Жанрові особливості інформаційної журналістики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет водного господарства та природокористування

Жанрові особливості інформаційної журналістики

Світлана Шийка канд. філол. н., доц.

Анотація

Стаття присвячена осмисленню жанрових особливостей інформаційної журналістики в сучасному інформаційному просторі. Теоретичною базою послужили праці науковців О. Амзіна, М. Бахтіна, О. Викової, З. Вайшенберга, М. Василенка, О. Гарач- ковської, В. Здоровеги, Р. Крейґа, І. Михайлина, Г Назаренко, О. Тертичного, М. Тимо шика, І. Тонкіх, С. Шебеліста та ін. Виокремлення специфічних рис інформаційної журналістики проведено за методикою, реалізованою у статтях проф. О. Гарачков- ської, на сторінках цього видання.

Акцентується увага на тому, що інформаційна жанрова група домінує за кількістю матеріалів у сучасній публіцистиці. Масмедійний текст не просто несе інформацію про суспільство, а й впливає і перетворює його. До інформаційних жанрів відносяться замітка, звіт, репортаж, інформаційна кореспонденція, інтерв'ю та ін. На основі широкого життєвого фактажу проаналізовано жанрові особливості інформаційної жанрової групи.

Дослідження показує, що за допомогою інформаційних моделей формується структурована система семантичного освоєння дійсності і ходу людського мислення. Збагачується, розширюється й уточнюється наповнення сучасного інформаційного простору. Інформаційна замітка як стисле оперативне повідомлення розвивається у інші жанрові типи.

Осмислення системи інформаційних жанрів дозволяє констатувати, що наведений їх перелік не є сталим і вичерпним. Відбувається трансформація публіцистичних жанрів і їх масмедійна «дифузія». Завдяки явищам синергії й інтеграції, оциф- руванню і мультимедійності, конвергентності і кросмедійності формуються нові жанрові тренди сучасної журналістики. Незмінними залишаються засадничі жанрові особливості інформаційної групи: суспільна значимість й актуальність інформації, її фактологічність, об'єктивність і достовірність; структурованість, лаконізм та зредукованість матеріалу; цікавість фактів та вміння журналіста наблизити їх до користувача.

Ключові слова: жанр, замітка, звіт, інтерв'ю, інформаційна журналістика, інформаційний простір, репортаж.

Abstract

GENRE FEATURES OF INFORMATION JOURNALISM

Svitlana Shyika

PhD in Philology, Associate Professor

National University of Water and Environmental

Engineering

The article is devoted to understanding the information journalism genre features in the modern information space. The theoretical basis was the work of scientists O. Amzin, M. Bakhtin, O. Bykova, Z. Weishenberg, M. Vasylenko, O. Harachkovska, V. Zdoroveha, R. Kraih, I. Mykhailyn, H. Nazarenko, O. Tertychnyi, M. Tymoshyk, I. Tonkikh, S. Shebe- lista, and others. The selection of information journalism specific features was carried out according to the method implemented by prof. O. Harachkovska articles, on the pages of this publication.

Emphasis is placed on the fact that the information genre group dominates the amount of material in modern journalism. Mass media text, not only carries information about society but also influences and transforms it. Information genres include a note, report, reportage, information correspondence, interviews, etc. Based on wide life facts, the genre features of the information genre group are analyzed.

The study shows that with the help of information models, a structured system of semantic reality development and the course of human thinking is formed. The content of the modern information space is enriched, expanded, and refined. An information note as a concise operative message develops into other genre types.

Understanding the system of information genres allows us to state that the list is not stable and exhaustive. There is a transformation of journalistic genres, their mass media «diffusion». Due to the phenomena of synergy and integration, digitization and multimedia, convergence, and cross-media, new genre trends of modern journalism are being formed. The basic genre features of the information group remain unchanged: social significance and relevance of information, its factuality, objectivity, and reliability; structure, conciseness, and reduction of material; the curiosity of facts and the journalist's ability to bring them closer to the user.

Keywords: genre, note, report, interview, information journalism, information space, reportage.

