Емоційно-оцінна характеристика професій і видів діяльності в давньогрецьких пареміях

Олеся Лазер-Паньків, канд. філол. наук, доц.

Наталія Корольова, канд. філол. наук, доц.

Київ, Україна

Olesia Lazer-Pankiv, PhD in Philology, Associate Professor

Nataliia Korolova, PhD in Philology, Associate Professor

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

EMOTIONAL AND EVALUATION CHARACTERISTICS OF PROFESSIONS AND TYPES OF ACTIVITY IN ANCIENT GREEK PROVERBS

The results of ancient Greek phraseological units study, which represent the emotional and evaluative characteristics of different professions and activities by ancient Greeks, are presented. 138 ancient Greek phraseological units were analyzed, which include lexemes of the semantic field "professions and activities" (in particular, those that denote the object, result, tool, place of (professional) activity, as well as people's proper names - representatives of a profession that have become a precedent). The lexemes of the semantic subgroups "musical art", "judiciary", "poetic art" have been found to have the highest phraseological productivity, "military affairs", "philosophy", "criminal activity", "medicine" and "sports" have the lowest one. It is important to emphasize that the core lexemes in the analyzed proverbs do not have an evaluative component in their semantics, but in the structure of phraseological units represent a socially fixed assessment or certain social stereotypes due to previous historical experience and cultural preconditions. Quite often stereotypical ideas of the ancient Greek linguistic and cultural community about the representatives of a certain profession or type of activity and their assessment depending on their place of residence or origin are verbalized in phraseological units. Quantitative analysis of phraseological units by type of axiological component revealed a significant advantage of proverbs with a negative connotation over positively or neutrally marked units. Professions and activities in the ancient Greek proverbs are evaluated in two aspects: the relationship between the subject and activity (matching skills, abilities of the subject of activity, effectiveness and benefit to society from the work performed) and personal characteristics of the subject of activity those that are associated in ethnic consciousness with representatives of certain professions and activities, that affect the quality and performance of work (such as mental abilities, taciturnity, truthfulness, ambition, greed, etc.).

Keywords: ancient Greek language, phraseological units, professions and types of activity, emotional and evaluative characteristics, positive / negative connotation.

Вступ

Антропологічна спрямованість лінгвістичних досліджень визначає підвищений інтерес науковців до фразеологічного фонду мови, який найбільш повно відображає етноспецифіку світосприйняття, світобачення певної лінгвокультурної спільноти та, відповідно, дозволяє розв'язати багато проблем співвідношення мови й культури. У фразеології протягом століть акумулюються об'єктивні знання про навколишній світ, а також фіксуються і передаються "від покоління до покоління культурні установки і стереотипи, еталони та архетипи" [7, с. 81], сформовані в етносвідомості носіїв мови, відтак повною мірою реалізується аксіологічна (оцінна) функція мови [3, с. 441]. Фразеологічні звороти, на думку багатьох учених, "виникають не стільки для того, щоб описати світ, скільки для того, щоб його інтерпретувати, оцінити та виразити до нього суб'єктивне ставлення" [7, с. 81], "не репрезентують нових предметів реальної дійсності, а виражають відношення до вже знайомих" [1, c. 59], тому вони є невичерпним джерелом інформації для дослідження "аксіологічних закономірностей і зафіксованих у мові стратегій оцінювання" [8, с. 75].

У історичних, філософських, культурологічних розвідках, присвячених аналізу ставлення давніх греків до праці загалом і до окремих професій і видів діяльності, дослідники висловлюють різні (деколи навіть кардинально протилежні) погляди (див., зокрема, [9]). З одного боку, аналіз текстів Гомера та Гесіода доводить, що для давніх еллінів будь-яка праця (зокрема і фізична) не вважалася чимось негідним чи ганебним. З іншого боку, у творах істориків і філософів класичного й елліністичного періодів фізична робота визначається виключно як заняття для рабів, а вільні громадяни мають займатися лише інтелектуальними видами діяльності: філософією та політикою. Як аргумент на підтвердження останнього погляду дослідники наводять цитату, яку приписує Сократу Ксенофонт: каї Y^p аГ yЈ ЯavauaiKal <TЈxvai> KaДoь|jЈvai каї єлірритої єіаі каї ЈІк6тш$ jievtoi navu дцo^oьvTai npц^ twv n6AЈu>v (Xen. Oec. 4.2). "Бо ж так звані механічні <ремесла> є ганебними і, звичайно, дуже низько цінуються у містах". Як зазначає К. Вербовен, у давньогрецькому суспільстві оцінка, визнання значення особистості іншими, що виражалося поняттям тіцц (що в цьому контексті може перекладатися як "(суспільна) цінність"), були наріжним каменем соціального становища людини, відображали її вплив і авторитет [9, с. 71]. Тому дослідження аксіологічного аспекту давньогрецьких паремій, до складу яких входять лексеми семантичного поля "професії та види діяльності", дозволить виявити особливості емоційно-оцінної характеристики давніми еллінами (професійної) діяльності, окреслити певні стереотипи щодо ролі у давньогрецькому суспільстві представників різних професій, і таким чином доповнити цей фрагмент мовної картини світу носіїв давньогрецької мови.

Методологія дослідження. Метою дослідження є виявлення й аналіз особливостей емоційно-оцінної характеристики різних професій і видів діяльності в давньогрецьких пареміях.

