Організація самостійної роботи студентів при навчанні іноземній мові з використанням ресурсів соціальної мережі Твіттер

Стаття присвячена аналізу використання ресурсів соціальної мережі Твіттер у процесі навчання іноземним мовам. Аналіз переваг Твіттера при організації самостійної роботи студентів, спрямованої на формування у учнів іншомовної комунікативної компетенції.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.02.2023
Размер файла 27,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація самостійної роботи студентів при навчанні іноземній мові з використанням ресурсів соціальної мережі Твіттер

Тетяна Полякова,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри міжкультурної комунікації та іноземної мови Національного технічного університету "Харківський політехнічний університет" (Харків, Україна)

Анотація

Стаття присвячена аналізу використання ресурсів соціальної мережі Твіттер у процесі навчання іноземним мовам. Метою статті є аналіз основних переваг Твіттера при організації самостійної роботи студентів, спрямованої на формування у учнів іншомовної комунікативної компетенції - оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності в усній (аудіювання та говоріння) і письмовій (читання та письмо) формах.

З метою упорядкування результатів наукового дослідження, їх аналізу, осмислення та інтерпретації досліджуваного матеріалу в роботі були використані наступні методи: методи аналізу інформації, синтезу, узагальнення даних та описовий метод.

Результати. Зростанню популярності соціальної мережі Твіттер сприяють такі його характеристики, як високий рівень оперативності та інтерактивності; наявність зручної пошукової системи; можливість адресувати повідомлення як групі осіб, так і відкритій аудиторії; можливість спілкування в синхронному і в асинхронному режимі та ін.

Твіттер дає можливість перенести процес навчання за межі аудиторії та стати важливим інструментом для організації самостійної роботи студентів. Він може бути використаний в освітньому процесі насамперед для формування навичок читання, письма та аудіювання, оскільки комунікація в ньому має переважно письмовий характер. Функції Твіттера дають можливість давати різноманітні завдання на закріплення навчального матеріалу (підготовка доповідей, створення відеороликів, проходження тестів з пройденого матеріалу та ін.), пройденого в рамках аудиторних занять. Виконання поставлених завдань передбачає пошук автентичної інформації, перегляд відео, прослуховування аудіофайлів, написання повідомлень іноземною мовою, спілкування з носіями мови. Дані види роботи дозволяють студентам практикувати монологічну та діалогічну мову в письмовій та усній формах іноземною мовою; усунути деякі бар'єри, які можуть виникати під час особистого спілкування і таким чином підвищити мотивацію до вивчення мови; реалізовувати особистісно-орієнтоване навчання.

Мікроблогінг Твіттер є важливим інструментом саморозвитку та самоосвіти учнів, інструментом реалізації групового фактора. Оскільки володіння іноземною мовою є важливою складовою сучасного спеціаліста, великий інтерес становить використання Твіттера та інших соціальних мереж у формуванні професійних комунікативних навичок, що визначає перспективи подальших досліджень. самостійний твіттер навчання іноземний

Ключові слова: освітній процес, індивідуальна робота, Твіттер, іншомовна комунікативна компетенція, мовленнєва діяльність.

Tetiana POLIAKOVA,

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Cross-Cultural Communication and Foreign languages National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" (Kharkiv, Ukraine)

ORGANIZATION OF STUDENTS' INDIVIDUAL WORK WHEN TEACHING FOREIGN LANGUAGES USING SOCIAL NETWORK TWITTER RESOURCES

The article deals with the analysis of the use of Twitter resources when teaching foreign languages. The purpose of the article is to analyze the main advantages of Twitter in organizing students' individual work aimed at forming their communicative competence in foreign languages - mastering the main types of speech activity in oral (listening and speaking) and written (reading and writing) forms.

In order to organize the results of the research, their analysis, and interpretation of the material studied, information analysis, synthesis, descriptive, and data generalization methods were used.

