Лексичні засоби маніпуляції: емоційно-експресивна лексика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет Україна, м. Кривий Ріг

Лексичні засоби маніпуляції: емоційно-експресивна лексика

Ірина Параскун

Анотація

експресивний лексика метафоричний

У статті йдеться про емоційно-експресивну лексику як засіб маніпуляції в інтернет-виданнях. Виявлено лексичні одиниці переважно із загальномовним емоційно-оцінним змістом, за допомогою яких автор дає негативну оцінку певним явищам суспільного життя. Доведено, що в певних контекстуальних умовах - метафоричного перетворення слів - емоційно-оцінного змісту можуть набувати і стилістично нейтральні слова. Визначено, що маніпулятивний уплив здійснює на читача прихована іронія, передана шляхом поєднання в одному контексті лексики високого і низького стилів. Акцентовано на тому, що оцінну функцію в досліджуваних текстах реалізують іншомовні слова, а засобом іронії слугують фразеологізми. Обґрунтовано думку про те, що емоційно-експресивні засоби не лише вирізняються художньо-зображальною місткістю, а й мають маніпулятивні властивості.

Ключові слова: лексичні засоби, емоційно-експресивна лексика, маніпуляція, засоби масової інформації, журналістика.

Лексические средства манипуляции: эмоционально-экспресивная лексика

Ирина Параскун

Криворожский государственный педагогический университет Украина, г. Кривой Рог,

Аннотация

В статье говорится об эмоционально-экспрессивной лексике как средстве манипуляции в интернет-изданиях. Выявлены лексические единицы преимущественно с общеязыковым эмоционально-оценочным содержанием, с помощью которых автор дает негативную оценку определенным явлениям общественной жизни. Доказано, что в определенных контекстуальных условиях - метафорического преобразования слов - эмоционально-оценочное содержание могут приобретать и стилистически нейтральные слова. Определено, что манипулятивное воздействие оказывает на читателя скрытая ирония, которая передается путем объединения в одном контексте лексики высокого и низкого стилей. Сделан акцент на том, что оценочную функцию реализуют в исследованных текстах заимствованные слова, а средством иронии служат фразеологизмы. Обосновано мнение, что эмоционально-экспрессивные средства не только отмечаются художественноизобразительной вместимостью, но и имеют манипулятивные свойства.

Ключевые слова: лексические средства, эмоционально-экспрессивная лексика, манипуляция, средства массовой информации, журналистика.

Lexical means of manipulation: emotionally-expressive vocabulary

Irina Paraskun

Kryvyi Rih State Pedagogical University Kryvyi Rih

Abstract

Introduction. The article deals with the problem of the language of the media as a tool to influence the formation of public opinion and their participation in state-building processes. The development of mass media contributes to the fact that the word and lexical means are one of the key tools for solving socially significant problems and for the formation of civic position and consciousness. The manipulative possibilities of language have repeatedly been the subject of research, because the properties of language are limitless, and the problem of linguistic interpretation of events is becoming especially relevant today. In addition, unverified news and messages on social networks are a common phenomenon, whose textual emotionality is crucial in the perception and processing of the message by the audience. Therefore, the question of the influence of the media on the individual has continually been the subject of research of many scholars. However, the problem of social influence of the media and, in particular, the problem of choosing lexical means that form the emotionality and expressiveness of the media message and activate attention to it, still requires detailed and in-depth study.

Purpose. The purpose of the article is to analyze the peculiarities of using emotionally expressive vocabulary as a means of manipulation in the messages of Ukrainian media.

Methods. The methods used in the research are exploration of the available methodological and scientific literature with the analysis of the material found, comparison, classification, elucidation of causal relationships, systematization and analysis of research outcomes on the problem in the direction of the study.

Results. It is noted that in the modern media message there is a tendency to use low vocabulary with a negative colouring. The manipulative and evaluative function of lexical means in the media message is determined. The author's interpretation of the concept of “emotionally expressive vocabulary ” is presented. The necessity of the use of the accessible and clear lexical communicative means is conditioned. It is noted that expressiveness arises due to evaluative statements, which are expressed in the choice of vocabulary. The concept of language manipulation is defined. The emotionality and expressiveness of media messages, created with the use of various stylistic means and expressive-evaluative vocabulary, are considered.

