Лінгвістичний портрет української говірки села Богданєшти Бричанського району Республіки Молдова

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Лінгвістичний портрет української говірки села Богданєшти Бричанського району Республіки Молдова

Інна Гороф'янюк

Розвідками С. Бевзенка, Ф. Жилка, І. Матвіяса, Я. Закревської з'ясовано, що материнською основою анклавної говірки є покутсько-буковинський діалект південно-західного наріччя української мови, а аналізована говірка є репрезентантом буковинського говору. У статті подано характеристику типових фонетичних, морфологічних, синтаксичних і лексико-семантичних особливостей говірки, установлено збереження багатьох архаїчних мовних фактів. Найбільше їх засвідчено у фонетиці говірки. Більшість морфологічних діалектних особливостей говірки стосується не самої морфологічної системи, а фонетичного оформлення тієї чи тієї граматичної категорії. Лексико-семантична система говірки формується з лексичних одиниць різного походження: власне українська лексика, зокрема архаїзована, запозичення з румунської та російської мов. Спостережено, що окремі лексеми зберігають своє пряме етимологічне значення.

Ключові слова: діалектологія, анклавна говірка, українські говірки в Молдові, говірка с. Богданєшти Бричанського району Республіки Молдова, покутсько-буковинський говір, архаїчний мовний факт, фонетичні діалектні риси, граматичні діалектні риси, лексичні діалектні риси.

ЛИНГВИСТИЧЕСКИЙ ПОРТРЕТ УКРАИНСКОГО ГОВОРА СЕЛА БОГДАНЕШТЫ БРИЧАНСКОГО РАЙОНА РЕСПУБЛИКИ МОЛДОВА

Инна Горофянюк

Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского Украина

В статье представлен системный анализ украинского говора с. Богданешты Бричанского района Республики Молдова, расположенного на севере Молдовы, на левом берегу Прута, у границы с Румынией. Сегодня в нем насчитывается около 500 жителей, 80% из них украинцы. Методом сопоставительного анализа выявленных в диалектных записях фонетических, грамматических и лексических особенностей говора с работами С. Бевзенко, Ф. Жилко, И. Матвияса, Я. Закревской установлено, что материнской основой анклавного говора является покутско-буковинский диалект украинского языка, а анализируемый говор является репрезентантом буковинского говора. В статье дана характеристика типичных фонетических, морфологических, синтаксических и лексикосемантических особенностей говора, установлена сохранность многих архаических языковых фактов. Наиболее часто они засвидетельствованы в фонетике говора. Большинство морфологических диалектных особенностей говора касается не самой морфологической системы, а фонетического оформления той или иной грамматической категории. Лексико-семантическая система говора формируется из лексических единиц разного происхождения: собственно украинская лексика, в частности архаизированная, заимствования из румынского и русского языков. Наблюдено, что отдельные лексемы сохраняют свое прямое этимологическое значение.

Ключевые слова: диалектология, анклавный говор, украинский говор в Молдове, говор с. Богданешты Бричанского района Республики Молдова, покутско-буковинский говор, архаический языковой факт, фонетические диалектные черты, грамматические диалектные черты, лексические диалектные черты.

A LINGUISTIC PORTRAIT OF THE UKRAINIAN DIALECT OF BOGDANESHTY, BRICHANSKIY DISTRICT OF THE REPUBLIC OF MOLDOVA

Inna Horofyanyuk

Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University

Introduction. The Ukrainian language is being actively used and studied in the Republic of Moldova. Today, about 280,000 Ukrainians live in the country, most of them speak Ukrainian on a daily basis.

In many Moldovan villages, founded through resettlement from different regions of Ukraine, original Ukrainian dialects were created as a result of a complex process of interaction of various dialectal elements introduced by their speakers.

The purpose of our research is a system analysis of the peculiarities of all language levels of the Ukrainian dialect of Bogdaneshty, Brichanskiy district of the Republic of Moldova and the establishment of the mother dialect base of this dialect.

Results. The village of Bogdaneshty is located in the north of Moldova, on the left bank of the Prut River, near the border with Romania. Today it has about 500 inhabitants, 80% of whom are Ukrainians.