Актуальність теми

Поняття «інформаційного простору» трактується сьогодні, пев- ною мірою, фрагментарно, залежно від того, яке видове означальне слово або релевантна ознака покладена в основу дефініції. З огляду на те, що інформація (від лат. informatio -- тлумачення, роз'яснення) -- це ототожнення цивілізації (Robertson, 1990, p. 236), «процес, знання, річ» (Buckland, 1991, p. 351), «повідомлення, підказка чи інструкція» (Rogala-Lewicki, 2013, p. 15), а «простір» (від лат. spatium -- область, інтервал простору або часу) -- «безмежна тривимірна протяжність» (Merriam-Webster, n. d.), концептуально синтаксична конструкція «інформаційний простір» може передавати прозорий зміст «ідеальна й матеріальна безмежність, яка наповнена інформацією». У наукових джерелах інформаційний простір також: «сукупність результатів семантичної діяльності людства», пов'язаної з «формуванням інформаційної картини об'єктивного світу» (Кремень & Биков, 2013, с. 1112), «простір, заповнений інформаційними мережами» (Masuda, 1981, p. 70), «місце, особливо веб-сайт, де доступна інформація»

Основу сучасного інформаційного простору складають засоби масової інформації -- друковані засоби (газети, журнали, книги), радіоканали, телевізійні мережі, інтернет-видання, крос-медіа, які реалізують свою інформаційну діяльність засобом медійних текстів, диференційованих в умовні жанрові роди: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні. Бажання людини оперувати бурхливим потоком швидкозмінної інформації, який є ознакою суспільного буття, і розвиток засобів її сприйняття, опрацювання та поширення, активізують різноаспектні лінгвістичні і журналістикознавчі дослідження в галузі жанрології журналістських матеріалів. Осмислення теоретико-методологічного аспекту жанрових особливостей однієї з цих груп -- інформаційних жанрів -- із урахуванням широкого охоплення життєвого фактажу, що є предметом цієї наукової розвідки, належить до актуальних проблем сучасної журналістики і філологічної науки та сприятиме поетапному становленню і розвитку сучасного інформаційного простору.

Стан розробки проблеми

Проблематика дефініції, характеристики і функціонування стилів і жанрів у сучасному мовознавстві не нова. Традиційно стиль і жанр співвідносять як загальне і конкретне, розглядаючи функціональний стиль як сукупність жанрів. М. Бахтін під жанрами розуміє стійкі типи висловлювань і класи текстів (Бахтин, 1986). У журналістиці, починаючи з другої половини ХХ століття, вчені розглядають три умовні жанрові єдності: інформаційну, аналітичну і художньо-публіцистичну. Аналізу публіцистичних жанрів присвятили свої фундаментальні праці О. Гарачковська (2019), В. Здоровега (2004), І. Михайлин (2011), О. Тертичний (Тертычный, 2000) та ін. Специфіку інформаційних жанрів досліджували О. Амзін (Амзин, 2020), О. Викова (2017), З. Вайшенберг (2011), Г. Назаренко (2010), М. Тимошик (2017). Динаміку розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі аналізує М. Василенко (2006), трансформаційні процеси в системі журналістських жанрів С. Шебеліст (2010), сучасні тенденції розвитку мережевої журналістики Р. Крейґ (2007), І. Тонкіх (2017).

Варто зауважити, що актуалізована тематика далека від свого довершення і мотивується результатами різноаспектних досліджень науковців та творчим доробком журналістів.

Завдання статті полягають в осмисленні жанрових особливостей інформаційної журналістики в сучасному інформаційному просторі.

Виклад основного матеріалу

Інформаційна жанрова група відноситься до найпоширеніших у сучасній публіцистиці. Вона покликана відображати, за допомогою сучасних інформаційних моделей -- текстових, візуальних: статичних та динамічних, звукових тощо, зміни навколишнього світу та хід людського мислення щодо цього. Компонентами інформаційної журналістики виступають подієва інформація, фактологічне інформування, повідомлення новин тощо (Здоровега, 2004, с. 158). Інформаційна або новинна журналістика, зазначає З. Вайшенберг (2011), «навіть в епоху Інтернету -- є і залишається основою журналістики» (с. 4). Масмедійний текст не просто несе інформацію про суспільство, а й інформацію, що впливає і перетворює суспільство. Рецепція названих вище джерел та аналіз широкого спектру журналістських матеріалів дозволяє виокремити релевантні особливості інформаційного жанрового роду сучасних масмедіа. Серед них, зокрема:

суспільна значимість, цінність і корисність трансльованої інформації;

актуальність новини, високий ступінь оперативності їх подачі;

фактологічність, об'єктивність і достовірність анонсованої події, факту;

популярність викладу журналістського матеріалу, доступність мови;

лаконізм, зредукованість коментарів, суб'єктивних оцінок, аналізу;

наявність альтернативних джерел отримання інформації і крос-медійність поширення інформаційного матеріалу з різних медіаплатформ;

цікавість добору фактів, подій та вміння за допомогою форми подачі, вишуканості думки й образу наблизити їх до користувача;

врахування «думки мас», інтерактивність, діалогізація процесу створення інформаційного контенту;

структурованість інформаційного повідомлення, виділення головної сюжетної лінії та оптимальність додаткових подробиць і різних відгалужень;

поширення процесів інтеграції, синергії та трансформації в системі публіцистичних жанрів, поєднання різних мовних стилів у підготовці текстів;

мультимедійність, візуалізація тексту засобами звуку, зображення, відео;

конвергентність, інтеграція різних каналів інформаційного спілкування.

Спектр інформаційних форм репрезентації журналістських матеріалів досить широкий. Насамперед, це інформаційна замітка, звіт, репортаж, інформаційна кореспонденція, інтерв'ю та ін.

Найкоротшим інформаційним жанровим типом, що є стислим та оперативним повідомленням про найновіші події чи факти, є замітка (Шевченко та ін., 2014, с. 380). Завдання її полягає в інформуванні населення про найбільш знакові зовнішні характеристики об'єкта, предмета, явища, події та ін., без з'ясування їх сутності, внутрішніх взаємозв'язків чи аналізу. Характерні риси замітки -- стислість тексту, структурованість, зрозумілість, фактологічність, вірогідність, прогностичність, превентивність, оцінність, нормативність тощо.

Текст замітки структурно простий, а тому може бути швидко написаний. Щоб користувач помітив його, треба починати з основної суті. Виклад інформації має будуватися за принципом перевернутої піраміди, коли все найважливіше передається у першому абзаці, а всі наступні містять додаткові пояснення (Амзин, 2020, с. 11; Вай- шенберг, 2011, с. 81). Стандартизована замітка, у тексті якої містяться відповіді на запитання: хто? що? де? коли? чому? навіщо?, називається твердою; замітка з подробицями -- м'якою.

За тематикою замітки бувають політичні, економічні, екологічні, зі сфери культури, науки, медицини тощо. Відповідно до жанрового мовно-тематичного оформлення замітки класифікують на подієві, замітки-анонси, анотації, мінірецензії, бліцпортрет, привітання, мі- ніогляд, мініісторія та ін. За функціональною спрямованістю розрізняють замітки-повідомлення, замітки-звіти, замітки-пропозиції, рекламні та критичні замітки.

Історично замітка зародилася, більш ніж три століття тому, як повідомлення про останні новини. Із плином часу її роль, як короткого оперативно-новинного інформаційного повідомлення про подію чи факт, «чистого», без жодних коментарів і висновків, виду інформування, не втратила своєї актуальності. Прикладом короткого інформаційного повідомлення про факт без коментарів може слугувати редакційний текст газети «Урядовий кур'єр», опублікований під рубрикою «Цифра дня»: «1,3 млрд грн задекларували громадяни від початку одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» («Цифра дня», 2022, с. 1).

Інноваційною ознакою розвитку сучасних медіа є конвергентність. Уже цитоване видання «Урядовий кур'єр» виходить друком і має електронний варіант. На сайті газети у рубриці «Гроші» розміщено хронікальне повідомлення «У країні розпочато фінансування пенсій лютого» (2022). Це стандартизована тверда замітка, яка дає відповіді на запитання: що відбулося? -- «розпочато фінансування пенсій лютого», де? -- «у країні», коли? -- «2 лютого 2022 року», кому? -- «кожному пенсіонеру», як? -- «за графіком», ким встановленим? -- «Пенсійним фондом України», скільки? -- «на пенсійні виплати спрямовано 0,7 млрд грн».

Характерною особливістю сучасних заміток є їх розширення за допомогою різних пояснень, коментарів, авторських оцінок тощо. Наприклад, замітка «Дія» відображає бустерне щеплення» (2022) методично побудована за принципом перевернутої піраміди. У першому абзаці повідомляється все головне: по-перше, що «інформацію про бустерну дозу вакцинації COVID-19 відучора буде відображено в міжнародному сертифікаті», по-друге, що «після її отримання треба заново згенерувати сертифікати в «Дії», по-третє, що «після оновлення там висвітлиться «третя доза» й змінений термін чинності сертифіката -- 270 днів». У другому абзаці наведено коментар віце-прем'єр міністра -- міністра цифрової трансформації М. Федорова, у третьому -- подано інформацію про фінансування загальнодержавної акції («“Дія” відображає», 2022, с. 1).

