Жанр "теледіалог-інтерв’ю" як дзеркало мовних змін періоду війни

Размещено на http://allbest.ru

ЖАНР «ТЕЛЕДІАЛОГ-ІНТЕРВ'Ю» ЯК ДЗЕРКАЛО МОВНИХ ЗМІН ПЕРІОДУ ВІЙНИ

Інна Завальнюк

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського Україна, м. Вінниця,

Ганна Мельник

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського Україна, м. Вінниця

У статті проаналізовано мовні зміни окремих шарів лексики жанру «теледіалог-інтерв'ю», що відбулися у зв'язку із повномасштабним вторгненням Росії на територію України 24 лютого 2022 року. Стисло схарактеризовано особливості теледіалогу як особливого мовленнєвого жанру. З'ясовано особливості функціювання лексем «росіянин», ««російський» крізь призму війни. Продемонстровано варіанти дефініції подій 24 лютого. Окреслено нові тенденції збагачення жанру «теледіалог-інтерв'ю» термінологічними лексемами військової сфери на позначення назв зброї та амуніції, військово-адміністративних одиниць, звань тощо. Описано специфіку функціонування різногалузевих термінологічних лексем у репліках учасників теледіалогу.

Ключові слова: засоби масової інформації, теледіалог-інтерв'ю, термінологічна лексика, військова лексика.

GENRE "TELEDIALOG-INTERVIEW" AS A MIRROR OF LANGUAGE CHANGES DURING THE WAR PERIOD

Inna Zavalnuik

Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University Vinnytsia,

Hanna Melnyk

Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University Vinnytsia,

Introduction. The language of the media has always been a mirror that reflects the era, period, event. Modern media, reacting sharply to any changes, become a replicator of views, opinions, positions of the general public, and therefore play a key role in the development of the Ukrainian language, shaping its most significant trends at all language levels. This specific feature of the language of the media is referred to as plasticity.

Purpose. The main purpose of the study is to analyze the dynamic changes in the functioning of lexical units on the basis of texts of audiograms of the genre "teledialogue-interview", which aired after February 24, 2022.

Methods. The main research methods are descriptive and the method of observation, which were used to differentiate the types of lexical items. In addition, at different stages we also used methods of functional analysis (to determine the stylistic load of tokens), the comparative method (to determine the characteristics of tokens and trends in their use in different contexts).

Results. Changes in the lexical level of the media language during the period of Russia's full- scale invasion of Ukraine are epochal. In such an extraordinary and acute situation, the active vocabulary of television media has been completely updated, the key words of epochs and concepts have changed. New lexical units from the military, political, and psychological spheres entered the general public, and the existing ones acquired new shades and emotionally expressive coloring, which can be most fully traced in the language of the "teledialogue-interview" genre, which is characterized by active use of lexical items that represent oral spontaneous speech and belong to the main lexicon of modern speakers.

It was found that the teledialogue-interview as a speech genre is characterized by the active use of lexical means that represent oral spontaneous speech and belong to the main lexicon of modern speakers. The lexical content of the remarks in television interviews has changed, falling under the influence of social, political, economic realities of the country and the world after

February 24, 2022. The stylistically neutral word "Russian" (inhabitant of Russia) has acquired new meanings in the context of recent events. We notice the use of the newly formed lexical unit "russist", which is derivedfrom the new term "russism", a kind offascism, and synonymous with the term "Russian Nazism" and is used to denote the political ideology and social practice of Russia's regime in the late twentieth - early twenty-first century. There has been a tendency to increase the number of terminological units used in the language of interview televisions. The frequency of their use is primarily related to martial law and Russia's full-scale invasion of Ukraine, as all speakers use military terminology to refer to weapons and ammunition, military-territorial units, names of military formations and military ranks, and international military organizations. In the language of the genre there are interjections of terms to denote socio-economic, socio-political concepts, terms in the field of education and psychology.

Originality. The originality of the study is due to its novelty. The authors have done a comprehensive study of the lexical units in the language of the genre "teledialogue-interview", clarified their lexical and semantic specifics, outlined new trends in the functioning of terminological vocabulary of the war period.

