Публіцистичний текст: мовний і перекладацький аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ТЕКСТ: МОВНИЙ І ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТИ

Карпушина М.Г., кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов Національної академії

Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Комарницька О.І., кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов Національної академії

Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Анотація

У статті йдеться про мовні та перекладацькі аспекти публіцистичних текстів. Актуальність дослідження ґрунтується на потребі ретельного вивчення сучасних англомовних публіцистичних текстів й особливостей їх перекладу шляхом аналізу англомовних онлайн ресурсів газет і новин. Ця потреба зумовлена всесвітньою глобалізацією й інтенсивним розвитком міжнародних партнерських відносин, а також постійним поповненням мовного арсеналу новоутвореннями, професіоналізмами, термінами тощо. Публіцистичний текст є тим джерелом, яке постійно наповнює мову різноманітною лексикою від побутової до наукової.

Метою роботи є аналіз публіцистичних текстів і вивчення особливостей перекладу англомовних газетних і новинних текстів на матеріалі онлайн-сайтів.

Матеріалом дослідження слугували онлайн-сайти газет The Gardian, Express, сайти новин ABC, BBC, CNN та офіційні сайти FLETC і FRONTEX в оригіналі англійською мовою. Обсяг аналізованих текстів становить один друкований аркуш. З метою досягнення поставленої мети були застосовані методи структурно-семантичного й комплексного перекладацького аналізу для дослідження та систематизації засобів, використаних у перекладі англомовних публіцистичних текстів, а також метод суцільної вибірки під час пошуку базового матеріалу дослідження.

Внаслідок дослідження виділено такі мовні й перекладацькі особливості публіцистичного тексту: наявність неологізмів, неоковідизмів, термінів, професіоналізмів, стійких словосполучень, реалій суспільного, політичного, культурного життя. Використання експресивної лексики як спосіб привертання уваги читача й індивідуальних засобів вираження оказіоналізмів також можна вважати особливістю публіцистичного стилю, який реалізується у таких жанрах, як стаття, інтерв'ю, репортаж тощо.

Все те, чим живе суспільство, відображається у мові. Мова публіцистичних текстів миттєво реагує на мовні новоутворення і є органічним середовищем фіксації найновіших тенденцій розвитку мови, джерелом запозичення окремих новоутворень у мову перекладу, своєрідним зразком функціонування і вживання нових лексичних явищ у мові оригіналу.

Ключові слова: переклад, публіцистичний текст, терміни, неологізми, новоутворення, професіоналізми.

Abstract

JOURNALISTIC TEXT: LANGUAGE AND TRANSLATION ASPECTS.

The article deals with some language and translation aspects of journalistic texts. The relevance of the research is based on the need for a thorough study of modern English-language journalistic texts and their translation peculiarities by analyzing English-language online resources of newspaper articles and news. This need is caused by the rapid world globalization and the intensive development of international partnerships, as well as the constant completion of the language arsenal with newly created word formations, professionalism, terms, etc. In addition, the journalistic text is the source that constantly replenishes the language with a variety of vocabulary from everyday to scientific ones.

The work aims at analyzing journalistic texts and studying the features of translation of English-language newspaper articles and news texts on the material of online sites.

The study was based on The Guardian, Express newspapers websites, ABC, BBC, CNN news sites, and the official FLETC and FRONTEX sites in the English language. The volume of analyzed texts is one printed sheet. In order to achieve this goal, the methods of structural-semantic and complex translation analysis were applied to study and systematize the linguistic means used in the translation of Anglophone journalistic texts, as well as continuous sampling method while searching for the basic research material.

Because of the research, the following language and translation features of a journalistic text have been identified: the presence of neologisms, neocovidisms, terms, professionalisms, fixed phrases, phraseological locutions, and the realia of public, political, and cultural life. The use of expressive vocabulary as a way to attract the reader's attention and individual means of expression occasionalism can also be considered a feature of the journalistic style, which is implemented in such genres as articles, interviews, reportages, etc.

Everything that society lives by is reflected in the language. Therefore, the language of journalistic texts instantly reacts to newly created language units, is an organic environment for fixing the latest trends in language development, a source of borrowing individual neoplasms into the translation language, a model of functioning, and use of new linguistic phenomena in the original language.

Key words: translation, journalistic text, terms, neologisms, newly created language units, professionalism.

