Еколінгвістичні підходи до вивчення німецькомовного медіапростору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Еколінгвістичні підходи до вивчення німецькомовного медіапростору

Ірина Пянковська, канд. філол. наук, доц.

м. Київ

Анотація

У статті висвітлено поняття медіалінгвістики та медіаекології як провідних напрямів сучасного медіазнавства, їхню термінологію та проблематику. Проаналізовано науковий доробок деяких українських та німецьких лінгвістів та медіаекспертів у сфері вивчення німецького медіа- простору з метою пошуку шляхів позитивного впливу мас-медіа на життєдіяльність суспільства. Також здійснено лінгвістичний аналіз висвітлення проблеми щеплення від коронавірусу в німецькому медіа- джерелі «ZEIT ONLINE» з метою встановлення його впливу на життєдіяльність німецького суспільства.

Ключові слова: медіалінгвістика, медіаекологія, німецький медіапро- стір, лінгвістичний аналіз, ізоляційній вплив мас-медіа.

Abstract

Iryna PIANKOVSKA, PhD., Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

ECOLINGUISTIC APPROACHES TO THE STUDY OF GERMAN-LANGUAGE MEDIA SPACE

The article covers the concepts of media linguistics and media ecology as the leading areas of modern media studies, their terminology and issues. Different approaches to the definition of media ecology are given and its role and tasks in different spheres of life are indicated. The scientific achievements of some Ukrainian and German linguists and media experts in the field of studying the German media space are analyzed in order to find ways of positive influence of mass media on society, in particular the influence of media ecology on media competence, cultural and ethical norms, communication between all members of society. The importance of studying the strategies and tactics of the influence of the media on the consolidation and isolation processes in society is emphasized. In addition, the article provides a linguistic analysis of the coverage of one of the most pressing global problems of today - coronavirus vaccination - in the German media source "ZEIT ONLINE" in order to establish its impact on the life of German society. In particular, the most commonly used lexical items and phrases are identified, which reflect the main topics of this problem, namely: compulsory vaccination, attitude of citizens to vaccination, dismissal of unvaccinated citizens from work or even dismissal, vaccination of children, government measures to prevent coronavirus and more. It is established that the coverage of the problem of vaccination in the German media is a clear example of the isolating impact of the media on society, as this issue is debatable and causes a lot of controversy during the discussion. In conclusion, it is noted that the use of appropriate means, in particular linguistic, in the media can significantly affect social processes, both isolation and consolidation. Possession of strategies and tactics of influence is crucial for the formation of public opinion on the global problems of mankind and the direction of its life.

Keywords: media linguistics, media ecology, German media space, linguistic analysis, isolating influence of mass media.

У сучасному світі мас-медіа є одним із найвагоміших засобів впливу на формування громадської думки, свідомості мовців, їхніх духовних цінностей та світогляду. Унаслідок процесів технологізації та глобалізації, окрім традиційних функцій мас-медіа (інформативної, просвітницької, критики, контролю тощо), з'являються нові. Зокрема засоби мас-медіа уможливлюють поширення будь- якої інформації та відкривають доступ до неї, сприяють соціальній взаємодії. Проте поряд із численними перевагами сучасних можливостей мас-медіа, постає низка проблем, які вимагають уваги та пошуку шляхів вирішення. Проникаючи в усі сфери людської життєдіяльності, надаючи громадянам доступ до будь-якої інформації та необмежену можливість висловлювати власні погляди, мас- медіа можуть як об'єднувати суспільство, тобто сприяти його консолідації, так і виконувати функцію дезінтеграції, використовуючи в обох випадках різноманітні інформаційні технології пропаганди та маніпулювання.

