Лінгвістичні особливості прізвищ студентів Галицького коледжу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвістичні особливості прізвищ студентів Галицького коледжу

Галина Вишневська

Галицький коледж імені В'ячеслава Чорновола,

Україна, м. Тернопіль

Лілія Середюк

Галицький коледж імені В'ячеслава Чорновола,

Україна, м. Тернопіль

У статті досліджено лінгвістичні особливості прізвищ студентів Галицького коледжу імені В'ячеслава Чорновола. З'ясовано мотиваційні зв'язки, словотвірну будову особових найменувань. Лексико-семантичний метод дав змогу проаналізувати прізвища цього закладу освіти; розкрити роль різних класів онімної лексики у їхньому формуванні; дослідити історію походження; здійснити комплексний аналіз прізвищ та визначити найбільш поширені в коледжі.

Запропонована студія стане початком низки публікацій, присвячених лінгвістичним особливостям прізвищ інших соціальних груп та об'єднань, цікавим матеріалом для історико-етимологічного словника Тернопільщини.

Ключові слова: лінгвістика ономастика, прізвища, власні імена, антропоніми, етимологія, лексико-семантичний аналіз.

Лингвистические особенности фамилий студентов галицкого колледжа

Галина Вишневская

Галицкий колледж имени Вячеслава Черновола,

Украина, г. Тернополь

Лилия Середюк

Галицкий колледж имени Вячеслава Черновола,

Украина, г. Тернополь

В статье проведены исследования лингвистических особенностей фамилий студентов Галицкого колледжа имени Вячеслава Чорновола. Выяснены мотивационные связи, словообразовательное строение личных наименований. Лексико-семантический метод позволил провести анализ фамилий данного учебного заведения; раскрыть роль разных классов анимной лексики в их формировании; исследовать историю происхождения; осуществить комплексный анализ фамилий и определить наиболее распространенные в колледже.

Предложенная студия станет началом ряда публикаций, посвященных лингвистическим особенностям фамилий других социальных групп и объединений, интересным материалом для историко-этимологического словаря Тернопольщины.

Ключевые слова: лингвистика ономастика, фамилии, имена собственные, антропонимы, этимология, лексико-семантический анализ.

LINGUISTIC FEATURES OF STUDENTS' SURNAMES OF THE HALYTSKYI COLLEGE

Galyna Vyshnevska

Halytskyi College named after Viacheslav Chornovil,

Ukraine, Ternopil

Liliia Serediuk

Halytskyi College named after Viacheslav Chornovil,

Ukraine, Ternopil

Introduction. The article examines the linguistic features of students' surnames of the Halytskyi College named after Viacheslav Chornovil and presents findings concerning motivational connections, word-formation structure of students' surnames as well as a generalized characterization of classification of surnames. The lexical-semantic method made it possible to analyze the surnames of this educational institution, to reveal the roles of different classes of onymic vocabulary in the formation of surnames, to explore the history of origin, to carry out a comprehensive analysis of surnames and identify the most common ones in the college.

Purpose. The purpose of the study is to carry out a lexical and semantic analysis of students' surnames of the Halytskyi College. To trace the connection of onomastics with linguistic changes of a specific historical period. Describe the features of the creation of surnames using other methods: morphological, syntactic, historical.

Originality. The proposed study is the first thorough study of linguistic features of students' last names of the Halytskyi College, which will be the beginning of a series of publications on the linguistic features of other social groups and associations, the study and analysis of Ukrainian surnames and other characteristics of our people reflected in them.

Results. It should be noted that the units analyzed by us will be important for the historical and etymological dictionary of Ternopil region. The results of the research can be useful in the study of special linguistic disciplines.

Methods. The methodological basis of the study are general scientific methods: analysis, synthesis, induction and deduction, generalization, comparison, analogy, description, classification, explanation, etc.

Conclusion. The study found that the most common surnames among students of the Halytskyi College named after Viacheslav Chornovil are specifically Ukrainian, which are formed with the help of appropriate suffixes, phonetic and word-forming changes, as well as misspellings. They preserve important local lore and semantic information about the past of the Ukrainian and other Slavic peoples, about outdated vocabulary, about changes in the meanings of words in the development of the lexical system of the language

Keywords: linguistics, onomastics, surnames, proper names, anthroponyms, etymology, lexical-semantic analysis.