Постановка проблеми

У сучасному світі, коли технологічний прогрес досяг свого неабиякого розквіту, існують безліч методів і засобів передачі інформації від медійних структур до населення та різних соціальних спільнот. Публіцистично-інформаційне повідомлення привертає до себе увагу фахівців різних наукових галузей соціології, психології, права, економіки, а також лінгвістів-перекладачів, позаяк переклад публіцистичних текстів (ПТ) набуває особливого значення за умов розширення міжнародних зв'язків, крім того, є ефективним способом інформування громадськості, засобом поширення реклами та впливу на споживача.

Постійний розвиток і збільшення обсягів інтернет-видань, які працюють у міжнародному масштабі, а також міжнародний статус англійської мови у сучасному суспільстві зумовлюють актуальність вивчення питання перекладу публіцистичних матеріалів і водночас навчання перекладу ПТ у межах професійної компетентності майбутніх охоронців кордону. Щорічний тираж таких текстів достатньо великий і відповідно до розширення міжнародних зв'язків продовжує збільшуватися. Це питання буде залишатися актуальним, доки існують засоби масової інформації (ЗМІ), зокрема інтернет-видання, які потребують якісного перекладу інформації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Академічний інтерес до перекладу новин виник наприкінці 1980-х і в 1990-х рр., особливо у Європі, коли Стеттінг ввів широко використовуваний термін «transediting», себто редагування перекладу, для визначення перекладу текстів новин [6, с. 372]. Пізніше Вальдеон запропонував термін «framing», який має на увазі адаптування до картини світу цільової мови, тому є продуктивнішим поняттям, ніж «transediting» (редагування перекладів), оскільки політичні, економічні та соціальні наслідки адаптації й «одомашнення» новин набагато важливіші, ніж акцентування уваги лише на мовних особливостях перекладу ПТ, як передбачає поняття «transediting» [8, с. 52].

Більш глибоко переклад ПТ став вивчатися у XXI ст., коли зріс потужний інтерес до емпіричних досліджень перекладних текстів, аналізу процесів такого перекладу, питань сприйняття таких текстів засобами мови перекладу (І. Алєксєєва, Н. Гуренко, Т Кияк, О. Матузкова, З. Партико, Н. Руденко, Л. Черноватий, Е. Bielsa, S. Bassnett, R. Holland, M. Sidiropoulou, H. Hoidas, E. Tsapaki, R. Valdeon та ін.). Вітчизняні та зарубіжні науковці й далі виявляють значну зацікавленість проблемами терміносистем, функціонуванням термінолексики, зокрема питаннями перекладу специфічних рис публіцистичного матеріалу: заголовків, повідомлень, оголошень, кліше, неологізмів, абревіатур, реалій тощо.

Поступово переклад ПТ зумів утвердитися як підгалузь досліджень у галузі перекладознавства. З огляду на такий молодий вік цієї підгалузі можна впевнено стверджувати, що дослідження перекладу ПТ знаходиться ще в зародковому стані. переклад новина газетний публіцистичний

Переклад публіцистичних новин, а отже, функція цільового тексту має першорядне значення для розуміння змін, які зазнає будь-який вихідний текст під час перекладу іншою мовою, переконаний Холланд [4, с. 335]. Ця думка призвела науковця до вагомих висновків: існує ціла низка причин, що впливають на переклад новин. Серед них виділимо такі: 1) обмеження граничних термінів виконання перекладів, позаяк різні ЗМІ конкурують за швидке поширення інформації, яка би сприймалася як своєчасна для цільової аудиторії; 2) доступність ресурсів: не всі ЗМІ мають однакові ресурси; деякі покладаються на окремих кореспондентів, тоді як інші вдаються до безпосередньої підготовки новин. Це означає, що досить часто простежити походження текстів новин непросто, а отже, й перевірити їхню достовірність не завжди вдається; 3) лінгвістичні обмеження: різні культури мають різні картини світу, тому перекладачеві доводиться враховувати особливості цільової культури під час перекладу; 4) поширеність англійської мови як світової мови, що особливо актуально у підготовці новин, оскільки такі тексти дедалі частіше видаються англійською мовою для глобального ринку, й офіційний сайт новин ДПСУ не є винятком. Багато неангломовної інформації, яка подається на сайті ДПСУ, подається англійською мовою для міжнародної аудиторії. Отже, це слід розуміти так: англомовні новини у перекладі адаптуються для місцевої аудиторії та, навпаки, неангломовні для англомовної. Адекватне прочитання різних англійських версій українських текстів, які публікуються на сайті ДПСУ та інших засобах масової комунікації про діяльність нашого відомства, часто залежить від підготовки випускників НАДПСУ ім. Б. Хмельницького, котрі навчаються за спеціальністю 035 Філологія.

