Стилістика фразеологізмів у мультимедійній комунікації: новий пошук

Дмитро Сизонов, канд. філол. наук, доц.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Вступ

Проблема фразеології у стилістиці минулого століття одна із актуальних і перспективних, на що вказує фразеогенез, глибина історії фразеології та різноманіття поглядів на фразеологізм як одиницю мови. Найбільш проривними у функціонально-стилістичному баченні фразеології, як відомо, є праці Ш. Балі. Дослідник у «Prйcis de stylistique» (1905) і «Traitй de stylistique franзaise» (1909) фактично формує функціональні групи фразеології та наголошує на неподільності і смисловій єдності фразеологізмів. Знаходить світовий лінгвостиліст і пояснення функціонуванню фразеології в комунікативному потоці: він метафоризовано порівняв її зі стійкою хімічною сполукою. Неподільність компонентів фразеологізма, його смислова цілісність та семантична єдність складуть у майбітньому «хімію фразеології» (за Ш. Балі).

Важлива віха в новому розумінні фразеології концептуальні праці В. Виноградова та його тлумачення фразеології у тріаді фразеологічні єдності фразеологічні сполучення фразеологічні зрощення. У цей час основною категорією лінгвістики стає функція мови як її ключова характеристика та динамічно змінна сутність. Ґрунтовні праці українських дослідників О. Потебні, Л. Булаховського, Л. Скрипник та ін. мали суттєвий вплив на дослідження фразеології та фразеографії (більше див. в аналітичній статті Ю. Прадіда [1]). Новий формат дослідження мови (з системно-структурної парадигми на функціональну) переорієнтовує і дослідження її основного ресурсу, зокрема і фразеології.

Час змінний змінні і властивості фразеології, її комунікативні можливості, принципи класифікації. Особливо проривним на неолінгвістичні ідеї є ХХІ ст., що пов'язано із глобалізаційними змінами у світі, новими інформаційними викликами, тотальною діджиталізацією соціальних сфер, науково-технічним прогресом та ін. Усе це, вочевидь, впливає і на динаміку мовних одиниць у різних типах комунікації. Осторонь не стоїть фразеологія.

Особливо прогресивними в дослідницькому плані, на наш погляд, є медіалінгвістика, медіастилістика та інтернет(генераторська) лінгвістика [3; 4; 7] як інноваційні напрями філології, що пов'язані з комплексним аналізом мовного тла засобів масової комунікації. Саме аналіз медіамови з позиції функціонування її одиниць становить особливий інтерес серед лінгвістів ХХІ ст. У мові ЗМІ на сучасному етапі спостерігається постійне оновлення лексико-фразеологічного складу, активне поповнення новими лексемами, їхніми лінгвістичними трансформаціями, на що впливають ключові функції ЗМІ інформативна, аналітична й маніпулятивна. Будь-які процеси, пов'язані з різними стилістичними модифікаціями мовних одиниць, зокрема фразеологізмів, їхньою типологією, семантикою, функціями, позначені впливом екстра- й інтралінгвальних факторів. Особливо актуальним це виявляється в медійній комунікації нового часу з глобалізаційними викликами сьогодення. Відтак, інноваційні процеси, які відбуваються в мові та зафіксовані в сучасних ЗМІ, спричинені такими факторами:

А. Екстралінгвальними:

• продуктивні діджитал-процеси в суспільстві, зокрема в інформаційній сфері;

• розширення меж комунікативно-інформаційного поля, основні функції якого пов'язані не лише з інформуванням реципієнтів, а й впливом на масову мовну свідомість;

• дифузність різних сфер людського буття в інформаційному просторі (йдеться про появу мультимедійних платформ і нових медіа);

• полікультурність і геомедійність, що активно впливає на інформаційну картину світу;

• поширення явища так званих «лінгвістичної трендовості», що полягає у використанні «модних» одиниць, які широко тиражуються масовою комунікацією. Цей чинник набуває особливої актуальності в мові віртуальних медіа (інтернет-портали, інформаційні агенції, соціальні мережі, блогота влогосфери).

Б. Інтралінгвальними:

• мовна естетизація, що виявляється логічним та актуальним добором мовних одиниць у масовій комунікації;

• певна закономірність використання тиражованих мовних засобів у медіа;

• специфічність стилістичних норм, властивих масовій комунікації;

• оцінна медійна номінація;

• мовна експресія, що виявляється в типових формах для медіасфери;

• мовна екологія, що виявляється в коректному використанні мовних одиниць у медійному потоці. Цей чинник швидше залишається бажаним, адже в гонитві за конкурентним продуктом працівники медіа шукають нові цікаві мовні засоби, що не завжди можуть відповідати їхній лінгвістичній «правильності».

Наголосимо, що фразеологія реагує на ці чинники (екстрай інтралінгвальні) і виявляє свій широкий комунікативний потенціал для досягнення кінцевої мети впливу на реципієнта та повноцінне його інформування. фразеологія медіа лінгвістика цифровізація

Методологія дослідження.

Новий інформаційний простір відкриває нові можливості для аналізу мовного ресурсу. Так, фразеологія, аналізована нами в широкому медійному контексті, набуває нових смислових відтінків. Для доведення цього скористаємося методологією з комплексного аналізу мови ЗМІ: (а) методу медіаскринінгу, що виявляється в доборі рейтингових медійних джерел і певної викристалізації нової фразеології та / або трансформованої в нових медіаконтекстах; (б) метод медіамоніторингу, що включає елементи класифікаційних і семантико-стилістичні методик для опрацювання мовного контенту нових медіаджерел і семантико-стилістичного потенціалу медійної фразеології на інноваційних платормах масової комунікації. Для ілюстративного матеріалу і з метою коректної репрезентації мовного ресурсу використано найбільш рейтингові інформаційно-аналітичні інтернет-ресурси України: tsn.ua; zn.ua; unian.ua, їхні телеаналоги та топові сторінки в соціальних мережах.

Результати дослідження

Наслідком глобалізаційних процесів в інформаційних суспільствах сучасного світу є мультимедійна комунікація. Ідеться про теорію ери діджиталізації = Digital Age [6] і глобалізаційної ери = Global Age [5], за яких інформаційний простір має специфіку розширюватися та модифікуватися. Нові медійні платформи формують і нову мовну реальність: лаконізується комунікація, з'являються мовні інновації, застосовуються нові мовні тактики і стратегії для маніпулювання масовою свідомістю. Вважаємо цю номінацію певним імпульсом на інформаційні виклики сьогодення, що і творить нові медіаплатформи з інноваційними мовними одиницями та їхнім широким стилістичним потенціалом. Жанри медіа змінюються внаслідок змін інформаційних потоків і їхніх носіїв, інформаційних форматів, діалогу культур та ін. Фактично маємо ефект розширеного простору, коли йдеться про мультимедійну комунікацію й нові медіа: синкретизм медіапродуктів, їхнє жанрове розширення під впливом інтернету та дифузності жанрових форм усе це результат інформаційної глобалізації.

На цьому тлі змінюється і стилістика фразеологізмів, які розширюють свій потенціал та оновлюють функціональне навантаження в медіакомунікації. Для аналізу функцій фразеологізма в медіапросторі ми користуємося поняттям медійного фразеологізма мовної універсали медійної комунікації, певного ментального масово-вербального коду, що характеризується смисловою неподільністю, семантичною цілісністю, емоційністю й експресивністю, що надає медійному тексту широкого стилістичного потенціалу впливати на реципієнта та маніпулювати його свідомістю.

Ми розглядаємо медійний фразеологізм не у вузькому розумінні, а широко: це знаки культури, вербальні коди, прецедентні феномени, широко відомі цитати, афоризми, паремії, фразеологізовані терміносполуки й ін., які активно функціонують у медіапросторі, розширючи його експресивні та маніпулятивні властивості. До нової медійної фразеології ми відносимо ті прецедентні одиниці, які відомі масовому реципієнту й залежать від його фонових знань. Цим пояснюється і широка трансформація фразеологізмів (через розширення семантики вже відомого фразеологізма з'являються і нові фразеотрансформи, які ми також зараховуємо до нових медіафразеологізмів).

Проаналізуємо стилістичні функції медійної фразеології в нових інформаційних реаліях (у так званих інноваційних мультимедійних жанрах):

а) фразеологія та соціальні мультимедійні мережі. Новий тип мультимедійної комунікації соціальні мережі нині розширили свої можливості: від комунікативної мережі змінилися до потужної блого- та відеоформації (цю еволюцію можна побачити на прикладі платформи М. Цукерберга Meta, до якої ввійшли Facebook, Facebook Live, Messenger, Instagram та ін.). Ключова мета, яка об'єднує ці мережі комунікація між користувачами, а тому є дифузією мінімум двох функціональних стилів розмовного та масмедійного. Саме тому соціальні мережі є донором нової фразеології розмовного походження (а через те, що більшість користувачів є молодь, то до нової фразеології входять елементи молодіжного та комп'ютерного сленгу часто іншомовного походження): ІМХО (від англ. «In My Humble Opinion», букв. «на мою скромну думку»), піднятися на новий левел (стати вищим у соціальному плані), «меганмарклити» (залишати людей, які вас по-справжньому не цінують, рухатися далі), ловити кайф (отримувати задоволення від якоїсь справи), зробити репост (поділитися якоюсь новиною), гнати пургу (говорити нісенітницю / неправду) та ін. У соціальних мультимедійних мережах фразеологія може бути стилістичним засобом емоційності й експресії, бути способом економії мовних ресурсів, виступати засобом іронії та сарказму;

б) фразеологія та нові інформаційні медіа. Останнім часом інформаційні жанри модифікувалися у зв'язку із жорсткою конкурентністю в медіапросторі. Так, в англомовній традиції з'являється поняття «soft news» (букв. м'які новини) новин, що передають інформацію в легкій формі (особливо актуальною такий тип подачі інформації стає у новинних розсилках месенджерів Telegram, Viber). Динамізм у передачі інформації та оперативне її донесення до реципієнта головна умова появи так званих «hot news» (букв. гарячі новини), тобто оперативних інформаційних повідомлень про події, що відбулися в режимі реального часу. Саме нові інформаційні медіа стали донорами для появи нових політичних фразеологізмів, що пов'язані, наприклад, із подіями Помаранчевої революції та Революції гідності (Разом нас багато; Ці руки нічого не крали!; Бандитам тюрми!; виходити на Майдан (у значенні боротися за свої права); палити шини), персонікованими усталеними конструкціями, які афоризувалися в сучасній політичній комунікації (Україна не Росія; маємо те, що маємо; якщо куля в лоб то куля в лоб; Все пропало!, Стадіон так стадіон), гаслами відомих партій і політиків, які набули фразеологічного статусу (Україна понад усе; велике будівництво; радянський патріотизм; «русскій мір»; жити по-новому) та ін. У нових інформаційних реаліях фразеологія виступає потужним стилістичним засобом інформування реципієнта та подекуди впливу на нього;

в) фразеологія та інтернет-медіа. Інтернет-ЗМІ окрема жанрова платформа, у якій народжуються нові жанри [3, с. 168]. Так, у віртуальних медіамережах породжено нові жанри: пост (допис), блогота влогосфера (ютуб-влог, інстаграм-влог, фейсбук-влог та ін.), форуми, чати та ін. У кожному з цих жанрів можна прослідкувати індивідуально-авторський стиль медійника, у якому бачимо і вкраплення тиражованих медіафразеологізмів: золотий батон; зелені чоловічки; брудні технології; день тиші; слабкий лідер; темні часи; не твоя війна й ін. На перетині блогосфери й аналітичних жанрів ЗМІ виникає твіттер-репортаж (стає особливо актуальним тоді, коли суспільству необхідно швидко дізнатись про подію «з перших уст»). Це один із найсучасніших жанрів інтернетдискурсу, що поєднав у собі документальність і художність репортажу з динамікою медіа та розмовним стилем мікроблогу. Саме цей медійний неожанр є особливо популярним серед політиків (його веде Д. Трамп, Б. Джонсон, А. Дуда, В. Зеленський, П. Порошенко й ін.). У твіттер-постах спостерігаємо багато і фразеологічних одиниць, стилістичною метою використання яких вважаємо експресивність та оцінність у процесі побудови висловлювання. Особливо багато спостерігаємо фразеологізмів термінологічного походження: сірий ринок; чорне золото; політичне піке; грати останню скрипку; лебедина пісня; табула раса; тіньовий ринок; сарафанне радіо; щепити економіку; реанімаційні дії й ін. (більше про семантикостилістичну характеристику термінів на прикладі слов'янських ЗМІ див. у [2]);

г) фразеологія та рекламна / PR-комунікація.

Завдяки новим медіа з'являються й нові жанри у сфері реклами та піару. І, вочевидь, жанри будуть модифікуватися та розвиватися відповідно до виникнення нових медіаформатів. Стилістика рекламної фразеології пов'язана з позитивною оцінною семантикою. Рекламний і піар-фразеологізм, відтак, є однією з найяскравіших і дієвих мовних одиниць в advertising communication, метою використання якого (фразеологізму) є емоційний вплив на реципієнта. Цікавими й актуальними для української комунікації є широко відомі рекламні гасла, які тяжіють за своїми стилістичними характеристики до фразеологізованих: солодка парочка; не гальмуй снікерсуй; лови момент; золотий час; я це люблю; золотий вік та ін. Особливо частотним є явище стилістичної трансформації фразеологізмів, що пов'язано із прецедентністю медійного фразеологізму: чим ширший медійний бекграунд тим яскравішим буде стилістичний ефект. Так, наприклад, у сучасній телевізійній рекламі інколи вдаються до перифразів і порівнянь (як результат семантичної трансформації): Любов з першої... ложки (з реклами ТМ «Мівіна»), В житті завжди є місце... техніці (з реклами «Comfy»), Кохання з «першого депозиту (з реклами банку «Аваль»), Redbull. Надає крила та ін. У рекламі нового часу виникає і нова фразеологія як стилістичний засіб увиразнення медіатексту, часто як пошук брендової індивідуальності в медіапросторі.

Особливий стилістичний ефект в усіх типах мультимедійної комунікації мають фразеологізми-трансформи. Так, до семантико-стилістичної трансформації традиційних фразеологізмів медійники вдаються за умов фонових знань реципієнтів і лише в контексті. Правильно обраний «новий» старий фразеологізм може стати ключовим у заголовку (Бути на політичній висоті: як президент зустрічався зі світовими лідерами; Гордіїв вузол опозиції: як об'єднуються політики різних поглядів?), підзаголовковій (Дамоклів меч Зе, або ж як іще пояснити реформи в оборонному комплексі України; Надія гори рухає: Савченко планує повернутися у велику політику) чи висновковій (Поправки до голосування, отже, додали велику ложку дьогтю в антикорупційну бочку; Сім разів відміряй один раз голосуй. Такий принцип у депутатів-новачків, які не вагаючись, приймають нові закони) частинах медіатексту. А також у слогані рекламного та / чи піар-тексту (Влуч у яблучко [реклама техніки Apple у мережі «Технопарк»], Життя це крута Rich. Як не крути [реклама соку «Rich»]), на телебаченні (Завжди є плюси [слоган телеканалу «1 + 1»], Кров з молоком [слоган музичного телеканалу «М1»]), радіо (Все буде Люкс [слоган «Люкс FM»]). У рекламі, зазначимо, за допомогою фразеології найбільше створюється каламбурів і «гри слів» як стилістичних прийомів: Reebok. Будь у формі; Redbull. Надає крила; Ренні. Швидка допомога вашому шлунку; Шампунь для волосся «Рапїепе PRO-V'. Блискучий результат та ін.

Відтак, трансформовані фразеологізми завжди мають спиратися на медійний бекграунд, щоб реципієнт знав, до якого саме вдало дібраного та відомого (прецедентного) фразеоогізму апелює медійник. У мультимедійній комунікації трансформована фразеологія визначається часто як смислова стилістична домінанта. А тому фразеологізми-трансформи є частотними до вживання в аналізованих нами мультимедійних платформах соціальних мережах, нових інформаційних медіа, креолізованих інтернет-ЗМІ, PRі SMM-сферах. Медійна фразеологія наділена також експресивною наповненістю, стилістичним забарвленням та образністю, що, у свою чергу, відкриває широкі можливості до використання фразеології в мові масової комунікації.

Виразові особливості трансформованих фразеологізмів, отже, спираються на високий рівень узагальненості значення й інтелектуального тла (орієнтація на інтертекстуальність у медіатексті). Саме тому в масмедіа не можуть функціонувати фразеологізми-трансформи, які не відомі сучасному реципієнту в первинному значенні або не актуальні зараз у певній ситуації.

Висновки

Фразеологічні одиниці на мультимедійних платформах вербалізують актуальні питання сучасності, вони можуть вдало використовуватися в усіх композиційних елементах медіатексту. Вживання фразеологізмів у структурі медіастатті має позитивне значення для розвитку медійного дискурсу в цілому, оскільки надає функціональної різноманітності мові ЗМІ, а трансформація фразеологізму сприяє образності та певному символізму висловлювання. Як бачимо, використання фразеологізмів у мові ЗМІ надає великої експресивності медіавислову, щоб емоційно сильніше і більш ємно сприйматися реципієнтом.

Мультимедійна комунікація часто породжує нову фразеологію, до якої ми відносимо незафіксовану в лексикографічних працях фразеологію нових медіа; фразеологію ідіоматичного характеру, які є цитатами відомих політиків, культурних діячів та ін. відомих особистостей; рекламні слогани та політичні гасла, які відбиваються в масовій свідомості та тиражуються широкими масами; фразеологію, кальковану з інших мов, переважно англійської, що відбиті в медійному просторі України; нові штампи та кліше офіційно-ділового стилю; нові термінологічні словосполучення, що мають семантичну стійкість й активно вживаються в мові ЗМІ; фразеологізми-трансформи термінологічних сполучень через семантичну детермінологізацію в медіа; різного типу метафоричні перифрази з постійною медійною тиражованістю; семантично та смислово трансформовані фразеологізми, які актуалізувалися в мові ЗМІ; алюзійні та переосмислені стійкі словосполучення, що пов'язані з категорією інтертекстуальності в медіа; молодіжні сленгові звороти, що мають постійну відтворюваність у ЗМІ; оказіональні фразеологізми, що активно тиражуються в медіа.

Переконливо можемо сказати, що новий контекст формує й нові можливості для фразеології: ресурс фразеологізмів у медіа дозволяє досягати ключових функцій у масовій комунікації інформувати та переконувати реципієнта, впливати на його емоції, розважати та виховувати.

Список використаних джерел