Постановка проблеми

антропоніміка лінгвістичний прізвище

На сучасному етапі розвитку ономастичної науки прізвища вважають однією з найважливіших груп антропонімів. Варто наголосити, що саме досліджувані одиниці зберігають вагому країнознавчу й семантичну інформацію про минуле українського й інших слов'янських народів, застарілу лексику, зміни значень слів у процесі розвитку лексичної системи мови. Саме вони, за словами В. Яснія, «завжди притягують дослідників таємничістю своєї семантики (насамперед складні, “затемнені” деривати!), оригінальністю утворення й словотворчої будови, географією поширення, а подеколи й первісною міфічністю» [11].

Аналіз основних досліджень і публікацій

Українська антропоніміка має значну кількість студій прізвищ розмаїтих регіонів, а саме: Середньої Наддніпрянщини (Ю. Б. Бабій), Гуцульщини (Б. Б. Близнюк), Донеччини (Н. Ю. Булава), Бойківщини (Г. Є. Бучко), Нижньої Наддніпрянщини (І.І. Ільченко), Полісся (І.І. Козубенко), Рівненської області (Я.О. Пура), Західного Поділля (Н.І. Рульова), Буковинського Подністров'я (Л.О. Тарновецька), Верхньої Наддністрянщини (І.Д. Фаріон), Закарпаття (П.П. Чучка), Тернопільщини (Д.Г. Бучко, Г.В. Бачинська, Н.О. Свистун).

Актуальність. Дослідження проводиться вперше в Україні. Розкриває походження прізвищ студентів-журналістів Галицького коледжу, а також культуру, історію та інші характерні риси народу, відображені в них.

Виклад основного матеріалу

Ономастика - це лінгвістична дисципліна, яка вивчає власні назви, історію, походження, функціонування в просторі й часі, будову. Дослідник О.Б. Ткаченко переконує: «Українські прізвища мають різноманітну морфологію формування, джерела походження. Найбільш поширеними є прізвища, утворені з суфіксами - ук, -юк і -енко (найпоширеніші на Західному Поліссі, Волині та Поділля) -енко (найпоширеніші на Наддніпрянщині)» [9].

У запропонованій студії зроблено спробу аналізу прізвищ студентів-журналістів різних курсів Галицького коледжу ім. В. Чорновола.

Бакай. Уважають, що належить до поширеного типу слов'янських прізвищ. «Бакаєм в південних районах Росії називали річкову протоку в очеретах. Прізвисько Бакай отримав чоловік, що жив біля цієї протоки» [1].

Балан. «Належить до досить поширеної групи єврейських прізвищ, утворених від назв професій або роду діяльності - «банник». У єврейській громаді так називали доглядача мікви - місця для ритуального обмивання» [7].

Безух. Можна віднести до прізвищ, утворених від назв людей з фізичними недоліками («безвухий»), які присвоювали дітям, аби захистити їх від злих сил. «Давалися прізвиська зі значенням прямо протилежним тому, що очікували або бажали батьки для дітей» [10]. Аналогічне прослідковуємо із прізвищем Клапоушко.

Прізвище Братків належить до стародавнього типу слов'янських сімейних іменувань, утворених від особистих прізвиськ. «Братко - утворилося від «брат» [1], подекуди також трапляються творення від двоюрідний брат, зведений брат, друг, колега, товариш.

Буда. Етнографічні джерела свідчать, що «у старих документах жителі з цим прізвищем були відомими діячами з російського дворянства. У царя зберігався особливий реєстр княжих і красивих прізвищ, які дарувалися близьким тільки в разі особливих заслуг або заохочення» [3] (часи правління Івана Грозного). Аналогічна ситуація із прізвищем студентки Капуш.

Прізвище Біла утворено від «білий колір». «У слов'ян так називали охайну людину, яка могла бути білявою і білолицею. Присвоювалося людям, які ведуть праведний спосіб життя. Так само «білими» називалися і люди, які були вільні від сплати податків» [6].

Прізвище Борщ походить від слова «борщ». Імовірно, предок володаря цього прізвища був любителем борщу або добре його готував.

Уважають, що антропонім Войтович утворено від особистого прізвиська і має польсько-білоруське коріння. «Войтом називали начальника, міського чиновника, старшину або виборного старосту в сільському окрузі» [1].

Варнійчук. Прізвища на -ук належать до переліку найпоширеніших серед українців прізвищ. «Східні слов'яни "варником" або "варнічем" називали солеварів, а західні - пивоварів» [2].