Загальнолінгвістичною тенденцією сучасних журналістських матеріалів є візуалізація змісту. Релевантними ознаками засобів масової інформації стають мультимедійність -- поєднання тексту, звуку, зображення, відео, та кросмедійність -- поширення контенту з різних медіа. Із цього приводу акцентуємо увагу на кросмедійній неподієвій замітці «У Вараші на річці зимують лебеді», яка попередньо була оприлюднена авторкою Валентиною Веремчук у соцмережах Facebook та Instagram, а згодом поширена в інформаційно-новинному порталі «Рівненські новини» (Веремчук, 2021). Текст повідомлення вирізняється особливою стислістю і стилістичною нейтральністю: «Щозими стурбовані громадяни спостерігають перебування лебедів у зимовий період на водних об'єктах, які з певних причин не відлетіли в теплі краї. Нині пернатих помітили на річці Стир у місті Вараш. Там зимує лебедина сім'я: двоє дорослих та п'ятеро молодих лебедів». Візуаліза- ція тексту здійснюється за допомогою доданого відеоматеріалу. жанровий журналістика семантичний публіцистика

Якщо в інформаційній замітці автор повідомляє про суспільно важливу подію чи факт, то в інформаційному звіті розповідає про їх безпосередній перебіг, зосереджуючись на запитанні як? відбулася подія. Це своєрідний докладний авторський протокол розвитку події, розгорнутий її опис, детальна хронологія проходження заходу. У жанровому типі «акцентується увага на учасниках події, їхніх виступах, висловлюваннях, вчинках, мотивації поведінки тощо» (Назаренко, 2010, с. 5). Предметом інформаційного відображення у звітах виступають події, що відбуваються у формі обміну інформацією -- всілякі конференції, засідання, симпозіуми, семінари, збори та ін. (Тертычный, 2000, с. 42). Звіт повинен бути максимально точним, інформаційно насиченим, цікавим і повчальним. Поруч із детальним повідомленням про промови, репліки та інші виступи у його тексті можуть міститися елементи аналізу, оцінки (Михайлин, 2011, с. 379380). Залежно від повноти висвітлення проблематики, у жанрології журналістики виділяють сигнальний, повний і розгорнутий інформаційні звіти. За метою викладу звіти диференціюють на прямі інформаційні, тематичні, проблемні, аналітичні.

У вступній частині інформаційного звіту «Цивілізаційний вибір -- поза сумнівом» повідомляється про урочисте засідання VII сесії Верховної Ради IX скликання і його учасників -- керівництво парламенту, прем'єр-міністра та членів уряду, керівники центральних органів влади.... У подальшому зосереджується увага на тому, як? відбувалася подія. Зазначається, що виступив Президент України Володимир Зеленський, який закликав усіх до єдності у «сприйнятті нашого сьогодення, а головне -- нашого майбутнього: майбутнього нашої держави, майбутнього наших поколінь». Очільником держави, у присутності народних депутатів, було підписано указ «Про зміцнення обороноздатності держави і привабливості військової служби», акцентовано увагу на важливості дипломатичної підтримки нашої країни, анонсовано нові формати політичної й економічної співпраці України з іншими державами. Потім сесію відкрив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. У своєму виступі глава парламенту акцентував на євроінтеграційних і євроатлантичних прагненнях України, стверджуючи, що «наша країна впевнена у своїй єдності, згуртованості й незворотному виборі українського народу власної державності й цивілізаційного курсу» («Цивілізаційний вибір», 2022).

Важливим інформаційним жанром сучасної журналістики є репортаж (франц. reportage «пишу про те, що бачу» < лат. reportare «передавати», «повідомляти»). Це своєрідний «акт або процес повідомлення новин» (Merriam-Webster, n. d.a), «розповідь кореспондента з місця події» (Назаренко, 2010, с. 12). Метою жанрового типу є донесення, за допомогою авторського «я», особистісних вражень журналіста від події, основним завданням -- викликати емоційну реакцію реципієнта за допомогою так званого «ефекта присутності», який дозволяє йому ніби бути поряд з автором, спільно бачити і відчувати подію. Для репортажів характерні як загальнородові особливості інформаційних жанрів: новизна, стислість, достовірність, хронікальність, цікавість інформації, так і специфічні: динамізм та стрімкість викладу, наочність і картинність опису, ефект присутності репортера, яскравість деталей і подробиць, жива емоційна мова, з використанням діалогів, реплік, характерних висловлювань дійових осіб. Із цього приводу зауважимо, що О. Бикова розглядає поняття «репортажного стилю» як «поєднання достовірності, оперативності, документалізму з наочністю, емоційністю, образністю» (Бикова, 2017, с. 4).

