Опанування мовленнєвого акту прощання під час вивчення шведської мови як іноземної
Засоби вираження мовленнєвого акту прощання, які використовують студенти, що вивчають шведську мову як іноземну. Аналіз мовних засобів, запропонованих в підручниках, та форм прощання, що належать до розмовного стилю шведської мови або молодіжного сленгу.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.02.2023 |
| Размер файла | 276,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут філології
Кафедра германської філології та перекладу
Опанування мовленнєвого акту прощання під час вивчення шведської мови як іноземної
О. Стасюк, к. філол. н., доцент
А. Іванова, магістр
Київ, Україна
Анотація
Статтю присвячено розгляду процесу опанування мовленнєвого акту прощання під час вивчення шведської мови як іноземної. Проаналізовано засоби вираження мовленнєвого акту прощання, запропоновані в підручниках для початкового рівня “Svenska utifran” та “Rivstart A1+A2”, які використовуються під час вивчення шведської мови в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Встановлено, що найчастотнішими засобами вираження мовленнєвого акту прощання, які пропонуються в цих підручниках, є прощання-подяка “tack” і “tack sa mycket”, а також нейтральне прощання “hej da”. Загалом, підручники містять 25 різних мовних засобів вираження мовленнєвого акту прощання, які пропонуються до вивчення на рівні A1 та A2.
Проведено експеримент із метою з'ясування рівня володіння засобами вираження мовленнєвого акту прощання студентами, які вивчають шведську мову як першу іноземну в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Студенти 1-4 курсів бакалаврату та 1-го року навчання магістратури отримали завдання завершити діалоги, вживши найбільш доречні, на їхню думку, засоби вираження мовленнєвого акту прощання.
Результати дослідження продемонстрували, що здебільшого студенти послуговуються саме тими мовними засобами вираження мовленнєвого акту прощання, які рекомендують підручники, хоча на молодших курсах іноді й припускаються помилок, зокрема таких, як уживання помилкових граматичних форм та використання мовних засобів, які не відповідають запропонованій комунікативній ситуації. Найчастіше студенти використовували форми прощання “Hej da”, “Vi ses” і прощання-подяку “Tack”. Студентами старших курсів уживалися також форми прощання, що належать до розмовного стилю шведської мови або до молодіжного сленгу, з якими студенти ознайомлюються під час вивчення шведської мови на рівні B1, B2 та C1, а також у процесі живого спілкування шведською мовою. Спостерігалося вживання студентами .змішаних типів мовленнєвого акту прощання, таких як прощання-подяка, прощання-благословення та прощання-стимуляція до подальшої комунікації.
Ключові слова: мовленнєвий акт, мовленнєвий акт прощання, фатична комунікація, фатичний мовленнєвий акт, шведська мова як іноземна.
Annotation
Acquisition of farewell speech act by learning swedish as a foreign language
O. Stasiuk, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Germanic Philology and Translation; A. IVANOVA, Master Student Institute of Philology Taras Shevchenko National University of Kyiv
The article is devoted to the acquisition process of farewell speech act by learning Swedish as a foreign language. Linguistic devices used to express the farewell speech act presented in the textbooks for beginners “Svenska utifran” and “Rivstart A1+A2” are analized. These textbooks are used to teach Swedish at the Institute of Philology of the National Taras Shevchenko University of Kyiv. It is established that the most frequent forms to express the farewell speech act used in the textbooks are the expressions “tack” and “tack sa mycket” that combine taking farewell with thanking as well as “hej da”. In total, the textbooks contain 25 different forms of the farewell speech act, which are learned at A1 and A2 levels.
After the analysis of the textbooks an experiment was conducted to test the knowledge of the forms to express the farewell speech act by the students who study Swedish as the first foreign language at the Institute ofPhilology of the National Taras Shevchenko University of Kyiv. The students of the 1st to 4th year of study at the bachelor level and the students of the 1st year of study at the master level accomplished the dialogs using the most suitable forms of the farewell speech act.
The results of the experiment have shown that the students are mostly using the expressions, which are recommended in the textbooks. The students in the early years of study sometimes use wrong grammatical forms or select an inappropriate form offarewell speech act, which is not suitable for the communicative situation. Most frequently the students used the expressions to take farewell “Hej da”, “Vi ses” and “Tack”. The students in the later years of study used the expressions that belong to the colloquial style of the Swedish language or to the slang used by young people. The students get acquainted with these expression while learning Swedish at B1, B2 and C1 levels as well as during living communication in Swedish. The combined types of the farewell speech act are frequently used by the students. These types include the combination of the farewell speech act with the speech act of thanking, wishing and stimulation to communication in future.
Key words: speech act, farewell speech act, phatic communication, phatic speech act, Swedish as a foreign language.
Постановка проблеми
Поглиблення дипломатичних, економічних, освітньо-наукових, культурних зв'язків України з іншими європейськими країнами зумовлює зростання потреби в підготовці фахівців не лише з найпоширеніших європейських мов, ай із мов інших держав-членів ЄС. Однією з таких мов є шведська. В Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2014 році вперше в Україні започатковано освітню програму зі шведської філології й розпочато підготовку фахівців зі шведської мови як першої іноземної. У кількох українських закладах вищої освіти шведська мова вивчається як окрема навчальна дисципліна (див. Universitet med svenskstudier). Водночас сьогодні майже відсутні дослідження, у яких би проводився аналіз процесу вивчення шведської мови як іноземної в Україні та труднощів, що виникають під час опанування нею. З огляду на це, в статті розглядається засвоєння студентами, які вивчають шведську мову як іноземну, засобів вираження мовленнєвого акту прощання як значущого елементу міжкультурної комунікації.
Аналіз досліджень. Мовленнєвий акт прощання належить до фатичних мовленнєвих актів і вживається з метою завершення комунікації. Фатичне мовлення найчастіше використовується у побутових ситуаціях, а також для підтримки мовленнєвого етикету. Використання стандартних формул увічливості допомагає співрозмовникам установити контакт, порозумітися одне з одним, створити приємний психологічний клімат та підтримати спілкування у тональності, що буде прийнятною для обох сторін комунікації. Однак фатичне мовлення не лише спрямоване на покращення відносин між учасниками комунікації, а й може бути використане для віддалення чи й відторгнення співрозмовника (Павлик, 2015: 81). Фатична комунікація також характеризується десемантизацією лексики, тривіальністю та більшою кількістю мовленнєвих наповнювачів. Водночас вона послуговується низкою встановлених кліше, як-от способи привітання, подяки та прощання, що використовуються найчастіше.
Одним із найбільш поширених фатичних мовленнєвих актів є мовленнєвий акт прощання. Мовленнєві акти прощання використовуються тоді, коли співрозмовникам важливо встановити можливість майбутнього спілкування. Забезпечуючи комунікацію на завершальному етапі та розмикання вербального контакту, фатичні мовленнєві акти позитивно впливають на наступну зустріч учасників комунікації, а також дають змогу утвердити та закріпити стосунки на тому рівні, якого вимагає комунікація (Богданов, 1990: 7). Завершення розмови підбиває підсумок мовленнєвій взаємодії співрозмовників та вказує на можливість або неможливість продовження та підтримання стосунків у майбутньому (Богуш, 1997: 81).
Окрім мовленнєвого акту прощання, задля дотримання ввічливості процес завершення контакту може супроводжуватися й іншими фатичними мовленнєвими актами: вдячністю, побажаннями, благословеннями, вибаченнями, вираженням задоволення від зустрічі, підбиттям підсумків інтеракції, запрошеннями, вираженням сподівань на подальші комунікативні контакти, повідомленнями про необхідність розлучитися, компліментами, пропозиціями, порадами, повчаннями, закликами, проханнями, наказами, застереженнями тощо (Вендлер, 1985: 27).
Крім того, існують випадки, коли деякі з перерахованих фатичних мовленнєвих актів повністю замінюють сам акт прощання. У такий спосіб формується змішаний тип фатичних мовленнєвих актів, а саме прощання-подяка, прощання- побажання. Мовець може сам створювати нові комбінації із видів прощань та інших типів фатичних мовленнєвих актів задля адаптації прощання до контексту.
