Локативні конструкції в сучасних українській і російській мовах: факти контрастивної асиметрії

Key words: closely related Ukrainian and Russian languages; spatial constructions; contrastive asymmetry; distributive space; spatial prepositions; ablative case without a preposition.

Порівнювані синтаксеми об'єднує спільність репрезентованого значення й лексико-семантичного складу детермінованих та детермінувальних компонентів. В обох мовах вони мають такі семантичні описи: 1) називають місце реалізації і 2) позначають шлях руху в більш або менш обмеженому просторі: 1) Натрус сидів і розглядався по юрті (В. Ґжицький); ... по стрісі клуні шелестять і ворушаться лісові грушки (М. Стельмах); По берегу в сиротливом россыпе горбились домишки (В. Астафьев); Хрипло запели трубы по дымной степи (А. Толстой); 2) Тим часом ряджені їхали по селу (В. Малик); Довго гуляв Роман по Вкраїнї (О. Довженко); Редкие фигурки бродят по Мариинскому парку (М. Булгаков); Горбяков встал, прошелся по комнате (Г. Марков).

V + ПО + N loc (рос. N dat)

можуть вступати в синонімічні зв'язки із синтаксичними структурами

V + В / У (рос. В) + N loc і V + НА + N loc.

Відмінності полягають у тому, що в українській мові синонімічний ряд сформований на базі внутрішньо-відмінкових синонімів, а в російський міжвідмінкових синонімів. Пор.: Комісар Рубан ішов по Підвальній (Ю. Яновський) На Бульварній за Сінним базаром їхав тихо візник (Ю. Яновський); Он ... провёл по бумаге черту (В. Шишков) Синим карандашом полковник вялым движением провёл прямую черту на карте (М. Шолохов); Шарахнуло сонце з усієї сили і дрібнесенько розсипалось по кімнаті (І. Микитенко) І раптом він чує крик, чує, як щось падає в кімнаті (М. Стельмах); А вот мечется по столовке на костыле Паралитик (В. Астаф'єв) Горбяков метался в своем доме (Г. Марков).

В обох мовах функціюють конструкції з орудним безприйменниковим відмінком, напр.: Марійка ... пішла вузькою лісовою просікою (Ю. Мушкетик); Дніпром посувалися баржі (Л. Дмитерко); Потім всі троє підводяться, йдуть подвір'ям (М. Стельмах); Було гарно йти ранковим містом (Ю. Мушкетик) Тамара Иннокентьевна медленно, ощупью прошла темным неосвещенным коридором на кухню (П. Проскурин); Пока «Секрет» шел руслом реки, Грэй стоял у штурвала (А. Грин); Ты медленно проходишь пестрым лугом (Д. Кедрин); Части проходили деревней (Д. Фурманов). У їх творенні беруть участь дієслова цілеспрямованої дії (іти, проходити, крокувати, сунути; направляться, брести, лететь, подниматься). Роль придієслівного поширювача виконують іменники назви наземних шляхів сполучення (дорога, міст, вулиця; трасса, переход, коридор, мост), природних і штучних водних шляхів сполучення (ріка, протока, канал, русло; река, пролив, канал, русло), різних територій, спеціалізованих локумів, внутрішніх просторів, акваторій (ліс, подвір'я, пасіка, кімната, болото; роща, пастбище, огород, молельня, океан), населених пунктів, їхніх частин (місто, хутір, куток; столица, село, окраина).

