Актуалізація категорії числа та роль числової морфологічної домінанти в структурі тексту в російськомовній поезії нового часу

Сингулярна домінанта окремого поетичного тексту може брати участь в актуалізації й таких мотивів:

вираження відчуття потреби в супутникові життя на противагу самотності (А. Андріасов «Один человек» (Адриасов 2013: 16-17));

незмінності життєвих засад і циклічності життя (Ю. Кузнецов «Стояние» (Кузнецов 2011: 257));

екзистенційної самотності, а саме - відчуття неминучості смерті, кінця, певного життєвого сценарію (Б. Кенжеєв «... и даже этот чёрный вечер...» (Кенжеев 1995: 132), Ю. Кузнецов «Ой ты, горе, луковое горе.» (Кузнецов 2011: 255));

відмирання, в'янення (В. Шаламов «А тополь так высок.» (Шаламов 2011: 331));

відданості й однолюбства (М. Огарьов «Она никогда его не любила.» (Огарёв 1956: 152)), що пов'язаний з мотивом любовної самотності. Поданий список відкритий і може бути доповнений.

Розглянемо плюральну числову домінанту, під якою розуміємо згущення й абсолютне превалювання в структурі поетичного тексту грамем множини (у цьому випадку представлена суцільна плюральна домінанта), або значне кількісне переважання плюральних грамем на тлі представленості грамем сингулярних (у такому разі перед нами дискретна домінанта). Поетичні тексти з плюральною числовою домінантою кількістю поступаються текстам із сингулярною домінантою, але є високо експресивними.

Плюральні тексти із суцільною числовою домінантою - явище досить рідкісне, радше нетипове, представлене нечисленними зразками. Поетичний текст із суцільною плюральною домінантою знаходимо в Олександра Блока «И нам недолго любоваться.»:

И нам недолго любоваться

На эти, здешние, пиры:

Пред нами тайны обнажатся,

Возблещут дальные миры.

(А. Блок. «И нам недолго любоваться.») (Блок 1960: 162).

Ліричний герой вірша розглядає себе як частину великого зовнішнього світу, що передається суцільною плюральною домінантою. Герой тут уже не самотній, він сповнений рішучості переходу в інші світи разом із іншими. Хоча ліричний твір позбавлений надриву, семантика трагізму й приреченості в ньому наявна. У чотирьох рядках поетичного тексту знаходимо грамеми множини, що пов'язані зі значенням приреченості всього сущого та неминучості переходу в інший світ. Так, плюральні грамеми в аналізованому вірші створюють певний естетичний ефект.

Тексти із дискретною плюральною домінантою складають кількісно більшу групу. У деяких текстах із плюральною домінантою грамеми множини, «що вживаються в узагальнювальному значенні, називають клас, тип людей» (Красильникова 2013: 299). Як, наприклад, у вірші Георгія Іванова «Воскресают мертвецы.» (Иванов 2011: 118). Антиномія життя і смерті показана автором як «воскресіння» мертвих (Воскресают мертвецы, /Наши деды и отцы, /Пращуры и предки) і помирання живих (Вымирают города, /Мужики и господа, / Старички и детки). Конкретність світу мертвих і світу живих передана грамемами однини: Рвутся к жизни, как птенцы, /Из постылой клетки. Відсторонений погляд на світ двох співнаявних реальностей подано в останній строфі: И глядит на мир звезда / Сквозь сухие ветки. Переважання форм множини у вірші і єдина сингулярна грамема в останній строфі сприяє створенню зображення конкретної точки споглядання (И глядит на мир звезда) подій, що відбуваються в окресленому просторово-часовому континуумі.