Conclusion. The language of the "teledialogue-interview" genre during the Russian war against Ukraine has undergone significant changes, which have mostly affected the terminological vocabulary. It was observed that the respondents, regardless of the field of activity, age, education, social status, use concepts that are directly related to military affairs, ways of fighting. There is a tendency to use other groups of terminological tokens, including terms to denote socio-economic concepts, socio-political and legal vocabulary, terminological tokens in the field of education and psychology, which acquired a different semantics in the context of war.

We see the prospect offurther research in the analysis of colloquial, substandard, and poetic vocabulary of this genre, the change in the functioning of which is associated with the impact of the full-scale war and global socio-political, socio-economic, cultural changes.

Keywords: mass media, teledialogue-interview, terminological vocabulary, military vocabulary.

лексика жанр теледіалог інтерв'ю лексема військовий

Постановка проблеми. Мова засобів масової інформації (ЗМІ) завжди була дзеркалом, що відображає епоху, період, подію. Із поступом суспільства роль впливу цієї мови не зменшується, а, навпаки, зростає. Сучасні ЗМІ, гостро реагуючи на будь-які зміни, стають ретранслятором поглядів, думок, позицій широкого загалу, а отже, відіграють істотну роль у розбудові української мови, формуванні її найбільш значущих тенденцій на всіх мовних рівнях. У цьому полягає характерна риса мови ЗМІ - пластичність, яка зумовлена інформаційною функцією - повідомленням про поточні події в суспільстві [6, с. 86].

Панує думка, що мова журналістів, ведучих є дзеркалом мови населення. Однак Л. Ставицька зазначає, що «насправді мова населення віддзеркалює мову журналістів» [3, с. 13]. Уплив масової комунікації на мову не має прямолінійного й однобічного характеру. Цей уплив відбувається на тлі та за участю загальних процесів, які зреалізовуються в мові. Іншими словами, ЗМІ стають «творцями соціальної реальності, конструюють її за власними правилами» [1, с. 64].

Початок повномасштабної війни Росії проти України 24 лютого 2022 року стимулював не лише трансформацію свідомості, але й інтенсивні зрушення в системі сучасної української мови телебачення на лексико-семантичному рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Діяльність засобів масової інформації слугувала сферою зацікавлень багатьох українських науковців. Про явища орозмовлення мови українських мас-медіа йдеться в наукових працях О. Сербенської, О. Стишова, І. Завальнюк, М. Навальної, Т. Прудникової та ін., щоправда, згадані дослідження торкаються мови друкованих ЗМІ. Мовні особливості українського телевізійного простору досліджено недостатньо: у праці М. Ковальчука проаналізовано синтаксичну структуру телевізійних текстів, а в дисертації Г. Денискіної - структуру й комунікативне наповнення жанру вільного інтерв'ю в телепрограмах початку ХХІ ст.

Мета статті - проаналізувати динамічні зміни функціювання лексичних одиниць у текстах аудіограм жанру «теледіалог-інтерв'ю», що вийшли в ефір після 24 лютого 2022 року.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зміни лексичного рівня мови ЗМІ періоду повномасштабного вторгнення Росії в Україну є епохальними. У такій екстраординарній і гострій ситуації активний словник телевізійних медіа повністю оновився, змінилися ключові слова епох, концепти. У мовлення широкого загалу увійшли нові лексичні одиниці з військової, політичної сфер, галузі психології, а ті, що існували, набули нових стилістичних відтінків й емоційно-експресивного забарвлення. Найбільш повно, на нашу думку, такі зміни можна простежити в мові жанру «теледіалог-інтерв'ю».

Теледіалог-інтерв'ю - це аудіовізуальний продукт, що виникає в процесі діалогічного спілкування журналіста з компетентною особою на теми, актуальні та цікаві для глядача, відзнятий за допомогою телевізійної техніки, що вийшов в ефір наживо або в запису. Запрошуючи до студії політиків, громадських діячів, представників сфери культури й медіа, а також пересічних громадян, творці жанру прагнуть якнайточніше передати настрої суспільства, висвітлити їхнє ставлення до подій навколо.

