The richness of Ukrainian language in a live television broadcast

The article analyzes the concept of "communicative signs" and provides its definition. An optimal list of communicative features of the language was formed, such as: correctness, accuracy, logic, richness, variety, imagery, expressiveness, meaningfulness.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык английский
Дата добавления 28.01.2023
Размер файла 29,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

The richness of Ukrainian language in a live television broadcast

I.YA. Zalipska,

PhD in Philology, Associate Professor at the Department of the Ukrainian Language, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University (Ukraine)

Анотація

У статті проаналізовано поняття "комунікативні ознаки", подано його визначення. Сформовано оптимальний перелік комунікативних ознак мови, як-от: правильність, точність, логічність, багатство, різноманітність, образність, виразність, змістовність, доступність. Введено термін "лінгвальні ідентифікатори комунікативних ознак". Систематизовано погляди дослідників на оцінні параметри мови, визначено систему лінгвальних ідентифікаторів комунікативної ознаки "багатство мови".

В українському мовознавстві суттєво бракує наукових досліджень, присвячених теоретичному аналізу комунікативних особливостей літературної мови та практичному аспекту їх реалізації. Проблеми розробки системи лінгвістичних ідентифікаторів кожної мовної характеристики, якості реалізації набору комунікативних ознак у різних сферах спілкування потребують лінгвістичного осмислення.

Мета статті - запропонувати та проаналізувати модель дослідження багатства - комунікативної ознаки української мови - у засобах масової інформації, що є дійовим чинником формування мовної культури суспільства, етичних та естетичних ідеалів. Для аналізу було обрано недостатньо вивчений сегмент масмедійного простору - прямий телеефір. Охарактеризовано параметри прямого ефіру. Виокремлено такі типи усної комунікації: лінійний тип комунікації, інтерактивний тип комунікації, трансакційний тип комунікації. communicative signs imagery

Специфіка об'єкта дослідження зумовила необхідність використання низки методів: безпосереднього спостереження - для фіксації та збору фактичного матеріалу в прямому телеефірі; описовий метод - для характеристики та узагальнення зібраного фактичного матеріалу.

Мовними ідентифікаторами мовного багатства є: активний словниковий запас мовця; використання лексичної та синтаксичної синонімії; використання фразеологізмів, крилатих висловів; наявність стилістичних фігур і тропів; інтонація.

Ключові слова: комунікативні ознаки мови, лінгвальні ідентифікатори комунікативних ознак мови, багатство мови, типи усної комунікації у прямому ефірі, лінійний тип комунікації, інтерактивний тип комунікації, трансакційний тип комунікації.

THE RICHNESS OF UKRAINIAN LANGUAGE IN A LIVE TELEVISION BROADCAST

Iryna Ya. Zalipska, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University Ukraine

The article focuses on analysing the meaning of the concept "communicative features". There has been formed an optimal list of communicative features of a language, such as its correctness, accuracy, consistency, richness, diversity, imagery, expressiveness, meaningfulness, accessibility. The term "lingual identifiers of communicative features" has been introduced. The researchers' views on evaluative language parameters have been systematized, and the system of lingual identifiers of communicative features "richness" has been defined.

In Ukrainian linguistics there is a significant lack of scientific research devoted to the theoretical analysis of communicative features of literary language and the practical aspect of their implementation. The problems of developing a linguistic identifiers' system of each language characteristic, the quality of realization of a set communicative features in different spheres of communication require linguistic comprehension.

The purpose of the study is to propose and analyze a model of research on the realization of richness - a communicative feature of the Ukrainian language - in the mass-media, which is an effective factor in shaping the language culture of society, the creation of ethical and aesthetic ideals. Insufficiently studied segment of the mass-media field - live television broadcast - was chosen for the analysis.

The specificity of the investigation object necessitated the use of a number of methods: the direct observation - for fixing and collecting the actual material; the descriptive method - to characterize and summarize the collected factual material.

The linguistic identifiers of language richness are: active vocabulary of the speaker; use of lexical and syntactic synonymy; use of phraseology; the presence of stylistic figures and tropes; intonation of the text.

Key words: communicative features of a language, lingual identifiers of com municative features of a language, richness of a language, types of spoken communication in a live broadcast, linear type of communication, interactive type of communication, transactional type of communication.