Специфічною особливістю української мови є, по-перше, те, що у функції основного носія валентності поряд із дієсловом цілеспрямованого, зрідка нецілеспрямованого руху постають дієслова конкретної фізичної та звукової дії (шукати, литися, гриміти, шелестіти), по-друге, те, що придієслівну позицію можуть обіймати як власні, так і загальні назви наземних (сухопутних) шляхів сполучення (мовиться передусім про найменування вулиць, провулків), типів покривів (вода, земля, стерня), територій, покритих невисокою рослинністю (жито, пшениця, баштан, спориш), континентів, держав, географічних та адміністративних областей (Америка, країна, Сибір, Київщина), пристроїв і механізмів, які використовують для транспортування чого-небудь (труба, тунель, транспортер, східці), судин (артерії, капіляри, жили, вени), а також лексеми небо, небозвід, напр.: Соняхи вже цвіли, ціле море їх, золоточолих, розлилося степами (О. Гончар); А долиною стелеться чудесна музика (В. Гжицький); Що чути селом (М. Коцюбинський); Селом забринів сміх (В. Бабляк); Горбатюк повільно йшов вулицею, спускаючись до Дніпра (А. Дїмаров); А Пушкінською знову гнали партію наших полонених (О. Гончар); Я ходила разів сто чи двісті Маршалковською (Л. Дмитерко); Іду я рідною землею (В. Сосюра); Брели глибоким снігом, провалюючись по черево (Ю. Збанацький); Звернули ліворуч і наввипередки побігли голубуватим настом (О. Десняк); Повела житами стежка невелика (В. Симоненко); Іду споришами (тут стежка була) (Г. Чубач); І тінь моя країною бреде (М. Бажан); Оден їх шлях ішов волоським пограничем, другий серединою Поділля, третій Київщиною і Волинню (О. Назарук); Ітиме [дивізія] Уралом і зростатиме уральцями, йтиме Сибіром і зростатиме сибіряками, відважними тайговими партизанами (О. Гончар); Дук повернувся і мовчки почав підніматись бетонними східцями (Я. Баш); Небом пропливали тривожні хмари (О. Гончар); I вечірній над селами дим, Наче спогад, забутий і милий, Проплива небозводом блідим (Л. Первомайський).

3. Семантика

Контрастивну асиметрію на рівні значеннєвого плану виразно маніфестують конструкції з прийменниками, що утворилися поєднанням трьох первинних прийменників, один із яких ПО. Він уносить додатковий семантичний відтінок «поширеннядіїв просторі» до складу синтаксичної структури.

3.1 Конструкції V + З-ПОЗА + N gen

Виражає два значення: «дія, спрямована з іншого, зворотного, боку предмета чи простору», «дія, спрямована до предмета, що є об'єктом якої-небудь діяльності», напр.: Кум пляшкою з-поза тину помахує (Остап Вишня); З-поза невисокого пагорба чулись людські голоси (І. Муратов); Роман в'їжджав у місто з-поза Дніпра (Л. Дмитерко). Українській мові також властива синтаксема

V + ПОЗАДУ + N gen,

напр.: Та й вже знаєте, що десь із-за гір, із-за чистого неба, ще з-позаду сонця прориває чорна хмара (В. Стефаник). Характеризуючись спільністю значення з конструкцією

V + ПОЗА + N gen,

вона виявляє функційно-стилістичні відмінності, позаяк є діалектною.

3.2 КонструкuіяV+ З-ПОПІД+N gen

Репрезентуєдвоє значень, напр.: «дія, спрямована з нижньої частини якого-небудь предмета», «дія відбувається нижче або в нижній частині»: Та накопай коріння зпопід білого камінця (укр. нар. пісня); ... одпливли у вічність прадідові чайки з-попід вишень (Б. Олійник).

Конструкції V + З-ПОНАД + N gen. Експлікує два значення: «дія, спрямована з точки, що знаходиться вище від чого-небудь», «дія, спрямована з меж простору», напр.: І вдивляється в очі мені з-понад гір . Тарас (Д. Павличко); Далеко десь з-понад самого Бугу сірою грудочкою покотився у село заєць (М. Стельмах).

3.3 Конструкції V + З-ПОСЕРЕД + N gen

Має семантичний опис «дія, спрямована з простору, оточеного однорідними предметами», напр.: ... чути було ... шептання з-посеред потопи листя (І. Франко); З-посеред неї [стрільби] натреноване Хомине вухо вирізняло знайоме чахкання батальйонних мінометів (О. Гончар).