Постановка завдання. З огляду на те, що мова знаходиться у стані постійного розвитку, відповідна галузь лінгвістики потребує перманентного вивчення.

Метою дослідження є вивчення мовних аспектів ПТ, аналіз специфіки перекладу англомовних ПТ українською на матеріалі англомовної преси та новин. Завданнями цього дослідження є виконання структурно-семантичного й комплексного перекладацького аналізу англомовних ПТ, особливостей перекладу таких текстів.

Виклад основного матеріалу

Предмет ПТ охоплює всі сфери сучасного життя, приватне і суспільне, реальне або відображене у ЗМІ, і це пояснює багатогранне завдання перекладачів: дотримання міждисциплінарного підходу до перекладу новин, який охоплював би всі ці сфери життя, на додаток до лінгвістичних особливостей перекладу. Як наслідок, переклад ПТ вимагає від перекладача відповідних лінгвістичних і міждисциплінарних знань.

Існує цілий низка лексичних і змістових особливостей ПТ, які слід враховувати перекладачеві. Аналіз англо-українських ПТ дозволяє стверджувати, що до цих особливостей належать використання термінів і неологізмів, неоковідизмів, фразеологізмів, стійких словосполучень, кліше, назви реалій, заголовків тощо.

Однією з основних характеристик ПТ є функціонування термінів, котрі часто набувають конотативного забарвлення внаслідок поєднання їх із певним контекстом або засобами літературної мови. З метою створення емоційно-експресивного ефекту, привертання уваги читача до публікації, а часом навіть економії мовних засобів використовуються оказіоналізми, так звані індивідуальні засоби вираження. Для ПТ також характерні насиченість різноманітними реаліями, цитатами, сленгом, фразеологією, ідіоматичною лексикою; використання образних порівнянь, метафор, метонімії тощо. Рoзвитoк нових галузей людської діяльності зумовлює псяву нсвих термінологічних одиниць на позначення не відомих раніше понять. Мова ПТ є найприроднішим середовищем циркулювання неологізмів і джерелом вивчення таких засобів мови, зокрема через їхнє поширення з різних галузей знань і їхню загальномовну адаптацію.

Вивчення процесів неологізації на матеріалі ПТ засвідчує, що останні відіграють ключову роль у сприйманні лексичних інновацій, поширенні й узвичаєнні їх у свідомості та мовленні читачів, зокрема у мовній практиці курсантів, адже такі тексти неможливо уявити без використання термінів, неологізмів, професіоналізмів, тож вони є засобами пізнання курсантами «живої мови». Власне мова ПТ, яка миттєво реагує на мовні новоутворення, може стати своєрідним середовищем фіксації найновіших тенденцій розвитку мови, джерелом запозичення окремих новоутворень у мову перекладу, «еталоном» функціонування і вживання нових лексичних явищ у мові оригіналу.

З метою вивчення мови ПТ досліджувалися сайти англомовних газет і новин. Джерелом вибірки були англомовні газети The Оиагйіап [7], Express [2], новини ABC, BBC, CNN тощо.

У зв'язку з реалізацією сучасної гендерної політики у мові з'явилися нові поняття, до прикладу gender fluid, тобто той, хто має тенденцію до мінливої / змінної статі. Так, у словнику Merriam Webster це поняття визначено як «bemg a person, whose gender і6.єп(:і1у^ is not fixed». Газета The Ganfian пропонує статтю під назвою «The gender-fluid generation: young people on bemg male, female or non-bmary», і, власне, вже сам заголовок розкриває значення цієї лексичної одиниці. Проявом цієї політики є незвичайне застосування у мовленні займенників they, Лєіг, them, themselves, що вживаються для ідентифікації будьякої особи однини, стать якої невстановлена, невизначена або невідома. У вже згаданій статті авторка С. Марш, котра проводила опитування молоді щодо визначення їхньої статті, зазначає: «In the US some universities accept gender-neutral pronouns allowing students to be called `they' rather than `he' or `she'».