Гандзюк - українське прізвище із характерним суфіксом, уважають, що походить від ім'я Гандзя - здрібнілого варіанта імені Ганна. Ю. Редько зазначає: «Набагато рідше утворювалися прізвища від жіночих імен. Лише у виняткових випадках: батько був невідомий, помер чи давно виїхав і весь тягар утримання сім'ї і виховання дітей несла мати, а тому діти отримували прізвище від неї» [10].

Основою прізвища Гнатюк є церковне ім'я Ігнатій, яке в перекладі з латинської означає «невідомий, вогненний».

Дачишин. У «СУМ» слово «дача» має значення «заміський будинок». Очевидно, що саме так прозвали людину, що жила саме там. За іншою версією, в основі прізвиська Дачишин лежить дієслово «дати» («давати»). В цьому випадку дане прізвисько міг отримати той, хто ніколи не відмовляв, ділився з усіма» [8, с. 214-215]. Згідно із ще однією гіпотезою, походить від українського слова «дачка» - «грошові податкові стягнення; частина податку. Можливо, так прозвали людину, яка займалася збором податків» [1].

Дроздовська. Уважають утвореним «від нецерковного імені Дрозд. До введення на Русі християнства наречення дитини ім'ям, що представляє собою назву птаха, було дуже поширеною традицією. Тому, даючи дитині таке ім'я, батьки хотіли, щоб природа сприймала дитину як свого, щоб до неї перейшли ті корисні якості, якими наділений обраний представник фауни» [4]. Аналогічна ситуація із прізвищами студенток Горобець та Воробець.

Касько. «Чоловіче хрестильне ім'я Касьян (Касіян) в перекладі з латинської означає «порожній». В основу прізвища лягла похідна форма імені Касько. Суфікс -ко вказує на українське походження прізвища» [2].

Етимологія прізвища Кашалупа «утворено від прізвиська Каша, яке містило вказівку на улюблену страву» [2].

Качерай. «Прізвище веде свій початок від прізвиська Качер, яке походить від чеського каевг (селезнь)» [5].

Клебанюк. «У Білорусії Клебаном називали католицького священика, від литовського слова клебонас - священник. Клебан також і великий капелюх, подібний до того, який носили духівники» [2].

Ковтун. Прізвище «вперше з'явилося як прізвисько від українського слова "ковтати", "проковтнути". Це могло бути вказівкою на любов цієї людини до їжі, або ж про манеру їсти швидко» [2].

Колеснік. Очевидно, що пов'язане з ремеслом одного з предків. «Це українська безсуфіксальна форма від професії колісний майстер, який робить колеса» [1].

Красновська. Найпоширеніша версія, що йде «від імені Краса. Це ім'я трапляється практично у всіх слов'янських мовах. Не можна виключити і давньоруське значення слова "красний" - "гарний"» [4].

Кухарик - українське прізвище зі зменшувальним суфіксом -ик. Переконані, що є варіантом «професійних» іменувань, оскільки містить вказівку на рід занять. «Можна припустити, що засновник роду Кухар перебував на службі у господарів багатого будинку. Однак імовірно, що прізвисько свідчить про кулінарні таланти засновника прізвища Кухар» [6].

Ленько. «Прізвище Ленько веде свій початок від прізвиська Лінь. Згідно зі звичаєм, що існував у слов'ян, подібні імена присвоювали дітям з метою захисту від злих сил» [6].

Музика. «Прізвище утворено від прізвиська, яке відноситься до так званих «іменувань», що містить вказівку на рід занять людини» [6].

Нестерова. Дослідники наголошують на князівському походженні прізвища, котре веде свій початок «від канонічного чоловічого давньогрецького імені Нестор, у перекладі означає «який повернувся додому» [2].

Савчук. Прізвище Савчук утворено від імені власного і належить до поширеного типу українських прізвищ, яке утворено від Сава, Саватій, Савелій, Саватій.

Свідова. «Українське прізвище, що походить із Тернопільської області, села Свідово»

Прізвище Свергун, «утворене від українського дієслова "сверготіти" за допомогою суфікса --ун. Прізвисько Свергун характеризувало свого носія як дуже товариську людину, любителя поговорити або ж людину, мова якої була дуже квапливою» [6].

Семенишина. Семенець. Очевидно, що основою прізвищ є церковні імена Симеон чи Семен. «У перекладі зі староєврейського означає "почутий Богом у молитві"» [6].