3.4 V + P-GJVІ: + N gen

Передає значення «дія, спрямована з точки, розташованої між однорідними предметами», напр.: З-поміж двох сталевих пластинок витикається блискуче лезо (Ю. Збанацький); ... витягла тоненьку папку з-поміж інших папок (А. Дімаров).

3.5 V + ПОПІД + N acc

Реалізує два значення: «рух або інша дія, спрямована нижче від якого-небудь предмета», «рух у бік просторової одиниці»: ... вона майже бігцем кинулася попід верби (Ю. Мушкетик); Ніч плазувала попід тини (Л. Дмитерко); Попід ліс аж до самого обрію простяглася стежина мала (Г. Чубач).

3.6 V + ПОПЕРЕД + N inst

Репрезентує два значення: «дія, що відбувається з іншого, зворотного чи переднього боку»: Хатні двері відчинились, і він... уявивсь поперед нами (Марко Вовчок).

3.7 V + ПОПІД + N inst

Передає три значення: «дія відбувається нижче від якого-небудь предмета», «дія відбувається в безпосередній близькості від просторової одиниці», «дія відбувається в нижній частині якого-небудь предмета»: Попід стелею літає пір'я (О. Десняк); Росте рута, та не рута попід берегами (укр. нар. пісня); Попід шовковицями йде молодий червоноармієць (О. Кундзіч).

3.8 V + ПОМІЖ + N inst

Реалізує значення «дія відбувається у просторовому відрізку, обмеженому двома чи кількома однорідними або неоднорідними предметами», напр.: Заплутався Тугай поміж кущами (Л. Дмитерко); Причаїлися поміж ними [висадками] і тином (М. Стельмах).

Розряд конструкцій із локативною детермінацією, що демонструють явище контрастивної асиметрії, доповнюють такі вживані тільки в українській мові синтаксичні структури:

1. V + ПОВЗ + N gen.

За цими синтаксичними конструкціями закріпилося значення «дія відбувається поблизу якого-небудь предмета». Його активно реалізують конструкції

V + МИМО + N gen,

які притаманні обом мовам. Синтаксичні структури з припредикатним компонентом

ПОВЗ + N gen

виразно експлікують додатковий семантичний відтінок «близькість лінії руху до об'єкта-орієнтира», напр.: Ця сама колона рухається й тепер повз вікна (І. Багряний); Темно-синя водяна стіна понеслася повз острів Хортицю в темні плавні (Я. Баш). Крім прийменника ПОВЗ, у формуванні аналізованої семантики беруть участь прийменники ПРОЗ і ПОПРОЗ, які є її «стильовими синонімами» [2, с. 86], напр.: Катерина аж зраділа, побачивши, що хтось швидко промайнув проз вікно і заходить у двір (О. Козленко); Попроз мій городок стежечкою до іншої йдеш (П. Чубинський).

2. V + ПЕРЕД + N acc.

Передає два значення: «напрямок дії до переднього боку об'єкта-орієнтира», «дія, що відбувається попереду якого-небудь предмета», напр.: Перед сходи під'їхала гетьманська передня карета (Б. Лепкий); Широко витріщеними й невидючими очима він дивився просто перед себе й мотав головою (І. Багряний). Поряд із конструкцією

V + ПЕРЕД + N acc

в українській мові функціює синтаксична структура

V + ПОПЕРЕД + N acc,

яка завдяки компонентові ПО прийменника ПОПЕРЕД реалізує відтінок дистрибутивності, напр.: Ставила страву поперед Устю (М. Коцюбинський); Чом ти ходиш поперед мій двір (укр. нар. пісня).

3. V + НАД + N acc.

Репрезентує двоє значень: «дія, спрямована вище від просторової одиниці», «дія, спрямована в бік якого-небудь місця», напр.: Над ліси підносилися рицарські списи (М. Бажан); Бур'яни аж над хату повиганялись (В. Яворівський). Семантичний відтінок «поширеність у просторі» передає конструкція

V + ПОНАД + N acc,

напр.: Гашіца висовує голову понад кущі (М. Коцюбинський); Ой летіла зозуленька понад море в гай (укр. нар. пісня).

