Автостереотипна та гетеростереотипна складова мовного образу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний торговельно-економічний університет

Автостереотипна та гетеростереотипна складова мовного образу

Людмила Гребінник, Світлана Буленок, Лариса Коваленко

У статті розглянуто перспективи порівняльного дослідження мовних образів Німеччини й України. Порушено питання про можливості застосування в мовознавчій площині імагологічного підходу - нового міждисциплінарного напряму в гуманітарних науках. Виявлено мовні механізми репрезентації двох важливих складових мовного образу: автостереотипу та гетеростереотипу. З'ясовано, що з позицій лінгвоімагології дослідження мовного образу здійснюється на рівні семантики мовних одиниць, що його формують, з акцентом на аксіологічному векторі -- виявленні оцінного компоненту як підстави для лінгвоімагологічного аналізу.

У результаті порівняльного аналізу автостереотипу та гетеростереотипу в мовному образі країни встановлено низку спільних рис у способах їхньої репрезентації. Окреслено перевагу позитивної оцінки в автообразі і, навпаки, відхилення аксіологічного вектору в негативний бік у гетерообразі. Засвідчено, що дослідження авто- та гетерообразів демонструє практичні можливості застосування нового підходу в лінгвістиці - лінгвоімагологічного.

Ключові слова: мовний образ, автообраз, гетерообраз, автостереотип, гетеростереотип, аксіологічний вектор, лінгвоімагологія.

Autostereotypical and heterostereotypical component of the language image

Liudmyla Hrebinnyk, Svitlana Bulenok, Larysa Kovalenko

State University of Trade and Economics

Introduction. The article presents a research on the perspectives of the German and Ukrainian linguistic images comparative investigation. There has been discussed the issue about the possibilities to employ imageological approach on the linguistic basis, that is the newest interdisciplinary direction in the field of Humanitarian Sciences.

Purpose. The research goal is to determine linguistic mechanisms of representing the two important components of a linguistic image: autostereotypical and heterostereotypical.

Methods. From the linguistic imagology perspective, the linguistic image investigation is done at the semantic level of linguistic units that create it. In this process, the axiological vector is important: determining the evaluation component enables linguistic imagology analysis. All of the components are determined inductively on the basis of linguistic material.

Results. The comparative analysis of autostereotype and heterostereotype in a linguistic image has shown a set of common traits in the ways of representing them. From the semantical perspective, the two types represent clearly the historical and political components, but cultural or domestic country's realities has not almost been presented in the microcontexts studied. Categorization, expressed with noun word combinations, as well as numerous attribute word combinations enable us to characterize the axiological vector of autostereotype and heterostereotype. The paper provides a positive assessment advantage in an autoimage, and, vice versa, the axiological vector deviation to the negative side in heteroimaging there.

Originality. Linguistic imagology studies the linguistic aspect of representing national images in linguistic consciousness of specific ethnic communities. Preventing the targeted stereotyping in the process of interdisciplinary and interethnic interaction is one of the main tasks in imagology as an interdisciplinary direction, that is crucial nowadays in the controversial global conditions.

Conclusion. This specific part of investigating auto- and heteroimages demonstrates practical possibilities of employing imagological approach. This new linguistic direction presents the perspectives of the further development. The most complete characteristics of the country's

linguistic image structure and linguistic methods determination of its representation are possible by employing a wide range of contexts, the expansion of chronological frameworks in the diachrony, comparison on numerous synchronic levels. It will be representative to compare auto- and heteroimages on the basis of two or more languages.

Keywords: linguistic imagology, linguistic image, autoimage, heteroimage, autostereotype, heterostereotype, axiological vector.

Вступ

Постановка проблеми. Інтенсивна міжнаціональна та міжкультурна взаємодія, без якої вже не уявляється функціонування жодної зі сфер життя сучасного суспільства, ставить перед науковцями низку дослідницьких завдань, що вимагають міждисциплінарного підходу до їхнього вивчення. Закони виникнення, функціонування, інтерпретації уявлень про представників інших культур стають предметом дослідження у різних гуманітарних науках, зокрема й у лінгвістиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На тлі процесів глобалізації, а як наслідок - розвитку мультикультуралізму, у другій половині ХХ ст. сформувався новий міждисциплінарний науковий напрям імагологія - наука про образ певного народу чи країни у суспільній, духовній, культурній, літературній свідомості іншої країни. Науковий напрям зародився у французькому порівняльно-історичному літературознавстві з вивчення питань рецепції образу «інших». Попри відносно молодий вік дисципліни, імагологічна проблематика широко висвітлюється у працях європейських науковців (M. Beller, H. Dyserinck, S. Egger, J. Leerssen, M. Swiderska та ін.).