Теледіалогу-інтерв'ю як мовленнєвому жанру властиве активне використання лексичних засобів, що репрезентують усне спонтанне мовлення й належать до основного лексикону сучасних мовців. У пропонованій статті проаналізовано шість теледіалогів-інтерв'ю ранкової програми «Сніданок з 1+1», телемарафону «Єдині новини», випуску новин «5 каналу». У згаданих телевізійних програмах діалог відбувається між ведучим і гостем, а отже, цілком очевидно, що в них більшою мірою представлено розмовну лексику, хоч, як засвідчує обстежений матеріал, вона не слугує підґрунтям лексичного наповнення висловлень учасників діалогу. Респондентами досліджуваного жанру є представники різних вікових категорій і соціального статусу, зокрема громадські та політичні діячі, письменники, журналісти, мешканці окупованих територій, що уможливлює виокремлення як спільних, так і відмінних параметрів лексичної організації мовлення.

Очевидно, що лексичне наповнення реплік у телевізійних інтерв'ю зазнало змін, потрапивши під вплив суспільних, політичних, економічних реалій країни і світу після 24 лютого 2022 року. Постала проблема дефініції цих подій. В обстежених тексах виявлено такі лексеми, як війна, війна в Україні, війна України з Росією, повномасштабне вторгнення, війна проти Росії на території України, окупація. Варто зазначити, що в різних контекстах вони набувають різних відтінків. Пор.: Я зараз дивлюсь на тих людей / які під час війни продовжують займатися політикою / і в мене до них виникає дуже багато питань з царини морально-етичних якихось рамок поведінки (А І); А як / на твою думку / взагалі тема війни в Україні. Вона Макрону допомогла / вона допомогла йому в якийсь спосіб проявитися? (А ІІ); Чи відрізняється ставлення до війни України з Росією американців і європейців? (А І); Зараз / коли вже відбулося повномасштабне вторгнення /можливо / не зовсім правильно донесли до людей у Європі / і частково там в іншому цивілізованому світі / які самі потреби у нас є (А І); І обговорюється версія / що Сполучені Штати таки можуть взяти участь у війні проти Росії на території України (А ІІІ); Ви в окупації провели фактично /як я розумію / 15 днів (А IV). Такі лексичні одиниці демонструють негативне ставлення мовців, а також чітку громадянську позицію й розуміння того, що насправді чинять російські війська на території незалежної України. Зауважимо, що не зафіксовано випадків уживань респондентами лексем спецоперація, збройний конфлікт, оскільки вони, на переконання всіх людей доброї волі, зовсім не відображають фактів інтенсивності бойових дій, жорстокості російських окупантів, а є навмисно вигаданими пропагандистським режимом країни-агресора задля приховування правди та здійснення різних маніпуляцій.

Нових значень у контексті останніх подій набула й донедавна стилістично нейтральна лексема «росіянин» (мешканець Росії). Як журналісти, так і респонденти повсякчас замінюють його іншими стилістично забарвленими лексемами, здебільшого пейоративної семантики. Пор.: Там деякий час там тривали бої / але кацапня там знаходилася не постійно / не постійний час вони там були (А IV); Що ми там / кацапам будемо лишати ці продукти?! (А IV); У перші дні я намагалася і русню цю закликати / що зайдіть до мене додому / я напою вас чаєм / зроблю вам чай / складіть зброю (А IV); Москалі / от що вони роблять? Вони хочуть зупинити наше життя /а ми не скорені (А I); Є тільки чорне і біле / є кацапня / є кацапська нація /яка просто для мене більше не існує! (А IV). Простежено, що такі лексичні одиниці мовці найчастіше вживають у формі множини, що засвідчує вкорінення негативного образу ворожої нації у свідомості українців.

Натрапляємо також на метафоричні порівняння, напр.: І я зрозуміла / що там ніякої комунікації не буде / тому що це звірі (А IV). Така оцінка підтверджує, що в суспільній свідомості образ Росії функціонує як щось вороже, цілком негативне, оскільки в метафорах міститься колективне бачення картини світу. Мовці ототожнюють росіян з агресорами та завойовниками, які не дотримуються міжнародних домовленостей і тому є загрозою для всього цивілізованого світу.