Results. The growing popularity of Twitter is facilitated by such characteristics as a high level of interactivity, ability to address messages to both a group of people and open audience; communication in both synchronous and asynchronous mode, etc. Twitter provides an opportunity to move the learning process beyond the classroom and become an important tool for organizing students' independent work. It can be used in education primarily to develop reading, writing, and listening skills, as communication on Twitter is predominantly in a written form. Twitter functions allow giving a variety of tasks to consolidate the material (preparation of reports, creating videos, having tests, etc.) studied in the classroom. Performing the tasks involves searching for authentic information, watching videos, listening to audio files, writing messages in a foreign language, communicating with native speakers. These types of work allow practicing monologs and dialogues in written and oral forms, eliminating some barriers that can arise during personal communication and thus increasing motivation to learning the language, implementing personality-centered education.

Microblogging Twitter is an important tool for students' self-development and self-education, a tool for implementing the group factor. As knowledge of a foreign language is an important component of a modern specialist education, it is of great interest to use Twitter and other social networks when forming professional communication skills, which determines the prospects for further research.

Key words: educational process, individual work, Twitter, communicative competence in foreign languages, speech activity.

Постановка проблеми. У сучасному суспільстві, що стрімко розвивається, і коли система освіти виходить на абсолютно новий рівень, вводячи в свій арсенал необмежені можливості інформаційних технологій, Інтернет, вже стає недостатнім використовувати в освітньому процесі тільки традиційні засоби навчання, основним з яких продовжує залишатися підручник, а також різноманітні довідники, журнали, словники, аудіо та відеозаписи, кінофільми та ін.

Стрімкий розвиток інтернет-технологій дозволив суттєво розширити інструментарій, що застосовується у процесі навчання, у тому числі й іноземним мовам, до якого можна віднести і ресурси соціальних мереж, що призвело до появи такого поняття як освіта 2.0 (у зарубіжній літературі аналогом даного терміна є e-learning та e-learning 2.0 (Горошко, Самойленко, 2011), що передбачає використання у навчальному процесі освітніх технологій, заснованих на застосуванні інтерактивних мультимодальних платформ - платформ веб 2.0 (Herring, 2015).

Аналіз досліджень. Під вебом 2.0 розуміють інтернет-технології, що грунтуються на постійній взаємодії людей і надають їм можливості для спільного створення, використання та коректури контенту (Горошко, Самойленко, 2011), а також дозволяють конвергенцію таких каналів або режимів як текст, аудіо, відео, графіка в процесі комунікації (Herring, 2015).

Найбільш затребуваними у сфері освіти інтернет-сервісами, що використовують технології веб 2.0 та найбільш точно відповідають меті сучасної освіти, є блоги, мікроблоги, сервіси соціальних закладок, соціальні відеоканали (Горошко, Самойленко, 2011), соціальні мережі та ін.

Наразі до одних з найбільш популярних в Україні соціальних мереж можна віднести: Facebook (близько 52% українських користувачів віддають перевагу цій платформі і використовують її в основному для реклами та бізнесу), Twitter (приблизно 32% українських користувачів зареєстровані в Твіттері, щоб стежити за новинами та життям блогерів та знаменитостей, 10% користувачів публікують свій контент), YouTube (близько 6% зареєстрованих користувачів віддають перевагу даному майданчику для перегляду та додавання відео), Pinterest (близько 5% українців використовують дану платформу для пошуку зображень, 1% користувачів публікують зображення самі) (ТОП популярных социальных сетей в Украине и мире, 2017).

Як можна побачити, друге місце за популярністю у рейтингу соціальних мереж займає Твіттер, заснований у 2006 році. Спочатку ця соціальна служба призначалася для внутрішнього користування. Однак через свій комунікативний дизайн, функціональність, високу оперативність, популярність Твіттера стрімко зростала і зараз Твіттер - це соціальна мережа, онлайн сервіс для ведення мікроблогів, який дозволяє надсилати короткі (до 280 символів) повідомлення. Однак Твіттер все більше використовується не тільки як інструмент для ведення бізнесу, у політичній сфері, у сфері побутової міжособистісної комунікації, а також як ефективний інструмент залучення учнів до роботи як в умовах дистанційного навчання, так і традиційної освіти.

Проте, хоча проблемі вивчення питань використання соціальних мереж та Твіттеру зокрема в освітньому процесі присвячено деяку кількість робіт (Горошко, Самойленко, 2011), однак цей напрямок перебуває на сьогоднішній день лише на етапі становлення, що й обумовлює актуальність роботи.