Аннотация

В статье проанализировано понятие "коммуникативные качества", дано его определение. Сформирован оптимальный перечень коммуникативных качеств языка, таких как: правильность, точность, логичность, богатство, разнообразие, образность, выразительность, содержательность, доступность. Введен термин "лингвальные идентификаторы коммуникативных качеств". Систематизированы взгляды исследователей на оценочные параметры языка, определена система лингвальных идентификаторов коммуникативного качества "богатство языка".

В украинском языкознании существенно не хватает научных исследований, посвященных теоретическому анализу коммуникативных особенностей литературного языка и практическому аспекту их реализации. Проблемы разработки системы лингвистических идентификаторов каждой речевой характеристики, качества реализации набора коммуникативных характеристик в разных сферах общения требуют лингвистического осмысления.

Цель статьи - предложить и проанализировать модель исследования богатства - коммуникативного качества украинского языка - в средствах массовой информации, являющегося действенным фактором формирования языковой культуры общества, создания языковой культуры обще-ства, этических и эстетических идеалов. Для анализа был выбран недостаточно изученный сегмент массмедийного пространства - прямой телеэфир. Охарактеризованы параметры прямого эфира. Выделены следующие типы устной коммуникации: линейный тип коммуникации, интерактивный тип коммуникации, трансакционный тип коммуникации.

Специфика объекта исследования обусловила необходимость использования ряда методов: непосредственного наблюдения - для фиксации и сбора фактического материала в прямом телеэфире; описательный метод - для характеристики и обобщения собранного фактического материала.

Языковыми идентификаторами языкового богатства являются: активный словарный запас говорящего; использование лексической и синтаксической синонимии; использование фразеологизмов, крылатых изречений; наличие стилистических фигур и тропов; интонация.

Ключевые слова: коммуникативные качества языка, лингвальные идентификаторы коммуникативных качеств языка, богатство языка, типы устной коммуникации в прямом эфире, линейный тип коммуникации, интерактивный тип коммуникации, трансакционный тип коммуникации.

Introduction

Language culture is the observance of the norms of literary language, the use of linguistic and expressive means in accordance with the purpose and situation of communication. In modern linguistics, the culture of language has become an independent linguistic discipline with a wide range of research issues, the main task of which is to assess the quality of language in general and its structural levels in particular. The scientists of the Prague Linguistic School have interpreted the culture of language as a clear tendency to develop in literary language (in colloquial and literary) the qualities required by its special function. Such characteristics are called communicative qualities of speech [B.M. Golovin, 1988; M.I. Il- yash, 1984], sometimes criteria of speech [A.M. Vasilieva, 1990], criteria of language improvement [L.A. Bulakhovsky, 1975], communicative features of speech [S. Ya. Yermolenko, L.I. Mats- ko, 1994; N.D. Babych, 1990], communicative and rhetorical qualities of speech [F.S. Batsevych, 2004]. At the beginning of the 21st century in the terminological apparatus of language culture there are two main categorical concepts - "the norm of literary language" and "communicative features of language". If the issue of norm and standardization is actively studied by scholars and the term "norm of literary language" is clearly defined, then the concept of "communicative features of language" functions without proper terminological definition. In Ukrainian linguistics there is a significant lack of scientific research devoted to the theoretical analysis of communicative features of literary language and the practical aspect of their implementation. First of all, the problems of developing a linguistic identifiers system of each language characteristics, the quality of realizing a set of communicative features in different spheres of communication require linguistic comprehension. This determines the relevance of scientific work.

The typology of communicative features in modern linguistics and linguodidactics is quite extensive. The synonymous series of separate names of communicative features were formed: accuracy - concreteness, accessibility - intelligibility - clarity, sufficiency - brevity - conciseness, content - informativeness, expressiveness - emotionality, efficiency - effectiveness, etc. We offer the optimal list of dominant communicative features of literary language: correctness, accuracy, logic, imagery, richness, diversity, accessibility, content, expressiveness of language. Terms for their designation have become established, constitute a segment of the metalanguage of language culture as an independent linguistic branch. The sequence, in which the communicative features are named, is motivated by the frequency as well as the stability of their separation in different publications, mainly of an educational and methodological nature.

The language of the mass-media is an expressive representative of the modern Ukrainian literary language. In the 90th of the 20th century and at the beginning of the 21st century a new segment of the mass-media field was formed - live radio and television broadcasting. It is characterized primarily by such a feature as simultaneity - the instantaneous transmission of a signal to a radio or screen. The live broadcast of radio programs is confirmed by the following parameters: two-way communication on the air (journalist - listener and listener (caller) - journalist); reading text messages or chat messages by a journalist. Live TV shows a number of marks on the screen: "пряма мова", "жива мова", "пряме включення", "on-line", "live", "прямий зв'язок", "прямий ефір"; as well as the presence of direct inclusions from the scene; two-way communication on the air.

Today, the language of live broadcasting acts as a new functional and stylistic variety of oral literary language. Orality indicates spontaneity, ease, arbitrariness of the communication process. For radio and television programs broadcast live, the level of spontaneity is different. It depends primarily on the type of programs (information, information-analytical and entertainment) and the type of communication (studio work of one presenter, communication between presenters or guests of the studio, communication with callers, communication with SMS). News prepared in advance and announced by the announcer also belongs to the live broadcast, as it is not possible to rewrite them.

Participants in live communication are journalists, guests of the studio (famous cultural figures, politicians). Ordinary citizens of different ages act as callers. Also, the participants in the videos are representatives of different strata and regions of residence.

In live broadcast we distinguish linear, interactive and transactional types of communication. We interpret the linear type as a one-sided process (monologue), which is represented only by the linguistic activity of the journalist. The interactive type is defined as a two-way process (dialogic communication) involving a journalist and a communicating recipient (a guest of the studio, another journalist in the studio or a journalist who is in touch from the scene). Transactional type is a multilateral process (polylogue communication), which involves three or more participants in the communication (journalist-interviewer, two or more communicators-recipients) (studio guests, callers, other journalists

Analysis of recent research and publication. The communicative features are interpreted as a characteristic of the content and form of language, as a summary assessment of the level of perfection of literary language. For a thorough analysis of each communicative feature, it is necessary to determine its verbal and symbolic characteristics. In the scientific article we propose to use the concept of "linguistic identifiers" - a set of differential linguistic features of each communicative feature.

The richness of language is achieved by semantically and stylistically distinct units or unambiguous units that differ in grammatical features. N.D. Babych cautioned that the richness should not be equated with the number of signs used to convey certain information: the main thing - informative, not verbal content of the text (often a few words are said more than long detailed stories)" [Babych, 1990, p. 116-117]. According to M.I. Ilyash, the richness of language should be understood, on the one hand, a large number of language units that differ semantically and stylistically, on the other hand - a large number of unambiguous units that do not match the wordforming structure and grammatical structure [Ilyash, 1984, p. 112].

Laying the foundations of normative processes in literary language, I.I. Ohienko (Ilarion) emphasized: "Everyone who speaks and writes in literary language must take care of its richness. The richness of language is the first sign of a writer's high culture. We demand a rich language not only from writers, but also from everyone who has to speak in public - the clergy, teachers, lawyers, political speakers, and etc. The richness of language is most pronounced in the richness of our vocabulary, as well as the richness of forms, especially complex ones. Let us always make sure that our dictionary is rich in unusual words, and if possible - in clear innovations" [Ohienko, 1959, p. 49].

Among the modern works devoted to the study of the richness of the Ukrainian language, it is worth mentioning the research of F.S. Batsevych [Batsevych, 2004], Z.O. Matsyuk, N.I. Stankevych [Matsyuk, Stankevych, 2010], M. Nikolich [2010].

The purpose of the study is to propose and analyze a model of research on the realization of wealth - a communicative feature of the Ukrainian language - in the mass-media, which is an effective factor in shaping the language culture of society, the creation of ethical and aesthetic ideals. Insufficiently studied segment of the mass-media sphere - live television broadcast - was chosen for the analysis.

Methodology of Research. The specificity of the investigation object necessitated the use of a number of methods: the direct observation - for fixing and collecting the actual material in a live television broadcast; the descriptive method - to characterize and summarize the collected factual material.

Results and Discussions. The richness of language is one of the explicit parameters of live communication. To assess the level of realization of this feature of the language, a linear type of communication was chosen - journalistic language activity. This type of communication makes it possible to analyze the holistic statements of speakers. The language journalism dominates in the information programs on which our attention was focused. First of all, the active vocabulary of a linguistic personality is an expression of the richness of language. The richness of language is determined by the ability of speakers to use a large number of linguistic units - words, phrases, sentences. When we talk about the richness of language, we first of all mean lexical richness, linguistic identifiers of which are:

- active vocabulary of the speaker;

- use of lexical and syntactic synonymy;

- use of phraseology;

- the presence of stylistic figures and tropes;

- intonation of the text.

The frequency series of synonyms are revealed in the source material. Synonyms for persons predominate: мама - ненька; дайвер - водолаз; дитина - малюк - хлопчик - малий; жителі - мешканці; вікарій - пастор - священник - духівник; вояк - військовий - боєць - солдат; курортники - відпочивальники; льотчик - пілот; кінематографіст - кіношник. Synonyms for the notation of concepts from the economic sphere are also recorded: тарифи - ціни; гроші - кошти - суми - данина; бюджет - фінплан; the politic sphere: вибори - перегони, депутат - чиновник, дебати - дискусія; the religion sphere: ікона - образ; церква - храм; the medical sphere: пігулки - медикаменти - ліки; the musical sphere: пісня - композиція - мелодія; the nature sphere: звір - тварина; to name abstract processes and concepts: безлад - хаос; зрадіти - втішитися; канікули - відпустка; мандри - подорож; говорити - розмовляти; поцупити - грабувати; курити - палити; бійка - шарпанина - сутичка; катастрофа - лихо - трагедія - аварія - біда; to name premises, buildings, territories: аеропорт - летовище; дорога - траса - шлях; квартира - помешкання - хата - дім - будинок - удівля - оселя - вілла; звіринець - зоопарк. It is worth noting that more and more relevant news on the air, which tell about the state of loading of Ukrainian roads by cars, about the speed of traffic in some areas: пробки - корки - тягнучки - затори - тиснява.

We consider some synonymous series. For example: поліція - правоохоронці. The synonymous series are dominated by one-word names of objects, phenomena, processes, but there are also two-word: сутички - мітинги - демонстрації - страйк - заворушення - протести - акції протесту. The separate words become close in meaning with the help of morphemes. It is added foreign language component авіа to the word лайнер: аеробус - літак - боїнг - лайнер - авіалайнер. The synonymic line авто - автівка - автомобіль - легковик demonstrates the influence of the borrowed component and word-formation possibilities of the Ukrainian language.

In our opinion, the highest level of realization of the language richness can be traced in the whole text, when in one information message the journalists successfully use synonyms. No wordsynonym is recorded for the word комар in Modern Ukrainian Dictionary (MUD) [Bilodid, 19701980], but contextual synonyms for this lexeme on TV, in particular: комаха, кровопивця, упир. For example: Київське водосховище і мокра погода спричинили комариний baby-бум. Комахи буквально обліплюють перехожих у вечірній час. Якщо раніше проти кровопивць був потрійний удар - одеколон з такою ж назвою, то зараз засобів багато, але дієвих мало. Як врятуватися від маленьких упирів, довідувалася Христина Тимчук (1+1, 01.06.2009, ТСН, 20:05-06).

An optimally chosen word from a synonymic series also indicates the richness of the language. For example, to the word йти MUD fixes a number of synonyms: простувати, прямувати, ступати, мандрувати, топати, тупцювати, тупцяти, тупати, грясти, поступатися, крокувати, марширувати, виступати, пливти, плинути, братися, махати, шурувати, чимчикувати, рубати, теліпатися, телющитися, перти, пертися, тарабанитися [Bilodid, 1970-1980, І, p. 647-648]. However, the word should be used to emphasize frequent steps чимчикувати. It is a lexeme that the journalist used: Кому таки пощастило, влізли в мікроавтобус перевізника-приватника, іншим лишилося чимчикувати пішки (1+1, 01.06.2009, ТСН, 19:4647). The MUD gives the following interpretation of the above word: "чимчикувати - Іти швидко, поспішно, часто ступаючи. 2) Іти (перев. повільно); плестися" [Bilodid, 1970-1980, ХІ, p. 324].