У статті ми розглянемо процес опанування мовленнєвого акту прощання під час вивчення шведської мови як іноземної.
Мета статті - виявити засоби вираження мовленнєвого акту прощання, які використовують студенти, що вивчають шведську мову як іноземну; охарактеризувати виявлені мовні засоби, а також виявити можливі труднощі, які виникають під час опанування мовленнєвого акту прощання під час вивчення шведської мови як іноземної.
мовленнєвий прощання шведський іноземний студент
Виклад основного матеріалу
На першому етапі для з'ясування процесу опанування студентами мовленнєвого акту прощання проведено аналіз репрезентації мовленнєвого акту прощання в підручниках, які використовувалися для вивчення шведської мови студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Це підручники “Svenska Utifran” (Nyborg, 2001) та “Rivstart A1+A2” (Scherrer, 2014). Із діалогів, поданих у цих підручниках, були вилучені завершальні репліки.
Так, у підручнику “Svenska utifran” вживаються такі форми прощання: Tack (16), Tack sa mycket (11), Hej da (8), God natt (3), Hdlsa (3), Adjo (2), Tack ska du ha (2), Lycka till (2), Vi sdger det (2), Vi ses (2), Vi hors (2), Vi trdffas (2), Varsagod (2), Hej
(1) , Tack-tack (1), Hej hej (1), Trevlig helg (1), Du dr vdlkommen (1), Tack sa hemskt mycket (1).
У підручнику “Rivstart A1+A2” наведені такі засоби вираження мовленнєвого акту прощання: Tack (16), Hej da (8), Vi ses (3), Tack sa mycket (3), Det var sa lite (3), Hej hej (3), Javisst (3), Detsamma
(2) , Okej (2), God natt (2), Sov gott (2), Hej (1), Varsagod (1), Ingen orsak (1), Tusen tack (1), Ha det sa skoj (1), Vi hors (1), Vi ses (1), Jaha (1).
Як бачимо, подані в обох підручниках форми є подібними й охоплюють значну кількість формулювань змішаного мовленнєвого акту подяки- прощання.
На наступному етапі розроблено тестове завдання для проведення експерименту зі студентами, які вивчають шведську мову як іноземну. Студентам запропоновано завершити діалоги на повсякденні ситуації, наприклад:
Діалог 1. Перехожий запитує про дорогу до магазину:
- Ursdkta - var ligger affdren?
- Du gar rakt fram och forsta till hoger - da har du affdren pa vdnster sida.
- Tack sa hemskt mycket.
- Varsagod.
Діалог 2. У супермаркеті покупець звертається по допомогу:
- Ursdkta, kan du hjdlpa mig?
- Javisst.
- Jag hittat inte mjol.
- Ok, jag ska visa dig.
- Tack.
Діалог 3. Учениця телефонує до школи й повідомляє про причину своєї відсутності:
- Hej, jag heter Anna Ek. Jag kan inte komma till skolan idag. Jag dr sjuk.
- Ok, vadheter din ldrare?
- Anders. Det dr kurs A pa eftermiddagen.
- Ok, da skriver jag i datorn att du dr sjuk. Tack for att du ringde.
Усього студентам запропоновано завершити 17 різних діалогів. Спільним для всіх діалогів було те, що один із мовців використовував репліку, щоб закінчити розмову, а студенти мали дописати останню репліку другого співрозмовника, завершивши в такий спосіб діалог. Дозволялося також не завершувати діалог, якщо студент уважав, що у відповідній комунікативній ситуації діалог уже завершений і другий співрозмовник не повинен нічого додавати.
Усього в тестуванні взяли участь 29 студентів 1-4 курсів бакалаврату та 1-го року навчання магістратури. Всі вони вивчали шведську мову як першу іноземну в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Загалом, удалося отримати 774 приклади використання форм мовленнєвого акту прощання. Серед них 184 рази було вжито нульове прощання, коли студент не додавав жодної репліки для завершення діалогу.
Найчастотніші засоби вираження мовленнєвого акту прощання, вжиті студентами, подані на рис. 1.
