Специфіка дружнього спілкування в англомовному професійному середовищі: дискурсологічний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

СПЕЦИФІКА ДРУЖНЬОГО СПІЛКУВАННЯ В АНГЛОМОВНОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ДИСКУРСОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Мусаєва Р.Ш., кандидат філологічних наук,

старший викладач кафедри ділової іноземної мови та перекладу

Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Фещенко О.В., кандидат філологічних наук,

старший викладач кафедри прикладної лінгвістики

Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Анотація

У статті подано дослідження природи спілкування друзів в інституційному (професійному) середовищі. Проведене в термінах дискурсивного аналізу, дослідження враховує когнітивні, комунікативні, вербальні риси цього типу комунікації, а також контекстні чинники. З позицій такого підходу на перший план виходить роль суб'єкта дискурсу. Будучи лінгвоментальним та лінгвокомунікативним феноменом, вербально втіленим у мовленні, роль виявляється у темі розмови, визначеній на основі референції висловлення. Відповідно, інституційні ролі (ті, що корелюють з інституційними темами) вважаються ролями АГЕНТІВ та КЛІЄНТІВ певного інституту, тоді як неінституційна роль ДРУГ (що корелює з неінституційними темами) є базовою; охоплює кластерні ролі ДРУГ ПРИЄМНИЙ СПІВРОЗМОВНИК, ДОВІРЕНА ОСОБА, ПОМІЧНИК; може бути автономною або гібридною ДРУГ-ПАРТНЕР Аналіз дискурсивних фрагментів, вилучених із сучасних англомовних фільмів та серіалів як таких, які демонструють спілкування друзів у професійному середовищі, засвідчив, що вони охоплюють два типи. Перший тип слід описати як периферію певного інституційного дискурсу, як зону поступового переходу від цього дискурсу до неінституційного дискурсу дружби. Це засвідчено тим, що обговорювані теми опосередковано пов'язані з інституційними, тому комуніканти реалізують гібридну роль ДРУГ-ПАРТНЕР У цих випадках зареєстровано як базову роль ДРУГ, так і кластерні ролі ДРУГ ДОВІРЕНА ОСОБА та ДРУГ-ПОМІЧНИК. Фрагменти цього типу становлять трохи більше третини від усіх проаналізованих. Другий тип охоплює фрагменти, котрі належать до дискурсу дружби: хоча комуніканти перебувають у професійному середовищі, вони обговорюють теми, які жодним чином не пов'язані з інституційними. Отже, вони реалізують автономну роль ДРУГ зокрема кластерну роль ДРУГ ПРИЄМНИЙ СПІВРОЗМОВНИК. Другий тип превалює, оскільки кількість фрагментів, які входять до нього, становить близько двох третин від усіх, що були піддані аналізу.

Ключові слова: інституційний/неінституційний дискурс, роль суб'єкта, тема, базова/кластерна роль, автономна/гібридна роль, кількість фрагментів.

Abstract

SPECIFICS OF FRIENDS' COMMUNICATION IN ENGLISH-SPEAKING PROFESSIONAL ENVIRONMENT.

This paper presents a study into the nature of friends' communication in an institutional (professional) environment. Underpinned by the principles of discursive analysis, the research takes into account the cognitive, communicative, verbal features of this type of communication as well as its contextual factors. In terms of this approach, it is the discourse subject's role that comes into the fore. Being a lingvomental and lingvocommunicative phenomenon verbally realized in speech, the role manifests itself in the topic of conversation revealed by the utterance's reference. Accordingly, the institutional roles (those correlating with institutional topics) are believed to include AGENTS and CLIENTS of a certain institute, while the non-institutional role of A FRIEND (correlating with non-institutional topics) is the basic one; comprises the cluster roles A FRIEND A PLEASANT INTERLOCUTOR, TRUSTWORTHY PERSON, HELPER; can be either autonomous or hybrid A FRIEND A PARTNER. The study of discourse fragments taken from English-language modern films and series and presenting the communication of friends in their professional environment gives ground to argue that they come in two varieties. The first one can be described as the peripheral zone of an institutional discourse, the zone of a gradual transition from this discourse to the non-institutional discourse of friendship. It is proved by the fact that the topics discussed are indirectly connected with the institutional ones, consequently, the communicants realize the hybrid role of A FRIEND A PARTNER. In this case both the basic role of A FRIEND and the cluster roles A FRIEND A TRUSTWORTHY PERSON and A FRIEND A HELPER have been registered. The fragments of this variety constitute a little more than one-third of all analyzed ones. The second variety comprises the fragments that belong to the discourse of friendship: although the communicants are in their professional environment, they discuss the topics that are not in any way connected with the institutional ones. Thus they perform the autonomous role of A FRIEND, in particular, the cluster role of A FRIEND A PLEASANT INTERLOCUTOR. The second variety has proved to be the prevailing one, the number of fragments belonging to constitute about two-thirds of all under study.