The article describes the typical phonetic, morphological, syntactic and lexical-semantic features of the dialect, establishes the preservation of many archaic linguistic facts, which have already been lost in the Ukrainian literary language and seldom occur in modern dialects of the South-Western dialect of the Ukrainian language.

Phonetics shows the preservation of [i] as a reflex of the ancient *[y] in the prefix ві-, the preservation of the ancient suffix [j] after the labial, the archaic palatalization of the hissing and [p ']. Most of the morphological dialectal features of the studied dialect do not concern the morphological system itself, not the essence of grammatical categories, but the phonetic form of any grammatical category. Morphological features of the dialect are also conditioned by different directions of grammatical analogy or historical factors, which is most often manifested in specific types of conjugation of words. Lexical-semantic system of the dialect of Bogdanesty is formed from lexical units of different origins: actually Ukrainian vocabulary, archaic in particular, borrowings from Romanian and Russian. It should be noted that some lexemes retain their directal etymological meaning.

Originality. The Ukrainian dialect of Bogdaneshty, Brichanskiy district of the Republic of Moldova has not been the subject of analysis by researchers until today.

Conclusion. By the method of comparative analysis of revealed phonetic, morphological and lexical features with the theoretical studies by S. Bevzenko, F. Zhylko, I. Matvias, Ya. Zakrevska it was found out that the Pokutsko-Bukovynian dialect of the South-Western group of the Ukrainian dialects is the mother of the analyzed dialect.

Keywords: dialectology, enclave dialect, Ukrainian dialects in Moldova, dialect of Bogdaneshty, Brichanskiy district of the Republic of Moldova, Pokutsko-Bukovynian dialect, archaic linguistic fact, phonetic dialectal features, morphological dialectal features, lexical dialectal features.

ВСТУП

Постановка проблеми. Українська мова в Республіці Молдові активно вживається й досліджується. На території республіки сьогодні проживають приблизно 280 тис. українців, більшість із яких щоденно спілкуються українською. У їхньому мовленні ми можемо спостерігати процес «консервації» мови, тобто її збереження в первісному вигляді, майже без змін в умовах оточення іншою мовою. За законами лінгвальної системи переселенські говірки чинять опір міжмовній інтерференції і максимально зберігають в іншомовному оточенні реліктові мовні явища [14, с. 53-54]. З огляду на це, дослідження українських говірок Молдови сприятиме глибшому пізнанню карпатських, наддністрянських, волинських, подільських та інших українських говорів. У багатьох молдовських селах, заснованих переселеннями з різних регіонів України, «унаслідок складного процесу взаємодії різнодіалектних елементів, привнесених їх носіями, витворилися самобутні українські говірки, котрі ввібрали в себе окремі риси тієї чи іншої діалектної основи» [11, с. 91]. Тобто матеріал справді унікальний за своєю природою й евристичним потенціалом, але варто визнати, що сьогодні ґрунтовних праць, присвячених українським говіркам у Республіці Молдова зовсім небагато, що й мотивує заглиблюватись у дослідження цієї наукової проблеми й посилює актуальність наших студій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Найвагомішим унеском в історію дослідження українських говорів на території Республіки Молдова і в українську діалектологію загалом стало створення «Атласу української мови»: дослідження говірок 13 населених пунктів півночі Молдови на фонетичному, лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях виявило, що міжмовна взаємодія закумулювала численні архаїчні українські мовні ознаки на всіх рівнях мовної системи. Після видання АУМ інтерес до вивчення українських говірок на теренах Молдавської Республіки певною мірою зникає. Зацікавленість питанням української анклавної діалектології на теренах Молдови зростає на початку двохтисячних років. Це засвідчують етнолінгвістичні, діалектологічні праці К. С. Кожухар, Д. А. Ігнатенко, О. А. Романчука та ін.

Пропонована розвідка продовжує серію публікацій автора [2; 3; 4; 5; 6], присвячених анклавній українській діалектології.

