Лексична когезія в художній прозі Дженні Ерпенбек (в аспекті німецько-українського перекладу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнського національного університету

імені Володимира Даля

Лексична когезія в художній прозі Дженні Ерпенбек (в аспекті німецько-українського перекладу)

Літвінова М.М., кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германо-романської філології та перекладу

Анотація

Стаття присвячена дослідженню засобів лексичної когезії в художній прозі сучасної німецької письменниці Дженні Ерпенбек, їх функціонального навантаження та специфіки відтворення в українському перекладі. Збереження зв'язності художнього тексту, що реалізується через когерентність та когезію, забезпечує комунікативну адекватність перекладу. Когезія як організація внутрішньотекстових зв'язків через мовні засоби репрезентує зв'язність у поверхневій структурі тексту. Дослідники виокремлюють логіко-семантичні, лексичні, граматичні, стилістичні та графічні засоби когезії. Лексична когезія розглядається як значущий фактор організації семантико-структурної єдності текстових компонентів. До лексичних засобів когезії зараховують повтори, що класифікують за семантикою, місцем розташування, задіянням текстових рівнів, структурною організацією, точністю відтворювання мовних одиниць.

Зв'язність художньої прози Дженні Ерпенбек, що виявляє характерні для постмодерністських творів риси - децентрованість, фрагментарність, відсутність хронологічної послідовності розповіді, - базується на значній кількості лексичних засобів когезії. У романі «Heimsuchung» тотожні, однокореневі, синонімічні, антонімічні, перифрастичні, гіпонімічні, паронімічні, тавтологічні, лейтмотивні повтори створюють зв'язки в межах речень, надфразних єдностей, абзаців, розділів і всього тексту роману. Повтори, виступаючи композиційним принципом, слугують цілям передачі особливостей індивідуально-авторського світогляду через позначення розгортання авторської думки, створення смислової багатошаровості тексту завдяки ланцюжку асоціацій, акцентуації центрів смислового прирощення, передавання емоцій та їх інтенсивності, реалізації естетичного впливу через структурування та ритмізацію тексту.

Дженні Ерпенбек майстерно варіює повтори, експериментуючи з мовними засобами, застосовуючи чисельні повтори слів та цілих фрагментів тексту. Відтворення лексичних засобів когезії, що передають особливості мово- мислення письменниці, та досягнення комунікативної адекватності перекладу потребують від перекладача творчого підходу. Перекладачка Христина Назаркевич знаходить рішення в таких прийомах: відтворення відповідного виду лексичного повтору без зміни структури, зі зміною структури, заміна виду лексичного повтору, відсутність реалізації повтору з компенсацією в іншому місці тексту.

Ключові слова: художній текст, зв'язність, когезія, лексичний повтор, прагматична настанова, комунікативна адекватність перекладу, український переклад, німецька сучасна література.

Abstract

LEXICAL COHESION IN JENNY ERPENBECK'S FICTIONAL PROSE (IN THE ASPECT OF GERMAN-UKRAINIAN TRANSLATION)

The article is devoted to the study of the means of lexical cohesion in the fiction prose of the modern German writer Jenny Erpenbeck, their functional capacity and specification of their creation in the Ukrainian translation. Preserving of consistency in the literary text through coherence and cohesion ensures the communicative adequacy of the translation.

Cohesion, as the mechanism of intertextual connections, represents coherence in the surface structure of the text by the linguistic resources. Researchers distinguish logical-semantic, lexical, grammatical, stylistic and graphic means of cohesion. Lexical cohesion is considered as an important factor in semantic and structural unity of textual components. The lexical means of cohesion include repetitions, which are classified by semantics, location, involvement of the text levels, structural organization, accuracy of creation of language units.

The consistency of Jenny Erpenbeck's fiction, which reveals the characteristics of postmodern literary works: decentralization, fragmentation, not chronological sequence of the story, is based on a significant number of lexical means of cohesion. In the novel “Heimsuchung” the identical, cognate, synonymous, antonymous, periphrastic, hyponymic, par- onymic, tautological, leitmotif repetitions definitely create connections within sentences, supra-phrasal units, paragraphs, chapters and the entire text of the novel. Repetitions, as a compositional principle, serve the purpose of transmitting the features of the individual author's worldview by the designation of unfolding of author's thought, creation of semantic multilayered text due to the chain of associations, accentuation of the centers of semantic augmentation, transmitting emotions and their intensity, realization of aesthetic influence by structuring and rhythmization of the text.