Об'єктом дослідження стали фразеологічні одиниці давньогрецької мови, у яких репрезентовано емоційно- оцінну характеристику професій і видів діяльності. Предметом дослідження стали особливості вербалізації емоційно-оцінної характеристики професій і видів діяльності у фразеологічному фонді давньогрецької мови.

Матеріалом дослідження стали 138 фразеологічних одиниць давньогрецької мови, вибрані методом суцільної вибірки із фразеологічних джерел (див. "Список джерел ілюстративного матеріалу"), одним з компонентів яких є лексеми семантичного поля "професії та види діяльності", зокрема, ті, які позначають об'єкт, результат, знаряддя / засіб, місце (професійної) діяльності тощо. Аналізувалася також емоційно-оцінна складова паремій, до складу яких входять власні імена людей - представників тієї чи іншої професії, які стали прецедентними та вживаються в паре- міях метафорично. До уваги не бралися ФО, які є професійно маркованими, тобто використовуються у професійній комунікації і не містять оцінної семантики.

Дослідження проводилося із залученням методів семантичного, компонентного, лінгвокультурологічного й кількісного аналізу, методу аналізу словникових дефініцій, описового та порівняльного методів.

Результати дослідження

Спектр професій і видів діяльності, представлених у пареміях, надзвичайно великий. Як видно на діаграмі (рис. 1), найвищу фразеологічну продуктивність мають лексеми семантичних підгруп "музичне мистецтво" (18 ФО), "судочинство" і "поетичне мистецтво" (по 12 ФО), релігійна діяльність і віщування (10 ФО); нижчу - "військова справа", "філософія" та "злочинна діяльність" (по 9 ФО), "медицина" і " спорт" (по 8 одиниць), "торгівля" (б одиниць), "морська справа" (5 од.), "вісники" (4 од.) і деяких інших, представленість яких обмежується трьома й менше ФО.

Рис 1. Представленість видів (професійної) діяльності у давньогрецьких пареміях

Серед 18 ФО, у яких згадується професія музики, переважна більшість має негативну конотацію (15 ФО, що становить 83 %). Зокрема, у ФО з негативною конотацією зустрічаються імена Мосха, який прославився поганою грою на кифарі, а також тим, що співав не переводячи дихання (М6ахо$ аб^ Bolштюv Мосх, що співає по-беотій- ськи), і Херида, фіванського музики, який славився своєю невмілою грою (Хаїрі$ аб^ 6p9юv Херид, який бере високі ноти). Низький соціальний статус музик засвідчено у ФО Кбмои 9р^ Рішення Конна (про людину або річ, які нічого не варті; Конн - кифаред, який навчав музики Сократа). Метафоричного значення "в'ялість, розманіженість, надмірна жіночність" набуває вислів AYa9шvЈю^ аиЛцаі^ Гра Агафонія, адже саме цим "прославився" авлет Ага- фоній, за що часто висміювався у комедіях. давньогрецький фразеологічний еллін

У ФО також вербалізуються певні стереотипні уявлення про музик із різних міст і регіонів. Так, на позначення жадібних людей використовується вислів Аап^біоі; кЮаріатцс; Аспендійськийкифарист; втіленням нечесності та продажних свідчень на суді став тенедоський авлет (Тстєбіоі; аііЛг|тп$); люди, які забагато говорять, порівнювалися з аравійськими авлетами (Араріо^ аиЛцтп?), які, за переказами, грають за драхму, а припиняють - за чотири, що стало також джерелом Фо Драх-п? аіїЛє^, тєттар^ бє паиєа9аі За драхму грати на сопілці, за чотири припиняти з таким самим значенням. Надмірність слів асоціювалася зі звуками музичних інструментів: ВЛітирі каі ашбаф6$ Дзенькання та скіндапс (скіндапс - чотириструнний музичний інструмент).

У цілому ж життя музик змальовується як веселе і безтурботне (АиЛцтои ^ Жити життям авлета вживається у значенні "жити за рахунок інших"; Аєібш та ТЈЛЛг^о$ Співати <пісні> Телліна - у значенні "любити пожартувати", адже Теллін - авлет і поет - славився дуже вишуканими жартами), а їхня діяльність - як така, що нікому не шкодить, але й не приносить великої користі (Вю$ Ј^г|иЛг|-істоЈ Життя під звуки сопілки, Аит6$ auт6v аіїЛєї Сам для себе авлет та 'Еаитф фаЛЛш Собі самому грати - про тих, хто не приносить ніякої користі; Еі$ KЈv6v кроіїш та$ хорба$ Бити по струнах марно - про бідних та голодних кифаредів, а також метафорично про будь-яку нерезультативну діяльність; Еі 9Јрои$ Фрак; аиЛЈЇ$, хЈЩ^о$ Фрхои Якщо ти граєш на флейті в літню пору, танцюй узимку - про тих, хто марно витрачає час, а тому робить усе невчасно).

Було виявлено лише два вислови, у яких професія музики представлена в позитивному контексті. Із гарною та милозвучною грою асоціювалася №цЈа аиЛцтрі^ Не- мейська флейтистка. Висока оцінка хорошої та якісної музики, яка приносить справжню насолоду слухачам, представлена у ФО АYa96^ фаЛтцс;, с^а96$ ^^ш-опоі6^ Хороший псалт - хороший кухар, у якому задоволення від професійної гри музики на струнному інструменті порівнюється з насолодою від результатів роботи хорошого кухаря.