Середюк. Середа. «Основою прізвища Середюк послужило ім'я Середа, яке утворено від аналогічного загального слова (очевидно, це ім'я вказує на день народження дитини. За старих часів подібні імена, утворені від назв днів тижня, були вельми поширені» [2].

Сотник. Прізвище веде початок від «командира козацької або стрілецької сотні» [6]. Аналогійна ситуація із прізвищем студентки Капітан.

Прізвище Скопик, за однією з версій, бере свій початок від слова «скоп» зі значенням «натовп», за іншою - баран. «Відноситься до числа «професійних» іменувань, що містять вказівку на рід діяльності - тваринник» [2].

Стебельська. «Походить від слова "стебло" - імені-оберегу, яке володіло, відповідно до язичницьких вірувань слов'ян, магічними властивостями, та здатне взяти на себе все зло» [4]. Існує також версія походження від майстра соломоплетіння.

Ричкун. Пов'язане зі старослов'янським дієсловом «ректи» - «говорити». «Його могла отримати балакуча людина, що володіла плавною, ясною мовою. Однак це прізвисько може походити і від одного з українських слів: «рікаті» - «гарчати», або «ріка» - «річка». В такому випадку, прізвисько Ричкун могла отримати людина з голосом, що нагадує рик тварини, або людина, яка жила на березі річки» [6].

Рокіцька - польське від прізвиська Рокита, що в перекладі означає «верба» [6]. Прослідковується також від українського слова «рокіц» («низький голос, гучний бас»).

Прізвище Трофимчук очевидно, що є утвореним від імені Трохим (Трофим). «Ім'я в перекладі з давньогрецької означає «годувальник». Буквально розумівся як "син Трохима"» [9]. Аналогійна ситуація із Макар, де основою прізвища послужило церковне ім'я Макарій. Максімова - Максим. Онищук - Онисько.

Прізвище Хороленко утворено від особистого прізвиська Хорол. Яке походить від назви міста, розташованого в Полтавській області України. «Сам топонім Хорол, імовірно, походить від сербського прикметника "хр'л'" - "швидкий". Можливо також, що в його основі лежить іранське hьr - "текти"» [1]. Саме ж прізвище Хороленко утворилося за допомогою суфікса -енко і буквально розумілося як Хоролів син.

Прізвище Чепіль має українське походження. «Воно утворене від прізвиська, в основі якого лежить загальне слово "чепель" - «ніж з надламаним кінчиком». Чепель використовували для очищення пеньки (волокон конопель), з яких шили одяг. Таким чином, це прізвисько містить вказівку на рід занять» [2].

Прізвище Чубко веде свій початок від прізвиська Чуб, від «дієслова "чубитися" - "бити", "бити кого-небудь, хапаючи за чуб". Так, Чубом називали запальну людину» [6].

Фігель. «Прізвище Фігель веде свій початок від німецького діалектного figele, яке в перекладі - "скрипка"» [6].

Щирба. «Щерба - відвар з чого-небудь, рідкий суп, юшку з риби» [1].

Ярош - є полонізованим давньослов'янським ім'ям - Ярослав чи білоруським - Ясь, чи українським - Яць, Яцько. Існує версія, що «основою прізвища Ярош послужило церковне ім'я Іерофей (від гр. hieros - "священний" і theos - "бог")» [7].

Яржемська. «Прізвище Яржемська походить від польського слова jarzmo - "ярмо". Імовірно, прізвисько Яржем отримав кріпак, наймит. Також так називали того, хто займався дуже важкою фізичною працею (наприклад, бурлака)» [7].

Висновки

Отже, більшість проаналізованих прізвищ студентів-журналістів Галицького коледжу походять від власних імен (Гандзюк, Семенишина, Семенець, Онищук, Касько, Ярош). Зафіксовано антропоніми від назв місцевості (Хороленко, Свідова) та предметів (Чепіль, Фігель). Простежуємо й такі, які виникли як іменування певних фізичних вад (Безух, Ричкун) та особливостей (Ковтун, Свергун, Чубко, Рокіцька, Біла).

Студенти є носіями прізвищ російського (Бати, Максімова), давньослов'янського (Братків, Ричкун), польського (Красновська, Рокіцька, Яржемська), білоруського (Войтович, Хороленко), німецького (Фігель), єврейського (Балан), чеського (Качерай), сербського (Хороленко) походження. Трапляються також прізвища від назв професій (Кухарик, Варнійчук, Музика, Скопик, Сотник, Капітан) та найменувань їжі (Кашалупа, Борщ, Щирба). Поширеними є прізвища, підґрунтям яких слугують орнітологічні назви (Дроздовська, Горобець, Воробець), менш активними - прізвища-охоронники (Ленько, Стебельська).