Потреба вивчення мовних особливостей образів «чужих» у мультикультурній літературі, а також у засобах масової інформації привела до появи нової сфери наукового знання, зокрема лінгвістичної імагології, або лінгвоімагології - нового напряму в лінгвістиці, який досліджує мовний аспект репрезентації інонаціональних образів у текстах різного жанрового спрямування. Зазначимо, що наукові дослідження зі згаданої дисципліни європейськими лінгвістами донині не проводилися. Серед вітчизняних науковців найвагоміші розробки імагологічного напряму в лінгвістиці належать Л. П. Івановій. У низці публікацій автор визначає об'єкт лінгвоімагології (сприйняття та оцінка того чи того народу або країни) та предмет (мовні засоби, що репрезентують національний погляд на народ чи країну), описує методологію імагологічних досліджень, окреслює жанрові основи імагологічного аналізу [6]. На думку Л. Іванової, «:...найбільш адекватними для лінгвоімагологічного аналізу є листи, дорожні замітки, хоч цікавий матеріал можуть містити журнальні публіцистичні статті і навіть деякі художні тексти» (переклад наш - Л. Г.) [5, с. 154].

Вважаємо, що автор залишила поза увагою сучасний медіапростір, який також може бути джерелом матеріалу для лінгвоімагологічного аналізу, адже медіатексти мають вагомий уплив на формування образу тієї чи тієї країни. Дослідниця Т. Кузнєцова, виокремлюючи аксіологічну роль ЗМК, наголошує, що «створена ними аксіосфера задає аксіологічні моделі поведінки, з якими реципієнти співвідносять свої моральні принципи, ціннісні орієнтири і навіть виробляють стереотипи мислення під впливом трансльованих зразків» [8, с. 758]. Саме на матеріалі мікроконтекстів, дібраних із газетного корпусу, ґрунтується наше дослідження, фрагмент якого пропонуємо в цій статті. У попередніх публікаціях з лінгвоімагологічної тематики ми також застосовували зазначений принцип добору матеріалу: порівнюючи мовні образи Німеччини й Росії [4], аналізуючи мовний образ

України в німецькій мовній свідомості [3] й описуючи динаміку трансформації мовного образу в діахронії [2], добираючи мікроконтексти з газетних корпусів.

Метою нашої розвідки є виявлення мовних механізмів репрезентації двох важливих складових мовного образу: автостереотипу та гетеростереотипу.

автостереотипний гетеростереотипний мовний образ

Виклад основного матеріалу

У лінгвістиці, на відміну від літературознавства, образ вивчають із позицій семантики та стилістики, тобто мовознавців цікавить передусім формальний аспект - система мовних засобів репрезентації певного явища. На думку М. Гаспарова, образні уявлення людини є «...перцептивною реакцією не на самі предмети чи поняття, а на їхнє мовне втілення - на ті вирази, які є в мовному досвіді суб'єкта молення» [1, с. 246]. А тому образ певного феномена визначається не усвідомленням його значення, а швидше знанням мовних виразів, у яких він траплявся, що, своєю чергою, дозоляє нам ідентифікувати навіть незнайомі об'єкти у разі, коли в нас на слуху слова, що їх позначають, чи ми знайомі з їхнім уживанням у мові [1, с. 256-257]. З позицій лінгвоімагології дослідження мовного образу здійснюється на рівні семантики мовних одиниць, що його формують. При цьому важливим є аксіологічний вектор, адже виявлення оцінного компонента дає підстави для лінгвоімагологічного аналізу. Усі складові виділяємо індуктивним шляхом з огляду на мовний матеріал.