Синонімом до прикметника «російський» слугує новоутворена лексична одиниця «рашистський», використання якої функціонує дедалі активніше. Пор.: Рахунки тутешнього рашистського посольства заблоковані за фінансування тероризму / на рашистському телебаченні вже напряму говорять плани нападу на Польщу чи / наприклад / на країни Балтії (А III). Пов'язуємо це з виникненням у світовій науці нового терміна «рашизм», що є різновидом фашизму, а також синонімом терміна «російський нацизм» і використовується для позначення політичної ідеології та соціальної практики владного режиму Росії кінця ХХ - початку ХХІ століття, що базується на ідеях «особливої цивілізаційної місії» росіян, «старшості братнього народу», нетерпимості до елементів культури інших народів [4]. Активізацію лексеми «рашизм» пов'язуємо також із визнанням 14 квітня 2022 року Верховною Радою України Російської Федерації державою-терористом із тоталітарним неонацистським режимом і забороною його пропаганди, а також пропаганди акту агресії Росії проти України.

Це підтверджують слова респондентки одного з інтерв'ю, письменниці Ірени Карпи, яка зазначила, що сьогодні за кордоном слово «росіянин» сприймається крізь призму фашизму, а також відбувається процес сепарації російської нації від демократичного світу, пор.: Хоча / за словами тих самих французів / вже слово росіяни зараз стало у вжитку таке /як у нашому з вами дитинстві було слово німці / пам'ятаєте / коли ми гралися / ось є наші / ось німці. Саме зараз таким іменником стали росіяни / це абсолютно / вони стали паріями / і вони самі абсолютно не розуміють / що вони роблять (А II).

Помітно тенденцію до зростання кількості термінологічних одиниць, уживаних у мові теледіалогів-інтерв'ю. Свого часу академік І. К. Білодід зауважував, що термінологічну лексику застосовують здебільшого в номінативній та дефінітивній функціях [5, с. 88]. Проте активне використання слів-термінів у мовній практиці зі згаданим функційним навантаженням зумовило їхнє проникнення до мови мас-медіа, яка дедалі впевненіше набуває ознак комунікативно-прагматичного спрямування, стаючи не лише середовищем функціонування термінологічної лексики, а і її видозміни, стилістичного маркування. Особливо придатним для цього є телевізійний контекст, адже специфіка телепередач, тематичне розмаїття діалогів, метою яких є доступне подання інформації широкому загалу, потребують незвичних слововживань, структурування викладу тощо. Телеефіри дедалі частіше поповнюються новими термінами, які проникають із загальнолітературної мови, але втрачають свою термінологічність, набуваючи ознак загальновживаності. Термінологічна лексика, використана в непрямому для неї значенні, стає стилістично забарвленою, виконує не лише номінативну, пізнавальну, а й експресивно-емотивну, оцінну функції.

Частотність уживання термінологічних одиниць пов'язана насамперед із воєнним станом та повномасштабним вторгненням Росії на територію України. Усі респонденти, незважаючи на тему діалогу, сферу чи фах діяльності, послуговуються військовою термінологією. Військовий термін витлумачуємо як слово або сполучення слів, що позначає поняття, яке належить до того чи того розділу військової науки чи техніки. Використання таких термінологічних одиниць у ЗМІ слугує підґрунтям для формування певної суспільної думки щодо резонансних подій у країні та світі.

Услід за О. Г. Шкутою, військову термінологію диференціюємо на три категорії:

- військову термінологію, що позначає поняття, пов'язані безпосередньо з військовою справою, збройними силами, способами ведення збройної боротьби;

- військово-технічну термінологію, до складу якої входять науково-технічні терміни;

- емоційно забарвлену військову лексику (сленг), представлену словами та сполученнями, які активно вживаються здебільшого в усній розмовній мові військовослужбовців і є фактично стилістичними синонімами відповідних військових термінів [7, с. 274].