У вірші Варлама Шаламова «Мои дворцы хрустальные.» (Шаламов 2011: 234-235) плюральні грамеми в складі рядів однорідних членів також сприяють передачі ідеї великого простору, що оточує ліричного героя: Мои дворцы хрустальные, /Мои дороги дальние, /Лиловые снега...; Безлюдные, холодные, / Урочища бесплодные, / Безвыходные льды... За словами О. Красильникової, «у рядах однорідних членів у поезії діє загальна тенденція до вирівнювання числових форм» (Красильникова 2005: 194). Закритість простору (дворцы) змінюється розширенням відкритого простору (дороги, снега, урочища, льды). Форма множини в цьому разі «передає значення широкої просторової протяжності» (Ревзина 1988: 66-67). Плюральними грамемами передаються творчі потенції ліричного героя (Мои побаски вольные, /Мои стихи крамольные), а також табірний світ в'язнів і наглядачів довкола нього (Больные, бестолковые / С лопатами совковыми /Шеренгами встают... //Рядясь в плащи немаркие, / С немецкими овчарками / Гуляют пастухи). Порівняння однієї лексеми у формі однини і множини (Не поиск нужен истины, /А поиски еды) актуалізує значення втрати морального орієнтира через суворі умови життя: Молиться Богу истово / Безбожники идут. Переважання плотського над духовним у жорстокому табірному світі посилює песимістичний настрій ліричного героя: Кружится заметь вьюжная, / И кажутся ненужными / Стихи... Сувора правда колимської реальності Варлама Шаламова викриває сутність кожної окремої людини і маси схожих людей.

Вірші як мозаїка життєвих моментів, як кожний окремий спогад на життєвому шляху подано у вірші Миколи Некрасова «Стихи мои! Свидетели живые...»:

Стихи мои! Свидетели живые За мир пролитых слёз!

Родитесь вы в минуты роковые Душевных гроз И бьётесь о сердца людские,

Как волны об утёс.

(М. Некрасов. «Стихи мои! Свидетели живые.») (Некрасов 1985: 100)

Форми множини, з одного боку, актуалізують значення точковості, унікальності кожного пережитого поетом моменту і згодом викладеного в кожному окремому поетичному творі, з іншого боку, передають сукупність цих віршів як цілісної індивідуально-авторської поезії.

У вірші Віри Павлової «Не овец, с холмов гонимых.» представлена дискретна плюральна домінанта, де грамеми множини вказують на певні сукупності, що складають множинності з однорідними чи схожими ознаками:

Не овец, с холмов гонимых, не фарфоровых слонов, - пересчитывай любимых, постояльцев прежних снов, прежде сна лишавших, бывших всем, качавших на руках...

Пересчитывай любимых.

И к утру заснёшь в слезах.

(В. Павлова. «Не овец, с холмов гонимых.») (Павлова 2007: 70)

Перші чотири рядки виражають звертання з конкретним закликом до того, що потрібно чи не потрібно робити: Не овец, с холмов гонимых, / не фарфоровых слонов, - /пересчитывай любимых, /постояльцев прежних снов.... Множина в зазначеному уривку «пов'язана із індіка- тивом, із указівкою на те, що позначається не просто клас предметів і явищ, які складають однорідну множину, а тих, що реально мали місце й набули матеріальної реалізації, диференційованих, невичерпно різноманітних об'єктів, які формують цю множину» (Ревзина 1989: 213). Протиставлені форми множини іменника снов та однини сну передають значення проти- ставленості снів-подій сну-стану.

Проведене дослідження дозволило виокремити й описати особливості взаємозв'язку морфологічної структури ліричного твору з його композиційно-тематичною структурою. Авторська селекція за певною морфологічною ознакою і, як результат її прояву, згущення однотипних граматичних форм і значень у поетичному творі чи його фрагменті призводять до формування морфологічної домінанти. Наявність морфологічної домінанти значно підвищує експресивність поетичного тексту та, як правило, пов'язана з формуванням і передачею певного поетичного смислу.

Актуалізація форм і значень категорії числа, що має високий ступінь семантизації, зумовлює високу поетичну виразність цієї категорії в складі морфологічної домінанти поетичного тексту. Згущення грамем однини в ліричному творі призводить до утворення сингулярної домінанти. Такий тип домінанти відносимо до фонової домінанти. Сингулярні домінанти передають значення самотності і на граматичному рівні актуалізують це значення у віршовому тексті. Сингулярне подання мотиву самотності має різні варіанти реалізації, але авторська граматична селекція, свідома чи підсвідома, є одним із засобів актуалізації поетичного смислу. Головний мотив текстів із сингулярною домінантою, мотив самотності, поділяємо на медитативну й споглядальну самотність, самотність серед людей, любовну самотність, самотність поета (творчу самотність), мотив поетичної творчості, мотив туги, розлуки, мотив шляху, мотив спогадів / жалю за минулим, мотив вираження відчуття необхідності супутника життя на противагу самотності, мотив незмінності життєвих засад, а саме - відчуття неминучості смерті, кінця, певного життєвого сценарію, мотив відмирання, в'янення, мотив відданості й однолюбства. Список мотивів, що актуалізуються згущенням грамем однини і формують сингулярну морфологічну домінанту, відкритий.