Originality. The messages of modern mass media through the prism of the use of a flexible variety of multilevel language tools aimed at simultaneous implementation of two main functions - the function of communication and the function of influence, are being newly analyzed in the article. The peculiarities of the use of emotionally expressive vocabulary in media messages in order to influence human consciousness and manipulate with the worldview are described. Language manipulation as an instrument of social power is considered.

Conclusion. Lexical tools are both one of the main tools for building effective communication between the media and the audience, and a means of forming a communicative community, as well as keeping the reader in the media space for a long time and creating a certain evaluation picture in his mind. That is why various semantic and stylistic groups of emotionally expressive vocabulary, which reflect diametrically opposite emotional shades, are widely used in mass media texts. Among their main functions are manipulative, expressive and evaluative. However, the main purpose of the use of emotionally expressive vocabulary is playing on emotions, which draws attention to the media message, activates the direct process of perception and causes a certain emotional reaction.

Keywords: lexical means, emotionally expressive vocabulary, manipulation, mass media, journalism.

Постановка проблеми

У світі за останні десять років відбувся стрімкий розвиток засобів масової інформації, а також зріс їхній уплив на всі сфери соціального буття. Медіареальність стає основою для створення певних ціннісно-смислових моделей у соціумі, а відповідно - суспільної думки і суспільної свідомості. Наразі важливо дослідити всі засоби, які використовують журналісти в маніпулятивних технологіях задля коригування цієї свідомості й управління поведінкою її носіїв. Оскільки публіцистика здатна оперативно осмислити й оцінити явища і теми, по-справжньому заглибитися в проблеми реальності, дієво вплинути на формування громадської думки і в такий спосіб узяти участь у державотворчих процесах, то до мови засобів масової інформації варто ставитися особливо уважно. Зокрема, виклики сучасності вимагають від журналіста єдиного сплаву думки і слова, емоційності й наукової глибини тексту, щоб мовними засобами активно втручатися в життя, порушувати і домагатися розв'язання соціально значущих проблем [9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивченню діяльності засобів масової інформації, їхнього місця в соціокультурних процесах і специфіки впливу на аудиторію присвячено низку фундаментальних і прикладних праць зарубіжних (Т. Адорно, Г. Блумера, Е. Денніса, Г. Маклюена, Д. Меррі, Д. Рісмена) та вітчизняних (Л. Гримак, М. Князєвої, В. Лєвашова, Д. П'яних, А. Саар, В. Чабаненка та ін.) дослідників. Технологію мовленнєвого впливу вивчали А. Баранов, А. Данилова, В. Різун, І. Стернін, Є. Тарасов, В. Чернявська та ін.

Деякі аспекти вербального маніпулювання в засобах масової інформації висвітлено в роботах О. Дикан, З. Дубинець, С. Зелінського, І. Катеневої, І. Колегаєвої, О. Косенко, Г. Почепцова, М. Присяжнюк, К. Радченко, Н. Стасули, Р. Харріс. Зокрема, О. Косенко розглядає лексико-стилістичні засоби маніпулювання - полісеманти, омоніми, оказіоналізми, які через свою нестандартність експресивізують контекст, дають змогу розставити потрібні акценти [8, с. 66]. Із-поміж стилістичних засобів маніпулювання З. Дубинець виокремлює евфемізми, які здатні вуалювати, затемнювати факти, викликати антипатію або негативну оцінку [3, с. 10].

Отже, попри активне зацікавлення вчених порушеною проблемою, лінгвістичних праць, у яких би комплексно досліджувалися лексичні засоби маніпуляції в медійному тексті, недостатньо, що й зумовлює актуальність наукової розвідки.

Мета дослідження - проаналізувати особливості використання емоційно-експресивної лексики як різновиду засобів маніпуляції в українських медійних текстах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сучасна журналістика виконує дві функції: інформативну й експресивно-впливову. Остання виявляється в тому, що журналісти, намагаючись упливати на масового читача (слухача), використовують у своїх текстах емоційно-експресивну позитивно чи негативно забарвлену лексику. Саме ця лексика ілюструє ставлення журналіста до тієї чи тієї проблеми або ж до якоїсь постаті і є важливим засобом упливу на адресата.

Емоційно-експресивна лексика - це певна група лексичних одиниць, які у своїй семантичній структурі містять позитивну чи негативну оцінку відчуттів, настроїв, переживань тощо. Крім того, експресивність таких лексем може виражатися не тільки внутрішньо, а й зовнішньо, за допомогою словотвірних засобів - суфіксів чи префіксів.