Варто зазначити також, що добираючи матеріал для аналізу, ми керуємося принципом репрезентативності, тому залучаємо досить великий за обсягом матеріал, мікроконтексти для дослідження як автостереотипу, так і гетеростереотипу, узяті з одного хронологічного зрізу (2020-2021 рр.) та з одного джерела. Аналізуємо мікроконтексти з німецькомовного видання «Der Tagesspiegel», які містять лексеми Deutschland (репрезентація автостереотипу) та die Ukraine (репрезентація гетеростереотипу) і в яких виявляються мовні одиниці, придатні для лінгвоімагологічного аналізу. Зіставляючи кількісні показники, одразу звертаємо увагу на істотну перевагу репрезентації автообразу: 100 мікроконтекстів із лексемою Deutschland і лише 26 із лексемою die Ukraine.

Серед способів реалізації мовного образу Німеччини у німецькій мовній свідомості, тобто репрезентації автообразу, виділяємо категоризацію, яку витлумачуємо як віднесення Німеччини до певного класу в системі уявлень носіїв мови. Формально категоризація виражається переважно складними іменниками з компонентами -Land - «країна», -Standort - «місцезнаходження», рідше -Nation - «нація». Так, автостереотипний образ Німеччини вербалізується лексемами Einwanderungsland - «країна імміграції» - понад 10 слововживань, Urlauberland - «країна відпочинку», Industrieland - «індустріальна країна», Entwicklungsland - «країна, що розвивається», Autoland - «країна автомобілів», Autofahrerland - «країна автомобілістів», Abzock-Schlaraffenland - «країна-рай для пройдисвітів», MдnnerfuЯballland - «країна чоловічого футболу», Investitionsstandort - «місце для інвестицій», Innovationsstandort - «місце для інновацій», Wirtschaftsstandort - «місце розташування бізнесу», Hochtechnologiestandort - «місцезнаходження високих технологій», Fьhrungsnation - «провідна нація». Характеризуючи аксіологічний аспект поданих прикладів, констатуємо переважно нейтральну оцінку, проте аксіологічний вектор зазвичай має позитивну спрямованість.

Другою характерною рисою автообразу Німеччини є його метафоризація, представлена також іменниковими словосполученнями. У виділеному нижче матеріалі спостережено переважно характеристики, що експлікують позитивну оцінку: Gigant - «гігант», Schwergewicht - «важкоатлет», Insel politischer Stabilitдt - «острів політичної стабільності», Inbegriff der Effizienz - «втілення ефективності», Freiheitssteppe - «степ свободи», Anwalt solider Finanzen - «солідний фінансовий адвокат», europдische Drehscheibe - «європейська точка оберту»; рідше нейтральну: Mutterland der Messen - «мати ярмарок», sдkulares Refugium - «світський притулок» чи негативну: Asylparadies - «рай для біженців», Sorgenkind Europas - «проблемна дитина Європи».