Усім цим вимогам відповідає репортаж під назвою «Реабілітація і для тіла, і для духу», опублікований у газеті «Експрес». У вступі авторка А. Крупка (2022) повідомляє від першої особи, що вона знаходиться у селищі Великий Любінь, що на Львівщині, у найбільшому державному Центрі комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина». Текст репортажу поділено на чотири частини. У першій з них, повідомляється про облаштування функціональних приміщень першого поверху та їх санітарний і комфортабельний стан, наводиться фрагмент діалогу з психологом центру, раніше пацієнтом закладу, С. Тітаренко. Друга частина -- це розповідь про другий поверх, на якому розміщене відділення медичної реабілітації, доповнена описом спілкування з пацієнткою пані Людмилою зі Львова. У третій частині репортажу, журналістка вводить читачів до навчальних аудиторій для пацієнтів, у яких вони можуть опанувати нові професії, у четвертій -- повідомляє як користуватися послугами закладу. Жива мова, доповнена цікавими розповідями про працівників і відвідувачів центру, візуалізована за допомогою фотосвітлин, цікаві деталі і подробиці тексту, роблять його стилістично нейтральним, медійно привабливим, мотиваційним і функціонально корисним.

Залежно від поставленої мети, репортажі класифікують на подієві і неподієві або пізнавальні, залежно від методики освоєння фактичного матеріалу і манери викладу -- на інформаційні, проблемні, критичні, репортажі-замальовки, репортажі-інтерв'ю та ін.

Близька до репортажу інформаційна кореспонденція -- «сучасний жанр мас-медіа, який передбачає деталізований опис предмета, явища, події та ін.» (Шевченко та ін., 2014, с. 85). Автор публікації, як правило, «не присутній на місці події в момент її виникнення» і не ставить своїм завданням «виявити взаємозв'язки описуваного предмета, проникнути в суть його». Головне для нього «викласти суть справи експресивно, наочно, емоційно», використавши не лише «фактологічний опис предмета, а й деякі елементи оцінки, припису, прогнозу та ін.» (Тертычный, 2000, с. 41-42).

Дослідження жанрових особливостей інтерв'ю, у зв'язку зі зростанням ролі діалогічних форм викладу журналістських матеріалів, у сучасному інформаційному просторі, здійснене на сторінках «Українського інформаційного простору» О. Гарачковською (2021a, 2021b). У публікації, зокрема, учена-філологиня визначає інтерв'ю як «жанр журналістики, зорієнтований на оприлюднення в масмедіа бесіди з відомими людьми на актуальні теми». Різновидами жанрового типу називає інтерв'ю у зв'язку з чимось та інтерв'ю ні про що. Характерними їх особливостями є: «наявність запитуючої та відповідаючої персон, ситуативна послідовність запитань і відповідей, завершений характер» (Гарачковська, 2021a, с. 89-90).

Запропонований підхід до тлумачення інтерв'ю як «бесіди з відомими людьми» є частинним.

Із метою формування цілісної системи особливостей інформаційних жанрів, на нашу думку, варто врахувати сучасні тенденції розвитку інтерв'ю, узагальнені професором М. Тимошиком (2017), які згадані у зазначеній вище статті лише побіжно.

Насамперед, з урахуванням українського і зарубіжного досвіду, класик української журналістської науки розглядає інтерв'ю як «синтетичний жанр», залежний від творчих здібностей журналіста, редакторських підходів і уміння репрезентувати матеріали жанру на газетній шпальті. З-поміж аргументів читачів на користь жанру інтерв'ю дослідник виділяє: задоволення цікавості, конкретизація і поглиблення теми, можливість отримати нові знання, забезпечення можливості самоідентифікації, спонукання до порівняння, забезпечення балансу між «позитивом» і «негативом», стимулювання репортерів постійно мати справу з реальною дійсністю. Різновидами інтерв'ю є: традиційне інтерв'ю, інтерв'ю-анкета; мікроінтерв'ю; інтерв'ю-зітк- нення інтересів; комбіноване інтерв'ю; не інтерв'ю; інтерв'ю-моно- лог; інтерв'ю-дуель; інтерв'ю з пам'ятником; інтерв'ю-психоаналіз (Тимошик, 2017).