Метою статті є лінгвістичне портретування особливостей усіх мовних рівнів української говірки с. Богданєшти Бричанського району Республіки Молдова, яка до сьогодні не була предметом аналізу дослідників, та встановлення материнської говіркової основи цієї говірки.

Для реалізації задекларованої мети ми послуговувалися такими методами: метод польових досліджень застосовано для записування діалектного матеріалу; описовий метод зав змогу з'ясувати особливості функціонування мовних одиниць різних рівнів у говірках; зіставний метод уможливив виявлення зв'язків досліджуваних говірок у Молдові із відповідними говорами південно-західного наріччя української мови; методи аналізу, синтезу й спостереження дозволили виявити й систематизувати фактичний матеріал та здійснити теоретичні узагальнення. Джерельною базою розвідки слугували аудіозаписи мовлення носіїв говірки с. Богданєшти: Мельничук А. С., 1928 р.н., неосвічена; Попович М. М, 1939 р. н., освіта - 7 класів. Автор висловлює щиру подяку Людмилі Петрівні Михальчук - студентці факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за надані аудіозаписи.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

анклавна говірка

Село Богданєшти розташоване на півночі Молдови, на лівому березі р. Прут, біля кордону з Румунією. Сьогодні в ньому налічується близько 500 мешканців, 80% з них - українці. Офіційна мова в комуні, адміністративним центром якої є с. Богданєшти, - румунська, проте розмовною мовою всіх жителів комуни є тільки українська. Про історію села відомо дуже мало інформації. Перша письмова згадка про нього припадає на початок XIX ст.: відомо, що Богданєшти належали до Бричанської волості Хотинського повіту. З попереднього огляду історичних джерел знаємо, що в цій місцевості українці проживали споконвіку.

Фонетична система досліджуваної говірки представлена шестифонемним наголошеним та ненаголошеним вокалізмом такого складу: |а|-|о|-|у|--|е|--|и|--|і|. Спостерігаємо повне або часткове нерозрізнення ненаголошених голосних [е], [и]: ди^ерут, нати^ран'а, в іди рау, ли шили, ме н і, четве ро, мате риал, буде м, ве 'лика, пе ре возити, дере во, и \ и\ \ и и\ и\ и\ и \ и\ и \ же н іха, се л і, хоче ц:а, в іде рали, пе че, пше 'ницу, пе трушку, не 'в істка, хре стили, темпер.

Давні [о], [е] у закритому складі здебільшого не переходять в [і] у словах типу згодна, коНца, доїшЛо. Натомість збережений [і] як рефлекс давнього *[у] послідовно вживається в префіксі перед губним [в']: ¹ в'іїшоу, ¹ в'іселили, в'ібе^ирате, ¹ в'ідв'інули. Зауважимо, що Я. В. Закревська підкреслює активне функціонування префікса ві- в покутсько- буковинському говорі [10, с. 465].

У говірці виразно представлене явище перезвуку: послідовно виявляється перехід [а] в [е], [и], [і] тоді, коли [а] походить з давнього §: дев 'іт', ' десит', хбз 'еїка, хбз'еїство.

Відсутність лабіалізації [е] після м'яких приголосних засвідчена в словоформах шесСтого, до ¹ него, йед' ного.

У системі консонантизму спорадично фіксуємо появу протетичного [г], як-от: гобробл 'сти, го' нучкс.

Позиційні можливості окремих приголосних фонем чи й цілих груп їх також різні. Так, після губних [б], [п], [в] не постає епентетичний приголосний [л'], а зберігається давній суфіксальний [j]: нСрсвйсси, ¹ л'убйу, Зробйст, робйу, обробйсли, зСробйу,сипйста, бо з'являється епентетичний [н'] - нс \земн'і. Нерідко сполука [вн] переходить у [мн]: дбмно, бремн 'с.

Свистячі [с] і [ц] у говірці послідовно де палаталізовані в кінці основи та в суфіксах: же' нитис, мучус, 1 кончилос, в \з'слос, б в 'ец, пер чицу, Хлопец, у Хлопциу, в рукС вицах, Хсвци, б 'ігс 1 ница, Черн 'і' в 'іци / в Черн 'і' в 'іцсх, помол' довски.

Звук [р] здебільшого твердий: звару, бурбки, С'ірожа, порадком. Засвідчене й протилежне явище - збереження архаїчної м'якості [р'] у словах метр'ікі, сахар', чет' вер', кр'ічат. Зберігають давню м'якість і шиплячі, як-от: ч 'ікати, Уч 'ера, що відзначають як фонетичні риси буковинських говірок Ф. Т. Жилко [9, с. 231], С. П. Бевзенко [1, с. 221].

Фіксуємо відсутність переходу зубних приголосних у шиплячі в дієслівних формах: м'іс 'у,доо м'іс 'уйе, Ход 'у, 'мус 'у, ' воз'у.

Субституція приголосних представлена в звукосполуках [п] ^ [ф], [хв] ^ [ф]: карртофл'і, сфа' тило. В окремих словах засвідчено перехід [т'] ^ [к']: д'і' кеї, з'ак', ' чиск'ат, д д вац 'ік', два ¹ нацик'.

Утрата дзвінкості приголосних у кінці слів і перед глухими в середині виявляється непослідовно, напр.: год, 'замуж, п'ід' писували, ' т'ажко, рос ¹ казувати.

Активними є фонетичні варіанти постфікса -ся: -са, -си, -с: не робиц'а то шо си роо било, нбучит'с 'а, ро' дивси, в' далоси, же' нитис.

Засвідчені також непротиставні діалектні явища у фонетичній системі говірки: афереза - на ¹л 'етрика, синкопа - Хт'іла, тра, ¹ с 'одн 'а, апокопа - ^зара, н 'ічо, метатеза - кир'ниц'а, дисиміляція - т^рахтор 'і, го' дошк'іу.

Більшість морфологічних діалектних особливостей досліджуваної говірки стосується не самої морфологічної системи, не суті граматичних категорій і типів відмінювання слів, а фонетичного оформлення тієї чи тієї категорії. Зокрема, особливостями фонетики говірки зумовлене вживання дієслів у формах 3-ї особи теперішнього часу та 2-ї особи множини наказового способу з кінцевим приголосним [т] замість [т']: ¹ виїд'іт, п'ід'іїд'іт. вбнуйут, Скажут. Специфічні діалектні форми числівників, засвідчені в аналізованих текстах, модифіковані за особливостями фонетичної говіркової системи: йіден, в йедного д 'ів 'ііносто, ш 'ійіс 'ат, д 'ів 'і' цот, с 'імрнацит ', Штири.

Морфологічна категорія роду має типову для українськомовного континууму репрезентацію. Засвідчено поодинокі випадки хитання між іменниками середнього і жіночого роду: ¹ к'іл 'а ' сахар'у с 'імр нацит' л 'ії/ а шо та ' к'іл 'а ' сахару //.

У реалізації граматичної категорії числа спостерігаємо залишки двоїнних форм у сполуці форм називного-знахідного відм. з числівниками: дв 'і се^ист}р'і, дв 'і ¹ д 'іучин 'і, три чЧтири Рк 'іл 'і.

Низка іменників, займенників жіночого роду різного походження в говірці має в орудному відм. однини закінчення -оу: зо Мноу, со' боу, то' боу, рУкоу, з Рж'інкоу, за Ртешчоу. Постання засвідченого варіанта флексії -оу від -о/у мовознавці трактують як пиш т, результат спершу повної редукції інтервокального [й], а згодом переходу кінцевого [у] в [у] [9, с. 80; 1, с. 94].

В орудному відмінку однини спостерігаємо нейтралізацію протиставлення твердість/м'якість кінцевого приголосного основи, а тому в говірці послідовно фіксуємо флексію -ом: з братом 'Ван'ом, з В'іт'ом,з х¹лопц'ом, розкбл 'ом.

Зворотні дієслова творяться за допомогою постфікса -си та його фонетичних варіантів -са, -се,-с, які найчастіше перебувають у препозиції: сироз'лити, си стУройіти, си в' чити, си лКшили, не си л 'ічиу, си рббило, си у~чити, си насбпала, си с' портила. У говірці ми спостерігаємо, що його позиція відносно дієслова може змінюватися, тобто -си може бути в постпозиції: по У кайауси, начи У науси, договоУрилиси, начблоси, нбрависи, нбравиласи, Учитиси, ст'ройівси, лоУ виси, доУ жила си. Також у говірці зафіксовано явище дублювання постфікса в позиції до та після дієслова (си Уробиси, си не роз' д 'ілимси, си наро'дивса) або ж уживання зворотних дієслів узагалі без постфікса: йа ¹ бойу, ми стбрайем. Наявність рухомої зворотної частки -ся як у постпозиції, так і в препозиції в різних її фонетичних варіантах - характерна риса покутсько-буковинських говірок [10, с. 465].

Творення форми найвищого ступеня порівняння прикметника чи прислівника відбувається за допомогою суфікса -ішч-, -ч-: п'із'н 'ішче, менче.

У говірці активно вживаються частки наї`нехай', гаї `давай', маї `більш'.

Морфологічні особливості говірки також зумовлені різними напрямками граматичної аналогії, зокрема, відмінювання дієслів ІІ дієвідміни за аналогією до форм І дієвідміни: приходе, ' возе.

Відомі в говірці й морфологічні особливості, зумовлені історичними чинниками: збереження давньоруських форм дієслів, як-то: тбпер жКйу цим по^радком, бегко жКйут моло^д 'ож.

На синтаксичному рівні поширені конструкції знахідного відм. на зразок Хт'іла ¹ д 'іуки, в 'ін мау Хлопца, хлопец мау пйат' го ' дошк'іу. Спостерігаємо також нетипові

конструкції: п'іШла у ро' боту, 1 ж'інка йоо му у мерла, бо'л'іла 1 серцем, 1 годна мас' тити, нас бУ ло ' четверо д 'і'теї, во'не не бнайе блину зам 'ісити.

Лексико-семантична система говірки с. Богданєшти Бричанського району Республіки Молдова формується з лексичних одиниць різного походження. Спостерігаємо тут як власне українську лексику, так і запозичену з інших мов: із румунської та російської з огляду на історію та лінгвальне оточення. Засвідчено поодинокі румунізми: кумнат ^ сх.- ром. сптпаҐшурин, швагер' [8, с140], пр'імбр ^ молд. Ргітаг `представник виконавчої влади в адміністративно-територіальній одиниці Республіки Молдови', гогоУ шари `солодкий перець круглої форми' ^ сх.-ром. гогонdтэ `круглий' [13, с. 135], гогошар `сорт солодкого перцю' [7, с. 95]. Під упливом російської мови, припускаємо, з'явилися в говірці такі росіянізми, які можуть сягати ще спільносхіднослов'янського лексичного фонду, проте російський звуковий образ слова засвідчує мовне джерело появи лексеми в говірці: зан Кмалас 'а, ро'д 'іт'іл 'і, кбн 'ешно, Вч 'ір'ід ', с'вад 'ба, бол ' н 'іца, стбрушка, собран 'а, пр'ідс 'і дат'ел ', зам'ес'т'іт'ел ', зам'і чат 'ел 'но, харб шо.

У говірці засвідчено й цікаві синтагматичні відношення між лексемами, зокрема, дієслово класти вживається в значенні `ставити': клб д'іт <sup>1</sup> воду г:р'іти, клб дут в во' гон' і вар <sup>1</sup> йат, `призначити' - поклалимене шаф'ором, `зробити' -у¹ кол поклали.

І до сьогодні говірка зберігає в лексиці мовну архаїку. Дієслово узбр'іти `побачити' сягає псл. *2ьтёИ зі вставним [д], що є одним з найдавніших виявів евфонії, який був можливий між свистячим приголосним і наступним [р] [8, с. 256]. Дієслово п'ід'иМити `підняти' < псл. *ідаай`брати' [8, с. 297].

Загальновідомі лексеми в говірках розширюють семантику. Зокрема прислівник крепко активно вживається у значенні `дуже': бУ ло Крепко за ним 1 жалко, Крепко 1 т'ажко буУ ло, крепко У легко, крепко доро' гиї; дієслово мати - `родити': брауду С'ірожа меиУн'і скаУзау шо ти Умайеш Умати/ во' на про' в 'ірила меиУ не та й Укаже да/ клбд 'іт Укаже Уводу бр 'іти/ Узара вбна Укаже ' буде Умати //(Мельничук А. С.,1928 р. н., неосвічена).

ВИСНОВКИ

З огляду на засвідчені фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості говірки констатуємо, що материнською основою говірки с. Богданєшти Бричанського району Республіки Молдова є покутсько-буковинський говір південно-західного наріччя української мови, а за І. Г. Матвіясом, який проводить межу між покутськими й буковинськими говірками на фонетичному, морфологічному й лексичному матеріалі [12, с. 80-81], аналізована говірка є репрезентантом буковинського діалекту. У Республіці Молдова дотепер існує велика кількість населених пунктів, де проживають етнічні українці, які залишаються вірними своїй словесній традиції, системний аналіз чого й визначає перспективу таких досліджень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бевзенко С. П. Українська діалектологія: навч. посіб. Київ: Вища школа,1980.

2. Гороф'янюк І. В. До характеристики морфологічної системи української говірки с. Булаєшти Республіки Молдова. Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія: зб. наук. праць. Вінниця: ВДПУ, 2012. Вип. 16. С. 275-283.

3. Гороф'янюк І. В. Лексична архаїка української говірки с. Булаєшти Республіки Молдова. Jahrbuchder IV. Internationalenvirtuellen Konferenz der Ukrainistik "Dialog der Sprachen - Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht". Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. Bd. 2013 Herausgegeben. Mьnchen; Berlin, 2014. C. 28-35.

4. Гороф'янюк І. Збереження лексичних архаїзмів в українській анклавній говірці. Діалекти в синхронії та діахронії. Трансформація діалектного континууму і проблеми лінгвоекології / Відп. ред. П.Ю. Гриценко. Київ: КММ, 2017. С. 73-81.

5. Гороф'янюк І. Лінгвальне портретування українського села Булаєшти Республіки Молдова: фонетичні паралелі з подільським говором. TEKA Komisji Polsko-Ukrainskich Zwiqzkфw Kulturowych PAN Oddzial w Lublinie / red. Maria Borciuch, Lubow Frolak. Vol. VII/2012, Lublin, 2012. C. 57-63.

6. Гороф'янюк І. Стійкість і динаміка частин мови в українській говірці с. Булаєшти

Республіки Молдова. Relafiile etnoculturale moldo-ucrainene”: simpozionul зtiinfific

international оn memoriam academicianul Constantin Popovici „Relafiile etnoculturale moldo- ucrainene” = „ Українсько-молдовські етнокультурш зв'язки” / aut.-ed.: Cojuhari V., Cojuhari E. Vol. 2: Probleme actuale de istorie, limbв §i culturв a ucrainenilor din Republica Moldova = Актуальні питання історії, мови та культури українців Республіки Молдова. Chiзinвu: Tipogr. „Elan-Poligraf”, 2016. С. 228-239.

7. Дикционар молдовенеск-рус. / Т. Ф. Челак (ред). Кишинев: Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1987.

8. Етимологічний словник української мови: у 7 тт. / гол. ред. Мельничук О. С. (Д-Копці). Київ, 1985. Т. 2.

9. Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології української мови. Київ: Радянська школа,1966.

10. Закревська Я. В. Покутсько-буковинський говір. Українська мова: енциклопедія. Київ, 2000. С. 464-465.

11. Кожухар В. Г., Кожухар К. С. Українські говірки в Республіці Молдова (загальна характеристика фонетичної системи). Українці Молдови. Історія і сучасність. Chisinвu: Elan-Poligraf, 2005. С. 89-108.

12. Матвіяс І. Г. Українська мова і її говори. Київ: Наукова думка, 1990.

13. Молдавско-русский словарь / А.Т. Борщ, М.В. Подико, В.П. Соловьёва (ред.). Москва: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1961.

14. Русская диалектная речь в иноязычном окружении. Динамика структуры современного русского языка. Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та, 1982. С. 51-61.

REFERENCES

1. Bevzenko S. P. Ukrainska dialektolohiia: navch. Posib. Kyiv: Vyshcha shkola, 1980.

2. Gorofyanyuk I. V. Do kharakterystyky morfolohichnoi systemy ukrainskoi hovirky s. Bulaieshty Respubliky Moldova. Naukovi zapysky VDPU imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Filolohiia: zb. nauk. prats. Vinnytsia: VDPU, 2012. Vyp. 16. S. 275-283.

3. Gorofyanyuk I. V. Leksychna arkhaika ukrainskoi hovirky s. Bulaieshty Respubliky Moldova. Jahrbuch der IV. Internationalen virtuellen Konferenz der Ukrainistik "Dialog der Sprachen - Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht". Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. Bd. 2013 Herausgegeben. Mьnchen; Berlin, 2014. Р. 28-35.

4. Gorofyanyuk I. V. Zberezhennia leksychnykh arkhaizmiv v ukrainskii anklavnii hovirtsi. Dialekty v synkhronii ta diakhronii. Transformatsiia dialektnoho kontynuumu i problemy linhvoekolohii / Vidp. red. P.Iu. Hrytsenko. Kyiv: KMM, 2017. S. 73-81.

5. Gorofyanyuk I. V. Linhvalne portretuvannia ukrainskoho sela Bulaieshty Respubliky Moldova: fonetychni paraleli z podilskym hovorom. TEKA Komisji Polsko-Ukrainskich Zwiqzkцw Kulturowych PAN Oddzial w Lublinie / red. Maria Borciuch, Lubow Frolak. Vol. VII/2012. Lublin, 2012. S.57-63.

6. Gorofyanyuk I. V.Stiikist i dynamika chastyn movy v ukrainskii hovirtsi s. Bulaieshty Respubliky Moldova. Relafile etnoculturale moldo-ucrainene ": simpozionul §tiinfific international m memoriam academicianul Constantin Popovici „Relafiile etnoculturale moldo-ucrainene" = „Ukramsko-moldovskt etnokulturni zviazky" / aut.-ed.: Cojuhari V., Cojuhari E. Vol. 2: Probleme actuale de istorie, limbд §i culturд a ucrainenilor din Republica Moldova = Aktualni pytannia istorii', movy ta kultury ukraintsiv Respubliky Moldova. Chi§inдu: Tipogr. „Elan-Poligraf', 2016. S. 228239.

7. Dyktsyonar moldovenesk-rus. / T. F. Chelak (red). Kyshynev: Hl. red. Moldavskoi Sovetskoi Entsyklopedyy, 1987.

8. Etymolohichnyj slovnyk ukrains'koi movy: in 7 t. / holov. red. Mel'nychuk O. S. (D-Koptsi). Kyiv, 1985. Vol. 2.

9. Zhylko F. T. Narysy z dialektolohii ukrainskoi movy. Kyiv: Radianska shkola, 1966.

10. Zakrevska Ya. V. Pokutsko-bukovynskyi hovir. Ukrainska mova: entsyklopediia. Kyiv, 2000. S. 464-465.

11. Kozhukhar K. S. Ukrainski hovirky v Respublitsi Moldova (zahalna kharakterystyka fonetychnoi systemy). Ukraintsi Moldovy. Istoriia i suchasnist. Chisinдu: Elan-Poligraf, 2005. S. 89-108.

12. Matviias I. H. Ukrainska mova i yii hovory. Kyiv: Naukova dumka, 1990.

13. Moldavsko-russkyi slovar / A. T. Borshch, M. V. Podyko, V. P. Solovyova (red.). Moskva: Hos. yzd-vo ynostr. y nats. slovarei, 1961.

14. Russkaia dyalektnaia rech v ynoiazychnom okruzhenyy. Dynamyka struktury sovremennoho russkohoyazyka. Lenynhrad: Yzd-vo Lenynhradskoho un-ta, 1982. S. 51-61.

Размещено на Allbest.ru