У ФО давньогрецької мови об'єктивуються також певні стереотипні уявлення еллінів про суддів та учасників судових процесів (12 од.). Аналіз паремій показав, що у 50 % представники цієї професії отримують позитивну оцінну харакетристику, зокрема, через мудрість і справедливість. Саме такими рисами уславилися Продик - дуже мудрий, розсудливий і справедливий суддя і діетет, що відображено у вислові Пробікои аофФтЈро$ Мудріший за Продика, а також тенедоський судовий захисник (ТетЈбю^ auvпYоро^ - про справедливих, суворих і невмолимих). Про членів Ареопагу (давнього карного судилища в Афінах, засідання якого відбувалися на пагорбі Ареса) сформувалося стереотипне уявлення не лише як про дуже справедливих, але й дуже мовчазних, що подекуди сприймалося як зверхність і гордовитість. Відтак згадку про них маємо у висловах Еі$ AрЈюv пaYоv Јкрі9г| Було вирішено на Ареєвому пагорбі (про дуже справедливе рішення), АрЈоп^1тп? єіуаі Бути ареопагітом (про похмурих, мовчазних і гордовитих) та АрЈоп^іюи а^а^тЈро$ Мовчазніший за ареопагіта. Об'єктивність і неупередженість асоціювалася з колегією з п'яти суддів, які судили комедіографів під час змагань: ^ п^тЈ кріт^ Yойvaal кЈЇтаі Лежить на колінах у п'яти суддів.

Нерідко у ФО для вербалізації певних негативних характеристик і явищ метафорично використовується позначення недоброчесного виконання суддями й учасниками судових процесів своїх обов'язків. Так, у негативному контексті представлено такі вади суддів та учасників судового процесу, як необ'єктивність, неуважність і нечуйність (Дйакшфо; биакшфщ єкрпуєто, о бє кріті; ^ поЛЛф тойтшм кшфбтєро; Глухий звинувачував глухого, а суддя був за них набагато глухіший; 'Абіко^ бікааті; цєцоЛиац^п аuvєібr|аl; Несправедливий суддя - заплямоване сумління), несвоєчасність та затримка у прийнятті рішення (ВоиЛєіа; біксфі Булій судить: афін- ський суддя Булій так довго відкладав суд, що помер, так і не здійснивши його), надмірна сварливість і любов до судів і суперечок (Тпєр т6v 'YпЈрpоЛоv Більше за Гіпербола); наклепництво (Ойк ^єаті аикофслгои бі^нато; фapцaкоv Немає ліків від укусу сикофанта: сикофант - людина, яка повідомляла судову владу про випадки незаконного вивезення з Аттики смокви або про те, що хтось зриває плоди зі священних смокв; у переносному значенні - наклепник).

Загальне ж (певною мірою іронічно-зневажливе) ставлення до суддів представлено у вислові Вактіріа каї ахпна каї трlpwvlоv Суддівський жезл, постава та потертий плащ, де перераховуються атрибути, які приписували афінським суддям.

Серед аналізованих фразеологізмів було виокремлено 12 ФО, у яких ідеться про поетів. Метафорично можуть вживатися самі антропоніми (Калліфаном (КаЛЛіфсл'п;) називали дуже амбітних, оскільки поет Калліфан, використовуючи перші рядки із промов різних поетів й ораторів, укладав свої твори і виголошував їх перед неосвіченими, удаючи дуже розумного), опис творів (Карк^ои понрата Вірші Каркіна - про загадкові та незрозумілі висловлювання; ІофокЛєои; н^Лгі Софоклові поеми - про дуже приємні слова; Ітг|аіхоро; ПаЛмщбісл' абєм Співати палінодію Стесихора - говорити зовсім протилежне до попереднього за аналогією до вірша Стесихора, у якому він, на противагу до одного зі своїх попередніх творів, вихваляє Єлену, дружину Менелая) або якісь особисті характеристики, пов'язані із професійною діяльністю (Ойбєу біоіаєм Хаірєф^то; ті^ фйа^ Зовні нічим не відрізнятися від Херефонта - про блідих і худих, як трагедіограф Херефонт, який дуже схуд і змарнів через виснажливу нічну працю, і Ка^іа; пощтп; Задимлений поет - про тих, хто нічого видатного не створив, за аналогією до поета, який писав цілу ніч, однак безрезультатно).

Негативна оцінна характеристика діяльності поетів вербалізована також у висловах 'Н ^ тф поієїу є^оиаїа Поетична вільність (про не зовсім правильний учинок; проводиться паралель із правом поета порушувати як норми загальноприйнятої літературної мови, так і канони розгортання сюжету з метою більшої художньої цінності, зокрема, переносити наголос для збереження ритму, змінювати рід іменника, реальний історичний факт тощо) та ПоЛЛа фЈйбоvтаl сюібої Багато брешуть аеди (про тих, хто заради вигоди говорить неправду).

У вислові 'О ''Лієи; трaYЩбой; Јніа0шає Мешканець Ілі- она найняв трагіків згадка про трагічних поетів є верба- лізатором чогось обтяжливого та неприємного, яким було би для мешканців Іліона (троянців) нагадування всіх тих лих, які вони пережили протягом Троянської війни і які згодом були описані в численних літературних творах.