Розглядаючи атрибутивні словосполучення, звертаємо увагу на характеристику Німеччини як багатої країни: більшість аналізованих мікроконтекстів містить лексеми reich - «багатий» та wohlhabend - «заможний». Напр.: Im reichen Deutschland ist mehr als jedes fьnfte Kind arm oder armutsgefдhrdet (Heribert Prantl: Armut darf kein Gefдngnis sein. 10.12.2021) - «У багатій Німеччині більше кожної п'ятої дитини є бідними або під загрозою бідності Тут і далі за текстом переклад мікроконтекстів із німецької мови українською наш - Л.Г.»; Worin дuЯert sich diese Kluft in einem so wohlhabenden Staat wie Deutschland? («Vor dem Virus sind keineswegs alle gleich. 19.09.2020) - «Як цей розрив виражається в такій заможній державі, як Німеччина?». Трапляються також інші позитивні характеристики, виражені атрибутами selbstsicher - «самовпевнена», tьchtig - «дієва», wohlorganisiert - «добре організована», gut aufgestellt - «добре розташована», stolz auf seine Wirtschaft - «горда за свою економіку», geliebt - «люба». Варто вказати й на значну кількість прикметників у вищому та найвищому ступенях порівняння, що можемо трактувати як позитивну спрямованість аксіологічного вектору у вербалізації автообразу. Пропонуємо кілька прикладів: Deutschland ist das grцЯte Industrieland und der grцЯte Stahlerzeuger in der EU. (Alfons Frese: Grьner Stahl.15.12.2021). - «Німеччина є найбільшою промислово розвиненою країною та найбільшим виробником сталі в ЄС»; Zumindest dachte sie, im besseren Deutschland angekommen zu sein (Tatjana Wulfert: Sara Bialas. 05.12.2021) - «Принаймні вона думала, що прибула до кращої Німеччини»; es wirkt, wenn «Deutschland als grцЯtes Mitglied und grцЯter Nettozahler darauf pocht» (Judith Langowski/D Christoph von Marschall: Ampelsignale gen Osten. 29.11.2021) - «це спрацює, коли "Німеччина, як найбільший член і найбільший нетто-платник, наполягатиме на цьому”»; In der Wahrnehmung der AuЯenwelt war Deutschland um 1900 das 'wissenschaftlichste' Land der Welt (Hans Monath: Blaue Blume der Verfьhrung. 21.11.2021) - «У сприйнятті зовнішнього світу у 1900 роках Німеччина була найбільш «науковою» країною у світі». Порівняно менше на аналізованому хронологічному зрізі трапляється атрибутивних характеристик з негативною конотацією або нейтральною оцінкою: Deutschland ist halbblind, was das Erkennen dieser und anderer neuer Virusvarianten betrifft (Farangies Ghafour (mit skb): Deutschland ist halbblind fьr Varianten. 10.12.2021) - «Німеччина напівсліпа, коли справа доходить до виявлення цього та інших нових варіантів вірусу»; Deutschland wirkt in der vierten Welle wehrlos - und jetzt breitet sich auch noch die Corona-Variante Omikron aus. (R. Birnbaum, A. Burchard und S. Lemkemeyer: Kaum zu fassen. 29.11.2021) - «Німеччина на четвертій хвилі виглядає беззахисною - а зараз поширюється ще один варіант Корони Омікрон»; Deutschland sei "durch die vielen Auslдnder in einem gefдhrlichen MaЯ ьberfremdet" (Ergrьndet. 26.11.2021) - «Німеччина "перевантажена багатьма іноземцями до небезпечної міри"»; Wie ist es zu erklдren, dass Deutschland im Umgang mit der Pandemie so unernst, planlos, ja geradezu pubertдr wirkt? (Impfzwang auf italienisch. 13.11.2021) - «Як можна пояснити, що Німеччина здається такою безвідповідальною, неорганізованою, навіть відверто незрілою у боротьбі з пандемією?»; Deutschland wдre international handlungsunfдhig (DrauЯen sehen die Leute, wer ich wirklich bin. 12.09.2021) - «Німеччина була б недієздатною на міжнародному рівні»; So aufgeregt war Deutschland lange nicht. (Meissner Matthias: So nicht. 08.02.2020) - «Такою збентеженою Німеччина давно не була». Зазначимо, що більшість поданих прикладів пов'язана з екстралінгвістичними обставинами, характерними лише для цього хронологічного зрізу, зокрема з пандемією.