Key words: institutional / non-institutional discourse, subject's role, topic, basic / cluster role, autonomous / hybrid role, discourse fragments, number of fragments.

Постановка проблеми

У сучасних лінгвістичних розвідках дискурсивні студії посідають одну з провідних позицій, оскільки в їх основі лежать принципи когнітивно-комунікативного аналізу мови [1], що означає врахування двох основних функцій мови когнітивної та комунікативної.

Центральним поняттям цих студій постає дискурс складна багатоаспектна система-гештальт, котра вміщує когнітивну, комунікативну та мовну складові частини й визначається сукупною взаємодією трьох аспектів: когнітивного (формування ідей та переконань), соціально-прагматичного (взаємодія комунікантів у певних соціокультурних контекстах/ситуаціях) та мовного (використання вербальних і паравербальних знаків) [2, с. 115]. Особливо підкреслюється соціальна природа дискурсів, котрі описуються як «особливі мовні формації, що корелюють з тією чи іншою сферою суспільної практики, людського пізнання та комунікації» [3, с. 14]. На цій підставі розроблена найбільш загальна та поширена в наш час типологія дискурсів, котра охоплює інституційні дискурси, де комуніканти діють як АГЕНТИ та КЛІЄНТИ певних інститутів, та неінституційні, в яких учасники постають як індивідуальні особистості [4, с. 101]. Але оскільки суспільні практики людини значною мірою взаємопов'язані та взаємопроникнені, аксіоматичним нині є твердження, що різні дискурси рідко існують у «чистому» вигляді.

Таке розуміння цілком відповідає сучасному постмодерному світобаченню, яке замість чіткого розмежування різнорідних феноменів постулює наявність зон поступового переходу між ними, інакше кажучи, пропонує розуміння того, що частини певної системи організуються в єдине ціле під впливом динаміки змін та функцій їх середовища [5, с. 122].

Це визначає актуальність аналізу зон перетину різних дискурсів, особливо інституційних та неінституційних, що дотепер залишається «білою плямою» в дискурсивних студіях.

Постановка завдання. Саме з викладеного випливає мета цього дослідження вивчити дружнє спілкування в англомовному професійному колективі, тобто зони перетину інституційного та неінституційного дискурсів.

Об'єктом дослідження постають ролі суб'єктів дискурсу, вербально втілені в тематиці їхнього спілкування, а предметом аналізу виступають когнітивно-комунікативні характеристики цих ролей та кількісні показники їхніх дискурсивних реалізацій.

Матеріалом дослідження слугували дискурсивні фрагменти, вилучені з автентичних англомовних сучасних кінотворів, загалом 218 фрагментів.

Основними методами аналізу були контекстуальний аналіз, когнітивно-комунікативна інтерпретація, референційний аналіз та елементи методу кількісного аналізу.

У теоретичному сенсі розроблені в цій розвідці принципи та процедури аналізу доповнюють знання про інституційні та неінституційні дискурси, зокрема про зони поступового переходу між ними; в практичному аспекті отримані дані можуть бути плідно використані для аналізу взаємопроникнення інших дискурсивних формацій.