Jenny Erpenbeck skillfully varies repetitions, experimenting with language means, using numerous repetitions of words and whole fragments of the text. Reproduction of cohesion lexical means, which express the features of the author's language judgment, and attaining the communicative adequacy of translation, require the translator's creative approach. The translator Khrystyna Nazarkevych finds a solution in the following techniques: creation the corresponding type of lexical repetition without altering the structure, with altering the structure, substitution of the type of lexical repetition, no occurrence of repetition with compensation elsewhere in the text.

Key words: literary text, coherence, cohesion, lexical repetition, communicative adequacy of translation, Ukrainian translation, German modern literature.

Постановка проблеми. Дослідження збереження зв'язності художнього тексту набуває особливої ваги та актуальності в царині міжмовної комунікації, оскільки саме ця лінгвістична категорія забезпечує структурно-семантичну цілісність тексту, що є важливим для сприйняття та розуміння реципієнтом.

Зв'язність, домінантна категоріальна характеристика тексту, розглядається сучасними дослідниками як семантико-структурна єдність текстових компонентів, що реалізується в когерентності та когезії [10, с. 211]. Під когерентністю розуміється смислова та інтерактивна зв'язність тексту, включаючи семантико-прагматичний аспект. Основою відносин між глибинними смисловими структурами тексту є логіко-семантичний зв'язок пропозицій. Когезія репрезентує зв'язність у поверхневій структурі тексту через організацію мовних засобів, що використовує автор відповідно до своєї прагматичної настанови. За зв'язком між елементами тексту виділяють логіко-семантичні, граматичні (насамперед синтаксичні), лексичні, стилістичні, графічні засоби когезії [1, с. 3; 8, c. 110].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У фокусі уваги сучасних дослідників знаходяться проблема розмежування понять когерентності та когезії (Г.В. Лещенко, О.В. Станіслав, О.С. Леднік, Т.Б. Маслова, О.М. Мокра, Л.В. Пономарьова, M. Krifka, G Rickheit, U. Schade, M. Schwarz-Friesel), аналіз когезії в художніх текстах (Л. Пац, О.Д. Огуй, О.В. Ємець, З.С. Шевчук, Ю.В. Стечишин, А. Чередніченко, S. Winko, Piotr R. Sulikowski), реалізація когезії художнього тексту через лексичний, лек- сико-синтаксичний, морфологічний, стилістичний повтор (І.Ю. Ковальчук, В.А. Котвицька, І.А. Синиця, Р.Л. Оліщук, С.П. Галаур, В.М. Фінів, І.А. Сидоренко, О.В. Калашник, О.А. Олексенко), мультимодальні засоби когезії в художньому тексті (І.А. Бехта, М.А. Карп), контрастивний аналіз засобів когезії в різних мовах (M. Кобзєв, K. Kunz, E. Steiner, E. Lapshinova-Koltunski), перекладознавчий аспект реалізації когезії в тексті (О.В. Ребрій, А.В. Іванченко, Р.С. Колесник, О.В. Кондратьєва, О.М. Петрик, С.Є. Максімов, О. Бернацька, О.В. Ємець, R. Gerzymisch- Arbogast, U. Wienen).

Передача засобів когезії є істотним фактором, що впливає на якість перекладу [3], оскільки зв'язність забезпечує комунікативну адекватність текстів перекладу. Незважаючи на актуальність теми для теорії та практики перекладу, дослідження збереження передачі засобів когезії в художньому перекладі, аналіз та опис перекладацьких прийомів, спрямованих на збереження комунікативного потенціалу оригінального тексту, є мало висвітленими в науковому дискурсі. Як зазначає О.В. Ємець, «до недавнього часу теорія перекладу приділяла недостатню увагу зв'язності тексту, видам зв'язності в межах цілого тексту або його частин» [5, с. 75].

Постановка завдання. Оскільки засоби реалізації когезії відрізняються в німецькій та українській мовах, її відтворення в перекладі пов'язане з певними труднощами. Метою статті є виокремлення засобів лексичної когезії в художній прозі сучасної німецької письменниці Дженні Ерпенбек із виявленням їх функціонального навантаження та визначення особливостей їх відтворення в українському перекладі.

