Аналіз лінгвальних засобів спотворення інформації в англомовному медійному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра практики і фонетики англійської мови

Київського національного лінгвістичного університету

Аналіз лінгвальних засобів спотворення інформації в англомовному медійному дискурсі

Кушніров М.О., викладач

Стаття присвячена дослідженню явища спотворення інформації в англомовному медійному дискурсі. Метою праці є аналіз лінгвальних засобів, використання яких призводить або уможливлює спотворення інформації. Також проведено аналіз тактик стратегії спотворення інформації. Виявлені лінгвальні засоби розглядаються як ходи у межах різних тактик досліджуваної стратегії спотворення інформації. Матеріалом дослідження є статті аналітичного Інтернет-ресурсу FactCheck.org, на якому представлені тексти англомовного медійного дискурсу різного жанру (новини, інтерв'ю, промови та ін.) та формату (статті, відеозаписи, дописи соціальних мереж тощо). Наявність спотвореної інформації у текстах англомовного медійного дискурсу встановлюється Інтернет-ресурсом FactCheck. org. Критичні статті цього ресурсу поєднують встановлення істинності спотвореної інформації та цитування першоджерела, у яких була поширена спотворена інформація.

Аналіз лінгвальних засобів і тактик стратегії спотворення інформації передбачає виконання трьох етапів: відбіркового, ідентифікаційного й інтерпретаційного.

На відбірковому етапі дослідження відбувається формування корпусу текстів дослідження. Основним критерієм текстів є наявність у них спотвореної інформації. Метою ідентифікаційного етапу дослідження є виокремлення фрагментів, у яких аналізується явище спотворення інформації. Головним завданням цього етапу є аналіз лінгвальних засобів, які використовуються з метою спотворення інформації. На інтерпретаційному етапі відбувається виявлення тактик стратегії спотворення інформації. Також на цьому етапі визначається форма та зміст спотвореної інформації.

У ході дослідження було виявлено низку лінгвальних засобів спотворення інформації: квантифікативні одиниці, одиниці на позначення мовлення та культури, графічні засоби тощо. Основними тактиками стратегії спотворення інформації у проаналізованих текстах є тактика гіперболізації, тактика нав'язування ярликів та ін.

Ключові слова: медійний дискурс, спотворення інформації, стратегії спотворення інформації, тактики спотворення інформації, лінгвальні засоби, англійська мова.

ANALYSIS OF LINGUISTIC MEANS OF INFORMATION DISTORTION IN ENGLISH MEDIA DISCOURSE

The article is devoted to the study of the phenomenon of information distortion in English media discourse. The aim of the study is to analyse the linguistic means, that are used with the purpose of distorting information or enable it. The analysis of tactics of information distortion strategy is also carried out. The identified linguistic means are considered as moves within different tactics of the information distortion strategy. The material of the research comprises the articles of the analytical Internet resource FactCheck.org, where the texts of English media discourse of various genres (news, interviews, speeches, etc.) and format (articles, videos, posts on social networks, etc.) are represented. The presence of the distorted information in the English media discourse texts is proved by the Internet resource FactCheck.org. Critical articles of this resource show the process of debunking false stories and provide citation of the original sources where the distorted information was originated.

The process of analysing linguistic means and tactics of information distortion strategy consists of three stages: selection, identification and interpretation.

At the selection stage of the study a research corpus of texts is formed. The main criterion of the texts is the presence of the distorted information. The purpose of the identification stage of the study is to identify fragments where the phenomenon of information distortion is presented. The main task of this stage is to analyse the linguistic means that are used to distort information. At the interpretive stage of the study, tactics of information distortion strategy are identified. The form and content of the distorted information are also determined at this stage.

In the process of carrying out the study, a variety of linguistic means of distorting information was identified: quantifiable units, units of speech and culture, graphic means, etc. The main tactics of the information distortion strategy, that were identified are the tactic of hyperbolisation, the tactic of imposing labels, etc.

Key words: media discourse, information distortion, strategies of information distortion, tactics of information distortion, linguistic means, English language.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасні лінгвістичні студії спрямовані на дослідження мови у її повсякденному використанні. Перехід від вивчення мови як системи до вивчення мови на прикладному рівні став підґрунтям для виділення у другій половині ХХ ст. [5; 9; 28; 29] двох основних напрямів вивчення дискурсу. Представники комунікативного напряму розглядають взаємозв'язок мови й екстралінгвальних чинників [1; 10]. Вчені, які дотримуються діяльнісного напряму [14; 17], досліджують дискурс як соціальне конструювання реальності та форму вияву знань. Мова виступає засобом реалізації активності людини [16].

У сучасних антропоцентрично-спрямованих дослідженнях людське спілкування постає головною метою вивчення мови. Як відомо, головною метою спілкування є обмін інформацією та прагматичний вплив. Дослідженню категорії інформативності тексту присвячені праці І. Гальперіна [3], О. Селіванової [23], С. Гізатуліна [4] та ін.

Засоби масової інформації та тексти медійного дискурсу стали основним інструментом поширення інформації. Водночас із наданням таких переваг, як швидкість поширення інформації, її відкритість і доступність, можливість залучати необмежену цільову аудиторію та ін., засоби масової комунікації не завжди є надійним джерелом достовірної інформації [15]. Саме тому актуальним є дослідження явища спотворення інформації у медійному дискурсі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Постійне зростання впливу засобів масової інформації на життя людини та широке коло питань, що актуалізуються у процесі формування інформаційного суспільства, каталізують розвиток досліджень медійного дискурсу. Праці вчених-лінгвіс- тів присвячені вивченню особливостей текстів медійного дискурсу [19; 20; 24; 26], прагматичних явищ [12; 18] тощо.

Окрема увага приділяється дослідженню закономірностей функціонування лінгвістичних засобів у текстах медійного дискурсу. Л. Волкова вивчає роль дискурсивних маркерів [2; 35; 36]. Особливості використання концептуальних і когнітивних метафор, а також інших мовних засобів досліджують О. Морозова [32], С. Потапенко [34] та ін. Аналізуються прагматичне значення емоцій у дискурсі [8; 13; 33], стратегії й тактики дискурсу [6; 21; 22; 27]. Утім, недослідженими залишаються лінгвальні засоби спотворення інформації у текстах медійного дискурсу.

Постановка завдання. Мета статті полягає у виявленні й аналізі лінгвальних засобів спотворення інформації в англомовному медійному дискурсі. Вказана мета передбачає застосування відповідної авторської методики. Серед основних завдань дослідження - визначення ролі спотворення інформації у медійному дискурсі; ідентифікація лінгвальних засобів, що спричинюють спотворення інформації; виокремлення тактик, які застосовуються для реалізації стратегії спотворення інформації; встановлення причин і перебігу спотворення інформації.

Матеріалом дослідження обрано критичні тексти медійного дискурсу, представлені на аналітичному Інтернет-ресурсі FactCheck.org, у яких відображено явище спотворення інформації. Наявність спотвореної інформації встановлюється вищезазначеним Інтернет-ресурсом.

Виклад основного матеріалу

Тексти медійного дискурсу характеризуються великим потенціалом у поширені інформації та формуванні суспільної думки. Також у них відображаються уже сформовані погляди різних частин суспільства. Так, Д. Сизонов вважає, що «медіадискурс (або дискурс масової інформації) є найбільш актуальним у сучасному медіапросторі, адже відображає не тільки комунікативно-інформаційні, а й політичні, економічні, культурні настрої та тенденції сучасного соціуму» [24].

Також існує думка, що масмедійний дискурс - це зв'язний вербальний чи невербальний, усний чи письмовий текст разом із соціокультурними, прагматичними, психологічними факторами, виражений за посередництвом засобів масової комунікації [11].

Основним стилем медійного дискурсу є публіцистичний стиль. Т Сукаленко [25] зазначає, що публіцистичний стиль характеризується практичним спрямуванням - реалізовувати інформаційну, коментарно-оцінну, пізнавально-просвітницьку функції впливу ЗМІ. О. Ісаєнко [7] вважає: «Медіаспоживання ґрунтується на комунікативності: у її середовищі людина отримує інформацію й обмінюється нею з іншими індивідами та групами осіб; освоює та привласнює культурні надбання; виявляє громадянську позицію, таланти - самовиражається; порівнює, корегує власні дії та погляди тощо».