Як показав аналіз цієї групи ФО, переважна більшість (67 %) репрезентує негативну оцінну характеристику діяльності поетів, що зумовлене непослідовністю чи нелогічністю їхніх висловлювань (вербалізується через характеристику творів), надмірною захопленістю своєю працею (зазвичай безрезультатною), амбітністю та брехливістю.

Діяльність поетів пов'язують із Музами, що, звичайно, має позитивну конотацію. Зокрема, такий зв'язок представлено у висловах Моиа^ брvl0є; Птахи муз (про поетів, які декламують свої вірші), Моиа^ єпї 0йра; афік^їабаі Наближатися до воріт муз (тобто присвятити себе поезії) та 'EYкa0ЈZ6нєvоl тріпобі Моиа^ Ті, хто сидить біля триноги муз (про вправних у словах).

Як засвідчує аналіз паремій, ставлення еллінів до жерців, провидців та учасників різних релігійних дійств теж було неоднозначним (10 од.). Найбільш цінувалися, звичайно, провидці, віщування яких були правдивими (Мслгі; Y' аріато;, баті; єіксфі каЛй; Найкращий провидець той, хто віщує добре). Беззаперечну позитивну оцінку має Піфія, адже вона завжди говорить правду; звідси - вживання ФО 'Ек тои тріпобо; Із триноги (про тих, хто говорить правду, за аналогією до священної триноги в Дельфах, сидячи на якій пророкувала Піфія). Погані провидці згадуються для об'єктивації неналежного виконання професійних обо'язків (Коакгущ на^тєйєа0аі Пророкувати решетом, Ароираіа ноті; Сільська провидиця). Уособленням недоторканності та священності в позитивному значенні були провидці, які йшли перед фалангою; однак іронічна згадка про них зустрічається в негативному контексті у вислові Парє; т6v нсмтм Облиш провидця.

У позитивному ключі змальовуються також учасники теорії - релігійного священного посольства, яке щороку споряджалося з Афін до берегів Делосу для участі у святах та іграх. Емоційно-оцінна характеристика учасників такого посольства вербалізується у вислові Абєм йапєр єі; ЛпЛоv пЛєшм Співати, ніби пливучи у Делос, який вживається у значенні "безтурботно та із задоволенням жити". Вакханок елліни вважали сумними та мовчазними; звідси вживання ФО Вакхп; тр6поv Як вакханка у відповідному значенні.

Яскраво негативну оцінку у пареміях отримують жерці Кибели, ім'я яких стало синонімом шарлатанів (зокрема, таке значення має вислів Мr|трaYйртr|; єіуаі Бути жерцем Кибели), а також прислужники, які стояли біля вівтаря під час жертвоприношень (вислів Вшна^ єіуаі каї ВшноЛохо; Бути вівтариком і тим, хто стоїть біля вівтаря вживається на позначення ницих людей за аналогією до прислужників, які забирають жертовні речі з вівтарів раніше, аніж вони принесуть користь; сама лексема о / п ршноЛбхо; той, хто стоїть біля вівтаря має метафоричне значення "жебрак; блазень, кривляка"). Прецедентним стало також ім'я жерця Артеміди Мікса, яке вживається у вислові Вараі Мй^о; Ох і Мікс! з негативною конотацією на позначення надто хвалькуватих.

Попри високу оцінку діяльності воїнів і стратегів (9 ФО), зокрема, у висловах Хєїр каї нахаіра ой ніа^єтаі Рука <працівника> та меч <воїна> не вимащуються, Ітратг^ои парбvто; пааа архі паиааа0ш У присутності стратега нехай припиниться всяка влада та їппархш^ пма^ Дощечка гіппархів (про тих, хто справедливо карає порушників, як гіппархи, які на дощечках записували імена воїнів-порушників встановленого порядку), усе ж діяльність військових неодноразово представлена у ФО в негативному контексті. Так, у вислові ПоЛЛої атратг^оі тг^ Каріаv апшЛєааv Велика кількість полководців згубила Карію засуджується незлагодженість дій полководців. Нехтування обов'язками метафорично вербалізоване у вислові Ліпєїу ті^ та^ Залишити загін, а життєві негаразди - у вислові

ІтірбібЈ; Фор|J^шvо; Солома Форміона, адже Форміон, полководець початку Пелопоннеської війни, був відомий своєю стриманістю (спав на соломі), суворістю та серйозністю. Негативну оцінку отримує також зовнішній вигляд воїнів, опис якого використовується для метафоричної об'єктивації неосвіченості, брутальності та невихованості; таке значення мають, зокрема, вислови Лбхцг^ поЛЛі^ форЈу Носити великі зарості (за аналогією до воїнів із густим і скуйовдженим волоссям) і КіЛікюі атратг^оі Кілікійські полководці. Прецедентним стало для еллінів ім'я наварха Мандрона: вислів ^^єто каї Мсмбрим аикмп vаu; І в Мандрона був корабель зі смокви вживається стосовно тих, хто несподівано та незаслужено отримує якісь блага у житті, і ще й хизується цим (Мандрона обрали навархом, хоча він не був гідним цієї посади; "корабель зі смокви" - дуже дешевий та поганий).

