Партицип у системі нефінітних дієслівних форм сучасної німецької мови

Близькість партиципа ІІ та інфінітива стає очевидною вже на морфологічному рівні, адже вони беруть участь в утворенні аналітичних форм дієслова, тому у більшості дослідників їх належність до безособових дієслівних форм не викликає сумнівів [1; 10; 12; 16]. Партицип ІІ виникає в парадигмі дієслівних форм, перфект з партиципом ІІ можна утворити від кожного дієслова, тому він, безперечно, є дієслівною формою.

Якщо вважати партицип І дієслівною формою, то він також є нефінітною формою, оскільки не відмінюється за особою, часом та числом, у такий спосіб займаючи своє місце поряд з партиципом ІІ та інфінітивом. З іншого боку, партицип І не сполучається з фінітними допоміжними дієсловами (sein, haben, werden) для утворення аналітичних часових форм. Лише обмежена кількість партици - пів І усе ж таки має здатність вживатися в сполученні з дієсловом sein, яке, по-перше, у цьому разі є не допоміжним, а копулятивним, і, по-друге, такі партиципи І трактують переважно як лексикалі - зовані [20, S. 5]. Отже, той факт, що партиципи І не сполучаються з допоміжними дієсловами на системній основі, порушує необхідну вимогу його однозначної інтерпретації як дієслівної форми; партицип І у цій позиції є предикативом. На підставі цього деякі лінгвісти взагалі вилучають пар - тиципи І з системи дієслова [11; 17].

Для партиципа І як класу характерною є атрибутивна та адвербіальна синтаксичні ролі, тобто функції, властиві класу прикметника. Якщо трактувати партицип І як елемент класу прикметників, то це означає, що форми партиципа І утворюються в процесі деривації і закінчення - end є, таким чином, не флексією, а дериваційним суфіксом [14, S. 140]. Попри це, форму партиципа І має більшість дієслів; проте не кожне дієслово допускає утворення деривата, наприклад, за допомогою суфікса - bar. Так, від дієслова verwenden можна побудувати як форму партиципа І, так і прикметник з суфіксом - bar: verwendend - verwendbar:

(1) In den Beitragen der anderen beiden Kapitel wird namlich der Blick von den sprachlichen Mitteln hinzudensie verwendendenAkteuren… gewandt [26].

(2) Der Verfasser nennt hier… Inkonsistenzen wie nicht flektierbare oder nur pradikativ verwendbare Adjektive [26].

Така повнота залучення німецьких дієслів до утворення форм партиципа І свідчить про ймовірно флективний спосіб утворення форм партиципів І.

На відміну від партиципів І, партиципи ІІ мають набагато більше обмежень щодо реалізації в атрибутивній синтаксичній ролі, яка відбувається за певними правилами залежно від семантико-структурної характеристики дієслова, від якого утворюється партицип ІІ (його транзитивності / інтранзитивності; граничності / негра - ничності). Така вибірковість атрибутивної ролі партиципів ІІ (тобто, її притаманність лише визначеному ряду партиципів ІІ, які відповідають певним критеріям) нагадує обмеження, характерні для словотвору. Значення партиципа ІІ набуває граничності за умови його поширення залежними від нього елементами. Так, варіант *die gefahrenen Studenten є граматично неправильним; у разі ж поширення партиципа gefahren в атрибутивній ролі ад'юнктом локальної семантики nach Bonn конструкція стає правильною: die nach Bonn gefahrenen Studenten [18]. Така поведінка партиципів ІІ є нетиповою для класу прикметників.

Подальший аналіз деривації партиципів І та ІІ також виявляє суттєві відмінності між ними. Деякі лексикалізовані партиципи І допускають афіксацію з префіксом un- Продемонструємо це на прикладі лексикалізованого партиципа І дієслова bedeuten:

(3) Bei einer genaueren Betrachtung der verschiedenen zitierten Aussagen lassen sich bedeutende Unterschiede… feststellen [18].

(4) Schon lange vor 1933 spielten… aufierfachliche Einflusse auf die Sprachwissenschaften eine nicht unbedeutende Rolle [26].

Нелексикалізованим партиципам І така префіксація не є властивою, так, наприклад, форми партиципів I з префіксом un - від дієслів singen та schlafen *die unsingenden Kinder, *die unschlafende Katze є граматично неправильними.

Атрибутивні партиципи ІІ не мають таких обмежень та дозволяють префіксацію з un-, як у прикладі (5), де партицип ІІ дієслова bearbeiten вжито в синтаксичній ролі атрибута з префіксом un -:

(5) Die Herausgeberinnen stellen in ihrer Einleitung. die folgende, aus ihrer Sicht bislang empirisch unbearbeitete zentrale Frage [26].

Прикметникам властиве утворення іменників за допомогою суфікса - heit/-keit [14, c. 131]. З цим самим суфіксом можливе утворення іменників і від партиципів ІІ (ausgleichen - ausgeglichen - Ausgeglichenheit):

(6) Die in der vorliegenden Studie berucksichtigten Daten setzen sich aus 14 verschiedenen Varietaten zusammen, die einerseits unter dem Gesichtspunkt der Vollstandigkeit zusammengestellt wurden, andererseits unter dem Gesichtspunkt einer gewissen Ausgeglichenheit verschiedener Dialektregionen [18].

Партиципи І дериватів з цим суфіксів практично не утворюють: *Ausgleichendheit.

Таким чином, партиципи ІІ виявляють під час дериваційних процесів більше ад'єктивних властивостей, ніж партиципи І.

Партиципи в синтаксичній ролі атрибутів зазнають конверсії, яка буває морфологічною та синтаксичною [11; S. 281]. Проаналізувавши вище можливості деривації партиципів у синтаксичній ролі атрибута, можна стверджувати, що партиципи ІІ переходять до класу прикметників шляхом морфологічної конверсії. Партиципи І як клас є потенційними прикметниками, функціонують як прикметники, проте не набувають усіх типових властивостей прикметників (тобто, зазнають синтаксичної конверсії).

Виконуючи атрибутивну функцію, партицип І та партицип ІІ виявляють відмінності і в керуванні своїми поширювальними елементами. Особливо чітко це демонструють приклади парти - ципів, в основу яких покладено рефлексивні дієслова: партиципи І, на відміну від партиципів ІІ, обов'язково зберігають рефлексивний займенник sich, тобто рефлексив є обов'язковим елементом, усі інші поширювальні елементи є факультативними. Таким чином, партиципи І виявляють більше дієслівних властивостей, ніж партиципи ІІ, займаючи проте типово ад'єктивні позиції.

У наступному прикладі партицип І рефлексивного дієслова sich verhalten вжито в ролі атрибута іменника Variablengruppen, партицип І зберігає займенник sich як обов'язковий елемент:

(7) … dass die empirisch ermittelten Werte bestimmter sich parallel verhaltender Variablengruppen durch das OT-Modell grob vorhergesagt werden [26].

Отже, партицип І є прикметником лише за зовнішньою формою, його внутрішня сутність залишається дієслівною.

Для подальшого дослідження функціонування партиципів І і партиципів ІІ у системі нефініт - них форм німецького дієслова та для визначення їхньої частиномовної належності важливо проаналізувати сполучуваність партиципів з різними семантико-структурними класами дієслів та іменниками.

Залежно від ролі дієслова в структурі речення виділяють повнозначні та неповнозначні дієслова [1, с. 222-223]. Повнозначні дієслова є носіями самостійного лексичного значення; неповно - значні певною мірою втратили цю здатність. До неповнозначних дієслів відносять допоміжні (haben, sein, werden), дієслова-зв'язки, або копу - лятивні (sein, werden), модальні (mussen, wollen, konnen тощо), напівмодальні (scheinen, drohen, versprechen, pflegen тощо), фазові (beginnen, anfangen, aufhoren, fortsetzen), дієслова руху (kommen; fahren тощо).

З допоміжними дієсловами (sein, werden, haben) вживаються партиципи ІІ, утворюючи складений дієслівний предикат:

(8) Wer die Bucher tatsdchlich gelesen hat, wird aber bestdtigen, dass… [26].

(9) Genaueres zur Funktion der Strukturen in Pressetexten oder in den anderen Medien wird nicht ausgefuhrt [26].

(10) Es handelt sich um eine Rezension von Jochen Jung, die 2009 in der Wochenzeitung «DIE ZEIT» erschienen ist und… [26].

Зафіксовано також предикати з допоміжним дієсловом bekommen, у цьому разі утворюється реципієнтний пасив:

(11) Um den Status eines salienten politischen Satzes zugesprochen zu bekommen, bedarf es… [26].

З копулятивними дієсловами можливості сполучення виявляють прикметники:

(12) Es bleibt hier aber offen, ob… [18];

лексикалізовані партиципи І:

(13) Er kommt zu dem Schluss, dass der deutsche Anteil am heutigen polnischen Fachwortschatz eher unbedeutend ist [18];

партиципи ІІ також за умови їх лексикалізації:

(14) Meines Erachtens ist der Text geeignet fur den Fremdsprachenunterricht [18]; а також інфінітиви з часткою zu:

(15) Unabhdngig davon, ob man…, bleibt die Tatsache einer beachtlichen Zahl miteinander konkurrierender Formen zu erkldren [18].

