Німецький прозовий шванк: лінгвокультурна специфіка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Німецький прозовий шванк: лінгвокультурна специфіка

Зубач О.А.

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Анотація

Статтю присвячено вивченню лінгвокультурної специфіки текстів німецького прозового шванку та структурно-семантичних механізмів формування комічного сюжету та його елементів. Тексти німецького прозового шванку відображають всі можливі сторони реального життя представників німецького лінгвокультурного простору та транслюють лінгвокультурний досвід з метою прагматизації міжкультурної комунікації. Матеріалом для дослідження слугували 15 текстів німецького прозового шванку Till Eulenspiegel, які були переказані Б. Бартос-Хеппнер. Заголовок тексту шванку прогнозує інформативну насиченість сюжету у формі словосполучення (Till Eulenspiegel als Seiltanzer) або простого розповідного речення (Till Eulenspiegel kauft einen Zuber voll Milch). Зав'язка відображає синтагматичні та парадигматичні механізми (процеси субстантивації die Alten, die Jungsten, синоніми Schalk, Satanbraten, Lummel, парні сполучники weder... noch, je ofter... desto, синтаксичні повтори damals ... damals, einmal.einmal тощо) формування комічного сюжету з метою вербалізації лінгвокультурного досвіду у таких категоріях: релігія, традиції, фінанси, рослинний та тваринний світ тощо. Взаємодія синтаксичного та семантичного паралелізму сприяє концептуалізації ознак предмету (Spiegel und Burste), часу (Wochen und Monate), віку (Kinder und Erwachsene), послідовності (aus zwei wurden drei und sofort). Підґрунтям для утворення компаративних фразеологічних одиниць слугувала слухова (wie ein Frosch), зорова (wie ein Affe), смакова (wie ein Spargel), комунікативна (wie gesagt) діяльність. Розв'язка прагматизує майбутні комічні сюжети одного реального життя. Специфіка сміхової культури представлена мовними одиницями, які позначають різні ступені прояву сміху (lacheln, kichern, vor Lachen Bauche halten). лінгвокультурний шванк німецький

Ключові слова: заголовок, зав'язка, розв'язка, шванк, структурно-семантичні риси, сміхова культура, лінгвокультурний досвід.

Zubach O. A. GERMAN MERRY TALE: LINGUOCULTURAL SPECIFICITY

The article is devoted to the study of the linguocultural specificity of the German merry tale and ofstructural and semantic mechanisms of the formation of a comic plot and its elements. The German marry tales reflect all possible aspects of the real life of the people of the German linguocultural space and share the linguocultural experience to pragmatize the intercultural communication. The German merry tales Till Eulenspiegel, which were new narrated by B. Bartos-Hoeppner, were examined. The title of these marry tales predicts the informative richness of the plot in the form of a phrase (Till Eulenspiegel als Seiltanzer) or a simple narrative sentence (Till Eulenspiegel kauft einen Zuber voll Milch). The plot reflects syntagmatic and paradigmatic mechanisms (processes of substantivization die Alten, die Jungsten, synonyms Schalk, Satanbraten, Lummel, paired connections weder... noch, je ofter... desto, syntactic repetitions damals... damals, einmal... einmal, etc.) offormation of comic plot for verbalizing linguocultural experience in some categories: religion, traditions, finance, flora and fauna, etc. The interaction of syntactic and semantic parallelism contributes to the conceptualization of the features of the subject (Spiegel und Burste), time (Wochen und Monate), age (Kinder und Erwachsene), sequence (aus zwei wurden drei und sofort). The basis for the formation of comparative phraseological units was auditory (wie ein Frosch), visual (wie ein Affe), taste (wie ein Spargel), communicative (wie gesagt) activities. The outcome of the plot explicates future comic stories of one real life. The specificity of laughter culture is represented by language units, which denote different degrees of laughter (lacheln, kichern, vor Lachen Bauche halten).

Key words: title, plot, outcome, merry tale, structural and semantic features, laughter culture, linguocultural experience.

