Лінгвістичні засоби впливу в німецькому медіатексті

LINGUISTIC MEANS OF INFLUENCE IN GERMAN MEDIA TEXT

The article considers media text as the main category of media linguistics. The author describes the main areas of research in media linguistics and the importance of this interdisciplinary field in modern science. It is also determined that media text is the main category of media linguistics and has its own characteristics that distinguish it from other types of text, as it is a special kind of communicative discourse and plays an important role in shaping the conceptual picture of the world.

It is emphasized that one of the main functions of media text - influencing the perception of the addressee of certain social phenomena - is realized through numerous linguistic means of influence, including various methods, techniques, strategies and tactics, depending on goals and objectives. The approaches of some linguists to the definition, typology and classification of various methods and techniques of language influence are considered.

The article provides a linguistic analysis of media texts of the German edition “ZEIT ONLINE”, dedicated to one of the most pressing global issues of today - vaccination against COVID-19 and language means of lexical level (neologisms, realities, superlatives, constant expressions, descriptive constructions, reinforcing particles), syntactic level (constructions with modal verbs, imperative mood, direct speech, different types of subordinate clauses), stylistic level (comparison, contrast, periphrases, play on words, hyperbole, alliteration, idioms, rhetorical questions) and pragmatic level (references to known or unknown authority, modeling of the addressee's personality, tactics of “reading thoughts”, “game of commons”) were discovered. The author gives her own assessment of the analyzed linguistic units and concludes that the use of language tools at different levels allows a clear understanding of the positive attitude of the German government to vaccination, as its need, safety and benefits for individuals and German society as a whole.

Key words: media linguistics, media text, linguistic means of influence, method, technique.

Постановка проблеми

Сучасне суспільство можна визначити як таке, в якому відбувається постійне множення, прискорення, консолідація та глобалізація інформаційних обмінів. Різноманітні засоби масмедіа відіграють у цьому процесі першочергову роль, здійснюючи вплив на формування світогляду, поведінки, сприйняття й оцінки довкілля (Chetverikova, 2020: 112). Зважаючи на широкий спектр сучасних масмедіа та їхні можливості представлення інформації, вони стали однією з основних сфер використання мовлення, значною мірою визначаючи характер і властивості сучасного стану мови. Саме в медіатекстах швидше, ніж деінде, відображаються і фіксуються чисельні зміни мовної дійсності, що дає підстави вченим (лінгвістам, психологам, соціологам тощо) розглядати мову масмедіа як вагомий засіб інформаційно-психологічного впливу (Добросклонская, 2008: 16-22). Мова надає можливість не лише описувати певні об'єкти чи ситуації зовнішнього світу, а й інтерпретувати їх, задаючи необхідне адресанту світосприйняття, керувати сприйняттям об'єктів та ситуацій, нав'язувати адресату їхню позитивну чи негативну оцінку (Козак, 2012: 68). У цьому контексті актуальним видається дослідження лінгвістичних засобів впливу на свідомість реципієнтів на матеріалі тієї чи іншої мови (у запропонованій статті - німецької), наприклад, щодо формування суспільної думки та ставлення до актуальних проблем сьогодення, зокрема щеплення від вірусу COVID-19.

Мета статті - дослідити лінгвістичні засоби впливу на прикладі одного з найвідоміших і найпопулярніших німецькомовних видань «ZEIT ONLINE» з метою встановлення їхніх характерних особливостей. Об'єктом цього дослідження є медіатексти, дібрані методом суцільної вибірки, загальним обсягом понад 12 тис. слів. Предмет дослідження становлять мовні засоби вираження впливу на лексичному, синтактичному, стилістичному та прагматичному рівнях.

