Семантика німецькомовних фразеологічних одиниць із зоонімом Ochse "бик, віл"

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Херсонський державний університет

Семантика німецькомовних фразеологічних одиниць із зоонімом Ochse «бик, віл»

Н. Романова

м. Херсон, Україна

Анотація

Стаття присвячена дослідженню семантики німецькомовних фразеологічних одиниць із зоонімом Ochse «бик, віл». У ній окреслено етимологію компонента з позиції ретроспективного підходу, з'ясовано структуру поняття «Ochse», виявлено вторинну й релікти первинної мотивації зооніма, виокремлено ряд синонімів лексеми, її словоформи з нульовим, неозначеним й означеним артиклями, підтверджено ідею семантики неозначеного й означеного артиклів, диференційовано пряме й переносне значення зооніма. Доведено збіг Ochse із зоологічним терміном, що переходить у загальновживану лексику під впливом позамовних і мовних чинників.

Ключові слова: фразеологічні одиниці, зоонім, бик, первинна мотивація, вторинна мотивація, семантичні підтипи.

Аннотация

Семантика немецкоязычных фразеологических единиц с зоонимом Ochse «бык, вол»

Н. Романова, Херсонский государственный университет Украина, г. Херсон

Статья посвящена исследованию семантики немецкоязычных фразеологических единиц с зоонимом Ochse «бык, вол». Определено этимологию компонента с позиции ретроспективного подхода, выяснено структуру понятия «Ochse», выявлено вторичную и реликты первичной мотивации зоонима, выделен ряд синонимов лексемы, её словоформы с нулевым, неопределённым и определённым артиклями, подтверждено идею семантики неопределённого и определённого артиклей, дифференцированы прямое и переносное значения зоонима. Доказано совпадение Ochse с зоологическим термином, который переходит в общеупотребительную лексику под влиянием внеязыковых и языковых факторов.

Ключевые слова: фразеологические единицы, зооним, первичная мотивация, вторичная мотивация, семантические подтипы.

Annotation

Semantics of German phraseological units with the zoonym Ochse «bull, ox»

N. Romanova, Kherson State University Kherson

Introduction. The article analyses the semantics of German phraseological units with the zoonym Ochse «bull, ox». As is known, the phraseological units bring freshness and originality to written or oral speech, give it more colouring and aesthetic beauty, enhance its cognitive value, contribute to brevity, power of description, as well as deepen the expressive and emotional potential of an utterance. The study of semantics of German phraseological units with the zoonym Ochse help Ukrainian people avoid mistakes while communicating with German people.

Purpose. The aim of the research is to determine semantic subtypes of phraseological units with zoonym Ochse in German language.

Methods. The author employed retrospective, descriptive, correlative methods and contextual, distributive-valence, semantic analyses and assay.

Results. It has been established that the etymology of Ochse is disputable. From the standpoint of a retrospective approach the etymology of Ochse is related to the old Indo-European form *kwara «bull, ox». This word isn't a borrowing. The paper clarifies the structure of the concept «Ochse»: its composition has two parts - wild and domestic animals. In the semantic structure of the phenomenon the secondary and relics of the primary motivation of the zoonym are revealed. A number of synonyms Ochse, word forms with zero, indefinite and marked articles are singled out. The author proves that the zoonym Ochse coincides with the zoological term being oriented at the same time at the common and transferred usage. Neutral, negative and positive semantic content of phraseological units with the zoonym Ochse is shown. From the morphological point of view a bull, ox is represented by two basic parts of speech: noun and pronoun. The noun is characterized by the grammatical categories of gender (masculine), number (single, plural), case (nominative, dative, accusative), definiteness (definite article), indefiniteness (indefinite article), omission (zero article). The pronoun is differentiated according to the semantic features and is represented by the third person singular in the nominative case, the direct and figurative meaning of the zoonym is differentiated, which is caused by the lingual and extralingual factors.

Originality. The author considers the zoonym Ochse Old which is Indo-European by origin. She systematized the German phraseological units with the zoonym Ochse and grouped them by dint of semantics.