Згущення грамем множини спричинює утворення плюральної домінанти, яку ми відносимо до актуалізованого типу домінанти. У поетичному тексті плюральна домінанта сприяє актуалізації значення множинної одноманітності, безперервності, циклічності процесів, що відбуваються, циклічності розвитку процесів для виділення значення унікальності й одиничності події або явища, що описується, при використанні одиничних сингулярних грамем на тлі плюральних. Плюральна морфологічна домінанта також може актуалізувати значення простору та його протяжності.

Морфологічні одиниці й категорії в складі морфологічної домінанти набувають особливостей поетичного функціювання, підпорядковуючись законам загальнонаціональної мови і мови поезії. Актуалізація сталих у мові граматичних значень і формування контекстуальних значень морфологічних одиниць у віршовому тексті створює виразні художні ефекти, стає основою формування та передачі особливих поетичних мотивів і смислів, збільшує багатозначність ліричного твору.

Дослідження відкриває перспективи подальшого всебічного вивчення різних типів морфологічних домінант поетичного тексту та їхньої ролі у структурі ліричного твору.

Література

1. Бондарко, Александр В. Теория значения в системе функциональной грамматики: На материале русского языка. Москва: Языки славянской культуры, 2002. [Bondarko, Aleksandr V. Teoriya znacheniya v sisteme funkcional'noj grammatiki: Na materiale russkogo yazyka. Moskva: Yazyki slavyanskoj kul'tury, 2002.].

2. Виноградов, Владимир В. О языке художественной литературы. Москва: «Гослитиздат», 1959. [Vinogradov, Vladimir V. O yazyke hudozhestvennoj literatury. Moskva: «Goslitizdat», 1959.].

3. Гинзбург, Лидия Я. «Частное и общее в лирическом стихотворении». Вопросы литературы 10, 1981: 152-175. [Ginzburg, Lidiya Ya. «Chastnoe i obshchee v liricheskom stihotvorenii». Voprosy literatury 10, 1981: 152-175.].

4. Даль, Владимир И. Большой иллюстрированный словарь русского языка: современное написание: ок. 1500 ил. Москва: Астрель: АСТ: Транзиткнига, 2006. [Dal', Vladimir I. Bol'shoj illyustrirovannyj slovar' russkogo yazyka: sovremennoe napisanie: ok. 1500 il. Moskva: Astrel': AST: Tranzitkniga, 2006.].

5. Золотова, Галина А. «Композиция и грамматика». [В:] З.Ю. Петрова, H.A. Фатеева (ред.кол.) Язык как творчество. Сб. статей к 70-летию В.П. Григорьева. Москва: ИРЯ РАН, 1996, 284-296.

6. [Zolotova, Galina A. «Kompoziciya i grammatika». [V:] Z. Yu. Petrova, H.A. Fateeva (red.kol.) Yazyk kak tvorchestvo. Sb. statej k 70 letiyu V.P. Grigor'eva. Moskva: IRYA RAN, 1996, 284-296.].

7. Ионова, Ирина А. Морфология поэтической речи. Кишинев: Штиинца, 1988. [Ionova, Irina A. Morfologiya poeticheskoj rechi. Kishinev: Shtiinca, 1988.].

8. Ковтунова, Ирина И. Поэтический синтаксис. Москва: Наука, 1986. [Kovtunova, Irina I. Poeticheskij sintaksis. Moskva: Nauka, 1986.].

9. Красильникова, Елена В. «Категория числа имен существительных». [В:] И.И. Ковтунова, Н.А. Николина, Е.В. Красильникова (отв. ред.) и др. Поэтическая грамматика. Москва: ООО Издательский центр «Азбуковник», 2005. Том I, 188-236. [Krasil'nikova, Elena V. «Kategoriya chisla imen sushchestvitel'nyh». [V:] I.I Kovtunova, N.A. Nikolina, E.V. Krasil'nikova (otv. red.) i dr. Poeticheskaya grammatika. Moskva: OOO Izdatel'skij centr «Azbukovnik», 2005. Tom I, 188-236.].

10. Красильникова, Елена В. «Композиционные формы употребления форм числа существительных в стихотворениях В. Хлебникова и Н. Заболоцкого». [В:] Е.В. Красильникова (отв.ред.) и др. Поэтическая грамматика. Москва: ООО Издательский центр «Азбуковник», 2013. Том II, 287-308. [Krasil'nikova, Elena V. «Kompozicionnye formy upotrebleniya form chisla sushchestvitel'nyh v stihotvoreniyah V. Hlebnikova i N. Zabolockogo». [V:] E.V. Krasil'nikova (otv.red.) i dr. Poeticheskaya grammatika. Moskva: OOO Izdatel'skij centr «Azbukovnik», 2013. Tom II, 287-308.].

11. Красильникова, Елена В. «Число». [В:] Ю.Н. Караулов (ред.) Русский язык: энциклопедия. Москва: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», Дрофа, 2008, 628-629. [Krasil'nikova, Elena V. «Chislo». [V:] Yu.N. Karaulov (red.) Russkijyazyk: enciklopediya. Moskva: Nauchnoe izdatel'stvo «Bol'shaya Rossijskaya enciklopediya», Drofa, 2008, 628-629.].

12. Николина, Наталья А. «Категория времени глагола». [В:] И.И. Ковтунова, Н.А. Николина, Е.В. Красильникова (отв. ред.) и др. Поэтическая грамматика. Москва: ООО Издательский центр «Азбуковник», 2005. Том I, 73-187. [Nikolina, Natal'ya A. «Kategoriya vremeni glagola». [V:] I.I. Kovtunova, N.A. Nikolina, E.V. Krasil'nikova (otv. red.) i dr. Poeticheskaya grammatika. Moskva: OOO Izdatel'skij centr «Azbukovnik», 2005. Tom I, 73-187.].

13. Поздеева, Нина С. «Место концепта «Одиночество» в русской языковой картине мира». Вестник Северного (Арктического) федерального университета 2, 2011: 95-98. [Pozdeeva, Nina S. «Mesto koncepta «Odinochestvo» v russkoj yazykovoj kartine mira». Vestnik Severnogo (Arkticheskogo) federal'nogo universiteta 2, 2011: 95-98.].

14. Ревзина, Ольга Г. «Выразительные средства поэтического языка М. Цветаевой и их представление в индивидуально-авторском словаре». [В:] В. П. Григорьев (отв.ред.) Язык русской поэзии ХХ века (сборник научных трудов. Москва: Институт русского языка АН СССР, 1989, 195-222. [Revzina, Ol'ga G. «Vyrazitel'nye sredstva poeticheskogo yazyka M. Cvetaevoj i ih predstavlenie v individual'no-avtorskom slovare». [V:] V.P. Grigor'ev (otv.red.) Yazyk russkoj poezii XX veka (sbornik nauchnyh trudov. Moskva: Institut russkogo yazyka AN SSSR, 1989, 195-222.].

15. Ревзина, Ольга Г. «Категория числа в поэтическом тексте». [В:] О. Г. Ревзина (ред.) Актуальные проблемы русской морфологии. Москва: МГУ, 1988, 66-79. [Revzina, Ol'ga G. «Kategoriya chisla v poeticheskom tekste». [V:] O.G. Revzina (red.) Aktual'nye problemy russkoj morfologii. Moskva: MGU, 1988, 66-79.].

16. Скоробогатова, Елена А. Грамматические значения и поэтические смыслы: поэтика именных категорий в текстах и идиостилях. Харьков: Харьковское историко-филологическое общество, 2014. [Skorobogatova, Elena A. Grammaticheskie znacheniya i poeticheskie smysly: poetika imennyh kategorij v tekstah i idiostilyah. Har'kov: Har'kovskoe istoriko-filologicheskoe obshchestvo, 2014.].

17. Скоробогатова, Елена А. Грамматические значения и поэтические смыслы: поэтический потенциал русской грамматики (морфологические категории и лексико-грамматические разряды имени). Харьков: НТМТ, 2012. [Skorobogatova, Elena A. Grammaticheskie znacheniya i poeticheskie smysly: poeticheskij potencial russkoj grammatiki (morfologicheskie kategorii i leksiko-grammaticheskie razryady imeni). Har'kov: NTMT, 2012.].

18. Скоробогатова, Олена. О. Поетичний потенціал іменних граматичних категорій (на матеріалі російської поезії ХІХ-ХХІ століть): дис. ... доктора філол. наук. Київ, 2015. [Skorobogatova, Olena. O. Poetichnij potential imennih gramatichnih kategorij (na materiali rosijs'ko'i' poezi'i XIX-XXI stolit'): dis. ... doktora filol. nauk. Kii'v, 2015.].

19. Тарасова, Ирина А. ««Каждый бы подумал, как подумал Пушкин»: когнитивные механизмы интертекстуальности». [В:] Художественный текст как динамическая система. Материалы международной научной конференции, посвященной 80-летию В.П. Григорьева / Институт русского языка им. В.В. Виноградова PAH/ (Москва, 19-22 мая 2005 г.). Москва: «Управление технологиями, 2006, 95-103. [Tarasova, Irina A. ««Kazhdyj by podumal, kak podumal Pushkin»: kognitivnye mekhanizmy intertekstual'nosti». [V:] Hudozhestvennyj tekst kak dinamicheskaya sistema. Materialy mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii, posvyashchennoj 80 letiyu V.P. Grigor'eva / Institut russkogo yazyka im. V.V. Vinogradova PAH/ (Moskva, 19 22 maya 2005 g.). Moskva: «Upravlenie tekhnologiyami, 2006, 95-103.].

20. Тильман, Юлия Д. «Пространство в языковой картине мира Ф.И. Тютчева (концепт круг)». [В:] Н.Д. Арутюнова, И.Б. Левонтина (отв.ред.) Логический анализ языка. Языки пространств. Москва: Языки русской культуры, 2000, 440-448. [Til'man, Yuliya D. «Prostranstvo v yazykovoj kartine mira F.I. Tyutcheva (koncept krug)». [V:] N.D. Arutyunova, I.B. Levontina (otv.red.) Logicheskij analiz yazyka. Yazyki prostranstv. Moskva: Yazyki russkoj kul'tury, 2000, 440-448.].

21. Тынянов, Юрий Н. Проблема стихотворного языка. Статьи. Москва: Советский писатель, 1965. [Tynyanov, Yurij N. Problema stihotvornogo yazyka. Stat'i. Moskva: Sovetskij pisatel', 1965.] Хамитов, Назип. Философия одиночества. Киев: «Наукова думка», 1995. <http://royallib.com/book/hamitov_nazip/filosofiya_odinochestva.html> 15.03.2021. [Hamitov, Nazip. Filosofiya odinochestva. Kiev: «Naukova dumka», 1995. <http://royallib.com/book/hamitov_nazip/filosofiya_odinochestva.html> 15.03.2021.].

22. Шелякин, Михаил А. Функциональная грамматика русского языка. Москва: Русский язык, 2001. [Shelyakin, Mihail A. Funkcional'naya grammatika russkogo yazyka. Moskva: Russkij yazyk, 2001.].

23. Эпштейн, Михаил Н. Стихи и стихия. Природа в русской поэзии, XVIII-XX в.в. (серия «Радуга мысли»). Самара: Издательский дом «БАХРАХ-М», 2007. [Epshtejn, Mihail N. Stihi i stihiya. Priroda v russkoj poezii, XVIII-XX v.v. (seriya «Raduga mysli»). Samara: Izdatel'skij dom «BAHRAH M», 2007.].

24. Яковлева, Елена С. «Пространство умозрения и его отражение в русском языке». [В:] Н.Д. Арутюнова, И.Б. Левонтина (отв.ред.) Логический анализ языка. Языки пространств. Москва: Языки русской культуры, 2000, 268-276. [Yakovleva, Elena S. «Prostranstvo umozreniya i ego otrazhenie v russkom yazyke». [V:] N.D. Arutyunova, I.B. Levontina (otv.red.) Logicheskij analiz yazyka. Yazyki prostranstv. Moskva: Yazyki russkoj kul'tury, 2000, 268-276.].

25. Samsonenko, Nataliia. «Grammatical representation of motive of meditative and contemplative loneliness (a case study of the Russian-language poetry of the XIXth-XXIst centuries)». Лігвістичні студії: збїрник наукових праць 34, 2017: 138-142. [Samsonenko, Nataliia. «Grammatical representation of motive of meditative and contemplative loneliness (a case study of the Russian-language poetry of the XIXth-XXIst centuries)». Ligvistichni studi'i: zbirnik naukovih prac' 34, 2017: 138 142.].

26. Андриасов, Аташ. Островное бытие. Ростов на Дону, 2013. [Andriasov, Atash. Ostrovnoe by'tie. Rostov na Donu, 2013.].

27. Блок, Александр А. Собрание сочинений в восьми томах. Москва-Ленинград: «Государственное издательство художественной литературы». 1960. Т. 1. Стихотворения (1897-1904). [Blok, Aleksandr A. Sobranie sochinenij v vos'mi tomax. Moskva-Leningrad: «Gosudarstvennoe izdatel'stvo xudozhestvennoj literatury'». 1960. T. 1. Stixotvoreniya (1897 1904)].

28. Глазков, Нколай И. Избранное. Москва: Худож. лит., 1989. [Glazkov, Nkolaj I. Izbrannoe. Moskva: Xudozh. lit., 1989].

29. Дементьев, Андрей Д. Стихотворения. 5-е изд. Москва: Эксмо, 2010. [Dement'ev, Andrej D. Stixotvoreniya. 5-e izd. Moskva: E'ksmo, 2010].

30. Иванов, Георгий В. Что-то сбудется. Москва: Эксмо, 2011. [Ivanov, Georgiy. Chto-to Sbudetsya. Moskva.: Eksmo, 2011].

31. Кенжеев, Бахыт. Стихотворения. Москва: АО Издательство «:ПА№>, 1995. [Kenzheev, Bahyt. Stihotvoreniya. Moskva: AO Izdatel'stvo «PAN», 1995].

32. Кузнецов, Юрий П. Стихотворения. Москва: Эксмо, 2011. [Kuznetsov, Yuriy. Stikhotvoreniya. Moskva: Eksmo, 2011].

33. Мандельштам, Осип Э. Полное собрание стихотворений. СПб.: Гуманитарное агенство «Академический проект», 1997. [Mandel'shtam, Osip E. Polnoe sobranie stihotvorenij. SPb.: Gumanitarnoe agenstvo «Akademicheskij proekt», 1997].

34. Некрасов, Николай А. Стихотворения. Москва: Худож. лит., 1985. [Nekrasov, Nikolaj A. Stihotvoreniya. Moskva: Hudozh. lit., 1985].

35. Огарёв, Николай П. Стихотворения и поэмы. Большая серия. Второе издание. Ленинград: Сов. писатель, 1956. [Ogarev, Nikolay. Stikhotvoreniya i Poemy. Leningrad: Sov. Pisatel', 1956].

36. Павлова, Вера. Ручная кладь. Стихи 2004-2005 гг. Москва: Захаров, 2007. [Pavlova, Vera. Ruchnaya klad'. Stihi 2004-2005 gg. Moskva: Zaharov, 2007].

37. Полозкова, Вера. Непоэмание. < http://modernpoetry.ru/contemporary/vera-polozkova-nepoemanie>17.03.2021. [Polozkova, Vera. Nepoemanie. <http://modernpoetry.ru/contemporary/vera-polozkova-nepoemanie.> 17 March. 2021].

38. Рахлина, Марлена. Потерявшиеся стихи: Книга стихов. Харьков: Фолио, 1996. [Rakhlina, Marina. Poteryavshiyesya Stikhi: Kniga Stikhov. Khar'kov: Folio, 1996].

39. Рахлина, Марлена. Прозрачные слова. Харьков: Права людини. 2006. [Rahlina, Marlena. Prozrachnye slova. Har'kov: Prava lyudini. 2006].

40. Ходасевич, Владимир Ф. Стихотворения. Москва: «Звонница-МГ», 2003. [Hodasevich, Vladimir F. Stihotvoreniya. Moskva: «Zvonnica-MG», 2003].

41. Шаламов, Варлам Т. Колымские тетради. Москва: Эксмо, 2011. [Shalamov, Varlam T. Kolymskie tetradi. Moskva: Eksmo, 2011].

Размещено на Allbest.ru