Отримані результати свідчать про використання студентами різноманітних засобів вираження мовленнєвого акту прощання: нейтральних прощань, прощань-благословень (побажань), прощань-подяк, прощань-стимуляцій до подальшої комунікації, прощань-відповідей на подяку та прощань-схвалень. Водночас уживання цих засобів характеризувалося деякими відмінностями залежно від досвіду вивчення студентами шведської мови. Так, студенти першого курсу найчастіше не додавали жодної репліки для завершення діалогу, а також припускалися помилок не лише у виборі форми прощання, яка б оптимально пасувала ситуації, а й у граматиці (вживання “Har det sa bra” замість “Ha det sa bra”).
Розгляньмо детальніше вживання кожного типу мовленнєвого акту прощання студентами, які вивчають шведську мову як іноземну.
Рис. 1. Найчастотніші засоби вираження мовленнєвого акту прощання, отримані в результаті експерименту
Нейтральні прощання. Основною функцією нейтральних прощань є безпосереднє завершення контакту між співрозмовниками. Такі прощання належать до найчастотніших серед ужитих студентами. Це “Hej da” (155), “Hej hej” (29), “Hej” (17). Із цими засобами вираження мовленнєвого акту прощання студенти ознайомлюються ще на початку вивчення шведської мови, тому вони активно вживалися студентами всіх курсів.
Прощання-благословення (побажання). Групою з найбільшою варіативністю, що не належить до нейтральних прощань, стала група про- щань-благословень, або ж побажань: “Ha det sa bra” (27), “Lycka till” (25), “Ha en bra dag/kvall” (20), “Ha det bra” (17). Такі прощання найчастіше вживалися студентами молодших курсів.
Прощання-подяки. Окрім того, виявлено низку подяк, які використовувалися замість прощання. Зазвичай прощання-подяки вживалися в ситуаціях, коли люди зустрічалися випадково та не мали наміру продовжувати спілкування в майбутньому (касир та покупець, пасажири в автобусі тощо). Серед таких прощань були використані фрази “Tack” (54), “Tack sa mycket” (26), “Tack for hjalp” (4) і “Tack sjalv” (3). Слід зазначити, що фраза “Tack sjalv” була використана лише студентами першого року навчання магістратури.
Прощання-стимуляції до подальшої комунікації. Поширеними у відповідях студентів є також прощання-стимуляції до подальшої комунікації. Найчастотнішим є “Vi ses” (121). Крім того, вживаються вирази “Vi ses da” (5) та “Vi hors” (3).
Прощання-відповіді на подяку. Виявлено також уживання прощання-відповіді на подяку: “Varsagod” (14), “Det var sa lite” (10), “Ingen fara” (2) та “Ingen orsak” (2). Слід зазначити, що в окремих ситуаціях указані фрази можуть використовуватися як відповіді на вибачення, але це не позбавляє їх можливості відігравати роль прощання.
Прощання-схвалення. Прощання-схвалення представлені англіцизмом “OK” (10), а також словами “Bra” (7) та “Detsamma” (6).
Висновки
Таким чином, результати проведеного експерименту свідчать про те, що під час вивчення шведської мови як іноземної опанування мовленнєвого акту прощання відбувається ще на початковому етапі навчання. Підручники для рівня A1 та A2, за якими відбувається вивчення шведської мови на першому курсі, містять мовні засоби вираження мовленнєвого акту прощання всіх основних типів. Результати проведеного експерименту вказують на те, що студенти старших курсів, як і молодших, послуговуються тими засобами вираження мовленнєвого акту прощання, які подані в підручниках для початкового рівня вивчення шведської мови. Водночас відбувається більш точне вживання засобів вираження мовленнєвого акту прощання залежно від мовної ситуації. Розширення спектра вживання засобів вираження мовленнєвого акту прощання відбувається здебільшого за рахунок опанування мовних засобів, що належать до розмовного стилю шведської мови чи її молодіжної субмови.
Загалом, мовленнєвий акт прощання у шведській мові репрезентований значною кількістю мовних одиниць, зокрема таких, для яких вираження прощання є не єдиною функцією. Їх опанування й формування вміння використовувати кожну з них залежно від комунікативної ситуації є аспектом, який потребує значної уваги під час викладання шведської мови як іноземної.
Отримані результати демонструють перспективність досліджень фатичних мовленнєвих актів із метою підвищення рівня мовленнєвої компетенції серед студентів. Практичним результатом таких досліджень може стати розробка навчально-методичних матеріалів для викладання шведської мови як іноземної. Цікавими можуть бути також порівняльні дослідження вживання фатичних мовленнєвих актів у шведській та українській мовах.
Список використаних джерел
1. Богданов В.В. Речевое общение: прагматические и семантические аспекты: монография. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1990. 88 с.
2. Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: програма та методичні рекомендації. Київ ІЗМН, 1997. 112 с.
3. Вендлер З. Иллокутивное самоубийство. Новое в зарубежной лингвистике. 1985. Вып. 16. С. 238-250.
4. Павлик Н.В. Фатичні мовленнєві акти завершення контакту у зіставному аспекті. Science and Education a New Dimension. Philology. 2015. №47. C. 80-83.
5. Nyborg R., Pettersson N-O., Holm B. Svenska utifran. Larobok i svenska. Stockholm: Svenska institutet, 2001. 214 s.
6. Scherrer L.P., Lindemalm K. Rivstart: svenska som frammande sprak. A1 + A2, Textbok. Stockholm: Natur och Kultur, 2014. 240 s.
7. Universitet med svenskstudier. Svenska spraket - Svenska institutet: веб-сайт.
References
1. Bogdanov V.V. Rechevoye obshcheniye: pragmaticheskiye i semanticheskiye aspekty: monografiya [Communication by language: pragmatic and semantic aspects]. L.: Leningrad University, 1990. 88 p. [in Russian].
2. Bohush A.M. Vytoky movlennievoho rozvytku ditei doshkilnoho viku: prohrama ta metodychni rekomendatsiyi [The origins of speech development of preschool children: program and methodic recommendations]. K.: IZMN, 1997. 112 p. [in Ukrainian].
3. Vendler Z. Illokutivnoye samoubiistvo [Illocutive suicide]. Novoye v zarubezhnoi lingvistike. 1985. Vyp. 16. Pp. 238-250. [in Russian].
4. Pavlyk N.V. Fatychni movlennievi akty zavershennia kontaktu u zistavnomu aspekti [Phatic speech acts of farewell in comparative aspect]. Science and Education a New Dimension. Philology. 2015. No. 47. Pp. 80-83. [in Ukrainian].
5. Nyborg R., Pettersson N-O., Holm B. Svenska utifran. Larobok i svenska. Stockholm: Svenska institutet, 2001. 214 s.
6. Scherrer L.P., Lindemalm K. Rivstart: svenska som frammande sprak. A1 + A2, Textbok. Stockholm: Natur och Kultur, 2014. 240 s.
7. Universitet med svenskstudier. Svenska spraket - Svenska institutet: website
Размещено на allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика молодіжного сленгу як мовленнєвого явища. Причини вживання молоддю стилістично заниженої лексики. Зміни у динаміці розвитку німецького молодіжного сленгу. Німецький молодіжний сленг у романі Х. Хегеманн "Збитий аксолотл".
дипломная работа [4,1 M], добавлен 14.10.2014Феномен сленгу як лінгвістичного явища і об’єкту досліджень. Джерела формування, семантико-структурні, словотворчі та функціональні особливості українськомовного молодіжного сленгу. Аналіз динаміки змін у лексичному складі сучасної української мови.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 01.04.2011Сутність нелітературної лексики та визначення ролі, що відіграє в ній сленг як підгрупа діалекту. Проблеми дефініції сленгу та жаргону. Властивості політичного сленгу та його місце у системі мови. Аналіз проблем перекладу сленгу на українську мову.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 16.10.2009Досліджено аспекти функціонування англійської мови в Швеції в якості іноземної в умовах постійного розвитку і інтернаціоналізації держави. Проаналізовано вплив шведської мови на англійську на граматичному рівні. Оцінка рівня граматичної інтерференції.
статья [42,0 K], добавлен 24.11.2017Складові та специфіка стилів мовлення. Структура текстів різних стилів. Аналіз особливостей використання та мети публіцистичного стилю. Огляд його ознак та форм реалізації. Стилістичні засоби, які використовують при складанні текстів наукового стилю.
реферат [18,6 K], добавлен 22.11.2013Розвиток, історія та основні джерела публіцистичного стилю української літературної мови: сфера використання, основне призначення та мовні засоби. Дослідження специфічних жанрів та підстилів публіцистичного стилю. Вивчення суспільно-політичної лексики.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 24.09.2011Схожі та відмінні риси різних стилів англійської мови: офіційно-ділового, публіцистичного, наукового, розмовного, художнього. Вивчення схожості та відмінності рис різних стилів англійської мови: публіцистичного та наукового, розмовного та художнього.
курсовая работа [92,9 K], добавлен 16.06.2011Роль іноземної мови в суспільстві, необхідність вивчення її граматики. Методи вивчення граматики англійської мови. Особливості створення і види вправ по формуванню граматичної компетенції. Приклади вправ для моніторингу рівня сформованості мовних навичок.
курсовая работа [38,9 K], добавлен 08.05.2010Причини включення іноземної мови в систему дошкільної освіти і виховання України. Пошук ефективних підходів, методів, форм і засобів підготовки дітей дошкільного віку до якісного іншомовного спілкування. Роль дидактичних вправ та ігор у навчанні.
курсовая работа [80,6 K], добавлен 17.05.2015Історія розвитку, основні завдання і характеристика семантики як розділу мовознавчої науки. Вивчення структурних і функціональних особливостей розмовного стилю англійської мови. Розкриття лексико-синтаксичної специфіки розмовної англійської мови.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 10.02.2014Лінгвістичні дослідження мови художньої літератури. Індивідуальний стиль Олеся Гончара як авторська своєрідність використання мовних засобів літератури. Самобутність стилю письменника у авторському використанні мовних засобів для зображення дійсності.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 13.06.2011Предмет і задачі стилістики. Поняття мовного стиля, його види та форми, значення. Особливості розмовного стилю в лінгвістиці. Методика та інструменти для стилістичного аналізу уривку із роману Чарльза Діккенса "Посмертні записки Піквікського клубу".
курсовая работа [39,7 K], добавлен 08.12.2010Поняття та загальна характеристика наукового дискурсу. Визначення синтаксичних та лексичних особливостей наукового стилю на конкретних прикладах, його роль в науковій літературі. Класифікація мовних засобів даного стилю за рівнями літературної мови.
курсовая работа [482,1 K], добавлен 13.12.2014Вербальний та невербальний способи вираження емоцій. Емотивні суфікси англійської мови. Експресивність як одна з найскладніших лінгвістичних категорій, засоби її вираження. Мовні засоби вираження позитивних та негативних емоцій у творі С. Моема "Театр".
курсовая работа [93,7 K], добавлен 13.11.2016Етикетне спілкування - складова лінгвокраїнознавчої комунікації. Принцип організації етикетного спілкування лінгвокультурної комунікації. Мовні кліше - репрезентати ситуаційного етикету. Етикетні моделі знайомства, привітання, прощання, вибачення, подяки.
курсовая работа [96,0 K], добавлен 01.02.2014Дослідження проблеми оцінювання сформованих умінь та навичок з іноземної мови у навчальному процесі в Україні. Характеристика та цілі міжнародних мовних тестів, особливості їх структури та рівень складності. Аналіз основних моментів підготовки до іспитів.
статья [24,3 K], добавлен 06.09.2017Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013Розгляд аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Визначення умов навчання старшокласників. Розкриття особливостей добору матеріалу для аудіювання на уроках іноземної мови. Аналіз ефективності використання вказаних вправ на уроках німецької мови.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 30.11.2015Категорія модальності як одна з мовних універсалій, модальні слова. Граматичні засоби вираження модальності в іспанській мові. Приклади засобів вираження бажаності та сумніву, зобов’язання і необхідності, гіпотези, припущення, можливості та ймовірності.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 24.05.2012Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису. Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 27.07.2015