Conclusion. The analysis of factual material led to the conclusion that the semantics of German phraseological units with zoonym Ochse is direct and transferred, it is variated too. We found that the range of direct semantics is wider than the range of transferred semantics showing a neutral, negative and positive meaning. The formation of direct and transferred semantics of the analyzed linguistic phenomenon is conditioned by linguistic and extra linguistic factors. Linguistic factors involve phonetic, morphological, syntactic changes, reconsideration of the meaning, hyperbolization of the image of wild and domestic animals while extra linguistic ones are related to types of mindset and ways of thinking, religious beliefs, cultural, economic, mental, spiritual development of the ethnos. Obviously, the phenomenon lies in two planes: practical and pragmatic.

Keywords: phraseological units, zoonym, bull, primary motivation, secondary motivation, semantic subtypes.

Постановка проблеми

У кожній літературній національній мові є фразеологічні одиниці (ФО), що привносять у письмове або усне мовлення «струмінь свіжості та оригінальності», «надають йому більшої колоритності й естетичної краси, посилюють його пізнавальну цінність, сприяють стислості, потужності опису» [7, с. 139], а також поглиблюють експресивно-емоційний потенціал висловлювання [3, с. 72]. До них належать і ФО із зоонімами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема ФО актуальна як для вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Згадаймо наукові розвідки Я. Барана, Г. Бургера, В. Гаврися, М. Гамзюка, С. Денисенко, Е. Доналіз, В. Єзенчек, М. Зимомрі, О. Куніна, К. Мізіна, О. Пророченко, В. Телії, В. Флейшера, І. Чернишової, В. Шмідта та багатьох інших фразеологів.

Незважаючи на презентабельну наукову спадщину, присвячену проблемам ФО, семантика німецькомовних ФО із зоонімом Ochse «бик, віл» залишається дотепер відкритою, що свідчить про актуальність вибору теми дослідження. Сюди додається й тенденція до реконструкції фонових знань етносу про екологічний досвід, тваринний світ, з яким людина контактує, співіснує, контрастує.

Мета пропонованої студії - визначити семантичні різновиди німецькомовних ФО із зоонімом Ochse «бик, віл».

Досягнення поставленої мети орієнтовано на вирішення таких завдань:

1) уточнити етимологію зооніма Ochse;

2) установити характер структури поняття «Ochse»;

3) розглянути коротко первинну й вторинну мотивації аналізованого слова;

4) виявити семантичні підтипи ФО із зоонімом Ochse.

Матеріалом дослідження слугує весь корпус ФО із зоонімом Ochse (14) та збірок паремій (1; 5), відповідно. Загальний обсяг вибирання становить близько 70 випадків. Спеціальному аналізу підлягають 60 ФО, об'єднаних концептом БИК, ВІЛ та вилучених методом суцільного вибирання з 1455 сторінок.

У ході дослідження використано ретроспективний, описовий, кореляційний методи та контекстуальний, дистрибутивно-валентний, семантичний, кількісний аналізи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зоонім Ochse, згідно з етимологічним словником [15, с. 597], є найбільш давнім словом лексико-семантичного фонду німецької мови (VIII ст.). Його витоки тлумачать через індоєвропейське *uksцn «кастрований / відгодований бик, віл» та через запозичення з неіндоєвропейських мов [там само]. Отже, слово Ochse розглядають як питоме та іншомовне. Питомий елемент орієнтує на загальнокультурний рівень розвитку індоєвропейської лінгвоспільноти - абсолютний контроль за репродуктивною функцією приручених диких тварин людиною та якість білкового харчування, іншомовний не має пояснень.

Протилежний підхід щодо походження Ochse простежуємо в праці Г. Пауля [16]. Дослідник стверджує, що первинне значення Ochse ґрунтується на статевому розрізненні тварини та її репродуктивній функції [16, с. 628]. Тут мовиться про біологічні характеристики самця загалом, а не дикого чи свійського бика, вола зокрема. Цікаво, що в реєстрі свійських тварин бик, віл посідає почесне третє місце. Щобільше, його асоціюють із другом і щастям, йому симпатизують [12, с. 175-176, 178]. Можна припустити, що зоонім Ochse, вступаючи у фразеологічні зв'язки з іншими компонентами, буде так чи так впливати на формування смислового наповнення аналізованих ФО.