Таким чином, метою даної статті було розглянути основні переваги соціальної мережі Твіттер при організації самостійної роботи студентів, спрямованої на формування у учнів іншомовної комунікативної компетенції - оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності у усній (аудіювання та говоріння) та письменній (читанні та листі) формах.

Методологія та методи дослідження. Відповідно до поставленої в роботі мети, а також для упорядкування результатів наукового дослідження, їх аналізу, осмислення та інтерпретації досліджуваного матеріалу в роботі були використані наступні методи дослідження: методи аналізу інформації, синтезу, узагальнення даних, описовий метод.

Виклад основного матеріалу. Наразі соціальні мережі стали невід'ємною частиною життя сучасної людини, міцно посівши своє місце у всіх сферах нашого життя, у тому числі й у сфері освіти. Сам термін "соціальна мережа" був запроваджений у 1954 році англійським соціологом Дж. Барнсом, який визначив його як соціальну структуру, що складається з груп вузлів, якими є соціальні об'єкти (люди чи організації), та зв'язків між ними (соціальних взаємин) (Все о социальных сетях, 2020). Д.М. Бойд та Н.Б. Елісон визначають "соціальну мережу" як сервіс, що базується на Інтернет технологіях і який дозволяє окремим користувачам створювати відкриті (публічні) або частково відкриті профілі користувачів; створювати список користувачів, з яким вони перебувають у соціальному зв'язку; мати доступом до списків комунікацій "друзів", тобто до соціальних мереж інших користувачів усередині системи (Boyd, & Ellison, 2007). На думку Д. Гілпіна соціальні мережі є інтерактивними онлайн засобами масової інформації, які виступають як канали для відносин і передачі інформації (Gilpin, 2011). А. Хендлі і А. Чапмен під соціальними мережами розуміють колекцію онлайнових інструментів, платформ і додатків, що невпинно зростає і розвивається, які дозволяють усім нам взаємодіяти і обмінюватися інформацією (Handley, & Chapman, 2015: 116).

Що робить соціальні мережі особливо популярними? По-перше, зростанню популярності соціальних мереж сприяє їхня все більша доступність по всьому світу, а також розвиток ринку мобільних пристроїв, які дозволяють заходити в соціальні мережі в будь-якому місці та в будьякий час, що веде до необмеженої можливості отримання різних послуг, у тому числі освітніх. По-друге, можливість обміну як текстовими повідомленнями, так і аудіо, відеоматеріалами, можливість відправляти графіки, малюнки тощо. Крім того, популярність соціальних мереж зумовлена можливістю створення всередині мережі груп за інтересами; можливість спілкування як у синхронному, так і в асинхронному режимі; можливість оцінити матеріали, викладені іншими користувачами; можливість вказати інформацію про себе (школу, інститут, дату народження, улюблені заняття, книги, кінофільми, вміння тощо) та отримати аналогічну інформацію про інших користувачів, при цьому рівень доступності особистої інформації може регулюватися; можливість побачити, хто зараз перебуває на сайті, деякі сервіси надають можливість приховувати свою присутність; можливість оцінити матеріали, розміщені користувачем у мережі (документи, фотографії, посилання), його внесок у розвиток ресурсу, а також можливість висловити своє ставлення до поведінки користувача (Юринова, 2013) та багато іншого.

Велика популярність соціальних мереж серед молоді обумовлена тим фактом, що сучасні учні закладів вищої освіти виросли серед інформаційно-комунікаційних технологій і це не може не позначатися на їх сприйнятті навколишньої дійсності. Сучасна молодь сприймає Інтернет не просто як набір технологій, окрему віртуальну реальність, а як частину свого життя, як місце існування (Цифровые аборигены: Интернет изменил жизнь детей, 2016). І завдання викладача полягає у тому, щоб максимально ефективно використати всі переваги мережі Інтернет, соціальних мереж в освітньому процесі.

Говорячи про переваги соціальної мережі, мікроблогінгу Твіттер, особливо в процесі навчання, необхідно також виділити деякі його характеристики, що сприяють реалізації групового фактора, який покликаний значною мірою полегшити процес навчання: 1) висока оперативність, що дозволяє користувачеві почати спілкуватися у Твіттері відразу після реєстрації;

2) високий рівень інтерактивності - повідомлення на свою домашню сторінку в Твіттері можна поміщати як з комп'ютера, так і, наприклад, мобільного телефону, за допомогою SMS-повідомлень. Підтвердженням інтерактивності також є можливість використання цитат іншого користувача;

3) можливість висловити основну думку у повідомленні довжиною не більше 280 символів;

4) високий рівень мультимедійності (одночасне використання у процесі комунікації як вербального тексту, так і графічних елементів, анімації, фотографій, аудіота відеоінформації; 5) наявність зручної пошукової системи за всіма словами та словосполученнями, що зустрічаються у Твіттері; 6) контекстність - можливість обговорення конкретної теми (використання знака # (хештег)); 7) націленість на співпрацю шляхом обговорень через тематичний контекст (Горошко, Самойленко, 2011); 8) можливість адресувати повідомлення групі осіб, обраних користувачем або відкритій аудиторії; 9) можливість спілкування як у синхронному, так і в асинхронному режимі.

Отже, чимало вчених, викладачів закладів вищої освіти використовують соціальні медіа (такі як Твіттер) у процесі своєї освітньої діяльності. Багато хто з них стверджує, що Твіттер є ефективним інструментом залучення учнів до роботи під час лекцій. Так, Доктор Моніка Ренкін з Техаського університету в Далласі провела експеримент з використанням Твіттера для залучення більшої кількості студентів у дискусію. Під час лекцій студенти відправляли твіти з коментарями чи питаннями через мобільні телефони чи ноутбуки, а лектор відповідав на запитання, що з'являлись на великому екрані. Ця практика сприяла залученню більшої кількості учнів у дискусію.

Ведучий клубу "Сценічної мови та ораторського мистецтва" американського університету Джорджа Мейсона використовує Твіттер для відпрацювання навичок імровізованого монологу, коли промовець протягом п'яти хвилин повинен зв'язати обривками твіт-фраз, що надходять, у єдиний текст для наступного півгодинного сценічного виступу (Иванько, Останина, 2015: 58).

На заняттях з "Мультимедійних зв'язків із громадськістю" використовується система Твіттер Грейдер (англ. Twitter Grader) для оцінки оперативності мікроблогових повідомлень та розміру охоплення аудиторії конкретного користувача. Даний підхід дозволяє викладачеві оцінити ступінь залучення PR-студента до процесу налагодження взаємин з потенційною цільовою аудиторією в рамках заданого проекту (Sano, 2009).

Що стосується навчання іноземній мові, то, як було вже зазначено вище, воно передбачає формування у учнів іншомовної комунікативної компетенції, тобто оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності, що передбачає повне занурення в іншомовне середовище. Безсумнівно, це досить складно досягти через відсутність можливості постійного безпосереднього спілкування з носіями мови. І тут не можна недооцінити можливість Інтернет-ресурсів загалом та соціальної мережі Твіттер зокрема. Спілкуючись у соціальних мережах, учні отримують можливість як безпосередньо спілкуватися з носієм мови, вести з ним листування на мові, що вивчається, так і можливість самостійно займатися пошуком необхідної інформації іноземною мовою.

Наразі не всі заклади вищої освіти виділяють достатню кількість годин на вивчення іноземної мови. Крім того, заняття в аудиторії обмежені за часом та місцем проведення, тому питання ефективної організації самостійної роботи учнів є одним із найбільш пріоритетних при організації навчального процесу.

Мікроблогінг Твіттер є майданчиком, що дозволяє давати учням інтерактивні завдання на закріплення пройденого матеріалу, що дозволяє викладачеві та студенту бути в постійному контакті і веде до безперервності освітнього процесу, роблячи його захоплюючим, пізнавальним та творчим.

Отже, перш за все, викладач та студенти мають можливість створити в Твіттері окремий обліковий запис, на який будуть підписані всі студенти цієї групи. Учні можуть регулярно стежити за всіма повідомленнями, що з'являються у стрічці, оновленнями, матеріалами, які викладає викладач та брати участь у різноманітних формах роботи.

Одним із поширених видов завдань, у підготовці якого можна використовувати мікроблогінг Твіттер, є підготовка доповіді з певної теми. У процесі виконання цього виду роботи студентам необхідно, перш за все, організувати пошук необхідного матеріалу з даної теми іноземною мовою. І тут на допомогу приходить насамперед використання тематичних слів, позначених знаком хештег (#) (#Medicare, #progress, #SpaceDay). Метою тематичних слів у Твіттері є можливість вказати тематику твіту, а також перейти на стрічку повідомлень, де предметом обговорення є саме це питання. Читаючи повідомлення, статті на конкретну тему, студент відпрацьовує навички читання (Reading). Учні можуть також читати новини, брати участь у дискусіях, коментувати фото та зображення, читати різноманітні історії, особисті повідомлення від інших користувачів іноземною мовою. Прослуховування автентичних аудіоматеріалів та перегляд відеозаписів формує у учнів навички аудіювання (Listening). Під час підготовки доповіді студенти мають можливість обмінюватися повідомленнями іноземною мовою з носіями мови, відпрацьовуючи писемні навички (Writing). Носій мови може при цьому коригувати граматичні, лексичні, орфографічні помилки що сприяє підвищенню рівня володіння іноземною мовою. Потреба спілкування з носієм мови також створює додаткову мотивацію підвищення рівня мовної підготовки. Крім того, дане спілкування забезпечує знайомство з культурою, мовним етикетом, соціальними нормами, які прийняті в даній країні, сприяє закріпленню термінологічної лексики, найбільш значущих граматичних та синтаксичних явищ та ставить на перший план формування навичок писемного мовлення, якому в даний час приділяється набагато менше уваги у процесі навчання іноземній мові. Оскільки блоги та соціальні мережі забезпечують наявність зворотного зв'язку, такого роду комунікація, на відміну від традиційного письмового мовлення, сприяє формуванню навичок переконання, аргументування своєї точки зору, адекватного реагування (Гольцова, Проценко, 2019: 66). І оскільки формування навичок аудіювання та письма найчастіше викликає у студентів найбільші труднощі, використання соціальних мереж з їх необмеженими можливостями є саме тим інструментом, який може допомогти з ними успішно впоратися.

Використовуючи соціальну мережу Твіттер, учні можуть також удосконалювати свої писемні навички, залишаючи коментарі іноземною мовою, вони мають можливість писати вітальні листівки, брати участь у дискусіях. Після виконання завдання, всі студенти групи можуть обговорити написані доповіді, прокоментувати інформацію, проаналізувати помилки. Викладач також може написати в обліковому записі свої коментарі по кожній доповіді.

Ще один вид роботи на закріплення пройденого в аудиторії матеріалу є складання коментарів іноземною мовою з використанням, наприклад, певних граматичних конструкцій на тему у статті, посилання на яку отримують усі студенти групи. Таким чином відпрацьовуються навички читання та письма іноземною мовою.

Формування навичок спілкування у письмовій формі можна відпрацьовувати шляхом постановки викладачем проблемного питання та його подальшого обговорення у стрічці повідомлень.

Хоча в соціальній мережі Твіттер не передбачена організація відеоконференцій, як наприклад у Skype або в Zoom, проте для відпрацювання навичок говоріння (Speaking) в мікроблогінгу Твіттер можна запропонувати завдання з підготовки відеозапису доповідей студентів по заданій темі з їх подальшим аналізом в аудиторії або шляхом створення коментарів у стрічці повідомлень. Причому коментарі як викладача, так і студента можуть бути іноземною мовою. Під час прослуховування учні також можуть надсилати запитання до стрічки повідомлень з їх подальшим обговоренням.

Таким чином, можна зробити висновок, що соціальна мережа Твіттер може бути використана в освітньому процесі насамперед для формування навичок читання, письма та аудіювання, оскільки комунікація у Твіттері має переважно письмовий характер. Письмо і аудіювання найчастіше викликають у учнів найбільші труднощі щодо іноземної мови і платформа Твіттер може бути важливим помічником для формування даних навичок. Завдяки стрімкому розвитку Інтернет технологій мікроблогінг Твіттер дає можливість перенести процес навчання за межі аудиторії та стати важливим інструментом для організації самостійної роботи студентів. Функції Твіттера дають можливість викладачеві давати різні завдання на закріплення навчального матеріалу (підготовка доповідей, створення відеороликів, проходження тестів з пройденого матеріалу тощо), пройденого в рамках аудиторних занять, які передбачають пошук автентичної інформації іноземною мовою, перегляд відеозаписів, прослуховування аудіофайлів, спілкування з носіями мови іноземною мовою, написання повідомлень іноземною мовою. Дані види роботи дозволяють студентам практикувати монологічну та діалогічну мову в письмовій та усній формах іноземною мовою. Також вони дозволяють усунути деякі бар'єри, які можуть виникати у деяких учнів при особистому спілкуванні та підвищити таким чином їхню мотивацію до вивчення мови.

Використання Твіттера в освітньому процесі також сприяє не лише формальному, а й неформальному спілкуванню викладача та студентів, що робить можливою реалізацію особистісно-орієнтованого навчання.

Таким чином, соціальні мережі та мікроблогінг Твіттер зокрема стали не лише майданчиком для щоденного спілкування, а й важливим інструментом як саморозвитку, освіти та самоосвіти учнів, так і інструментом реалізації групового фактора, який покликаний значною мірою полегшити процес навчання. Оскільки володіння іноземною мовою є важливою складовою сучасного спеціаліста, великий інтерес становить використання Твіттера та інших соціальних мереж у формуванні професійних комунікативних навичок, що визначає перспективи подальших досліджень.

Список використаних джерел

1. Все о социальных сетях. SECLgroup. URL : https://seclgroup.ru/vse-o-soczialnyh-setyah-vliyanie-na-chelovekachast-1/ (дата звернення: 21.01.2022).

2. Гольцова Т.А., Проценко Е.А. Использование блогов и социальных сетей в процессе обучения иностранному язык. Ярославский педагогический вестник. 2019. № 3 (108). С. 62-68.

3. Горошко Е.И., Самойленко С.А. Твиттер как разговор через контекст: от Образования 2.0 к Образованию 3.0. Текстология.гн. 2011. URL : http://www.textology.ru/article.aspx?aId=224. (дата звернення: 20.01.2022).

4. Иванько А.Ф., Останина И.С. Микроблог Twitter в образовании. ВестникМГУПимени Ивана Федорова. 2015. № 6. С. 57-58.

5. ТОП популярных социальных сетей в Украине и мире. Информатор. 2017. URL : https://dp.informator. ua/2017/10/17/top-samyh-populyarnyh-sotsialnyh-setej-v-ukraine-i-mire/ (дата звернення: 10.01.2022).

6. Цифровые аборигены: Интернет изменил жизнь детей? Psychologies. 2016. URL : https://www.psychologies.ru/ roditeli/children/tsifrovyie-aborigenyi-kak-internet-izmenil-jizn-detey/ (дата дата звернення: 18.12.2021).

7. Юринова Е.А. Неспециализированные виртуальные социальные сети в обучении иностранному языку. Интернет-журнал "НАУКОВЕДЕНИЕ". Ноябрь - декабрь 2013. Вып. 6.

8. Boyd D., Ellison N. B. Social Network Sites : Definition, History, and Scholarship. Journal of Computer-Mediated Communication. 2007. №13(1). P 210-230.

9. Gilpin D. R. Working the Twittersphere: Microblogging as professional identity construction. A networked self: Identity, community, and culture on social network sites. NewYork : Routledge, 2011. Chapter 11. P 232-250. URL : https:// www.academia.edu/197814/Working_the_Twittersphere_Microblogging_as_professional_identity_construction (дата звернення: 18.12.2021).

10. Handley A., Chapman C. C. Content Rules. How to Create Killer Blogs, Podcasts, Videos, Ebooks, Webinars (and More) That Engage Customers and Ignite Your Business. New Jersey: John Wiley & Sons, Inc., Hoboken, 2017. 304 p.