Досить чітко репрезентовано в аналізованих мікроконтекстах автообраз Німеччини у політичному й історичному аспектах. Серед способів вербалізації політичної складової переважають атрибутивні характеристики: demokratisch - «демократична», freiheitlich - «ліберальна», russlandfeindlich - «антиросійська», vorbildliche, liberale Demokratie - «зразкова, ліберальна демократія», proeuropдischer Staat - «проєвропейська держава», kein rassistisches Land - «не расистська країна». В історичному аспекті фіксуємо певні особливості репрезентації автообразу, які в лінгвістичній літературі потрактовано як контробраз. Ідеться про полярність протилежних ознак у структурі мовного образу. Вважається, що національні образи і стереотипи не можуть бути стійкими і зазнають змін як у змісті, так і в оцінному компоненті, що зумовлено зміною культурно-політичного контексту. Такі зміни можна простежити в діахронії, а на певному синхронному зрізі, відповідно, співіснують полярні характеристики [7, с. 60-61]. Наш матеріал підтверджує ці положення: в одних мікроконтекстах Німеччина характеризується як об'єднана - «vereint», возз'єднана - «wiedervereinigt», єдина - «geeint», у інших знаходимо протилежні характеристики: розділена - «geteilt», розколота - «gespalten». Наприклад: Dieser habe als erster Bundesprдsident des vereinten Deutschlands "maЯgeblich auch zur Einheit unseres Landes beigetragen" (Sigrid Kneist: Ehren ist mдnnlich. 27.01.2021) - «Як перший федеральний президент об'єднаної Німеччини, він "також зробив значний внесок у єдність нашої країни"»; Auf unterhaltsame Weise kann man sich der Geschichte des geteilten Deutschlands bei der Lesung von Bestsellerautors Frank Goldammer nдhern (Annette Kцgel: Mit Orgeln, einem Krimi und frischem Brot. 02.10.2021) - «Читання бестселерів Франка Голдаммера може у розважальній формі наблизити до історії розділеної Німеччини». Окремі компоненти мовного автообразу Німеччини, зафіксовані на аналізованому хронологічному зрізі, відображають особливості мовної пам'яті та мовного досвіду соціуму: в історичному аспекті домінує співвіднесеність Німеччини з війною, вона характеризується як зруйнована війною - «kriegszerstцrt», переможена - «besiegt», гітлерівська - «Hitler-Deutschland».

Для характеристики гетерообразу ми звернулися до образу України в німецькій мовній свідомості. Одразу ж звертаємо увагу на наявність у структурі гетерообразу складових, аналогічних до автообразу. По-перше, фіксуємо репрезентацію історичної та політичної складових. Серед атрибутивних характеристик натрапляємо на лексеми незалежна - «unabhдngig», вільна - «frei», суверенна - «souverдn», які вважаємо не оцінними характеристиками, а швидше, закріпленими в мовному досвіді виразами. Власне ж оцінні характеристики демонструють відхилення аксіологічного вектора в негативний бік. Напр.: die Zwangsumsiedlung von mцglicherweise zehntausenden Familien aus Kirgisien in die vom "Holodomor", dem erzwungenen Hungertod von mindestens drei Millionen Menschen, erschцpfte Ukraine (Bernhard Schulz: "Die meisten hier haben Angst vor der Wahrheit". 15.12.2021) - «примусове переселення, можливо, десятків тисяч сімей з Киргизстану в Україну, виснажену «Голодомором», вимушеним голодуванням щонайменше трьох мільйонів людей»; In Abwдgung mit dem Risiko, innenpolitisch zu scheitern, ist die Ukraine fьr sich genommen zweitrangig (Christoph von Marschall: Psychologie eines Quдlgeists. 07.12.2021) - «З огляду на ризик внутрішнього провалу, сама Україна є другорядною»; Die Ukraine ist auf unserer Landkarte der Erinnerung nur viel zu blass, viel zu schemenhaft verzeichnet ("Unvorstellbare Grausamkeit". 07.10.2021) - «На нашій карті пам'яті Україна надто бліда, надто нечітка»; Putin blickt auf eine geschwдchte, isolierte Ukraine; kьnftige Sanktionen gegen sein Ausgreifen werden allenfalls symbolisch sein (Was macht die Welt? 26.07.2021) - «Путін дивиться на ослаблену, ізольовану Україну; майбутні санкції проти його дій будуть у кращому випадку символічними»; Wдhrend sich im Westen eine liberale Nachkriegsdemokratie entwickelte, triumphierte in der von den Nazis verwьsteten Ukraine ein totalitдres Regime (Tanja Maljartschuk: Wir Borderliner. 11.07.2021) - «Тоді як на Заході розвивалася ліберальна післявоєнна демократія, тоталітарний режим переміг у спустошеній нацистами Україні»;...gibt auch interessante Einblicke in familiдre Konflikte in der Ukraine - ein gespaltenes Land zwischen nationalen und russischen Interessen und Einflьssen. (Tilmann P. Gangloff: Held oder Mцrder? 24.08.2020) - «...також дає цікаве уявлення про сімейні конфлікти в Україні - країні, розділеній між національними та російськими інтересами та впливами»; Kritiker monieren, die Ukraine werde geschwдcht, wenn der Gasfluss ihr Territorium umgehe und damit Transiteinnahmen wegfielen (Hans Monath: Sanktionen und Gegensanktionen. 03.07.2020) - «Критики скаржаться на те, що Україна буде ослаблена, якщо потік газу обійде її територію і в результаті втратиться надходження від транзиту».