Заголовок ще однієї статті тієї самої газети «Why a generation is choosrng to be child-free» привертає увагу до іншої гендерної особливості: заміна образливого childless толерантним childfree. Cambridge Quationaiy дає таке визначення child-free: «used to refer to people who choose not to have chtidren». Стаття «More women tike me are choosmg to be chtidfree. Is tHs the age of opting out?» ілюструє пояснення: «Could thts falting Hrthrate eventually affect how chtidfree people are viewed іп the US? (Chtidfree, I'll emphasize, not chadless a lot of people wrihout offspring prefer to reserve the term “childless»for those who are unable to have children) Whh plenriude, comes acceptance, even normalcy, until the chtidfree seem unremarkable somethrng tike that?». Таким чином, child-free стосується вибору людини, а childless діагнозу.

Гендерно нейтральним є також peoplekmd, що є еквівалентом слову mankmd / humankmd. У статті «Justin Trudeau tells woman to say `peoplekind' not `mankind'» зазначається: «The questioner ended by askmg Trudeau to look at laws surroundmg the charitable status of religious orgamsations, saymg , «maternal love is the love that's gomg to change the future of mankind». To winch Trudeau sa!d: «We hke to say `peoplekind', not necessarily `mankind', because h's more mclusrve». Collm's O^tionaiy пояснює це поняття так: «a gender-neutral version of `mankmd'; the human race». Отже, peoplekind є гендерно нейтральним варіантом mankind, тобто «людство / рід людський».

У цій самій The Guardian ми натрапили на слово freegan, утворене шляхом контрактації двох основ `free і `vegan' З безлічі контекстів ми визначили його значення як «особа, котра використовує здешевлені або безкоштовні продукти, речі; практикує спільне проживання, самовільне заселення, використання речей, які вже непотрібні іншим людям; харчується продуктами із власного городу тощо». Цікавим із лінгвістичного погляду є його еквівалент dumpster diver, дослівно «нирець у смітник», або regular bin raider. Причини такого новоутворення можуть бути різними, однак головною залишається привертання уваги до проблем навколишнього середовища, перевикористання ресурсів. «I'm a freegan I get food from bins, foraging or my garden», «Stuart is a `freegan" someone who subsists largely on food discarded by others... Stuart became afreegan at Cambridge <.> and as a student acquired most of his food from the bins of his local Sainsbury's. <.> In the US especially, freegans are often called `dumpster divers", though many freegans insist that the practice of extracting food from dustbins represents only one strand of what they do; other freegan practices include co-operative living, squatting and `freecyling', or matching things that people want to get rid of with things other people need. The word freegan is a blend of`free ' and `vegan'».

Ми також спостерігаємо утворення похідного freeganism від основи freegan, тобто явище, що передбачає використання всього безкоштовного (free) або майже безкоштовного. Такі тексти є джерелом синонімічних виразів на кшталт bin-diving / dumpster diving до іменника freeganism. «Devotees offreeganism seek to make a political statement by rescuing edible food and perfectly good household items from supermarket bins and skips respectively».

Вживання метафори toxic tea cosy привертає увагу ще до однієї глобальної проблеми довкілля: накопичення парникових газів. У статті «World can reverse climate change» у заяві Бориса Джонсона читаємо «.together we can reduce our emissions, we can radically cut our dependence on fossil fuels, we can change our agricultural practices and in short we can reverse the process by which for centuries humanity has been quilting our planet in a toxic tea cosy of greenhouse gasses». Аналізуючи композицію цієї фрази, розкладаючи її на окремі компоненти й ураховуючи контекст, ми розуміємо вираз toxic tea cosy як токсичне покривало / покров, покривання токсичною ковдрою.