Згадка про видатних філософів (9 од.) імпліцитно чи експліцитно представлена у висловах, які характеризують розумові здібності людини, причому переважно - про незначні розумові здібності: згадка про видатних філософів служить лише контрастним тлом для підкреслення глупоти об'єктів номінації. Так, у вислові Збритої; 0аЛг|; Людина Фалес, який має значення "нерозумний", ім'я Фалеса - наймудрішого із семи мудреців - вживається в іронічному контексті. Погане виховання осміюється у вислові Оибє т^ та Пu9аY6роu цu9оЛоYойvтшv акоиааі Ти не чув навіть тих, хто переповідав <слова> Піфагора. Позитивну конотацію має фразеологізм Акабгц-гїг|9^ пкє^ Іти з Академії, який вживається метафорично на позначення мудрих і порядних людей, якими, відповідно до закладеного у ФО значення, були ті, хто йшов з Академії - філософської школи Платона.

До інших рис характеру філософів, які репрезентовано у ФО, належить мовчазність: Ііитт|Л©тЈро; єіуаі т^ Пu9аY6рg тЈЛЈа9Јvтшv Бути мовчазнішим за тих, хто належить до школи Піфагора (у школі Піфагора учні повинні були мовчати протягом п'яти років).

Із протилежною оцінною конотацією в паремійному фонді давньогрецької мови показано представників кініч- ної школи на Кіносаргу - пагорбі в Афінах із гімнасієм, у якому навчав кінік Антисфен. Вислів Еі; KuvбaaрYЈ; На Кіносарг метафорично вживається на позначення нахабства й насильства. Негативну оцінку в пареміях також отримують софісти, здібності яких не відповідають тому виду діяльності, який вони провадять: Міаш аофіаті^, баті; оих аитф аофб; Ненавиджу софіста, який сам не розумний.

Бідність філософів також була певним стереотипом. Тому й зустрічаємо в такому контексті імена Платона та Ксенократа, зокрема, у висловах Оі ПAaтшvoq фвєїрєд Платонові воші (про бідних), То =Јvoкрaюuq тирім Сир Ксенократа (філософ Ксенократ був надзвичайно ощадливим, тому часто тримав їжу, допоки вона не починала псуватися), ЛбYOlalv 'Еррббшро; єцпорєиєтаі Торгує словами Гермодор (слухач школи Платона Гермодор був настільки бідним, що, прибувши на Сицилію, продавав висловлювання свого вчителя).

Серед ФО, у яких репрезентовано емоційно-оцінну характеристику професій і видів діяльності, було виокремлено групу паремій, у яких згадуються злодії та грабіжники (9 од.). Як показав семантичний аналіз зазначених паремій, усі вони мають негативно-іронічну конотацію. Так, часто висміюється невідповідність їхніх вчинків тому роду занять, яким вони займаються: Оі фйрє; проaЈYкaЛоualv Крадії звинувачують, Оі фйрє; т^ рої^ бєбоікаам Злодії крику злякалися, 'ІєрбаиЛо; 9єоаЈрЈЇ

Гоабіжник храмів шанує богів (про крадіїв, які здійснюють гарні жертвоприношення богам). Прецедентними стали імена Термера (розбивав голови своїм жертвам і таким чином і сам загинув від руки Геракла), Ореста (грабував, удаючи божевілля) та Памфіла (афінський державний діяч, який викрав частину народних грошей), представлені, зокрема, у висловах Тєрцєріа кака Терме- рові нещастя, 'Орєатп; Јv брєаі 6iaiT©|jЈvo; Орест, що мешкає в горах і najgfAou voagiajo; Памфілове розкрадання. Негативну конотацію мають також вислови, у яких вербалізовано стереотипні уявлення еллінів про злодіїв - представників різних етносів: ApYЈioi фйрЈ; Ар- гівські крадії (про нечестивих, ницих і підлих; аргів'ян висміювали через злодійкуватість) та Либо; Tqv 9upav єкЛЈіаЈ Лідієць зачинив двері (про нерозумних крадіїв). У негативному світлі представлено злодіїв також у вислові, де проводиться паралель між ними та вовками: ''Eyvui бЈ фшр тЈ фйра каї Лико; Лuкov Упізнав злодій злодія, а вовк вовка, адже і сам вовк асоціювався з нечестивим, грабіжницьким способом життя.

Контекст, у якому у висловах вживаються лексеми, пов'язані з роботою лікарів (8 од.), загалом позитивний або нейтральний (зокрема, Фихп; iaTpaov Лікарня для душі - напис над входом в Александрійську бібліотеку; Фихп; voaouari; Јialv іатрої Лбуоі Коли душа хвора, ліками є слова; Оі UYiafvovTЈ; Јv іатращ ои napaYfYvovTai Здорові не потребують лікаря; AvtI харі^то; іатрои како; пощтп; ^ЈTa9ai Јm9ujЈTv Замість освіченого лікаря хотіти називатися поганим поетом - про тих, хто береться робити те, у чому не має навичок, як відомий своєю лікарською майстерністю Періандр, який писав надзвичайно погані поеми). Однак трапляються вислови із яскраво негативною оцінкою. Так, поганий і недосвідчений лікар Акесій, який так лікував, що ставало ще гірше, увійшов у приказку A^afa; iaaarn Акесій лікує, яка вживається у значенні "справи погіршуються". Засуджуються також неузгодженість або неадекватність дій у роботі лікарів (ПоЛЛої іатрої paa^Јa an^Јaov Велика кількість лікарів згубила царя), а також АЛЛим іатрб;, аито; ^Јai рриим Інших лікує, а сам весь у виразках). Метафоричного переосмислення зазнає також іменник п ji^r| хірургічний зонд у вислові Ката ji^qv За зондом, який вживається на позначення непевних здогадок і припущень (за аналогією до руху зонду, який вводиться лікарями через горло, але ніхто не бачить, що з ним відбувається далі).