Існує думка, що бик є культовою твариною індоєвропейців. Його наймення співвідносять із індоєвропейськими коренями *uks- /ugh- «бризкати, бути мокрим, вологим». Ці корені перегукуються із поняттям «оббризкувати, запліднювати» [8, с. 84]. Очевидним є вторинне значення слова з позиції язичницької символіки.

Більш глибока реконструкція денотату Ochse засвідчує, що номен вийшов із ранньоіндоєвропейської протоформи *kwara зі значенням «тур, бик» та не є запозиченням, як стверджує Ф. Клуге [13, с. 50].

Ми погоджуємося з етимологічними аналізами слова, оскільки в них відображено вторинну й первинну мотивації, які тісно взаємодіють одна з одною та репрезентують семантичні процеси становлення лексичних одиниць. Прикладами вторинної мотивації ФО із зоонімом Ochse є левова частка укладеної нами експериментальної картотеки (95%), первинної - незначна її кількість (5%).

Проілюструємо вторинну та релікти первинної мотивацій.

Das kann ein Blinder sehen und ein Ochs verstehen. «Це і сліпому видно і дурному зрозуміло» (5, с. 41), Dem Ochsen gehцrt das Joch, dem Pferde der Sattel. «Волу - ярмо, коню - сідло» (там само, с. 47).

У наведених прикладах репрезентовано вторинну мотивацію Ochs, Ochsen із перенесеним та прямим значенням. Перенесене значення маніфестує рівень інтелектуального розвитку людини (негативний сенс), пряме - збігається із терміном (нейтральний сенс). Проте в стилістичному або прагматичному контексті пряме значення або термін може трансформуватися в перенесене (порівн.: [10, с. 112]). Механізмом переходу може бути метафора, метонімія, гра слів, персоніфікація, гіперболізація, літота, порівняння тощо [4, с. 10-12].

Паремія Ein rechtschaffener Ochse geht mitten durch den Dreck! «Справжній бик рветься напролом» (5, с. 91) реалізує релікти первинної мотивації: Поведінка бика, вола природна rechtschaffener, його воля geht mitten durch den Dreck та емоційна сфера «!» не зламані штучно, тобто не підпорядковані господареві.

Навіть пілотний огляд емпіричного матеріалу дає змогу констатувати той факт, що семантичні зв'язки Ochse з іншими компонентами ФО варіюють: від інтенсивного до нейтрального впливу.

Сучасне тлумачення Ochse і його розмовний варіант Ochs постає у двох значеннях: прямому та переносному. Пряме значення маніфестує кастрованого самця великої рогатої худоби, переносне належить до пейоративної лексики, що позначає дурня, недоумка, тупака, бовдура [17, с. 703]. семантика німецькомовний фразеологічний зоонім бик

Зауважимо, що аналізовану лексему вживають у семантичній структурі ФО в однині й множині: однина постає у двох формах - повній Ochse та усіченій Ochs, множина еквівалентна одній формі - повній Ochsen. При цьому синтаксичні функції зооніма в однині й множині еквівалентні підмету та додатку давального й знахідного відмінків. Будучи підметом або додатком, аналізована лексема посідає ініціальну, медіальну й фінальну позиції. Ініціальна й фінальна позиції, як відомо, є сильними й важливими, оскільки початок означає перехід у новий стан, адаптацію до нової ситуації, а кінець завершує відповідно [6, с. 120, 130-132].

Наприклад, у ФО Dem Ochsen gehцrt das Joch, dem Pferde der Sattel зоонім Ochsen орієнтує не лише на відомий, а й ієрархічно перший об'єкт, семантично нейтральний і пасивний, на який спрямовують дію і який є учасником предметної ситуації гетерогенного характеру (Ochs - іменник чоловічого роду, Pferde - іменник середнього роду), її формула - «чоловік - дитина», у ФО Man melkt die Kuh und nicht den Ochsen аналогічний зоонім також є відомим, проте ієрархічно другим об'єктом, семантично негативним і пасивним, на якому дію завершують, і який є учасником іншої предметної ситуації гетерогенного характеру (Kuh - іменник жіночого роду, Ochsen, як уже зазначалось, чоловічого роду, її формула - «жінка - чоловік»). Можна допустити, що в зазначених формулах має місце ідея патріархальної та матріархальної організації суспільства.

