Назви жіночого поясного одягу в середньонаддніпрянських говірках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького,

НАЗВИ ЖІНОЧОГО ПОЯСНОГО ОДЯГУ В СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКИХ ГОВІРКАХ

Тетяна Бобер

Черкаси

Abstract

Names of female waist garment in the Middle Dnipro microdialects

The author examines the state of studying dialectal vocabulary in Ukrainian linguistics by analysing academic literature, lexicographic works, collections of dialectal texts. The author's field records have revealed the vocabulary of clothing, footwear and accessories in the speech of the Middle Dnipro microdialects, the specific features of the repertoire of lexical units, dynamic processes in the lexicosemantic group of female waist clothing.

The analysis of the sources makes it possible to conclude that there is no detailed study of the structure, nomination principles, spatial variation of the lexicosemantic group of vocabulary on the designation of female waist clothing in the Middle Dnipro microdialects. The results of the study testify to the partial preservation of the main names of female waist clothing for more than 150 years as well as, at the same time, show the decrease in the amount of knowledge about the traditional clothing of Middle Dnipro residents and the partial or complete loss of some lexemes.

Keywords: names of clothing, footwear and accessories, names of female waist clothing, Middle Dnipro dialect, active and passive vocabulary, differential feature.

Виклад основного матеріалу

Народне мовлення - невичерпне джерело знань про особливості матеріальної та духовної культури етносу. Системний принцип вивчення діалектного мовлення представлено у працях П. Гриценка, Г Аркушина, К. Глуховцевої, І. Гороф'янюк, Г Гримашевич, Г Мартинової, Т Щербини та інших дослідників. Найбільш чутливою до змін є діалектна лексика, що детермінує трансформацію її структури й семантики. Словниковий склад середньонаддніпрянських та суміжних із ними говірок від середини ХХ ст. представлено в дослідженнях В. Ващенка [Ващенко 1960], Ф. Непийводи [Непийвода 1961], А. Очеретного [Очеретний 1957], Г Мартинової [Мартинова 2000], Т Щербини [Щербина 2003], Н. Жуган [Жуган 2019].

Тематична група назв одягу, взуття та прикрас завжди привертала увагу дослідників. Давні назви цієї групи зберігають закодовану інформацію про матеріальне й духовне життя народу. Зазначену тематичну групу лексики в середньонаддніпрянських говірках південно-східного наріччя менш вивчено на тлі інших діалектів української мови. Жіночим поясним одягом в етнографічному аспекті цікавилися П. Чубинський, Хв. Вовк, Г Маслова, О. Воропай, Т. Ніколаєва, Г. Стельмащук, К. Матейко. Мовознавці досліджували цю тематичну групу лексики на діахронному (Г. Войтів, Г Миронова) та синхронному (Ф. Бабій, Л. Пономар, Н. Пашкова, Г Гримашевич, Т Щербина) рівнях. Брак повного системного та просторового аналізу тематичної групи назв одягу, взуття та прикрас у середньонаддніпрянських говірках і зумовлює актуальність нашого дослідження. середньонаддніпрянський говірка назва одяг

Мета пропонованої розвідки - репрезентувати назви жіночого поясного одягу в середньонаддніпрянських говірках на кількох хронологічних зрізах, з'ясувати особливості їх словотворення, визначити мотиви номінації. Матеріалом дослідження слугували польові записи від говірконосіїв у Черкаській, Київській, Полтавській областях на підставі розширеного питальника Й. Дзендзелівського, а також матеріали словників, діалектні тексти.

Аналіз наукової літератури дає підстави виокремити три основні періоди у вивченні жіночого поясного одягу: ІІ половина ХІХ ст. - І половина ХХ ст.; ІІ половина ХХ ст.; початок ХХІ ст. Дослідники вирізняють жіночий поясний одяг за диференційними ознаками (ДО) «стать», «місце розташування на тілі» (жіночий стегновий одяг, одежа нижньої частини тіла).