Із початком пандемії коронавірусу у мовленні з'явилося чимало термінів, пов'язаних із цією проблемою: self-isolating, pandemic, quarantine, lockdown, coronavirus bubble, lockdown dinners, covid secure environment; неологізмів, серед яких «covidiot» (someone ignoring public health advice той, хто ігнорує поради щодо збереження здоров'я населення), «covideo party» (online party), and «covexit» (the strategy for exiting lockdown вихід із карантину або самоізоляції) тощо. Англійська мова, так само як й інші мови майже миттєво зреагувала на ситуацію, яка склалася у світі з короновірусом. Потреба дослідження й обговорення цієї проблеми призвела до численних мовних новоутворень. Саме зміни у житті суспільства чітко простежуються у мовних нововведеннях англомовної преси, до прикладу, у газеті Express натрапляємо на такі приклади:

The One Show guest sparks backlash over travel confusion `Giving Covidiots false hope' (короновірусний ідіот). Seriously? Police called to illegal Covid party and find officers dancing inside (онлайн вечірка). At the time, two different households were not allowed to mix indoors and socialising inside was limited to people inside a coronavirus bubble (обмеження через коронавірус). When arrivals numbers are high, some arrivals are tested away from the Tug Haven site to avoid over-crowding and maintain a covid secure environment (гарантувати безпечне середовище від ковіду). Later in the footage, one diner is heard speaking with a disguised voice stating he had visited many “clandestine» dinners (нелегальні застілля) like the one he was currently attending. Macron forced to investigate own ministers over claims of illegal lockdown dinners (нелегальні застілля в період ізоляції).

Відомчі преса та новини відображають різні аспекти професійної діяльності, зокрема військової та правоохоронної. Їхній аналіз відкриває широкий простір для науковців згаданої інституційної галузі лінгвістики. Так, вивчення сайтів Федерального право-охоронного навчального центру та FRONTEX демонструє незвичні словосполучення для українського носія картини світу.

The Facilities Management Division (FMD) comprises about 60 people who provide cradleto-grave functional support for the physical infrastructure at FLETC Glynco (пожиттєва підтримка). FMD's mission is to provide state-of-theart facilities that enhance FLETC's ability to deliver training to those who protect our homeland (засоби найновіших технологій) [1, c. 10].

Пошуки еквівалента до словосполучення land management не дали адекватного розуміння виразу land management officers. Словники пропонують такі значення, як землеустрій, управління земельними ресурсами, що не корелює з контекстом вживання цього сполучення у статті. «In today's changing world, land management officers are faced with a variety of situations that, in addition to traditional law enforcement skills, require an awareness of and expertise in human behavior, cultural sensitivity, and other interdisciplinary approaches to effective law enforcement». Контекстуальне вивчення словосполучення land management officers допомагає знайти правильну відповідь охоронці правової безпеки та територіальної цілісності держави. Переклад цього терміна став можливим завдяки іншому контексту: «The Land Management Police Training (LMPT) is the basic training program for officers primarily charged with enforcing natural resource laws and regulations and violations with nexus to the public lands of the United States and its territories» [5, c. 31].

Вивчаючи галузеву термінологію на офіційному сайті FRONTEX, ми нерідко спостерігали розбіжність у термінології відповідних структур країн-учасниць (participant countries) і правоохоронних структур України, що провокує непорозуміння і суттєво ускладнює комунікацію. Так, для звичних для нас термінів прикордонний контроль (border control) і прикордонна служба (border guard service) на сайті FRONTEX прийнято вживання еквівалентних термінів border checks і border surveillance. «The experts from the Frontex Centre for Combatting Document Fraud were on call to help law enforcement officers from participant countries determine whether a document they held in their hands during border checks was fraudulent... The European Border and Coast Guard Standing Corps officers will support Latvia and Lithuania in border surveillance and other border management functions» [3].

Дослідження англо-українських текстів паралельної преси надають цінну інформацію для викладання іноземної мови, оскільки контрастний аналіз паралельних явищ підвищує міжкультурну компетентність курсантів на заняттях, включаючи іллокутивні та стратегічні компетенції. Це пояснюється тим, що колокаційні зрушення, котрі простежуються у текстах, є засобами, за якими ефективно проявляються міжкультурні концептуальні варіації. Водночас колокаційні зрушення, виявлені у текстах паралельної мови, можуть бути творчо використані викладачами кафедри іноземної мови для підвищення метафоричної та колокаційної міжкультурної обізнаності курсантів.

Однак через розбіжність у мовних картинах світу виникають значні труднощі у перекладі англійських ПТ українською мовою, зокрема це стосується тлумачення метафоричних термінів, образної та необразної фразеології, кліше і розмовних лексичних елементів, а також алюзій, тобто художньо-стильових прийомів; натяків, відсилання до певного літературного твору або історичної події. До прикладу, стаття `Full assault' Prince William to unleash faces full wrath of the Crown [2] дає перекладачеві вдосталь простору для роздумів. `Full assault', напевно, запозичено від назви твору «Full Assault Mode», який є третьою книгою «A Delta Force Novel» Дальтона Фюері (Dalton Fury). Сповнений рішучості діяти / войовничості, принц Вільям демонструє обличчя гніву королівської сім'ї такий заголовок, на нашу думку, відповідає змісту статті та задумці її автора.

Очевидно, що переклад ПТ вимагає від курсанта обізнаності та кмітливості, щоб адекватно витлумачити текст оригіналу, який часом може бути перевантаженим чужими для українського мовного середовища алюзіями. Переклад таких ПТ потребує особливої уваги викладача, його участі й допомоги, окремих пояснень курсантам, з іншого ж боку, вони ставлять перед курсантами виклики й мотивують їх до лінгвістичних досліджень.

Цей підхід сприяє розвитку критичного мислення у тому сенсі, що різні концептуалізації можуть передавати більше, ніж культурно-лінгвістичне усвідомлення, дозволяючи отримати доступ до громадської та політичної сфер життя суспільств. Водночас порівняння новин ідентичного контексту з різних сайтів допомагає виявляти правдивість або неправдивість фактів, що висвітлюються в інтернет-мережі або в інших джерелах. Він також має важливе значення для набуття навичок природного звучання ІМ, адже стійкі словосполучення (колокації) в англійській мові будуються за певними формулами, а саме відповідно до сполучуваності частин мов. Таке дослідження додає цінного культурно-лінгвістичного досвіду як курсантам, так і викладачам.

Висновки

ЗМІ відіграють першорядну роль у формулюванні та передачі повідомлень про ключові події світового значення, таких як тероризм, війна у східній Україні, Карабаху, Іраку, стагнація світових економік і глобальні проблеми, пов'язані з короновірусною пандемією, тощо, проте ключова посередницька роль перекладу у сприйнятті повідомлень, включаючи промови, звернення, залишається значною мірою невидимою. Водночас тиск, який здійснюється на переклад внаслідок глобалізації, спонукає фахівців до більш ретельного вивчення цієї галузі, просування і залучення молодих людей до її вивчення, адже це та аудиторія, яка найбільше користується інтернет-виданнями, покладається на інформацію, що подається на інтернет-сайтах.

Беручи до уваги особливості перекладу ПТ, перспективи подальших досліджень вбачаємо у приєднанні до аналізу ширшого дослідницького матеріалу з метою більш ретельного вивчення лексико-стилістичних особливостей перекладу ПТ та їхніх заголовків.

Список використаних джерел

1. Bradford, J. Facilities Management Division. The FLETC Journal. 2018. Vol. 20. URL: https://www.fletc.gov/ sites/default/files/archives/FLETC_Journal-SpringSummer2018v3_Web.pdf (дата звернення: 19.07.2021).

2. Express. Home of the Daily and Sunday Express. UK News. URL: https://www.express.co.uk/news (дата звернення: 12.07.2021).

3. FRONTEX. European Union Agency. URL: https://frontex.europa.eu/ (дата звернення:19.07.2021).

4. Holland, R. News Translation. The Routledge Handbook of Translation Studies / Ed. By Carmen Millan, Francesca Bartrina. London, 2013. P 332-346.

5. Lachance, R. Law Enforcement Community Service in Disaster Areas. The FLETC Journal. 2018. Vol. 20. URL: https://www.fletc.gov/sites/default/files/archives/FLETC_Journal-SpringSummer2018v3_Web.pdf. (Last accessed: 19.07.2021).

6. Stetting, K. Transediting A New Term for Coping with the Grey Area between Editing and Translating. The Fourth Nordic Conference for English Studies. Copenhagen: University of Copenhagen. 1989. P 371-382.

7. The Guardian. International edition. News. URL: https://www.theguardian.com/uk (дата звернення: 16.07.2021).

8. Valdeon, R.A. From Adaptation to Appropriation: Framing the World through News Translation. Linguaculture. 2014. Vol. 5. № 1. P 51-62.

Размещено на Allbest.ru