Прикладом традиційного інтерв'ю, зокрема діалогічного спілкування журналістки редакції уже згаданої газети «Експрес», О. Ковальської з директоркою Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Л. Середяк, є інтерв'ю під назвою «ЗНО-2022: можна безплатно, а можна -- за гроші». У вступі автор інформує про кількісний контингент осіб, які планують складати ЗНО та час його проведення. Потім інтерв'юер наводить чотири запитання і дає на них відповіді від імені запрошеної фахівчині. В одному з них повідомляється, що «цьогорічною новацією є можливість для учасників скласти тести з більшої (ніж п'ять -- С. Ш.) кількості предметів -- щоправда за власний кошт». У відповіді на нього йдеться про суми сплати (Крупка, 2022).

Висновки

Підсумовуючи зауважимо, що інформаційні жанри репрезентації журналістських матеріалів домінують у сучасній публіцистиці, займаючи до половини масмедійного простору. За допомогою текстових і візуальних: статичних та динамічних, звукових тощо моделей формується структурована система семантичного освоєння реальної дійсності і результатів людського мислення щодо цього. Таким чином збагачується, розширюється й уточнюється наповнення сучасного інформаційного простору.

Спектр інформаційної жанрової групи складається із замітки, звіту, репортажу, інформаційної кореспонденції, інтерв'ю та ін. Інформаційна замітка є найкоротшим стислим та оперативним повідомленням про найновіші події чи факти. Інші жанрові типи -- це елементи філософського розвитку думки «від простого до складного». Інформаційний звіт описує безпосередній перебіг події, репортаж -- це розповідь кореспондента з місця події як її учасника або очевидця, інформаційна кореспонденція -- деталізований опис предмета, явища, події та ін., діалогічна форма інтерв'ю дозволяє сформувати цілісне уявлення про інформований фактичний матеріал. Осмислення системи інформаційних жанрів дозволяє констатувати, що наведений їх перелік не є сталим і вичерпним. Відбувається трансформація публіцистичних жанрів, їх масмедійна «дифузія». Завдяки явищам синергії й інтеграції, оцифруванню і мультиме- дійності, конвергентності і кросмедійності формуються нові жанрові тренди сучасної журналістики. Незмінними залишаються засадничі жанрові особливості інформаційної групи: суспільна значимість та актуальність оприлюдненої інформації, її фактологіч- ність, об'єктивність і достовірність; структурованість інформаційного повідомлення, лаконізм та зредукованість матеріалу; цікавість добору фактів і подій та вміння журналіста наблизити їх до користувача тощо.

Список бібліографічних посилань

1. Амзин, А. А. (2020). Интернет-журналистика. Как писать хорошие тексты, привлекать аудиторию и зарабатывать на этом. АСТ.

2. Бахтин, М. М. (1986). Эстетика словесного творчества. Искусство.

3. Бикова, О. М. (2017). Репортаж: історія, теорія, практика. Видавничий центр КНУКіМ.

4. Вайшенберг, З. (2011). Новинна журналістика (В. Ф. Іванов, ред.; В. Климченко

5. & А. Баканов, пер.; 2-ге вид.). Академія Української Преси; Центр вільної преси.

6. Василенко, М. К. (2006). Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі [Монографія]. Інститут журналістики Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

7. Веремчук, В. (2021, 27 грудня). УВараші на річці зимують лебеді [Відео].

8. Гарачковська, О. (2019). Жанри журналістики в системі друкованих ЗМІ. Видавничий центр КНУКіМ.

9. Гарачковська, О. (2021a). Жанрові особливості інтерв'ю в сучасному інформаційному просторі. Український інформаційний простір, 1(7), 86-93.

10. Гарачковська, О. (2021b). Жанрові особливості аналітичної журналістики у контексті становлення сучасного інформаційного простору. Український інформаційний простір, 2(8), 146-154.

11. «Дія» відображає бустерне щеплення. (2022, 2 лютого). Урядовий кур'єр, с. 1.

12. Здоровега, В. Й. (2004). Теорія і методика журналістської творчості (2-ге вид.). ПАІС.

13. Крейґ, Р. (2007). Інтернет-журналістика. Робота журналіста і редактора у нових ЗМІ(А. Іщенко, пер.). Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».

14. Кремень, В. Г., & Биков, В. Ю. (2013). Категорії «простір» і «середовище»: особливості модельного подання та освітнього застосування. Теорія і практика управління соціальними системами, 2, 3-16.