Синонімами Ochse є займенники а) особові er і б) відносні der. Особові займенники втілюють пам'ять: Der Ochs vergiЯt, dass er ein Kalb gewesen ist. «Забув віл, що сам колись був телям» (5, с. 61), манеру мовлення: Wenn ein Ochsen sprechen will, so brьllt er (Байер, Байер, 1989: 193) та фізичну силу самця: Wohin man den Ochsen wendet, dahin zieht er den Pflug (там само), відносні характеризують емоційний стан du sollst dem Ochsen, der da drischt, nicht das Maul verbinden (14, с. 553) та якість фізичної праці (негативний сенс): Ein Ochs, der viel brьllt, zieht wenig. «Віл, який багато реве, погано тягне» (5, с. 91).

Виокремлюємо словоформи з нульовим (Alte) Ochsen, неозначеним ein Ochs, ein Ochse, einem Ochsen та означеним der Ochs, dem / den Ochsen артиклями. Доведено, що артиклі є носіями не лише основної, а й додаткової інформації, особливо в художніх текстах [6, с. 32-34]. Отже, їхня роль у межах ФО із зоонімом Ochse не можна недооцінювати.

До прикладу, неозначений артикль перед зоонімом у семантичній структурі ФО Ein Ochs kann bloЯ eine Haut hergeben. «З одного вола двох шкур не деруть» (5, с. 91) указує не лише на ознаку, яка мало відрізняє цього вола від інших волів, а й на кількість тварин. Водночас неозначений артикль бере активну участь в опредметненні зовнішньої оболонки вола та обмежує кількість його шкур. Означений артикль узагальнює всіх волів і виділяє фізичну силу одного, конкретного вола, що відрізняється від сили його родичів: Wo der Ochse hinkommt, muЯ er den Pflug ziehen (1, с. 193). Нульовий артикль актуалізує сукупність а) волів, що протистоять коням та працюють у полі: Wer keine Pferde hat, der ackert mit Ochsen (1, с. 193), б) людей із розумовими вадами: Wer mit Ochsen spricht, dem geben Ochsen Antwort (1, с. 193), в) людей, що рано лягають спати: Wer mit Ochsen schlafen geht, steht mit Hornvieh auf (там само, с. 42), д) гужових волів: Wer mit Ochsen fдhrt, kommt auch ans Ziel. «Хто їде волами - теж на місце доїде» (5, с. 227). Відсутність артикля перед зоонімом репрезентує сильне хвилювання адресанта та естетичну оцінку адресата: Ochsen muЯ man schцn aus dem Wege gehen. «З дурнем зчепитися - дурнем зробитися» (5, с. 166). Механізмом цього хвилювання та оцінки є розумово обмежена людина або сукупність тупих людей. Очевидною є розмитість одиничності й множинності, що пояснюємо змістом мовної одиниці.

Розглянемо більш докладно семантичні підтипи ФО із зоонімом Ochse.

Як уже зазначалося, Ochse уживають у прямому й переносному значеннях. Пряме значення позначає:

- статус: Dem Ochsen gehцrt das Joch, dem Pferde der Sattel;

- загрозу життю: Der Ochs stцЯt von vorne, das Pferd von hinten, der Pfaffe von allen Seiten. «Бика бійся спереду, коня - ззаду, а попа з усіх боків»;

- пам'ять: Der Ochs vergiЯt, dass er ein Kalb gewesen ist;

- вольовий процес (2): Der Ochs will den Hasen erlaufen! «Захотів віл обігнати зайця»; Wenn ein Ochse sprechen will, so brьllt er;

- фізичну дію (2): Am Horne fasst man den Ochsen, beim Worte den Mann. «Вола в'яжуть мотузком, а людину - словом»; Den Mann nimmt man beim Wort, den Ochsen bei den Hцrnern;