В обстежених медіатекстах виявлено лексичні одиниці переважно із загальномовним емоційно-оцінним змістом (ворожнеча, ненависть, приниження, залякування, злочинний тощо), які є концептуальними у відтворенні реальності. Напр.: Вишинського також обвинувачують у діях, спрямованих на розпалення національної, расової або релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образи почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями (Дзеркало тижня, 2019, № 27(423), с. 4); Тому технології, спрямовані на розпалювання взаємодії ненависті електорату, поділ людей за різними ознаками, залякування з розряду «або я, або Путін» -- злочинні в моральному плані, мають бути засуджені суспільством і викинуті на смітник історії» (Дзеркало тижня, 2019, № 27(423), с. 4).

За допомогою виділених лексем автор негативно оцінює певні явища суспільного життя, і читач сприймає їх також як негативні, бо ж очевидно, що він бачить світ таким, яким його подає журналіст. У цьому й полягає, на нашу думку, маніпулятивна функція, що її зреалізовують за допомогою емоційно-експресивної лексики. Упливовими маркерами явищ, подій, постатей, зображених у досліджених газетних текстах, слугують означення. Напр.: Майбутній головний антиукраїнський пропагандист Росії тоді сказав, що для нього робота в Україні «это не контракт, это любовь», і носив вишиванку» (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 4); До речі, цей та інші укази президента РФ, про набуття громадянами України громадянства країни-агресора є у вільному доступі - на випадок, якщо спецслужби України зацікавлять такі факти» (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 4); Перше з них - непрозора структура власності й фінансування ЗМІ, насамперед телерадіокомпаній - кричить і вимагає негайного усунення після скандалу зі скупкою трьох кнопок на українському пульті Тарасом Козаком aka Віктор Медведчук і логічним наслідком у вигляді спроби проведення телемосту телеканалами «Россия 1» і NewsOne» (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 4).

Варто зазначити, що в певних контекстуальних умовах емоційно-оцінного змісту можуть набувати і стилістично нейтральні слова. Такі умови виникають унаслідок метафоричних трансформацій слова. Пор.: Це пояснює той факт, що топ-менеджери пропагандистських ЗМІ й телеведучі-яструби в Росії особливо обласкані владою і купаються в розкоші (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 1); Українські політики й чиновники зазвичай пояснюють перевагу Росії в інформаційній війні двома причинами: по- перше, кажуть вони, авторитарна Росія тотально контролює ЗМІ, тому медіаресурс РФ -- це потужний стиснутий кулак, а демократична Україна може тільки махати вільними руками; по-друге, Росія витрачає на інформаційні війни мільярди доларів, у нас таких грошей немає (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 1); Він залізною рукою замкнув на себе український автокефальний рух і не просто очолив - утілив у власній персоні українську церкву (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 2). Як бачимо, необмежений образно-кваліфікативний потенціал, експресивна маркованість метафори дають змогу налаштувати читача на сприйняття інформації в потрібному ракурсі, викликати певні асоціації.

Маніпулятивний уплив здійснює на читача й прихована іронія, яка передається шляхом поєднання в одному контексті лексики «низького стилю» з назвами, належними до «високого стилю», зокрема з найменуваннями високих конфесійних посад, інституцій тощо: Навіть зовсім нещодавно - під час «томосних перегонів» - ніхто з єпископату УПЦ КП не пискнув про те, що саме патріярх Філарет, його впертість, що межує з самодурством, є спричинниками головної небезпеки Томосу й автокефалії (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 2).

Засобом іронії в газетному тексті є також фразеологізми, бінарні за своїми властивостями: експліцитність фіксують словники, імпліцитний зміст виформовує контекст. Як засвідчує фактичний матеріал, фразеологічні одиниці, експресивні за природою, виконують переважно зображально-оцінну функцію негативної конотації. Напр.: Якщо «він завжди був таким» - гнув свою лінію, незважаючи ні на кого і ні на що, чіплявся за владу (і / або касу) за всяку ціну, любив не автокефалію в собі, а себе а автокефалії, - не знецінює не тільки його особистий подвиг, а й досягнення його команди (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 2); Але звичка підігравати своєму лідерові, трепетати перед ним настільки в'їлася в плоть і кров, що вони не змогли вирішити цієї проблеми одразу (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 2).