Виклад основного матеріалу. Лексична когезія, на думку сучасних дослідників, найбільше визначає специфіку організації художнього тексту [7; 9]. До лексичних засобів когезії зараховують повтори, що розрізняються за семантикою (тотожний, однокореневий, синонімічний (у тому числі контекстних синонімів), оказіональний (індивідуально-авторський), антонімічний, перифрастичний, гіпонімічний, омонімічний, нео- німічний, паронімічний, тавтологічний), за місцем розташування (анафоричний, епіфоричний, контактний, дистантний, рамковий), за задіянням різних текстових рівнів (лейтмотивний, пунктирний), за структурною організацією (простий, розширений, кільцевий, ланцюжковий повтор, повтор-підхоплення), за точністю відтворювання мовних одиниць (повний, неповний) [2; 8].

Художня проза Дженні Ерпенбек, що виявляє характерні для постмодерністських творів риси - розриви оповіді, фрагментацію, відсутність хронологічної послідовності - містить значну кількість лексичних засобів когезії. У романі «Heimsuchung» («Прокляття дому», український переклад Христини Назаркевич) зустрічаємо тотожні повтори: «...ob jetzt aus den Zinnkrugen Zinnkruge wachsen werden, aus den Tellern und Tassen Teller und Tassen, und aus Gabeln, Messern und Loffeln Gabeln, Messer und Loffel...» [11, с. 23], однокореневі: «der Veredelung ihrer Obstbdume, der zu veredelnden Bdume» [11, с. 13], синонімічні: «...nur weg sollte er, raus, fort, bleiben, wo der Pfeffer wachst, zum Teufelsich scheren» [11, с. 24], антонімічні: «Zum ersten Mal in ihrem Leben borgte sich das Weinen mehrere Abende hintereinander vom Lachen ihren Korper» [11, с. 38], перифрастичні: «... dieschwere Tur des verborgenen Schrankes,... die Geheimtur ihrer Kinderzeit...» [11, с. 93], гіпонімічні: «Wo es nicht tiefer dringen konnte, weil der Boden schon satt war schnitt mit seinem Spiegel quer durch die dunkle Erde» [11, с. 11], паронімічні: «Auf unserm Boden gehet was,/ es tippelt nicht, es tappelt nicht» [11, с. 17], тавтологічні: «Der Konig selbst hat den Vater des Vaters des Vaters des Vaters des Schulzen zum Schulzen bestellt.» [11, с. 15], лейтмотивні повтори, що пов'язують між собою частини тексту.

Лейтмотивний повтор виступає як композиційний принцип, що, пов'язуючи авторські асоціації, створює смислову багатошаровість тексту, струк- турує та ритмізує художній текст, передає особливості індивідуально-авторського світогляду [6, с. 69]. У межах наступного уривку з роману письменниця використовує лейтмотивний повтор для акцентуації уваги читача на рисах характеру персонажів, їх ставленні до життя та війни.

Жінка архітектора розповідає гостям старий анекдот і додає плітки з життя сусідів про вагітність дочки різника в той час, як її чоловік був більше року на Східному фронті. Відомий жарт, побудований на порівнянні форми дитини та дині (кавуна), повторюється авторкою в скороченому варіанті, з додаванням слів, що утворюють асоціативний ряд історії: «Musiker, Tournee». Вибір іншого образу перекладачкою не зумовлюється лінгвокультурними чинниками, і в перекладі з'являється індивідуально-авторський новотвір «груша, груша, груша-дюшес, одна з хвостиком, інша - без!», де додавання компоненту «дюшес» відбувається для забезпечення рими. Відтворення компонентів-числівників «zwee», «eene» через «одна», «інша» змінює основу жарту (в оригіналі йдеться про двох хлопчиків та дівчинку): «Ein Musiker ist auf Tournee. Seine hochschwangere Frau soll ihm Bescheid geben, wenn das Kind endlich geboren ist. Ihr Stichwort soll sein: Melone. Der Musiker sitzt also auf der Buhne und spielt. Eines Abends nun flustert ein Kollege ihm von der Seitenbuhne zu: Melone, Melone, Melone - zwee mit Stiel und eene ohne!...Musiker, Tournee, Melone, mit und ohne... Musiker, Tournee, Melone, mit und ohne, das pafite auch wahrend des Krieges.» [11, с. 42]. - «Музикант - на гастролях. Його дружина от-от має народити дитину, вони домовилися, що вона передасть йому звістку, коли дитина нарешті народиться. Словом- паролем буде: груша. І от музикант сидить на сцені і грає. А його колега нахиляється до нього збоку і шепоче: груша, груша, груша-дюшес, одна з хвостиком, інша - без!... Музикант, гастролі, груша-дюшес, з хвостиком, і без... Музикант, гастролі, груша-дюшес, з хвостиком, і без, це і в час війни було доречно.» [4, с. 62].