Виклад основного матеріалу

Наукове осмислення дружби почалося з часів глибокої давнини, коли античні мислителі вперше надали характеристику цьому феномену переважно з позицій філософії та філософської етики [6, с. 328; 7, с. 8; 8, с. 47 та ін.]. Багато їхніх ідей послужили основою подальшого вивчення дружби, що нині здійснюється в основному в соціології, психології, соціальній психології. дружба спілкування дискурс вербальний

Лінгвістичний аналіз феномена дружби витікає з того незаперечного факту, що дружні взаємини формуються та підтримуються завдяки процесу вербальної комунікації. Дружня бесіда трактується як один із різновидів повсякденної бесіди, котра не має інституційних обмежень обмежень у доступі, оскільки кожна людина має доступ до спілкування такого роду [9, с. 136]. Це кореспондує з розумінням дискурсу дружби як неінституційного.

Ментальною основою цього дискурсу виступають концепти ДРУЖБА та ДРУГ, які є лінгвокультурними, адже кожен народ, кожна національно-мовна спільнота має власні, більшою чи меншою мірою відмінні від інших, знання та уявлення про суть і природу дружніх взаємин [10].

У сучасному англомовному світі, як доведено, концепт ДРУЖБА «слабшає» [11, с. 156], в минулому семантичне наповнення мовної одиниці friend було іншим, ніж у наш час, втрачається такий важливий значеннєвий компонент, як духовна близькість, інтенсивне душевне спілкування, а на перший план виходить спільне приємне проведення часу (те саме стверджують інші автори) [12, с. 156; 13].

Основною конституювальною рисою дискурсу дружби виступає роль суб'єкта лінгвоментальний та лінгвокогнітивний конструкт дискурсу, основу якого становить актуальне для вербальної комунікації декларативне та процедуральне знання; співвіднесення вербального внеску суб'єкта з цим знанням дає змогу усім учасникам взаємодії зрозуміти, яку роль актуалізує цей суб'єкт. Зокрема, базова роль ДРУГ конкретизується в дискурсі у вигляді кластерних ролей ДРУГ ПРИЄМНИЙ СПІВРОЗМОВНИК, ДРУГ ДОВІРЕНА ОСОБА, ДРУГ-ПОМІЧНИК. Усі ці ролі властиві актуалізації ролі ДРУГ як автономної, тобто тоді, коли учасників взаємодії пов'язують лише дружні взаємини. Коли ж, окрім дружніх, між ними наявні інші міжособистісні відносини (родинні, професійні), має місце реалізація гібридної ролі ДРУГ-ПАРТНЕР [14].

Очевидно, що саме така гібридна роль наближає дискурс дружби до інституційних (професійних) дискурсів.

Дружба є доволі поширеним явищем у трудовому колективі, яке, на думку дослідників, має як позитивні риси (створення сприятливої атмосфери, взаєморозуміння, взаємодопомога тощо), так і певні негативні аспекти (зниження продуктивності праці через витрачання часу на балачки, можливість виявів неповаги до начальника тощо) [15; 16].

Таким чином визнано, що дружнє спілкування може «проникати» в невластиве йому середовище, таке, котре не вписується в рамки повсякденної бесіди, а постає як умови інституційного спілкування.

Інституційність у нашому розумінні є властивістю розумово-комунікативної взаємодії, здійснюваної в межах установ, які об'єднані спільною суспільною функцією та репрезентують певний інститут. Суб'єкти цієї взаємодії АГЕНТИ та КЛІЄНТИ певного інституту діють із метою реалізації функцій цього інституту, що на вербальному рівні втілено в тематиці їх спілкування, співвіднесеній із тематизацією базового концепту певного інституційного дискурсу (наприклад, концепту CRIME в дискурсі слідства ) [17].

Серед неінституційних тем виявлено такі, що опосередковано пов'язані з інституційними та формують периферію певного інституційного дискурсу, а також такі, котрі взагалі не пов'язані з інституційними, а отже, виходять за межі цього дискурсу [17].

Спираючись на подані теоретичні положення, ми розробили таку послідовність дослідницьких процедур:

- відібрали з опрацьованих кінотворів / їхніх скриптів усі фрагменти, які є зразками спілкування друзів у професійному колективі;

- шляхом аналізу вербальних опор та контекстних чинників визначили референцію висловлень, теми та розподілили їх на такі, що пов'язані / не пов'язані з інституційними;

- у кожному випадку встановили, яка роль (ДРУГ-ПАРТНЕР чи ДРУГ) актуалізована в дискурсі, у разі фіксації ролі ДРУГ також з'ясували, яка кластерна роль реалізована;

- виявили кількісні параметри дискурсивної реалізації ролей кожного типу.

Усі перелічені процедури дозволяють, на наш погляд, надати характеристику спілкуванню друзів у професійному середовищі з дискурсологічних позицій, тобто описати його як проміжну зону між певним інституційним (професійним) дискурсом та неінституційним дискурсом дружби.

За даними проведеного дослідження, 37% неінституційних тем, зафіксованих у спілкуванні друзів у професійному середовищі, мають певний опосередкований зв'язок з інституційною тематикою та постають реалізаціями ролі ДРУГ-ПАРТНЕР.

Розглянемо подані далі приклади. У прикладі

(1) доктор Хаус просить вибачення в свого друга та колеги доктора Вілсона за те, що не зміг врятувати пацієнтку, котра була близькою подругою Вілсона. Тема частково торкається професійної діяльності лікарів, адже йдеться про невдалу операцію, але, вибачаючись, Хаус діє більшою мірою як ДРУГ, а не як колега; Вілсон так само поводиться дружньо, він не звинувачує Хауса:

(1) I'm sorry. I know I didnt try to kill her I know I didn't want to hurt. I know it was a freak accident. But I feel like crap and she's dead because of me.

- I dont blame you [18].

У наступному фрагменті друзі члени однієї слідчої групи спілкуються на початку робочого дня. Йдеться про те, що Мак Тейлор працював всю ніч. Це не має безпосереднього стосунку до розкриття злочину, що є основною метою інституту слідства та макротемою дискурсу слідства [17], але наполегливість у роботі певною мірою стосується професійної діяльності слідчого. Стелла, знаючи про таку наполегливість Мака Тейлора, як друг турбується про нього, питає, чи здатен він спати, але той відповідає жартом. Обидва комуніканти реалізують роль ДРУГ-ПАРТНЕР:

(2) Stella Bonasera: what time did you get in?

Mac Taylor: Never went home.

Stella Bonasera: Cant sleep?

Mac Taylor: What's sleep [19].

У прикладі (3) має місце спілкування лікарів Хауса і Кадді, які перебувають у дружніх взаєминах. Доктор Хаус є видатним спеціалістом, але він має фізичну ваду, через яку часто відчуває нестерпний біль і не може належним чином виконувати свої обов'язки. Він звертається до Кадді, яка є не лише його колегою, але й начальницею, з проханням вколоти йому знеболювальне. Спочатку Кадді відмовляється, але зрештою Хаусу вдається її переконати. У цьому діалозі Кадді виконує роль ДРУГ-ПАРТНЕР: як друг вона турбується про здоров'я Хауса, який, на її думку, зловживає надто сильними препаратами, при цьому вона зовсім не обурюється з того приводу, що до неї звертається її підлеглий та ще й по послугу, котру може надати звичайна медсестра. Водночас Кадді говорить як лікар-професіонал, що наближає тематику цієї розмови до інституційної.

Водночас інший учасник цієї розмови Хаус реалізує роль ДРУГ, а саме ДРУГ-ПОМІЧНИК, звертаючись до Кадді по допомогу та намагаючись переконати її, що ця допомога йому дійсно потрібна. Він говорить лише про свої проблеми та потреби, зовсім не торкаючись тематики, навіть опосередковано пов'язаної з інституційною:

(3) House goes to Cuddy's office and asks her: «I need a favor”.

Cuddy: «I'm not in a giving mood”.

House: «It'll help us both. I need a shot of morphine in my spine ”.

Cuddy: «If your leg hurts, take your Vicodin”.

House: «It's not enough. Get a syringe”.

Cuddy: «Morphine is extreme, even for you”.

House: «Yeah, write that on the insert”.

Cuddy: «Get one of your lackeys to do it”.

House: «Idont want them knowing”.

Cuddy: «That you're on the road to becoming a junkie?”

House: «That I'm in this much pain. I dont want them questioning my judgment. I cant ask Wilson because he figures it's all in my head”.