З-поміж військової термінології, що позначає поняття, які пов'язані безпосередньо з військовою справою, найбільш чисельною є група на позначення зброї та амуніції, пор.: Цей займається оптикою / цей займається дронами / цей займається тепловізорами / цей займається транспортом і так далі (А I); Люди кажуть / ну /ми ж тобі кидали вісім років гроші на рахунки / а ти не можеш мені зараз дати на сина чи чоловіка один бронежилет і один шолом (А I); От кажуть / наприклад / що в Україні є хімічна зброя / і ви теж її будете застосовувати / і чого не боїтеся ви також робити військові злочини (А II); Наталю / ну / на польському кордоні вже розгорнуті американські системи протиповітряної оборони «Patriot» (А III); Чи це ті самі системи MLRS / які ми очікували від Сполучених Штатів? (А VI); Просто ми вже від Німеччини чули обіцянки передати нам «Мардери» / але / судячи з усього / їх отримає Греція / а ми отримаємо радянські ППО (А VI). Насиченість теледіалогів-інтерв'ю зазначеними одиницями військової термінології дає змогу респондентам точно передати атмосферу військових дій, привернути увагу глядача до проблеми постачання зброї, ознайомити його з новітніми системами озброєння. Водночас мовці прагнуть використовувати найменування нової техніки, неологізмів військової сфери, напр.: Ну зокрема / наприклад / антидронівські гвинтівки /які ми завозили в Україну (А I); Хоча ти розумієш / що ці два безпілотники вартістю в шістнадцять з половиною мільйонів гривень / це суттєва допомога на конкретній ділянці фронту (А I). В обстежених текстах виявлено також тенденцію до вживання рядів однорідних членів речення, компоненти яких - назви сучасної зброї чи амуніції, пор.: Ми роздавали там на підрозділи броньовики / безпілотники / всяке різне (А I); Почнемо із найбільш довгоочікуваного / це ракетні системи залпового вогню / це система HIMARS / які Сполучені Штати мають передати (А VI); Це ніша українських або радянських реактивних систем залпового вогню «Ураган» / «Смерч» / тактичного ракетного комплексу «Точка» / «Точка-У» / але це не ті дальності / які хотілося б для повноцінного ведення війни (А VI); Протягом останніх днів туди прибувають достатньо потужні види озброєння // це і вогнемети «Солнцепек» / і артилерійські системи / і броньовані машини / БМП/ бойові десантні машини / БТРи і танки (А VI).

Зазначимо, що мова жанру «теледіалог-інтерв'ю» також рясніє військовими термінами й номенами на позначення назв військово-територіальних одиниць, напр.: А-а-а / а тих наших / хто займався саме гуманітаркою / ми зайвий раз не чіпали / не підсвічували / вони самі виходили на голів військово-цивільних адміністрацій / на інших волонтерів / на інші фонди (А I); Якщо в мене / грубо кажучи / є сто дронів /я знаю / що я можу їх роздати там на умовно / сімдесят якихось підрозділів (А I); Нам краще безпосередньо [співпрацювати] з батальйонами / з бригадами /з полками (А I); Це суттєва допомога на конкретній ділянці фронту / тому що це дає можливість глибше дивитися на окуповану територію / наносити точніше / наводити роботу артилерії і так далі (А I); У мене є близькі / нашої сім'ї /у яких вони ночували / скажімо так /у яких вони влаштували штаб вдома (А IV); Потім думаєш / тут же тероборона контролює / що ти береш / і війна взагалі-то (А І). Активне вживання зазначених лексем усіма мовцями засвідчує те, що вони, як і глядачі, ознайомлені з діяльністю Збройних Сил України та їхніх структурних підрозділів.

Натрапляємо також на випадки вживання респондентами назв військових формувань та військових звань: Тому що / на мою думку /зараз в Україні є два політики // це верховний головокомандуючий і главком Збройних Сил України. Тому що війна це і є політика / де багато чого залежить (А I); Ну / дивіться / от приїжджає комбриг / і каже // мені потрібно вдягнути батальйон (А I); До речі / є такий генерал Уестлі Кларк // це колишній командувач сил НАТО в Європі / і він зараз є воєнним аналітиком (А III). Така військова лексика сприяє відтворенню атмосфери війни, засвідчує могутність українських та північноатлантичних лідерів, додаючи реплікам теледіалогу офіційно-ділового відтінку.

В умовах глобалізації та розширення кордонів фіксуємо тенденцію до використання мовцями термінів на позначення міжнародних військових організацій та їхніх формувань, напр.: НАТО воюватиме лише за себе. Ідея миротворчої місії НАТО належить / до речі / Польщі (А III); Її виносили на позачерговий саміт НАТО в Брюсселі /і такий вибір спочатку підтримували лише Литва та Данія (А III); Східний фланг НАТО наразі охороняє сорокатисячний натівський контингент (А III). Як зазначає К. Ю. Іграк, така військова термінологія насамперед пов'язана з політичними процесами будь -якого суспільства. Оскільки в сучасних умовах, коли засоби масової інформації мають доступ до висвітлення різних політичних подій, військових конфліктів, військова лексика регулярно використовується політиками, журналістами, а також пересічними мовцями. Тобто сфера вживання військової термінології давно не обмежується використанням її військовими фахівцями в ході різних військових операцій і повсякденному житті збройних сил [2, с. 56].

Простежуємо випадки функціювання в текстах теледіалогів-інтерв'ю військово- технічної термінології, яка вміщує науково-технічні терміни. Напр.: Від того залежить глибина ураження системи і / фактично / цінність її на полі бою; Є така думка в суспільстві / що настане якийсь момент / коли Україна накопичить достатньо зброю і автоматично піде у контрнаступ і вижене росіян (А VI); Поки що нам не достатньо сил і засобів / оборонної техніки / артилерії / укріплень / систем залпового вогню / боєприпасів. Але ми не говоримо про ракетні та авіаудари / наскільки великий цей ризик? (А VI); Ворог проводить вогневе ураження прикордонних областей / з боку російської федерації (А V); Наша лінія оборони на Запорізькому напрямку також доволі потужна / очевидної загрози я не бачу (А VI).

Зазначені науково-технічні лексеми військової термінології містять максимальне змістове навантаження. Їхнє використання, на нашу думку, пов'язане з бажанням висвітлити найбільш актуальні проблеми військової сфери та науки, адже саме мас-медіа є джерелом інформації про новітні методи й способи ведення війни. З одного боку, наявність таких лексем у репліках жанру дозволяє уникнути зайвих деталей, описів, що відволікали б увагу від основного змісту повідомлення. Однак, з іншого боку, терміни науково-технічної сфери можуть бути не зрозумілими для глядачів, які не достатньо обізнані у військовій справі.

Фіксуємо в мові телеінтерв'ю й емоційно забарвлену військову лексику. За словами дослідників, військова лексика «вміщує не лише термінологію, до якої належать слова, що вживаються у зв'язку з військовими поняттями, але й емоційно забарвлені елементи військового лексикону, які є переважно стилістичними синонімами відповідних військових термінів» [7, с. 273]. Такі утворення виникли в усному мовленні, мають переважно нейтральне забарвлення і, вживаючись поза контекстом війни, можуть набувати іншого значення. Пор.: Тому що доступність у нас / наприклад / по мілітарці / кожному там солдату / який був у Києві / до нас зранку шикувалася черга до штабу (А I); І ми відправляємо йому 350 комплектів того / що йому не вистачало для укомплектації батальйону // броніків / шоломів (А I); Вони дивилися на мене / їх багато сиділо / вони прямо біля нашого будинку окопалися(А IV); Знаходяться в гарячих точках / і в Маріуполі там / наприклад / мене це приємно здивувало / тому що зазвичай / під час Майдану / французи сиділи в готелях комфортних (А II); Там і зараз дуже багато тіл лежить / але я знаю / що наші тіла ховали в братські могили / але там / де розбита колона / я не знаю (А IV). Серед подібних одиниць переважають лексико-фразеологічні одиниці, які частково зрозумілі для тих, хто не пов'язаний із військовою справою, а також терміни на позначення видів майна, озброєння, військової техніки, що мають як літературні, так і неформальні назви.

У жанрі «теледіалог-інтерв'ю» фіксуємо випадки вживання термінів на позначення соціально-економічних понять, напр.: Я вам чесно скажу якби / якби нам давали волонтерам / які з чотирнадцятого по двадцять другий працювали в певному режимі / якби нам давали такі бюджети /якими оперуємо зараз (А І); Це дуже така розгалужена сітка людей / по всій планеті /які об'єднані спільною метою / і щодо логістики / і взагалі щодо організації процесів (А І). На думку Н. О. Яценко, зацікавлення соціально-економічною тематикою стало однією з ознак сьогодення. Про це, зокрема, свідчить той факт, що економічне життя України посідає важливе місце у сфері масової комунікації. Економічні проблеми дедалі частіше розглядають та аналізують у мас-медіа, зорієнтованих на масового читача, що спричинило широке використання соціально-економічної лексики поза професійною сферою [8, с. 150]. Використання термінів полегшує мовцям завдання вибору слів і забезпечує точну передачу думки. Тобто, вживаючи термінологічну одиницю, яка позбавлена емоційно-екпресивного забарвлення, як респонденти, так і журналісти не ризикують припуститися неточності й двоякого потрактування сказаного, особливо в умовах війни, коли інформацію потрібно надавати максимально точно й швидко.

Частотним є функціювання в теледіалогах суспільно-політичної та юридичної лексики. Таких лексем значно менше в репліках представників широкого загалу, які не дотичні до політики, громадської діяльності, юриспруденції тощо. Пор.: Всі решта мають робити те / що може принести користь в сенсі обороноздатності держави (сусп.-політ.) (А І); Цікаво було / що вони обоє на цих дебатах (сусп.-політ.) дуже показували свою підтримку Україні (А II); Хоча бачити те / що вони згоджуються на ембарго (юрид.) нафти / це вже величезний крок (А III); Але тут вони намагатимуться ще далі все з дипломатією (сусп.-політ.) розібратися (А III); Тому не варто чекати аж якихось там таких жорстких дій / наприклад / культурних санкцій (юрид.) (А II); Тому він і наполіг на скликанні позачергового саміту (сусп.-політ.) (А III); Мало якому президенту довелося долати стільки труднощів (сусп.-політ.) (А II); Дякуємо вам дуже /Вероніко / і за те / що ви зараз проводите таку інформаційну війну (сусп.-політ.) (А IV); Коли можна чекати / що до країн / які погоджують стати нашими гарантами (сусп.-політ.) / долучаться Сполучені Штати та Британія? (А I). Свідомо використовуючи зазначені термінологічні одиниці, мовці прагнуть відобразити політичну картину сьогодення, сформувати суспільно-політичні цінності, ідеали, норми, юридичні норми й правила поведінки в суспільстві, уявлення про суспільно-політичні інститути, ставлення до війни Росії проти України всередині держави та у світі.

Відзначаємо тенденцію збагачення жанру «теледіалог-інтерв'ю» термінологічними лексемами із галузі освіти та психології, напр.: Тільки на ось цій там / е-е / схемі можна писати якусь там наукову дисертацію (освіта) (А I); Да / можливо / цій мамі треба зробити такі батьківські збори (освіта) всієї бригади (А I); Питання в тому / що я не впевнений / що у мене буде / а-а / така / навіть не мотивація (психол.) / а наснага / після всього того / що я зараз побачив (А I); І повірте / що це картинка / яка дуже страшна / і вона дуже сильно вражає і / ну / впливає на психіку (психол.) НАТО (А III); Була же комунікація / діалог (освіта)? (А IV). В умовах повномасштабного вторгнення Росії, коли кожен перебуває в стресі, мас-медіа почали виконувати не лише інформативну функцію, але й стали джерелом першої психологічної допомоги, одним із методів боротьби зі страхом і панікою.

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок у визначеному напрямі. У мові жанру «теледіалог-інтерв'ю» періоду війни Росії проти України відбулися істотні зміни, що найбільше торкнулися термінологічної лексики. Простежено, що респонденти, незважаючи на сферу діяльності, вік, освіту, соціальний статус, послуговуються поняттями, які безпосередньо пов'язані з військовою справою, способами ведення боротьби. Зафіксовано тенденцію до вживання й інших груп термінологічних лексем, зокрема термінів на позначення соціально-економічних понять, суспільно-політичної та юридичної лексики, термінологічних лексемам із галузі освіти та психології, які в умовах війни набули іншої семантики.

Перспективу подальших досліджень убачаємо в аналізі розмовної, субстандартної, а також поетичної лексики зазначеного жанру, зміна специфіки функціювання яких пов'язана із впливом повномасштабної війни й глобальних суспільно-політичних, соціально-економічних, культурних зрушень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Жарко О.С. Тенденції сучасної української літературної мови та їх відображення в мові ЗМІ. Communications and Communicative Technologies. 2016. Том 24. № 12. С. 64-70.

2. Іграк К.Ю. Емоційно забарвлені елементи військової лексики. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського : Лінгвістичні науки : зб. наук. праць. Одеса : Астропринт, 2017. № 25. С. 55-59.

3. Ставицька Л. Український жаргон. Словник: Містить близько 4070 слів і понад 700 стійких словосполучень. Київ : Критика, 2005. 496 с.

4. Стаття з Вікіпедії «Рашизм». URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/Рашизм (дата звернення: 23.05.2022).

5. Сучасна українська літературна мова: стилістика / за заг. ред. акад. І. К. Білодіда. Київ : Наук. думка, 1973. 588 с.

6. Хоменко Г.Є. Сучасний стан розвитку формату та контенту україномовних ЗМІ. Science and Education a New Dimension. Philology. 2015. № 8. С. 86-90.

7. Шкута О.Г. Відтворення військової термінології українською мовою (на матеріалі сучасних публіцистичних текстів). Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Філологія, педагогіка, психологія. 2017. Вип. 34. С. 273-277.

8. Яценко Н.О. Термінологія соціально-економічної сфери у мові сучасних ЗМІ. Наукова термінологія нового століття: теоретичні і прикладні виміри : матеріали Міжнародної наукової конференції (Рівне, 15-16 вересня 2016 року). Рівне : НУВГП, 2016. С. 150-153.

ДЖЕРЕЛА

А І: текст ранкової програми «Сніданок з 1+1». У студії: С. Притула, телеведучий, громадський та політичний діяч - Н. Шовкопляс, Є. Гордеєв, І. Циганик (20.04.2022). Джерело запису - Телеканал «1+1» (https://www.youtube.com/watch?v=zMBmdPIU9e8).

А ІІ: текст телемарафону «Єдині новини». У студії: І. Карпа, письменниця, громадська діячка - М. Падалко (25.04.2022). Джерело запису - ТСН (https://www.voutube.com/watch?v=dKbHpOKY5hM).

А ІІІ: текст телемарафону «Єдині новини». У студії: О. Кошеленко, журналістка, спеціаольна кореспондентка ТСН - К. Стогній, О. Бутко (26.03.2022). Джерело запису - ТСН (https://www.voutube.com/watch?v=kOXciWE4xc8).

А IV: текст ранкової програми «Сніданок з 1+1». У студії: В. Першина, мешканка Бучі - Л. Барбір, О. Попов, К. Грубич (24.03.2022). Джерело запису - Сніданок з 1+1 (https://www.voutube.com/watch?v=ipiEeR9idwo).

А V: текст телемарафону «Єдині новини». У студії: Д. Кулеба, міністр закордонних справ України - М. Падалко (03.04.2022). Джерело запису - Вінка-новини (https://www.voutube.com/watch?v=ifqvBMv8lFQ).

А VL текст телемарафону «Єдині новини». У студії: Т. Чмут, військовий експерт, директор фонду «Повернися живим» - Я. Брензей (02.06.2022). Джерело запису - Вінка-новини (https://www.voutube.com/watch?v=hhQtZhwkfBc).

Размещено на Allbest.ru