The antonyms in one sentence also demonstrate lexical richness, create verbal richness of the text: На катамаранах кілька заповзятливих туристів долають і в спеку, і в холод безлюдні простори Гренландії, Нової Зеландії, Таїланду й Філіппін. Нині знову збираються в мандри. Соломія Вітвицька ще застала фанатів природи в Україні (1+1, 30.06.2009, ТСН, 20:10).

The journalists emphasize a certain feature or event using words with an ironic connotation: Гонки по вертикалі в столиці... Майже кілометр п'яний водій провіз на капоті свою жертву, потім рвучко натиснув на гальма і скинув на газон. Київський підприємець дивом залишився живим. Розповідь про нічний вояж вцілілого пасажира слухав Жан Новосельцев (1+1, 01.06.2009, ТСН, 19:36). The lexeme вояж is the synonym to the word подорож, lexicographic certification of the lexical unit contains stylistic marks застаріле та іронічне [Bilodid, 1970-1980, І, p. 747].

The phraseology identifies linguistically the richness of language on a live broadcast: Влада міст і сіл потирає руки в очікуванні грошей (1+1, 30.05.2009, ТСН, 19:33); Нинішня ситуація золотом не виблискує (1+1, 30.05.2009, ТСН, 19:41); Вихлюпується коняча доза адреналіну (1+1, 30.05.2009, ТСН, 19:46); Звідки ж ростуть ноги в чуток, що бентежить політикум вже не один місяць? (1+1, 01.06.2009, ТСН, 19:39); ТСН їм співчуває, бо на малих накинули пута (1+1, 01.06.2009, ТСН, 19:53); Та у видавництві кажуть: "На будівлю "Дніпра" хтось поклав око" (1+1, 02.06.2009, ТСН, 19:48); Найближчі дні будуть потрачені на те, щоби вішати локшину на вуха українським громадянам про те, що раптом кохання, політичне кохання між Тимошенко і Януковичем спалахнуло (1+1, 03.06.2009, ТСН, 22:38).

The journalists resort to the transformation of these lexical units, using mostly at the beginning of the plot to reveal the meaning of the idiom in the process of telling about the depicted events. For example, the phrase у сусіда хата скраю means "carefree, indifferent". In the mass-media text, it is transformed to emphasize the relevance of the events described in the plot: Наша хата вже не скраю. В Україні перша підозра на свинячий грип. До лікарів звернувся український громадянин, який вчора прилетів зі Сполучених Штатів (1+1, 30.05.2009, ТСН, 19:30-31).

The phraseology наша хата вже не скраю emphasizes the importance of solving the problem of the flu epidemic, which, bypassing the countries of America and Europe, has reached us.

The linguistic representatives of the richness as a communicative feature are the idioms, in particular:

1) biblical origin: Повернення блудного сина. Юнака з Рівненщини, що загубився, збираючи чорниці, знайшли за 150 кілометрів від села. Я нагадаю: неповнолітній Степан Гуменець заблукав в лісі ще в понеділок. Він із родичами збирав чорницю далеко від села. Ті залишили Степана на підводі, а коли повернулися з тихого полювання, хлопця вже не було. Олександр Курсик розповість подробиці (1+1, 10.07.2009, ТСН, 20:00);

2) Latin origin: Мистецтво ножа і черпака, або як перевершити кулінарних богів? В Україні визначили 25 найкращих шеф-кухарів. Про смаки не сперечаються, тому замість рейтингу організатори обмежилися списком, мовляв, всі вони найкращі. Результатами кулінарної творчості найкращих Юлія Дячук залишилася задоволена (1+1, 10.07.2009, ТСН, 20:04);

3) the proverbs and sayings: Сьогодні православні та греко-католики відзначають День преображення Господнього. Це одне з 12-ти найбільших християнських свят. В народі відоме як Яблучний Спас. За традицією, в цей день освячують плоди нового урожаю: яблука, груші, сливи та виноград. Преображення Господнє відбулося більше двох тисяч років тому на горі Фавор, коли Христос явив свою Божественну суть. Церква наголошує: це свято нагадує людям про необхідність духовного перетворення, а народне прислів'я каже: прийшов Спас - готуй рукавички про запас. За прикметами сьогодні визначають і погоду на рік: якщо на Спаса сухий день - до сухої осені, мокрий - до дощової, а ясний - до суворої зими (ICTV, 19.08.2009, Факти, 19:11).

The periphrasis is frequent in the language of the media. It explains various communicative qualities, including the richness of language: А співці блакитних очей у Києві. Зірка світової рок-музики гурт "Лімп-бізкіт" вже готується до концерту для українських шанувальників. Засновники стилю нью-метал, чиї альбоми розходилися багатомільйонними накладами, прилетіли з Москви звичайним рейсом. Фани не знали, коли їхні кумири прилетять, але недарма чекали з самого ранку. Лімпбізківці охоче роздавали автографи, пофотографувалися та жартували. Обіцяють завтра в Палаці спорту дати жару. Про Україну знають небагато. Чули про борщ та вроду місцевих дівчат (1+1, 30.05.2009, ТСН, 19:52-53). The selected phrase reveals the content of the entire information message. The periphrasis співці блакитних очей is used to name the members of the rock band "Limp Bizkit". The following periphrasis and synecdoche in the field of mass-media are completely new: кардинал авторської гри, мантії: Кардинал авторської гри Віктор Балога про себе, Президента, жінок і творчі плани (1+1, 21.05.2009, ТСН, 19:29); Суддів на мило. Чи злякаються мантії довічного ув'язнення, і чи зникнуть хабарі (1+1, 21.05.2009, ТСН, 19:29).

According to our observations, the successful accumulation of contextual periphrasis in the linear type of communication actualizes the perception of the audience, such as: Ангел Охоронець галицьких замків, останній із могікан у боротьбі за збереження старожитностей. Так називають цю людину не лише на Львівщині, а й у всій Україні та за кордоном. Сьогоднішня історія з нашого серіалу до Дня Незалежності про Бориса Возницького, який за часів Хрущова і Брежнєва по розграбованих церквах, замках і палацах збирав унікальні скарби. Нині пам'ятки врятовані цією великою людиною - надбання всієї нації. Про патріарха культури Іван Кривий (ICTV, 19.08.2009, Факти, 19:07). The word-combinations Ангел Охоронець галицьких замків, останній із могікан за збереженням старожитностей, велика людина, патріарх культури nominate one person, emphasize its uniqueness. The lexeme патріарх summarizes what has been said, emphasizes the greatness of the figure, logically completes the chain of synonymous periphrases.

In interactive and transactional types of communication, the realization of the richness of language can be traced in quoting, for example, the works of Taras Shevchenko: Пам'ятаєте нашого класика: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями"? Він зніметься в серіалі, і - чемодан, вокзал, Росія, ти розумієш? Вєра, я тебе прошу, я ж тебе люблю (1+1, 03.10.2009, Танцюю для тебе, 22:02).

Therefore, the evaluation of the language of the media, in particular live broadcast, directly depends on the quality of implementation of a set of communicative features. The correctness of the language provides, above all, the normative design of the message. Other dominant characteristics are divided into two groups: implicit and explicit communicative features. The implicit characteristics include accuracy, logic and content; the explicit ones include richness, diversity, imagery and expressiveness.

The richness of language is the number of language units that semantically and stylistically fill the text. Lingual identifiers of the language richness, as a communicative feature, are a series of synonyms (often contextual), a large number of phraseological units. In the linear type of communication, idioms of biblical, Latin, oral and folk Ukrainian origin, and paraphrases have a special color.

The implementation of communicative features in the language of the media makes it possible to qualitatively assess the functioning of literary language in the media sphere. The language of the media as an important factor in shaping the language culture of society requires permanent research to identify weaknesses in communication, to create an effective program to improve the language communication of journalists.

Bibliography

1. Бабич, Н.Д. (1990). Основи культури мовлення. Львів: Світ.

2. Бацевич, Ф.С. (2004). Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Академія.

3. Білодід, І.К. (Ред.). (1970-1980). Словник української мови (Т. 1-11). Київ: Наукова думка. Булаховський, Л.А. (1975). Вибрані праці (Т. 1). Київ: Наукова думка.

4. Васильева, А.Н. (1990). Основы культуры речи. Москва: Русский язык.

5. Головин, Б.Н. (1988). Основы культуры речи. Москва: Высшая школа.

6. Ермоленко, С.Я., Мацько, Л.І. (1994). Навчально-виховна концепція вивчення української (державної) мови. Дивослово, 7, 28-33.

7. Огієнко, І.І. (Митрополит Іларіон). (1959). Наша літературна мова: як писати й говорити по-літературному. Вінніпег: Волинь.

8. Ильяш, М.И. (1984). Основы культуры речи. Киев: Высшая школа.

9. Мацюк, З.О., Станкевич, Н.І. (2010). Українська мова професійного спілкування: навчальний посібник. Київ: Каравела.

10. Николиб, М. (2010). Теорцаіезичке културе: у науци о српском ]езику и славистици. Београд: Институт за српски ]език САНУ.

11. References

12. Babych, N.D. (1990). Osnovy kultury movlennia [The Basis of Speech Culture]. Lviv, Svit Publ., 232 p.

13. Batsevych, F.S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [The Basis of Communicative Linguistic]. Kyiv, Akademiia Publ., 344 p.

14. Bilodid, І.К. (ed.). (1970-1980). Slonyk ukrainskoimovy: v 11 tomah [Modern Ukrainian Dictionary: in 11 volumes]. Kyiv, Naukova dumka Publ.

15. Bulakhovskyi, L.A. (1975). Vybrani pratsi: u 5 tomah [Selected works: in 5 volumes]. Kyiv, Naukova dumka Publ., vol. 1, 496 p.

16. Vasylieva, A.M. (1990). Osnovy kultury riechi [The Basis of Speech Culture]. Moscow, Russkiy yazyk Publ., 247 p.

17. Golovin, B.M. (1988). Osnovy kultury riechi [The Basis of Speech Culture]. Moscow, Vysshaya shkola Publ., 320 p.

18. Yermolenko, S. Ya., Matsko, L.I. (1994). Navchalno-vykhovna kontseptsiia vyvchennia ukrainskoi (derzhavnoi) movy [The educational studying concept of Ukrainian (state) language]. Dyvoslovo [Dyvoslovo Journal], vol. 7, pp. 28-33.

19. Ohiienko, I. I. (Mytropolyt Ilarion). (1959). Nasha literaturna mova: yak pysaty i hovoryty po-literaturnomu [Our Literary Language: How to Write and Speak in Literary]. Vinnipeh, Volyn Publ., 463 p.

20. Iliash, M.I. (1984). Osnovy kultury riechi [The Basis of Speech Culture]. Kiev, Vyshaia shkola, 187 p.

21. Matsiuk, Z.O., Stankevych, N.I. (2010). Ukrainska mova profesiinoho spilkuvannia [Ukrainian for Professional Communication]. Kyiv, Karavela Publ., 352 p.

22. Nikolich, M. (2010). Teoriia yazychke kultyre: u nautsu o srpskom yazyky i slavistutsu [The theory of language culture: the study of Serbian language and Slavistics]. Beohrad, Instytut za srpsku yazyk SANU Publ., 218 p.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • The nature of speaking and oral interaction. Communicative approach and language teaching. Types of communicative exercises and approaches. Games as a way at breaking the routine of classroom drill. Some Practical Techniques for Language Teaching.

    дипломная работа [72,3 K], добавлен 21.07.2009

  • Defining communicative competence. The value of communicative language teaching. On the value of audio-lingual approach. Using of humor in teaching foreign language. On the structure of an anecdotes. Using anecdotes for intermediate and advanced learners.

    дипломная работа [190,8 K], добавлен 14.01.2013

  • Theory of the communicative language teaching. Principles and features of the communicative approach. Methodological aspects of teaching communication. Typology of communicative language activities. Approbation of technology teaching communication.

    курсовая работа [608,8 K], добавлен 20.10.2014

  • The origins of communicative language teaching. Children’s ability to grasp meaning, creative use of limited language resources, capacity for indirect learning, instinct for play and fun. The role of imagination. The instinct for interaction and talk.

    реферат [16,9 K], добавлен 29.12.2011

  • The Communicative Approach. Children’s ability to grasp meaning. Children’s creative use of limited language resources. Children’s instinct for play and fun. Lessons preparation in junior forms. The role of imagination. General steps a lesson preparation.

    курсовая работа [8,2 M], добавлен 02.01.2012

  • Principles of learning and language learning. Components of communicative competence. Differences between children and adults in language learning. The Direct Method as an important method of teaching speaking. Giving motivation to learn a language.

    курсовая работа [66,2 K], добавлен 22.12.2011

  • The model of training teachers to the formation of communicative competence. How the Web 2.0 technology tools affect on secondary school students in communication. The objective of the model is instantiated a number of conditions. Predicting the Future.

    курсовая работа [30,3 K], добавлен 11.06.2012

  • American Culture is a massive, variegated topic. The land, people and language. Regional linguistic and cultural diversity. Social Relationships, the Communicative Style and the Language, Social Relationships. Rules for Behavior in Public Places.

    реферат [35,1 K], добавлен 03.04.2011

  • The concept as the significance and fundamental conception of cognitive linguistics. The problem of the definition between the concept and the significance. The use of animalism to the concept BIRD in English idioms and in Ukrainian phraseological units.

    курсовая работа [42,0 K], добавлен 30.05.2012

  • Definition and classification of English sentences, their variety and comparative characteristics, structure and component parts. Features subordination to them. Types of subordinate clauses, a sign of submission to them, their distinctive features.

    курсовая работа [42,6 K], добавлен 06.12.2015

  • Grammar in the Systemic Conception of Language. Morphemic Structure of the Word. Communicative Types of Sentences. Categorial Structure of the Word. Composite Sentence as a Polypredicative Construction. Grammatical Classes of Words. Sentence in the Text.

    учебное пособие [546,3 K], добавлен 03.10.2012

  • Definition of adverb, its importance as part of the language, different classifications of famous linguists, such as: classification of adverbs according to their meaning, form, function in a sentence. Considered false adverbs and their features.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 19.03.2015

  • Comparative teaching methodologies. Effective ways and techniques of teaching a foreign language. Role plays as a method of teaching. Comparative characteristics of modern techniques of teaching english. Grammar translation method. Communicative approach.

    дипломная работа [71,9 K], добавлен 18.04.2015

  • Consideration on concrete examples of features of gramatical additions of the offer during various times, beginning from 19 centuries and going deep into historical sources of origin of English language (the Anglo-Saxon period of King Alfred board).

    курсовая работа [37,7 K], добавлен 14.02.2010

  • Adjectives and comparatives in modern English. Definition, grammatical overview of the term adjectives. Expression and forms of comparative in the language. Morphological, lexical ways of expressing. Features and basic principles of their expression.

    курсовая работа [37,0 K], добавлен 30.01.2016

  • Phonetics as a branch of linguistics. Aspects of the sound matter of language. National pronunciation variants in English. Phoneme as many-sided dialectic unity of language. Types of allophones. Distinctive and irrelevant features of the phoneme.

    курс лекций [6,9 M], добавлен 15.04.2012

  • Features of the use of various forms of a verb in English language. The characteristics of construction of questions. Features of nouns using in English language. Translating texts about Problems of preservation of the environment and Brands in Russian.

    контрольная работа [20,1 K], добавлен 11.12.2009

  • Traditional periodization of historical stages of progress of English language. Old and middle English, the modern period. The Vocabulary of the old English language. Old English Manuscripts, Poetry and Alphabets. Borrowings in the Old English language.

    презентация [281,2 K], добавлен 27.03.2014

  • Prominent features of Shakespeare’s language. The innovations of the poet in choice and use of words. His influence on the development of grammar rules and stylistics of modern english language. Shakespeare introduction of new elements in the lexicon.

    реферат [38,9 K], добавлен 13.06.2014

  • Theoretical problems of linguistic form Language. Progressive development of language. Polysemy as the Source of Ambiguities in a Language. Polysemy and its Connection with the Context. Polysemy in Teaching English on Intermediate and Advanced Level.

    дипломная работа [45,3 K], добавлен 06.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.