Аналіз досліджень

Медіалінгвістика як новітня галузь мовознавства, що стрімко розвивається, досліджує природу, функції, характеристики, лінгвістичний потенціал масової комунікації (Шевченко, Дергач, Сизонов, 2014: 23). Багаточисельні студії на матеріалі різних мов свідчать про неабияку актуальність медіалінгвістичних досліджень. Термін «media linguistics», запроваджений і теоретично обґрунтований британським дослідником Дж. Корнером у 1990-х рр., набув поширення не тільки в англомовному середовищі (А. Белл, Т А. Ван-Дайк, М. Маклюєн). Вагомими є напрацювання німецьких (Д. Перрін, С. Шмідт, Я. Андруцопулос), російських (Т. Добросклонська, Ю. Рождественський, Г. Солганик), українських (Л. Шевченко, Д. Сизонов, Д. Дергач) і багатьох інших лінгвістів. Медіалінгвістика як комплексна галузь, що інтегрує різні підходи до вивчення мовних явищ у медіатексті (соціолінгвістичний, психолінгвістичний, прагматичний, функціонально-стилістичний, лінгвокультурологічний тощо), зосереджує свою увагу на дослідженні мовно-комунікативних аспектів медіа-продукції та медіа-рецепції. М. Лугинбюль, провідний швейцарський медіалінгвіст, виокремлює три основні сфери досліджень у галузі медіалінгвістики: розширення немовних або паралінгвістичних знаків (багатомодальність), розширення культурного виміру (культурність) і розширення всього комунікативного процесу (зокрема, продукція і рецепція) ^^іпЬиШ, 2015: 16).

Основною категорією медіалінгвістики є медіатекст, який має свої особливі відмінності, залежно від медіаджерела, в якому він використовується (наприклад, поєднання з аудіоабо відеозасобами, ілюстраціями, гіперпосиланнями тощо). Хоча сам термін «медіатекст» відносно новий у лінгвістиці, оскільки з'явився в 90-х роках ХХ ст. в англомовній науковій літературі, він набув стрімкого поширення в усьому світі (Добросклонская, 2008: 38). У словнику «Медіалінгвістика. Словник термінів і понять» медіатекст визначено як «поліфункціональну гетерогенну смислову систему, яка є продуктом вербалізації когнітивної діяльності індивіда та об'єктом і результатом цілеспрямованого конструювання смислів відповідно до прагматичної орієнтації ЗМІ. Медіатекст є особливим видом комунікативного дискурсу, в якому опрацьовується та презентується інформація соціальної значущості» (Шевченко, Дергач, Сизонов, 2014: 101-102). У межах нашої статті важливою є теза, що «медіатекст певним чином структурує реальність для сприйняття її індивідом і відіграє важливу роль у формуванні принципово іншої психофізичної реальності - концептуальної картини світу, що виконує функцію соціальної корекції та регуляції поведінки реципієнта всіма видами своєї діяльності» (Шевченко, Дергач, Сизонов, 2014: 102), яка підкреслює одну з основних функцій медіатексту - впливати на сприйняття адресатом тих чи інших суспільних явищ.

У широкому розумінні «мовний вплив» (далі - МВ) - це маніпуляція діями і думками людей за допомогою мовлення, у вузькому розумінні дослідники потрактовують це поняття як різноманітні види спілкування в масмедійному дискурсі, а засоби МВ поділяються на групи залежно від задач, які вони виконують (Дубских, Бутова, Кисель, 2019: 107). На сучасному етапі розвитку лінгвістики існує чимало підходів до типології МВ, визначення їхніх методів, прийомів, стратегій і тактик.

Українська дослідниця Т Стасюк виокремлює такі типи МВ: соціальний, вплив за допомогою художніх образів, інформування, доведення, аргументація, симульований діалог, умовляння, заклик, веління, примус, оцінка, емоційний вплив, психічне програмування (Стасюк, 2010: 83-84), які можуть бути застосовані в найрізноманітніших ситуаціях спілкування.

Мовознавець Е. Глінчевський наголошує на розмежуванні конкретних засобів МВ - методів і прийомів. Метод МВ у мас-медіа - це спосіб досягнення МВ на масову аудиторію; для досягнення цього завдання метод МВ застосовує різноманітні прийоми. У свою чергу прийом МВ у мас-медіа - це конкретний засіб МВ на масову аудиторію (Глинчевский, 2005: 19). Зокрема, вчений пропонує таку класифікацію методів МВ:

1. Базові методи, пов'язані з композицією медіатекстів та оцінкою описуваних та аналізованих подій та явищ: якісна інтерпретація подій (експліцитна й імпліцитна); аргументований коментар подій; трактування ключових понять та оцінка подій, що відбуваються, як прояву категорії суб'єктивної модальності; виділення, зокрема й графічне, окремих фрагментів композиції тексту для привертання до них більшої уваги; виграшна побудова композиції тексту з метою посилення МВ.