Нові тенденції розвитку суспільства і його життєдіяльності відображаються в появі нових наукових напрямів, зокрема і в лінгвістиці, одним із яких є еколінгвістика. Поняття і термінологічний апарат еколінгвістики, її паралелі з екологією довкілля та теоретичне підґрунтя визначив американський мовознавець Е. Хауген [7], принципи та методологію екологічної лінгвістики висвітлено у працях німецьких дослідників П. Фінке, А. Штіббе, В. Трампе [5; 17; 18]. Е. Філл розмежовує поняття екології мови (ecology of language(s)), екологічної лінгвістики (ecological linguistics) та лінгвістичної екології (linguistic ecology) [4]. Російська науковиця А. Бернацька виокремлює три аспекти екології мови: інтралінгва- льний (спрямований на дослідження культури мовлення, стилю, риторики тощо), інтерлінгвальний (пов'язаний із багатомовністю та проблемою зникнення деяких мов), транслінвальний (передбачає використання засобів однієї мови в контексті іншої мови в художній літературі, фольклорі, журналістиці) [1]. Продовжено розгляд питань еколінгвістики в працях О. Іванової, О. Селіванової, С. Чена, Ф. Чоллаоні та багатьох інших лінгвістів.

Медіаекологія, започаткована як окрема галузь медіазнавства, на базі університетів м. Торонто і м. Нью-Йорк, належить до провідних напрямів науки, які швидко розвиваються, оскільки досліджують нагальні проблеми комунікації сучасного суспільства. Засновники медіаекології Н. Постмен, Г. Інніс, Н. Вінер, М. Мак- люен, В. Онг [9; 11; 12; 13] заклали фундамент для великої кількості міждисциплінарних досліджень, які стосуються різноманітних сфер людської життєдіяльності.

Н. Постмен пропонує таке визначення медіаекології: «... медіа- екологія вивчає питання про те, як засоби комунікації впливають на сприйняття, розуміння, почуття та цінності людини; і як наша взаємодія зі ЗМІ полегшує або перешкоджає нашим шансам на виживання» [13, с. 10]. Б. Бюлер, аналізуючи праці Н. Постмена, наголошує, що він не пропонує повернутися до старих ЗМІ, а закликає до офензивного та суверенного поводження з електронними медіа. Зокрема Н. Постмен розробив 1980 року навчальний план для шкіл, в якому медіаекологія перебуває в центрі учнівських досліджень. На думку вченого, школа не може обмежуватися наявною інформацією і конкурувати з комп'ютером, натомість повинна залучати в навчальні плани можливості нових медіа [3, с. 161].

Медіаекологія як міждисциплінарна галузь медіазнавства вивчає вплив медійних технологій на психіку, культуру й суспільний устрій і вбачає своїми завданнями виявлення, вивчення, аналіз проблем медіа-комунікації та пошук шляхів оптимізації взаємодії суспільства і мас-медіа. Визначальною для формування засад медіа-екології є думка Н. Постмена, що, незважаючи на появу нових засобів комунікації, мова залишається основним інструментом спілкування і має бути пріоритетним аспектом уваги з боку лінгвістичних досліджень [13, с. 15].

Вивченням проблем медіаекології займається також низка українських лінгвістів. Зокрема в Україні функціонує Інститут Екології масової інформації, заснований 1999 року на базі Львівського національного університету імені Івана Франка, який здійснює дослідження за медіафілософським, медіакритичним та медіаосвітнім напрямами під керівництвом Б. Потятиника. Питання медіа- та інформаційної грамотності як складника сучасних інформаційно-комунікаційних обмінів досліджено в дисертації М. Осюхіної (2018). О. Материнська вивчає антропоморфний профіль війни у вимірі медіаекології з позицій соціо- та психолінгвістики (2021). Праці І. Корольова з цієї тематики спрямовані на аналіз природних та соціальних домінант еколін- гвістики (2021). Українські дослідники Л. Шевченко, Д. Дергач та Д. Сизонов уклали лексикографічну працю «Медіалінгвістика: Словник термінів і понять» 2013 року, а 2021 року Л. Шевченко і Д. Сизонов опублікували підручник «Теорія медіалінгвістики».

Дослідження питань медіаекології займає вагоме місце також у німецькомовних наукових колах. Зокрема медіасоціологи K. Люшер та M. Вешпаун розуміють медіаекологію як аналітичну реконструкцію впливу мас-медіа і суспільно-політичні завдання, які виникають у результаті впливу через власні висловлювання, передачу або сприйняття висловлювань інших людей [10, с. 187204]. Дослідники визначають чотири основні засади - досвід, комунікацію, медіа та довкілля - у їхніх конструктивних взаємозв'язках, доповнюють аналіз медіа-ефектів через реконструкцію історії медіа і етичного питання медійних норм та здійснюють спробу встановити взаємозв'язки, які посередництвом теоретичної функції мали б практичне значення [8, с. 93]. лінгвістичний медіазнавство щеплення

Учений і педагог Д. Бааке розумів медіаекологію як можливість емпіричного, методично-наукового пошуку взаємозв'язку між роз- витком медіа та соціальними змінами. На противагу до вже наявних медіакритичних теорій, він обґрунтував власну модель соціальної медіаекології, описав індивідуальне і суспільне значення ме- дійних засобів у контексті розвитку і запровадив поняття «медіа- компетенція», яке набуло широкої сфери вжитку в урядових програмах з питань молодіжної політики в усьому світі [6, с. 362].

С. Гангуін, професорка з питань медіакомпетентності та досліджень асигнування в Інституті комунікації та медіазнавства та директорка Центру медіа та комунікацій при Лейпцизькому університеті, сфокусувала свій науковий пошук на проблемах дослідження медіа- грамотності, тобто тих ключових кваліфікацій, які викликають суверенну та критично-рефлексивну дію суб'єктів щодо медіа-контенту, з акцентом на медіакритику та її актуальність у сучасному технологічному суспільстві. С. Гангуін керує масштабним дослідницьким проектом «Mediennutzungsstrategien und -kompetenzen. Wege zur Teilhabe an der digitalen Gesellschaft?», який триває на базі Лейпцигського дослідницького центру та має на меті дослідити, яких спеціфічних медіа- критичних компетенцій потребують молоді користувачі в епоху цифрових технологій для того, щоб конструктивно брати участь у життєдіяльності суспільства, а також розпізнавати та уникати деструктивних форм користування мас-медіа.

Проблеми медіакомпетенції досліджував у своїх студіях також мистецтвознавець і культуролог В. Цахаріас, зокрема в наукових працях «Interaktiv - Medienokologie zwischen Sinnenreich und Cyberspace», «Kulturell-dsthetischeMedienbildung 2.0» [19; 20].

Ш. Ріґер, професор історії медіа та теорії комунікацій університету м. Бохум та керівник Інституту медіазнавства (Institut fur Medienwissenschaft, Bochum) застосовує у своїх дослідженнях антропологічний та культурологічний підходи до вивчення медіа [14]. Провідною в його працях є думка, що антропологія та технологічний прогрес не протидіють, а багато в чому пов'язані між собою.

Етичну сторону використання мас-медіа висвітлюють К. Шіха, професор медіа-етики в університеті Фрідріха Олександра (Ерлан- ген, Нюрнберг) [16], та К. Роте, професорка Берлінського університету мистецтв [15], зокрема приділяючи увагу обґрунтуванню поняття, інституціям, сферам застосування, межам та перспективам медіа-етики.

Отже, можна зробити висновок, що медіаекологічні проблеми німецькомовного середовища є предметом наукового пошуку багатьох сучасних дослідників, які створюють осередки еколінгвіс- тичних досліджень на базі університетів та інших науково- дослідних установ.

Таким чином, дослідження механізмів впливу засобів мас-медіа на окрему особистість та суспільство загалом є однією з актуальних течій сучасної лінгвістики. На особливу увагу заслуговує всебічне вивчення стратегій і тактик впливу на консолідаційні та ізоляційні процеси в суспільстві. Оскільки мовні засоби мас-медіа відіграють першочергову роль у формуванні суспільної думки та свідомості, необхідність їх ретельного аналізу не викликає сумнівів, зокрема на матеріалі німецькомовного медіадискурсу.