З огляду на ту роль, яку виконували в житті стародавніх греків ігри та спортивні змагання, у ФО часто використовуються "спортивні" метафори (8 ФО). Згадуються як імена видатних спортсменів (Бута, Геракліта Пери- нейського, Калліпіда), так і певні атрибути спортивних змагань (причому як у позитивному так і в негативному контексті). Так, прецедентним стало ім'я атлета Бута, який здобув собі погану репутацію й негативну оцінку через недалекий розум (Вои9о; п^р^ола Бут блукає). Швидкість бігунів Геракліта Перинейського та Калліпіда є основою метафоричного перенесення у висловах ©a^v о тбко; НракЛшш ПЈр^аїш трЈхЈ Швидше відсотки набігають, аніж Геракліт Перинейський і КaЛЛlпп^бп; трЈХЈ! Калліпід біжить (про тих, хто збирається багато зробити, але нічого не робить, як Калліпід, який cursitare ac ne cubiti quidem mensuram progredi [Suet. Tib. 38] "біжить і біжить, та все ні на лікоть не просунеться"). Вислів K6t9cvЈ, Д^бра, ои каї Ј; '©^j^v аvаpпаn Помри, Діагоре, бо не можеш навіть на Олімп піднятися пов'язують із Діагором - видатним спортсменом, переможцем 79-х Олімпійських ігор: він помер саме через ці слова, які вигукувала юрба, коли сини (Акусилай - переможець у боксі, і Дамагет - переможець у панкратіоні) несли його через увесь стадіон, піднявши на плечі.

Метафоричного переосмислення у ФО набувають також певні дії й ритуали, які супроводжують змагання. Так, позитивної конотації набувають вислови Пєр^єіроцстої; фйААоі^ раЛЛєтаі каі ^9єам Атлету кидають листя та квіти, №цЈа$ аєЛ^а Немейська селера (переможців у Немейських іграх нагороджували вінками з селери) і Хриаои^ 'оЛирпюі^ атц9і Золотим на Олімпійських <іграх> ставай (про успішні справи, які заслуговують найвищої похвали). Яскраво негативне забарвлення має лише вислів M6vo^ 9є^ Јкратєі Один біжучи переміг, який вживається стосовно задоволених собою через нібито доведену власну правоту, хоча ніхто не говорив нічого проти .

Яскраво негативне забарвлення мають вислови, у яких згадуються торговці та податківці (6 од.), причому деякі характеристики й ознаки окреслюються як притаманні представникам цих професій із певних регіонів. Зокрема, лексеми на позначення цього виду діяльності використовуються для метафоричної репрезентації надмірної жіночності й манірності (таке значення мають вислови Акрокор^9іа Јоіка$ хоіропшЛцаєм Тобі личить продавати свиней в Акрокоринфі та Либо$ каппЛєйєі Лі- дієць торгує), бездіяльності та байдужості (вислів АЛа^ ка9єйбш Спати, везучи сіль пов'язують із переказом про торговця, який заснув на кораблі, наповненому сіллю, і не прокинувся навіть тоді, коли у трюм набралася вода і, відповідно, уся сіль розчинилася), а також корисливості (Апо катабиоц^цс; ЛарєУ кєрбо^ І з потопельника мати прибуток, Апо vЈкpwv фopoЛoYЈПv Збирати податки з померлих, 'Ек рорророи фopoЛoYЈПv Брати податки з болота).

У пареміях переважно негативна характеристика дається веслярам (5 ФО). Вони асоціюються в еллінській ет- носвідомості з найнижчим прошарком суспільства, що відображено у ФО №ртєра проацц^оі; кшпр Який сидить на нижньому веслі (про найнижчі суспільні щаблі) та Апо кшпцс; Јпі ргща Від весла до трибуни (про зміну становища від гіршого до кращого). Про грубих і невихованих говорили Еv vr|uaiv тЈ9раццстоі; Вихований на кораблях. З іншого боку, позитивно оцінюється порядок, у якому зберігається спорядження на кораблі (Ката vаuv Як на кораблі вживається на позначення чогось розташованого у порядку та правильно). Високо цінується також майстерність керманичів, що відображено у ФО Ои пavт6^ смброї; Ј$ К6plv9ov Ја9' о пЛои^ Не кожному чоловіку пливти в Коринф (у Коринфі був дуже незручний порт).

Серед вісників (4 од.) найвищої позитивної оцінки заслуговували лише ті, які приносили хороші новини (Мєуа тої аууєЛо^ Јо9Ло^ У тебе надзвичайно хороший вісник; AYYЈЛоv Јa9Л6v тіцсм цЈY^aтav трауцаті п^ті фєрш Хороший вісник у будь-якій справі має найбільшу славу); ті ж, які сповіщають погані новини, не засуджувалися (Прєари^ ои тіїттєтаї оибє иррфтаї Посланця не б'ють і не чинять ніякого насильства над ним). Негативний стереотип сформувався лише стосовно аравійських вісників (Араріо^ аууєЛо^), які стали синонімом надто балакучих.

У негативному контексті згадуються представники тих професій, які можна умовно об'єднати назвою "сфера обслуговування" (4 од.): виночерпій, служник у лазні, перукар та садівник. Їхні назви використовуються для метафоричної вербалізації глупоти (ПоЛЛакі каі кптшро^ ауцр цаЛа ка^рюv єїтст Часом і садівник скаже щось доречне), надмірної балакучості (Ат' о^охоєші; aтaaоv Спитай у виночерпія, ГЛшааа уар оікєї отои о коирєи^ Язик мешкає там, де перукар) та надмірної метушливості (BaЛavЈй^ є^аі Бути служником у лазні у значенні "метушливо робити багато справ і всюди пхати свого носа").

Висновки

Семантичний аналіз давньогрецьких ФО показав, що найбільшою мірою вербалізовано емоційно-оцінну характеристику музик, суддів, поетів, воїнів, філософів, злодіїв, лікарів і спортсменів. Власне, самі лексеми - назви осіб за видом діяльності чи професійною приналежністю, не маючи емоційно-оцінної семантики, у складі ФО репрезентують соціально закріплену оцінку чи певні соціальні стереотипні уявлення, зумовлені попереднім історичним досвідом і культурними передумовами.

Кількісний аналіз показників емоційно-оцінної характеристики представників різних професій у давньогрецьких ФО показав значну перевагу ФО з негативною оцінною конотацією (рис. 2). Це є свого роду фразеологічною універсалією, яка характерна і для інших груп ФО давньогрецької мови (пор., наприклад, [4; 5; 6]), а також для фразеологічних систем інших мов (див. дослідження Т. А. Новицької, А. М. Гарифуліної), що, на думку А. М. Гарифуліної, "може пояснюватися більшою диференційованістю негативних емоцій, більш гострою емоційною та мовно-мисленнєвою реакцією людей саме на негативні явища" [2].

Рис. 2. Співвідношення ФО за типом емоційно-оцінної характеристики

Як показав семантичний і лінгвокультурологічний аналіз досліджуваних паремій, об'єктом емоційно-оцінної характеристики давніми еллінами найчастіше було ставлення суб'єктів до діяльності та, відповідно, якість виконання роботи представниками тих чи інших професій (30 %) (рис. 3). Меншою мірою в пареміях відображено певне стереотипне, сформоване у суспільній свідомості давніх еллінів, уявлення про соціальну роль, соціальний статус представників певних професій (18 %) і їхню користь для суспільства (7 %).

Рис. 3. Об'єкт емоційно-оцінної характеристики

Особистісні характеристики, які були притаманні чи приписувалися представникам тих чи інших професій і видів діяльності, зумовили метафоричне використання назв цих професій чи антропонімів їхніх найвидатніших представників у багатьох ФО на позначення розумових здібностей і (не)освіченості (10 %); мовчазності (= гордовитості) чи балакучості (7 %о); брехливості чи правдивості (5 %>); почуття справедливості (5 %); а також (значно меншою мірою) надмірної манірності, розманіженості, непевності; корисливості; амбітності та хвалькуватості; боягузтва; жадібності й розбещеності; підлості, нахабності та ницості.

¦ якість виконання (42)

¦ соціальний статус (25)

¦ розумові здібності (14)

¦ користь / результативність (9)

¦ мовчазність / балакучість (9)

¦ брехливість / правдивість (7)

¦ справедливість (7)

¦ успіхи / невдачі (6)

¦ бідність (4)

¦ підлість (4)

¦ манірність (4)

¦ нахабність, ницість (3)

¦ корисливість (3)

¦ розбещеність (1)

Список використаних джерел

1. Баран Я. А. Фразеологія: знакові величини / Я. А. Баран та ін. - Вінниця: Нова Книга, 2008.

2. Гарифуллина А. М. Фразеологические единицы, выражающие эмоции и чувства человека, в турецком и английском языках / А. М. Гарифуллина. - Электронный ресурс. - Режим доступа: http://www.lib.ua- ru.net/diss/cont/178788.html

3. Жукова И. Н. Словарь терминов межкультурной коммуникации / под ред. М. Г. Лебедько и З. Г. Прошиной / И. Н. Жукова. - М.: Флинта: Наука, 2013.

4. Лазер-Паньків О. В. Давньогрецькі емотивні приказки: структурно- семантичний аналіз / О. В. Лазер-Паньків // Studia linguistica: Зб. наук. праць. - К.: ВПЦ “Київський університет“, 2011. - Vol. V (II). - С. 105-110.

5. Лазер-Паньків О. В. Етнокультурна специфіка семантики давньогрецьких фразеологізмів із компонентом собака / О. В. Лазер-Паньків // Семантика мови і тексту: Матеріали XI Міжнародної наукової конференції (Івано-Франківськ, 26-28 вересня 2012 р.). - Ів.-Фр.: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2012. - С. 307-309.

6. Лазер-Паньків О. В. Структурно-семантичний аналіз давньогрецьких фразеологізмів із компонентом-орнітонімом / О. В. Лазер-Паньків // Studia linguistica: Зб. наук. праць. - К.: ВПЦ "Київський університет“, 2012. - Vol. VI (I). - С. 259-264.