Постановка проблеми. Сміхова культура є соціально-культурною категорією, оскільки перебуває в тісному зв'язку з розвитком суспільства, фіксує зміни у нормах мовленнєвої поведінки та акумулює ціннісні орієнтири у лінгвокультурному просторі. Специфіка сміхової культури виявляється у продуктивній репрезентації культурного, історичного та соціального розвитку суспільства задля трансляції лінгвокультурного досвіду. Одним із елементів сміхової культури та гумору є шванк, який є своєрідним пререквізитом для формування текстів малої форми з комічним ефектом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Народження шванку як літературного жанру датується XVI ст. [5, c. 29]. Значна частина їх походить з південних і центральних регіонів Німеччини. Вони мали як епічні, так і поетичні форми; їх тематика, дійові особи, цілі та структура варіювалися до того часу, поки в XIX ст. анекдот та жарт як найбільш стиснуті форми не почали витискати його з літературного простору [7, c. 82]. У текстах шванку того періоду висміюють нижчі верстви духовенства, дворянство, ландскнехтів, студентів і селян [1, c. 8; 6, c. 7].

Дослідження шванку є актуальним і до тепер, оскільки його структурно-семантичні та лінгвокультурні риси найбільш яскраво розкривають умови зародження сміхової культури німецького лінгвокультурного простору та специфіку її сприйняття та вербалізації у міжкультурній комунікації з метою прагматизації комічного ефекту.

У лінгвістичній парадигмі знань студіювали структурно-семантичні аспекти текстів прозового шванку [2; 4] та їх вплив на процеси формування фразеологічної картини світу [3].

Постановка завдання. Метою розвідки є виявлення специфіки становлення текстового прозового шванку як комічного тексту малої форми. Задля досягнення мети передбачено вирішення таких завдань: виявити лінгвокультурну специфіку сучасного тексту прозового шванку у німецькій мові; з'ясувати інтра-та екстралінгвальні чинники формування лінгвокультурного досвіду у текстах прозового німецького шванку; описати структурно-семантичні механізми впливу на формування комічного тексту прозового шванку та його стилістичні риси.

Предметом дослідження є лінгвокультурна специфіка тексту німецького прозового шванку. Матеріалом для дослідження слугували 15 текстів німецького прозового шванку Till Eulenspiegel, які були переказані Б. Бартос-Хеппнер [9].

Методологічною основою вивчення текстів шванку є антропоцентричний підхід, який уможливлює всебічний аналіз людського чинника у процесах комунікації та інтерпретацію позицій автора та його реципієнтів. Використано ряд методів лінгвопрагматичного та лінгвокогнітивного аналізу: структурно-семантичний для виокремлення текстових композицій, контекстуальний для концептуального аналізу текстів прозового шванку, композиційно-стилістичний для фіксації композиційно-мовленнєвих форм та опису стилістичних рис тексту прозового шванку.

Виклад основного матеріалу. Текст прозового шванку складається з компонентів: заголовок, де фіксується концептуальний індикатор інформативної насиченості тексту та специфіка репрезентації лінгвокультурного досвіду; зав'язка як інформаційне скупчення елементів сюжету, які послідовно розкривають суть та мотиви його створення; розв'язка як засіб для розгортання нового комічного сюжету.

Заголовок є концептуально-змістовим ядром, в якому відображено логічну послідовність розташування інформації в тексті. Він може бути презентованим у вигляді словосполучення (Till Eulenspiegel, Till Eulenspiegel als Seiltanzer, Till Eulenspiegel im Bienenkorb) або простого розповідного речення (Till Eulenspiegel kauft einen Zuber voll Milch, Till Eulenspiegel backt Eulen und Meerkatzen, TillEulenspiegel nimmtDienst bei einem Bartscherer).

Чоловіче ім'я Till є формою імен Dieter, Theodorich, Dietmar, Theomar, Theobald та має варіанти (Tillo, T(hi)ilo, Tille). Походження імені (afrank. thiuda, aniederd. thiod(a), ahd. diot, mhd. mniederd. diet) має символічне значення сильна, могутня людина з народу ("der Machtige des Volkes", "der Herrscher"). яке підсилюється регіональним варіантом старанний, добрий (nordd. afries. til "tUchtig" "gut", "der Ttichtige") [8].

Прізвище Eulenspiegel (Dil Ulenspiegel, niederd. Dyl Ulenspegel) є композицією двох слів die Eule та der Spiegel (hochd. niederd. "ule"; "Spegel"). Комічний персонаж Till завжди мав із собою малюнок із двома образами, натякаючи на їх символічне значення (Wieder malte Eulenspiegel sein Zeichen, die /links eine/ Eule und den /rechts einen/ Spiegel). Дзеркало der Spiegel вважають символом відображення внутрішнього світу, образу та стану людини. Сова die Eule має декілька символічних значень: символ темряви та демона, символ самотності або атрибут Христа, який пожертвував собою заради спасіння людства: "Просвітити тих, хто сидить у темряві та тіні смертній..." (Лк. 1:79), що ймовірно імплікується в тексті "Da mufite erst dieser Schalknarr kommen, um uns die Wahrheit zu sagen". У сучасному світі сова символізує мудрість, розум та пізнання.

Незважаючи на позитивну конотацію імені та прізвища, у текстах Till Eulenspiegel сприймається як негативний персонаж, який своєю кмітливістю та жартами маніпулює людьми, обманює їх, водночас, робить із себе дурня та дотепно сприймає кожне їх слово "Ich habe doch nur getan, was Ihr mich geheifien habt. Vorhin auf der Strafie habt Ihr Euer Haus gezeigt und gesagt: >Siehst du die grofien Fenster dort? Da geh hinein. < Und nichts anderes habe ich getan. Ich tue immer das, was man mir sagt, und nichts anderes." Він намагається критикувати людей, недоліки суспільства та вважає себе іншою або новою людиною у суспільстві (Du bist der neue Eulenspiegel), свої дії - мистецтвом впливу на суспільство (Das ist nicht weiter als meine Kunst!).

У зав'язці текстів прозаїчного шванку прогнозуються події сюжету та емоції, переживання, поведінкові реакції основних персонажів та відображається специфіка вербалізації лінгвокультурного досвіду, де акумулюється фонова інформація або фонові знання про явища або події реального життя представників німецькомовного простору.

Тваринний світ у тексті прозового шванку позначає тварин, які вважаються цінними для ведення домашнього або сільського господарства, які можна було побачити на ринках (Katzen, Hunde, Schweine, Ganse, Htihner, Schafe, Ziegen) або використати для подорожей (Pferde). Специфічна мовна репрезентація властивих їм рис, звуків (Gegacker und Gegrunze) та поведінкових рухів свідчать про лексичне забезпечення мовного фонду (Das Pferd trabte plopp, plopp, plopp. Unten am Baum stemmte der Hund die Vorderpfoten gegen den Stamm und hechelte, und der Katzenhase oben fauchte, machte einen krummen Rucken, spuckte vor Zorn um sich und rief immer wieder: "Miau!"). Світ флори фіксує специфіку природи регіонів Німеччини (die Berge des Harzes, der Elmwald) з великою кількістю листяних дерев (Kiefer, Fichten, Buchen, Eichen).

Фінансовий стан відображений у позначенні грошових одиниць, зокрема розмінних монет, якими володіли в основному прості та незаможні люди. Грошові одиниці мають низку номінальну вартість та розкривають специфіку розрахункових відносин у суспільстві. На даний час ці грошові одиниці є вилученими з обігу та їх віднесено до лексичних історизмів: Heller - розмінна монета німецьких держав у Середньовіччі і Новому часі, Pfennig - монета, яка існувала до запровадження Євро як готівкової валюти в Німеччині, Stephansgroschen - монета, цінність якої була вища за пфеніг, та яку можна було отримати лише як пожертвування біля церкви, ймовірно, біля церкви Св. Стефана (Zwei Stephansgroschen? ... und keinen Pfennig weniger).

Соціальна структура суспільства відображає класову розгалуженість суспільства (Burgherr, Junker, Ritter, Bauer).

Позначення регіонів Німеччини (im Braunschweigischen, im Schleswig-Holsteinischen, ins Magdeburgische), міст (Nurnberg, Erfurt, Leipzig, Hamburg, Quidlinburg) та держав, які межують з Німеччиною (Danemark) здійснено з метою збереження інформації щодо відносин між державами та землями країни та можливостей вільного безперешкодного пересування людей того часу. Особлива увага прикута до видатного міста Нюрнберг (die Kaiserburg - die Sebalduskirche - der Schone Brunnen in Nurnberg), освітнього центру Ерфурт (Erfurt war zu seiner Zeit eine grofie Universitatsstadt) та академічних титулів (der Rektor, der Magister, die Professoren).

Смакові вподобання засвідчено у позначеннях страв (Entengrutze Froschloffelkraut, Semmeln Gemusesuppe, Wildbret) та напоїв (Leipziger Allerlei).

Вірування та традиції відображають особливе ставлення до хрещення дитини, які відбувалося не лише в церкві, але й вдома (Dein Till, AnnaWiebke, ist also dreimal getauft: zuerst in der Kirche mit geweihtem Wasser, und dann im Grenzbach mit Entengrutze und jetzt daheim mit dem Brunnenwasser des Eulenspiegelshofes, wie es sich gehort). Вітання Grufi Gott та промовляння Gott segne ... свідчило про сильну віру в Бога та шанобливе ставлення до служителів церкви (Abt und Abtissin, das sind Leute, von denen man sich verneigen mufi. Das hat mein Vater schon so gehalten, und ich mach das genauso.).

Зайнятість населення представлена у їх професійній діяльності, що відображає розвиток та досягнення суспільства у певній галузі (Apotheker, Tanzer, Handwerker, Koch, Kurschner, Stallmeister, Schatzmeister, Zauberkunstler), водночас, фіксує негативні сторони життя минулого, які були пов'язані з крадіжками та обманом (Gaukler, Schuster).

В тексті поряд з іменами чоловіків Klaus, Till та жінок Anna, Christine та їх прізвищем вказували й місцевість проживання (Anna Riebesell aus Fischerhude, Gesine Clasen aus Worpswede, Metta Kreienboom aus Oberneuland, Christine Lutjohann aus Schwachhaus).

Вартісними металами у тексті представлено бронзу, срібло та золото, які є цінними в цілому світі і до тепер (... er hat meinem Pferd mit silbernen Nageln goldene Hufeisen aufgeschlagen. Dort safi der bronzene Eulenspiegel, die Beine ubereinandergeschlagen, die Hande um die Knie gelegt, und lachelte), що свідчить про мультикультурність світу.

Духовний розвиток лінгвокультурного соціуму закарбований у сприйнятті багатовікового досвіду людства, що представлено в тексті як життєві постулати реального життя (ich will dort anfangen, wo das Dasein eines jeden von uns beginnt, namlich in den Windeln. Wo eine Sache hergekommen ist, da gehort sie auch wider hinein! Solange man jung ist, sollte man sich umsehen in der Welt. Man mufi es nehmen, wie es kommt. Alles andere ist reine Erfindung!).

Специфіка лінгвокультурного досвіду експлікується крізь структурно-семантичні механізми формування тексту прозового шванку та його стилістичні риси. Словотворчі механізми продукують словотворчі моделі, які адаптувалися в лексичній системі та включилися в системні відношення в мові, не збуджуючи побічних уявлень та асоціацій у словах (Narr, Narrengewand, Narrnutz, Narrenkram, Narrenkappe, Narrheiten, narrisch) та у словотворчих конструкціях (die Burg von Ampleben - Amplebener, Kneitlingen mit Namen - Kneitlinger).

Результати процесів субстантивації прикметників або дієприкметників представлені у номінаціях: вікова ознака (die Alten, die Jungsten); родині зв'язки (Bekannte und Verwandte); релігія (die Heiligen); поведінкові риси (der Allerfleifiigste); соціальний статус (die Armen); смакові традиції (Gebratenes und Gerauchertes). Лексичні історизми в текстах вказують на активність мовної одиниці в певний час та її паралельне вживання у мовленні, але з певним дефініціюванням (die Amme, Plotzlich sprach ihn ein Bratscherer an, wie die Frisore damals genannt wurden).

Фразеологічний фонд у текстах прозового шванку відображено через компаративні фразеологізми, які утворені на засадах зіставлення спільних ознак, закладених у національний менталітет як результат семантичної спаяності компонентів внаслідок зорової (ein Affe, wie der Himmel, wie mein Vater), слухової (wie ein Frosch), смакової (wie ein Spargel), дотикової (wie ein Holzchen, wie am Spiefi), комунікативної (wie verbredet, wie gesagt, wie gerufen) діяльності. Фразеологічні сполучення (auf die Welt kommen, ubers Knie brechen, einen Esel das Lesen und Schreiben lehren, den Esel einen Esel bleiben lassen, ruck zuck, an der Nase herumfuhren) є відображенням інтелектуальної та логіко-мисленнєвої діяльності, в основі яких лежить констатація фактів. Фразеологічні вирази (Kommt Zeit, kommt Rat. Das I und das A gehen ihm schon leicht von der Zunge. Alles muss seine Ordnung haben. Das trifft sich ja wie bestellt. Man muss es nehmen, wie es kommt. Es fdllt kein Apfel zu Boden) є компресією мовленнєвих актів, які відтворюють багатовіковий досвід з метою відображення ситуативного мовлення.

Антонімічні ряди у тексті прозового шванку утворюються на засадах протилежності співвіднесених понять та забезпечують контрастну характеристику образів, що надає більшої категоричності подіям у часовому просторі (... als die Kirchturmuhr mit der kleinen Glocke die vier Viertel der vollen Stunde schlug, um mit der grofien Glocke die zwolf Schldge zur Mitternacht nachzusehen ..., ... und um Eulenspiegel herum standen linke Schuhe, grofie und kleine, hohe und niedrige, ledernde und leinene, von Mdnnern und Frauen, Kindern und Erwachsenen). Поряд з антонімічними рядами в текстах спостерігаємо семантичні повторі, які сприяють лаконічності передачі інформації при збереженні її смислу, полегшують розуміння послідовності подій в тексті (vom ersten Augenblick - im gleichen - im ndchsten - bis zum letzten) та встановлення семантичних зв'язків між його компонентами (Mein ganz schones Leben zog noch einmal an mir voruber, gute Zeiten, schlechte Zeiten, und immer war ich ich selber geblieben, vom ersten Augenblick bis zum letzten, und es war wirklich nicht schwer, von einer Welt in die andere zu gehen.)

Синонімічні ряди утворюють слова тотожні за семантичними ознаками та стилістичними відтінками, які в тексті є легко замінюваними задля підвищення виразності мови та уникнення одноманітності. Синонімічні ознаки в текстах прозового шванку створюють іменники на позначення людини, яка робить дурниці (dieser Schalk, dieser Taugenichts, dieser Tunichtgut, dieser Satansbraten, dieser Lummel, dieser Galgenstrich), ("Dieser Schalk, dieser Narr, dieser Galgenstrick", rief er, "dem werde ich's zeigen!)

Синтаксичні повтори в тексті прозового шванку виступають як засіб інтенсифікації впливу автора, передачі різної модальності дії, як засіб мовленнєвої характеристики персонажу та його емоційного стану (Wieder blieb Till eine Zeitlang daheim, und wieder war er eines Tages verschwunden, als er sah es nicht mehr aushielt. Er nahm Arbeit an, wo es sich ergab, einmal bei einem Pfarrer, einmal als Hofjunge bei einem Junker, einmal als Turmbldser beim Grafen von Anhalt. Damals, in der Nacht, als ich gestorben bin, stand das Fenster des Spitals offen, sie hatten ja alle soviel Angst vor der Pest. Na ja, damals starb man daran wie heute die Leute bei einem Verkehrsunfall.) Взаємодія синтаксичного та семантичного паралелізму формується внаслідок механізмів концептуалізації ознак предмету (auf Leib und Beine, nach Gestalt und Schritt, Spiegel und Burste, Haus und Hof, Hof und Garten), часу (Abend fur Abend, Monat fur Monat, Tag fur Tag, Jahr fur Jahr, Wochen und Monate), віку (Kinder und Erwachsene), послідовності (aus einem Krug wurden zwei, aus zwei wurden drei und sofort/Der ersten Bduerin folgte die zweite).

Для виявлення здивування виявляємо в тексті вигуки, які не вказують на певну ситуацію, а викривають її суть з метою забезпечення експресивно-емоційної виразності тексту (He, he, wie soll ich denn das verstehen? Oh, Ihr Magdeburger! "Ja - ja - ja -", kam es von unten.)

Окличні речення висвітлюють інформаційну мету, внутрішній стан та реакцію на певні події та можуть посилювати очікування (Gute Huhner, junge Huhner!), попередження (Backen soll! Baken soll!), здивування (Ein Wunder! Ein Wunder! Ein Wunder!), радість (Brav so, brav!), відчай (Windelweich werde ich dich schlagen!), нереальне бажання (Da soll doch das heilige Donnerwetter gleich dreimal dreinschlagen!). Вживання підрядних порівняльних речень (wie sich denken ldsst, wie es seine Gewohnheit war, wie es der Zufall wollte, wie euch bekannt sein durfte) задіяно з метою акцентування логічного осмислення ситуацій та інтелектуального упорядкування обробленої інформації.

Парні сполучники використовуються з метою вираження різноманітних відтінків семантикосинтаксичних відтінків та посилення мовленнєвої образності твору (Je ofter Till auf dem Weg nach Suden eine Herberge brauchte, desto leerer wurde sein Beutel, und je ndher er der Stadt Nurnberg kam, desto heftiger grubelte er daruber nach, wie er wieder zu fullen wdre).

Специфіка сміхової культури репрезентована мовними одиницями, які спонукають до сміху (zum Lachen bringen, Witze machen) та позначають різний рівень прояву сміху (lacheln, kichern, vor Lachen Bauche halten).

Розв'язка є непередбачуваною та через стислість та виразність мовного оформлення є своєрідним конденсатором майбутньої авантюрної композиції, поєднуючи час і простір, знання та досягнення, бажання та потреби паралельних реальностей минулого та сьогодення (Diese Frageund Antwortspiel ging eine ganze Zeitlang hin und her). Її функція - розгорнути новий сюжет навколо одного моменту життя (Das war zwar gutgedacht, aber noch lange nicht gut getan, ..), мета - транслювати лінгвокультурний досвід сміхової культури (Dort safe der bronzene Eulenspiegel, die Beine uubereinandergeschlagen, die Hande um die Knie gelegt, und lachelte).

Висновки і пропозиції

Текст прозового шванку є комічним текстом малої форми, в якому зображено всі сторони суспільного й приватного життя представників лінгвокультури. Основними ознаками тексту є логічність викладу сюжету, вибору механізмів для мовленнєвих реалізацій смислу комічного та засобів парадигматичного і синтагматичного зв'язку в тексті. Композиція німецького прозового шванку складається з заголовку як концептуального маркера майбутнього сюжету, зав'язки як сукупність елементів сюжетної композицій, інформативної щільності та розв'язки як основа для створення комічного у лінгвокультурному просторі.

Перспективою подальшого розвитку вбачаємо вивчення дискурсивних рис німецького прозового шванку.

Список літератури

1. Балашов Н.И. Немецкие шванки и народные книги XVI века. М. : Художественная литература, 1990. 639 с.

2. Мукатаєва Я.В. Становлення та еволюція жанру шванку. С. 175-176. https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/ novitfilolog/12/100.pdf/

3. Панкратова Е.С. Фразеологический потенциал немецких шванков XVI века. 10.02.04 : автореф. дисс. ... канд. филол. наук. М. : Моск. гос. лингв. ун-т, 2017. 24 с.

4. Рохлина Т А. Языковая репрезентация комического в жанрах немецкой смеховой культуры (на примере немецкого прозаического шванка) : 10.02.04. дис. ... канд. филол. наук. М. : Моск. гос. лингв. ун-т, 2016. 175 с.

5. Bausinger H. Schildburgergeschichten. Betrachtungen zum Schwank. Wunderseltsame Geschichten. Kummerle, 1983. Nr. 384. S. 25-58. http://nbn-resolving.de/urn:nbn:de:bsz:21-opus-53375

6. Jackel G. Detsche Schwanke des 15. und 16. Jahrhunderts. Berlin, 1962. 398 S.

7. Sieber F Deutsche Schwanke. Halle (Saale): Mitteldeutscher Verlag, 1953. 72 S.

8. https://www.babelli.de/till/

9. Список ілюстративних джерел:

10. Bartos-Hoppner B. Till Eulenspiegel. 2. Aufl. Wurzburg: Arena, 1995. 109 S.

Размещено на Allbest.ru