Зважаючи на таку ситуацію в сучасному медіапросторі нагальним і актуальним є вивчення мас-медійного контенту як важливого засобу впливу на формування суспільної свідомості в межах багатьох глобальних процесів, таких, як пандемія COVID-19, міграційні проблеми, економічна криза, військові конфлікти, зміни клімату, екологічна небезпека тощо. Зокрема у фокусі наукового аналізу розпочатого нами дослідження перебувають можливості впливу мас-медіа на ізоляційні та консолідаційні процеси, які відбуваються у світовому співтоваристві на прикладі німецькомовного середовища. Однією з найактуальніших глобальних проблем сьогодення є щеплення від коронавірусу, що має неоднозначне сприйняття в усьому світі й викликає значний резонанс у різних сферах, зокрема і в просторі мас-медіа. Щоб перевірити, як ця проблема представлена у німецьких мас-медіа, здійснено аналіз емпіричного матеріалу, дібраного шляхом суцільної вибірки із публікацій німецького медіа-джерела «ZEIT ONLINE» (ZO) за період з 1 по 22 листопада 2021, і встановлено, що проблема пандемії COVID-19, а особливо тема щеплення, була найбільш рейтинговою. Зокрема їй присвячено майже 20 публікацій (загальний обсяг 13 836 слів), основними питаннями яких є обов'язкове щеплення, ставлення громадян до щеплення, відсторонення нещеплених громадян від роботи або навіть звільнення, вакцинація дітей, заходи уряду щодо попередження коронавірусу тощо. Актуальність цієї тематики серед населення підтверджує кількість коментарів до аналізованих публікацій, яка становить понад 10 тис.

Лінгвістичний аналіз досліджуваних медіа-текстів показав, що найбільш поширеними є лексичні одиниці з коренем -impf- (impfen, Impfung, Geimpfte, Ungeimpfte), а також чимало похідних складених слів із цим компонентом, наприклад: Auffrischungsimpfung, Boosterimpfung, Covid-Impfung, Durchimpfungsrate, Impfbefurworter, Impfdebatte, Impfdosen, Impfdurchbruch, Impfgegner, Impflucke, Impfnachweis, Impfpflicht, Impfquote, Impfschutz, Impfstoff, Impfzentrum, Kinderimpfen. Доповнюють цей перелік словосполучення на зразок Ausgangsbeschrankung fur Ungeimpfte, digital lesbare Impfzertifikate, Einschrankungen fur Ungeimpfte, die gewaltige Impflucke, kontinuierlicher Impfverweigerer, mobile Impfteams, spezielle Impfaktionen, die Standige Impfkommission (Stiko), die vierte Welle тощо, які виразно унаочнюють основні питання, які висвітлюються в медіапросторі Німеччини з цієї теми. Заслуговують на увагу також новотвори 2G-Regeln (geimpft, genesen), 3G-Regeln (geimpft, genesen, getestet), які на державному та місцевому рівнях обмежують доступ нещеплених громадян у більшість громадських місць (культурні заходи, готелі, заклади харчування тощо).

Червоною ниткою в усіх аналізованих медіа-текстах проходить проблема поділу німецьких громадян на щеплених і нещеплених та повсякчас наголошується значення, яке має вакцинація для подолання пандемії COVID-19: «Zwei Drittel der Deutschen haben mittlerweile einen vollstandigen Impfschutz. Dennoch steigen die Corona-Zahlen derzeit wieder steil an» (ZO, 1.11.2021). Державні діячі всіх рівнів, медичні працівники закликають невакцинованих громадян робити щеплення, підкреслюючи, що це зменшить ризик захворювання та сприятиме формуванню колективного імунітету: «Fur Ungeimpfte sei das Risiko, sich anzustecken, schwer zu erkranken und auch andere zu infizieren, aber sehr viel hoher» (ZO, 3.11.2021). Повсякчас акцентують на обмеженнях для невакцинованих громадян: «neue Einschrankungen sollen aber nur Ungeimpfte treffen» (ZO, 3.11.2021). Окрім того, маса-медіа повідомляють, що обов'язкова вакцинація і запровадження обмежень регулюються на законодавчому рівні: «Die Politik hat alle Mittel, so eine Impfpflicht einzufuhren»; «Kundigungen fur Ungeimpfte sind moglich» (ZO, 16.11.2021). Урядовці також використовують мас-медіа, відповідаючи на запитання громадян, чи не порушує примус до щеплень їхніх основних прав: «Impfungen tragen zu einer Ruckkehr zur Normalitat und zur Wiedereinsetzung der Grundrechte aller Burger, aber insbesondere der Grundrechte der Kinder und Jugendliche bei» (ZO, 16.11.2021). Зокрема підкреслюється думка, що обов'язкове загальне щеплення дорослих сприятиме захисту дітей від коронавірусу та можливості повернутися всьому суспільству до нормальної життєдіяльності. Підсумовуючи аналіз опрацьованих текстів, робимо висновок, що висвітлення проблеми щеплення в медіапросторі Німеччини є яскравим прикладом ізоляційного впливу мас-медіа на суспільство, оскільки це питання носить дискусійний характер і викликає чимало протиріч під час обговорення. У цьому контексті медіа- тексти підкреслюють свідомий поділ громадян на «щеплених» і «нещеплених» на державному рівні. Також не сприяють консолідації суспільства запроваджені урядом обмежувальні заходи для невакцинованих, які отримують підтримку з боку однієї частини громадськості та викликають бурхливу критику з боку іншої.