Основне спрямування інформаційних повідомлень - формування маніпулятивного штучного образу в описі політичних подій, напр.: Установлено й задокументовано, що навесні 2014-го Вишинський отримав завдання виїхати до АРК для проведення підривних інформаційних акцій (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 4); Ступінь зараження цього сегмента українського медіапростору дезінформацією та іншими продуктами російської пропаганди сягнув рівня загрози інформаційній безпеці (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 4).

Активно вживаними в інформаційних повідомленнях є запозичені слова, які найчастіше зреалізовують експресивну (відбиваючи реакцію автора публікації на описувані реалії) й оцінну (виражаючи позитивне чи негативне ставлення до висловленого) функції. Пор.: Схема дуже проста і, порівняно з витонченим схематозом вітчизняних топ-корупціонерів, майже прозора. Тобто мала читатися спецслужбами та фіксалами відразу (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 4); Ні, «у Вишинського» не просто давали новини, де ньюсмейкером був нинішній лідер партії «Слуга народу» і потенційний кандидат на посаду голови Верховної Ради парламентсько-президентської Республіки Україна (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 4); Тому новий парламент має ухвалити закони, які гарантують повне розкриття власности та джерел фінансування медій, причому не тільки ТРК, як передбачається згаданими проєктами, а всіх, ураховуючи онлайнові видання (Дзеркало тижня, 2019, № 27 (423), с. 4).

Проаналізовані приклади підтверджують переконання, що працівники інтернет-ЗМІ задля привернення уваги до власного інформаційного продукту обирають найпростіший спосіб - апелювання до емоцій. При цьому якщо новина не є ретрансльованою від іншого медіа, то вона може бути створена самостійно, штучно. Неперевірені емоційно забарвлені новини із соціальних мереж також є поширеним явищем. І часто саме емоційність того чи того допису стає головним сенсом у повідомленні.

Отже, тексти ЗМІ відрізняються емоційністю й експресивністю, образністю і виразністю, яка створюється завдяки використанню експресивно-оцінної лексики та інших стилістичних засобів, унаслідок чого виникають нові образи, змінюється семантика і дистрибуція слів, поповнюється лексичний склад мови новими словами і запозиченнями [4].

Специфіка соціальної журналістики спричиняє вибір лексичних комунікативних засобів, які є доступними і зрозумілими кожному. Серед них - різновиди розмовних лексем, вибір яких залежить від базового предмета. Медійні повідомлення, присвячені актуальним соціальним проблемам, потребують вузькоспеціалізованої лексики та можуть поєднувати метафорику, ідіоматичні вирази, що підсилюють доречність і яскравість висловлення. Доцільними є також лексеми з емоційним забарвленням, трафаретні фрази. Усі вищезазначені лексичні засоби походять з усно-розмовних та книжно-писемних джерел і не виходять за межі усталеної мовно-літературної практики.

Безперечно, лінгвісти неодноразово звертали увагу на маніпулятивні можливості мови: уміння гримувати свої функції, видавати одне за інше, уселяти, упливати, свідчити. Проте проблема лінгвістичної інтерпретації події сьогодні набуває дедалі більшої актуальності. Активніше застосовують мовне маніпулювання - використання особливостей, принципів функціювання мови задля прихованого (неусвідомлюваного) впливу на адресата в потрібному для мовця напрямі. Іншакше кажучи, коли приховані лінгвальні можливості мовець використовує для того щоб нав'язати читачеві чи слухачеві певне уявлення про дійсність, ставлення до неї, емоційну реакцію або намір, що не збігаються з тими, які читач (слухач) міг би сформувати самостійно, прийнято говорити про владу мови, або мовне маніпулювання. Мову в такому разі використовують як «інструмент соціальної влади» [10, с. 7-18]. Оскільки подібні механізми наявні майже в кожному висловленні, у них немає нічого негативного або містичного. З цього погляду, мовна маніпуляція - це будь-яка успішно завершена комунікація.

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок

Популярним прикладом маніпулятивного впливу є гра на емоціях, представлена в медійному повідомленні, яке повинно викликати певне емоційне реагування: страх, співчуття, гнів тощо. У журналістських жанрах друкованих, теле-, радіо-, інтернет-ЗМІ широко представлені різноманітні семантико-стилістичні групи емоційно-експресивної лексики, які є засобом вираження позитивної чи негативної оцінки про отриману інформацію. Серед зазначеної категорії лексики досить активними є лексеми із загальномовним і функційним емоційно-оцінним змістом.