Характеризуючи категоризацію як спосіб репрезентації гетерообразу, відзначаємо співвіднесеність образу України з її радянським минулим та з Росією. Фіксуємо такі характеристики: ehemalige Sowjetrepublik - «колишня радянська республіка», damals sowjetische Ukraine - «колись радянська Україна», postsowjetische Ukraine - «пострадянська Україна», Russlands engstes Bruderland - «найближча братська країна Росії», unsere benachbarte Heimat - «наша сусідня батьківщина», Teil Russlands - «частина Росії», Teil einer russischen Einflusssphдre - «частина російської сфери впливу», kein ebenbьrtiger Gegner fьr Russland - «не рівноправний суперник для Росії». Лише в трьох мікроконтекстах фіксуємо вербалізацію образу сучасної України, у якому також зберігається негативний аксіологічний вектор: Wie Belarus kцnnte die Ukraine als strategischer Puffer fьr den zunehmend als Feind empfundenen Westen fungieren (Frank Herold, Christoph von Marschall und Juliane Schдuble: Vorkriegszeit? 06.12.2021) - «Як і Білорусь, Україна могла б діяти як стратегічний буфер для того, що все частіше сприймається як ворожий Захід»; Aber weil er keinem geschцnten Russlandbild anhдngt und das Vцlkerrecht achtet, nennt er die Ukraine das Opfer einer Aggression und eine Verteidigerin der Sicherheit Europas (Hans Monath: Wo die Erben Joschka Fischers vage bleiben. 28.05.2021) - «Але оскільки він не чіпляється за прикрашений імідж Росії та поважає міжнародне право, він називає Україну жертвою агресії та захисником європейської безпеки»;... unter Verweis auf Bidens Sohn Hunter und dessen hoch bezahlte Beratertдtigkeit in der fьr Korruption bekannten Ukraine (Charakterstudie. 09.07.2020) - «...маючи на увазі сина Байдена Хантера та його високооплачувану консультаційну роботу у відомій через корупцію Україні».

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок у визначеному напрямі

Порівняльний аналіз автостереотипу та гетеростереотипу в мовному образі країни виявив низку спільних рис у способах їхньої репрезентації. З погляду семантики в обох типах чітко простежується історичний та політичний компоненти, культурні ж чи побутові реалії країни в проаналізованих мікроконтекстах майже не представлені. Категоризація, виражена іменниковими словосполученнями, та численні атрибутивні словосполучення дозволяють схарактеризувати аксіологічний вектор авто- та гетерообразу. Отже, констатуємо перевагу позитивної оцінки в автообразі і, навпаки, відхилення аксіологічного вектора в негативний бік у гетерообразі. Варто відзначити, що для вербалізації позитивної оцінки автостереотипу використовуються лексичні одиниці, переважно прикметники у вищому та найвищому ступенях порівняння на позначення багатства, а також метафоричні вислови. Вербалізація гетеростереотипу відрізняється більш вузьким набором мовних засобів, загалом це лексичні одиниці з семантикою слабкості.

Проблеми міжнаціональної взаємодії є особливо актуальними в умовах суперечливих глобалізаційних процесів, спрямованих як на інтеграцію та поліцентричний мультикультуралізм, так і на дезінтеграцію представників різних етнічних спільнот. Попередження цілеспрямованої стереотипізації в процесі міжкультурної та міжетнічної взаємодії входить до основних завдань імагології як міждисциплінарного напряму. Лінгвоімагологія вивчає мовний аспект репрезентації національних образів у мовній свідомості певних етнічних спільнот. Наш фрагмент дослідження авто- та гетерообразу демонструє практичні можливості застосування лінгвоімагологічного підходу. Оскільки вказаний напрям є новим у лінгвістиці, можна окреслити перспективи подальших розробок. Максимально повна характеристика структури мовного образу країни та виявлення мовних засобів його репрезентації можливі шляхом залучення широкого кола контекстів, розширення хронологічних рамок у діахронії, порівняння більшої кількості синхронних зрізів. Репрезентативним буде порівняння авто- і гетерообразів на матеріалі двох чи кількох мов.

Література

1. Гаспаров Б. М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. Москва: Новое литературное обозрение. 1996.

2. Гребінник Л. В., Буленок С. М., Коваленко Л. В. Динаміка трансформації мовного образу України у німецькій мовній свідомості. Мова і культура. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2020. Вип. 22, т. V (200). С. 246-252.

3. Гребінник Л. В. Специфіка відображення мовного образу України у німецькій мовній свідомості. Україна і світ: діалог мов та культур: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 19-21 березня 2014 року. Київ: Вид. центр КНЛУ, 2014. С. 98-100.

4. Гребинник Л. В. Специфика взаимовосприятия языкового образа страны в немецком и русском языковом сознании. Мова і культура. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. Вип. 16, т. II (164). С. 30-36.

5. Иванова Л. П. Жанровые основания лингвоимагологического анализа. Жанры речи. 2016. №1 (13). иКЬ: https://cyberleninka.rU/article/n/zhanrovye-osnovaniya-lingvoimagologicheskogo-analiza (дата звернення: 05.01.2022).

6. Иванова Л. П. Имагология как новое направление лингвистики. Мова і культура. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2012. Вип. 15, т. 6. С. 73-76. иКЬ: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2012_15_6_13 (дата звернення: 05.01.2022).

7. Камалова С. Д. Образ «чужих» в мультикультурной литературе с позиции лингвистической имагологии (на материале англоязычной художественной литературы о палестино -израильском конфликте): дис... кандидата филол. наук: 10.02.04 «Германские языки». Москва, 2020. 189 с.

8. Кузнєцова Т. В. До наукового осмислення аксіологічної ролі ЗМК. Традиції та новації юридичної науки: минуле, сучасність, майбутнє: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 19 трав. 2017 р.): у 2-х т. Т. 2. Одеса: Вид. дім «Гельветика», 2017. С. 757-759.

References

1. Gasparov B. M. Yazyk, pamyat, obraz. Lingvistika yazykovogo sushchestvovaniya. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie. 1996.

2. Hrebinnyk L. V., Bulenok S.M., Kovalenko L.V. Dynamika transformatsii movnoho obrazu Ukrainy u nimetskii movnii svidomosti. Mova i kultura. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 2020. Vyp. 22, t. V (200). S. 246-252.

3. Hrebinnyk L. V. Spetsyfika vidobrazhennia movnoho obrazu Ukrainy u nimetskii movnii svidomosti. Ukraina i svit: dialoh mov ta kultur: Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 19-21 bereznia 2014 roku. Kyiv: Vyd. tsentr KNLU, 2014. s. 98-100.

4. Grebinnik L. V. Spetsifika vzaimovospriyatiya yazykovogo obraza strany v nemetskom i russkom yazykovom soznanii. Mova i kultura. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 2013. Vyp. 16, t. ІІ (164). S. 30-36.

5. Ivanova L. P. Zhanrovye osnovaniya lingvoimagologicheskogo analiza. Zhanry rechi. 2016. № 1 (13). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/zhanrovye-osnovaniya-lingvoimagologicheskogo-analiza (data zvernennia: 05.01.2022).

6. Ivanova L. P. Imagologiya kak novoe napravlenie lingvistiki. Mova i kultura. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 2012. Vyp. 15, t. 6. S. 73-76. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik 2012 15 6 13 (data zvernennia: 05.01.2022).

7. Kamalova S. D. Obraz «chuzhikh» v multikultumoy literature s pozitsii lingvisticheskoy imagologii (na materiale angloyazychnoy khudozhestvennoy literatury o palestino-izrailskom konflikte): dis... kandidata filol. nauk: 10.02.04 «Germanskie yazyki». Moskva, 2020. 189 s.

8. Kuznietsova T. V. Do naukovoho osmyslennia aksiolohichnoi roli ZMK. Tradytsii ta novatsii yurydychnoi nauky: mynule, suchasnist, maibutnie: mater. Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Odesa, 19 trav. 2017 r.). U 2-kh t. T. 2. Odesa: Vydavnychyi dim "Helvetyka", 2017. S. 757-759.

Размещено на Allbest.ru