Таким чином, можна простежити, що використання відповідних засобів, зокрема лінгвістичних, у матеріалах мас-медіа значною мірою може впливати на суспільні процеси, як ізоляційні, так і консолі- даційні. Володіння стратегіями і тактиками впливу є визначальним для формування громадської думки щодо глобальних проблем людства і спрямування його життєдіяльності. У цьому контексті вбачаємо доцільним подальше вивчення інструментів мовної екології з метою залучення їх до формування сприятливого гармонійного медіапростору.

Список використаних джерел

1. Бернацкая А. А. О трех аспектах экологии языка. Вестник Красноярского государственного университета: гуманитарные науки. № 4. Красноярск, 2003. С. 122-124.

2. Baacke D. Sander U. Vollbrecht R. Medienwelten Jugendlicher. einbandige Sonderausgabe der beiden Bande Lebenswelten Jugendlicher 1 + 2. Sonderausg. Opladen: Leske+Budrich; 1991.

3. BuhlerB. Virtuelle Okologie. Handbuch Virtualitat. Hrsg. Kasprowicz D., Rieger S. Wiesbaden: Springer Fachmedien Verlag, 2020. S. 149-164.

4. Fill A. Sprachokologie und Okolinguistik. Tubingen: Stauffenburg, 1996. 300 S.

5. Finke P. Transdisciplinary Linguistics: Ecolinguistics as a Pacemaker into a New Scientific Age. Fill A. / Penz H. (Ed.), The Routledge Handbook of Ecolinguistics, London / New York, 2018. S. 406-419.

6. Ganguin S. Medienokologie. Horn K.P., Kemnitz H., Marotzki W., Sandfuchs U. (Hrsg.) Klinkhardt Lexikon Erziehungswissenschaft. Band 1. Bad Heilbrunn: Julius Klinkhandt Verlag, 2012. S. 362.

7. Haugen E. The Ecology of Languages, in: Dil A.S. (Hg.), The Ecology of Language: Essays by Einar Haugen, Standford, 1972. S. 325-339.

8. Hoffmann D. Mikos L. Mediensozialisationstheorien. Modelle und Ansatze in der Diskussion. Wiesbaden: Verlag fur Sozialwissenschaften, 2010. 248 S.

9. Innis H. The Bias of Communication. Toronto: University of Toronto Press, 1951.

10. Luscher K. Wehrspaun M. Medienokologie: Der Anteil der Medien an unserer Gestaltung der Lebenswelten Zeitschrift fur Sozialisationsforschung und Erziehungssoziologie: (ZSE),1985. S. 187-204.

11. McLuhan H.M. Report on Project in Understanding New Media, 1960.

12. Ong W.J. Rhetoric, Romance, and Technology. Ithaca: Cornell University Press, 1971.

13. Postman N. The Humanism of Media Ecology. Proceedings of the Media Ecology Association, Volume 1, 2000. P. 10-16.

14. Rieger S. Die Individualitat der Medien. Eine Geschichte der Wissen- schaften vom Menschen, Frankfurt/M.: Suhrkamp 2001.

15. Rothe K. Medienokologie - Zu einer Ethik des Mediengebrauchs. Zeitschrift fur Medienwissenschaft. Schwerpunkt: Medienokologien. 2016, 14 (1), S. 46-57.

16. Schicha Ch. Brosda C. (Hrsg.) Handbuch Medienethik. Wiesbaden: Verlag fur Sozialwissenschaften, 2010. 580 S.

17. Stibbe A. Ecolinguistics: Language, Ecology and the Stories We Live By. London: Routledge. 2015. 260 p.

18. Trampe W. Okologische Linguistik und Humanokologie. Fill A., Penz H., Trampe W. (Eds.) Colourful Green Ideas. Bern: Peter Lang, 2002. P. 89-101.