11. Herring S. C. New frontiers in interactive multimodal communication. In A. Georgopoulou & T. Spilloti (Eds.), The Routledge handbook of language and digital communication. London : Routledge, 2015. Pp. 398-402. URL : http://info.ils. indiana.edu/~herring/hldc.pdf (дата звернення: 20.12.2021).

12. Sano D. (2009). Twitter creator Jack Dorsey illuminates the site's founding document. Los Angeles Times. 2009. URL : http://latimesblogs.latimes.com/technology/2009/02/twitter-creator.html (дата звернення: 06.01.2022).

13. REFERENCES

14. Vse o sotsial'nykh setyakh [Everything about social nets]. SECLgroup. URL : https://seclgroup.ru/vse-o-soczialnyhsetyah-vliyanie-na-cheloveka-chast-1/ [in Russian].

15. Gol'tsova, T. A., & Protsenko, Ye. A. (2019). Ispol'zovaniye blogov i sotsial'nykh setey v protsesse obucheniya inostrannomu yazyk [The use of blogs and social networks in the process of learning foreign languages]. Yaroslavskiy pedagogicheskiy vestnik. № 3 (108), Pp. 62-68. [in Russian].

16. Goroshko, Ye. I., & Samoylenko, S. A. (2011). Tvitter kak razgovor cherez kontekst: ot Obrazovaniya 2.0 k Obrazovaniyu 3.0 [Twitter as conversation through context: from Education 2.0 to Education 3.0]. Tekstologiya.ru. URL : http://www.textology.ru/article.aspx?aId=224 [in Russian].

17. Ivan'ko, A. F., & Ostanina, I. S. (2015). Mikroblog Twitter v obrazovanii [Twitter microblogging in education]. Vestnik MGUP imeni Ivana Fedorova. № 6, pp. 57-58. [in Russian].

18. TOP populyarnykh sotsial'nykh setey v Ukraine i mire [TOP popular social networks in Ukraine and in the world]. Informator. 2017. URL : https://dp.informator.ua/2017/10/17/top-samyh-populyarnyh-sotsialnyh-setej-v-ukraine-i-mire/ [in Russian].

19. Tsifrovyye aborigeny : Internet izmenil zhizn' detey? Psychologies. 2016. [Digital natives : Has the Internet changed children's lives?]. URL : https://www.psychologies.ru/roditeli/children/tsifrovyie-aborigenyi-kak-internet-izmenil-jizndetey/ [in Russian].

20. Yurinova, E. A. (2013). Nespetsializirovannyye virtual'nyye sotsial'nyye seti v obuchenii inostrannomu yazyku [Non-specialized virtual social networks in teaching foreign languages]. Internet-zhurnal "NAUKOVEDENIYe". Vol. 6. [in Russian].

21. Boyd, D., & Ellison, N. B. (2007). Social Network Sites : Definition, History, and Scholarship. Journal of ComputerMediated Communication, №13(1), pp. 210-230.

22. Gilpin, D. R. (2011). Working the Twittersphere: Microblogging as professional identity construction. A networked self: Identity, community, and culture on social network sites. NewYork : Routledge, Chapter 11. Pp. 232-250. URL : https:// www.academia.edu/197814/Working_the_Twittersphere_Microblogging_as_professional_identity_construction

23. Handley, A., & Chapman, C. C. (2017). Content Rules. How to Create Killer Blogs, Podcasts, Videos, Ebooks, Webinars (and More) That Engage Customers and Ignite Your Business. New Jersey: John Wiley & Sons, Inc., Hoboken. 304 p.

24. Herring, S. C. (2015). New frontiers in interactive multimodal communication. In A. Georgopoulou & T. Spilloti (Eds.), The Routledge handbook of language and digital communication. London : Routledge. Pp. 398-402. URL : http://info. ils.indiana.edu/~herring/hldc.pdf

25. Sano, D. (2009). Twitter creator Jack Dorsey illuminates the site's founding document. Los Angeles Times. URL : http://latimesblogs.latimes.com/technology/2009/02/twitter-creator.html

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.