15. Крупка, А. (2022, 30 січня). Відновлення для тіла і духу. Репортаж із найбільшого державного центру реабілітації для осіб з інвалідністю. Експрес.

16. Михайлин, І. Л. (2011). Основи журналістики (5-те вид.). Центр учбової літератури.

17. Назаренко, Г. І. (2010). Інформаційні жанри журналістики (Ч. 2). Національний авіаційний університет.

18. Тертычный, А. А. (2000). Жанры периодической печати. Аспект Пресс.

19. Тимошик, М. (2017, 19-20 квітня). Сучасні тенденції жанрів журналістики: Інтерв'ю. В Актуальні питання PR та журналістики, матеріали науково- практичної конференції (Ч. 1, с. 116-120). Київ.

20. Тонкіх, І. Ю. (2017). Інтернет-журналістика. Жанри в інтернеті.

21. Національний університет «Запорізька політехніка».

22. У країні розпочато фінансування пенсій лютого. (2022, 2 лютого). Урядовий кур'єр.

23. Цивілізаційний вибір -- поза сумнівом. (2022, 2 лютого). Урядовий кур'єр.

24. Цифра дня. (2022, 2 лютого). Урядовий кур'єр, с. 1.

25. Шебеліст, С. (2010). Трансформаційні процеси в системі журналістських жанрів. Теле- та радіожурналістика, 9(1), 274-280.

26. Шевченко, Л. І., Дергач, Д. В., & Сизонов, Д. Ю. (2014). Медіалінгвістика: Словник термінів і понять (2-ге вид.). Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет».

27. Buckland, M. (1991). Information as thing. Journal of the American Society for Information Science, 42(5), 351-360.

28. Masuda, Y. (1981). The Information Society as Post-Industrial Society. World Future Society.

29. Merriam-Webster. (n. d.a). Reportage. In Merriam-Webster.com dictionary.

30. Retrieved March 25, 2022

31. Merriam-Webster. (n. d.b). Space. In Merriam-Webster.com dictionary. Retrieved March 25, 2022

32. Robertson, D. (1990). The Information Revolution. Communications Research, 17(2), 235-254

33. Rogala-Lewicki, А. (2013). Informacja jako autonomiczny czynnik wptywu w przestrzeni publicznej. Studium wladztwa informacyjnego [Praca doktorska]. Wydzial Dziennikarstwa i Nauk Politycznych, Uniwersytet Warszawski.

References

1. Amzin, A. A. (2020). Internet-zhurnalistika. Kak pisat' khoroshie teksty, privlekat' auditoriyu i zarabatyvat' na etom [Internet Journalism. How to Write Good Texts, Attract an Audience and Make Money on it]. AST [in russian].

2. Bakhtin, M. M. (1986). Estetika slovesnogo tvorchestva [Aesthetics of Verbal Creativity]. Iskusstvo [in russian].

3. Buckland, M. (1991). Information as Thing. Journal of the American Society for Information Science, 42(5), 351-360.

4. Bykova, O. M. (2017). Reportazh: istoriia, teoriia, praktyka [Report: History, Theory, Practice]. KNUKiM Publishing [in Ukrainian].

5. Craig, R. (2007). Internet-zhurnalistyka. Robota zhurnalista i redaktora u novykh ZMI [Online Journalism. The Work of a Journalist and Editor in the New Media] (A. Ishchenko, Trans.). Kyiv-Mohyla Academy Publishing House [in Ukrainian].

6. «Diia» vidobrazhaie busterne shcheplennia [«Diia» Reflects Booster Vaccination]. (2022, February 2). Uriadovyi kurier, p. 1 [in Ukrainian].

7. Harachkovska, O. (2019). Zhanry zhurnalistyky v systemi drukovanykh ZMI [Genres of Journalism in the System of Print Media]. KNUKiM Publishing [in Ukrainian].

8. Harachkovska, O. (2021a). Zhanrovi osoblyvosti interviu v suchasnomu informatsiinomu prostori [Genre Features of Interviews in Modern Information Space]. Ukrainian Information Space, 1(7), 86-93. https://doi.org/10.31866/2616- 7948.1(7).2021.233879 [in Ukrainian].

9. Harachkovska, O. (2021b). Zhanrovi osoblyvosti analitychnoi zhurnalistyky u konteksti stanovlennia suchasnoho informatsiinoho prostoru [Genre Features of Analytical Journalism in the Context of Modern Information Space Formation]. Ukrainian Information Space, 2(8), 146-154.