Повтор «Melone», що наспівує актор Лідтке, в оригіналі пов'язаний із «Millionen» за звучанням, відтворюється в перекладі як «лімони» за звучанням і за семантичним зв'язком із «мільйони». Гра різними значеннями цього слова в українській мові не забезпечує збереження ланцюжка асоціацій. Відсутність тотожного повтору в перекладі порушує або затемнює для читача асоціативний зв'язок, за яким розгортається думка автора та актуалізується смислове прирощення: «Vor funfzehn Jahren etwa hatte der Schauspieler Liedtke, .noch eins draufgesetzt und, mit seinen Handen uppige Bruste andeutend, aus der Lustigen Witwe zitiert: Melonen - ah - Millionen!» [11, с. 42]. - «Років п'ятнадцять тому актор Лідтке, .оздоблював анекдот, показуючи руками пишний бюст і наспівуючи мотив з «Веселої вдови»: Лімони. мільйони!» [4, с. 62]. лексичний когезія переклад художній

Лейтмотивний повтор використовується авторкою для надання характеристики персонажу. У розділі «Жінка архітектора» про першу власницю дому, на тлі якого розгортаються долі кількох поколінь його мешканців, Дженні Ерпенбек застосовує 25 тотожних повторів дієслова «lachen», 9 - іменника «das Lachen», 3 - одно- кореневих повторів «festlachen», «lachend», «das Gelachter»: «Sie mufi selbst noch einmal lachen, obwohl sie den Witz schon oft erzahlt hat, sie lacht, und die anderen lachen sowieso, sie lacht wirklich gern, als Kind hat sie sich manchmal festgelacht, so hat das ihr Vater genannt, festgelacht, als hielte ihr Korper das Lachen fest, wolle es partout nicht mehr hergeben, und schuttele sich noch und noch ohne ihr Zutun» [11, с. 38]. - «Вона не може стримати сміх, хоча так часто розповідала вже цей анекдот, сміється вона, інші сміються само собою, вона любить посміятися, в дитинстві вона часом сміялася як заведена, так казав її тато, сміялася як заведена, так немов у неї всередині механізм сміху, і тіло саме, без її участі, не припиняє стрясатися від сміху» [4, с. 54].

У перекладі відтворюються 37 повторів та додаються 2 нових, наприклад, «...und schuttele sich noch und noch ohne ihr Zutun» - «... не припиняє стрясатися від сміху». Авторка застосовує перифрастичний повтор, побудований на описі кінетичної реакції тіла. Перекладачка залишається в рамках однокореневого повтору, додаючи лексичний компонент, що вербалізує імпліцитну інформацію. Експлікація в перекладі тотожного повтору реалізується в такому уривку: «Der Direktor des Kombinats lacht, und der Architekt selbst, und es lacht auch seine Frau» [11, с. 43]. - «Сміється директор комбінату, сміється архітектор, і його дружина також сміється» [4, с. 63].

Дженні Ерпенбек майстерно варіює лейтмо- тивний повтор, додаючи, елімінуючи, змінюючи компоненти, застосовуючи парцеляцію:

«Humor ist, wenn man trotzdem lacht, sagt sie an irgendeinem der Sommerabende in irgendeinem der letzten zwanzig Jahre, wahrend sie aus den Scheren das Mark saugt.» [11, с. 41]; (2) «... und sie sagt: Humor ist, wenn man trotzdem lacht. Humor ist, wenn man trotzdem lacht, sagt sie an irgendeinem anderen der Sommerabende in irgendeinem anderen der letzten zwanzig Jahre und bricht einem Krebs den Panzer.» [11, с. 41]; (3) «.und sie sagt: Humor ist, wenn man trotzdem lacht. An irgendeinem Sommerabend in irgendeinem der letzten zwanzig JahreerzahltihrMann einem der Gaste.» [11, с. 41].

