Структура наукових статей із філології (на матеріалі французької й української мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Наталя Космацька, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри теорії, практики та перекладу французької мови

Тетяна Литвинова, магістрантка кафедри теорії, практики та перекладу французької мови

Доробок присвячено композиційним характеристикам наукових статей, що публікуються у вітчизняних і зарубіжних виданнях. Подано різні підходи до визначення поняття наукової статті та її обов'язкових складників. Схарактеризовано основні бібліографічні дані, необхідні для опису досліджуваних публікацій.

Мета статті полягає у виявленні подібних і відмінних характеристик україномовних і франкомовних наукових статей на рівні їхніх структурних елементів. Встановлено, що класична наукова стаття передбачає наявність вступу, матеріалів, методів, результатів, обговорень або дискусії, висновків, подяки, а також наукових грантів. Поряд із чітко визначеною структурою різні наукові видання можуть мати свої особливі вимоги до складників статті, також вимоги можуть .змінюватися залежно від року публікування журналу чи збірника. Обов'язковими архітектурними елементами наукової статті є: заголовок, вступ, основна частина, висновок, список літератури, анотація/ї.

Виявлено, що анотації англійською, а також мовою публікації і/або українською у вітчизняних виданнях мають тенденцію до розширення; анотація англійською мовою може бути більшою за обсягом. Франкомовні видання віддають перевагу розширеній анотації французькою мовою, тоді як англомовна може бути такого самого або меншого розміру.

Доведено, що стаття є найпоширенішим і найважливішим засобом демонстрації результатів аналізу питання чи проблеми, основним видом публікацій, який містить проміжні та кінцеві результати наукового дослідження, висвітлює важливі питання з конкретної теми наукової розвідки, фіксує пріоритет автора й демонструє надбання фахівців різних галузей.

Стверджується, що композиційна будова наукової статті реалізує послідовне і логічне розкриття наукової думки, дозоване та мотивоване розкриття фактів, а також їхнє поєднання у певну систему. Головними стилістичними ознаками цього жанру слугують аналітичність, розмірковування та логізованість, які обов'язково повинні бути враховані у процесі написання і збережені від вихідної тези публікації до її обґрунтування.

Ключові слова: наукова стаття, публікація, структура, композиційна будова, особливості, видання.

Natalia KOSMATSKA, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Theory, Practice and Translation of the French Language National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute” (Kyiv, Ukraine)

Tetiana LYTVYNOVA, Master's Degree Student at the Department of Theory, Practice and Translation of the French Language National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute” (Kyiv, Ukraine)

STRUCTURE OF SCIENTIFIC ARTICLES IN PHILOLOGY (BASED ON FRENCH AND UKRAINIAN LANGUAGES)

The paper is devoted to the compositional characteristics of scientific articles published in Ukrainian and Frenchlanguage publications. Different approaches to defining the concept of a scientific article and its main components are presented. The basic bibliographic data necessary for the description of the published scientific results are characterized.

The purpose of the article is to identify similar and different characteristics of Ukrainian-language and French-language scientific articles at the level ofstructural elements. It is established that the classical structure of a scientific article includes an introduction, materials, methods, results, discussions or debates, conclusions, thanks, as well as scientific grants.

It is proved that a scientific article has a clearly defined structure, but different scientific publications may have their own special requirements for its components, which may vary depending on the year ofpublication of the journal or collection. Architectural components of a scientific article are: title, introduction, main part, conclusion, bibliography, abstract (s).

Summaries in English, as well as in the language of publication in Ukrainian editions tend to expand; the summaries in English can be larger in volume. French-language publications prefer an extended summary in French, while English- language summary can be of the same volume or smaller.

The article is the most common and important means of demonstrating the results of the analysis of a question or problem, the main type ofpublication containing intermediate and final results of investigation, which covers important issues on a specific topic of research.

The compositional structure of a scientific article implements a coherent and logical disclosure of scientific thought, dosed and motivated disclosure offacts, as well as their combination into a certain system. The main stylistic features of this genre are analytical, thoughtful and logical, which must be taken into account in the process ofwriting and preserved from the original thesis of the publication to its justification.

Key words: scientific article, publication, structure, compositional characteristics, peculiarity, editions.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі еволюції наука вважається основною формою невпинного людського пізнання, вона постійно розвивається, і її роль неможливо переоцінити, оскільки знання є надзвичайно важливими для людини, котра прагне швидко орієнтуватися у навколишньому світі. XXI століття пропонує суспільству різні засоби передачі отриманих наукових результатів, одним із яких виступає наукова стаття як головна форма співпраці фахівців різних дисциплін і галузей. Такий феномен тісно пов'язаний з удосконаленням технологій інформування й обміну даними, які забезпечують прагматичну значущість оприлюднення результатів дослідження, отриманих науковцем. Наукова стаття виступає провідним жанром наукової взаємодії, що реалізується товариствами, науковими спільнотами та є невід'ємною формою комунікації вчених в Україні й у світі.

Аналіз досліджень. Дослідження статті, яка відображає останні досягнення у різних галузях знань, тісно пов'язане з такими науками, як методологія, соціологія, політологія, психологія, лінгвістика тощо. Загальні аспекти мовленнєвих жанрів функціонального наукового стилю у різних мовах досліджували мовознавці М. П. Брандес, І. В. Арнольд, Н. М. Разінкіна, В. Є. Чернявська, О. А. Баженова, М. П. Котюрова, І. С. Полюк, Л. В. Бондар, А. Я. Алєксєєв та ін., науковці розглядали структурно-семантичні характеристики жанрів наукового мовлення, особливості їхньої композиційної побудови, мовні та позамовні ознаки. У дослідженнях С. А. Соболєва, А. В. Чалбишевої знаходимо висвітлення питань, пов'язаних із порівнянням різних жанрів. Науковий стиль української мови детально описаний із філологічного погляду у працях таких учених, як: О. Д. Пономарів, М. С. Зарицький, А. П. Коваль. Нині тему вивчають Г О. Денискіна, Л. І. Мацько, О. М. Семиног, Л. В. Кравець та ін. Водночас деякі питання, пов'язані зі структурними особливостями статей із філології, залишаються досі відкритими.

Мета доробку полягає у виявленні структурних характеристик та особливостей україномовних і франкомовних наукових статей у порівняльному аспекті.

Виклад основного матеріалу

Описуючи феномен наукової статті, мовознавці по-різному трактують це поняття і підкреслюють важливість певних її особливостей і характеристик, оскільки зазначене явище тісно пов'язане з гуманітарними науками.

На думку Г. І. Артемчука, В. М. Курила та М. П. Кочергана, наукову статтю варто визначати як найпоширенішу форму публікації нової наукової продукції періодичних видань, присвячену історіографічному огляду певної проблеми, конкретним проблемам історичних або лінгвістичних досліджень. На відміну від тези, окрім узагальнення та висновку, у статті описуються окремі події та явища у процесі їхнього становлення і розвитку (Артемчук, 2020: 188).

О. Р. Наринян і В. О. Поздєєв зазначають, що наукова стаття є самостійним твором (або працею), який презентує нові дані або інформацію; вона є трансляцією наукових результатів розумових процесів, отриманих автором внаслідок детального аналізу, структурування, формулювання і висловлення думок (Наринян, 2002: 84). Така наукова праця повинна містити науковий експеримент, докази гіпотез, висновки, а також рекомендації.

На думку О. П. Кириленко, наукова стаття як один із основних видів публікацій містить проміжні чи кінцеві результати наукового дослідження (Методика, 2012: 89). У свою чергу, доктор філософських наук А. Є. Конверський, дотримуючись такої самої думки, додає, що наукова стаття, окрім того, є засобом висвітлення окремого конкретного питання певної теми дисертації, а також фіксації наукового пріоритету автора, що демонструє надбання фахівця. Оптимальний обсяг наукової праці становить 0,5 авторського аркуша (іншими словами, до 12 сторінок тексту, друкованого чотирнадцятим шрифтом на комп'ютері, з інтервалом 1,5). Автор підкреслює важливість публікації наукових статей у виданнях (Основи, 2010: 112).

Отже, наукова стаття - це основний вид публікацій, що містить проміжні та кінцеві результати наукового дослідження, а також висвітлює важливі питання з конкретної теми наукової розвідки, фіксує пріоритет автора та демонструє надбання фахівців різних галузей. Таке наукове повідомлення має невеликий розмір, 8-15 сторінок друкованого тексту, повинно бути опублікованим у журналі чи збірнику праць, бути присвяченим конкретній темі і розрахованим на фахівців, котрі розуміються на певному питанні. Наукова стаття презентує матеріали, отримані її автором внаслідок проведення теоретичних або експериментальних досліджень.

Оскільки основні стилістичні ознаки цього жанру, такі як аналітичність, розмірковування й логізованість обов'язково повинні бути враховані у процесі написання і збережені від головної тези до її обґрунтування, написання наукової статті потребує від дослідника неабиякої уваги та зосередженості саме на композиційній будові майбутньої публікації.

Автор пише наукову статтю згідно із планом, який розробляється заздалегідь. План статті, книги або брошури також можна назвати проспектом (лат. prospertum - вид або огляд). План тісно пов'язаний із поняттям архітектоніки роботи (грец. аrchitektonike - архітектура). М. Т Білуха вважає, що архітектонікою є структура праці або склад її основних складників; автор наукової статті має скласти попередній план, який включатиме у себе вступ, основну частину і висновок, для того, щоб її композиція стала ефективним засобом реалізації творчого та наукового результату (Білуха, 2002: 342-343).

Форма публікацій відрізняється як за стилем написання, так і за конструюванням структурних елементів. За словами Г М. Чернецової (Чернецова, 2013), помилково може здатися, ніби основні форми наукових публікацій мають схожі структури, саме тому потрібно чітко розрізняти невід'ємні складники кожного жанру наукової праці.

Композиційна будова наукової статті реалізує послідовне і логічне розкриття наукової думки, дозоване та мотивоване розкриття фактів, а також їхнє поєднання у певну систему. Праця має просту, проте чітку структуру, її текст включає у себе: назву (англ. Title, франц. m Titre); анотацію (англ. Abstract, франц. m Resume); ключові слова (англ. Keywords, франц. m Mots cles); вступ (англ. Introduction, франц. f Introduction); методи (англ. Methods, франц. f Methodes); результати (англ. Results, франц. m Resultats); обговорення (англ. Discussion, франц. f Discussion); висновки (англ. Conclusions, франц. f Conclusions); список використаної літератури (англ. References, франц, f Bibliographie чи f References, papier або electroniques). Додамо, що рукопис наукової статті повинен також містити прізвища й ініціали автора/ів, анотації різними мовами (українською, російською, англійською для вітчизняних видань; мовою оригіналу й англійською - для іноземних), а також список літератури двома мовами (мовою оригіналу та латиницею для українських видань).

Серед обов'язкових архітектурних елементів наукової статті, на думку О. Р Нариняна та В. О. Поздєєва, варто виокремити: 1) заголовок, що відображає назву статті, її основну ідею; заголовок повинен бути виразним, змістовним, коротким; 2) вступ, який коротко описує виклад поставленого питання, сучасний стан його вирішення, актуальність обраної теми, гіпотези та підходи; 3) основну частину, що є кульмінацією роботи (з лат. culmen - вершина), розкриває суть досліджуваного феномену, низку доказів конкретної гіпотези; основна частина може включати в себе: постановку задачі або питання, математичну модель процесу, тобто вибір або розробку рішення запропонованої задачі, методологію експерименту, отримані результати, а також їхню числову або графічну ілюстрацію; 4) висновки, котрі формуються з короткого переліку отриманих автором результатів, їх наукового значення, рекомендацій і значення для майбутніх теоретичних і практичних досліджень, суспільної значущості роботи, підсумків із висновком про закриття питання, можливостей і перспектив подальших розвідок; 5) список літератури, тобто джерел, на які у роботі є посилання. Використання інформації без посилань вважається плагіатом, присвоєнням думок іншого науковця. До статті також додають анотацію і зрідка автореферат (Наринян, 2002: 84).

Н. М. Краус наголошує на тому, що у тексті варто виділяти такі структурні складові частини, як: 1) вступ; 2) основні дослідження та публікації, ті, що використовує автор із метою розкриття сучасного погляду на проблему, наголошення на труднощах розбору питання, виокремлення ще невирішених загальних питань, котрим і присвячена стаття; 3) формулювання мети (або постановка завдання), що є описом головної ідеї публікації та повинна суттєво відрізнятися від всіх актуальних уявлень про проблему; доповнювати та поглиблювати поширені підходи; привертати увагу до факту введення нових даних і закономірностей, висновків і рекомендацій до наукового обігу; уточнювати ті відомі факти, які залишаються мало вивченими. Мета наукової статті залежить від постановки наукової проблеми та від огляду актуальних публікацій із теми; 4) виклад змісту власного дослідження, у якому підкреслюється значення саме основних положень, результатів наукової роботи, особистих думок та ідей науковця, отриманих фактів, нових закономірностей, зв'язків, тенденцій, методик аналізу попередньо зібраного матеріалу, особистого внеску і досягнень вченого; 5) підсумок, іншими словами - умовивід (Краус, 2012: 140). науковий стаття україномовний франкомовний

Існує декілька стандартів побудови статті такого типу. Зокрема, класична наукова стаття складається зі вступу, матеріалів і методів, результатів, обговорень або дискусії, висновків, подяки (останній розділ необов'язковий і є висловленням подяки певним особам за їхній внесок у хід створення публікації). У цьому розділі також можуть вказувати наукові гранти. Подяки та гранти є досить поширеними складниками у зарубіжних публікаціях і помалу завойовують своє місце у виданнях України.

Наукова стаття передбачає і довідково-бібліографічні дані, що складаються з: 1) назви (повної та короткої; короткий варіант вказується у колонтитулі); 2) класифікаторів, які є універсальними кодами або використовуються у спеціалізованих галузях науки; 3) інформації про авторів: їхні прізвища й ініціали, посаду і місце роботи, науковий ступінь, вчене звання, а також іноді контактні дані; у деяких журналах, окрім зазначеного, розміщується фотографія автора; 4) переліку використаної літератури; 5) анотації двома мовами (мовою оригіналу, англійською), яка розміщується завжди на окремій сторінці; 6) ключових слів (мовою оригіналу, англійською), котрі виписує безпосередньо автор або вибирає з переліку слів, запропонованого журналом; 7) колонтитулу; 8) додатків; 9) приміток; 10) дати надходження статті до редакції (ДСТУ, 2020).

Внаслідок аналізу наукових статей із філології українською і французькою мовами було виявлено, що вимоги до структури таких статей в одному й тому самому виданні можуть змінюватися. Розглянемо, для прикладу, заголовну частину публікацій у вітчизняному виданні «Молодий вчений» (рис. 1 і рис. 2):

У вищенаведеному прикладі статті 2017 р. (рис. 1) знаходимо: назву роботи великими літерами, ініціали, прізвище автора, місце роботи, анотацію до 50 слів і ключові слова українською мовою, тоді як у статті 2020 р. (рис. 2) майже удвічі розширено текст анотації українською мовою, а також додано англомовну частину: ініціали та прізвища авторів, місце роботи, назву роботи, анотацію (320 слів) і ключові слова, що може свідчити про підвищення рівня зацікавленості видання в іншомовному реципієнтові, а отже, й поширення досягнень вітчизняної науки.

Вимоги до оформлення закордонних наукових статей у наукових журналах також можуть змінюватися. Прикладами слугуватимуть ініціальні частини публікації у франкомовному виданні Lexikos (рис. 3 і рис. 4):

Публікація містить назву статті, ім'я та прізвище автора, місце роботи, анотації (близько 80 слів) і ключові слова французькою й англійською мовами. Анотація англійською мовою розпочинається з назви статті, перекладеної англійською. Отже, україномовна і франкомовна публікації в ініціальній частині мають схожу структуру, за винятком об'єму англомовної анотації, розмір якої в українському виданні більший у 4 рази. Водночас публікація у Lexikos за 2013 рік (рис. 4) містить розгорнуту анотацію мовою статті (315 слів).

У публікаціях Lexikos привертає увагу й оформлення заголовку, який подано великими та малими літерами, на відміну від українських видань, де назву статті завжди записують заголовними буквами. Зауважимо також, що у першому прикладі (рис. 3) у назві статті самостійні частини мови написано з великої літери, тоді як у другому (рис. 4) з великої літери подано лише перше слово назви.

Рис. 1. Стаття 1 (публікація 2017 р.)

Рис. 2. Стаття 2 (публікація 2020 р.)

Рис. 3. Стаття 3 (публікація 2019 р.)

Рис. 4. Стаття 4 (публікація 2013 р.)

Щодо прикінцевої частини статей, то аналіз підтверджує їхню подібність незалежно від країни видання. Відмінністю є наявність у закордонних виданнях розділу із примітками (Notes), які пояснюють, уточнюють, підкріплюють інформацію, подану в основній частині наукової статті. Цей розділ не є обов'язковим для зарубіжних видань і зовсім неприпустимий для вітчизняних. Окрім того, перелік використаної літератури у франкомовних виданнях записується латиницею, мовою оригіналу, тоді як публікації в українських наукових журналах і збірниках повинні містити бібліографічні назви латиницею, у тому числі праць, опублікованих кирилицею.

Висновки

Отже, наукова стаття є основним видом публікацій, що містить проміжні або кінцеві результати теоретичного або експериментального дослідження. Її обов'язковими архітектурними складниками є: заголовок, вступ, основна частина, висновок, список літератури, анотація/ї. Довідково-бібліографічний апарат статті включає в себе назву, ключові слова, інформацію про авторів, перелік використаної літератури, анотацію, колонтитул, додатки, класифікатори, примітки, дату надходження статті до редакції.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у виявленні особливостей вимог до написання наукових статей різних галузей знань.

Список використаних джерел

1. Артемчук Г. І., Курило В. М., Кочерган М. П. Методика організації науково-дослідної роботи: навчальний посібник. Київ: Форум, 2000. 271 с.

2. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: підручник. Київ: АБУ, 2002. 480 с.

3. Братусь І. В., Михалевич В. В., Гунька А. М. Деякі аспекти осмислення радянської дійсності в повісті Юрія Трифонова «Інше життя». Молодий вчений. 2020. № 4 (80). С. 638-640.

4. Дроф'як Н. І. Субстантивні структури крізь призму когнітивної лінгвістики. Молодий вчений. 2017. № 12 (52). С. 226-229.

5. ДСТУ 7152:2020. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках. Чинний від 2021-03-21. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2021. 17 с.

6. Краус Н. М. Методологія та організація наукових досліджень: навчально-методичний посібник. Полтава: Оріяна, 2012. 183 с.

7. Методика та організація наукових досліджень: навчальний посібник / О. П. Кириленко та ін.; за ред. О. П. Кириленко. Тернопіль: Видавн.-поліграф. центр ТНЕУ «Економічна думка», 2012. 196 с.

8. Наринян А. Р., Поздеев В. А. Основы научных исследований: учебное пособие. Киев: Изд-во Европ. Ун-та, 2002. 110 с.

9. Основи методології та організації наукових досліджень: навчальний посібник / за ред. А. Є. Конверського. Київ: Центр навчальної літератури, 2010. 352 с.

10. Чернецова Г М. Основы научных исследований: учебное пособие. Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2013. 226 с.

11. Ella E.M. Le traitement macrostructural de l'emprunt au fran^ais dans les dictionnaires locaux au Gabon. Lexikos. 2013. Vol. 23. P 88-112. URL: https://www.ajol.info/index.php/lex/article/download/99682/88963 (дата звернення: 15.09.2021).

12. Hilal I. La Creation du Neologisme Fran^ais dans le Dictionnaire General Bilingue Arabe-Fran^ais Moderne Lexikos. 2019. Vol. 29. P 316-323. URL: https://lexikos.journals.ac.za/pub/article/download/1523/915 (дата звернення: 15.09.2021).

References

1. Artemchuk H. I., Kurylo V. M., Kocherhan M. P Metodyka orhanizatsii naukovo-doslidnoi roboty: navch. posib. dlia studentiv ta vykladachiv vyshch. navch. zakladiv [Methods of organization of research work]. Kyiv: Forum, 2000. 271 р. [in Ukrainian].

2. Bilukha M. T. Metodolohiia naukovykh doslidzhen: pidruchnyk [Research methodology]. Kyiv: ABU, 2002. 480 p. [in Ukrainian].

3. Bratus I. V., Mykhalevych V. V., Hunka A.M. Deiaki aspekty osmyslennia radianskoi diisnosti v povisti Yuriia Tryfonova “Inshe zhyttia” [Some aspects of understanding the Soviet reality in Yuri Trifonov's novel “Another Life”]. Molodyi vchenyi [A young scientist]. 2020. № 4 (80). P 638-640. [in Ukrainian].

4. Drofiak N. I. Substantyvni struktury kriz pryzmu kohnityvnoi linhvistyky [Substantive structures through the prism of cognitive linguistics]. Molodyi vchenyi [A young scientist]. 2017. № 12 (52). P 226-229. [in Ukrainian].

5. DSTU 7152:2020. Vydannia. Oformlennia publikatsii u zhurnalakh i zbirnykakh. [Edition. Registration of publications in journals and collections] [Valid from 2021-03-21]. Kyiv: DP “UkrNDNTs”, 2021. 17 р. [in Ukrainian].

6. Kraus N. M. Metodolohiia ta orhanizatsiia naukovykh doslidzhen: navchalno-metodychnyi posibnyk [Methodology and organization of scientific research]. Poltava: Oriiana, 2012. 183 р. [in Ukrainian].

7. Metodyka ta orhanizatsiia naukovykh doslidzhen: navch. posib. [Methods and organization of scientific research] / O. P Kyrylenko ta in.; za red. O. P Kyrylenko. Ternopil: Publishing and printing G'enter of Ternopil National Economic University “Economic thought”, 2012. 196 р. [in Ukrainian].

8. Narynian A. R., Pozdeev V. A. Osnovyi nauchnyih issledovaniy: uchebn. posobye [Fundamentals of Scientific Research]. Kyev: European University Press, 2002. 110 p. [in Russian].

9. Osnovy metodolohii ta orhanizatsii naukovykh doslidzhen: navchalnyi posibnyk [Fundamentals of methodology and organization of scientific research] / za red. A. Ye. Konverskoho. Kyiv: Center for Educational Literature, 2010. 352 р. [in Ukrainian].

10. Chernetsova H.M. Osnovy nauchnykh yssledovanyi: uchebnoe posobie. [Fundamentals of Scientific Research]. Symferopol: YT “ARYAL”, 2013. 226 p. [in Russian].

11. Ella E. M. Le traitement macrostructural de l'emprunt au fran^ais dans les dictionnaires locaux au Gabon [Macrostructural treatment of borrowing from French in local dictionaries in Gabon]. Lexikos. 2013, vol. 23, p. 88-112. URL: https://www.ajol.info/index.php/lex/article/download/99682/88963. [in French].

12. Hilal I. La Creation du Neologisme Fran^ais dans le Dictionnaire General Bilingue Arabe-Fran^ais Moderne [Creation of the French Neologism in the Modern General Bilingual Arabic-French Dictionary]. Lexikos. 2019, vol. 29, p. 316-323. URL: https://lexikos.journals.ac.za/pub/article/download/1523/915. [in French].

Размещено на Allbest.ru