З модальними дієсловами вживаються тільки інфінітиви без частки zu:

(16) Da ist klar, dass man sich bei den Besichtigungen auf das Wesentliche beschrdnken muss [18].

З напівмодальними дієсловами сполучаються прикметники:

(17) Vor hochschuldidaktischem Hintergrund scheint daher die Frage,…, besonders relevant [18];

та інфінітиви з часткою zu:

(18) Die Artikulationsfrequenz jedoch scheint uber beide Konditionen konstant zu bleiben [18].

Для фазових дієслів традиційним є сполучення з інфінітивами з часткою zu [13, S. 333], проте в досліджуваному корпусі таких конструкцій не зафіксовано.

З повнозначними дієсловами вживаються прикметники (у цьому разі переходячи до класу прислівників), партиципи І (приклад (19)), парти - ципи ІІ (приклад (20)) та інфінітиви.

(19) Wer sich zustimmend dufiert, kann auf eine detaillierte Begrundung hdufig verzichten [18];

(20) Weiter ist die Grenze zwischen Fachsprache und Alltagssprache fliefiend und verandert sich uber lange Zeit betrachtet [18].

Здатність виконувати синтаксичну роль атрибута, займаючи позицію ліворуч від означуваного іменника, виявляють прикметники, партиципи І, партиципи ІІ та герундиви:

(21) Die vorliegende (партицип І) Arbeit kann sicher dazu beitragen, den DaF / DaZ-Unterricht relevanter und authentischer zu machen, wenn die darin beschriebenen (партицип II) empirischen Daten als Grundlage fur Lehrmaterialien verwendet [26];

(22) Somit sind sie, wenngleich «Originalbelege», zunachst nur als ein Indiz fur weiter zu beweisende (герундив) Annahmen zu werten [26].

Результати аналізу сполучуваності партиципів (а також інфінітивів та прикметників) з різними семантико-структурними типами дієслів (фінітними копулятивними, допоміжними, модальними, напівмодальними, фазовими дієсловами та класом повнозначних дієслів) представлено у таблиці 3. У нижньому рядку таблиці розміщено нефінітні форми, які здатні виступати в синтаксичній ролі іменника, займаючи позицію ліворуч та узгоджуючись з ним у роді, числі та відмінку. Класи дієслів, з якими сполучаються нефінітні форми, наведено в порядку зростання: копулятивні та допоміжні дієслова є чітко визначеними в чисельному плані; класи модальних та напівмодальних дієслів є відносно невеликими; класи повнозначних дієслів та іменників - великі та відкриті.

Можливості сполучення прикметників та інфінітивів з різними семантико-структурними класами дієслів наведено в ролі контрольної групи для перевірки ад'єктивних та дієслівних властивостей досліджуваних явищ.

Дані аналізу сполучуваності партиципів І та ІІ, герундивів, прикметників та інфінітивів з різними семантико-структурними класами дієслів та іменниками свідчать про різні можливості нефінітних форм. Так, сполучатися з допоміжними дієсловами можуть партиципи ІІ та інфінітиви; з копулятивними дієсловами сполучаються прикметники та лексикалізовані партиципи, а також інфінітиви без частки zu; з напівмодаль - ними дієсловами вживаються прикметники, пар - тиципи ІІ та інфінітиви з часткою zu; з фазовими дієсловами - лише інфінітиви з zu; з повнозначними дієсловами - прикметники та усі нефінітні форми, крім інфінітивів без частки zu та герундива; сполучатися з іменниками, тобто виконувати атрибутивну функцію, займаючи позицію ліворуч від означуваного іменника, можуть прикметники та всі партиципні форми.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Аналіз семантико-граматичних і функцій - них особливостей партиципа сучасної німецької мови підтверджує його віднесеність до класу дієслова, до системи нефінітних форм.

Визначальним чинником дієслівної належності партиципів є спільне з фінітною формою категоріальне значення (процес / стан), спільні морфологічні (наявність категорії виду, частково - часу, участь у формуванні аналітичних форм дієслова) і синтаксичні ознаки (здатність формувати власну клаузу). Клаузальний статус нефінітних форм дієслова визнається в річищі генеративної граматики. Це означає, що за аналогією з фінітним дієсловом партиципи здатні утворювати партиципну клаузу - нефінітну групу, вершиною якої є парти - цип І або партицип ІІ.

Таблиця 3. Сполучуваність партиципів, інфінітивів та прикметників з різними семантико-структурними класами дієслів та з іменниками