У перекладі відбувається зміна структури авторського повтору: розрив із включенням у структуру слів з іншої частини речення, випущення компоненту повтору: (1) «Мати почуття гумору - означає вміти сміятися попри все, каже вона, висмоктуючи сік із клешні в котрийсь із літніх вечорів котрогось з останніх двадцяти років.» [4, с. 59]. Христина Назаркевич не відтворює тотожні повтори, замінює компонент повтору, використовує синоніми або в повторюваній структурі міняє синонімічні одиниці місцями: (2) «.а вона додає:

Мати почуття гумору - означає вміти сміятися попри все. Мати почуття гумору - означає вміти сміятися попри все, каже вона якогось іншого літнього вечора в якійсь інший з двадцяти років і переламує панцир рака ...» [4, с. 60]; (3) «.а вона на це: Мати почуття гумору - означає вміти сміятися попри все. Котрогось із літніх вечорів у котрийсь із двадцяти років її чоловік розповідає комусь із гостей.» [4, с. 60].

У романі тотожні повтори в межах одного речення слугують для згущення думки, зростання емоційного напруження: «Wie mit Schlingen band die Zeit den Ort dort fest, wo er war band die Erde an sich selbst fest, und band sie an dieser Erde fest, band sie ...fest» [11, с. 96]. Для реалізації функції повтору перекладачка порушує тотожність: використовує однокореневий компонент та додає редупліковану одиницю з вищою інтенсивністю емотивності: «Час, немов мертвою петлею, прив'язував місце, в якому вона перебувала, прив'язував землю до землі, і її також прив'язував до цієї землі, міцно-міцно зв'язував її ...» [4, с. 150].

Зростання емоційності авторка передає через синонімічні повтори: «.nur weg sollte er, raus, fort, bleiben, wo der Pfeffer wachst, zum Teufel sich scheren...» [11, с. 24]. Страх, розпач, злість героя роману «Прокляття дому», архітектора, який має терміново тікати з НДР на Захід, залишаючи свій дім, Дженні Ерпенбек передає через цілу низку синонімічних виразів, розширюючи структуру від слів до фразеологічних словосполучень. У перекладі кількість повторів зменшується, фразеологізм «wo der Pfeffer wachst» не відтворюється через фразеологічну одиницю, а розмовність виразу передається через слово «чкурнути», обсяг значення лексичної одиниці «подалі» не збігається з обсягом значення фразеологізму: «.йому просто треба поїхати звідси, покинути все, чкурнути подалі, забратися під три чорти.» [4, с. 32], що призводить до втрати інтенсивності переданих емоцій.

Значні труднощі становить переклад загадок та дитячих лічилок, в яких зустрічаються повтори для збереження рими та ритму, наприклад, тотожний дистантний повтор, повтор-підхоплення: «Ich kenn ein Tierchen,/ das heifit Manierchen./ Manierchen heifit das Tierchen./ Es tragt die Knochen uber'm Fleisch» [11, с. 17]. Для збереження форми і функцій малої фольклорної форми в перекладі використовуються українські народні римовані загадки: «Марушка в семи кожушках; хто на неї гляне, той і заплаче» [4, с. 18].

Для збереження національного колориту Христина Назаркевич перекладає лічилку, зберігаючи власні імена та повтори. Проте втрачається тотожний повтор дієслова «hiefi», елімінується прийменниково-іменникове словосполучення Ans Bein, що змінює риму. Повтор «Zickzettzack - Zick, Zett, Zack» складно впізнати в редукованому імені «Цікетцак» та лексичному ланцюжку «цет, цак, цік» зі зміною розташування елементів, що порушує ритмічний малюнок лічилки.

«Das ist der Schlussel zum Garten,/ Worauf drei Madchen warten./ Die erste hiefi Binka./ Die zweite hiefi Bibeldebinka./ Die dritte hiefi Zickzettzack Nobel de / Bobel de Bibel de Binka./ Da nahm Binka einen Stein/ Und warf Bibeldebinka/ Ans Bein./ Da fing Zick, Zett, Zack,/ Nobel de Bobel de Bibel de Binka/ bitterlich an zu wein'n» [11, с. 18]. - «Ось ключ до саду / на нього чекають дівчата / перша - Бінка, / друга - Бібельдебінка. / А третьої ім'я ЦікетцакНобель деБобель деБібель деБінка. / Бінка хапає камінчик / і кидає в Бібельдебінку / а тоді - цет, цак, цік - плаче Нобель де Бобель де Бібель де Бінка гірко» [4, с. 19].