- морфологію (4): Ein Ochs kann bloЯ eine Haut hergeben; Ein Ochse verlдЯt sich auf seine Hцrner; Wer den Ochsen bekommt, bekommt auch seine Hцrner; Die Hцrner machen keinen Ochsen;

- якість (2): а) праці (негативний сенс) Ein Ochs, der viel brьllt, zieht wenig. «Віл, який багато реве, погано тягне»; б) дії (амбівалентний сенс) Wie der Ochs brьllt, so muht auch die Kuh;

- поведінку (2): Ein rechtschaffener Ochse geht mitten durch den Dreck!; Ein richtiger Ochse bleibt auf seinem Wege;

- одурення: Einem Ochsen kann man nur einmal das Fell ьber die Ohren ziehen. «Вола можна лише один раз обдурити»;

- вік та (досвід) (4): Wer mit jungen Ochsen pflьgt, macht krumme Furchen. «Старий віл борозни не псує»; Alte Ochsen haben steife Hцrner; Alte Ochsen machen gerade Furchen; Ein alter Ochse trдgt gern eine neue Schelle;

- функції (2): Wer mit Ochsen fдhrt, kommt auch ans Ziel; Wo der Ochse hinkommt, muЯ er den Pflug ziehen;

- міру, межу: Auch ein Ochs kennt sein MaЯ;

- голод: Ein hungriger Ochse sucht/findet die Krippe;

- час (2): Frьher ein Kalb, spдter ein Ochs; Wer mit Ochsen schlafen geht, steht mit Hornvieh auf;

- оцінку (3): GroЯe Hцrner, schцne Ochsen; Mit fremden Ochsen ist gut pflьcken; Wer mit fremden Ochsen pflьgt, hat eine magere Ernte;

- ступінь порівняння (2): Je fetter der Ochs, je schlechter das Fell; Ohne Joch lenkt der Ochs sich am bequemsten;

- кількість (2): Man kann auch einem Ochsen die Haut nur einmal abziehen; Nicht jeder Ochs trдgt ein Joch;

- пом'якшену заборону: Man soll den Karren nicht vor die Ochsen spannen;

- щастя: Wem das Glьck wohlwill, dem kalbt ein Ochs;

- співпрацю: Wer den Karren schmiert, hilft seinem Ochsen;

- рід занять (землеробство): Wer den Pflug hдlt, treibt die Ochsen;

- заперечення: Wer keine Ochsen hat, muЯ Esel treiben;

- статки: Wer keine Pferde hat, der ackert mit Ochsen;

- покірність: Wohin man den Ochsen wendet, dahin zieht er den Pflug.

Перенесене значення Ochse пов'язане з абстрактними поняттями, як-от:

- везіння, щаслива доля (2) (позитивний сенс): Einem kдlbern die Ochsen, dem anderen nicht einmal die Kьhe. «Одному воли теляться, а іншому і корови не хочуть»; Gott gibt einem wohl den Ochsen, aber nicht bei den Hцrnern;

- потворність: Es passt, wie dem Ochsen ein Sattel. «Личить, як корові сідло»;

- розум (негативний сенс): Ochsen muss man schцn aus dem Wege gehen;

- трансформація тіла, душі й духу: Geht ein Ochse aus, kommt ein Rind nach Haus;

- фізіологічна непродуктивність: Man melkt die Kuh und nicht den Ochsen;

- бездуховність: Was weiЯ der Ochs vom Sonntag;

- гординя: Wenn sich ein Frosch zum Ochsen blдst, so muЯ er platzen;

- недосвідченість (3): Wer einen Ochsen kauft, kann keine Kuh melken; den Ochsen hinter den Pflug spannen; den Pflug vor den Ochsen spannen;

- мова: Wer mit Ochsen spricht, dem geben Ochsen Antwort;

- функціональний стиль (розмовний): (2) einen Ochsen auf der Zunge haben; Ruhe im Kuhstall, der Ochs hat Durchfall;

- стилістичний засіб (порівняння) (3): dastehen wie der Ochs am/vorm Berg; sich anstellen wie der Ochs beim Seiltanzen.