Загалом у засобах масової інформації емоційно-експресивну лексику вживають цілеспрямовано: в умовах маніпуляційного впливу вона набуває додаткових відтінків, характерних цим словам за межами медійного простору. Лексичні експресивні засоби спрямовані на відображення колоритного формату, що привертає увагу до медійного повідомлення й активізує безпосередній процес сприйняття.

Перспективу подальших наукових студій убачаємо в аналізі інших груп лексики, активізованої в мові засобів масової інформації задля маніпулятивного впливу на адресата.

Література

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. Львів: Світ, 2003. 432 с.

2. Бойко Н.І. Типи лексичної експресивності в українській літературній мові. Мовознавство. 2002. № 2-3. С. 10-21.

3. Дубинець З.О. Евфемізми в українській мові (на матеріалі преси): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». Ялта, 2011. 19 с.

4. Коваль Т.Л. Засоби експресивізації українського газетного дискурсу початку ХХІ ст.: дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.01. Херсон, 2011. 203 с.

5. Корнєєв В.М. Роль маркованої лексики у створенні емоціогенної структури тексту. Наукові записки. Київ: Інститут журналістики, 2002. Т. 7. С. 85-86.

6. Косенко О.П. Структурно-семантические особенности текстов медийного дискурса. Культура народов Причерноморья. Симферополь, 2008. Вип. 142. С. 386-389.

7. Лексика українських мас-медіа. Переяслав-Хмельницький: «Видавництво КСВ», 2019. 208 с.

8. Мінкова О. Експресивний потенціал засобів вторинної номінаціїв мові новітньої української публіцистики. Мелітополь : Вид. будинок ММД, 2012. 176 с.

9. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. Запоріжжя, 2002. 351 с.

10. Шевченко Л.І. Медійна інтертекстуальність у дослідницьких парадигмах сучасної лінгвістики: наукові інтерпретації, опозиції, перспективи аналізу. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. Київ, 2015. № 31. С. 7-18.

References

1. Babych N.D. Praktychna stylistyka i kultura ukrainskoi movy [Practical stylistics and culture of the Ukrainian language]. Lviv: Svit, 2003. 432 s.

2. Boiko N.I. Typy leksychnoi ekspresyvnosti v ukrainskii literaturnii movi [Types of lexical expressiveness in the Ukrainian literary language]. Movoznavstvo. Vol. 2-3. 2002. S. 10-21.

3. Dubinets Z. Euphemisms in the Ukrainian language (on the material of the press): author's ref. dis. for science. degree of Cand. philol. Science: special. 10.02.01 "Ukrainian language". Yalta, 2011. 19 s.

4. Koval T.L. Zasoby ekspresyvizatsii' ukrai'nskoho hazetnoho dyskursu pochatku [Means of expressionization of the Ukrainian newspaper discourse of the beginning of the XXI century] KhKhI st.: dys. kand. filol. nauk: 10.02.01. Kherson, 2011.203 s.

5. Kornieiev V.M. Rol markovanoi leksyky u stvorenni emotsiohennoi struktury tekstu [The role of marked vocabulary in creating an emotional structure of the text]. Naukovi zapysky. Kyiv: Instytut zhurnalistyky, 2002. S. 85-86.

6. Kosenko O. Structural and semantic features of the texts of media discourse [Culture of the peoples of the Black Sea region]. Vip. 142. 2008. S. 386-389.

7. Leksyka ukrainskykh mas-media [Vocabulary of the Ukrainian mass media]. Pereiaslav- Khmelnytskyi: «Vydavnytstvo KSV», 2019. 208 s.

8. Minkova O. Ekspresyvnyy potentsial zasobiv vtorynnoi nominatsii'v movi novitnoi' ukrai'nskoi publitsystyky [Expressive potential of means of secondary nominations in the language of modern Ukrainian journalism]. Melitopol: Vyd. budynok MMD, 2012. 176 s.

9. Chabanenko V.A. Stylistyka ekspresyvnykh zasobiv ukrainskoi movy [Stylistics of expressive means of the Ukrainian language]. Zaporizhzhia, 2002. 351 s.

10. Shevchenko L.I. Mediyna intertekstualnist u doslidnytskykh paradyhmakh suchasnoi'linhvistyky: naukovi interpretatsii, opozytsii', perspektyvy analizu [Media intertextuality in the research paradigms of modern linguistics: scientific interpretations, oppositions, prospects for analysis]. Aktual. problemy ukr. linhvistyky: teoriia ipraktyka. Kyiv, 2015. Vol. 31. S. 7-18.

Размещено на Allbest.ru