Cuddy: «I'll get a syringe” [20].

У наступному фрагменті розмова відбувається між поліцейським та соціальною працівницею, які постійно співпрацюють у вирішенні проблем неблагополучних сімей та стали друзями в процесі такої співпраці. На цей раз справа дуже серйозна, загинула людина, причому це сталося після телефонного дзвінку з дому соціальної працівниці. Поліцейський спілкується зі своєю подругою на тему, що є інституційною, оскільки розслідування обставин злочину входить до його професійних обов'язків. У цьому разі він виступає АГЕНТОМ інституту слідства, а соціальна працівниця його КЛІЄНТОМ (свідком або навіть підозрюваною). Але обидва комуніканти вербально об'єктивують свою роль (friend), що демонструє в цьому прикладі концептуальну інтеграцію ролей ПАРТНЕР та ДРУГ ДОВІРЕНА ОСОБА:

(4) You wanted to talk about something?

There was a call that night before the murder.

- From who?

- The call came from your house, Emily.

- What?

- I'm not accusing you ofanything, Ijust want to know what was said.

- But that's impossible.

- I'm talking to you asa friend, you know that, right?

- Mike, did you not hear me? As a friend, I'm telling you that I didn't call that family [21].

Таким чином, розглянуті приклади репрезентують периферію інституційних дискурсів, демонструючи зсув від професійної (інституційної) тематики до особистісної, властивої спілкуванню друзів. У цих фрагментах зафіксовано роль ДРУГ-ПАРТНЕР, при цьому роль ДРУГ може набувати конкретизації у вигляді ролей ДРУГПОМІЧНИК та ДРУГ ДОВІРЕНА ОСОБА.

У решті досліджених фрагментів тематика спілкування друзів в умовах професійної взаємодії не має зв'язку з інституційною. У кількісному плані такі фрагменти переважають (63%), але в якісному вони характеризуються одноманітністю: тут має місце реалізація ролі ДРУГ ПРИЄМНИЙ СПІВРОЗМОВНИК, учасники обговорюють особисті проблеми (приклад (5)), жартують (приклад (6)) тощо:

(5) McGee: Valentino's, huh? Must be a special occasion.

Tony: I'm taking Monica for her birthday.

McGee: You know, I know a great place in Georgetown. Just as romantic, half the price.

Tony: That's a good idea, Probie, but Monica's not exactly the Applebee's type [22].

(слідчий Тоні розповідає, що в його дівчини день народження, а МакГі дає пораду, куди саме можна піти відсвяткувати).

(6) TONY: Is that a new perfume, Abby?

ABBY: Yep. I made it myself. Do you like it?

TONY: It smells like gunpowder.

ABBY: Sweet, huh? [22].

Отже, у разі відсутності зв'язку обговорюваної комунікантами теми з інституційною реалізується лише роль ДРУГ, зокрема кластерна роль ДРУГ ПРИЄМНИЙ СПІВРОЗМОВНИК. Такі фрагменти повністю вписуються в дискурс дружби, не маючи жодних зв'язків з інституційним спілкуванням.

Висновки

Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що спілкування друзів в інституційних умовах професійної взаємодії охоплює два різновиди. Перший із них є зоною поступового переходу від певного інституційного дискурсу до неінституційного дискурсу дружби, що засвідчено наявністю опосередкованого зв'язку теми розмови з інституційною тематикою, тобто реалізацією суб'єктом ролі ДРУГ-ПАРТНЕР. При цьому зафіксовано як актуалізацію базової ролі ДРУГ, так і кластерних ролей ДРУГ-ПОМІЧНИК, ДРУГ ДОВІРЕНА ОСОБА. За кількісними параметрами фрагменти, що належать до цього різновиду та розташовуються на периферії певного інституційного дискурсу, становлять трохи більше третини від усіх опрацьованих. Другий різновид повною мірою належить до дискурсу дружби: хоча учасники спілкування є колегами по роботі, а також спілкуються в робочий час, теми, котрі вони обговорюють, не мають жодного стосунку до інституційних, а реалізована ними роль це автономна роль ДРУГ у вигляді кластерної ролі ДРУГ ПРИЄМНИЙ СПІВРОЗМОВНИК. За кількістю фрагменти другого різновиду переважають, становлячи близько двох третин від усіх опрацьованих.

