Італізми в сучасній українській літературній мові
Італізми як запозичені з італійської мови власне італійські слова та слова, історично реципійовані до української мови. Етапи їх лексичного входження до нашої мови, розповсюдження та лінгвістичне значення. Новітня хвиля запозичень з італійської мови.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.01.2023 |
| Размер файла | 14,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Італізми в сучасній українській літературній мові
італійський запозичення український лексичний
Валковська Д.С.
Сучасний історичний етап характеризується відчутною активізацією міжнародних контактів, зокрема мовних. Відбувається поглиблення процесів мовної взаємодії, тому лінгвістичні дослідження з подібної проблематики не тільки приваблюють сучасних мовознавців - вони стають дедалі актуальнішими.
Характерною рисою активного лексикону української мови є вживання численної кількості слів романського походження, зокрема й італізмів.
Італізми - це запозичені з італійської мови власне італійські слова та слова, історично реципійовані до української мови. З-поміж європейських мов лексичні входження з італійської мови займають приблизно друге місце за чисельністю після англіцизмів. Це колишні екзотизми, які надзвичайно швидко проникли до мови й закріпилися в нашому соціумі.
Вони починають з'являтися в українській мові приблизно з початку XVIII століття, і передусім експансія італійської мови пояснюється виключно її власним культурним престижем у сфері музики, образотворчого мистецтва, гастрономії, комерції тощо. У XX столітті вплив італійської мови на українську послабився, але запозичення не припинилося й до сьогодні.
Є підстави говорити про новітню хвилю запозичень з італійської мови. Італійський славіст Сальваторе дель Ґаудіо аргументує це, посилаючись на глобалізаційні процеси, розвиток ЗМІ, інтернет - спілкування й безпосередні контакти, спричинені насамперед еміграцією багатьох українців до Італії.
Італізми виражають здебільшого предметний характер і вживаються в українській мові переважно в своєму первісному значенні. Серед запозиченої лексики найчисленнішою є та, що належить до сфери культури, музики і театру. Наприклад, слово «піаніно», що позначає музичний інструмент, походить з італ. piano (тихесенький). До лексем на позначення музичних інструментів також належать: баритон (іт. baritone - той, що низько звучить), бас (іт. basso - низький), віола (іт. viola - веселитися), віолончель (іт. violoncello - маленький контрабас), фагот (іт. fagotto - вузол), флейта (іт. flauto - дуновіння), фортепіано (іт. forte - гучно, piano - тихо), тромбон (іт. trombone - велика труба) та багато інших.
З історії відомо, що більша частина запозичень з італійської мови традиційно стосувалася не тільки мистецької сфери, а й фінансової. Що ж до сучасного періоду, то лише окремі італізми можна зарахувати до цих категорій: це, наприклад, банкомат (іт. bancomat - комерційна назва фінансового об'єднання капіталу), валюта (it. valuta - ціна), банкрутство (іт. bancarotta - зламана лавка: у середньовічній Італії існував звичай ламати меблі торговців, якщо вони втрачали всі свої гроші).
Водночас, основним джерелом новітніх лексичних надходжень є гастрономічна сфера, представлена назвами страв, напоїв, що пояснюється значним поширенням італійської культури харчування на українських теренах. Йдеться про такі характерні і вже частково засвідчені лексикографами назви: броколі (іт. broccoli - росток), брускета
(іт. bruschetta - запікати на вуглях), карбонара (іт. pasta alia carbonara), карпачо (італ. carpaccio - назва страви на честь венеціанського живописця Вітторе Карпаччо, чиї картини рясніли всілякими відтінками червоного кольору), лазанья (іт. lasagne - гарячі пластини), піца (іт. pizza від іт. pizzicare - бути гострим), равіолі (італ. ravioli) «італійська страва, що нагадує вареники або пельмені», песто (іт. pesto - молотий), прошуто (іт. prosciutto - шинка), маскарпоне (італ. Mascarpone - італійський сир, схожий на вершковий ніжний крем) та багато інших. Цікавим є той факт, що завдяки популярності закладів, які пропонують страви італійської кухні, багато хто засвоїв назву «рукола» на позначення «модного» салатного компонента, тож тепер так називаються навіть деякі заклади громадського харчування.
Домінують назви різних видів кави та сумішей із нею: американо (іт. сaffё атегісапо - кава по-американські), допіо (італ. Doppio - подвійний - кава експресо в подвійній порції), ристрето (італ. ristretto - обмежений - дуже концентрована, міцна кава, зварена в меншому, ніж еспресо, об'ємі), мокачино / моко (від італ. caffe mocha - сорт кави і назва напою, приготованого на основі лате з шоколадом) та інші.
І ще про нові слова італійського походження. Якщо вони вже асимільовані українською мовою, наприклад: піца, спагеті, к'янті, із деяким застереженням еспресо (свого часу поширеною на наших теренах була так звана кава-експрес) або тирамісу, і є загалом мовно й культурологічно виправданими, оскільки позначають суто італійські за походженням реалії, що стали надбанням матеріальної культури багатьох країн, то критики не витримують такі поширені вже назви, як лате або навіть лате (тобто просто кава з молоком, наведена щойно назва якої має в основі італійський композит caffelatte, буквально «кавомолоко», проте в українській назві - мабуть, для зручності - залишилася лише друга частина, що означає просто «молоко», до того ж більшість мовців вимовляє її на французький кшталт (з наголосом на останньому складі). Тобто, яким би це дивним не здавалось, але французьке за звучанням слово, що відбиває італійську назву молока, стало позначати різновид кави, яку п'ють українці.
Отже, італізми вже багато віків є невід'ємною частиною мовлення нашого народу. Вони поповнили і продовжують поповнювати різноманітні тематичні групи української мови, збагачуючи їх лексикою культурно - мистецької, кулінарної, фінансової та інших сфер. Тісно вкорінившись у склад нашої мови, вони активно забарвлюють повсякденне життя українців. Проте на цю мить ми бачимо загрозливо значну кількість іншомовних слів в українській мові, які дедалі більшою мірою входять до ментального лексикону українців, змінюючи їхнє світосприйняття та моделювання дійсності, тож усі ми повинні бути обачними і при змозі використовувати вже наявні українськомовні аналоги італійських слів.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття "запозичення" в сучасному мовознавстві. Термінологія як система. Шляхи виникнення термінів. Роль запозичень у розвитку словникового складу англійської мови. Запозичення з французької, німецької, російської, італійської та португальскої мови.
курсовая работа [80,8 K], добавлен 08.06.2015Дослідження специфіки процесу запозичення українською мовою іншомовної лексики. Історичні зміни в системі італійської мови. Уточнення етимології конкретних тематичних груп італійської лексики з метою виявлення шляхів їх проникнення в українську мову.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 29.07.2012Тема англійських запозичень німецької мови як об'єкт вивчення для багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів. Головні позамовні чинники, які стимулюють входження англо-американізмів у лексико-семантичну систему німецької мови, їх використання.
статья [14,2 K], добавлен 05.03.2012Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Дослідження основних етапів еволюції англійської мови. Вплив кельтської мови на базовий граматичний розвиток англійської, запозичені слова. Діалекти англосаксонських королівств. Виникнення писемності, становлення літератури і лондонського стандарту.
реферат [1,6 M], добавлен 04.01.2011Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Застаріла лексика в лексичній системі сучасної української літературної мови. Активна і пасивна лексика, застарілі слова в сучасній українській літературній мові. Вживання застарілої лексики, історизмів та архаїзмів в романі Ю. Мушкетика "Яса".
дипломная работа [104,2 K], добавлен 06.09.2013Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.
реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.
курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011Місце іншомовних запозичень в словниковому складі англійської мови. Асиміляція запозичень та фонетична адаптація. Вплив запозичень на обсяг словника англійської мови. Орфографічний вплив французької мови. Характеристика основних джерел запозичень.
дипломная работа [474,0 K], добавлен 12.06.2011Огляд мовних процесів, які сформували сучасні англійську та українську мови. Аналіз тематичної класифікації латинізмів за джерелом запозичення та по ступеню асиміляції. Характеристика взаємодії історичних чинників у формуванні лексичного складу мови.
курсовая работа [80,8 K], добавлен 01.12.2011Етапи зародження та розвитку літературної мови, оцінка її ролі та значення в сучасному суспільстві. Опис долі української мови, історія та передумови її пригнічення. Відродження мови з творчістю Котляревського, Квітки-Основ'яненка і Тараса Шевченка.
сочинение [20,4 K], добавлен 25.11.2010Постать Б. Грінченка як різнопланового діяча. Традиційні методи упорядкування довідкових видань. Основна організаційно-творча робота над "Словарем української мови". Використання "Словаря української мови" Бориса Грінченка у сучасній лексикографії.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.06.2011Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. Основні й проміжні рівні мови. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови. Своєрідність системності мови: співвідношення системних і несистемних явищ.
реферат [28,2 K], добавлен 14.08.2008Лексика - це словниковий склад мови з фразеологією включно. Лексикологія. Слово як центральна одиниця мови. Виникнення слів. Лексема і словоформа. Природа лексичного значення слова. Фразеологізми як особливий вид лексики. Походження фразеологізмів.
реферат [27,5 K], добавлен 17.03.2008Вплив мотивації на формування граматичних навичок у дітей молодшого шкільного віку при вивченні іноземної мови. Значення поняття комунікативна компетенція. Реалізація фонетичного, лексичного та граматичного аспектів англійської мови за допомогою казки.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.10.2019Вивчення типів запозичень, елементів чужої мови, які було перенесено до іншої мови в результаті мовних контактів. Огляд зберігання іноземними словами свого іншомовного походження у вигляді звукових, орфографічних, граматичних та семантичних особливостей.
курсовая работа [80,5 K], добавлен 21.11.2011Два ступені засвоєння літературної мови: правильність мови (дотримання літературних норм), та мовна майстерність (уміння дібрати зі співіснуючих варіантів найбільш точний у значеннєвому відношенні). Ненормативна та інші види некодифікованої лексики.
контрольная работа [22,9 K], добавлен 13.10.2014