7. Маслова В. А. Лингвокультурология: учеб. пособие / В. А. Маслова. - М.: Academia, 2001. - Электронный ресурс. - Режим доступа: https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Linguist/maslova/04.php

8. Недосека А. М. Аксіологічні характеристики фразеологізмів в англомовному художньому дискурсі / А. М. Недосека, Ю. В. Косенко // Філологічні трактати. - 2015. - Т. 7. - № 3. - С. 74-81. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Filtr_2015_7_3_12

9. Verboven K. Attitudes to work and workers in classical Greece and Greece and Rome (Reflections on Catharina Lis and Hugo Soly, Worthy effforts: attitudes towards work and workers in pre-industrial Europe. - Leiden and Boston: Brill, 2012. - 664 p.) // TSEG. - 2014. - Vol. 11. - № 1. - P. 67-87.

Джерела ілюстративного матеріалу

10. Дворецкий И. Х. Древнегреческо-русский словарь: в 2 т. / И. Х. Дворецкий. - М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1958.

11. Лазер-Паньків О. ПАРОІМІАІ ЕЛлНмКАІ: Давньогрецькі прислів'я та приказки: словник-довідник / О. Лазер-Паньків. - К.: ВПЦ “Київський університет", 2015.

12. Bibliotheca augustana. - URL: http://www.hs-augsburg.de/~harsch/ graeca/Chronologia/S_post15/Apostolios/apo_pa01.html

13. Corpus paroemiographorum graecorum / Eds. E.L. a Leutsch, F. G. Schneidewin. - T. I-ІІ. - Gottingae, 1839-1851.

14. Index adagiorum Graecorum. - URL: http://jvpoll.home.xs4all.nl/back/ Web/adaggr.htm

References

1. Baran, Ya. A., Zymomria, M. I., Bilous, O. M., Zymomria, I. M. (2008). Frazeolohiia: znakovi velychyny [Phraseology: Sign values]. Vinnytsia: Nova Knyha. (In Ukr.).

2. Garifullina, A. M. (2005). Frazeologicheskie edinicy, vyrazhajushhie jemocii i chuvstva cheloveka, v tureckom i anglijskom jazykah [Phraseological units expressing human emotions and feelings in Turkish and English]. Retrieved from http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/178788.html (In Russ.).

3. Zhukova, I. N. (2013). Slovar¹ terminov mezhkultumoj kommunikacii [Glossary of the intercultural communication terms]. Eds. M. G. Lebed'ko, Z. G. Proshina. Moscow: Flinta: Nauka. (In Russ.).

4. Lazer-Pankiv, O. V. (2011). Davnohretski emotyvni prykazky: strukturno-semantychnyi analiz [Ancient Greek emotive proverbs: structural and semantic analysis]. Studia linguistica, V(II), pp. 105-110. (In Ukr.).

5. Lazer-Pankiv, 0. V. (2012a). Etnokulturna spetsyfika semantyky davnohretskykh frazeolohizmiv iz komponentom sobaka [Ethnocultural specificity of the ancient Greek proverbs' with the component dog semantics]. In Semantyka movy i tekstu (pp. 307-309). Ivano-Frankivsk. (In Ukr.).

6. Lazer-Pankiv, O. V. (2012b). Strukturno-semantychnyi analiz davnohretskykh frazeolohizmiv iz komponentom-ornitonimom [Structural and semantic analysis of the ancient Greek proverbs with the component ornithonym]. Studia linguistica, VI (I), pp. 259-264. (In Ukr.).

7. Maslova, V. A. (2001). Lingvokul'turologija [Linguoculturology]. Moscow: Academia. Retrieved from https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Linguist/ maslova/04.php (In Russ.).

8. Nedoseka, A. M., Kosenko, J. V. (2015). Aksiolohichni kharakterystyky frazeolohizmiv v anhlomovnomu khudozhnomu dyskursi [Axiological Features of Phraseologisms in English Literary Discourse]. Filolohichni traktaty, 7(3), pp. 74-81. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Filtr_ 2015_7_3_12 (In Ukr.).

9. Verboven, K. (2014). Attitudes to work and workers in classical Greece and Greece and Rome (Reflections on Catharina Lis and Hugo Soly, Worthy effforts: attitudes towards work and workers in pre-industrial Europe. Leiden and Boston: Brill. 664 p.). TSEG, 11(1), pp. 67-87.

Sources of illustrative material

10. Dvoreckij I., H. (1958). Drevnegrechesko-russkij slovar¹ [Ancient Greek-Russian vocabulary]. V 1-2. Moscow: Gosudarstvennoe izdatel'stvo inostrannyh i nacional'nyh slovarej. (In Russ).

11. Lazer-Pankiv, O. (2015). ПАРОІМІАІ EAAHNIKAI: Davnohretski pryslivia ta prykazky: slovnyk-dovidnyk [ПАРОІМІАІ ЕЛЛНМКАІ: Ancient Greek proverbs and sayings]. Kyiv: VPC “Kyivskyj universytet“. (In Ukr.).

12. Bibliotheca augustana. Retrieved from http://www.hs-augsburg.de/ ~harsch/graeca/Chronologia/S_post15/Apostolios/apo_pa01.html

13. Corpus paroemiographorum graecornm. (1839-1851). Eds. E.L. a Leutsch, F. G. Schneidewin. T. I-ІІ. Gottingae.

14. Index adagiorum Graecorum. Retrieved from http://jvpoll.home.xs4all.nl/ back/Web/adaggr.htm

Размещено на Allbest.ru