Перспективою роботи є перевірка отриманих кількісних даних шляхом залучення більшого за обсягом ілюстративного матеріалу.

Список використаних джерел

1. Как нарисовать портрет птицы: методология когнитивно-коммуникативного анализа языка: кол. монография / Е.В. Бондаренко, А.П. Мартынюк, И.Е. Фролова, И.С. Шевченко (Ред.). Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2017.

2. Шевченко И.С. Концептуализация коммуникативного поведения в дискурсе. Как нарисовать портрет птицы: методология когнитивно-коммуникативного анализа языка: кол. монография / И.С. Шевченко (Ред.). Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина. 2017. С. 106-147.

3. Чернявская В.Е. Дискурс как объект лингвистических исследований. Текст и дискурс: проблемы экономического дискурса: сборник науч. работ. Санкт-Петербург: Санкт-Петерб. гос. ун-т экономики и финансов, 2001. С.11-22.

4. Карасик В.И. Язык социального статуса. Москва: ИТДГК «Гнозис», 2002. 333 с.

5. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика. Нелинейность времени и ландшафты коэволюции. Москва: Ком. Книга, 2007.

6. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. Минск: Литература, 1988.

7. Сенека. Письма к Луцилию. ІІІ, Кн. 2. Москва: Алетейа; Новый Акрополь, 2000.

8. Цицерон. О старости. О дружбе. Об обязанностях. Москва: Наука, 1993.

9. Дейк ван Т.А. Дискурс и власть: репрезентация доминирования в языке и коммуникации / пер. с англ. Москва: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2013.

10. Грущак О.В. Вербалізація концепту АМІСІТІА / FRIENDSHIP в латинській та англійській мовах (на матеріалі паремій). Актуальні проблеми гуманітарних наук. 2015. № 13. С. 169-175.

11. Шмелев А.Д. Русская языковая модель мира: материалы к словарю. Москва: Языки русской культуры, 2002.

12. Трубаева Е.И., & Симон С.Н. Языковые средства репрезентации концепта «Дружба» в современном английском языке. Филологические науки. (Ч. 2). Вопросы теории и практики. 2016. № 2(56). С. 154-156.

13. Хизова М.А. Концепт «дружба» в русской и английской лингвокультурах (на материале русского и английского языков). URL: http://cheloveknauka.com/kontsept-druzhba-v-russkoy-i-angliyskoy-lingvokulturah.

14. Мусаєва Р.Ш. Особливості актуалізації ролей суб'єкта в комунікативній ситуації «бесіда друзів» (на матеріалі англомовних ігрових кінотворів): дис. ... канд. філол. наук. Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2020.

15. Плюсы та минусы дружбы в коллективе. URL: https://www.express-service.com.ua/office-expert/010/07/.

16. Дружба та дружні стосунки: навіщо, як, з ким? Психологік: енциклопедія практичної психології. URL: http://psychologis.com.ua/druzhba_i_druzheskie_otnosheniya_dvoe_zn zachemzpt_kakzpt_s_kem_ vop_zn_.htm.

17. Фещенко О.В. Інституційність дискурсу американського слідства: дис. ... канд. філол. наук. Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2017.

18. House MD, Season 05, Episode 01, Dying Changes Everything. URL: http://www.housemdguide.com/ season5/501dying.php.

19. SCI: NY, Season 01, Episode 01, Blink. URL: http://www.springffeldspringffeld.co.uk/view_episode_scripts. php?tv-show=csi-ny&episode=s01e01

20. House MD, Season 02, Episode 13, Skin deep. URL: http://www.housemd-guide.com/season2/213skindeep.php.

21. Case № 39, by Christian Alvart, Steve Gaven and Kevin Michen, Paramount Pictures. URL: http://www.script-o-rama.com/movie_scripts/a2/case-39-script-transcript.htm NCIS, The Voyeur's Web

22. NCIS, Season 01, Episode 9, Marine Down. URL: https://subslikescript.com/series/NCIS-364845/season-1/ episode-9-Marine_Down

Размещено на Allbest.ru