10. Kremen, V. H., & Bykov, V. Yu. (2013). Katehorii «prostir» i «seredovyshche»: osoblyvosti modelnoho podannia ta osvitnoho zastosuvannia [Categories «Space» and «Environment»: Features of Model Representation and Educational Application]. Theory and Practice of Social Systems Management, 2, 3-16 [in Ukrainian].

11. Krupka, A. (2022, January 30). Vidnovlennia dlia tila i dukhu. Reportazh iz naibilshoho derzhavnoho tsentru reabilitatsii dlia osib z invalidnistiu [Recovery for Body and Mind. Report from the Largest State Rehabilitation Center for People with Disabilities].

12. Masuda, Y. (1981). The Information Society as Post-Industrial Society. World Future Society [in English].

13. Merriam-Webster. (n. d.a). Reportage. In Merriam-Webster.com dictionary. Retrieved March 25, 2022

14. Merriam-Webster. (n. d.b). Space. In Merriam-Webster.com dictionary. Retrieved March 25, 2022,

15. Mykhailyn, I. L. (2011). Osnovy zhurnalistyky [Fundamentals of Journalism] (5th ed.). Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

16. Nazarenko, H. I. (2010). Informatsiini zhanry zhurnalistyky [Information Genres of Journalism] (Pt. 2). National Aviation University [in Ukrainian].

17. Robertson, D. (1990). The Information Revolution. Communications Research, 17(2), 235-254.

18. Rogala-Lewicki, А. (2013). Informacja jako autonomiczny czynnik wplywu w przestrzeni publicznej. Studium wladztwa informacyjnego [Information as an Autonomous Factor of Influence in Public Space. Information Lordship Study] [PhD Dissertation]. The Faculty of Journalism and Political Science of the University of Warsaw [in Polish].

19. Shebelist, S. (2010). Transformatsiini protsesy v systemi zhurnalistskykh zhanriv [Transformational Processes in the System of Journalistic Genres]. TV and Radio Journalism, 9(1), 274-280 [in Ukrainian].

20. Shevchenko, L. I., Derhach, D. V., & Syzonov, D. Yu. (2014). Medialinhvistyka: Slovnyk terminiv i poniat [Medialinguistics: Dictionary of Terms and Concepts] (2nd ed.). Kyiv University Publishing and Printing Center [in Ukrainian].

21. Tertychnyi, A. A. (2000). Zhanry periodicheskoi pechati [Genres of Periodicals]. Aspekt Press [in russian].

22. Tonkikh, I. Yu. (2017). Internet-zhurnalistyka. Zhanry v internet [Online Journalism. Genres on the Internet]. National University «Zaporizhzhia Polytechnic» [in Ukrainian].

23. Tsyfra dnia [The Figure of the Day]. (2022, February 2). Uriadovyi kurier, p. 1 [in Ukrainian].

24. Tsyvilizatsiinyi vybir -- poza sumnivom [Civilizational Choice -- no Doubt]. (2022, February 2). Uriadovyi kurier.

25. Tymoshyk, M. (2017, April 19-20). Suchasni tendentsii zhanriv zhurnalistyky: Interviu [Current Trends in Journalism: Interviews]. In Aktualni pytannia PR ta zhurnalistyky [Current Issues of PR and Journalism], Proceedings of the Scientific- Practical Conference (Pt. 1, pp. 116-120). Kyiv [in Ukrainian].

26. U kraini rozpochato finansuvannia pensii liutoho [Funding for Pensions Began in February]. (2022, February 2). Uriadovyi kurier.

27. Vasylenko, M. K. (2006). Dynamika rozvytku informatsiinykh ta analitychnykh zhanriv v ukrainskii presi [Dynamics of Development of Information and Analytical Genres in the Ukrainian Press] [Monograph]. Institute of Journalism of Taras Shevchenko National University of Kyiv [in Ukrainian].

28. Veremchuk, V. (2021, December 27). U Varashi na richtsizymuiut lebedi [Swans Spend the Winter on the River in Varash] [Video]. Rivnenski novyny.

29. Weischenberg, S. (2011). Novynna zhurnalistyka [News Journalism] (V. F. Ivanov, Ed., V. Klymchenko & A. Bakanov, Trans.; 2nd ed.). Akademiia Ukrainskoi Presy; Tsentr vilnoi presy [in Ukrainian].

30. Zdoroveha, V. Y. (2004). Teoriia i metodyka zhurnalistskoi tvorchosti [Theory and Methods of Journalistic Creativity] (2nd ed.). PAIS [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru