Художній текст як засіб формування середнього рівня володіння українською мовою як іноземною

Размещено на http://allbest.ru

Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»

Художній текст як засіб формування середнього рівня володіння українською мовою як іноземною

Галайчук О.В., кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця

Трумко О.М., кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця

Анотація

Художній текст як засіб формування середнього рівня володіння українською мовою як іноземною

Галайчук О.В., кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця

Трумко О.М., кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця

Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»

У статті розглянуто художній текст як один із інструментів формування комунікативних навичок під час вивчення української мови як іноземної. український мова іншомовний студент

З'ясовано, що використання у навчальному процесі художніх творів українських письменників, а також системи навчально-методичних вправ і завдань до них дають змогу іншомовним студентам не лише ознайомитися з нашою літературою та культурою, а й здобути чи вдосконалити рівень знань та умінь у володінні українською мовою.

Опрацьовано зразки сертифікаційних завдань і вимоги, які ставляться до іноземців, котрі вивчають українську мову як іноземну на середньому рівні, щодо теми «Традиції, звичаї, свята».

Доведено, що поетичні та прозові твори Лесі Українки є цінним джерелом для методичних розробок навчальних текстів для іншомовців.

Запропоновано проєкт заняття з української мови як іноземної на тему «Традиції, звичаї, свята» (рівень В2) на основі прозового твору Лесі Українки «Святий вечір!» До тексту розроблено систему дотекстових і післятекстових вправ.

Завдання спрямовані на розвиток мовленнєвих навичок та умінь, вивчення і застосування у різних комунікативних ситуаціях нових слів, перевірку розуміння змісту прочитаного.

Творчі вправи сприятимуть розвитку уяви, дозволять застосувати вивчений матеріал на практиці.

Передбачається, що студенти, котрі здобувають середній рівень володіння українською мовою як іноземною, матимуть можливість не лише правильно зрозуміти кожен окремий «образок», а й, застосувавши попередні знання про святкування Різдва в Україні, побачити цілісність усього твору.

Зроблено висновок, що запропонований проєкт заняття може служити взірцем для методичних розробок на інші теми через інтегрування художніх тестів, актуальних для опанування на середньому рівні. Ключові слова: українська мова як іноземна, художній текст, Леся Українка, комунікація, проєкт заняття.

Abstract

Artistic text as a means of forming an average level of proficiency in ukrainian as a foreign language

The article considers the artistic text as one of the means of forming communicative skills during the study of the Ukrainian language as a foreign language. It was found that the use of works of art Ukrainian writers in the educational process, as well as the system of educational and methodical exercises and tasks to allow foreign students not only to get acquainted with our literature and culture, but also to acquire or improve knowledge and skills of Ukrainian language. Certification tasks and requirements on the topic “Traditions, customs, holidays” for foreigners studying the Ukrainian language were analyzed.

It was proved that the poetic and prose works of Lesya Ukrainka are a valuable source for methodical development of educational texts for foreigners. In this article, the authors offer a draft lesson on the Ukrainian language as a foreign language on the topic “Traditions, customs, holidays” (level B2) based on the work of Lesya Ukrainka “Holy evening!”. A system of pre-text and post-text exercises has been developed for the text. Tasks are aimed at developing speech skills and abilities, learning and using new words in different communicative situations, testing understanding of the meaning of what is read. It is expected that students who acquire an average level of proficiency in Ukrainian as a foreign language will be able not only to correctly understand each section of the work of art, but also, applying previous knowledge about celebrating Christmas in Ukraine, to see the integrity of this work. It is concluded that the proposed project of the lesson can serve as a model for methodological developments on other topics through the integration of art tests that are relevant for mastering at the intermediate level.

Key words: Ukrainian as a foreign language, artistic text, Lesya Ukrainka, communication, lesson project.

Вступ

Постановка проблеми. Основною метою навчального курсу з української мови як іноземної є формування в іншомовного студента навичок вільного володіння мовою шляхом досконалого засвоєння чотирьох видів мовленнєвої діяльності: говоріння, слухання, читання та письма. Важливу

роль у цьому процесі відіграє художній текст. Він може виконувати дві функції, які взаємодоповнюють одна одну: 1) художній текст - це об'єкт вивчення в іншомовній аудиторії та 2) художній текст - це стимул для мовленнєвого спілкування [17, с. 176]. Окрім того, що художній текст забезпечує знайомство іншомовної аудиторії з найбільш вагомими творами національної літератури та є основою для розвитку удосконалення комунікативно-мовленнєвих умінь, він відображає певні моменти соціально-історичного розвитку нації та має національно-культурну значущість, а це забезпечує розвиток лінгвокраїнознавчої компетенції [4, с. 8; 7, с. 8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання добору й адаптації художніх текстів, специфіки й етапів роботи над ними, видів і форм подання коментарів, вироблення стратегій розуміння таких текстів і розробки методичних моделей вивчення у контексті української мови як іноземної уже були предметом обговорення у дослідженнях А. Буднік, Л. Васильєвої, З. Мацюк, Н. Станкевич, І. Процик, Г Швець та ін. Проаналізовано такі аспекти: роль художнього тексту у навчальному процесі [15; 3], систему вправ для засвоєння художнього тексту [10; 14], його лінгвокраїнознавчий аналіз [1; 8] тощо.

Постановка завдання. Мета статі - запропонувати проєкт заняття з української мови як іноземної на тему «Традиції, звичаї, свята» на основі художнього тексту.

Виклад основного матеріалу

У тематичному каталозі Стандартизованих вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною тема «Традиції, звичаї, свята» є наскрізною. Вона може включати вихідні дні, державні та релігійні свята; день народження, іменини, весілля, хрестини; побажання і подарунки; похорон і вираження співчуття; забобони; українські звичаї та традиції; релігійні звичаї та традиції [13, с. 128].

На початковому й елементарному рівнях (А1-А2) ми інформуємо іншомовців про українські релігійні та державні свята (Різдво, Великдень, День незалежності), подаємо загальну інформацію про дати та святкування цих подій, вчимо лексико-граматичний матеріал, який дозволить висловити привітання з нагоди дня народження чи весілля.

Також обговорюємо тему подарунків. Рівень В1 доповнюємо інформацією про українські звичаї та традиції (наприклад: Привіт! Мене звати Аманда. Я з Канади, але зараз живу в Україні. Тут я навчаюся в університеті. Цього року я вперше провела Різдво не зі своєю сім'єю. Святкувала я Різдво не 25 грудня, як це роблять у Канаді, а 7 січня. Я залишилася у своїх університетських друзів. Вони запросили мене на Святий вечір. Це святкова вечеря, яку українці готують 6 січня. На стіл подають 12 страв. Традиційно це вареники з капустою і картоплею, борщ, пампушки, риба, гриби, квасоля. Усі страви готують без м'яса. Основна страва - кутя. Її готують із пшениці, маку та меду. Під час вечері на столі горить різдвяна свічка. Наступного дня, 7 січня, українці святкують Різдво. Зранку уся родина йде до церкви. Пізніше уся родина збирається за святковим столом. На Різдво всі співають різдвяні пісні - колядки. Я зробила багато фотографій, щоб надіслати своїм батькам і друзям. Це було чудове свято).

Середній рівень (В2), який передбачає достатнє володіння українською мовою як іноземною, дозволяє спілкуватися у професійному середовищі та використовувати більшість виражальних засобів і мовленнєвих умінь [13, с. 62]. Одним із засобів досягнення цієї мети є опрацювання в іншомовній аудиторії неадаптованих / частково адаптованих художніх текстів (оповідань, романів, пісень, поезії) у вигляді опису / розповіді / роздуму у форму монологів або монологів з елементами діалогу [13, с. 62-63].

Для роботи з текстом пропонуємо використати прозовий твір Лесі Українки «Святий вечір!» [6].

Дослідження творів Лесі Українки як навчальних текстів для іншомовців представлено у публікаціях С. Шевченко (на матеріалі поезії у прозі «Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами...») [18], О. Бурковської (на основі тексту драми-феєрії «Лісова пісня») [2], Г Швець (на прикладі оповідання «Чашка») [16].

Навчальні тексти про письменницю, її особистий і творчий простір, а також вправи до них подано у підручнику «Ключ до України: міста і люди» (рівні В2-С1) [5, с. 104-109] та навчальному посібнику «Образки з Лесиного життя» (рівень В1) [9], створених авторським колективом Міжнародного інституту освіти культури та зв'язків із діаспорою НУ «Львівська політехніка».

Твір Лесі Українки «Святий вечір» складається із чотирьох окремих образків (так визначила жанр твору сама авторка), об'єднаних однією спільною темою. Олена Пчілка у листі до М. Косача називала їх малюночками [6].

Фактично «Святий вечір» - це цикл, який складається із чотирьох мініатюр: «Перше читання фрагментарного тексту - це звичайне, “лінійне” читання, однак потім виникає потреба у цілісному відчитуванні рівнобіжних фрагментів, паралельних подій у єдиному контексті, адже шматки тексту сприймаються як цілісність завдяки єдиному часовому відтинку - Святого вечора», - зауважує В. Сірук [11].

Для студентів, котрі здобувають середній рівень володіння українською мовою як іноземною, цей твір дасть можливість не лише правильно прочитати та зрозуміти кожен окремий «образок», а й, застосувавши попередні знання про традиційне релігійне свято, побачити їхню цілісність.

Конспект заняття, який ми пропонуємо, складається зі словника, дотекстових вправ, тексту для читання та системи післятекстових вправ. Завдання спрямовані на вивчення нової лексики, перевірку розуміння змісту прочитаного тексту, розвиток комунікативних навичок та умінь. Зауважимо, що у матеріалах до заняття ми свідомо не подаємо загальну назву до образків, оскільки одним із пропонованих завдань до розуміння прочитаного є пропозиція назвати твір.

На першому етапі заняття студенти ознайомлюються з маловідомими словами у дотекстовому словнику:

Ба! - вигук. Вживається для вираження здивування, здогадки;

випростати - розпрямити що-небудь похиле, зігнуте;

гомоніти - говорити, розмовляти тихо, приглушено; видавати безладні звуки, шуміти;

кутатися - старанно одягатися в що-небудь тепле;

либонь - мабуть;

обрус - скатертина; виготовлений із тканини виріб, яким покривають стіл;

силкуватися - намагатися робити що-небудь; докладати зусиль для досягнення чогось;

покій - тут: кімната;

почувати - відчувати;

просторінь - те саме, що простір;

у цю пору - у цей час;

чарка, зменш. чарочка - невелика посудина для пиття спиртних напоїв;

шибка - скло у рамі вікна чи дверей.

Дотекстові вправи:

1. З'ясуйте значення слів вечоріти, справдитися, миготіти, бриніти, пишний, журливий, проникливий, діймати, діждати та складіть із ними речення.

2. Розкажіть, як святкують Різдво у країні, де ви проживаєте.

3. Підтвердите або спростуйте твердження (правда чи ні?).

- Напередодні Різдва українці мають святкову вечерю.

- Основною стравою на Святвечір є кутя.

- Узвар - це напій зі сухофруктів, який ніколи не готують на Святвечір.

- Під час Святвечора усі мовчать.

- Різдво українці святкують взимку.

- На Святвечір одягаються буденно.

- На Святий вечір виконують повсякденну роботу.

- На Різдво прикрашають ялинку.

4. Прочитайте твір Лесі Українки та перевірте правильність своїх відповідей (вправа 3).

1. Сім'я сидить за столом, вечеряє, - вже й кутя, й узвар на столі. В хаті так ясно, світло горить якось надзвичайно весело і разом урочисто. Вся сім'я гомонить, кожному хочеться сказати щось радісне, кожний почуває себе щасливим і повним надій, хоч ніхто не знає, чого, власне, сподівається він і чи справдяться його надії... Та радість перелітає з одного обличчя на друге, мигтить, мов зірниця, в очах, бринить чарочками, лунає в дзвінкому дитячому сміхові. І гомін, і сміх; але не той-то буйний, непевний гомін, коли люди гомонять і сміються надто голосно, щоб заглушити своє горе й сльози, - ні, се гомін спокійний, хоч і веселий. Як любо, урочисто-спокійно лунає те спільне: «Святий вечір!.. Будьмо здорові з святим вечором!».