Параметри структурно-семантичної організації урочистих промов Президента Польщі Анджея Дуди

Размещено на http://www.allbest.ru

Волинський національний університет імені Лесі Українки,

Параметри структурно-семантичної організації урочистих промов Президента Польщі Анджея Дуди

Ірина Левчук

У статті досліджено типові складники структурно-семантичної організації урочистих промов Президента Польщі Анджея Дуди. Основну увагу зосереджено на традиційних моделях побудови урочистих промов, вирізнено специфіку стрижневих композиційних елементів: вступу, основної частини та висновку. Окреслено особливості мовних конструкцій, що відповідають обов'язковим компонентам урочистих промов. Простежено тенденцію до трансформації урочистих промов і посилення частки засобів емоційно-експресивного впливу. З'ясовано, що структурно- семантична організація урочистих промов Президента Польщі нерідко зумовлена специфікою заходів, на яких їх виголошують, та функційними характеристиками. урочистий промова експресивний

Ключові слова: публічна комунікація, політичний дискурс, мовлення політика, структурно-семантична організація тексту, стереотипні конструкції.

STRUCTURAL AND SEMANTIC ORGANIZATION PARAMETERS

OF THE PRESIDENT OF POLAND ANDRZEJ DUDA'S CEREMONIAL SPEECHES

Iryna Levchuk

Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

This article highlights typical structural-semantic organization components of the President of Poland Andrzej Duda's ceremonial speeches. The study focuses on the traditional models of ceremonial speeches, the core compositional elements of which are the introduction, the central part, and the conclusion, and the language features relevant to those mandatory components of solemn speeches. The study has revealed that solemn texts have a clear structural organization determined by the genre's tradition. However, we are currently observing a trend towards some transformations in the discourse content and increasing the share of emotional and expressive means of influence. The actualization of the micro-topic of Ukraine in the speeches of the President of Poland from February 2022 can be considered typical as a demonstration of international support and a desire to help the neighboring state to defend European values and defeat the enemy.

Obligatory components of solemn congratulation speeches are address, congratulatory and stating parts, and wishes. The final part of the speech mainly contains a reminder of the festive event and a repeated component of the greeting, forming a kind of framing of the text.

The author argues that the structural-semantic organization of the President's of Poland ceremonial speeches is mainly determined by the specifics of the events at which they are delivered and by the functional characteristics. Mostly during charity events and religious holidays, A. Duda makes public appearances together with his wife, who is, traditionally, the first to address the audience. This approach emphasizes firmly-promoted values of Polish society, one of which is the family. Innovative for political discourse is the speech-dialogue on the occasion of Easter, which is structured as an alternate exchange of lines between the presidential couple.

Key words: public communication, political discourse, political speech, structural- semantic organization of the text, stereotypical constructions.

Вступ

Жанрове різноманіття політичного дискурсу все частіше стає предметом зацікавлення українських дослідників. Загальновідомо, що вивчення технологій комунікативного впливу політичних сил і їх лідерів на масову авдиторію, пошук нових засобів підвищення ефективності - важливий складник побудови успішних інформаційних кампаній у боротьбі за владу, що зумовлює потребу насамперед міждисциплінарних студій суспільно-гуманітарного спрямування. Зокрема науковці активно досліджують типологію політичних жанрів (Гурський; Кондратенко; Стрій), визначаючи характерні ознаки кожного класифікаційного різновиду (Гундаренко; Діденко; Іваненко; Падалка), звертають увагу на лінгвостилістичні особливості текстів (Романюк; Соколова), вивчають домінантні ознаки ідіостилю того чи того політичного лідера та їх актуалізацію в політичних промовах різних видів (Євланова; Зарецький; Нагорська; Павлюк).

З огляду на динаміку суспільних процесів сьогодення зростає необхідність багатовекторних наукових розвідок з окресленої проблематики. Цілком умотивованим вбачаємо розвиток гуманітарних досліджень особливостей політичної комунікації в європейському комунікативному просторі з урахуванням мовної особистості політичного лідера, що набуває особливої актуальності в контексті євроінтеграційного курсу України.

Власне, питання лінгвостилістичної специфіки публічної комунікації Президента Польщі на прикладі одного з жанрових різновидів політичних промов (урочистого) вже було предметом нашого дослідження (Левчук), то ж цілком закономірно вважаємо за можливе продовжити вивчення згаданого жанру, визначивши новий вектор студій.

Мета дослідження - окреслити особливості структурно- семантичної організації урочистих промов Президента Польщі Анджея Дуди, визначити типові засоби вербалізації обов'язкових компонентів тексту та моделі актуалізації мікротем.

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом вивчення слугували урочисті промови Анджея Дуди, оприлюднені впродовж 2015-2022 років через офіційне інтернет-представництво Президента Польщі (https ://www.prezydent.pl/).

У роботі використано описовий метод для систематизації фактичного матеріалу й встановлення типових структурних складників урочистих промов; метод контекстуально-інтерпретаційного аналізу - для визначення стереотипних та індивідуальних структурно-семантичних компонентів текстів, метод моделювання - для дослідження типових конструкцій реалізації мікротем, елементи дискурсивного - для з'ясування особливостей функціонування мікротем в комунікативному просторі політикуму.

Результати дослідження та дискусія. Як відомо, у політичному дискурсі урочисті події здебільшого стосуються не організації чи окремої людини, а масового адресата - потенційної групи виборців або всього населення країни. Ця особливість зумовлює структурно-семантичну організацію урочистих промов, зокрема й у європейському політичному дискурсі. Переважно такі тексти будують за традиційною структурою: вступ, основна частина, висновки.

Досліджувані тексти урочистих промов А. Дуди засвідчують ретельне дотримання традиції їх структурної та семантичної організації. Найчастіше вступна частина містить звертання до авдиторії та вітальні слова. В основній частині фіксуємо коротку характеристику події / особи, а також окреслені успіхи та досягнення, розгляд перспектив. Висновкова частина здебільшого містить побажання. Зауважимо, переконливості змістовому наповненню виступу надають численні логічні та психологічні засоби впливу.

Вступна частина в урочистій промові має на меті психологічно та змістовно ввести авдиторію у суть виступу та підготувати до його сприйняття, тобто промовець налаштовує контакт зі слухачами, пояснює зв'язок із ситуацією, формулює мету і завдання виступу, створює передумови для сприйняття основної частини. Аналіз текстів урочистих промов А. Дуди засвідчив певне різноманіття структурно-семантичної організації вступу. Зокрема, фіксуємо такі різновиди репрезентації вступної частини:

звертання до авдиторії:

а) звертання до слухачів: «Szanowni Panstwo Ministrowie, Szanowny Panie Prezesie, ale przede wszystkim Wielce Szanowni Odznaczeni - drogi team Duda!» (Prezydent: Liczymy, ze to dopiero poczqtek, 14.10.2021);

б) звернення до авдиторії із подякою: «Szanowni Panstwo, Drogie Dzieci, Droga Miodziezy! Ja tez bardzo dziqkujq, ze zaprosili nas Panstwo poprzez Agatq, mojq zonq - ze mozemy bye dzisiaj z Panstwem; mozemy podziqkowac za tq niezwykle trudnq siuzbq, ktora w ostatnim czasie jest wykonywana dla Rzeczypospolitej, ale - co chcq bardzo mocno podkreslic - dla nas wszystkich. Ale takze - ze po prostu mozemy siq doiozyc» (Wystqpienie podczas bialostockiego koncertu Pomagamy Razem, 08.12.2021);

в) висловлення радості з приводу зустрічі: «Bardzo siq cieszq, ze w zwiqzku z Kongresem 590 i nagrodq prezydenckq mogq po raz kolejny spotkac siq z Panstwem tutaj wtasnie, w Rzeszowie. Chcq wyrazic z tego powodu ogromnq satysfakcjq. Mimo ze tu, w piqknej Filharmonii Rzeszowskiej, siedzimy co drugie miejsce, mimo ze wszyscy Panstwo na widowni sq w maseczkach, mimo ze te nagrody byiy przekazywane Panstwu takze w maseczkach - jestesmy razem, spotykamy siq, dziatamy» (Wystqpienie podczas wrqczenia gali Nagrody Gospodarczej, 04.11.2021). Цей структурний компонент урочистої промови інколи зазнає трансформації, зокрема А. Дуда описує свої емоції з приводу можливості перебувати разом (особливо часто це фіксуємо в текстах, виголошених під час пандемії), як-от: «Chciatbym na poczqtku wystqpienia wyrazic mojq radosc z tego, ze mogq bye z Panstwem, tutaj, w Japonii, w Tokio, w tym waznym czasie, kiedy rozpoczynajq siq Igrzyska Olimpijskie, pomimo wszystkich trudnosci zwiqzanych pandemiq COVID-19» (Wystqpienie podczas wrqczenia odznaczenia prezesowi Toyoty, 22.08.2021);

г) компліменти авдиторії, окремим учасникам тощо: «Jerzy Waldorff nazwat kiedys zespot Mazowsze „pertq w koronie Rzeczypospolitej Polskiej". Cos w tym jest, ze Mazowsze wszqdzie tam, gdzie przyjezdza, gdzie siq prezentuje, gdzie mozna je zobaczyc w tych piqknych, wspaniaiych strojach osadzonych tak giqboko w polskiej tradycji roznych regionow naszego kraju; gdy mozna zobaczyc ten niezwykiy kunszt, jaki prezentujq artysci Mazowsza, na absolutnie najwyzszym swiatowym, profesjonalnym poziomie - zachwyca, wbija w ziemiq. Jest wielkim, wspaniatym ambasadorem polskosci, polskiej tradycji, polskiego folkloru - tego wszystkiego, co pokazuje gtqbiq kultury i tradycji narodu oraz panstwa» (Wystqpienie na otwarciu Centrum Folkloru Polskiego „Karolin", 02.09.2021);

актуалізація структури виступу:

а) формулювання основного положення, постулату: «50-lecie maizenstwa jest przez Rzeczpospolitq podkreslane wiasnie poprzez nadanie odznaczen panstwowych - Medali za Diugoletnie Pozycie Maizenskie. Dlaczego? Ktos zada pytanie: „Dlaczego Polska honoruje maizenstwa, ktore diugo sq ze sobq?". Dlatego ze jest to dla niej wazne - odpowiedz jest bardzo prosta. Trwanie matzenstw jest bardzo wazne dla polskiego panstwa» (Wystqpienie podczas wrqczenia Medali za Diugoletnie Pozycie Maizenskie, 05.07.2021);

б) визначення мети промовця: «Bardzo dziqkujq. Jest dla mnie ogromnq radosciq, ze mogtem Wam wrqczyc te odznaczenia panstwowe» (Wystqpienie podczas wrqczenia odznaczen paraolimpijczykom, 29.09.2021);

в) висвітлення новини: «I gdy patrzymy na niego dzisiaj, az nie chce siq wierzyc, ze 50 lat temu byio tu tylko morze ruin i Zamku po prostu nie byio. Bo 50. rocznica, ktorq obchodzimy w tym roku, to tak naprawdq rocznica rozpoczqcia odbudowy Zamku, a nie jego odbudowania» (Rocznica rozpoczqcia odbudowy Zamku Krolewskiego, 16.09.2021). Прикметно, що часто А. Дуда наголошує на події, з нагоди якої відбувається та чи та урочистість, і водночас окреслює новинність ситуації;

апеляція до комунікативної ситуації:

а) покликання до місця події: «Bardzo siq cieszq, ze przyjqli Panstwo zaproszenie do Patacu Prezydenckiego. Bardzo siq cieszq, ze wreszcie mozemy Panstwa goscic» (Wystqpienie podczas wrqczenia odznaczen sportowcom niesfyszqcym, 28.11.2021). Нерідко така структурно-семантична організація вступної частини урочистої промови поєднана з апеляцією до певної історичної події, пов'язаної із цим місцем. Наприклад: «Ogromnie siq cieszymy z Agatq, z zonq, ze mozemy Panstwa powitac w Patacu Prezydenckim - w bardzo szczegolnym miejscu. W bardzo szczegolnym miejscu nie dlatego, ze tu jest Patac Prezydencki, tylko dlatego, ze tutaj odbyt siq pierwszy koncert Fryderyka Chopina. To byto doktadnie 24 lutego 1818 roku, kiedy Fryderyk Chopin mial osiem lat. W ogole jeszcze nie byl wtedy znany, malo - jedna z gazet przekrqcila jego nazwisko, kiedy informowala o tym koncercie. Ale to byl poczqtek jego wielkiej drogi artystycznej. Juz wtedy wielu ekspertow docenialo jego niezwykly, niespotykany talent. To bylo wlasnie w tym miejscu, prawdopodobnie na tej sali. Wiqc rzeczywiscie to miejsce - mozna powiedziec - przez to jest takze i patacem chopinowskim» (Wystqpienie na spotkaniu z laureatami XVIII Konkursu Chopinowskiego, 22.10.2021);

б) покликання до ситуації: «To jeden z najmilszych i najbardziej poruszajqcych momentow w roku, ktore od szesciu lat mamy tu z mojq malzonkq, Agatq, i w ktore siq angazujemy. Ten obszar dziatalnosci, jakq jest dziatalnosc spoteczna, zwtaszcza w ciqgu ostatnich lat - w potqczeniu z pandemiq koronawirusa, ktora niestety, caty czas jest z nami; choc przeciez gdy przyszta, to nigdy bysmy siq nie spodziewali, ze bqdzie az tak dtugo, nikt tego wtedy nie przewidywat - jak rowniez to doswiadczenie kolejnych lat i zglaszanych kandydatur pokazujq, jak bardzo szerokie jest spektrum tej pomocy» (Prezydent: To jeden z najbardziej poruszajqcych momentow, 22.11.2021);

в) покликання до події: «Szanowna Pani Minister, Szanowny Panie Ministrze, Szanowni Panstwo Ministrowie, Prezesi, Przewodniczqcy, Wszyscy Dostojni Przybyli Goscie, ale przede wszystkim Wielce Szanowni, Najdrozsi Panstwo Odznaczeni, Drodzy Przyjaciele, Najblizsi i Wspolpracownicy Panstwa Odznaczonych! Bardzo dziqkujq, ze mimo tej trudnej sytuacji w ten wazny dzien, jakim jest Miqdzynarodowy Dzien Osob z Niepetnosprawnosciami ustanowiony przez Organizacjq Narodow Zjednoczonych, spotykamy siq tu, w Palacu Prezydenckim, by w imieniu Rzeczypospolitej Panstwu podziqkowac» (Wystqpienie podczas uroczystosci wr^czenia odznaczen, 03.12.2021); «To siodme dozynki, ktore wraz z matzonkq organizujemy jako Dozynki Narodowe, Dozynki Prezydenckie» (Wystqpienie podczas Dozynek Prezydenckich 2021, 19.09.2021);

г) особистий погляд промовця на подію, особу тощо: «Tamto wydarzenie i chanukowe swiqto - jako swiqto radosci - ma w gruncie rzeczy, w moim osobistym przekonaniu, bardzo gtqboki duchowy i symboliczny wymiar» (Wystqpienie na uroczystosci zapalenia swiec chanukowych, 01.12.2021); «Jest to dla mnie wazny moment. Zapewniam wszystkich Panstwa - na czele z Panem Przewodniczqcym - ze to wielki zaszczyt i wielka przyjemnosc, ze w imieniu Rzeczypospolitej Polskiej mogq uhonorowac Pana Przewodniczqcego Miqdzynarodowego Komitetu Olimpijskiego Thomasa Bacha tym jednym z absolutnie najwyzszych polskich odznaczen - przyznawanym naszym przyjacioiom pochodzqcym z innych krajow, z zagranicy» (Wystqpienie podczas uroczystosci odznaczenia szefa MKOl, 15.11.2021);

ґ) апеляція до подій минувшини, тобто встановлення історичного контексту: «W dniu Narodowego Swiqta Niepodlegiosci, wspominajqc siowa tej piesni legionowej, myslimy o tych, ktorzy tak wiele zrobili, by Rzeczpospolita wrocita na mapq Europy. Wspominamy bohaterow - czqsto nieznanych z imienia i nazwiska - ktorzy heroicznym czynem zbrojnym, dzielnosciq zoinierskq i wiasnq krwiq wywalczyli i obronili wolnq Polskq. To ta wspomniana w piesni „szara piechota" wywalczyta wolnosc i ocalita naszq Ojczyznq sto lat temu» (Or^dzie Prezydenta RP z okazji Narodowego Swi^ta Niepodlegtosci, 11.11.2021);

д) оцінка вагомості події: «75 lat orkiestry symfonicznej, pracujqcej na co dzien w jednej z najpiqkniejszych filharmonicznych sal w Polsce, jest wydarzeniem ponadregionalnym - jest wydarzeniem ogolnopolskim. Panie Marszaiku, dziqkujq za tq skromnosc - niezwykle cennq, ale tak naprawdq jest to wydarzenie, ktore swojq rangq dalece przekracza ramy Olsztyna jako miasta, dalece przekracza ramy wojewodztwa warminsko-mazurskiego. Jest to wazne wydarzenie dla Rzeczypospolitej» (Wystqpienie z okazji 75-lecia Filharmonii Warminsko-Mazurskiej, 12.11.2021).

Варто зауважити, що в досліджуваних текстах промов А. Дуди простежуємо домінувальні структурно-семантичні параметри організації вступу, як-от: звертання до авдиторії (яке вирізняється етикетністю) і апеляція до комунікативної ситуації (здебільшого з описом її важливості, історичної значущості тощо).

Основна частина урочистої промови спрямована на розкриття змісту події, її впливу на авдиторію, значення для неї тощо. Для політичного дискурсу елемент впливу завжди присутній у такому різновиді текстів, тому фіксуємо використання аргументів, що нерідко представлені розгорнутими ланцюжками роздумів. Часто основну частину промови будують як сукупність мікротем (що вирізняються за ключовими лексемами), кожна з яких містить аргумент і його обґрунтування. За кількістю репрезентованих в основній частині мікротем промови можна класифікувати на:

прості - містять одну мікротему (скажімо, промова А. Дуди від 25 червня 2021 р. з нагоди 30-річчя незалежності Республіки Словенія сконцентрована навколо однієї мікротеми - вітання зі святом: «W imieniu swoim, Maizonki, moich wspoipracownikow oraz caiego Narodu Polskiego skiadam na Twoje rqce wszystkim Siowenkom i Siowencom najserdeczniejsze gratulacje z okazji 30. rocznicy ustanowienia wolnej, niepodlegtej i demokratycznej Republiki Stowenii»);

складні - містять дві, три, чотири мікротеми:

а) двокомпонентні (наприклад, у виступі Президента Польщі від 5 липня 2021 року під час нагородження медалями за тривалий шлюб актуалізовано дві мікротеми; по-перше, А. Дуда вітає подружжя із нагородами та дякує; по-друге, промовець наголошує на важливості інституту шлюбу для держави. Перша мікротема вербалізована ключовими фразами bardzo serdecznie gratulujq tych odznaczen, bardzo dziqkujq, друга - maizenstwo jest dla polskiego panstwa wazny);

б) трикомпонентні (взірцем такого структурування матеріалу є виступ А. Дуди 2 липня 2021 року під час гала-концерту AgroLiga 2020; у першій мікротемі актуалізовано важливість конкурсу та переможців, які сприяють розбудові польського сільського господарства; у другій мікротемі логічний ланцюжок продовжено й наголошено на тезі: polskie rolnictwo jest niezwykle waznq czqsciq naszej gospodarki - powiedziaibym: absolutnym jej fundamentem; третій ланцюжок мікротеми пов'язаний з етикетизацією події і вербалізований ключовими фразами Tak samo jak zasiugujq na podkreslenie wartosc i zasiugi; Dziqkujq Panstwu za to z caiego serca);

в) чотирикомпонентні (нерідко в урочистих промовах фіксуємо багатокомпонентність мікротем, як-от: у виступі Президента Польщі у Кошенцині 24 червня 2021 року простежуємо такі, як «подяка», «опис місця події», «визнання досягнень сілезької культури», «констатація перспектив туризму в Сілезії»; до речі, мікротема «подяка» представлена своєрідним кільцем у тексті).

Варто зазначити, що для урочистих промов характерне мінімальне розшарування основної частини за мікротемами, що, очевидно, зумовлено специфікою жанру. Однак простежуємо певну закономірність ускладнення будови урочистих промов А. Дуди, зумовлену частотністю комунікації з авдиторією, тобто чим менше попередньо комунікували, тим більше мікротем актуалізовує оратор.

Водночас привертає увагу спостережена динаміка мікротем, зокрема з часу повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України в промовах Президента Польщі послідовно фіксуємо мікротему «Україна». А. Дуда у виступах з нагоди різних урочистостей наголошує на необхідності допомоги державі-сусідові, актуалізуючи мотиви спорідненості, добросу- сідства, солідарності, людяності тощо: «Wierzq, ze ta proba - co z mojego punktu widzenia jako Prezydenta Rzeczypospolitej jest najwazniejsze - ustanowi zupetnie nowq drogq i nowq jakosc w relacjach pomiqdzy Polskq i Ukrainq, a przede wszystkim pomiqdzy Polakami i Ukraincami, pomiqdzy naszymi narodami. Bo razem jestesmy bardzo silni, i to widac bardzo mocno w ostatnim czasie. I mozemy znacznie wiqcej niz samodzielnie» (Wystqpienie podczas uroczystosci z okazji Dnia Samorzqdu Terytorialnego, 27.05.2022).

Висновкова частина урочистих промов А. Дуди здебільшого стисла й завжди етикетно маркована. Наприклад: «To znaczy bqdziemy umieli zapewnic jej jak najlepsze warunki do realizacji powierzonych jej zadan. I umieli formuiowac te zadania tak, by byiy mozliwe do wykonania w sposob wiasciwy, sprawny, z jak najwiqkszym pozytkiem dla Rzeczypospolitej Polskiej. Bo to ona zawsze - wierzq w to giqboko - dla nas wszystkich jest absolutnie na pierwszym miejscu. Niech Pan Bog ma w swojej opiece wszystkie funkcjonariuszki i wszystkich funkcjonariuszy Siuzby Ochrony Panstwa! Niech Pan Bog ma w swojej opiece

Rzeczpospolitq Polskq i Siuzbз jako caiosc! Dziзkujз bardzo» (Wystqpienie z okazji Swiзta Sпuzby Ochrony Panstwa, 11.06.2021); «Dziзkujз Panstwu za ten wielki wkiad w rozwoj Rzeczypospolitej. Dziзkujз!» (Wystqpienie Prezydenta RP w Koszзcirne, 24.06.2021). У ній політик узагальнює думки, що були висловлені в основній частині, посилює оцінні характеристики, повторно дякує, нерідко формулює побажання, інколи окреслює певні завдання на майбутнє. Прикметно, що структурно-семантична організація висновкової частини урочистих промов А. Дуди вирізняється частотним послуговуванням повтором як стилістичним засобом, як-от: «Konczqc, jeszcze raz Panstwu z caiego serca gratulujз. Jeszcze raz dziзkujз za siuzbз publicznq, ktorq peinicie, za wszystkie Panstwa dziaiania. Zachзcam do zakiadania Centrow Usiug Spoiecznych» (Wystqpienie podczas uroczystosci z okazji Dnia Samorzqdu Terytorialnego, 27.05.2022). Саме в цій частині спостерігаємо підкреслену етикетність фраз, що надає тексту урочистості та пафосності водночас.

Дослідники жанрових різновидів політичного дискурсу зазвичай вказують на стереотипну організацію текстів. Однак урочисті промови А. Дуди вирізняються інноваційним підходом до структурування матеріалу та його композиційної організації. Це зумовлено участю в окремих урочистих подіях двох мовців одночасно - президентського подружжя.

Цікаво, що на відміну від традиції політичного дискурсу в Україні у Польщі публічний виступ Президента з дружиною часто передбачає спершу урочисте слово першої леді, після чого до промови приєднується А. Дуда. Ці структурні компоненти чітко розмежовані. Скажімо, перша леді наголошує на тому, що відвідує урочистість у супроводі чоловіка: «Muszз powiedziec, ze ogromnie cieszз siз, ze mogз wraz z mзzem, ktory jest dzisiaj mojq osobq towarzyszqcq, wysiuchac wraz z Panstwem tego niezwykiego koncertu. Jak juz powiedziaiam Pani Prezes Stowarzyszenia - zadanie zostato wykonane, poniewaz zostatam poproszona, aby przyjechac z osobq towarzyszqcq i bardzo siз cieszз, ze mqz bez wahania zgodzit siз, aby mi dzisiaj towarzyszyc» (Wystqpienie podczas biaпostockiego koncertu Pomagamy Razem, 08.12.2021). Зауважмо, що промовець з гумором коментує ситуацію, створюючи атмосферу довіри, товариськості у спілкуванні. Це зумовлено не тільки вимогами до побудови вступної частини промови, а й бажанням вплинути на авдиторію, продемонструвавши щирість комунікантів.

У другій частині виступу думку дружини продовжує А. Дуда: «Ja tez bardzo dziзkujз, ze zaprosili nas Panstwo poprzez Agatз, mojq zonз - ze mozemy byc dzisiaj z Panstwem; mozemy podziзkowac za tз niezwykle trudnq siuzbз, ktora w ostatnim czasie jest wykonywana dla Rzeczypospolitej, ale - co chcз bardzo mocno podkreslic - dla nas wszystkich. Ale takze - ze po prostu mozemy siз doiozyc. Bo po to przyjechalismy: zeby byc z Panstwem, ale takze po to, zeby siз doiozyc do zbiorki, ktora jest tu organizowana» (Wystqpienie podczas biaпostockiego koncertu Pomagamy Razem, 08.12.2021). Здебільшого Президент Польщі акцентує увагу на державних інтересах, що цілком традиційно для урочистих промов у політичному дискурсі. Але виступи А. Дуди вирізняються своєрідним людиноцентризмом (навіть громадяниноцентризмом) на рівні семантичних компонентів. Наприклад: «Chciaibym, zeby wiasnie w ten sposob dalej postqpowaio myslenie o sytuacji osob z niepeinosprawnosciami w naszym kraju, aby Polska w tym znaczeniu tego siowa stawaia siq wiasnie panstwem nowoczesnym - jak powiedziaiem na wstqpie. Dla mnie to jest panstwo nowoczesne. Panstwo, w ktorym kazdy - niezaleznie od swoich przede wszystkim fizycznych uwarunkowan - jest w stanie siq odnalezc i powiedziec: „Tak, to jest moje panstwo, ktore jest dla mnie przyjazne. Tak, to jest moje panstwo, ktore mnie dostrzega". Miqdzy innymi dlatego zorganizowalismy takze Forum Deinstytucjonalizacji - po to, by wtasnie personalizowac, by na otaczajqcq nas rzeczywistosc patrzec poprzez cztowieka; nie poprzez instytucje czy urzqdy, ale poprzez cztowieka i jego potrzeby dopiero patrzec w drugq stronq» (Wystqpienie podczas uroczystosci wrзczenia odznaczen, 03.12.2021). Такий семантичний компонент фіксуємо в більшості досліджуваних текстів.

Варто зауважити, що в урочистих промовах Президента Польщі спостерігаємо використання діалогізації викладу, що, очевидно, належить до маркерів індивідуального стилю політика. Скажімо, великоднє вітання від 4 квітня 2021 року структуроване як почерговий обмін репліками президентського подружжя з побажаннями: «Prezydent RP Andrzej Duda: Szanowni Panstwo! Drodzy Rodacy w kraju i poza granicami Rzeczypospolitej! Z okazji Swiqt Zmartwychwstania Panskiego zyczymy Panstwu nowej nadziei oraz wewnqtrznego odrodzenia i spokoju. Niech te szczegolne dni przyniosq wytchnienie od trosk dnia codziennego, aby z nowymi siiami realizowali Panstwo swoje tegoroczne plany i zamierzenia. Pierwsza Dama Agata Kornhauser-Duda: W polskiej tradycji Wielkanoc ma giqboki wymiar religijny, odnoszqcy siq do najwazniejszych prawd i symboli chrzescijanstwa. Przypomina, ze ofiarna miiosc to moc, ktora zwyciqza zio, smierc i zwqtpienie. Niech wiqc obok tradycyjnych zwyczajow, ozdob i potraw nie zabraknie w naszych domach usmiechu, dobrych rozmow i wzajemnej zyczliwosci» (Zyczenia wielkanocne Pary Prezydenckiej, 04.04.2021). Прикметно, що пресслужба Президента Польщі, оприлюднюючи такі спільні промови, завжди зазначає, що йдеться про виступ президентського подружжя, і добирає світлину з обома комунікантами.

Висновки та перспективи досліджень

Отже, урочисті промови у політичному дискурсі мають чітку структурну організацію, зумовлену традицією жанру. Обов'язкові складники урочистого тексту: звертання, конгратуляційна та констатувальна частини, побажальний компонент, факультативний структурний елемент - актуалізація свята (урочистої події) у висновковій частині. Нерідко урочисті промови А. Дуди вирізняє участь двох мовців (імпліцитне пропагування інституту сім'ї), проте це передусім стосується релігійних свят, заходів, присвячених благодійності, зустрічей з дітьми та молоддю тощо.

Перспективи дослідження вбачаємо в простеженні динаміки типологічного та індивідуально-авторського в структурно-семантичній організації урочистих промов Президента Польщі та інших світових лідерів залежно від геополітичної ситуації.

Список використаної літератури

Гундаренко, Олена. «Церемоніальна промова як тип публічної комунікації». Наукові записки, вип. 67, 2006, с. 341-7.

Гурський, Ігор. «Типологія політичних промов». Наука, освіта, молодь: матеріали Дванадцятої Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих науковців (25 квітня 2019 року, Умань), ч. 1. Умань, 2019, с. 79-82.

Діденко, Максим. Політичний виступ як тип тексту (на матеріалі виступів німецьких політичних діячів кінця 20 століття). Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Одеса, 2001.

Євланова, Оксана. «Новорічні промови Вацлава Гавела: синтаксично-стилістичний аспект». Лінгвостилістичні студії, вип. 4, 1, с. 71-7.

Зарецький, Олексій. Ідіолект політика в жанрі громадсько-політичного інтерв'ю, полеміки, промови, дебатів. Київ, 2008.

Іваненко, Світлана. «Характеристика жанру «парламентська промова» на матеріалі промов у Бундестазі Німеччини та Верховній Раді». Наукові записки. Серія: Філологічні науки. Мовознавство, вип. 138, 2015, с. 15-20.

Кондратенко, Наталя, Стрій, Людмила, і Билінська, Олександра. Лінгвопрагматика політичного дискурсу: типологія мовленнєвих жанрів. Одеса, 2019.

Левчук, Ірина. «Лінгвостилістичні особливості урочистих промов Президента Польщі Анджея Дуди». Лінгвостилістичні студії, вип. 15, 2021, с. 55-66.

Нагорська, Тетяна. «Структура текстів політичних промов У. Черчіля: лінгвориторичний підхід». Культура народов Причерноморья, № 110, Т. 2, 2007, с. 54-6.

Павлюк, Анна. «Стилістичні засоби вираження оцінних номінацій в американській церемоніальній промові (на матеріалі промов Барака Обами 2008-2015)». English for Specific Purposes. Збірник наукових тез, вип. 4, 2017, с. 106-13.

Падалка, Ольга. «Політична промова та її просодичні характеристики». Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство, 2012, № 6 (231), с. 66-9.

Романюк, Світлана. «Лінгвостилістичні особливості інавгураційної промови (на прикладі виступу Президента України Петра Порошенка)». Лінгвостилістичні студії, вип. 3, 1, с. 158-66.

Соколова, Оксана. «Стилістика політичних промов Конрада Аденауера». Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, том 32 (71), № 4, Ч. 1, 2021, с. 249-53.

Стрій, Людмила. Ритуальні жанри українського політичного дискурсу: структурно- семантичний і лінгвопрагматичний аспекти. Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Одеса, 2015.

References

Hundarenko, Olena. “Tseremonialna promova yak typ publichnoi komunikatsii”. Naukovi zapysky, iss. 67, 2006, pp. 341-7.

Hurskyi, Ihor. “Typolohiia politychnykh promov”. Nauka, osvita, molod: materialy Dvanadtsiatoi Vseukrainskoi naukovoi konferentsii studentiv ta molodykh naukovtsiv (25 kvitnia 2019 roku, Uman), ch. 1. Uman, 2019, pp. 79-82.

Didenko, Maksym. Politychnyi vystup yak typ tekstu (na materiali vystupiv nimetskykh

politychnykh diiachiv kintsia 20 stolittia). PhD Thesis Abstract. Odesa, 2001.

Ievlanova Oleksandra. “Public Speeches of Vaclav Havel: Syntactic and Stylistic Aspects (Case Study of the President's New Year Speeches)”. Linguostylistic Studies, iss. 4, 2016, pp. 71-7.

Zarieckij, Oleksii. Idiolekt polityka v zhanri hromadsko-politychnoho interviu, polemiky, promovy, debativ. Kyiv, 2008.

Ivanenko, Svitlana. “Kharakterystyka zhanru “parlamentska promova” na materiali promov u Bundestazi Nimechchyny ta Verkhovnii Radi”. Research Bulletin. Series: Philological Sciences, iss. 138, 2015, pp. 15-20.

Kondratenko, Natalia, Strii, Liudmyla, i Bylinska, Oleksandra. Linhvoprahmatyka politychnoho dyskursu: typolohiia movlennievykh zhanriv. Odesa, 2019.

Levchuk, Iryna. “Linguistic and Stylistic Features of the President of Poland Andrzej Duda's Solemn Speeches”. Linguostylistic Studies, iss. 15, 2021, pp. 55-66.

Nahorska, Tetiana. “Struktura tekstiv politychnykh promov U. Cherchilia: linhvorytorychnyi pidkhid”. Kultura narodov Prychernomoria, no 110, part 2, 2007, pp. 54-6.

Pavliuk, Anna. “Stylistychni zasoby vyrazhennia otsinnykh nominatsii v amerykanskii tseremonialnii promovi (na materiali promov Baraka Obamy 2008-2015)”. English for Specific Purposes, iss. 4, 2017, pp. 106-13.

Padalka, Olga. “Politikal Speech and its Prosodic Parameter”. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Filolohichni nauky. Movoznavstvo, no 6 (231), 2012, pp. 66-9.

Romaniuk, Svitlana. “Linguistic and Stylistic Characteristics of the Inaugural Address (Illustrated with an Example of President Petro Poroshenko's Inaugural Speech)”. Linguostylistic Studies, iss. 3, 2015, pp. 158-66.

Sokolova, Oksana. “Stylistics of Conrad Adenauer's Political Speeches”. Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Journalism, vol. 32 (71), no 4, part 1, 2021, pp. 249-53.

Strii, Liudmyla. Rytualni zhanry ukrainskoho politychnoho dyskursu: strukturno-semantychnyi i linhvoprahmatychnyi aspekty. PhD Thesis. Odesa, 2015.

Размещено на Allbest.ru