Про давні назви жіночого поясного одягу в середньонаддніпрянських говірках дізнаємося переважно з етнографічної літератури, із лексикографічних джерел та з діалектних текстів. П. Чубинський в етнографічній праці ІІ половини ХІХ ст. так описує одяг жителів Середньої Наддніпрянщини: поверх сорочки одягали «запаски, платки, спідниці, пандираки»; поверх запаски спереду - «попередницю», зав'язували стан «широкимъ красным шерстянымъ поясом», кінці якого звисали позаду. Жіночий стегновий (поясний одяг) у ІІ пол. ХІХ - на поч. ХХ ст. поділяли на незшитий - запаска, дерга, частково зшитий - плахта, горботка, зшитий - андарак, літник, димка, фартух, шорц. У Словнику полтавських говорів В. Ващенка (1960) назви жіночого поясного одягу та його елементів номіновано: дерюга (джерГа) `груба, без прикрас запаска, плахта', літн'ачка `легка, літня спідниця', оп^равка `виплетений з вовни жіночий пояс',роз^пірка - `розріз у спідниці, застібка' (інше значення - `розірвана сорочка'). Про різновиди жіночого поясного одягу в середньонаддніпрянських говірках довідуємося з діалектних текстів Середньої Наддніпрянщини, які записала Г Мартинова від інформантів, які народилися на початку ХХ ст., а також із власних польових записів із понад 40 середньонаддніпрянських говірок (інформанти 30-х - 40-х рр. народження ХХ ст.).

Серед найдавніших і найпоширеніших назв жіночого поясного одягу, відомих у більшості українських говорів, - заФаска і Флахта. Обидві зафіксовано в пам'ятках ХУІ-ХУІІ ст. [СУМ^16-17: 131; Войтів 1995]. За^паска - `жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру (перев. вовняної), що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки' [СУМ 3: 247]. Етнограф Т. Ніколаєва ґрунтовно проаналізувала поясний одяг Середньої Наддніпрянщини та описала два різновиди запасок (у свято - плахта): літник із попередницею із саморобної тканини, пізніше - крамна спідниця з фартухом, які пов'язували поясом [Ніколаєва 1996: 110].

Запаски носили у жнива, до праці. У ХХ ст. цей різновид жіночого поясного одягу вийшов з ужитку, тому лексему запаска (Дн, Пщ, Гр) фіксуємо тільки в кількох сучасних говірках у мовців старшого віку. Часто інформацію про реалію говірконосії подають описово, характеризуючи її за кроєм, матеріалом, кольором, особливостями носіння чи виготовлення: запаска п 'ідтФкайец ':а (Дн), не ¹ зшите /а обМотувалис 'а (Кнт); із ширбт 'анойі мастер 'ійі (Млн); за^паскойу обгор^талис 'а / йіх тикали ^дома на вирбтатах // за^паска т^калас 'а квадратиками / ^чорним / чир^воним / ^син'ім (Гр). У мовленні діалектоносіїв, які народилися на початку ХХІ ст., лексема за^паска повністю втрачає свою семантику, оскільки інформанти вживають її зі значенням `пояс' (Зл), `заначка' (См, Зл), `запасне колесо в машині' (Зл).

Давня лексема гілахта `жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини' [СУМ 6: 571] у середньонаддніпрянських говірках ще добре збережена в пам'яті діалектоносіїв (Лк, Гл, Дн, Бг, Кн, Кр, Гр, Яс). Про популярність плахти у ІІ половині ХІХ ст. свідчить значна кількість її назв, утворених за різними мотиваційними ознаками: «шерстяные плахты бывают... крыжева, хрещата, грушова, рогатка, синятка, сливянка рожевого цвіту, закладчика» [Чубинський 1877: 428]. Наприклад, назва пкахта червчата утворена від слів червъчатъ - червъ «черв'як, з якого добували червону фарбу». За допомогою суфікса -кутворені нові двокомпонентні конструкції - Плахта черНатка, Плахта сик 'атка (пряжа синього кольору - синята; червчатий - із черцю - тканини червоного кольору) [Войтів 1995: 12]. В сучасних середньонаддніпрянських говірках плахти часто диференціюють за кольором (зекена Плахта (Яс), чир^вона Плахта (Бг)); назвою малюнка (Плахта кубиками (Лк, Гл, Дн), Плахта у кубики (Гл), Плахтар'аба (Бг)). Із часом слово Плахта набуло додаткового значення: `картата декоративна тканина' - Плахта з кар^тастого (Кн). У ХІХ-ХХ ст. реалія вийшла з ужитку, плахта і запаска були витіснені ситцевими «спідницами» [Чубинський 1877: 428]. Відзначмо, що назва Плахта на різних хронологічних зрізах зберігала семантику `святковий одяг'. П. Чубинський описує плахту як жіночий одяг, який удвічі більший за запаску, дорожчий за неї, її носять тільки на свято. Натомість сучасні інформанти старшого віку Плахту асоціюють із концертним убранням: дл 'а тих / хто у кор 'і (Лк, Гл, Дн), св 'аткова сп 'ідкиц 'а (Гр), молодше покоління діалектоносіїв уживає зі значеннями: `одяг, у якому виступають артисти на сцені' - Плахта / це частина коПт 'ума (ПХ); ширше - `жіночий національний одяг' - нац'іокал'ний кд'агукракіни (ПХ), купка кижч'е кок'ін в укракінс'кому бтил'і (Кв). У мовленні молоді відзначаємо інші значення лексеми Плахта: `хустина' (Шб), `поміст, на якому страчують людей' (НД) (сплутують із плаха).

Спідниця - найдавніший зшитий жіночий поясний одяг. Значення `жіночий поясний одяг' найчастіше реалізує назва сп 'ідкиц 'а (Пщ, Пд, Дн, Гл, Дм, Бг, Лк, Мл, МК, Ан, Іс, Кр, Кнт, Ір, Дб, Ів, Гр, Пр, Вг, Грб, Стб, Яс, Др), а також її фонетичні та словотвірні варіанти сподкиц 'а (Кн, Дв, Дм, Тш), сп 'ідкич ка (Гл, Ів, Вг), сподкич ка (Дв) та найпоширеніші номени сп 'ідкиц 'а, кубка (купка) (Гл, Бг, Млн, Ір, Дб, Ст, Гр, Пр, Ів, Вг). У деяких говірках номен купка у мовленні старшого покоління зафіксовано також зі значенням `верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки' (перев. з рукавами) (Бг, Ан, Кн, Дв, Дмн).

Назви спідниці в середньонаддніпрянських говірках диференційовані за кроєм, способом виготовлення, декоруванням, матеріалом, кольором та соціальним статусом мовців.

Відповідно до крою цей вид поясного одягу ареально та лексично диференційований: значення `широка спідниця, у поясі зібрана дрібними складками' реалізують складені словосполучення: сп 'ід^ниц 'ар 'аска (Пд, Дн, Гл, Дм, Бг, Мл, Кн, Дв, Дмн, Тш, Гр), сп 'ідкиц 'а р 'аскен 'ка (Дв), сп 'ідкиц 'а широка (Гл, Дм, Бг, Лк, Ан, Гр, Пр, Др, Дмн, Ст), спорадично вживають найменування: сп 'ідкиц 'а к 'іл 'на (Пд), сп 'ідкиц 'а зкожина (Стб), сп 'ідкиц 'а с'шита на покас'ку (Дн, Дмн, Дб), сп 'ідкиц 'а до покаска (Бг), сп 'ід'ниц 'а дори^зинки (Бг), сп 'ід'ниц 'а на мотузку (Пд), сп 'ідкиц 'а на шнурку (Стб), сп 'ідкиц 'а у заборку (Дмн), сп 'ідкиц 'а на заборку (Гр), сп 'ідкиц 'а присобрана (Дн), сп 'ідкиц 'а ткт 'анка (Бг, Пщ), сп 'ідкиц 'а Кл 'ош (Бг, Пщ), сп 'ід'ниц 'а Кл 'ошцим (Бг), сп 'ідкиц 'а концек'л 'ош (Млн), сп 'ідкиц 'а розкл 'оШона (Ір), сп 'ідкиц 'а у ск'ладку (Бг, Ст), сп 'ідкиц 'а у сдладоч 'ку (Дн), сп 'ідкиц 'а в склатку (Дн), сп 'ідкиц 'а бакато складками (Стб), сп 'ідкиц 'а х'валдами (Ір, Стб), сп 'ідкиц 'а пл 'іс кровка (Млн, Дб, Грб), сп 'ідкиц 'а пл 'іс 'іровоч ка (Пщ), сп 'ідкиц 'а гофре (Млн). Відантропонімна назва сп 'ідкиц 'а ткт 'анка (Бг, Пщ) позначає спідницю в дуже дрібні складки. Широка спідниця в жіночому гардеробі не втрачає актуальности серед молоді й у наш час, фіксуємо такі її назви: купка конце (Фр, Кв), купка колуконце (Фр, Кв), ¹купка конеч 'ко (Фр, Кв), купка концекл 'ош (Св), кишна купка (Зл), купка тракеційа (Св).

Ширина спідниці залежала від кількости полотнищ тканини, із яких її виготовляли. У більшості досліджуваних говірок полотнище, шматок тканини для пошиття спідниці має назву к 'ілка (Дн, Лк, Мл, Дв), к 'ілоч 'ка (Вг), кукок (Бг, Гл), кликок (Бг, Ір): оре ж как ідиМо на с'вакбу / над і'ваким сороч ку 'вишиту / керсет / сп ід'ниц а у пкат к ілок / така р 'аска [ГЗП: 919]. Залежно від кількости кликів чи полотнищ спідниця мала назви: сп 'ідкиц 'а вос'Миккинка (Пд, Пр), сп 'ідкиц 'а шис'тик'линка (Пд, Млн, Дб, Ір, Ів, Стб), сп 'ідкиц 'а чо'тирик'линка (Дв, Дб, Стб, Грб), сп 'ідкиц 'а у чо'тири кли'ноч 'ки (Дб), сп 'ідкиц 'а дкохклинка (Дв, Грб), сп 'ідкиц 'а у пкат ' к 'ілок (Дн), сп 'ідкиц 'а у чо'тири к 'ілки (Мл), сп 'ідкиц 'ау три к 'ілки (Пщ, Дн, Бг, Лк, Мл), сп 'ідкиц 'а у дв 'і к 'ілоч 'ки (Вг), сп 'ідкиц 'ау три куски (Бг). Значення `вузька спідниця' реалізоване назвами: сп 'ідкиц 'а пр 'а'ма (Бг), сп 'ідкиц 'а ву'зен 'ка (Ст), застебнута на кувиц 'у (Дб), р 'івкен 'ка сп 'ідкиц 'а (Кз), купка каракдаш (Зл, Св, Кв), купка вобт 'ажку (Св). На різноманітність номінацій різновидів жіночої спідниці впливає спосіб їх виготовлення. Із занепадом ткацького ремесла до пасивного словника перейшли назви: сп 'ідкиц 'а ткана (Вг), сп 'ідкиц 'а крашина (Пд), сп 'ідкиц 'а пок'рашина у бузи'ну (Дн, Пд, Ір, Вг), сп 'ідкиц 'а крашинау кор 'і (Дмн). Іще на початку ХХ ст. переважав полотняний одяг. Полотно ткали, вибілювали, фарбували у природних барвниках: у дубовій корі, у бузині тощо. Інформацію про назви жіночого поясного одягу першої половини ХХ ст. збережено в діалектних записах із Черкащини та Західної Полтавщини.

За ДО `малюнок', `тон забарвлення' зафіксовано: сп'ідкиц'а одно^тон:а (Гр), сп 'ідкиц 'а р 'аба (Бг), сп 'ідбиц 'а в кб 'ітах (Гр), сп 'ідкиц 'а кв бч ':аста (Дм), сп 'ідкиц 'а з кв 'іточ 'ками (Дн), сп 'ідбиц 'а кар^тата (Дн), сп 'ідбиц 'а квадратиками (Дн), сп 'ідкиц 'а у к\л 'еточ 'ку (Дм, Дб), сп 'ідкиц 'ау кубики (Гл), сп 'ідбиц 'а шотбанка (Дн). За іншими ДО в середньонаддніпрянських говірках виявлено назви: за призначенням - сп 'ідкиц 'а празникова (Кнт), сп 'ідбиц 'а празбич 'на (Пд, Дн), сп'ідбиц'а св'аткова (Гр), сп'ідбиц'а на вих'ідбий (Дн), сп'ідбиц'а будена (Пд), сп 'ідбиц 'а робоч 'а (Гр), сп 'ідбиц 'а на роботу (Дн); за часом використання: сп 'ідбиц 'а старин:а (Кнт), сп 'ідбиц 'а старобин:а (Стб), за довжиною - сп 'іднбц 'а довга (Лк, Ан, Кр), сп 'ідбиц 'а довГен 'ка (Дн), сп 'ідбиц 'а на сиредн 'у битку (Дн), за способом носіння та призначенням: сп 'ідбиц 'а бп 'ідн 'а (Гр), бижн 'а сп 'ід'ниц 'а (Гр), сп 'ідбиц 'а берхн 'а (Гр), підбупник (Дн, Крб).

Декорування спідниці нашитими до подолу стрічками передають назви: сп-ідбиц'а перекладена полисом (Кнт), сп-ід'ниц'а до широкойі биштви (Кнт), сп-ідбиц 'а до врзен 'койі биштви (Кнт). Лексема биштва `вишивка у вигляді прямої гладі', `обшивка одягу (звичайно його нижньої частини)' у мовленні молодшого покоління втрачає ці значення, набуваючи нового - `листя з дерев'.

Окрему мікрогрупу утворюють репрезентанти значення `фартух, жіночий одяг у вигляді шматка тканини із зав'язками, який одягають спереду на сукню чи спідницю': квар^тух (Пщ, Пд, Гл, Бг, Лк, Мл, МК, Дмн, Ір, Яс), хвар^тух (Дн, Кнт, Пр, Стб, Вг), хвартршок (Стб), пиредник (Дн). Повсякденні фартухи виготовляли із тканини темного кольору; святкові шили з білого полотна, оздоблюючи вишивкою. У деяких середньонаддніпрянських говірках на номінацію фартуха вплинула ДО «крій». Значення `фартух, жіночий одяг у вигляді шматка тканини із зав'язками, який одягають спереду на сукню чи спідницю (від пояса до колін)' реалізовано назвами: хвартух зав'йазаний Н:аду (Стб, Вг), хвартух до ко\л 'ін (Вг), хвартухз двоМа карманч 'иками (Вг), хвартух без нагрудника (Стб). ДО `узор' - хвартуху кЛ 'еточ 'ку (Стб), хвартух цв 'іТоч 'ками (Вг); `матеріал виготовлення' - квартух Ниц:евий (Лк), квартух полот '^н 'аний (Пд), квартух з полотна (МК), хвартух з кал 'іНкору (Дн), хвартух холСтовий (Дн). На позначення буденного одягу спорадично зафіксовано словосполучення квартух з драного (Гл).

Для підперізування жіночого одягу в давнину використовували крайку - `жіночий пояс із грубої (перев. вовняної) кольорової пряжі' [СУМ 4: 321]. В обстежених говірках засвідчено назви: крайка (Кн, Дв), окрайка (Дн, Бг, Пщ, Лк, Гр). У більшості говірок лексема крайка - у пасивному фонді діалектоносіїв. Здебільшого мовці подають значення через описові конструкції: наН 'ерно Нойас (Ір); окрайка /^виплетене йак Нойас /шч 'е 7/ Лі? ЛЛМІ/ 7/JZ7/ І І ІТ-Г І Лі? 777/ /2 Л/7 Л 7/2 И7/7 Ь* 7 1/7 PWW7OU 72*7/ / ИПІҐ (ЛИР у онч ики (Дні, у ли в а в та к л ентич ки / шири на ак о це доНон 'а/то йак до Церкви йдут '/то п 'ідйазуйуц ':а (Ст); п 'ідвйазуйут ' дпину (Стб). За способом виготовлення зафіксовано назву - окрайка ^виткана (Дн), за кольором - окрайка ч 'ирвона (Гр), окрайка кол 'орова (Дн), за оздобленням - вН 'ак 'і узори на н 'ій (Дн), окрайка з узорами (Гр), на краНу Нитиц 'і (Дн), окрайка з Нитиц 'ами (Гр), за матеріалом виготовлення - окрайка з нНток (Бг). Методом анкетування виявляємо розширення семантичної структури лексеми (у мовленні молоді).

Дослідження засвідченого в середньонаддніпрянських говірках матеріалу на різних хронологічних зрізах і від представників різних вікових категорій дає змогу зробити висновок про часткове збереження основного репертуару найменувань жіночого поясного одягу упродовж більш ніж півтора століття, водночас засвідчує часткову чи повну втрату деяких реалій та їх назв. У говірках представлено широкий репертуар назв жіночого поясного одягу за різними диференційними ознаками, зокрема за матеріалом виготовлення, за способом виготовлення, за декоруванням спідниці. У зв'язку зі зміною одягу значна частина назв уже перейшла в пасивний словник мовців старшого віку: заНаска, гілахта, крайка та ін. У діалектоносіїв середнього та молодшого поколінь обсяг знань про традиційний одяг середньонаддніпрянців незначний або повністю втрачений, про що сигналізує трансформація знань про ці реалії. У перспективі необхідно розширити репертуар досліджуваної лексики, визначити принципи її номінації та зміни в мотивації, а також - особливості просторового варіювання лексем.

Перелік населених пунктів та їх скорочень

Черкаської области

Бг - Богуславець Золотоніського р-ну

Гл - Гельмязів Золотоніського р-ну

Дн - Деньги Золотоніського р-ну

Дм - Домантове Золотоніського р-ну

Лк - Лукашівка Золотоніського р-ну

Мл - Маліївка Золотоніського р-ну

Пд - Підставки Золотоніського р-ну

Пщ - Піщана Золотоніського р-ну

НД - Нова Дмитрівка Золотоніського р-ну

Вх - Вільхи Золотоніського р-ну

Сф - Софіївка Золотоніського р-ну

Прв - Привітне Золотоніського р-ну

Зл - Золотоноша Золотоніського р-ну

Кнв - Канів Канівського р-ну

МК - Малі Канівці Чорнобаївського р-ну

Млн - Мельники Чорнобаївського р-ну

Кр - Крутьки Чорнобаївського р-ну

Іс - Іскрене Шполянського р-ну

Кн - Кононівка Драбівського р-ну

Кнт - Кантакузівка Драбівського р-ну

Дб - Дубіївка Черкаського р-ну

Ір - Ірдинь Черкаського р-ну

Ст - Степанки Черкаського р-ну

Яс - Яснозір'я Черкаського р-ну

Св - Свидівок Черкаського р-ну

ЧС - Червона Слобода Черкаського р-ну

Стб - Стеблів Корсунь-Шевченківського р-ну

Вг - Виграїв Корсунь-Шевченківського р-ну

Грб - Гарбузин Корсунь-Шевченківського р-ну

Др - Драбівка Корсунь-Шевченківського р-ну

Кіровоградської области

Ан - хутір Антонівка село Триліси Олександрівського р-ну

Київської области

Дв - Дівички Переяслав-Хмельницького р-ну

Дм - Дем'янці Переяслав-Хмельницького р-ну

Тш - Ташань Переяслав-Хмельницького р-ну

Кв - Ковалівка Переяслав-Хмельницького р-ну.

Полтавської области

Гр - Гриньки Глобинського р-ну

Пр - Пронозівка Глобинського р-ну

Ів - Іванівка Семенівського р-ну.

Література

1. Ващенко 1960 - Ващенко В.С. Словник полтавських говорів. Харків: Вид-во ХДІ ім. О.М. Горького, 1960. Вип. 1. 107 с.

2. ГЗП - Говірки Західної Полтавщини: збірник діалектних текстів / упор. Г.І. Мартинова. Черкаси, 2012. 329 с.

3. СУМ - Словник української мови: в 11 т. / АН УРСР, Інститут мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. Київ: Наук. думка, 1970-1980.

4. СУМ^16-17 - Словник української мови XVI - першої половини XVII ст. Вип. 10 / відп. ред. Д. Гринчишин. Львів, 2003.

5. Чубинский 1877 - Чубинский П.П. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования: у 7 т. Т. 7. Вип. 2 / собрал П.П. Чубинский. СанктПетербург, 1877.

6. Войтів 1995 - Войтів Г.В. Назви одягу в пам'ятках української мови XIV-XVIII ст.: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.02. Львів, 1995. 24 с.

7. Гримашевич 2004 - Гримашевич Г.І. Номінація жіночого поясного одягу в говірках середнього Полісся. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2004. № 19. С. 235-237.

8. Жуган 2019 - Жуган Н.А. Лексика ткацтва в середньонаддніпрянських говірках: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01. Черкаси, 2019. 20 с.

9. Непийвода 1961 - Непийвода Ф.А. Із спостережень над сільськогосподарською лексикою в говірках Черкащини. Праці ХРеспубліканської діалектологічної наради. Київ: Вид-во АН УРСР, 1961. С. 90-94.

10. Ніколаєва 1996 - Ніколаєва Т.О. Історія українського костюма. Київ, 1996. 173 с.

11. Мартинова 2000 - Мартинова Г.І. Лінгвістична географія Правобережної Черкащини. Черкаси, 2000.

12. Очеретний 1957 - Очеретний А.Д. Говірки Уманського району Черкаської області: дис.... канд. філол. наук / Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького. Київ, 1957. 252 с.

13. Щербина 2003 - Щербина Т.В. Середньонаддніпрянсько-степове діалектне порубіжжя: у світлі ізоглос: дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / Національна академія наук України. Київ, 2003. 534 с.

Размещено на Allbest.ru