Варто зазначити, що студенти Галицького коледжу мають здебільшого українські прізвища, які виникли в українськомовному середовищі в процесі формування українського народу. Неоднаковою є морфологія їхнього утворення, різноманітною - етимологія. Домінують прізвища, утворені за допомогою суфіксів -ук, -юк і -енк(о) (Савчук, Середюк, Трофимчук, Гнатюк, Клебанюк).

ЛІТЕРАТУРА

1. Карти та походження прізвищ України. Рідні: веб-сайт. URL : https://ridni.org/karta/ (дата звернення: 22.10.2021).

2. Николаєнко З. Г. Прізвища утворені від власних особових імен. Київ : Наукова думка, 1965. С. 268-273.

3. Новий тлумачний словник української мови : 42000 слів: для студентів вищ. та серед. навч. Закладів: у 4 т. / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. Київ : Аконіт, 1998. Т.1-4.

4. Панцьо С. Є. Прізвища на -ський та анропонімії Лемківщини. Наукові записки. Серія : Мовознавство. Тернопіль : ТДПУ, 2003. С. 54-61.

5. Редько Ю. К. Взаємозв'язок між українськими прізвищами і топонімічними назвами. Львів : Вид-во Львівського ун-ту, 2011.

6. Редько Ю. К. Довідник українських прізвищ / за ред. І. Варченко. Київ : Радянська школа, 1968. 257 с.

7. Русанівський В. М. Запозичені імена та прізвища. Київ : Наукова думка, 1980. С. 103-127.

8. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970-1980. Т. 2.

9. Ткаченко О. Б. Українські прізвища із суфіксом -енко та споріднені утворення. Слов'янське мовознавство. Київ, 1958. С. 25-29.

10. Українські імена та прізвища. Родовід: веб-сайт. URL : https://clck.ru/ZF2fc (дата звернення: 15.11.2021).

11. Ясній В. Деякі прізвища Львівщини з погляду походження. Вісник Львівського університету. Серія: Філологічна. Львів : Вид-во Львівського ун-ту. 2019. Вип. 71. С. 45-54.

REFERENCES

1. Karty ta pokhodzhennia prizvyshch Ukrainy. Ridni: veb-sait. URL: https://ridni.org/karta/ (data zvernennia: 22.10.2021).

2. Nykolaienko Z. H. Prizvyshcha utvoreni vid vlasnykh osobovykh imen. Kyiv : Naukova dumka, 1965. S. 268-273.

3. Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy : 42000 sliv: dlia studentiv vyshch. ta sered. navch. Zakladiv: u 4 t. / uklad. V. Yaremenko, O. Slipushko. Kyiv : Akonit, 1998. T.1-4.

4. Pantso S. Ye. Prizvyshcha na -skyi ta anroponimii Lemkivshchyny. Naukovi zapysky. Seriia : Movoznavstvo. Ternopil : TDPU, 2003. S. 54-61.

5. Redko Yu. K. Vzaiemozviazok mizh ukrainskymy prizvyshchamy i toponimichnymy nazvamy. Lviv : Vyd-vo Lvivskoho un-tu., 2011.

6. Redko Yu. K. Dovidnyk ukrainskykh prizvyshch / za red. I. Varchenko. Kyiv : Radianska shkola, 1968. 257 s.

7. Rusanivskyi V. M. Zapozycheni imena ta prizvyshcha. Kyiv : Naukova dumka, 1980. S. 103-127.

8. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tt. / AN URSR. Instytut movoznavstva; za red. I. K. Bilodida. Kyiv : Naukova dumka, 1970-1980. T. 2. S. 214-215.

9. Tkachenko O. B. Ukrainski prizvyshcha iz sufiksom -enko ta sporidneni utvorennia. Slovianske movoznavstvo. Kyiv, 1958. S. 25-29.

10. Ukrainski imena ta prizvyshcha. Rodovid: veb-sait. URL : https://clck.ru/ZF2fc (data zvernennia: 15.11.2021).

11. Yasnii V. Deiaki prizvyshcha Lvivshchyny z pohliadu pokhodzhennia. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Filolohichna. Lviv: Vyd-vo Lvivskoho un-tu. 2019. Vyp. 71. S. 45-54.

Размещено на Allbest.ru