Висновки

Для індивідуального стилю Дженні Ерпенбек є характерним майстерне використання потенціалу повторів як лексичних засобів когезії: тотожних, однокореневих, синонімічних, антонімічних, перифрастичних, гіпонімічних, пароні- мічних, тавтологічних та лейтмотивних. Повтори поєднують між собою як частини речень, надфразних єдностей, абзаців, розділів, так і текст роману загалом. Особливості індивідуально-авторського світогляду передають лейтмотивні повтори, що створюють багатошаровість тексту, акцентуючи на важливих смислових прирощеннях. Лексичні повтори підкреслюють комунікативно важливі елементи і застосовуються для характеристики персонажів, їхнього емоційного стану, атмосфери місця та часу, а також для надання експресивності мовленню, ритмізації тексту.

У перекладі не завжди вдається зберегти повтори, особливо побудовані на національно- культурних асоціаціях, у малих формах народної творчості. Зміна образної основи або використання прикладів українського фольклору веде до втрати національно-культурного колориту та затемнення асоціативних зв'язків, за якими розвивається авторська думка. Реалізуючи авторські прагматичні настанови, перекладачка Христина Назаркевич компенсує нереалізовані в перекладі повтори шляхом експлікації імпліцитно наявних повторів в тексті оригіналу, з метою передачі зростання емоційного напруження підвищує ступінь інтенсивності емотивності через введення в структуру редуплі- кованих одиниць, забезпечує збереження ритму шляхом заміни синонімічних повторів на тотожні. Для попередження семантичної надлишковості перекладачка змінює види лексичних повторів.

Знаходячи баланс між прагненням зберегти авторський ідіостиль, що передає особливості мовомислення письменниці, та завданням досягти комунікативної адекватності перекладу, перекладачка вдається до таких прийомів: відтворення відповідного виду лексичного повтору без зміни структури, зі зміною структури, заміна виду лексичного повтору, відсутність реалізації повтору з компенсацією в іншому місці тексту. Переклад художніх творів сучасних письменниць Німеччини завжди стає явищем в українському літературному просторі, отже, творчий доробок українських перекладачів залишається актуальним для подальших наукових досліджень. Перспективи подальших розвідок вбачаємо в аналізі відтворення різних видів когезії в сучасній художній прозі.

Список використаних джерел

1. Вербицкая О.М. Текстообразующий потенциал когезии в структурно-смысловой организации текста (на материале текстов произведений англоязычных авторов) : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04. Иркутск, 2001.16 с.

2. Вільчинська Т.П. Лексико-семантичний повтор у мемуаристиці Уласа Самчука: до питання типології. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2015. Вип. 38. С. 99-103.

3. Ґудек Д. Якість перекладу. Енциклопедія перекладознавства : у 4 т. / пер. з англ. / за ред.: Івз Ґамбіера та Люка ван Дорслара ; за заг. ред.: О.А. Кальниченка та Л.М. Черноватого. Вінниця : Нова Книга, 2020. Т. 1. С. 546-552.

4. Ерпенбек Дженні. Прокляття дому : роман / пер. з нім. Х. Назаркевич. Чернівці : Книги -XXI, 2016. 160 с.

5. Ємець О.В. Когезія в поетичному творі в аспекті інтерпретації та перекладу. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2009. № 45. С. 75-78.

6. Ковальова О.М. Німецькомовна вербалізація індивідуально-авторської концептосфери Томаса Манна : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2016. 18 с.

7. Котвицька В.А. Репрезентанти лексичної когезії у прозовому тексті (на матеріалі романів сучасних німецьких письменників). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2017. Вип. 31(2). С. 62-64.

8. Огуй О.Д., Стецишин Ю.В. Засоби когезії в романах Е.М. Ремарка: спроба кількісноі "репрезентації. Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. 2007. № 32. С. 109-113.

9. Пац Л.І. Сучасні тенденції мовної організації художнього прозового тексту (на матеріалі роману Ірен Роздобудько «Тут і тепер»). Закарпатські філологічні студії. 2020. Вип.1. Т. 2. С. 59-63.

10. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.

11. Erpenbeck Jenny Heimsuchung [eBook]. Munchen : btb Verlag, 2010. 99 S.

Размещено на Allbest.ru