2015Основний зміст науково-дослідної роботи школи. Протокол обговорення залікового уроку з англійської мови на теми "Shopping", "Extreme kinds of sports". Методики викладання англійської мови. Навчальний процес та педагогічна характеристика дев'ятого класу.
отчет по практике [25,8 K], добавлен 21.02.2010Практична робота з граматики англійської мови: вивчення форми дієприкметника минулого часу, минулого невизначенного часу. Приклади утоврення дієслова, іменника, прислівника за допомогою суфіксів. Переклади текстів з англійської на українську мову.
контрольная работа [16,9 K], добавлен 26.09.2008Вплив мотивації на формування граматичних навичок у дітей молодшого шкільного віку при вивченні іноземної мови. Значення поняття комунікативна компетенція. Реалізація фонетичного, лексичного та граматичного аспектів англійської мови за допомогою казки.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.10.2019Визначення додатку та шляхи його вираження в мові художнього тексту. Особливості перекладу додатку з англійської мови на прикладі роману Ф.Г. Бернет "Таємничий сад". Аналіз частотності вживання перекладацьких прийомів при перекладі додатку в романі.
курсовая работа [47,5 K], добавлен 07.12.2010