Відповідно до наведених прикладів, актуальними є значення «недосвідченість» та «стилістичний засіб». «Недосвідченість» апелює до господарської діяльності (негативний сенс) а) доїння корів; б) запрягання бика, вола для роботи в полі; в) технологія використання сільськогосподарських знарядь праці (плуг), «стилістичний засіб (порівняння)» зближує суб'єкт та об'єкт (Ochs) порівняння через локалізацію у фізичному просторі та неадекватну поведінку в соціумі. Оскільки суб'єкт порівняння анонімний, варіанти інтерпретації відкриті. З певним застереженням можна стверджувати, що потрактування бика, вола має дуальний смисл: тварина є втіленням образу тупості та художнім образом безпорадності. Нагадаємо, що образ визначають як «результат відображення об'єктивного світу в мозку людини» [11, с. 109], тобто як ментальну модель речі, художній образ є індивідуально-творчим продуктом, що поєднує в собі концептуальну, вербальну й методологічну іпостасі речі [2, с. 58].

Висновки

Розглянувши семантику німецькомовних ФО із зоонімом Ochse «бик, віл», ми виокремили ФО з прямою й перенесеною семантикою, встановили її різновиди, виявили, що діапазон прямої семантики ширший, ніж діапазон перенесеної семантики, показали нейтральне, негативне й позитивне смислове наповнення. Формування прямої і перенесеної семантики аналізованого мовного явища зумовлене мовними й позамовними чинниками. Мовні чинники апелюють до фонетичних, морфологічних, синтаксичних змін [9, с. 13], переосмислення значення, гіперболізації образу дикої і свійської тварини, позамовні - пов'язані з типами свідомості й видами мислення, релігійними віруваннями, культурним, економічним, психічним, духовним розвитком етносу. Очевидно, що феномен лежить у двох площинах: практичній та прагматичній.

Перспективи подальших розвідок, крім зазначених вище, вбачаємо в зіставленні семантики німецькомовних ФО із зоонімом Ochse та семантики німецькомовного терміна Ochse в художніх або фольклорних текстах.

Література

1. Баейр Х., Байер А. Немецкие пословицы и поговорки. Москва: Высшая школа, 1989. 392 с.

2. Бєлєхова Л.І. Різноаспектне дослідження поетичного мовлення. Херсон: Айлант, 2018.

3. Гавриш М.М. Фразеологічна контамінація як історично невпинний і продуктивний процес вторинного фразотворення (на матеріалі фразеологізмів німецької мови). Німецька фразеологія в Україні (до 80-річчя з дня народження Володимира Івановича Гаврися / М.В. Гамзюк (відп. ред.). Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2012. С. 60-78.

4. Дмитренко О.П. Фразеологічні одиниці на позначення соціально-економічних реалій у сучасній німецькій мові: структурний та семантичний аспекти: автореф. дис. ... кандидата філол. наук. Херсон: ХДУ, 2010. 20 с.

5. Кудіна О.Ф., Пророченко О.П. Перлини народної мудрості. Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. 320 с.

6. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. Москва: Просвещение, 1988. 192 с.

7. Лалаян Н.С. Фразеологічні труднощі художнього перекладу (на матеріалі роману Ю. Це «Орли та янголи»). Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Вип. 22 (247). 2012. С. 138-141.

8. Левицкий В.В. Этимологический словарь германских языков: В 3 томах. Черновцы: Рута, 2000. Т. 2. 260 с.

9. Левицький В.В. Історія німецької мови. Вінниця: Нова Книга, 2007. 216 с.

10. Остапович О.Я. Національно-культурна специфіка німецької ідіоматики. «Вічна» тема - від есеїстики до наукового осмислення. Німецька фразеологія в Україні (до 80-річчя з дня народження Володимира Івановича Гаврися) / М. В. Гамзюк (відп. ред.). Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2012. С. 111-131.

11. Психологічний словник / В.І. Войтко. Київ: Вища школа, 1982. 216 с.

12. Романова Н. Свійські тварини в німецьких пареміях. Актуальні питання іноземної філології. 2018. Вип. 9. С. 174-181.

13. Таранець В.Г. Арії. Слов'яни. Руси: Походження назв Україна і Русь. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. 296 с.