Аналіз зазначених визначень дає нам підстави стверджувати, що медійний дискурс є складним явищем, яке реалізується у різних джерелах комунікації, зокрема у ЗМІ, й у якому поєднуються як лінгвістичні, так і позамовні складники.

У ході дослідження текстів медійного дискурсу підтверджено, що поєднання мовних та екстралінгвістичних засобів відкриває великі можливості для виконання багатьох комунікативних завдань. Інформаційний простір перебуває у стані постійного розвитку, невпинно зростає й кількість інформації, як істинної, так і спотвореної. З огляду на це важливою є якість і достовірність інформації, яка передається джерелами медійного дискурсу. Саме тому, на нашу думку, особливого значення набуває дослідження лінгвальних засобів і тактик, використання котрих уможливлює спотворення інформації.

Процедура ідентифікації лінгвальних засобів, а також тактик стратегії спотворення інформації передбачає виконання трьох етапів:

1) відбірковий;

2) ідентифікаційний;

3) інтерпретаційний.

Відбірковий етап аналізу полягає у формуванні корпусу дослідження. На цьому етапі відбувається відбір практичного матеріалу. З цією метою застосовуємо метод суцільної вибірки. Практичним матеріалом слугують критичні тексти, представлені на Інтернет-ресурсі FactCheck. org, у яких аналізуються випадки спотворення інформації у різножанрових текстах медійного дискурсу. Наявність спотвореної інформації визначається вищезазначеним Інтернет-ресурсом. Наводиться цитування відповідних фрагментів зі спотвореною інформацією.

Метою наступного, ідентифікаційного етапу дослідження є виокремлення фрагментів, у яких представлена спотворена інформація. Головним завданням цього етапу є аналіз лінгвальних засобів, використання котрих розглядаємо як хід у межах різних тактик стратегії спотворення інформації.

На останньому, інтерпретаційному етапі дослідження визначається форма спотворення інформації. Також у ході інтерпретаційного аналізу виокремлюються тактики, що застосовуються з метою втілення стратегії спотворення інформації.

Розглянемо алгоритм аналізу лінгвальних засобів і тактик стратегії спотворення інформації на прикладі.

На першому етапі дослідження формуємо його корпус із обраних критичних текстів Інтернет-ресурсу FactCheck.org, у яких виявлено спотворення інформації.

Критична стаття Concert Photo Used in Bogus Report of Trump Rally [30] присвячена аналізу сатиричного тексту новинного жанру, у якому подається неправдива інформація щодо проводження політичного зібрання на підтримку колишнього президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа.

Ідентифікаційний етап дослідження дозволяє ідентифікувати лінгвальні засоби, використання яких уможливлює або призводить до спотворення інформації. Лінгвальні засоби містяться й у відповідних фрагментах статті Concert Photo Used in Bogus Report of Trump Rally [30]:

1. A viral story falsely claims that President Donald Trump held a rally with “massive crowds” in Chicago, proving “Dems are turning to Trump.” There was no such rally. The story, which deceptively features a photo from a London concert, originated on a website that calls its work satire.

2. There was no such rally. President Donald Trump was scheduled to hold a rally in Chicago during his 2016 presidential campaign, but the campaign cancelled the event amid protests.

3. The false report is illustrated with a photo that does not show a Trump rally, but was instead taken at the storied 1985 Live Aid concert in London. The same photo previously has been doctored and shared on social media to advance the erroneous claim that it depicted a Trump rally “in downtown Philly. ”

Із наведених фрагментів дізнаємося, що представлена новина є неправдивою. Проведення зібрання у Чикаго було насправді заплановане, але не відбулося через протести. Для створення враження правдивості проведення зібрання було використане стороннє фото з концерту 1985 р. Live Aid, який відбувся у Лондоні. Фото використовується як графічний засіб спотворення інформації.

У наступному фрагменті виділяємо лінгвальні засоби спотворення інформації:

But it's not true that he recently held a rally there with “upwards of 150,000” supporters. That erroneous claim has been spread by thousands on social media under the headline, “Trump Rally Crowd Size In Chicago Shows Dems Are Turning To Trump.”

У наведеному фрагменті використовуються квантифікативні одиниці («upwards of 150,000»), а також вирази («massive crowds», «Crowd Size»), що створюють враження масовості заходу. Результатом використання таких мовних одиниць є досягнення прагматичної мети тексту новини, яка була чітко відображена у заголовку - «Trump Rally Crowd Size In Chicago Shows Dems Are Turning To Trump». Такою прагматичною метою є створення уявлення про зростання кількості прихильників Дональда Трампа - «Both bogus claims leave the impression that reliably Democratic strongholds are drifting toward Trump. In the 2016 election, more than 83 percent of voters in Chicago voted for Trump's Democratic rival, Hillary Clinton. And in Philadelphia, where more than three-quarters of voters are registered Democrats, more than 82 percent of voters cast ballots for Clinton».

На третьому етапі дослідження визначаємо тактики, котрі застосовуються з метою спотворення інформації. У критичній статті Concert Photo Used in Bogus Report of Trump Rally [30] спостерігаємо об'єднання використання графічних і мовних засобів.

Квантифікативні одиниці (числівники, конструкції прикметник + іменник тощо) використовуються у цьому тексті з метою перебільшення та створення враження присутності великої кількості відвідувачів. Ці лінгвальні засоби застосовані як ходи у межах тактики гіперболізації стратегії спотворення інформації.

Незважаючи на сатиричний характер тексту новини та наявність відповідних попереджень, середньостатистичний читач сприймає подану спотворену інформацію як правдиву. Так, ефективність використання вищезазначених засобів підтверджується даними критичної статті: The story was republished on the website ajuanews. com, where the only disclaimer is a small watermark on the image. That version was shared by nearly 25,000 Facebook users, according to CrowdTangle data. Another version also appeared on the website scaryhalloweencostumes2019.com.».

Інтернет-ресурс FactCheck.org, у свою чергу, описує форму цієї новини як іронічну заяву: That erroneous claim has been spread by thousands on social media under the headline, “Trump Rally Crowd Size In Chicago Shows Dems Are Turning To Trump”».

Метод суцільної вибірки дає змогу аналізувати критичні статті до текстів різних жанрів, які представлені у різних форматах (новинного тексту, відео, допису у соціальних мережах тощо).

Так, на першому етапі обираємо критичний текст Social Media Video Strips Context From Biden Remark [31] як такий, що представляє поширення спотвореної інформації у медійних текстах. Спотворення інформації відбулося унаслідок хибної, позаконтекстової інтерпретації 18-секундного уривку відеозапису годинного виступу колишнього віцепрезидента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена - The misleading clip suggests that the Democratic presidential candidate made a racist remark at his Dec. 30 event in Derry, New Hampshire, while talking about U.S. culture. But the edit - shared in some cases by social media accounts supportive of President Donald Trump - shows only 18 seconds of what Biden said during his hour-long rally.

На другому етапі визначаємо фрагменти, у яких представлено спотворену інформацію, й аналізуємо лінгвальні засоби.

1. “It's almost like Joe Biden is a Racist,” wrote one Twitter user.

2. A Facebook page said that “Biden proclaims the `European' identity of America.”

3. And on Instagram, an account supportive of Bernie Sanders, posted the clip and called Bing a “white supremacist.”

Ці фрагменти відображають спотворену інформацію, що стало можливим завдяки використанню різних лінгвальних засобів. Так, у першому фрагменті використовується вираз almost like, який вказує на обережність та / або невпевненість мовця у своєму судженні. Водночас таке твердження легко підхоплюється користувачами соціальних мереж і глибше спотворюється, тож може бути сприйняте як істинне.

У другому фрагменті використано дієслово to proclaim (проголошувати), яке підсилює ефект значущості заяв віцепрезидента.

Також у цих фрагментах використано одиниці на позначення мовлення та культури, а саме іменники, що характеризують особу за поглядами: Racist, «white supremacist».

Окрему увагу слід звернути на інтенціональне використання першої великої літери слова Racist у виразі “It's almost like Joe Biden is a Racist”. Використання такого графічного засобу підсилює насторогу щодо поглядів віцепрезидента. Також воно є противагою до послаблюючого виразу almost like.

На інтрпертаційному етапі дослідження виокремлюємо тактики стратегії спотворення інформації. У тексті Social Media Video Strips Context From Biden Remark [31] спостерігаємо застосування тактик гіперболізації та нав'язування ярликів. Тактика гіперболізації досягається використанням дієслова to proclaim із його вираженим семантичним забарвленням, а також графічним засобом - інтенціональним використанням великої літери. Тактика нав'язування ярликів реалізована наданням суб'єктивної оцінки поглядам віцепрезидента через вживання одиниць на позначення мовлення та культури.

Дослідження текстів медійного дискурсу дозволяє виявляти й аналізувати лінгвальні засоби і тактики стратегії спотворення інформації. Основними лінгвальними засобами, виявленими у проаналізованих текстах, є квантифікативні одиниці, одиниці на позначення мовлення і культури та графічні засоби. Серед тактик, що застосовуються з метою реалізації стратегії спотворення інформації, варто виділити тактику гіперболізації й тактику нав'язування ярликів.

Висновки

лінгвальний спотворення інформація англомовний

Медійний дискурс займає важливе місце у сучасних лінгвістичних дослідженнях. Тексти медійного дискурсу характеризуються значним потенціалом у відображенні актуальних настроїв суспільства. Швидкий темп збільшення кількості інформації як природній фактор, а також інтенціональні завдання можуть призводити до спотворення інформації.

Аналіз текстів медійного дискурсу з метою виявлення лінгвальних засобів і тактик стратегії спотворення інформації передбачає три етапи: відбірковий, ідентифікаційний та інтерпретаційний.

Проведений аналіз дозволив виділити лінгвальні засоби спотворення інформації, серед яких можна виділити квантифікативні одиниці, одиниці на позначення мовлення та культури, графічні засоби тощо. Серед виявлених тактик стратегії спотворення інформації - тактика гіперболізації, тактика нав'язування ярликів та ін.

Наукова новизна дослідження полягає в аналізі лінгвальних засобів і тактик стратегії спотворення інформації. Подальші дослідження передбачають детальний аналіз і класифікацію лінгвальних засобів спотворення інформації, а також класифікацію тактик стратегії спотворення інформації в англомовному медійному дискурсі.

Список використаних джерел

1. Арутюнова Н.Д. Дискурс. Лингвистический энциклопедический словарь. Москва: Сов. Энциклопедия, 1990. С.136-137.

2. Волкова Л.М. Маніпулятивний потенціал дискурсивних маркерів. Науковий вісник ВНУ імені Лесі Українки. Серія: Прагмалінгвістичні та психолінгвістичні студії. 2010. № 9. С. 9-15.

3. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. Москва: КомКнига, 2007. 144 с.

4. Гизатулин С.Л. Семантическая экономия и избыточность в речи. Филологические науки. 2001. № 2. С.78-93.

5. Дейк ван Т.А. К определению дискурса. 1998. URL: http://psyberlink.flogiston.ru/internet/bits/vandijk2.htm (дата звернення: 15.07.2021).

6. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Москва: Издательство ЛКИ, 2008. 284 с.

7. Ісаєнко О.О. Соціокомунікативна модель медіаспоживання. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2017. № 4. C. 86-91.

8. Камінська М.О. Імпліцитна негативна оцінка в сучасному англомовному діалогічному дискурсі: когні- тивно-прагматичний аспект: дис.... канд. філол. наук: 10.02.04; Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, Київський національний лінгвістичний університет. Київ, 2018. 239 с.

9. Карасик В.И. О категориях дискурса. URL: http://homepages.tversu.ru/~ips/JubKaras.html (дата обращения: 15.07.2021).

10. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. Москва: Наука, 1987. 263 с.

11. Кибрик А.А. Модус, жанр и другие параметры классификации дискурсов. Вопросы языкознания. 2009. № 2. С. 3-21.

12. Компанцева Л.Ф. Технології сугестивної лінгвістики в мобілізації мережевих спільнот. Психолінгвістика. 2016. № 19 (2). С. 94-107.

13. Кріпак Ю.В. Стратегії і тактики мовленнєвої агресії у сучасному англомовному діалогічному дискурсі: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.04; Київський національний лінгвістичний університет. Київ, 2019. 20 с.

14. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века (опыт парадигмального анализа). Язык и наука конца ХХвека. Москва: РГГУ, 1995. С. 144-238.

15. Кушніров М.О. Лінгвістичний аналіз текстів засобів масової комунікації як інструменту формування суспільної думки. Сучасна філологія: теорія та практика: міжвузівська науково-практична конференція, м. Київ, 01 березня 2019 р. Київ: ННЦМП НАСБУ, 2019. С. 168-169.

16. Лютянська Н.І. Відтворення ситуацій міжетнічної взаємодії у мас-медійних британських та американських дискурсивних практиках: дис.... канд. філол. наук: 10.02.04. Миколаїв, 2017. 219 с.

17. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. Москва: ИТДГК «Гнозис», 2003. 280 с.

18. Омельчук Ю.О. Псевдоновини як жанр сучасного англомовного медіадискурсу: лінгвокогнітивний, комунікативно-прагматичний параметри: дис.... канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 2018. 230 с.

19. Потапенко С.І. Орієтаційний простір сучасного англомовного медіа-дискурсу (досвід лінгвокогнітив- ного аналізу): автореф. дис.... докт. філол. наук: 10.02.04. Київський національний лінгвістичний університет. Київ, 2008. 333 с.

20. Потапенко С.І. Сучасний англомовний медіа-дискурс: лінгвокогнітивний і мотиваційний аспекти: монографія. Ніжин: Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2009. 391 с.

21. Різун В.В. Лінгвістика впливу. Київ: Видавн.-поліграф. центр «Київський університет», 2005. 148 с.

22. Сахарук І.В. Стратегії й тактики сугестії в сучасному українському медійному дискурсі. Вісник Донецького національного університету. Серія: Гуманітарні науки. 2014. № 1-2. С. 216-222. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnug_2014_1-2_35 (дата звернення: 16.07.2021).

23. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. Київ: Фітосоціоцентр, 1999. 148 с.

24. Сизонов Д.Ю. Медіатекст та медіадискурс у сучасному медійному просторі. Studia Linguistica. 2013. № 7. С. 389-392.

25. Сукаленко Т Публіцистичний стиль у сучасному медійному просторі.: матеріали міжнар. наук.- практ. Інтернет-конф. «Українська мова та культура в сучасному гуманітарному часопросторі: аспекти формування комунікативної компетентності фахівцям», 21 лютого 2019 р. Університет державної фіскальної служби України, Навч.-наук. ін-т гуманітарних наук, Каф. журналістики, української словесності та культури. Ірпінь, 2019. C.173-180.

26. Шевченко Л.І. Нові слова та фразеологізми в українських мас-медіа: словник. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2019. Ч. 2. 119 с.

27. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса. Москва: Гнозис, 2004. 326 с.

28. Cook G. Discourse. Oxford: Oxford University Press, 1989. 165 p.

29. Cutting J. Pragmatics and discourse. London and New York: Routledge, 2002. 187 p.

30. Fichera A. Concert Photo Used in Bogus Report of Trump Rally. URL: https://www.factcheck.org/2020/01/ concert-photo-used-in-bogus-report-of-trump-rally/.

31. Fichera A. Social Media Video Strips Context From Biden Remark. URL: https://www.factcheck.org/2020/01/ social-media-video-strips-context-from-biden-remark/.

32. Morozova O. Ukraine's journey to Europe: strategic macronarrative and conceptual metaphors. European Security. 2019. № 28:3. P 323-340.

33. Pinich I. Emotions in metamental organization of ideologies. Logos. № 103. P 18-29.

34. Potapenko S.I., Andriishyna K.I. Linguistic Means of Authorization in Modern English Magazine Discourse: Constructionist Rhetorical Approach. Cognition, Communication, Discourse. 2020. № 20. P. 62-72. DOI: 10.26565/2218-2926-2020-20-04.

35. Volkova L.M. Illocutionary potential of the discourse marker “really”. Messenger of Kyiv national linguistic university. Philology. № 16 (2). P 35-40.

36. Volkova L. Pragmatic markers in dialogical discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Warsaw: De Gruyter Open, 2017. Vol. II (1). P. 379-427.

Размещено на Allbest.ru