19. Zacharias W. Kulturell-asthetische Medienbildung 2.0. Aspekte asthe- tischen Lernens in einer technisch-medialen Zeit. Wiesbaden: Springer Fach- medien Verlag, 2010.

20. Zacharias W. Interaktiv - Medienokologie zwischen Sinnenreich und Cyberspace. Munchen: KoPad-Verlag, 2000.

References

1. Bernatskaja A.A. O triokh aspektakh ekologii jazyka. Vestnik Kras- nojarskogo gosudarstvennogo universiteta: gumanitarnyje nauki. № 4. Kras- nojarsk, 2003. S. 122-124.

2. Baacke D. Sander U. Vollbrecht R. Medienwelten Jugendlicher. einbandige Sonderausgabe der beiden Bande Lebenswelten Jugendlicher 1 + 2. Sonderausg. Opladen: Leske+Budrich; 1991.

3. BuhlerB. Virtuelle Okologie. Handbuch Virtualitat. Hrsg. Kasprowicz D., Rieger S. Wiesbaden: Springer Fachmedien Verlag, 2020. S. 149-164.

4. Fill A. Sprachokologie und Okolinguistik. Tubingen: Stauffenburg, 1996. 300 S.

5. Finke P. Transdisciplinary Linguistics: Ecolinguistics as a Pacemaker into a New Scientific Age. Fill A./Penz H. (Ed.), The Routledge Handbook of Ecolinguistics, London/ New York, 2018. S. 406-419.

6. Ganguin S. Medienokologie. Horn K.P., Kemnitz H., Marotzki W., Sandfuchs U. (Hrsg.) Klinkhardt Lexikon Erziehungswissenschaft. Band 1. Bad Heilbrunn: Julius Klinkhandt Verlag, 2012. S. 362.

7. Haugen E. The Ecology of Languages, in: Dil A.S. (Hg.), The Ecology of Language: Essays by Einar Haugen, Standford, 1972. S. 325-339.

8. Hoffmann D. Mikos L. Mediensozialisationstheorien. Modelle und Ansatze in der Diskussion. Wiesbaden: Verlag fur Sozialwissenschaften, 2010. 248 S.

9. Innis H. The Bias of Communication. Toronto: University of Toronto Press, 1951.

10. Luscher K. Wehrspaun M. Medienokologie: Der Anteil der Medien an unserer Gestaltung der Lebenswelten Zeitschrift fur Sozialisationsforschung und Erziehungssoziologie: (ZSE),1985. S. 187-204.

11. McLuhan H.M. Report on Project in Understanding New Media, 1960.

12. Ong W.J. Rhetoric, Romance, and Technology. Ithaca: Cornell University Press, 1971.

13. Postman N. The Humanism of Media Ecology. Proceedings of the Media Ecology Association, Volume 1, 2000. P. 10-16.

14. Rieger S. Die Individualitat der Medien. Eine Geschichte der Wissen- schaften vom Menschen, Frankfurt/M.: Suhrkamp 2001.

15. Rothe K. Medienokologie - Zu einer Ethik des Mediengebrauchs. Zeitschrift fur Medienwissenschaft. Schwerpunkt: Medienokologien. 2016, 14 (1), S. 46-57.

16. Schicha Ch. Brosda C. (Hrsg.) Handbuch Medienethik. Wiesbaden: Verlag fur Sozialwissenschaften, 2010. 580 S.

17. Stibbe A. Ecolinguistics: Language, Ecology and the Stories We Live By. London: Routledge. 2015. 260 p.

18. Trampe W. Okologische Linguistik und Humanokologie. Fill A., Penz H., Trampe W. (Eds.) Colourful Green Ideas. Bern: Peter Lang, 2002. P. 89-101.

19. Zacharias W. Kulturell-asthetische Medienbildung 2.0. Aspekte asthe- tischen Lernens in einer technisch-medialen Zeit. Wiesbaden: Springer Fach- medien Verlag, 2010.

20. Zacharias W. Interaktiv - Medienokologie zwischen Sinnenreich und Cyberspace. Munchen: KoPad-Verlag, 2000.

Размещено на Allbest.ru