14. Duden. Redewendungen. Wцrterbuch der deutschen Idiomatik. Mannheim: Dudenverlag, 2008. Bd. 11. 960 S.

15. Kluge. Etymologisches Wцrterbuch der deutschen Sprache. Berlin: W de G, 1999. 924 s.

16. Paul H. Deutsches Wцrterbuch. Tьbingen: Max Niemeyer Verlag, 1992. 1130 s.

17. Wahrig. Wцrterbuch der deutschen Sprache. Mьnchen: dtv, 2012. 1152 s.

References

1. Beyer H., Beyer A. Nemetskie poslovitsy I pogovorki. Moskva: Vysshaya shkola, 1989. 392 s.

2. Belekhova L.I. Riznoaspektne doslidzhennya poetychnoho movlennya. Kherson: Ailan, 2018. 184 s.

3. Havrysh M.M. Frazeolohichna kontaminatsiya yak istorychno nevpynnyi I produktyvnyi protses frazotvorennya (na materiali frazeolohizmiv nimets'koi movy). Nimets'ka frazeolohiya v Ukraini (do 80-richchya z dnya narodzhennya Volodymyra Ivanovycha Havrysya) / M.V. Hamzyuk (vidp. red.). Kyiv: Vydavnychyi tsentr KNLU, 2012. S. 60-78.

4. Dmytrenko O.P. Frazeolohichni odynytsi na poznachennya sotsial'no-ekonomichnykh realiy u suchasniy nimets'kiy movi: strukturnyi ta semantychnyi aspekty: avtoref. dys. ... kand. filol. nauk. Kherson: KhDU, 2010. 20 s.

5. Kudina O.F., Prorochenko O.P. Perlyny narodnoi mudrosti. Vinnytsya: NOVA KNYHA, 2005. 320 s.

6. Kukharenko V.A. Interpretatsiya teksta. Moskva: Prosveschenie, 1988. 192 s.

7. Lalayan N.S. Frazeolohichni trudnoschi khudozhn'oho perekladu (na materiali romanu Yu. Tse «Orly ta yanholy»). Naukovyi visnyk Volyns'koho natsional'noho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriya: Filolohichni nauky. Vyp. 22 (247), 2012. S. 138-141.

8. Levitskiy V.V. Etimologicheskiy slovar' germanskhikh yazykov: v 3 tomakh. Chernovtsy: Ruta, 2000. T. 2. 260 s.

9. Levyts'kyi V.V. Istoriya nimets'koi movy. Vinnytsya: NOVA KNYKHA, 2007. 216 s.

10. Ostapovych O.Ya. Natsional'no-kultuma spetsyfika nimets'koi idiomatyky. «Vichna» tema - vid eseistyky do naukovoho osmyslennya. Nimets 'ka frazeolohiya v Ukraini (do 80-richchya z dnya narodzhennya Volodymyra Ivanovycha Havrysya) / M.V. Hamzyuk (vidp. red.). Kyiv: Vydavnychyi tsentr KNLU, 2012. S. 111-131.

11. Psykholohichnyi slovnyk / V.I. Voitko. Kyiv: Vyscha shkola, 1982. 216 s.

12. Romanova N. Sviis'ki tvaryny v nimets'kykh paremiyakh. Aktual'ni pytannya inozemnoi filolohii. 2018. Vyp. 9. S. 174-181.

13. Taranets' V.H. Arii. Slovyany. Rusy: Pokhodzhennya nazv Ukraina i Rus'. Odessa: ORIDU NADU, 2004. 296 s.

14. Duden. Redewendungen. Wцrterbuch der deutschen Idiomatik. Mannheim: Dudenverlag, 2008. Bd. 11. 960 s.

15. Kluge. Etymologisches Wцrterbuch der deutschen Sprache. Berlin: W de G, 1999. 924 s.

16. Paul H. Deutsches Wцrterbuch. Tьbingen: Max Niemeyer Verlag, 1992. 1130 s.

17. Wahrig. Wцrterbuch der deutschen Sprache. Mьnchen: dtv, 2012. 1152 s.

Размещено на allbest.ru