2. Допоміжні (лінгвостилістичні експресивні) методи МВ: на графіко-фонетичному рівні мови, лексичному та морфолого-синтаксичному (граматичному) рівнях, виділення фрагментів тексту (Глинчевский, 2005: 19-20).

Заслуговує на увагу класифікація мовних засобів маніпулятивного впливу, запропонована дослідницями Ж. Горіною та О. Олійник: 1) нейролінгвістичне програмування; 2) посилання на авторитет; 3) «читання думок»; 4) «моделювання особистості адресата»; 5) «гра у простонародність»; 6) повторення інформації; 7) тактика нагнітання паніки (Горіна, Олійник, 2020: 24).

Виклад основного матеріалу

Враховуючи різні підходи лінгвістів до виокремлення і тлумачення мовних засобів впливу, було здійснено лінгвістичний аналіз медіатекстів німецького видання «ZEIT ONLINE», присвячених одній з найактуальніших глобальних проблем сьогодення - щеплення від вірусу COVID-19 з метою виявлення та критичного оцінювання мовних засобів, якими послуговуються журналісти у своїх повідомленнях про актуальний стан, позицію уряду, ставлення громадян тощо.

З-поміж мовних засобів лексичного рівня зафіксовано:

1. Неологізми на зразок 2G-Regelungen (ZEIT ONLINE, 18.12.2021), Impfpflichtdebatte, Corona-Impfpflicht (SьЯmann, 2022), 2G-plus-Regel, Geimpftoder Genesenenstatus (Steffen, 2022), Corona-Impfungen, Delta-Welle (Beschomer, Dцring, 2022), Omikron-Welle (Lьdemann, 2022). Помітною є висока частотність вживання цих лексичних одиниць, а відсутність будь-яких додаткових тлумачень цих новотворів демонструє, що вони є зрозумілими для більшості читачів.

2. Реалії, наприклад: auf der fьr Ungeimpfte vorgesehenen Tribьne des Plenarsaals, Seuchentribьne (Steffen, 2022) - йдеться про те, що в залі німецького уряду передбачені окремі місця для невакцинованих членів Бундестагу.

3. Суперлативи для підкреслення вагомості висловлювань: mцglichst unbьrokratisch, im Ton am deutlichsten (SьЯmann, 2022), die wenigsten MaЯnahmen-Verweigerer (Beschomer, Dцring, 2022). Наприклад, у реченні Geimpft zu sein, ist das Sicherste in der Pandemie fьr Mutter und Baby (Lьdemann, 2022) використання прикметника в найвищому ступені наголошує, що щеплення є вкрай важливим для матері та її новонародженої дитини. Ще одним яскравим прикладом є використання суперлативів у конструкції Im niederlдndischen Urk sind die meisten strengglдubig und die wenigsten geimpft (Vooren, 2021), які посилюють не лише протиставлення, а й підвищують провокативний характер висловлювання.

4. Вирази на зразок fьr erforderlich halten, fьr notwendig halten (SьЯmann, 2022) dringend empfohlen (Lьdemann, 2022) у поєднанні з іменниками Impfung, Impfpflicht також яскраво демонструють ставлення четвертої гілки влади до питання щеплення.

5. Описові конструкції замість точних статистичних показників, які підкреслюють семантику «більшість»: Eine breite Mehrheit der Bevцlkerung, der ьberwiegende Teil (Steffen, 2022), statistisch hдufiger, unter Zigtausenden geimpften Frauen, zahlreiche Daten (Lьdemann, 2022).

6. Підсилювальні частки, як, наприклад, у реченнях Die Pandemie trifft Geimpfte und Ungeimpfte sehr unterschiedlich; Geimpfte erkranken deutlich seltener (ZEIT ONLINE, 18.12.2021), також надають додаткового смислового та емоційного відтінку висловлюванням, що спричиняє додатковий вплив на сприйняття цієї інформації.

З-поміж мовних засобів синтаксичного рівня виявлено:

1. Конструкції з модальним дієсловом. Наприклад, у реченні «Mцglichst unbьrokratisch» sollte die Impfpflicht gestaltet werden, sagt Olaf Scholz (SьЯmann, 2022) підкреслюється рекомендаційний характер висловлювання. В іншому прикладі Scholz will eine Million Impfungen pro Tag (SьЯmann, 2022) модальне дієслово демонструє вимогу, а використання імені бундесканцлера демонструє, що питання обов'язкового щеплення поставлено на найвищому рівні. За допомогою модального дієслова sollen наголошується безапеляційність твердження: Das Angebot an Impfungen in allen Altersstufen, fьr die die Impfungen verfьgbar seien, solle nochmals deutlich intensiviert werden (ZEIT ONLINE, 6.01.2022).

2. Використання наказового способу в реченнях Vertrauen Sie auf medizinische Fachleute; Hoffen Sie nicht darauf, kein Corona zu kriegen (Lьdemann, 2022) підкреслює прямий заклик громадян до відповідних дій.

3. Пряма мова, коли неопосередковано висловлюється ставлення тієї чи іншої особи (часто відомої) до подій чи ситуації. Наприклад, слова бундесканцлера О. Шольца, де він висловлює власну думку про необхідність щеплення: «Ich jedenfalls halte sie fьr notwendig und werde mich aktiv dafьr einsetzen» (SьЯmann, 2022). У наступному прикладі «Ich persцnlich lehne die Tests ab», sagt Pohl представник радикальної партії в німецькому уряді «Alternative fьr Deutschland» Ю. Поль демонструє протилежне ставлення до щеплення і тестування з метою виявлення вірусу COVID-19. Припускаємо, що високопосадовці висловлюють у такий спосіб не лише свою особисту думку, а й позицію більшості членів партій, які вони представляють, тим самим демонструючи розбіжності в ставленні до питання щеплення на політичному рівні.

4. Різні типи підрядних речень, наприклад, підрядні допустові речення: Und das alles, obwohl AfD-Abgeordnete bereits schwer erkrankten und sogar an Corona starben (Lьdemann, 2022) - у цьому висловленні наголошується, що представники партії «Alternative fьr Deutschland» продовжують виступати проти щеплень, незважаючи на те, що з-поміж їхніх однопартійців також були тяжко хворі та померлі. У підрядних реченнях умови на зразок Werden Sie schwer krank, gerдt Ihr Baby in Gefahr; Sind Sie geschьtzt, ist auch Ihr Baby sicher (Lьdemann, 2022) підкреслюється, що стан здоров'я залежить від виконання відповідних вказівок або рекомендацій.

Поширеним в аналізованих медіатекстах є використання різноманітних стилістичних засобів:

1. Порівняння є одним із найпоширеніших мовних засобів впливу, яке використовують журналісти для підкреслення переваг щеплення: Ungeimpfte mьssen etwa vier mal so hдufig wegen Corona ins Krankenhaus wie Geimpfte (ZEIT ONLINE, 18.12.2021); Je mehr Geboosterte wir in der Gesellschaft haben, desto schwerer ist es fьr Omikron, eine starke Welle aufzubauen (ZEIT ONLINE, 10.01.2022); Die Impfung birgt nachweislich viel geringere Risiken fьr Schwangere und Ungeborene als eine Infektion mit dem Coronavirus; Nie zuvor war ein Impfstoff an so vielen Menschen so gut erprobt und ьberwacht wie die derzeit zugelassenen Corona-Impfstoffe dieser Pandemie; Die Impfung hat mehr Vorteile als Risiken (Lьdemann, 2022).

2. Протиставлення, як, наприклад, Sie glauben an Gott, nicht an Den Haag, Die liberale, sдkulare Mehrheitsgesellschaft in den Niederlanden gegen die wissenschaftsablehnenden, rьckstдndigen Sturkцpfe in Urk... (Vooren, 2021); Und so sehr die Politik der kleinen Schritte gegenwдrtig auch eine gute Idee sein mag, so wenig befreit sie die Politik von ihren anderen Pflichten in dieser Pandemie (Beschorner, Dцring, 2022), підкреслюють неоднозначне ставлення до проблеми вакцинації в суспільстві.

3. Перифрази, наприклад, Insel der Trotzigen (Vooren, 2021) - на позначення жителів містечка Урк (Нідерланди), більшість жителів якого негативно ставляться до будь-яких щеплень, die schьtzende Spritze (Lьdemann, 2022), experimentelle Gentherapie (Steffen, 2022) - щеплення.

4. Гра слів: Ebbe und Wut (ZEIT ONLINE, 18.12.2021), Freiheit ist kein Freibrief (Beschorner, Dцring, 2022).

5. Гіпербола: Eine Protestaktion solle das gewesen sein, gegen die «Corona-Diktatur», so stand es dann in den Zeitungen und so konnte man es in TV-Beitrдgen hцren und sehen (Vooren, 2021).

6. Алітерація: Orientierung durch Ordnung (Beschorner, Dцring, 2022).

7. Ідіоматичні вирази: Viel Lдrm um Tests (Steffen, 2022).

8. Риторичні запитання, які стосуються найважливіших цінностей, наприклад, народження здорової дитини: Corona-Impfung: Was ist das Beste fьr Ihr Baby?; Sie sind schwanger oder mцchten es werden, sind aber nicht geimpft oder nicht geboostert? (Lьdemann, 2022).

Поширеними є мовні засоби маніпулювання відповідно до класифікації Ж. Горіної та О. Олійник (Горіна, Олійник, 2020: 24):

1. Посилання на відомий авторитет, наприклад, Olaf Scholz wirbt fьr offene Impfpflichtdebatte (SьЯmann, 2022). Використовуючи в заголовку ім'я бундесканцлера, автор повідомлення не тільки привертає увагу читачів, а й підкреслює важливість події, про яку йдеться. Подібним чином використано ім'я міністра охорони здоров'я Німеччини в такому прикладі, де йдеться про необхідність нових превентивних заходів: Dass neue MaЯnahmen nцtig werden kцnnten, betonte Gesundheitsminister Karl Lauterbach am Wochenende (Beschomer, Dцring, 2022).

2. Посилання на невідомий авторитет, як, наприклад, у реченнях Ihr Risiko fьr eine Frьhoder Totgeburt ist erhцht, wie Studien belegen; Auch allen, die planen, ein Baby zu bekommen - natьrlich gezeugt oder per Kinderwunschbehandlung - wird die Impfung von Fachleuten und Medizinerinnen empfohlen; So wird ein gewisser Nestschutz, wie Дrzte sagen, gegen das Coronavirus von der Mutter an das Kind ьbertragen; Ьber kurz oder lang wird jeder sich infizieren, sagen Forschende (Lьdemann, 2022), посилює впливовість висловлювання, зокрема, коли йдеться про хвороби й щеплення, авторитетною є думка лікарів і дослідників, що й використовують у своїх повідомленнях журналісти, не зазначаючи, про яких саме лікарів чи дослідження говориться.

3. Моделювання особистості адресата: Ihr Risiko fьr eine Frьhoder Totgeburt ist erhцht, wie Studien belegen. Deshalb ist die Impfung fьr Sie und Ihr Baby besonders wichtig; Vertrauen Sie auf diejenigen, deren Beruf es ist, ьber Impfungen Bescheid zu wissen und aufzuklдren (Lьdemann, 2022). Використовуючи особові та присвійні займенники в цих висловлюваннях, автор створює ілюзію зближення зі співрозмовником.

4. Тактика «читання думок» - тактика маніпулювання, яку на заході означають «спільним фургоном», або «фургоном з оркестром» (від англ. band wagon) і яка пов'язана з активізацією психологічних механізмів, зорієнтованих на бажання людини належати до певної спільноти (Горіна, Олійник, 2020: 25), наприклад: Millionen Frauen sind mittlerweile weltweit geimpft, zahlreiche Daten geprьft und die Meldungen seltener Nebenwirkungen ausgewertet (Lьdemann, 2022).

5. «Гра у простонародність» полягає у використанні відповідних мовних засобів, які демонструють зближення або ототожнення адресанта із цільовою аудиторією, до якої він звертається (Горіна, Олійник, 2020: 25), наприклад, використання присвійного займенника wir у повідомленні міністра охорони здоров'я Німеччини К. Лаутербаха: In der ARD-Sendung Bericht aus Berlin sagte Lauterbach am Sonntagabend: «Wir wissen nicht genau, wie gut diese Tests fьr Omikron wirken»; Natьrlich sei es so, «dass wir - wenn wir eine groЯe Welle bekommen - weitermachen mьssen», sagte Lauterbach (Simmank, 2022).

Висновки

Проблеми дослідження мовно-комунікативних аспектів медіапродукції і медіарецепції становлять ядро медіалінгвістики як міждисциплінарної галузі сучасної науки. Медіатекст як основна категорія медіалінгвістики має свої характерні риси, які вирізняють його з-поміж інших видів тексту, оскільки він являє собою особливий вид комунікативного дискурсу та відіграє вагому роль у формуванні концептуальної картини світу. Одна з основних функцій медіатексту - вплив на сприйняття адресатом тих чи інших суспільних явищ - реалізовується за допомогою багаточисельних мовних засобів впливу, серед яких виокремлюють різноманітні методи, прийоми, стратегії і тактики, залежно від поставлених цілей та задач.

У результаті лінгвістичного аналізу медіатекстів німецького видання «ZEIT ONLINE», присвячених одній з найактуальніших глобальних проблем сьогодення - щеплення від вірусу COVID-19, було виявлено мовні засоби лексичного рівня (неологізми, реалії, суперлативи, сталі вирази, описові конструкції, підсилювальні частки), синтаксичного рівня (конструкції з модальним дієсловом, наказовий спосіб, пряма мова, різні типи підрядних речень), стилістичного рівня (порівняння, протиставлення, перифрази, гра слів, гіперболи, алітерації, ідіоми, риторичні запитання) та прагматичного рівня (посилання на відомий або невідомий авторитет, моделювання особистості адресата, тактика «читання думок», «гра у простонародність»). Тлумачення аналізованих лінгвістичних одиниць дає підстави зробити висновок, що використання мовних засобів різного рівня уможливлює чітке розуміння позитивного ставлення німецького уряду до щеплення, оскільки повсякчас наголошується його необхідність, безпечність і переваги як для окремих громадян, так і німецького суспільства в цілому. Окрім того, використання відповідних мовних засобів прямо або опосередковано впливає на сприйняття та оцінку інформації німецькими громадянами, що у свою чергу формує суспільну думку та свідомість.

Список використаних джерел

1. Добросклонская Т. Г Медиалингвистика: системный подход к изучению языка СМИ: современная английская медиаречь. Москва: Флинта: Наука, 2008. 263 с.

2. Дубских А. И., Бутова А. В., Кисель О. В. Механизмы речевого воздействия в массмедиальном дискурсе. Известия ВГПУ. Филологические науки. Магнитогорск, 2019. С. 107-112.

3. Глинчевский Э. И. Средства речевого воздействия в языке СМИ. Вестник МГУ. Сер. 19: «Лингвистика и межкультурная коммуникация». 2005. № 4. С. 18-27.

4. Горіна Ж. Д., Олійник О. В. Мовні засоби маніпулятивного впливу в дискурсі соціальних мереж. «Молодий вчений». 2020. № 9.1 (85.1). С. 22-26.

5. Козак С. В. Комунікативні стратегії як засіб маніпулятивного впливу в англомовних прес-релізах. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер.: «Філологічна». 2012. Вип. 23. С. 68-70.

6. Стасюк Т. Технології мовного впливу як компонент сучасної комунікації. Українська мова. 2010. № 1. С. 82-87.

7. Шевченко Л. І., Дергач Д. В., Сизонов Д. Ю. Медіалінгвістика: словник термінів і понять / за ред. Л. І. Шевченко. Вид. 2-ге, випр. і доп. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2014. 380 с.

8. Шевченко Л., Сизонов Д. Теорія медіалінгвістики / за ред. Л. І. Шевченко. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2021. 214 с.

9. Chetverikova O. About some linguistic means of manipulative influence in virtual media space. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія «Філологічні науки». Вип. 47. С. 111-118.

10. Luginbuhl M. Media Linguistics: On Mediality and Culturality 10plus1: Living Linguistics. Issue 1. 2015. Media Linguistics. Р. 9-26.

11. Beschorner Th., Dцring S. Freiheit ist kein Freibrief. ZEIT ONLINE, 11.01.2022. URL: https://www.zeit.de/ kultur/2022-01/querdenker-freiheit-impfgegner-liberalismus-corom

12. Coronavirus-Karte fьr Deutschland: Coronavirus in Deutschland und bei Ihnen - alle Zahlen im Ьberblick. ZEIT ONLINE, 18.12.2021

13. Expertenrat warnt vor Ьberlastung von Kliniken und Arztpraxen. ZEIT ONLINE, 6.01.2022. URL: https://www.zeit. de/politik/deutschland/2022-01/corona-expertenrat-kliniken-ueberlastung-warnung

14. Lьdemann D. Corona-Impfung: Was ist das Beste fьr Ihr Baby? ZEIT ONLINE, 11.01.2022. URL: https://www.zeit. de/gesundheit/zeit-doctor/2022-01/schwangere-corona-impfung-risiken-empfehlung

15. 80 Prozent der Corona-Schnelltests sollen Omikron erkennen. ZEIT ONLINE, 10.01.2022. URL: https://www.zeit.de/ politik/deutschland/2022-01/corona-massnahmen-karl-lauterbach-omikron

16. Simmank J. Und plцtzlich ist Abwarten eine gute Strategie. ZEIT ONLINE, 10.01.2022. URL: https://www.zeit.de/ gesundheit/2022-01/corona-regeln-omikron-mpk-karl-lauterbach-strategie?mj_campaign=nl_ref&mj_content=zeitde_text_ link_x&mj_medium=nl&mj_source=int_zonaudev_Was%20jetzt%3F

17. Steffen T. Viel Lдrm um Tests ZEIT ONLINE, 12.01.2022. URL: https://www.zeit.de/politik/deutschland/202201/2g-plus-bundestag-afd-corona?mj_campaign=nl_ref&mj_content=zeitde_text_link_x&mj_medium=nl&mj_source=int_ zonaudev_Was%20jetzt%3F

18. SьЯmann J. Olaf Scholz wirbt fьr offene Impfpflichtdebatte ZEIT ONLINE, 12.01.2022. URL: https://www.zeit. de/politik/deutschland/2022-01/olaf-scholz-bundestag-regierungsbefragung-ampel-politik?mj_campaign=nl_ref&mj_ content=zeitde_text_link_x&mj_medium=nl&mj_source=int_zonaudev_Was%20jetzt%3F

19. Vooren Ch. Ebbe und Wut. ZEIT ONLINE, 15.12.2021. URL: https://www.zeit.de/gesellschaft/zeitgeschehen/2021-12/ corona-proteste-niederlande-urk-christen

References

1. Dobrosklonskaja T.G. Medialinguistika: sistemnyi podhod k izucheniiu iazyka SMI: sovremennaia angliiskaia mediarech [Media linguistics: a systematic approach to the study of the language of the media: modern English media speech]. M.: Flinta: Nauka, 2008. 263 p. [in Russian].

2. Dubskikh A.I., Butova A.V., Kisel O.V. Mehanizmy rechevogo vozdeistvia v massmedialnom diskurse [Mechanisms of speech influence in mass media discourse]. Proceedings of the VSPU. Philological sciences. Magnitogorsk, 2019. pp. 107-112 [in Russian].

3. Glinchevskij E.I. Sredstva rechevogo vozdeistvia v iazyke SMI (Means of speech influence in the language of the media). Bulletin of MSU. Series 19. Linguistics and intercultural communication. № 4. 2005. pp. 18-27 [in Russian].

4. Horina Zh.D., Olijnyk O.V. Movni zasoby manipuliatyvnoho vplyvu v dyskursi sotsialnyh merezh [Linguistic means of manipulative influence in the discourse of social networks]. «Young scientist». № 9.1 (85.1). 2020. pp. 22-26 [in Ukrainian].

5. Kozak S.V Komunikatyvni stratehii iak zasib manipuliatyvnoho vplyvu v anhlomovnyh pres-relizakh [Communicative strategies as a means of manipulative influence in English-language press releases]. Scientific notes [of National University «Ostrokh Academy»]. Philological Series. 2012. Issue 23. pp. 68-70 [in Ukrainian].

6. Stasiuk T. Tehnolohii movnokho vplyvu iak component suchasnoi komunikatsii [Technologies of language influence as a component of modern communication]. Ukrainian language. № 1. 2010. pp. 82-87 [in Ukrainian].

7. Shevchenko L.I., Derhach D.V., Syzonov D.J. Medialinguistyka: slovnyk terminiv i poniat [Medialinguistics: a dictionary of terms and concepts]. Za red. L.I. Shevchenko. Vyd. 2-he, vypr. i dop. Kyiv: VPTS «Kyivskyj universytet», 2014. 380 p. [in Ukrainian].

8. Shevchenko L., Syzonov D. Teorija medialinguistyky [Theory of media linguistics]. Kyiv: VPTS «Kyivskyj universytet», 2021. 214 p. [in Ukrainian].

9. Chetverikova O. About some linguistic means of manipulative influence in virtual media space. Scientific Bulletin of Izmail State University for the Humanities. Philological Sciences Series. Issue 47. 2020. pp. 111-118.

10. Luginbuhl M. Media Linguistics: On Mediality and Culturality. 10plus1: Living Linguistics. Issue 1. Media Linguistics, 2015. pp. 9-26.

11. Beschorner Th., Dцring S. Freiheit ist kein Freibrief. ZEIT ONLINE, 11.01.2022. URL: https://www.zeit.de/kultur/2022-01/querdenker-freiheit-impfgegner-liberalismus-corona

12. Coronavirus-Karte fьr Deutschland: Coronavirus in Deutschland und bei Ihnen - alle Zahlen im Ьberblick. ZEIT ONLINE, 18.12.2021

13. Expertenrat warnt vor Ьberlastung von Kliniken und Arztpraxen. ZEIT ONLINE, 6.01.2022. URL: https://www.zeit. de/politik/deutschland/2022-01/corona-expertenrat-kliniken-ueberlastung-warnung

14. Lьdemann D. Corona-Impfung: Was ist das Beste fьr Ihr Baby? ZEIT ONLINE, 11.01.2022. URL: https://www.zeit. de/gesundheit/zeit-doctor/2022-01/schwangere-corona-impfung-risiken-empfehlung

15. 80 Prozent der Corona-Schnelltests sollen Omikron erkennen. ZEIT ONLINE, 10.01.2022. URL: https://www.zeit.de/ politik/deutschland/2022-01/corona-massnahmen-karl-lauterbach-omikron

16. Simmank J. Und plцtzlich ist Abwarten eine gute Strategie. ZEIT ONLINE, 10.01.2022. URL: https://www.zeit.de/ gesundheit/2022-01/corona-regeln-omikron-mpk-karl-lauterbach-strategie?mj_campaign=nl_ref&mj_content=zeitde_text_ link_x&mj_medium=nl&mj_source=int_zonaudev_Was%20jetzt%3F

17. Steffen T. Viel Lдrm um Tests ZEIT ONLINE, 12.01.2022. URL: https://www.zeit.de/politik/deutschland/202201/2g-plus-bundestag-afd-corona?mj_campaign=nl_ref&mj_content=zeitde_text_link_x&mj_medium=nl&mj_source=int_ zonaudev_Was%20jetzt%3F

18. SьЯmann J. Olaf Scholz wirbt fьr offene Impfpflichtdebatte ZEIT ONLINE, 12.01.2022. URL: https://www.zeit. de/politik/deutschland/2022-01/olaf-scholz-bundestag-regierungsbefragung-ampel-politik?mj_campaign=nl_ref&mj_content=zeitde_text_link_x&mj_medium=nl&mj_source=int_zonaudev_Was%20jetzt%3F

19. Vooren Ch. Ebbe und Wut. ZEIT ONLINE, 15.12.2021. URL: https://www.zeit.de/gesellschaft/zeitgeschehen/2021-12/ corona-proteste-niederlande-urk-christen

Размещено на Allbest.ru