4. V + МІЖ (МЕЖИ) + N acc.

За синтаксичними конструкціями, в основі яких лежить аналізована модель, закріпилося значення «дія, спрямована в межі простору, обмеженого декількома точками», напр.: ... побрів у польські Карпати, між панську худобу (В. Бабляк); Потому засвітив свічку і застромив між пальці (М. Коцюбинський). Крім сполук із прийменником МІЖ (МЕЖИ), в українській мові побутують структури

V + ПОМІЖ (ПОМЕЖ) + N acc,

які, виявляючи подібність щодо лексико-семантичного складу конститутивних позицій, передають додатковий значеннєвий відтінок «поширеность дії в просторі», напр.: ... ходив очима поміж зорі (В. Яворівський); О тій самій порі закрадався Сава, мов злодій, крізь городи й поміж хати до Рахіри (О. Кобилянська).

Отже, синтаксичні конструкції із локативним значенням виявляють у близькоспоріднених мовах схожість щодо семантичної наповнюваності, лексико-семантичного складу основних носіїв валентності й валентних партнерів. Водночас вони мають відмінності, з-поміж яких і контрастивні, тобто ті, що характеризують одну мову і протиставляють її іншій мові. Такі розбіжності виявлено на рівні формально-граматичної будови придієслівного локативного поширювача

V + ПО + N loc [укр.] і V + ПО + N dat [рос.],

дистрибутивних можливостей (орудний безприйменниковий відмінок), семантики. Значеннєву асиметрію репрезентують передусім конструкції

V + З-ПОЗА + N gen, V +ЗПОПІД + N gen, V + З-ПОНАД + N gen, V + З-ПОСЕРЕД + N gen, V + З-ПОМІЖ + N gen, V +ПОПІД + N асс, V + ПОПІД + Ninst, V + ПОПЕРЕД + Ninst, V + ПОМІЖ + N inst,

які актуалізують за участю прийменникового компонента ПО відтінок дистрибутивності. Зафіксовано також конструкції з конкретним семантичним описом, які функціюють в українській мові й відсутні в мові російській

(V + ПОВЗ + N acc, V + ПЕРЕД + N acc, V + НАД + N acc, V + МІЖ (МЕЖИ) + N acc)

Усе це дає підстави твердити, що близькоспоріднені українська та російська мови виформували в процесі свого розвитку специфічні особливості.

Список використаних джерел

1. Будагов Р. А. Близкородственные языки и некоторые особенности их изучения. Типология сходств и различий близкородственных языков. Кишинев, 1975. С. 3-21.

2. Наненко З. I. Система прийменникових конструкцій адвербіального значення. Київ; Одеса: Вища школа, 1981. 143 с.

3. Сологуб Н. М. Синтаксична вариантность прийменниково-вщмшкових конструкцій місцевого відмінка. Синтаксис словосполучення i простого речення: (Синтаксичні категорії i зв'язки). Київ: Наукова думка, 1975. С. 115-120.

References

1. Budahov, R. A. (1975). Blizkorodstvennyie yazyki I nekotorye osobennosti ih izuchenia [Closely related languages and some features of their study]. In Tipologiya shodstv I razlichei blizkorodstvennyh yazykov [Typology of similarities and differences of closely related languages] (pp. 3-21). Kishinev [in Russian]. Ivanenko, Z. I. (1981). Systema pryimennykovyh konstruktsiy adverbialnogo znachennia [System of prepositional constructions of adverbial meaning]. Kyiv; Odesa: Vyscha skola [in Ukrainian].

2. Solohub, N. M. (1975). Syntaksychna variantnist pryimennykovo vidminkovyh konstruktsiymistsevoho vodminka [Syntactic variability of prepositional-case constructions of the local case]. In Syntaksys slovospoluchennia I prostogo rechennia: (Syntaksychni kategorii I zviazky) [Syntax of a phrase and a simple sentence: (Syntactic categories and connections] (pp. 115-120). Kyiv: Naukova Dumka [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru